|
Результати пошуку єс ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2009. Іванов Ю. Б., Чумакова О. О. Розподіл податкового завантаження між факторами виробництва й споживанням з урахуванням процесу перекладання податків (c. 79 - 84)
У статті обґрунтовано необхідність враховувати процес перекладання податків при розрахунку імпліцитних ставок на фактори виробництва й споживання. Запропоновано уточнення до методики ЄС щодо включення соціальних платежів роботодавців у податкове навантаження на капітал. Зіставлення частки податків у структурі ціни з імпліцитною ставкою на споживання дозволило виявити величину перекладення реальних податків виробником на покупця. Стаття написана російською мовою Завантажити статтю у форматі pdf - 
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2011. Матюшенко І. Ю. Проблема визначення пріоритетних напрямів розвитку нанотехнологій в рамках пріоритетів розвитку науки і техніки в Україні (c. 14 - 25)
Проведено співставлення глобальних проблем людства з пріоритетами науково-технічних досліджень в Україні та у НАН України. Розглянуто відповідність глобальним проблемам людства основних пріоритетних напрямів розвитку нанотехнологій в США, Японії, Німеччині, ЄС, Росії та в Україні, пріоритетної тематики проектів з нанодосліджень у США і в Україні, прогнозу критичних технологій у США і Японії та прогнозу критичних нанотехнологій, найбільш перспективних для комерціалізації в Україні. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2013. Орлов П. А. Світова фінансово-економічна криза та проблеми соціальної відповідальності суб'єктів господарювання (c. 6 - 11)
У статті розглянуто концепцію соціальної відповідальності суб'єктів господарювання з акцентом на неприпустимість ухилення від сплати податків, а також на необхідність практикувати соціально відповідальний маркетинг. Активна боротьба з ухиленнями від сплати податків ведеться в рамках ЄС. Криза змусила європейські країни боротися зі злом, яке було раніше створене деякими з них із вигодою для себе. В Україні боротьбі з цим злом поки приділяється мало уваги, незважаючи на високу частку тіньової економіки. Наведені приклади соціальної безвідповідальності маркетингу в гонитві за прибутком, виявлені в промислово розвинених країнах і в Україні. Вони завдають величезного непоправного збитку суспільству. Обґрунтовано висновок, що в країнах, економічні системи яких не в змозі забезпечити належний рівень державного регулювання економіки і соціальної відповідальності суб'єктів господарювання, населення приречене на експлуатацію соціально безвідповідальними суб'єктами бізнесу, моральну і фізичну деградацію і навіть вимирання. Концепція соціально відповідального маркетингу, яка заснована лише на зростанні свідомості власників підприємств і соціальних ініціативах, не може бути реалізованою в широких масштабах. Стаття написана російською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2013. Чечетова-Терашвілі Т. М., Малишко Ю. М. Вплив дерегулювання економіки в сфері малого підприємництва на місце України у світових рейтингах (c. 158 - 164)
У статті проведено аналіз ефективності здійснюваної політики дерегулювання економіки у сфері малого бізнесу в контексті визначення впливу результатів дерегуляції на конкурентоспроможність України у світових рейтингах. Визначено основні критерії оцінки рівня розвитку малого бізнесу, які присутні у структурі економічних індексів. Розглянуто динаміку складових міжнародних економічних індексів, які характеризують норми регулювання підприємницької діяльності, оцінюють умови реєстрації, господарювання та ліквідації суб’єктів малого бізнесу. З огляду на актуальність інтеграційних процесів у світі, проведено порівняльний аналіз позицій України в міжнародних рейтингах з країнами Європейського Союзу та Митного Союзу. Обґрунтовані основні проблеми політики дерегулювання економіки у сфері малого підприємництва, які призвели до зниження конкурентоспроможності національної економіки України на світовому ринку. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2013. Хайлук С. О. Метод комплексної оцінки ефективності банківської системи (c. 409 - 414)
Мета статті полягає в обґрунтуванні методу оцінки й аналізу динаміки зміни ефективності банківської системи країни за певний період часу. У результаті аналізу, систематизації й узагальнення наукових праць багатьох учених було запропоновано визначення поняття «ефективність банківської системи». У результаті дослідження було виділено критерії ефективності функціонування банківської системи. Запропоновано та реалізовано на прикладі комплексну багатокритеріальну модель оцінки ефективності функціонування банківської системи, основану на байесівському підході, яка дозволить оцінити останню з точки зору здатності виконувати покладені на неї функції та досягати визначених цілей. Використання байєсівського аналізу дозволяє отримати числові характеристики ефективності на відміну від традиційних методів, які дають лише описову характеристику. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є доопрацювання запропонованої моделі з метою її використання для порівняльного аналізу ефективності функціонування банківських систем декількох країн на певний момент часу. Використання результатів моделювання дозволить оптимізувати структуру та підвищити ефективність діяльності банківської системи. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2014. Біла І. С., Салатюк Н. М. Світовий досвід державного регулювання підприємництва (c. 26 - 30)
