УКР
РУС
ENG
Пошук



Економічна теорія

ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2009

Хаустова В. Є., Курочкіна І. Г.
Методологічні підходи до визначення сутності поняття «інтеграція суб'єктів господарювання» (c. 53 - 63)

В статті досліджується одна з фундаментальних проблем економічної теорії – інтеграція суб’єктів господарювання. Визначено теоретичні засади та основні принципи інтеграції суб’єктів господарювання. Розглянуто складові категорії «інтеграція», їх сутність та взаємозв’язок. проаналізовано трактування поняття «інтеграція суб’єктів господарювання» з боку представників різних методологічних підходів та уточнено його сутність.

Стаття написана українською мовою

Завантажити статтю у форматі pdf -


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2012

Ніжегородцев Р. М.
Iнституцiйнi та технологiчнi зрушення: аналiз взаємозв’язкiв i проблеми управлiння (c. 161 - 164)

У статті обґрунтовуються взаємозв’язки мiж iнституцiйними та технологiчними змiнами та рiзниця мiж ними, а також основнi принципи керування ?х взаємодiєю. Розглядається аксиологiя iнституцiйних змiн та ?? зв’язок iз функцiями корисностi агентiв.

Стаття написана російською мовою

Завантажити статтю у форматі pdf -


Савицька Н. Л.
До питання методології дослідження людини як суб’єкта сучасного господарського розвитку (c. 164 - 168)

У статті окреслено особливості нової методології дослідження людини як суб’єкта господарського розвитку в умовах становлення економіки знань. Акцентовано на принципі холістичного персоналізму та інституціональній архітектоніці, які визначають цілісність структур сучасного господарського розвитку.

Стаття написана російською мовою

Завантажити статтю у форматі pdf -


Попов О. Є.
Еволюція розвитку та особливості методології інституціонального аналізу економічних явищ і процесів (c. 169 - 173)

Узагальнено особливості методології інституціонального аналізу економічних явищ і процесів. Проведено порівняльний аналіз теоретичних підходів до визначення економічної природи інститутів. Розглянуто причини походження конкретних інституціональних проблем, пов’язаних з виникненням та накопиченням протиріч між інтересами різних економічних агентів.

Стаття написана українською мовою

Завантажити статтю у форматі pdf -


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2013

Скоробогатова Т. М.
Цінність і вартість як категорії: співвідношення понять, логістичний аспект порівняння (c. 266 - 270)

У статті аналізується співвідношення понять «вартість» і «цінність» як наукових категорій. Розглядаються питання їх об'єктивності, схильності впливу регіональних факторів, керованості, ролі при формуванні зв'язків. Визначається логістика як послуга, що створює цінність товару, втілювану в його вартості. У сучасних умовах підвищується роль сервісної логістики, що оптимізує управління людськими потоками різної цільової спрямованості. При цьому особливе значення на сьогоднішній момент в соціальному плані набуває розвиток медичної логістики. Отже, логістика, об'єднуючи соціальний та економічний підходи до аналізованих понять, забезпечує більш цілісний погляд на них. Таке становище призводить до холістичності сприйняття категорій індивідами і суспільством в цілому.

Стаття написана російською мовою


Боярина Т. В., Кашубіна Ю. Б.
Удосконалення класифікації ефективності на основі системного підходу (c. 271 - 276)

У статті розглянуто сутність класифікації ефективності, проведено критичний аналіз існуючих класифікаційних ознак та виявлено найбільш розповсюджені недоліки у процесі поділу ефективності на види. Доведено, що ефективність як категорія з поліморфним характером вимагає дослідження на основі системного підходу. На основі цього удосконалено класифікацію ефективності, яка враховує масштаби діяльності системи й елементи оцінки. Визначено основні класифікаційні ознаки поділу ефективності: сфера суспільного життя, вид діяльності, функціональна спрямованість діяльності, організаційна структура, характер ефекту, база порівняння, момент здійснення розрахунку.

Стаття написана українською мовою


Гречина І. В.
Загальнотеоретичні підходи до розробки концепції потенціалогічного аналізу потенціалу взаємодіючих процесів економічної системи (c. 277 - 282)

У статті розкривається сутність потенціалу взаємодіючих процесів економічної системи, визначаються його основні складові та розкривається їх зміст для потреб аналітичної ідентифікації. Пропонується концепція потенціалогічного аналізу потенціалу взаємодіючих процесів підприємства, відмінною рисою якої є дотримання критерію модальності, що дозволяє розглядати потенціал взаємодіючих процесів економічної системи з точки зору необхідного, реального або можливого рівнів реалізації та відповідних напрямків потенціації: структуралізм (структуризація); реконструкція або конструкціонізм (конструювання).

Стаття написана українською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2013

Лисенко Ю. Г., Бізянов Є. Є.
Модель ефективності IT-аутсорсингу в контексті розвитку інформаційних систем економічних об’єктів (c. 190 - 195)

У статті розглянуто можливості, які надає сучасним економічним об'єктам IT-аутсорсинг, виділено можливі вигоди, витрати й ризики, пов'язані з його впровадженням. Запропоновано математичну модель, що базується на теорії нечітких множин, яку призначено для забезпечення ухвалення рішення щодо використання IT-аутсорсингу. Модель ураховує різні сценарії використання послуг IT-аутсорсингу в контексті розвитку власної інформаційної системи економічного об'єкта.

Стаття написана українською мовою


Янченко З. Б.
Удосконалення термінологічних підходів щодо визначення поняття «інновація» (c. 196 - 200)

У статті простежено еволюцію поняття «інновація», узагальнено різноманітні підходи щодо його визначення як основоположного та наріжного поняття в інноваційній сфері, проведено їх критичне дослідження та аналіз. Розкрито особливості національного наповнення терміну інновацій, що формується на стику двох відмінних наукових течій, що визначають інновації відповідно як процес та як результат, розглянуто та детально проаналізовано специфіку національного інноваційного законодавства на прикладі основного інноваційного нормативно-правового акту – Закону України «Про інноваційну діяльність» – визначено основні недоліки законодавчо закріпленої термінології та окреслено визначальні напрямки їх подолання. Розглянуто міжнародну практику та усталені стандарти формування інноваційної термінології. Також запропоновано визначення терміну «інновація» з позиції їх змістовного наповнення, фактору ризику та перетворень, яких зазнає інновація на шляху до практичного впровадження.

Стаття написана українською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2013

Глушач А. В., Архієреєв С. І.
Трансакційна складова екзогенних чинників впливу на зайнятість в умовах глобалізації економіки (c. 227 - 232)

Мета статті полягає у визначенні впливу глобалізації на ефективність фінансово-кредитних інструментів, що забезпечують регулювання та стимулювання зайнятості, та ролі трансакційних витрат в цих процесах. Для досягнення мети в статті було з’ясовано, яким чином глобалізаційні процеси, що відбуваються у сфері фінансового сектору, впливають на реальну економіку та зайнятість населення, визначені позитивні та негативні сторони цього впливу. Здійснено аналіз причин та наслідків фінансово-економічної кризи з точки зору теорії трансакційних витрат, в ході якого з’ясована роль конкретних видів цих витрат у процесах, що відбувалися. У ході дослідження виявлено негативний вплив зростаючої диспропорції між суспільними та приватними трансакційними витратами на ризики фінансово-економічної нестабільності, особливо в країнах з трансформаційною економікою, та обґрунтована необхідність впровадження стабілізуючих механізмів міжнародного фінансового ринку з метою усунення означених трансакційних диспропорцій, як то впровадження спеціального податку на фінансові трансакції або встановлення подвійного валютного курсу: менш гнучкого – для обслуговування торгових операцій, та більш гнучкого – для регулювання фінансових потоків. Дослідження негативних ефектів інтеграційних процесів дозволили сформувати напрями державної політики, яка б попередила небезпечні наслідки втручання іноземного капіталу у фінансовий сектор та захистила б ринок праці України від впливу негативних ефектів інтеграційних процесів.

Стаття написана українською мовою


Лігоненко Л. О.
Теорія соціальних організацій як методологічна основа економічного управління підприємством (c. 233 - 238)

Викладено авторське трактування поняття «економічне управління підприємством», яке запропоновано розглядати як інтегруючий і координуючий вид управління, основною метою якого є забезпечення довгострокової життєздатності підприємства. Розглянуто генезис організаційних теорій щодо необхідності, принципів, правил, рекомендацій і процедур управлінської діяльності. Аргументована доцільність формування методологічної бази економічного управління підприємством на базі використання проблемної теорії соціальних організацій В. І. Франчука. Викладено авторську концепцію сутнісних характеристик і процесу організації економічного управління підприємством. Аргументована необхідність доповнення класичних функцій менеджменту 3-а додатковими функціями: управління проблемами, розвитком, економічною безпекою (ризикостійкістю). Охарактеризовано принципи й організацію функціонування «соціального механізму», якої має бути передбачений у системі економічного управління підприємством.

Стаття написана російською мовою


Шубін О. О., Гладкий М. О.
Організаційна культура як соціально-економічний феномен у контексті сучасної парадигми управління (c. 239 - 246)

У статті досліджено когнітивне наповнення категорії «організаційна культура» та виокремлено три групи поглядів до аспектного розкриття категорії, що досліджується: аспекти організаційної культури, які формуються керуючою системою; аспекти організаційної культури, притаманні керованій системі; універсальні аспекти, якими володітимуть як керуюча, так і керована системи. Сформоване авторське визначення організаційної культури як складного елементу внутрішнього середовища організації, що має певні феноменологічні властивості (синергетизм, динамічність, унікальність, адаптивність, ментальність, ієрархічність, агрегування, комунікативність, соціальність); інтегрує духовні, матеріальні, статичні і процесуальні елементи з метою формування єдиної філософії управління для забезпечення зовнішньої адаптації та ефективного функціонування підприємства. Встановлено роль і місце організаційної культури як соціально-економічного феномену в контексті сучасної парадигми управління через виокремлення передумов формування і розвитку неокласичної концепції організаційної культури; ознак сучасної парадигми менеджменту; феноменологічних властивостей культури; факторів впливу на організаційну культуру та тенденцій розвитку феномену національної організаційної культури.

