Інтелектуальний потенціал України в умовах надзвичайних викликів: міграційний вимір та управлінські підходи
Кондратенко Н. О., Пруненко Д. О.

Кондратенко Н. О., Пруненко Д. О. Інтелектуальний потенціал України в умовах надзвичайних викликів: міграційний вимір та управлінські підходи. Проблеми економіки. 2025. №4. C. 66–74.
https://doi.org/10.32983/2222-0712-2025-4-66-74

Розділ: Економіка та управління національним господарством

УДК 330.341.1:316.422:351.74

Анотація:
У статті здійснено теоретичне обґрунтування управління інтелектуальним потенціалом України в умовах надзвичайних викликів, зумовлених військовою агресією, з урахуванням впливу внутрішньої та зовнішньої міграції населення. За авторським підходом, інтелектуальний потенціал доцільно розглядати як динамічну категорію, що постійно змінюється під впливом соціально-економічних та інституційних факторів. Розглянуто вплив внутрішньої та зовнішньої міграції на інтелектуальний потенціал України. Встановлено, що міграційні процеси, спричинені військовою агресією, безпосередньо впливають на динаміку інтелектуального потенціалу України. Цей вплив проявляється за кількома параметрами, які охоплюють кількісні, якісні, просторово-територіальні та інституційні аспекти. Зазначено, що сучасне управління інтелектуальним потенціалом повинно спиратися на низку принципів, які забезпечують його ефективне використання та адаптацію до нових викликів. Відзначено, що основним завданням управління інтелектуальним потенціалом у надзвичайних умовах є своєчасна ідентифікація ключових ризиків та застосування ефективних інструментів їх мінімізації. Визначено стратегічні напрями розвитку інтелектуального потенціалу України та три основні часові горизонти розвитку: короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, кожен з яких має власні завдання, пріоритети та очікувані результати. Зроблено висновок, що інтелектуальний потенціал України є динамічною категорією, яка суттєво трансформується під впливом внутрішньої та зовнішньої міграції, спричиненої військовою агресією. Внутрішня і зовнішня міграція створюють одночасно ризики втрати кадрів і можливості для формування нових центрів науки, освіти та професійних мереж. Ефективне управління інтелектуальним потенціалом вимагає системного, адаптивного та стратегічного підходу, що поєднує територіальні, соціальні та професійні аспекти. Реалізація таких управлінських механізмів дозволяє не лише зберегти наявні ресурси, а й стимулювати їх трансформацію відповідно до надзвичайних викликів, підвищуючи стійкість національної науки та освіти.

Ключові слова: інтелектуальний потенціал України, управління, управлінські підходи, надзвичайні виклики, міграційні процеси, розвиток.

Табл.: 5. Бібл.: 12.

Кондратенко Наталія Олегівна – доктор економічних наук, професор, професор, кафедра менеджменту і публічного адміністрування, Харківський національний університет міського господарства ім. О. М. Бекетова (вул. Чорноглазівська, 17, Харків, 61002, Україна)
Email: 2123kondratenko@gmail.com
Пруненко Дмитро Олександрович – доктор економічних наук, доцент, доцент, кафедра транспортних систем і логістики, Харківський національний університет міського господарства ім. О. М. Бекетова (вул. Чорноглазівська, 17, Харків, 61002, Україна)
Email: prunenkoda@gmail.com

Список використаних у статті джерел

Верба В. А., Новіков І. В. Методичні рекомендації з оцінки інноваційного потенціалу підприємства. Проблеми науки. 2003. № 4. С. 22–31.
Вовканич С. Й. Духовно-інтелектуальний потенціал України та її національна ідея. Львів : Вид-во ЛБА, 2001. 540 с.
Кендюхов О. В. Організаційно-економічний механізм управління інтелектуальним потенціалом підприємства : автореф. дис. … д-ра екон. наук : 08.00.04. 2007. 31 с.
Мойсенко І. П. Проблеми структурного аналізу інтелектуального потенціалу підприємств. Актуальні проблеми економіки. 2007. № 10. С. 165–166.
Перерва П. Г. Науково-інноваційний потенціал України та сучасні проблеми його використання. URL: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Natural/vcpi/TPtEV/ 2011_26/statiya/Pererva.pdf
Река Г. В. Інтелектуальний капітал та інтелектуальний потенціал: критерії розмежування. Збірник наукових праць Національного лісотехнічного університету України. 2009. Вип. 19.1. С. 228–232.
Холявка Л. Ю. Принципи формування і використання інтелектуального потенціалу підприємства. Вісник Національного університету «Львівська Політехніка». 2013. № 776. С. 190–200.
Філиппова С. В., Ковтуненко К. В Інтелектуальний потенціал як головний чинник формування інтелектуального капіталу. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. 2013. № 776. С. 81–86. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNULPM_2013_776_15
Пермінова С. О. Інтелектуальний потенціал стратегії інноваційного розвитку сучасної організації. Ефективна економіка. 2017. № 5. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=5579
Каховська О. В., Зюзя А. О. Формування інтелектуального потенціалу суб’єктів господарювання в національній економіці: теоретичний аспект. Економічний простір. 2020. № 155. С. 15–20.
Шепеленко С. М. Управління інтелектуальним потенціалом підприємств в умовах глобальних трансформацій: фундаментально-категоріальні аспекти. Економічний вісник Дніпровської політехніки. 2024. № 1. C. 187–196.
Енциклопедія інтелектуальної власності / за ред. П. П. Крайнева. Київ : Старт-98, 2012. 660 с.