У статті проаналізовані тенденції державного регулювання підприємництва в країнах ЄС, США і Японії та визначено державне регулювання підприємництва як система, яка складається із певних елементів, єдність та взаємодія яких визначають її ефективність та функціональність. Систематизація та узагальнення досвіду державного регулювання підприємництва в цих країнах дозволили прийти до висновку, що існуючі відмінності у ролі держави в економіці пов’язані не зі ступенем державного регулювання, а із засобами, які використовуються для його реалізації. Спільні тенденції розвитку взаємовідносин між державою та підприємницьким сектором дозволили визначити основні елементи системи державного регулювання підприємництва, до яких варто віднести: прогнозування, планування й програмування соціально-економічного розвитку; антимонопольно-конкурентну політику; податкову та інвестиційну політику; інноваційну політику та стимулювання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (НДДКР). Перспективою подальших досліджень є визначення особливостей системи державного регулювання підприємництва у сучасній економіці України. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2014. Полякова О. Ю., Шликова В. О. Моделювання змін зовнішньоторговельних зв’язків у контексті розширення Європейського Союзу (c. 330 - 336)
У статті проаналізовано досвід зарубіжних і вітчизняних дослідників щодо використання гравітаційних моделей для виявлення чинників впливу на зовнішньоторговельні зв'язки між країнами. На прикладі ЄС авторами перевірено припущення, що з розширенням інтеграційних об'єднань відбувається перерозподіл впливу показників на обсяги міжнародної торгівлі. Побудовано десять модифікацій гравітаційної моделі для різних груп країн ЄС на основі даних за 2003 та 2012 роки з уведенням додаткових пояснюючих змінних, зокрема фіктивних. У якості залежної змінної обрано обсяг експорту товарів. Визначено, що найбільш стійким у часі фактором впливу на обсяг торгівлі між країнами є чисельність їх населення, зменшується значущість обсягів ВВП і відстані між партнерами, належність до «старих» країн – членів ЄС стає незначущим чинником. Доведено, що на кожному етапі функціонування інтеграційного об'єднання необхідним є використання додаткових змінних відповідно до особливостей взаємозв’язків між країнами. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2014. Самойлік М. С. Економіко-екологічні оптимальні стратегії управління системою поводження з твердими відходами регіону (c. 343 - 349)
У статті розроблено економіко-екологічну модель оптимального управління системою поводження з твердими відходами на регіональному рівні, визначено її цільові функції та сформовано оптимізаційні сценарії управління даною сферою при теоретично оптимальних значеннях параметрів. На основі моделі управління сферою поводження з твердими відходами сформовано алгоритм визначення оптимальних управлінських стратегій і механізмів їх реалізації, який дозволяє вирішувати поставлені задачі оптимізації розвитку сфери поводження з твердими відходами при заданій множині змінних і параметрів стану системи для конкретного типу життєвого циклу твердих відходів і різних суб’єктів даної сфери. Розроблена модель має множину допустимих рішень і відповідно пропонує вибір найкращого з них із урахуванням цільових функцій. Проведений SWOT-аналіз існуючого стану поводження з твердими відходами у Полтавському регіоні та визначена необхідність розроблення відповідної стратегії на основі розробленої економіко-екологічної моделі з урахуванням оптимізації взаємопротилежних критеріїв: екологічного ризику для здоров’я населення від сфери поводження з твердими відходами та сумарних витрат на функціонування даної сфери. Проведено моделювання даної ситуації за базовим (існуюча ситуація) та альтернативними сценаріями та встановлено, що на даному етапі у регіоні найбільш доцільним є будівництво чотирьох сміттєсортувальних ліній і п’яти регіональних полігонів твердих відходів, при цьому витрати на дану сферу складають 62,0 млн грн / рік, прибуток від реалізації вторинної сировини – 71,2 млн грн. /рік, а зниження екологічного ризику – 13 млн грн. / рік. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2014. Кизим М. О., Матюшенко І. Ю., Хаустова В. Є., Козирєва О. В., Костенко Д. М., Моісеєнко Ю. М., Бунтов І. Ю. Можливості і загрози від членства України в СОТ у зовнішній торгівлі продукцією високотехнологічних галузей в умовах співпраці з країнами ЄС і Митного союзу ЄврАзЕС (c. 6 - 25)