Стаття написана українською мовою


Капаруліна І. М.
Сутність та критерії ідентифікації економічного об’єкта (c. 247 - 253)

Робота присвячена проблемі виокремлення економічних об’єктів з-поміж інших об’єктів реальності. Методологічне підґрунтя роботи сформоване на базі тісного переплетіння двох напрямів розвитку сучасної економічної методології: логіко-когнитивістського (синтез психофізіології, філософії та економіки) та соціально-конструктивістського (синтез економіки та інших суспільних сфер життя). За допомогою каузального метода проаналізовано сутність економічної категорії «економічний об’єкт» та її взаємозв’язок з таким категоріями як «економічний суб’єкт» і «економічна одиниця». Визначено ключові риси економічної діяльності. Сформовано необхідні критерії ідентифікації фрагмента реальності як економічного об’єкта та виділено два рівні економічних об’єктів у сучасному світовому господарстві. Запропонований підхід виступає передумовою створення парадигми універсального синтезу, коли економіка розглядається як органічна частина буття.

Стаття написана українською мовою


Мазур О. Є.
Управління інституціональною динамікою: узагальнення сучасних підходів (c. 254 - 260)

У статті здійснено критичний аналіз та систематизовано сучасні підходи до державного управління розвитком інституціональних структур. Визначено найбільш поширені підходи до управління інституціональною динамікою: насадження, або «шокова терапія», імпортування (трансплантація) та їхні модифікації (інституціональне експериментування, побудова проміжних інститутів); вирощування інститутів та модифікація (облагороджування, культивування); вплив на екстернальні фактори розвитку інституту. Побудовані структурно-логічні схеми до кожного підходу, визначено найсуттєвіші недоліки та обмеження їхнього застосування. Обґрунтована перспективність та універсальність теорії пріоритетності екстернальних факторів у реформуванні соціально-економічних інститутів. Запропоновано напрям подальших наукових розвідок щодо розроблення конкретної методології реформування певного інституту на основі обраної та обґрунтованої загальної стратегії.

Стаття написана українською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2013

Супрун Н. А., Боднарчук Т. Л.
Формування концептуальних засад теорії економічного розвитку в контексті протекціоністсько-фритредерської полеміки ХІХ – початку ХХ ст. (c. 305 - 311)

Мета статті полягає у виявленні історичних особливостей еволюції наукових поглядів та теоретичної концептуалізації проблематики протекціонізму як чинника економічного розвитку у вітчизняній науковій літературі ХІХ – початку ХХ ст. У контексті дослідження було проаналізовано проблематику протекціоністсько-фритредерської полеміки на різних етапах практичного впровадження політики патерналізму російським урядом. Обґрунтовано категорію раціонального протекціонізму як можливе консенсусне вирішення зазначеної дискусії. Виявлено, що наукова полеміка між прихильниками протекціонізму та послідовниками фритредерства мала важливе науково-прикладне значення, оскільки сприяла обґрунтуванню концептуальних засад формування вітчизняної моделі економічного розвитку. Перспектива подальших досліджень у даному напрямку полягає у висвітленні концепцій політики державного патерналізму на різних етапах історичного розвитку української території, що можуть розглядатися як теоретико-методологічна база розробки вітчизняної стратегії економічного розвитку у сучасних умовах.

Стаття написана українською мовою


Яцкевич І. В.
Трансферна ціна: теоретичний і прикладний аспект (c. 312 - 317)

Сучасні умови розвитку підприємницької діяльності тягнуть за собою докорінне реформування відносин між суб'єктами економіки. Змінюються не тільки самі суб'єкти, а й форми їхньої взаємодії один з одним на підставі партнерських відносин. Одним з механізмів формування та розвитку партнерських відносин є трансферна ціна, що є передумовою систематизації теоретичних аспектів формування трансфертної ціни (поняття, сутність, учасники формування ціни) і визначення механізму їхнього розрахунку з урахуванням зміни підприємницького середовища (індекс споживчих цін, конкурентоспроможність, життєвий цикл та просування продукції (робіт, послуг) на ринку). При формуванні трансфертної ціни між учасниками-партнерами в нинішніх умовах можна виділити три основних етапи: аналіз доцільності впровадження або використання ціни, визначення та аналіз факторів, що впливають на формування ціни, визначення та впровадження методики розрахунку трансфертної ціни на підприємстві. Автором у статті рекомендується методика розрахунку трансфертної ціни між учасниками-партнерами. У статті розглядаються переваги та недоліки державного регулювання трансфертної ціни, а також запропоновано рекомендації щодо ефективного впровадження змін у Податковому кодексі України.

Стаття написана російською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2014

Бервено О. В.
Вплив надмірної нерівності доходів на якість життя (c. 304 - 308)

Історичною місією економіки ХХI століття є підвищення якості життя. У зв'язку із цим підвищується і актуальність факторів, які детермінують якість життя. Фактором руйнівного впливу, особливо останнім часом, стає надмірна нерівність доходів. Для аналізу впливу нерівності доходів на якість життя використано системний метод; для виявлення прямих і зворотних зв'язків між нерівністю та якістю життя – діалектичний метод; для визначення характеру взаємозв'язку між економічним зростанням і нерівністю і розкладання його на складові частини: позитивне і надмірне – порівняльний та статистичні методи. Надмірна нерівність вимагає від вчених і практиків активного пошуку нових механізмів справедливого перерозподілу ефекту економічного зростання. Без ефективного вирішення даної проблеми неможливе підвищення якості життя.

Стаття написана російською мовою


Голіков І. В.
Сутність та еволюція поняття економічна безпека (c. 309 - 314)

У статті показано сутність та еволюцію поняття економічна безпека. З’ясовано, що поняття «економічна безпека» основана на базі визначень та принципів «безпеки». У результаті розвитку постіндустріального суспільства та ускладнення соціальних, державних відносин цей термін було адаптовано до економічного напряму. Встановлено, що під економічною безпекою сьогодні розуміється стан, у якому такі складові, як фінансова, інформаційна, соціально-економічна, інституційно-правова, техніко-технологічна, інтелектуально-кадрова, силова та екологічна діяльність знаходиться у стані «відсутності небезпеки», «збереження», «захисту від загроз», «захищеності», «надійності», «стабільності», «спокою», «незалежності», «в допустимих межах». При цьому діє система запобігання або зменшення впливу загроз у контрольованих умовах. Виявлено, що економічна безпека – це динамічна складова економіки, що адаптується до вимог свого часу. Теперішній етап розвитку держави вимагає для забезпечення економічної безпеки врахування специфічних, адресних особливостей об’єкта дослідження (наприклад, галузь) в умовах появи негативних явищ з рисами невизначеності й ризику. Перспективою подальших досліджень є проектування новітніх систем економічної безпеки з урахуванням історичних основ та сучасних тенденцій розвитку економічних відносин.

Стаття написана українською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2014

Івашина С. Ю., Івашина О. Ф.
Соціально-інституціональні аспекти економічної трансформації (c. 309 - 314)

Статтю написано на актуальну тему, присвячену проблемі економічних трансформацій. Підкреслюється обмеженість ортодоксальної економічної теорії щодо дослідження економічних трансформацій і необхідність використання методології, яка дозволяє застосовувати емпіричний досвід і методи дослідження всіх напрямів економічної та інституціональної теорії. Економічна трансформація розглядається як форма суспільної трансформації, що охоплює всі сфери суспільного життя, виявляється в економіко-соціальних, економіко-культурних, економіко-політичних, економіко-духовних взаємодіях і відображає соціальний контекст розвитку економічної системи. Суб’єктом економічної трансформації визнано людину. Її як суб’єкта економічних трансформацій розглянуто з урахуванням впливу модерністських і постмодерністських цінностей на формування соціокультурних ознак суспільства. Роль людини в процесі економічної трансформації визначається процесом соціалізації в його широкому розумінні. Критерієм ефективності економічних трансформацій визначено трансакційні витрати. При набутті ними критичних значень відбуваються руйнування інституціональної системи та порушення природного ходу еволюції економічної системи. Технологічну еволюцію визнано основним чинником економічної трансформації. Враховано нетехнологічні інституціональні чинники економічних трансформацій. різну динаміку змін технологій і соціальних інститутів, а соціальну інерцію розглянуто як захисну реакцію економічної системи на зміни існуючих соціальних інститутів.

Стаття написана українською мовою


Костюк В. К., Сологуб О. П., Пішеніна Т. І., Цимбалюк Л. Г.
Проблеми та фактори підвищення сукупної продуктивності підприємства (c. 315 - 319)

У статті досліджено питання оцінки сукупної продуктивності. Визначено теоретичні засади комплексного підходу ефективного підвищення продуктивності промислового виробництва. Досліджено сутність та особливості діяльності підприємств галузі щодо підвищення їхньої продуктивності. Наведено класифікацію чинників впливу на продуктивність роботи підприємств і промислового виробництва взагалі. Основними з них є розвиток науково-технічного прогресу, вдосконалення та високий ступінь технології й організації виробництва. Узагальнено поняття сукупної продуктивності. На основі факторного аналізу існуючих теоретико-методологічних підходів оцінки сукупної продуктивності зроблено висновок, що є дві групи чинників підвищення продуктивності: чинники, які залежать і чинники, які не залежать від бізнесового суб’єкта. Розглянуто методичні підходи оцінки сукупної продуктивності та практику їхнього застосування щодо управління продуктивністю, обґрунтовано основні напрямки її ефективного підвищення в галузях харчової промисловості, зокрема хлібопекарській. Виходячи з напрямків програм державного рівня, визначено основні напрямки програм з підвищення ефективності праці на регіональному, галузевому рівнях і на рівні підприємства.

