Ефективність фіскальної консолідації в умовах структурних шоків: емпіричний аналіз України
Артюх О. В., Гаврилюк Ю. В., Данилюк К. В., Цехоцький Л. Ю.

Артюх О. В., Гаврилюк Ю. В., Данилюк К. В., Цехоцький Л. Ю. Ефективність фіскальної консолідації в умовах структурних шоків: емпіричний аналіз України. Проблеми економіки. 2026. №2. C. 366–378.
https://doi.org/10.32983/2222-0712-2026-2-366-378

Розділ: Математичні методи та моделі в економіці

УДК 336.02:338.124.4(477)

Анотація:
У статті досліджено ефективність фіскального стимулювання в Україні в умовах структурних шоків 2018–2026 років. Актуальність дослідження зумовлена тим, що в періоди глибокої макроекономічної нестабільності фактичні бюджетні показники не дають змоги коректно оцінити реальну спрямованість фіскальної політики. Зростання дефіциту бюджету або скорочення податкових надходжень може бути наслідком не дискреційних рішень уряду, а автоматичної реакції фіскальної системи на падіння економічної активності, зміну податкової бази, воєнні деформації та зовнішні фінансові обмеження. Метою статті є ідентифікація чистого структурного фіскального імпульсу України та оцінка його впливу на динаміку реального ВВП.Методологічну основу дослідження становить поєднання кількох економетричних підходів. Для оцінювання розриву ВВП використано статистичні фільтри, зокрема фільтр Ходріка-Прескотта та фільтр Гамільтона. Для визначення чутливості бюджетних доходів до макроекономічної динаміки застосовано моделі ARDL та DOLS, що дозволяють оцінити довгострокові податкові еластичності. На основі цих оцінок сформовано циклічно скориговану фіскальну позицію та розраховано структурний фіскальний імпульс. Динамічний вплив фіскального імпульсу на економічну активність оцінено за допомогою структурної векторної авторегресії та методу локальних проекцій.Отримані результати свідчать, що фіскальна політика України у 2018–2026 роках мала переважно реактивний характер і не демонструвала стійкого контрциклічного правила. Фіскальна експансія формувала короткостроковий позитивний ефект для економічної активності, однак цей ефект швидко вичерпувався та не переходив у стале економічне зростання. Виявлено, що мультиплікативна ефективність бюджетного стимулювання обмежується високою імпортною залежністю, валютними обмеженнями, зростанням боргового навантаження, воєнними ризиками та слабкістю внутрішнього виробничого потенціалу. Особливо важливим каналом послаблення стимулу є імпортний витік, коли частина додаткового попиту, створеного державними видатками, спрямовується на придбання іноземних товарів і послуг, а не на розширення внутрішнього виробництва. У статті обґрунтовано, що для України фіскальна експансія може бути ефективним інструментом екстреної стабілізації, проте не є достатньою умовою довгострокового зростання без структурної переорієнтації видатків на підтримку внутрішньої доданої вартості, інвестиційного потенціалу та фіскальної стійкості.

Ключові слова: фіскальний імпульс; фіскальний стимул; розрив випуску; структурні шоки; циклічно скоригований баланс; еластичність податків; SVAR; Україна.

Рис.: 5. Табл.: 4. Формул: 9. Бібл.: 18.

Артюх Оксана Валентинівна – доктор економічних наук, професор, професор, кафедра фінансів, Одеський національний економічний університет (вул. Преображенська, 8, Одеса, 65082, Україна)
Email: oksana_art_2017@ukr.net
Гаврилюк Юрій Валентинович – магістрант, Одеський національний економічний університет (вул. Преображенська, 8, Одеса, 65082, Україна)
Email: ugavryliuk90@gmail.com
Данилюк Катерина Володимирівна – студент, Одеський національний економічний університет (вул. Преображенська, 8, Одеса, 65082, Україна)
Email: katerynadanylyuk@gmail.com
Цехоцький Лев Юрійович – студент, Одеський національний економічний університет (вул. Преображенська, 8, Одеса, 65082, Україна)
Email: lev.tsekhotskyi@gmail.com