У статті розглядається проблема наслідків для України від її членства в Світовій організації торгівлі (СОТ) у зовнішній торгівлі продукцією високотехнологічних галузей економіки в умовах співпраці з країнами ЄС і Митного союзу (МС) Євразійського економічного співтовариства (ЄврАзЕС). Доведено, що після вступу до СОТ для української продукції в цілому відбулось суттєве зниження тарифних ставок та лібералізація доступу на світові ринки, поряд із цим внутрішній ринок України став більш відкритим для імпортної продукції. Досліджено особливості та зміни на ринку високотехнологічної продукції після вступу України до СОТ. Проаналізовано динаміку об’ємів і питомої ваги світового експорту-імпорту високотехнологічної продукції, а також структуру світового експорту та імпорту високотехнологічної продукції, в тому числі за окремими країнами та угрупуваннями. Зроблено висновок про слабку високотехнологічну складову українського експорту. Досліджено структуру експорту високотехнологічної продукції ЄС, МС і України. Доведено, що Україні для розвитку ринку високотехнологічної продукції необхідно розвивати зовнішню торгівлю з країнами ЄС, а також продовжувати співпрацю з країнами МС, зокрема Росією. Визначено, що найбільшу питому вагу в експорті високотехнологічної продукції України посідає продукція авіакосмічної галузі. Розглянуто перспективи розвитку виробництва цивільних літаків у світі і в Україні у сучасних умовах. Проаналізовано сильні та слабкі сторони авіабудівної промисловості, а також загрози і можливості для авіабудування України у зв’язку з впливом зовнішнього середовища. Доведено, що Україна не може самостійно зберегти національне авіабудування, тому необхідно розвивати співробітництво і тісну кооперацію як з підприємствами з Росії, так і з країнами Західної Європи. Запропоновано рекомендації щодо збереження виробничого потенціалу авіабудівної галузі України. Узагальнюючім висновком дослідження зроблено такий: незважаючи на світову фінансово-економічну кризу, з часу приєднання України до СОТ відбувається диверсифікація та зміна структури українського експорту, що не лише сприяє зниженню залежності національної економіки від окремих географічних ринків, а й зумовлює необхідність для українського уряду захищати інтереси національних виробників на нових ринках. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2014. Кизим М. О., Ярошенко І. В., Матюшенко І. Ю., Семигуліна І. Б., Маханьова Ю. М. Можливості і загрози від членства в СОТ для України у виробництві і зовнішній торгівлі зерновими культурами з країнами ЄС і Митного союзу ЄврАзЕС (c. 7 - 24)
У статті розглядається проблема наслідків для України від її членства в СОТ у виробництві і зовнішній торгівлі зерновими культурами з країнами ЄС і Митного союзу (МС) ЄВРАЗЕС. Визначено, що Україна знаходиться серед безумовних світових лідерів з виробництва і експорту зерна та соняшникової олії з вітчизняної сировини. Проаналізовано товарну структуру експорту та імпорту агропромислової продукції. Досліджено ситуацію та зміни на ринку зернових культур і продуктів їх переробки після вступу України до СОТ. Визначено негативні фактори розвитку релевантного ринку зернових культур і продуктів його переробки від цього. Визначено, що зовнішня торгівля України з третіми країнами, які не є членами ЄС і МС, після вступу до СОТ значно розширилась і має більш перспективні напрямки подальшого розширення ринків збуту, ніж із країнами ЄС та МС. Доведено, що найбільшим імпортером вітчизняних готових зернових продуктів є Росія. Визначено, що внутрішній ринок України є досить відкритим для імпортної продукції зернових культур і продуктів їх переробки. Досліджено ситуацію та зміни на ринку насіння соняшнику та олії соняшникової після вступу України до СОТ. Виявлено, що виробництво в Україні олії соняшникової є експортоорієнтованим видом діяльності. Аналіз експортно-імпортних операцій України з країнами ЄС та МС дозволив зробити висновок про закритість цих ринків збуту для вітчизняних виробників. Визначено, що внутрішній ринок України з точки зору забезпеченості власною сировинною базою (насіння соняшнику) для виробництва олії соняшникової є досить захищеним. Доведено, що для ефективного розвитку внутрішніх ринків даних товарів Україні необхідно розвивати інші інтеграційні напрями зовнішньої торгівлі. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2014. Чечетова-Терашвілі Т. М., Малишко Ю. М. Аналіз недоліків методології міжнародного рейтингу «Doing business» (c. 38 - 44)