Стаття написана українською мовою


Рогач Ф. І.
Роль та оцінки інтелектуальної праці в сучасності (c. 320 - 325)

За останні понад 200 років індустріального та постіндустріального розвитку світової економіки накопичено значну наукову базу знань щодо провідної ролі інтелектуальної складової людської праці. При цьому залишається проблема кількісних макроекономічних показників, через які можна виражати та оцінювати інтелектуальну працю та її роль, інтелектуальні потенціал і капітал країни. Спроба вирішення цієї проблеми стала метою даної статті. Аналіз категорій, пов’язаних з інтелектуальною працею, дозволив виокремити ключові групи показників для досягнення мети статті: інтелектуальний потенціал та інтелектуальний капітал, які детерміновано пов’язані та містять підпоказники. Порівняльний аналіз показників декількох країни дозволив на тлі інших виявити недоліки України у формуванні інтелектуального капіталу при достатньо високих показниках інтелектуального потенціалу. Обґрунтовано кількісні показники інтелектуального капіталу: ВВП та інноваційність країни.

Стаття написана російською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2014

Давидова І. О.
Діалектична взаємодія економічних відносин та діяльності у сфері зайнятості (c. 319 - 323)

Мета статті – розглянути зміст категорії зайнятість, показати її як сукупність взаємопов'язаних понять, визначень для розширення можливості на її основі аналізувати дійсність, пов’язану з інтелектуалізацією праці та зайнятості, реалізацією інтелектуального капіталу суспільства. При аналізі категорії «зайнятість» встановлений взаємозв’язок економічних відносин та діяльності на понятійному рівні. Визначено сутність зайнятості як єдність економічних відносин та діяльності з метою людського розвитку та розвитку здібностей людини. Здібність до праці виявляється в її особливих характеристиках: іманентності, мобільності, індивідуалізації, контингетированості, поліфункціональності, вмотивованості, які відповідно окреслюють специфіку буття відносин зайнятості. Розкриття зайнятості як відносин формування соціально необхідної поведінки дає об'єктивне пояснення позиції суб'єктів, яке залежить як від прагнення і здібностей, так і від системи сформованих суспільних відносин, від того, які ролі суб’єкти відіграють в ній. Суперечності зайнятості як відносин та діяльності знаходять своє ринкове розв’язання через узгодження вимог учасників ринку праці та умов зайнятості. Економічні відносини, як сфера суспільних відносин, окреслюють діяльність з точки зору реалізації певних соціально-економічних переваг та цілей, дозволяючи виділити підсистеми, пояснити природу інноваційних процесів у сфері зайнятості.

Стаття написана українською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2014

Колупаєва І. В.
Інструментарій регуляторної політики держави (c. 407 - 417)

Метою дослідження є науково-теоретичне обґрунтування інструментарію регуляторної політики держави з урахуванням сучасних умов розвитку економіки та інтеграційних процесів. У досліджені всебічно проаналізовано та узагальнено цілі, функції та принципи регуляторної політики держави. Автором обґрунтовано та доповнено специфічні принципи: принципом наукової обґрунтованості та принципом компетентності.У статті представлено власне бачення етапів реалізації регуляторної політики держави. Проаналізовано організаційне, правове, інформаційне та фінансово-економічне забезпечення, а також обґрунтовано виокремлення аналітичного забезпечення державного регулювання економіки. У дослідженні представлене зображення складових інструментарію регуляторної політики держави, які містять мету, функції, принципи, методи, організаційне, правове, інформаційне, аналітичне та фінансово-економічне забезпечення і можуть бути використані на рівні державного управління економікою.

Стаття написана українською мовою


Сардак С. Е.
Домінуючі форми управлінсько-регуляторного впливу на розвиток людських ресурсів у різнорівневих соціально-економічних системах (c. 418 - 423)

Динамічні перетворення у суспільстві, спричинені глобалізацією, зумовлюють необхідність пошуку основоположних форм управління розвитком людських ресурсів. Метою дослідження є визначення домінуючих форм управлінсько-регуляторного впливу на розвиток людських ресурсів у різнорівневих соціально-економічних системах і надання їхніх характеристик. У статті здійснено узгодження тринадцяти рівнів середовища системи людської життєдіяльності та п’яти управлінських рівнів, які й формують управлінсько-регуляторний вплив на розвиток людських ресурсів у соціально-економічних системах, а також надано їхні характеристики. Доведено, що домінуючі форми управлінського впливу на розвиток людських ресурсів у соціально-економічних системах мають різний ступінь «управлінської жорсткості» – від «найжорсткішої» (самоуправління та управління) до «помірної» (регуляція) та «м’якої» (координування) на різних управлінських рівнях. Наукова новизна, практичне значення та оригінальність отриманих результатів полягають у формуванні методологічного підґрунтя для проектування механізмів управлінсько-регуляторного впливу на розвиток людських ресурсів у будь-яких соціально-економічних системах.

Стаття написана українською мовою


Шатілова О. В., Москвін Б. Ю.
Поняття, структура та функції ринку корпоративного контролю (c. 424 - 431)

У статті розглянуто характерні особливості функціонування ринку корпоративного контролю, який є невід’ємною складовою внутрішнього ринку країн зі сталими ринковими відносинами. Мета статті полягає в узагальненні та систематизації існуючих поглядів щодо розуміння сутності ринку корпоративного контролю, його структури та функцій. На основі порівняльного аналізу наявних у сучасній економічній літературі трактувань ринку корпоративного контролю виділено чотири підходи у розумінні сутності ринку корпоративного контролю: 1) підхід, що визначає ринок корпоративного контролю як майданчик, де здійснюються угоди з переходу прав на контроль над підприємствами; 2) підхід, що ототожнює ринок корпоративного контролю із фондовим ринком; 3) підхід, що визначає ринок корпоративного контролю як місце, де відбувається перехід прав власності на активи підприємства; 4) підхід, що вбачає у ринку корпоративного контролю зовнішній регулюючий корпоративну діяльність механізм. Запропоноване авторське визначення сутності ринку корпоративного контролю. Досліджено структуру ринку корпоративного контролю. Охарактеризовано склад та функції таких основних структурних елементів (учасників) ринку корпоративного контролю, як: суб’єкти ринку, об’єкти ринку, посередники, регулятори ринку та інші учасники ринку. На основі дослідження інформаційної, регулюючої, стимулюючої, інтегруючої та контрольної функцій ринку проведено уточнення особливості їх реалізації на ринку корпоративного контролю, яка є наслідком специфіки потреб, що притаманні суб’єктам даного ринку. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є аналіз специфіки формування окремих сегментів ринку корпоративного контролю та вивчення особливостей поведінки підприємств різних форм власності на ринку корпоративного контролю.

Стаття написана українською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2015

Будько О. В.
Моделювання системи обліково-аналітичного забезпечення суб’єктів господарювання в умовах сталого розвитку (c. 285 - 291)

Метою статті є обґрунтування моделі системи обліково-аналітичного забезпечення сталого розвитку суб’єктів господарювання, яка передбачає виявлення взаємозв’язків її складових та підвищення достовірності і повноти інформації, що формується у відповідних її підсистемах, для розробки ефективних управлінських рішень. У результаті дослідження було визначено модель обліково-аналітичного забезпечення, яка відповідає інформаційним потребам сталого розвитку суб’єкта господарювання. Вказано, що її основа буде базуватися на теоретичних, методологічних, організаційних, методичних та технологічних складових, які визначаються тенденціями розвитку суспільно-економічних відносин. Побудовано модель системи обліково-аналітичного забезпечення, за якою визначено суть її складових та зв’язки між ними. Перспективою подальших досліджень є розробка моделей кожного елемента системи обліково-аналітичного забезпечення, які визначають якість її функціонування в умовах сталого розвитку.

Стаття написана українською мовою


Власенко Т. А., Василенко Ю. В.
Теоретико-методологічні аспекти визначення інтелектуального капіталу (c. 292 - 298)

У роботі проведено узагальнення теоретичних підходів до визначення поняття «інтелектуальний капітал» з використанням апарату морфологічного аналізу. Наведено ключові характеристики інтелектуального капіталу як виду капіталу та визначено риси, які властиві лише цьому виду капіталу. На основі морфологічного аналізу виявлено базові категорії інтелектуального капіталу: актив, здатний приносити прибуток, актив і фактор конкурентоспроможності, процес і знання, здібності. Поєднуючи морфологічну декомпозицію і аналіз особливостей основних підходів до визначення інтелектуального капіталу, запропоновано власне визначення досліджуваної категорії: як інтелектуальних активів, представлених людськими і машинними інтелектами, а також інтелектуальними продуктами, що мають економічну цінність і можуть бути використані у процесі виробництва та обміну з метою отримання доходу, забезпечення конкурентоспроможності підприємства.

Стаття написана англійською мовою


Рязанова Н. С.
Фінансовий ринок як економічна категорія: її характерні риси, суспільне призначення та функції у сучасному інформаційному суспільстві (c. 299 - 312)

Метою статті є дослідження фінансового ринку як економічної категорії, що має свої характерні риси, об’єктивне суспільно-економічне призначення, яке реалізується через функції фінансового ринку. Як економічна категорія фінансовий ринок являє собою систему економічних відносин, предметом яких є грошовий капітал, а метою – уможливлення його руху у напрямі більшої норми доходності. Обґрунтовано, що характерними рисами фінансового ринку сучасної інформаційної епохи є його неоднорідність, високий рівень невизначеності, тенденція до глобалізації та інноваційність. Кожна з рис, маючи багато аспектів прояву, тісно пов’язана з іншими рисами. Суспільно-економічне призначення фінансового ринку полягає в уможливленні руху грошового капіталу. Об’єктивними функціями ринку є накопичувальна, інвестиційна, цінова та інформаційна. Розглянуто зв'язок категорії фінансового ринку з іншими фінансовими категоріями. Прослідковано зв'язок між фінансовим ринком та ринком фінансових послуг.