Список використаних у статті джерел

Kaminsky G. L., Reinhart C. M., Vegh C. A. When It Rains, It Pours: Procyclical Capital Flows and Macroeconomic Policies. NBER Macroeconomics Annual. 2004. Vol. 19. P. 11–53. DOI: https://doi.org/10.1086/ma.19.3585327
Bouthevillain C., Cour-Thimann P., van den Dool G., Hernandez de Cos P., Langenus G., Mohr M., Momigliano S., Tujula M. Cyclically Adjusted Budget Balances: An Alternative Approach. SSRN Electronic Journal. 2001. DOI: https://doi.org/10.2139/ssrn.356222
Girouard N., Andre C. Measuring Cyclically-Adjusted Budget Balances for OECD Countries. SSRN Electronic Journal. 2006. DOI: https://doi.org/10.2139/ssrn.2005002
Blanchard O., Perotti R. An Empirical Characterization of the Dynamic Effects of Changes in Government Spending and Taxes on Output. The Quarterly Journal of Economics. 2002. Vol. 117. No. 4. P. 1329–1368. DOI: https://doi.org/10.1162/003355302320935043
Auerbach A. J., Gorodnichenko Y. Measuring the Output Responses to Fiscal Policy. SSRN Electronic Journal. 2010. DOI: https://doi.org/10.2139/ssrn.1667585
Ilzetzki E., Mendoza E. G., Vegh C. A. How big (small?) are fiscal multipliers? Journal of Monetary Economics. 2012. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S030439321200116X
Vdovychenko A. Estimating the Fiscal Impulse in Ukraine. Visnyk of the National Bank of Ukraine. 2018. No. 245. P. 54–72. DOI: https://doi.org/10.26531/vnbu2018.245.03
Hodrick R. J., Prescott E. Post-war US business cycles: An empirical investigation. Journal of Money, Credit and Banking. 1997. Vol. 29. No. 1. URL: https://www.jstor.org/stable/2953682
Hamilton J. D. Why You Should Never Use the Hodrick-Prescott Filter. The Review of Economics and Statistics. 2018. Vol. 100. No. 5. P. 831–843. DOI: https://doi.org/10.1162/rest_a_00706
Fedelino A., Horton M., Ivanova A. Computing Cyclically-Adjusted Balances and Automatic Stabilizers. Technical Notes and Manuals. 2009. No. 05. P. 1. DOI: https://doi.org/10.5089/9781462359622.005
OECD. The State of Public Finances 2015: Strategies for Budgetary Consolidation and Reform in OECD Countries. OECD Publishing. Paris. 2015. DOI: https://doi.org/10.1787/9789264244290-en
Brezinski C. La m?thode de Cholesky. Revue d'histoire des math?matiques. 2018. Vol. 11. No. 2. P. 205–238. DOI: https://doi.org/10.24033/rhm.30
Marcellino M., Stock J. H., Watson M. W. A comparison of direct and iterated multistep AR methods for forecasting macroeconomic time series. Journal of Econometrics. 2006. Vol. 135. No. 1–2. P. 499–526. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jeconom.2005.07.020
Jorda O. Estimation and Inference of Impulse Responses by Local Projections. American Economic Review. 2005. Vol. 95. No. 1. P. 161–182. DOI: https://doi.org/10.1257/0002828053828518
Pesaran M. H., Shin Y., Smith R. J. Bounds testing approaches to the analysis of level relationships. Journal of Applied Econometrics. 2001. Vol. 16. No. 3. P. 289–326. DOI: https://doi.org/10.1002/jae.616
Bardsen G. Estimation of Long Run Coefficients in Error Correction Models. Oxford Bulletin of Economics and Statistics. 2009. Vol. 51. No. 3. P. 345–350. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1468-0084.1989.mp51003008.x
Stock J. H., Watson M. W. A Simple Estimator of Cointegrating Vectors in Higher Order Integrated Systems. Econometrica. 1993. Vol. 61. No. 4. P. 783. DOI: https://doi.org/10.2307/2951763
Sarr A. Financial Liberalization, Bank Market Structure, and Financial Deepening: An Interest Margin Analysis. IMF Working Papers. 2000. Vol. 00. No. 38. P. 1. DOI: https://doi.org/10.5089/9781451845686.001