У статті проведено аналіз методології міжнародного рейтингу «Ведення бізнесу», який характеризує норми регулювання підприємницької діяльності, оцінює умови реєстрації, господарювання та ліквідації суб’єктів малого та середнього бізнесу. Визначено сутність індикаторів рейтингу та запропоновано введення в систему оцінювання деяких показників, що відображають сприятливість бізнес-середовища. Розглянуто основні вимоги рейтингу до суб’єктів господарювання, які беруть участь у дослідженні. Обґрунтовано основні недоліки рейтингу «Ведення бізнесу», які перешкоджають проведенню міжнародного порівняльного аналізу зовнішніх умов господарювання підприємств, а також призводять до прийняття неправильних управлінських рішень як самих суб’єктів господарювання відносно вибору країни, де буде здійснюватися діяльність, так і держав відносно корегування політики регулювання діяльності суб’єктів господарювання. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2014. Кизим М. О., Шпілєвський В. В., Хаустова В. Є., Антоненко С. В., Матюшенко І. Ю. Можливості і загрози від членства України в СОТ для металургійної галузі економіки в умовах співпраці з країнами ЄС і Митного союзу ЄврАзЕС» (c. 89 - 99)
У статті встановлено, що у 2012 р. металургійна промисловість залишалася однією з провідних галузей України (займала 16,0 % в обсягах промислового виробництва і 27,5 % в експорті товарів з країни), її масштабність і значущість для економіки країни після вступу до СОТ знизилася. Показано, що в період 2007 – 2012 рр. відбулося скорочення обсягу експорту металургійної продукції з України як у натуральному, так і у вартісному вираженні: в 2012 р. порівняно з 2007 р. питома вага продукції металургії в Україні впала як в експорті (в 1,53 рази), так і в імпорті (в 1,26 рази). Представлено дані щодо того, що металургійна продукція, яка експортується з України, має значно нижчу додану вартість ніж та, яка імпортується, а переважання ціни імпорту над ціною експорту має негативну тенденцію до збільшення. Доведено, що після вступу до СОТ для української продукції в цілому відбулись суттєве зниження тарифних ставок і лібералізація доступу на світові ринки, поряд із цим внутрішній ринок України став більш відкритим для імпортної продукції. Показано, що після вступу до СОТ питома вага українського експорту металургійної продукції до третіх країн, які не є членами ЄС і МС, у структурі загального експорту (у вартісному вираженні) збільшилася в 2012 р. проти 2007 р. на 1,4 %, тобто відбувається переорієнтація на торгівлю з іншими країнами. Проведений аналіз показав, що у період 2007 – 2012 рр. відбулося скорочення обсягів виробництва основних видів металургійної продукції, оскільки незбалансованість виробничих потужностей і асортименту продукції, що виробляється, сприяла зростанню імпортної залежності галузі та її експортної спрямованості при зростаючій ємності внутрішнього ринку, а через низький технологічний рівень продукції вітчизняного виробництва та низьку конкурентоспроможність підприємства галузі втрачають як зовнішні, так і внутрішні ринки збуту. Представлений прогноз свідчить, що у 2014 р. надлишок потужностей на світовому ринку металургійної продукції та висока конкуренція матимуть свій вплив, однак попит може зрости за рахунок відновлення економіки Єврозони, а також завдяки стабілізації і зростанню на ринках Північної Америки. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2014. Гречко А. В. Перспективи реформування податкової системи України в умовах євроінтеграції (c. 60 - 70)
Метою статті є проведення порівняльного аналізу європейського законодавства з питань оподаткування та законодавства України в даній сфері та надання практичних рекомендацій щодо вдосконалення вітчизняної податкової системи з урахуванням результатів даного дослідження. Аналізуючи, систематизуючи і узагальнюючи наукові праці багатьох учених, було розглянуто зміни податкового законодавства України в умовах євроінтеграції. В результаті дослідження встановлено місце України в міжнародних рейтингах і виявлено тенденцію до покращення показників, що характеризують податкову систему; проаналізовано чинне податкове законодавство України, що втілене в нормах Податкового кодексу, в порівнянні з податковим законодавством країн Єврозони та перспективною моделлю реформування податкової сфери, яка була запропонована урядом України та викладена в «Концепції реформування податкової системи України», зокрема був здійснений детальний аналіз податку на додану вартість, податку на прибуток, майнового податку, екологічного податку та акцизного податку; здійснено дослідження особливостей податкових системи різних країн – учасниць ЄС та на його основі надано практичні рекомендації щодо вдосконалення вітчизняної податкової системи з використанням позитивного досвіду Європейських країн. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є розробка заходів щодо вдосконалення вітчизняної податкової системи. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2014. Ярошенко І. В. Аналіз соціально-економічного розвитку проблемних регіонів країн Європейського Союзу (c. 45 - 53)