Стаття написана українською мовою


Шевченко Б. О.
Проблема теоретико-методичного забезпечення оцінки ефективності проектів державно-приватного партнерства (c. 313 - 318)

Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні і методичному забезпеченні основ оцінки ефективності проектів державно-приватного партнерства. У результаті дослідження сформульовані теоретичні основи оцінки ефективності проектів державно-приватного партнерства на основі застосування моніторингу проекту та регулювання процесу його реалізації з позицій динаміки досягнення як загальних цілей проекту, так і виконання завдань за стадіями його реалізації, визначення їх відповідності інтересам кожного з партнерів на основі коригування параметрів партнерства, його умов, змін форм взаємодії, припинення партнерських відносин. Узагальнюючим показником досягнення проектом ефективності визначено рівень його відповідності умовам реалізації державою кінцевих цілей впровадженого партнерства тобто дотримання пріоритетів суспільних цілей і політики, зокрема соціальної спрямованості.

Стаття написана українською мовою


Беренда С. В., Шолом А. С.
Етимологія поняття «institution» та еволюція його змістовної сутності в економічних дослідженнях на прикладі СОТ (c. 319 - 325)

«Інститут», «інституція», «соціальний інститут» – це не тільки одне з найпопулярніших понять в сучасних суспільних науках, що визначається панівним в них напрямком – інституціоналізмом, але й найменш визначене. Це призводить до того, що сутність поняття вихолощується й узагальнюється, створюючи прецедент для того, щоб «інститутами» чи «інституціями» можна було б назвати практично що завгодно. Сутність цього поняття різна не тільки в економіці і юриспруденції, психології і соціології, а й усередині однієї дисципліни. Розуміння цього ключового для інституціоналізму поняття ускладнює ще й те, що сьогодні воно все частіше використовується у пресі, перетворюючись на «інституційну пастку». Однак за умови визначення ключових понять в інституціоналізму є можливість стати загальною філософією дисципліною – економічною «Теорією всього». У статті розглядається двоїста сутність СОТ, яка визначає правила гри у міжнародній торгівлі, але не може повністю відповідати за стратегію своїх членів-гравців. З одного боку, СОТ – це інституція, яка складається з міжнародних цивільних службовців, з іншого – організація, до складу якої входять країни-члени. Метою статті є розгляд вітчизняних традицій з використання термінів «інститут» та «інституція» та вивчення етимології поняття «institution» на основі еволюції його змісту в економічних дослідженнях задля його правильної інтерпретації на прикладі СОТ.

Стаття написана українською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2015

Березін О. В., Мезенцева О. М.
Компаративний аналіз до дослідження управління розвитком підприємств торгівлі (c. 240 - 246)

Метою статті є обґрунтування теоретичних аспектів управління розвитком підприємств торгівлі. У статті надано критичний аналіз поняття «управління розвитком підприємств», досліджено сучасні підходи до системи управління розвитком підприємства з позицій теоретико-методичних засад та специфіки суб’єктів господарювання. У дослідженнях визначено ключові тези забезпечення управління розвитком підприємства, які ґрунтуються на досягненні стратегічних цілей, ефективному використанні ресурсного потенціалу, впровадженні інновацій. Здійснено авторське узагальнення сучасних підходів до управління розвитком підприємств торгівлі шляхом використання компаративного аналізу. Досліджено сучасні методи управління розвитком підприємств торгівлі. Надається класифікація видів розвитку підприємств торгівлі. Запропоновано власне визначення управління розвитком підприємств торгівлі та обґрунтовано напрями використання резервів розвитку підприємств торгівлі.

Стаття написана українською мовою


Варцаба В. І.
Синергетична парадигма гармонізованого управління людськими ресурсами соціально-економічних систем (c. 247 - 252)

Мета статті полягає у дослідженні теоретично-методологічних аспектів гармонізації системи соціально-економічних інтересів суб’єктів ринку в суспільних системах на основі використання інтелектуального капіталу. В результаті дослідження продемонстровано, що в основі безпрограшної конкуренції за умови парето-ефективних стосунків контрагентів в умовах ринку лежить явище синергізму, досягнення якого є можливим шляхом інтеграції та спільної інтелектуальної дії систем людських ресурсів у сінтелектуальному просторі. Розроблено модель досягнення соціально-економічною системою стану синергічності під впливом управління її підсистемами та концептуальну схему гармонізованого управління і менеджменту інтелектуально-трансформаційними процесами у цих підсистемах. Запропоновано комплексне використання феноменів синтелектики (спільного мислення) і синергії (спільної дії) для досягнення системою стану синархії (спільного управління) з отриманням відповідного ефекту у вигляді рівня економічного добробуту зі збереженням рівноваги ринку та гармонізованих стосунків між його учасниками. Перспективою подальших досліджень в даному напрямку є аналіз потенціалу відомих управлінських технологій та інструментів для можливого використання в процесах і процедурах гармонізованого управління і менеджменту вітчизняним управлінським корпусом.

Стаття написана українською мовою


Возняк Г. В.
Переваги та ризики бюджетної децентралізації: теоретико-методологічні аспекти (c. 253 - 257)

У статті з’ясовано сутність «бюджетної децентралізації» та запропоновано авторське бачення даного поняття. Систематизовано переваги та ризики від упровадження бюджетної децентралізації на регіональному рівні. Наведено їхню характеристику з позиції макроекономічного регулювання соціально-економічних процесів. В результаті дослідження запропоновано: реформу місцевого самоврядування та територіальної організації влади в частині розширення повноважень органів місцевого самоврядування щодо формування та використання бюджетних ресурсів проводити з урахуванням переваг / недоліків бюджетної децентралізації, з визначенням необхідного та достатнього рівня її впровадження, а також ступеня готовності центральної влади та суспільства до таких змін.

Стаття написана українською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2015

Дороніна М. С.
Поведінкова економіка. Методологічні передумови дослідження (c. 237 - 243)

Предметна область економічної науки ускладнюється, поступово формується її поведінкова модель. Актуалізується завдання визначення способу, технології, методології її розвитку з використанням рекомендацій філософії та змістовного об'єднання представлених в публікаціях розрізнених результатів. Методологічною основою поведінкової економічний теорії доцільно обрати синтез рекомендацій представників постпозитивізму (К. Поппера, Т. Куна, І. Лакатоса, П. Фейєрабенда) з орієнтацією на дві технології пізнання: епістемологію і гносеологію. Конкретизація предмета теорії поведінкової економіки вимагає уточнення змісту термінів «поведінка», «поведінкова економіка», «поведінка економіки» та «економіка поведінки». Змістовний розвиток теорії поведінкової економіки можливий з використанням положень когноміки, кейс-стаді, культурадигми, хаосу, золотого перетину, спіральної динаміки свідомості, організаційної поведінки. До підготовки фахівців для поведінкової економіки повинна підключитися вища школа через формування пізнавально-дослідницької компетентності випускників. Глобалізаційні процеси розвертають поле економічної науки в цілому і поведінкової її моделі у бік зовнішнього середовища. Виникає проблема забезпечення соціальної відповідальності уряду, громадянського суспільства, бізнесу, громадянина, працівника, підприємства, науки. У новий і складний об'єкт уваги всіх, хто займається теорією поведінкової економіки, перетворюється свідомість людини.

Стаття написана англійською мовою


Попов О. Є., Митрофанова А. С.
Організаційно-економічне забезпечення соціалізації виробничих відносин у національних моделях економічних систем (c. 244 - 251)

Метою статті є розробка системи організаційно-економічного забезпечення соціалізації виробничих відносин відповідно до вихідного стану їхнього розвитку у різних моделях економічних систем. У статті виявлено, що сформувати рекомендації із соціалізації виробничих відносин за такими напрямами, як розвиток соціального партнерства, а також удосконалення відносин акціонерної, кооперативної, державної, приватної трудової власності стає можливим за умови визначення вихідного ступеню розвитку виробничих відносин конкретної моделі економічної системи. Для цього у статті побудовано систему типових характеристик рівня розвитку виробничих відносин та їх показників різного ступеня формалізації, яка складається з чотирьох груп. На основі аналізу характеристик у статті запропоновано систему рекомендацій державної політики підвищення соціального змісту виробничих відносин, яка складається з трьох груп, відповідно до вихідного ступеня розвитку виробничих відносин – для моделей економічних систем із високим, середнім та низьким ступенями соціалізації виробничих відносин.

Стаття написана російською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2015

Брюховецька Н. Ю., Булєєв І. П.
Конкуренция: некоторые аспекты теории и практики (c. 253 - 259)

На основе ретроспективного анализа категория «конкуренция» представлена как диалектическое единство противоположностей «борьба – сотрудничество». Рассмотрены формы ее проявления на различных этапах развития общества, экономики. Уточнено понятие и особенности конкуренции в условиях глобализации. Сделаны предложения по совершенствованию конкурентных отношений на современном этапе развития экономки. Обоснованы предложения по уточнению показателей формирования рейтингов конкурентоспособности на уровне национальной и международной экономик с учетом военно-промышленного производства.

Стаття написана російською мовою


Тютюнникова С. В., Ганжерлі А. О.
Соціальні (суспільні) потреби в системі потреб людини (c. 260 - 265)

Проблема потреб завжди була в центрі уваги вчених-економістів. Особливе місце в системі потреб людини посідають суспільні (соціальні) потреби. Метою статті є аналіз умов формування, ролі і значення суспільних (соціальних) потреб у структурі потреб людини. Людські потреби є основною рушійною силою соціального й економічного розвитку. Соціальні потреби відображають і впливають на пріоритети розвитку, формують культурний простір сучасної людини. Тому фактори, які вибудовують структуру споживання сучасного суспільства, забезпечуючи його стабільний соціально-економічний розвиток, вимагають підвищеної уваги. У сучасному суспільстві коло необхідних потреб все більше розширюється, відбувається соціалізація потреб. Вони стають соціальними не тільки тому, що задовольняються за допомогою засобів, створених у процесі соціально-економічної діяльності, але й тому, що весь процес їх задоволення пов'язаний із формами соціального життя. На постіндустріальному етапі розвитку у структурі потреб сучасної людини починають домінувати соціокультурні потреби, актуалізовані прагненням культурної самоідентифікації людини. Поряд із реальними потребами, що відображають об'єктивну ситуацію існування людини в актуальному соціальному оточенні, існують і хибні, віртуальні потреби, штучно стимульовані в людині з різними цілями. Сучасні процеси, що впливають на систему суспільних потреб, дуже динамічні і суперечливі, тому існує необхідність їх постійного моніторингу, щоб уміло перенаправляти ресурсний потенціал суспільства на досягнення пріоритетних цілей розвитку. Соціальні потреби здатні не тільки відображати конкретно-історичні умови, але й активно впливати на характер процесів, що відбуваються, протистояти викликам часу і впливати на стійкість і інклюзивність суспільного розвитку за допомогою підвищення якості життя людини та суспільства.

Стаття написана російською мовою


Хомяк М. С.
Еволюція теорій і концепцій фінансового простору (c. 266 - 272)

Метою статті є з’ясування суті теорій і концепцій фінансового простору, а завданнями: виявити основні віхи та специфіку теорій і концепцій фінансового простору; обґрунтувати можливі напрями імплементацій теоретичних концепцій фінансового простору в реалії України. В сучасних непередбачуваних умовах глобалізованого світу у фінансовому просторі відбуваються різноманітні фінансові процеси, які складно прогнозувати. Як свідчать реалії другого десятиліття ХХІ ст., фінансова практика випереджає теоретичні розробки. Проте суть фінансових потоків, які формуються у світовому, зокрема і національних фінансових просторах, полягає у тому, що вони є реальними, а не віртуальними, а отже, мають таку природу, яку можна виявити, дослідити та обґрунтувати. Всі фінансові проблеми, які виникали протягом існування людської цивілізації, знаходили своє теоретичне обґрунтування та відповідну реалізацію. Саме тому вітчизняні фінансові потоки, які нині мають непередбачувану сутність, повинні бути належним чином досліджені та віднайти конкретне вирішення.

Стаття написана українською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2016

Колесніченко І. М.
Теорія ефективності держави: інституціональний аспект (c. 229 - 234)

Стаття присвячена одній із найактуальніших проблем сучасної економічної теорії та практики – ефективності держави. Метою статті є всебічний аналіз інституціональних аспектів формування нової економічної теорії ефективності держави. Для досягнення цієї мети автор спочатку узагальнює еволюцію та теоретико-методологічні характеристики економічних теорій держави, приділяючи особливу увагу сутності поняття «держава» та зосереджуючись на «ефективності держави» як провідній категорії нової економічної теорії. Після цього переходить до інституціональних аспектів ефективності держави, розглядаючи останню як особливу організацію та систему інститутів влади й управління; визначає складові ефективності держави, узагальнює існуючі методичні підходи, а головне – сучасні критерії оцінювання ефективності держави.

Стаття написана українською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2016

Мірясов Ю. О.
Реальний капітал: комплементарність і структурні характеристики (c. 141 - 147)

Розглянуто два протилежні підходи до поняття реального капіталу. Вихідною передумовою дослідження капіталу в рамках неокласичного напряму, який можна охарактеризувати як «емпіричний реалізм», є гомогенність капіталу. Це дозволяє застосовувати формальні методи дослідження і моделювання виробничих процесів, але усуває з розгляду властивості та характеристики капіталу як реального чинника виробництва. Підхід австрійської школи, відповідний традиції «критичного реалізму» в економіці робить акцент на реальних властивостях капіталу і його ролі в процесі суспільного виробництва. Метою цього дослідження є уточнення уявлення про реальний капітал, його властивості, структурні характеристики та механізми формування. Відповідно до цього дано характеристику двом різним підходам. Показано, що гетерогенність капіталу лежить в основі комплементарності капітальних благ та їх комбінацій у кожному конкретному випадку їх застосування. Одні і ті ж капітальні блага мають різну продуктивність залежно від способу їх комбінування в результаті виробничих планів підприємців. Наслідком комбінування є також емерджентні властивості капіталу. Відмінності в застосуванні і комбінуванні капіталу обумовлюють загальну його структуру, підсистемами якої на різних рівнях виступають природні об'єкти, що включаються у виробництво, безпосередньо капітальні блага, їх різні комбінації, суспільний капітал. Кожна з цих підсистем є відносно самостійною і утворює підсистему більш високого рівня.

Стаття написана російською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2016

Доронін А. В., Доронін С. А.
Концептуальні передумови дослідження колективної професійної мобільності управлінського персоналу (c. 245 - 252)

Обобщены предпосылки и проблемы разработки концепции исследования и преобразования коллективной профессиональной мобильности управленческого персонала. Обоснована необходимость конкретизации содержания и структуры научно-методологического концепта «парадигма». Проанализированы возможностей использования философии и экономической теории для определения исходных идей по разработке технологии исследования коллективной профессиональной мобильности управленческого персонала; определены противоречия, разрешение которых позволит создать конструктивную теоретическую основу такого исследования. Обоснована необходимость ориентации на междисциплинарный подход при разработке концептуальных предпосылок исследования коллективной профессиональной мобильности. Разработаны варианты картины мира, позволяющие обеспечить результативные дискуссии представителей различных научных дисциплин на феноменологическом этапе конструирования новой парадигмы.

Стаття написана англійською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2016

Бутенко Н. В., Терещенко О. Л.
Конкурентні переваги ефективних взаємовідносин суб’єктів підприємництва як основа економічного розвитку України (c. 176 - 182)

Метою статті є визначення трансформації змісту взаємовідносин суб’єктів підприємництва в національній економіці, а також основних засадничих ідей і принципів формування конкурентних переваг ефективних взаємовідносин. Проаналізовано об’єктивні передумови переходу від стратегії протистояння до взаємовідносин як основи взаємодії суб’єктів підприємницької діяльності у структурі національної економіки. Визначено, що послаблення антагоністичної домінанти конкурентних відносин і зростання значення конструктивної складової партнерства стало фундаментальною основою прагнення суб’єктів підприємництва до встановлення ефективних взаємовідносин. Акцентовано увагу на тенденціях коопераційного та інтеграційного підходів до конкурентної поведінки, що проявляється у таких формах конкурентних взаємодій, як координація, конструктивні взаємодії та конкурентне співробітництво, заради досягнення індивідуальних та спільних цілей суб’єктів конкурентних відносин. Розглянуто конкурентні переваги, що ґрунтуються на встановленні тривалих та ефективних взаємовідносин. Обґрунтовано особливості формування системи взаємовідносин на ринку страхових послуг, зокрема, визначено причини, що стримують розвиток взаємовідносин у сфері страхування, виокремлено основних партнерів – суб’єктів системи взаємовідносин на страховому ринку, визначено рівні управління взаємовідносинами на ринку страхування. Серед переваг використання ефективних взаємовідносин у сфері страхування визначено: покращання іміджу компанії, залучення нових клієнтів, додаткові продажі страхових послуг, обмеження доступу пропозицій конкурентів, більш ефективне використання рекламного бюджету, підвищення ефективності розробки нових страхових продуктів і послуг, збільшення прибутку та вартості торгових марок, покращення відносин із інвесторами.

Стаття написана українською мовою


Вишневський В. П., Рекова Н. Ю.
Принципи, економічні й інституційні передумови фіскальної децентралізації в умовах постконфліктного відновлення (c. 183 - 189)

Метою статті є обґрунтування принципів, економічних та інституційних передумов фіскальної децентралізації на постконфліктних територіях. У статті визначено, що фіскальна децентралізація є одним із головних способів вирішення проблем постконфліктних територій. Обґрунтовано принципи, економічні й інституційні передумови фіскальної децентралізації на постконфліктних територіях з урахуванням специфіки окремих сфер фіскальних відносин. Більш того, для різних сфер фіскальних відносин потрібні і різні підходи: у сфері суспільних доходів – економічна ефективність із формуванням структури податків, що сприяє розширенню податкової бази; у сфері суспільних витрат – забезпечення соціальної справедливості та прозорості при розподілі суспільних витрат на місцях; у сфері субсидій – звуження сфери застосування міжбюджетних трансфертів із організацією перерозподілу фінансових ресурсів за принципом "центр – постконфліктні регіони – постконфліктні одержувачі"; у сфері зовнішньої допомоги – забезпечення дієвої координації для культивування нових кооперативних інститутів.

Стаття написана українською мовою


Савицька Н. Л., Ушакова Н. Г., Помінова І. І.
Ринок послуг вищої освіти в контексті теорії меріторних благ (c. 190 - 196)

Метою статті є визначення особливостей ринку послуг вищої освіти в сучасних умовах глобалізації у контексті теорії меріторних благ. З урахуванням цілісного бачення освіти як сфери господарського розвитку доведено, що освітня послуга вищого навчального закладу має визначатися як процес і результат одночасно; розкрито комплексний характер освітнього продукту ВНЗ, що виступає як освітні програми та технології, формалізовані та імпліцитні знання, матеріальні, інтелектуальні та мережні складові організації освітньо-наукового процесу. Послуги у сфері вищої освіти мають риси, що притаманні більшості послуг взагалі, а також специфічні властивості, найважливішою з яких є комплементарний характер індивідуальної і соціальної корисності від їхнього виробництва та споживання, що дозволяє визначити послуги вищої освіти як меріторні блага. Державне опікування ринку освітніх послуг зумовлено відставанням попиту від довгострокових інтересів суспільства, оскільки індивідуальні споживачі готові купувати меріторне благо за ціною, значно нижчою за сукупні витрати на підготовку фахівців. Меріторний ринок послуг вітчизняної вищої освіти характеризується нерівноваженістю, спричиненою системними та локальними інституційними пастками, згладжування яких вимагає не лише конкурентоспроможної державної освітньої політики, але й виваженої маркетингової політики освітніх організацій, що стає можливою за умов реальної автономії вищих навчальних закладів.

Стаття написана українською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2017

Вахлакова В. В.
Економічна безпекологія: становлення науки (c. 290 - 296)

Накопичення емпіричного матеріалу з проблематики економічної безпеки (держави, регіону, підприємства) з якогось моменту потребувало його пояснення з використанням низки теоретичних конструкцій ы структурування накопиченого масиву знань, що зумовило виникнення науки про економічну безпеку – економічної безпекології, що є ієрархічною наукою, у якій об’єкти економічної безпеки розташовані за такими рівнями: держава – регіон – суб’єкт господарської діяльності. Проаналізовано терміни, що застосувалися для позначення сукупності знань про економічну безпеку (держави, регіону, підприємства). Розкрито зміст економічної безпекології як сучасної галузі знань. Проаналізовано наявність в економічній безпекології ознак, характерних для кожної наукової галузі. Розглянуто загальні закономірності становлення економічної безпекології як науки. Уточнено зміст та характеристику раніше виділених етапів еволюції вітчизняної економічної безпекології (феноменологічний, дивергентний, конвергентно-седиментативний), додано інтеграційно-прагматичний етап.

Стаття написана українською мовою


Івашина С. Ю.
Теоретичні засади дослідження нового середнього класу (c. 297 - 301)

Мета статті – уточнення змісту економічної категорії “новий середній клас”, визначення його специфічних ознак і основних функцій. Наведено різні класифікаційні та функціональні ознаки середнього класу. Показано необхідність поєднання соціологічного та політико-економічного підходів до визначення середнього класу як соціально-статусної та соціально-економічної групи. Атрибутивною ознакою середнього класу визначено формування соціально-економічного типу власника інтелектуального капіталу. Зроблено висновок про економічну реалізацію власності на інтелектуальний капітал у формі ренти. Доведено, що формування нового середнього класу відображає об’єктивну націленість суспільного виробництва на подолання соціальних суперечностей. Однак тенденція подолання класових антагонізмів попередніх соціальних типів не зменшує глибину суперечностей між працею та капіталом і не свідчить про зміну сутності капіталу. Приділено увагу соціокультурним ознакам нового середнього класу, їх розглянуто криз призму змін у способі та стилі життя, визначено його мотиваційну орієнтацію на постекономічну систему цінностей.

Стаття написана українською мовою


Опалько В. В.
Визначальні фактори розвитку соціально-економічних систем (c. 302 - 307)

Метою дослідження є визначення динаміки розвитку, факторів і детермінантів, здатних стимулювати розвиток соціально-економічних систем. Запропоновано авторський підхід до поняття «розвиток соціально-економічної системи», під яким слід розуміти поступові кількісні та якісні зміни функціонування соціальних і ринкових інститутів системи. Систематизовано теоретичні основи динаміки розвитку соціально-економічних систем, які дозволяють встановити визначальні чинники, здатні якісно змінювати розвиток соціально-економічних систем. Новим є запропонований формалізований підхід до визначальних факторів розвитку, які в сукупності істотно змінюють процес функціонування соціально-економічної системи. Доведено, що визначальні чинники розвитку викликають флуктуації, фазові переходи з попереднього рівня розвитку на наступний.

Стаття написана російською мовою


Тютюнникова С. В.
Людський капітал – актуальний ресурс соціально-економічного розвитку (c. 308 - 314)

Посилення конкурентної боротьби у світовому просторі, зростання кризових явищ у національній і глобальній економіці, розповсюдження нових і новітніх технологій з домінуючою роллю в них людського фактора актуалізують новий сплеск наукового інтересу до проблеми людського капіталу та людського потенціалу. Людський потенціал як більш ємна та складна цілісність, безумовно, є основою людського капіталу, але не зводиться до нього. Людський капітал вбирає у себе певну сукупність якостей, які використовуються в економіці. Вони формують якісні характеристики робочої сили, що здатні підвищувати продуктивні можливості, а отже, доходи їх володарів. Людський потенціал – це не тільки платформа розвитку людських якостей та відповідних нематеріальних форм капіталу (соціального, інтелектуального, культурного тощо). Людський потенціал – це можливості розвитку людини, поширення можливостей її вибору. Своєю чергою, можливості для зростання потенціалу залежать від якості людського капіталу, особливостей його використання та капіталізації. Між людським потенціалом і людським капіталом утворюються складні та неоднозначні зв’язки: взаємодоповнюючі, взаємовідтворюючі, кореляційні, взаємообумовлюючі, взаємозаперечуючі та причинно-наслідкові. В умовах подолання накопичених протиріч і викликів ХХI століття, виведення економіки країни на траєкторію економічного зростання важливо уникнути протиставлення цих категорій і знаходити механізми розв’язання протиріч між ними, удосконалювати практику господарювання в пошуку їх гармонійної взаємодії та ефективного використання.

Стаття написана російською мовою


Швед В. В.
Теорія колективних дій і вікіноміка: аналіз історичної трансформації (c. 315 - 319)

Предметом статті виступає аналіз основних складових теорії колективних дій і її еволюційна трансформація в сучасні економічні моделі. Розглянуто природу виникнення теорії колективних дій, її значущість для сучасного соціуму, сферу її використання, а також проаналізовано ключові недоліки. Досліджено процес розвитку теорії колективних дій, а саме взємозв’язок суспільних стимулів різної природи та пірінгових взаємовідносин, що призводить до зміни економічної природи відносин у сучасному суспільстві. Також увагу приділено сутності вікіноміки, аргументовано трансформацію теорії колективних дій в теорію вікіноміки з одночасним вирішенням ключових проблем, властивих теорії колективних дій, однією з яких виступає недостатність інформації. Розкрито основні причини використання вікіноміки в сучасному бізнес-середовищі в контексті переходу сучасного суспільства з постіндустріальної ери в еру інформаційну.

Стаття написана російською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2017

Гуторов А. О.
Рента та рентоорієнтована поведінка в системі інтеграційних відносин в аграрному секторі економіки (c. 235 - 244)

Метою статті є удосконалення теоретико-методологічних засад ренти та рентоорієнтованої поведінки в системі інтеграційних відносин в аграрному секторі економіки. Показано, що система економічних механізмів інтеграційних відносин в аграрному секторі економіки включає один із важливіших і водночас найбільш суперечних елементів – рентоорієнтовану поведінку. Діалектична єдність рентних та інтеграційних відносин в аграрному секторі економіки випливає з природи самої ренти, її взаємозв’язку з економічними відносинами та місця в системі аграрних відносин загалом. Емпірично підтверджено цю взаємозалежність на основі динаміки частот використання термінів «інтеграція» і «рента» та їхніх похідних у наукових працях із латинською і кириличною графікою. Розроблено таксономічну систему ренти в сучасній економічній парадигмі, узагальнено рентні засади розвитку інтегрованих суб’єктів господарювання в аграрному секторі економіки. Підтверджено, що стратегія пошуку ренти в умовах недосконалості державних і ринкових інститутів є непродуктивною на мікрорівні та деструктивною на макрорівні. Її наслідками є «голландська хвороба», надмірне нецільове витрачання коштів, низькі темпи економічного розвитку, деіндустріалізація і дезінтеграція. Продуктивна рентна орієнтація, навпаки, стимулює інноваційну діяльність, сприяє раціональному розподілу власності і ресурсів в економіці, підвищуючи рівень добробуту нації.

Стаття написана українською мовою


Фарат О. В.
Типологізація методичних підходів до розвитку інноваційних кластерів (c. 245 - 250)

Мета статті полягає у дослідженні наявних методичних підходів до оцінювання розвитку підприємств задля подальшого обґрунтування можливостей їх застосування кластерними об’єднаннями. У результаті дослідження на основі аналізу наукової літератури охарактеризовано найбільш застосовувані методичні підходи до оцінювання розвитку підприємств. Виділено 8 методичних підходів до оцінювання рівня розвитку підприємств та 4 методичних підходи до оцінювання рівня розвитку кластерів. Кожен із підходів характеризується наявністю певних переваг і недоліків, однак жоден із них не дозволяє отримати системну оцінку всіх сфер функціонування кластера, визначити можливі резерви зростання конкурентоспроможності кластера й охарактеризувати можливі стратегії їх перспективного розвитку. З урахуванням особливостей функціонування та розвитку кластерних об’єднань підприємств запропоновано власний методичний підхід для оцінювання розвитку інноваційних кластерних структур.

Стаття написана українською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2017

Кизим М. О., Дороніна М. С.
Картина світу в економічній науці (c. 227 - 232)

У процесі оновлення економічної моделі суспільства виникла проблема зняття протиріч у розвитку економічної науки, що не дозволяють перевіреними способами вирішувати проблеми практики. Хоча ці протиріччя і способи їх вирішення частково знайшли відображення у багатьох публікаціях учених, все ще залишаються актуальними методологічні та практичні обґрунтування комплексного вивчення резервів розвитку економічної науки шляхом комбінування положень філософії і дисциплін гуманітарного циклу. Рішення проблеми непередбачуваності функціонування і розвитку економіки з використанням такої комбінації наукових дисциплін можна забезпечити, використовуючи моделі картини світу, що дозволяють дати обґрунтування вектору уваги вчених у предметній галузі проблеми. Конструктивність взаємодії учених, які представляють різні онтологічні картини світу, залежить від впорядкування понятійно-категоріального забезпечення їх діалогу. Наукова картина світу в такій композиції створює основу, по-перше, для плідної дискусії представників різних дисциплін, що мають загальний предмет дослідження, по-друге, – для подолання інституційних і когнітивних бар'єрів професійної мобільності вчених. Вона ж може послужити розвитку мобільності представників професійних спільнот науковців.

Стаття написана англійською мовою


Шпак С. О.
Категорія розвитку в економіці підприємств. Критичні замітки (c. 233 - 241)

Метою статті є критичний аналіз визначень процесу розвитку в економіці в цілому й економіці підприємств зокрема, виявлення типових помилок у формулюваннях цих визначень, уточнення економічного змісту поняття розвитку підприємства та формування методологічно коректного його визначення. На базі основних формально-логічних і методологічних вимог, що пред'являються логікою і методологією наукових досліджень до визначень понять, викладено результати критичного аналізу поширених у науковій економічній літературі визначень поняття розвитку економічних систем і підприємств, які свідчать про відсутність єдності поглядів серед учених на фундаментальне в теорії стратегічного управління підприємствами поняття розвитку, наявність численних типових логічних і методологічних похибок у формулюваннях визначення цього поняття, що виключають можливість ефективного, конструктивного використання поняття розвитку підприємства як інструменту наукового пізнання. Обґрунтовано доцільність тлумачення процесу розвитку підприємства як процесу цілеспрямованих якісних змін його стану, що забезпечують підвищення рівня життєздатності (конкурентоспроможності) підприємства; визначено наукові питання, що випливають із запропонованого трактування процесу розвитку і потребують додаткового вивчення, включаючи питання про доцільність включення самого поняття розвитку підприємства в понятійно-категоріальний апарат теорії управління підприємствами.

Стаття написана російською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2017

Князєва Т. В., Радченко Г. А.
Теоретичні передумови формування концепції еколого-відповідального маркетингу (c. 319 - 325)

Мета статті полягає у дослідженні еволюції теоретичних підходів щодо проблем еколого-економічної взаємодії суб’єктів господарювання та уточненні сутнісної характеристики економічної складової еколого-відповідального маркетингу. Аналізуючи, систематизуючи та узагальнюючи наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, розглянуто еволюцію концепцій маркетингу, систематизовано погляди дослідників на визначення понять «соціальний маркетинг», «екологічний маркетинг». У результаті дослідження було виділено переваги та недоліки наявних визначень «зеленого» маркетингу. Сформульовано основні характеристики поняття «еколого-відповідальний маркетинг» в рамках концепцій сталого розвитку та соціально відповідального маркетингу. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є: інфраструктура еколого-відповідального маркетингу; концептуальне обґрунтування методології побудови еколого-відповідальної системи маркетингу; фактори та моделі сучасного економічного зростання з урахуванням екологічного чинника та ін.

Стаття написана українською мовою


Мардус Н. Ю.
Теоретичні та методичні підходи до визначення економічної сутності ринку як економічної категорії (c. 325 - 329)

Метою статті є дослідження теоретичних і методичних підходів до визначення економічної сутності та змісту поняття «ринок» з подальшим уточненням і доповненням його тлумачення. Для досягнення мети дослідження було вирішено такі завдання: досліджено передумови виникнення ринку, його еволюція, що порівняно з існуючими тлумаченнями розглядаються автором комплексно з позиції системного й еволюційного підходів. У статті комплексно та всебічно досліджено поняття «ринок» з позиції існування суспільного господарства, розглянуто теоретичні та методичні підходи до визначення поняття «ринок» як економічної категорії. Результати дослідження показали, що поняття «ринок» є однією з найбільш розповсюджених і складних категорій в економічній теорії, одним із найпоширеніших термінів у суспільстві і є основою ринкового господарства.

Стаття написана українською мовою


Тютюнникова С. В., Карасик А. О.
Гуманізація та оптимізація структури потреб людини в умовах глобалізації (c. 330 - 335)

Цілісний гармонійний розвиток людини залежить від кількості та якості задоволених потреб. Вектор соціально-економічного розвитку, що спрямований на максимальне, а не гармонійне задоволення потреб, руйнує цілісне відтворення людини, перетворює її у споживача. Статтю присвячено питанню гуманізації системи потреб та оптимізації її структури, що розширює умови цілісного людського розвитку. Сучасна трансформація структури потреб, що розгортається в умовах глобалізації, відбувається під жорстким тиском багатьох об’єктивних і суб’єктивних факторів, що інколи мають різноспрямовану та суперечливу дію на систему потреб. Потреби перебувають у стані руху, розвитку, розширення; структура потреб є складною, багаторівневою, ієрархічною. Важливим завданням для господарської практики є створення механізмів зовнішнього та внутрішнього обмеження надмірних потреб, становлення ефективних соціальних норм особистого споживання. Пошук нового вектора цивілізованого соціально-економічного розвитку має бути зорієнтований на такі структурні зміни в системі потреб людини, що будуть формуватися під впливом гуманізаціїї, яка забезпечить рівновагу структурних елементів. Прогрес людства не зводиться до обмеження потреб людини, він пов'язаний з розвитком її здібностей, з такими динамічними та структурними змінами в системі потреб, які сприяють розвитку та реалізації людських здібностей. Серед основних напрямів трансформації структури потреб людини в умовах поширення суперечливого впливу глобалізації можна окремо виділити: прискорення кількісної динаміки зростання потреб, зміну їх якості, вдосконалення форм і методів їх задоволення; зростання міжнаціональних і внутрішньонаціональних розривів в обсязі та структурі потреб; інституціоналізацію особистого споживання і перетворення його на фактор економічного зростання; виділення потреби як провідного чинника конструювання соціальної ідентичності.

Стаття написана українською мовою


Смєсова В. Л.
Відтворення економічних інтересів як нелінійна динамічна система (c. 336 - 343)

Метою статті є визначення системних характеристик відтворення економічних інтересів акторів, обґрунтування можливості його еволюційного і революційного розвитку, нелінійності його розвитку в динаміці. Обґрунтовано основні характеристики системи відтворення економічних інтересів. Доведено, що у зазначеній системі комплементарно сполучуються стійкість і змінність як вбудовані механізми її розвитку у статиці та динаміці, забезпечення її самоорганізації і самовідновлення, кількісної і якісної трансформації. У статиці превалюють характеристики стійкості та тяжіння до стабільності, сталості. У динаміці основною характеристикою є змінність системи відтворення економічних інтересів, яка детермінує / реагує на процеси трансформації і розвитку її складових підсистем, потенційних можливостей, уподобань та економічної поведінки акторів (зміни ендогенного середовища), інститутів і інституцій, обмежувачів і стабілізаторів (зміни екзогенного середовища). Запропоновано модель динамічного розвитку системи відтворення економічних інтересів, обґрунтовано фази його еволюційного та революційного розвитку.

Стаття написана українською мовою


Шарко М. В., Гусаріна Н. В.
Трансформація термінологічного апарату економічного розвитку інноваційної діяльності в умовах динамічних змін зовнішнього середовища (c. 344 - 350)

Метою статті є аналіз змістовної інтерпретації категоріальних понять економічного розвитку виробництва, що функціонує в умовах динамічних змін застосувань зовнішнього середовища. У статті наведено авторське трактування понять економічного розвитку та економічного зростання в умовах динамічних змін зовнішнього середовища. Обґрунтовано актуальність уніфікації та систематизації основних трактувань економічного зростання як засобу вибору і використання певних управлінських рішень у конкретних умовах виробництва. На основі побудови діаграми Ісікави виконано градацію причин і труднощів економічного зростання підприємств. Структуровано умови та фактори понятійного апарату інноваційної діяльності в умовах невизначеності. Показано, що комплексне застосування ітеративних методів і методів факторного аналізу забезпечує цілісне розуміння домінуючих тенденцій економічного розвитку в умовах динамічних змін зовнішнього середовища.

Стаття написана російською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2018

Васильчук І. П.
Від корпоративної соціальної відповідальності до корпоративної сталості: особливості фінансування сталого розвитку (c. 243 - 250)

Досліджено теоретичні витоки концепцій корпоративної соціальної відповідальності та сталого розвитку. Виявлено, що науковці переважно виділяють два основні етапи еволюції концепції корпоративної соціальної відповідальності. Аргументовано доцільність виокремлення третього етапу розвитку концепції (версія КСВ 2.0), що характеризується інтеграцією теоретичних і практичних засад концепцій КСВ і сталого розвитку та їх імплементацією у діяльність корпорацій. Виявлено наявність необхідних передумов та обґрунтовано доцільність виділення нового етапу еволюції зазначених концепцій (версія КСВ 3.0), який ґрунтується на положеннях колаборативної теорії і передбачає співпрацю соціальних підприємств і сталих корпорацій у досягненні Цілей сталого розвитку. Детермінантою етапу є використання можливостей сталого розвитку, домінантою – соціальна спрямованість, а його зміст характеризується слоганом «роблячи спільно добрі справи, створювати суспільний добробут» («doing common good to do common well»). Узагальнено та виділено особливості сформованих моделей сталого розвитку корпорацій за ключовими аспектами (цілі, принципи, методи). На цій основі виділено особливості підходів до фінансування сталого розвитку на макро- та мікрорівні та визначено принципи фінансування діяльності корпорацій в нових умовах. Зроблено висновок, що досягнення сталості потребує ефективної системи фінансування корпоративних заходів зі сталого розвитку, для створення якої в Україні потрібно використовувати досвід «кращих практик» на загальнодержавному, місцевому та корпоративному рівнях.

Стаття написана українською мовою


Грінченко Р. В.
Модернізація теоретичних компонент управління адаптаційними змінами на підприємстві (c. 251 - 256)

Основною метою статті виступає дослідження та удосконалення теоретичних засад управління адаптаційними змінами на підприємстві. Проведено аналіз теоретичних підходів до визначення понять «управління», «адаптація» та «зміни». Запропоноване власне визначення поняття “управління”: управління діяльністю підприємства слід розуміти як складний, багатогранний, динамічний процес формування, прийняття та реалізації рішень, що базується на вивченні закономірностей, принципів, методів та інструментів формування, прийняття та реалізації рішень з метою досягнення планових цілей діяльності з урахуванням змін зовнішнього та внутрішнього середовища діяльності підприємства. Проведено дослідження основної мета та завдання формування механізму управління діяльністю підприємств, що надало змогу виокремити основні завдання такого механізму для агропромислових підприємств. Проведено дослідження теоретичних засад визначення поняття “адаптація”. Запропоноване власне визначення поняття «адаптація» – безперервний процес дослідження зовнішнього та внутрішнього середовища діяльності підприємства, розробка та впровадження змін в управлінні організаційно-економічними, правовими, технологічними та соціальними складовими діяльності підприємств для досягнення цільових показників діяльності та підвищення конкурентоспроможності підприємств. Виявлені та згруповані основні компоненти механізму управління діяльністю агропромислових підприємств: організаційно-економічний, технологічний, правовий, соціальний механізми управління.

Стаття написана українською мовою


Жукова Л. М.
Роль держави в економічному розвитку: основні теоретичні підходи (c. 257 - 264)

Метою статті є комплексне дослідження впливу інституційних змін на економічний розвиток суспільства та визначення ступеня реалізації інституційного статусу держави в умовах глобальної невизначеності. Аналізуючи, систематизуючи й узагальнюючи наукові праці багатьох учених, було розглянуто нові підходи щодо особливостей функціонування і взаємодії інститутів держави та створення інституціональних засад формування ефективної державної політики, адекватної сучасним економічним реаліям і потребам суспільства. У результаті дослідження охарактеризовано умови, які модифікують роль держави, виявлено відмінності у взаємодії держави та економіки на сучасному та попередніх етапах соціально-економічного розвитку. Визначено, що забезпечення інституційного статусу держави за сучасних умов полягає як у продовженні пошуку свого соціально-політичного становлення та геостратегічної ідентичності, так і в суттєвій трансформації соціально-економічного розвитку суспільства, в процесі якої повинна бути сформована багатокомпонентна сукупна інституційна система. Обґрунтовано, що процес інтеграції України в середовище глобальної конкуренції викликає потребу орієнтування на інноваційну модель розвитку. Доведено необхідність пошуку критеріїв ефективності реформ у площині взаємного доповнення інститутів держави й інститутів ринку шляхом продуманого використання наявних інституційних і ціннісних ресурсів суспільства. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є визначення стратегічних цілей державної політики щодо забезпечення інституційного статусу держави в умовах глобальних зрушень.

Стаття написана українською мовою


Хаустова В. Є., Омаров Ш. А. О.
Концепція сталого розвитку як парадигма розвитку суспільства (c. 265 - 273)

Статтю присвячено дослідженню концепції сталого розвитку як нової парадигми розвитку людства. Розглянуто ґенезу розвитку поглядів науковців на цілі, сутність і проблеми впровадження цієї концепції. Проаналізовано тлумачення поняття «сталий розвиток» науковцями та практиками та запропоновано групування основних підходів до розуміння його сутності. Виділено основні принципи сталого розвитку. Досліджено основні підходи до оцінки сталого розвитку соціально-економічних систем різних рівнів, їх зміст, цілі й особливості застосування. Розглянуто погляди науковців на шляхи досягнення сталого розвитку та визначено основні дискусійні аспекти у вирішенні цієї проблеми. Показано, що концепція сталого розвитку зазнала тривалу еволюцію та продовжує розвиватися відповідно до нових глобальних викликів. Сталий розвиток пов'язаний з формуванням принципово нового ставлення до людині, з одного боку, як суб'єкта еколого-економічної системи, з іншого – як головної мети її розвитку. Обґрунтовано, що перехід до сталого розвитку у глобальному масштабі можливий лише за обов'язкової умови узгодженості всіх об'єктів і суб'єктів цього процесу, який носить системний характер і пов'язує в єдине ціле всі рівні соціально-економічної системи (глобальний, національний, регіональний, локальний) та різні сфери її функціонування (економічну, соціальну, екологічну).

Стаття написана українською мовою


Швед В. В.
Довіра – психологічна категорія чи економічна цінність? (c. 274 - 279)

Предметом статті виступає аналіз ключових характеристик сучасних економічних теорій з точки зору впливу довіри на поведінку споживачів. Розглянуто основні форми вікіномістичної і поведінкової моделей економіки, їх соціальну значущість для соціуму, ключові особливості застосування, а також роль довіри в їх функціонуванні. Визначено основні принципи, які є уніфікованими для всіх розглянутих моделей. Вивчено китайський досвід адміністрування і контролю рівня довіри з метою оптимізації економіки країни, формування споживчих настроїв, а також впливу на поведінку громадян. Визначено ключові недоліки китайської системи соціальних рейтингів. Доведено негативний вплив бюрократії та державного контролю на розглянуті економічні моделі, а також на довіру як самостійну економічну цінність, здатну докорінно впливати на прийняття рішень учасниками ринку.

Стаття написана російською мовою


Шпак С. О.
Потенціал розвитку в системі потенціалів промислового підприємства (c. 280 - 286)

Мета статті полягає в уточненні змісту та формулюванні методологічно строгого визначення поняття розвитку підприємства як ключової категорії теорії управління реструктуризацією промислових підприємств і основи для конструктивного визначення поняття потенціалу розвитку та його місця в системі потенціалів підприємства. Обґрунтовано, що несуперечливе філософській концепції розвитку трактування поняття розвитку підприємства повинно акумулювати уявлення про: конкурентоспроможність підприємства як здатності генерувати прийнятний прибуток на тривалій основі; потенціал підприємства як здатності до іманентно властивій йому діяльності, що характеризує сукупний результат такої діяльності, її граничні можливості; роль структури підприємства як системи у формуванні його граничних можливостей (потенціалів). Показано, що зазначеним вимогам відповідає визначення процесу розвитку як процесу цілеспрямованого переводу підприємства в якісно новий стан, що характеризується більш широкими можливостями генерування прибутку в прогнозованих умовах. При цьому інструментом реалізації процесу розвитку виступає структурна адаптація підприємства до нових умов функціонування, що, своєю чергою, свідчить про еквівалентність понять структурної адаптивності підприємства та потенціалу його розвитку. Обґрунтовано, що конкурентоспроможність підприємства визначається економічним потенціалом і потенціалом розвитку, які утворюють вищий рівень ієрархії потенціалів, побудова якої можлива на шляху декомпозиції зазначених потенціалів на їхні складові за ознаками виду діяльності підприємства.

Стаття написана російською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2018

Булєєв І. П., Брюховецька Н. Ю.
Компаративний аналіз рушійних сил капіталістичної і соціалістичної економік: можливості застосування в Україні (c. 276 - 288)

На основі застосування формаційного підходу до розвитку економічного та суспільного устрою країн виконаний компаративний аналіз капіталістичної і соціалістичної економік. Показано неспроможність матеріалістичного вчення про суспільно-економічну формацію. Доведено неправомірність ігнорування духовності, цінностей суспільства і еліт в економічному розвитку країн. Обґрунтовано тезу про те, що базисом суспільства є не економіка, а духовність суспільства. Для розуміння рушійних сил капіталізму та соціалізму виділено економіку та хрематистику, яка слідує не природі, як економіка, а націлена на експлуатування, лихварство. Розглянуто підходи до оцінки економіки як динамічного суспільного розвитку, що постійно змінюється внутрішньо та зовні. Досліджено еволюцію капіталізму в частині підвищення кваліфікації працівників, рівня доходів, формування середнього класу, створення форм соціального забезпечення – страхування, пенсійної системи. Доведено, що залишаються незмінними глибинні основи капіталізму: індустріальна матеріально-технічна база, приватна власність на засоби виробництва, громадська форма виробництва при приватнокапіталістичній формі присвоєння, лібералізм як панівна теорія в економіці. Виявлено характерні ознаки соціалістичного способу виробництва, радянської економіки. Доведено, що все це забезпечувало застосування противитратних механізмів економічного розвитку, активне впровадження досягнень науково-технічного прогресу, віру населення в соціальну справедливість в суспільстві, турботу держави про людину і впевненість у завтрашньому дні. Надано пропозиції щодо зміни методології економічних досліджень і реальних перетворень на користь первинності фундаментальних моральних цінностей, оцінювання діяльності за натуральними, а не вартісними показниками.

Стаття написана російською мовою


Панчишин С. М., Грабинська І. В.
Про політичну економію та аналітичну економіку як галузі економічного знання (c. 289 - 295)

Статтю присвячено методологічному дискурсу щодо окремих аспектів удосконалення вітчизняної економічної терміносистеми й об`єктивних змін у вітчизняній економічній науці та освіті в кінці ХХ – на початку ХХІ ст., що є відображенням змін як у системі економічного знання, так і трансформаційних змін у господарській практиці. Обґрунтовано необхідність і доречність вживання у вітчизняній економічній терміносистемі як відповідність англомовному терміну «Economics» – «аналітична економіка», що віддзеркалює аналіз як серцевинний метод пізнання економічної дійсності і водночас органічне поєднання теоретичної та прикладної економіки. Отримав подальшого розвитку теоретико-методологічний підхід американського економіста Г. Веріана до аналізу співвідношення «Economic Theory» та «Economics», що дало підстави тлумачити економічну теорію як метод або інструмент аналітичної економіки (Economics). На основі аналізу особливостей еволюції політичної економії упродовж останніх двох століть зроблено висновок про те, що політична економія стала одним із авангардних напрямків розвитку сучасної економічної науки, своєрідним інтерфейсом між аналітичною економікою і політичними науками, що акцентує увагу на проблемах досягнення соціальної ефективності та пояснює, як політичні інституції та економічна система впливають одна на одну. Проаналізовано досвід західних університетів у програмуванні освітніх спеціалізацій у межах «Economics», який передбачає виокремлення низки освітніх програм (Екологічна економіка, Міжнародна економіка, Бізнес-економіка, Економіка розвитку, Економіка охорони здоров`я та ін.), використання якого надасть змогу наблизити українську економічну освіту до господарської практики та сприятиме її інтеграції у світовий освітній та господарський простір.

Стаття написана українською мовою


  The Promblems of Economy, 2009-2018 Матеріали на сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International CC-BY-SA. Написати вебмастеру