У роботі здійснено аналіз проблем соціально-економічного розвитку регіонів країн ЄС, зокрема Польщі, що є запорукою ефективного управління та запобігання кризових ситуацій у різних сферах життєдіяльності регіону. Згідно з проведеним аналізом виявлено, що регіони країн ЄС (NUTS 1-го рівня – державний рівень) дуже відрізняються за адміністративно-територіальною організацією. Крім цього, країни ЄС також дуже диференційовані як за кількістю населення і території, так і за основними соціально-економічним показниками розвитку (ВВП на одиницю населення, рівень безробіття, видатки на НДДКР). Ще більша диференціація соціально-економічного розвитку регіонів у країнах ЄС спостерігається при аналізі показників NUTS 2-го та 3-го рівнів, що є наслідком великих розбіжностей адміністративно-територіального устрою країн та їх соціально-економічного розвитку, обумовлених їх духовно-моральними, історичними, культурними, етнічними, соціальними, економічними та іншими чинниками. На прикладі регіонів Польщі виявлено значну диференціацію і нерівномірність соціально-економічного розвитку як всередині країни, так і у порівнянні із середніми показниками по Європейському Союзу. Значні розриви в рівні розвитку територій здатні призвести до політичної роз'єднаності та нестабільності й економічної дезінтеграції та кризи. Дана проблема є особливо значущою для країн Східної та Центральної Європи, які входили до соціалістичного простору, зокрема, для України. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2014. Мусіна Л. А., Кваша Т. К. Дослідження впливу ресурсоефективності на економічний розвиток в країнах – лідерах «зеленої» модернізації (c. 53 - 61)
Організація Об’єднаних Націй визначила ключову роль індустріалізації та нової промислової політики у забезпеченні структурної перебудови та економічного зростання на перспективу. Заходи і стимули для ефективного використання природних ресурсів, як доведено, мають позитивний вплив на економічні показники в багатьох країнах і займають важливе місце в їхніх пакетах реформ. Це має бути першим пріоритетом для України, враховуючи гостру нестачу ресурсів і складну ситуацію у східних регіонах. Метою роботи є дослідження чинників росту ресурсної продуктивності ВВП та їхній зв'язок із політикою екологізації економіки у країнах ЄС і надання пропозицій для України. Здійснено аналіз таких чинників для Великобританії та Нідерландів, надано пропозиції для України, зокрема розроблення Концепції державної політики та плану дій з розвитку «зеленої» економіки, стимули для ресурсозбереження, включаючи більш справедливі ціни на природні ресурси, диференційовану плату за утилізацію відходів, зміни у політиці податків і державних закупівель у бік сприяння ресурсній ефективності та екоінноваціям. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2014. Піхоцький В. Ф. Перспективи запровадження й розвитку в Україні функції аудиту в управлінні державними фінансами (c. 118 - 126)
Метою статті є дослідження функцій аудиту в цілісній системі державного фінансового контролю держави, теоретичні і практичні аспекти регулювання фінансових відносин, виявлення наявних у даній сфері проблем, внесення пропозицій щодо способу їх розв’язання, а також пропозицій з реформування системи державного фінансового контролю. Обґрунтовано актуальність питання акцептування системи управління державними фінансами в Україні, шляхи досягнення соціально-економічних цілей та перспективні напрями розвитку системи державного фінансового контролю. Проведено аналіз існуючої системи державних фінансів держави, у тому числі оцінку функцій аудиту ефективності використання державних фінансових ресурсів та фінансового аудиту, необхідності посилення аудиторської спроможності Рахункової палати України. Підведено результат і зроблено висновок щодо формування державного управління і децентралізації систем контролю, інтегрованих з управлінням програмами і діяльністю розпорядників бюджетних коштів, як цього вимагають стандарти ЄС. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2014. Татаріна Т. В., Третяк К. В. Особливості функціонування перестрахових брокерів на вітчизняному ринку перестрахування (c. 170 - 176)
Метою статті є дослідження особливостей функціонування перестрахових брокерів в Україні, визначення кола проблем у діяльності посередників та обґрунтування шляхів їх вирішення. У статті розглянуто організаційні засади діяльності перестрахових брокерів в Україні. Визначено сутність поняття «перестраховий брокер», його функціональні особливості відповідно до вимог вітчизняної законодавчої бази. Проведено огляд Державного реєстру страхових та перестрахових брокерів та виявлено основні недоліки його інформаційної наповненості, що не дозволяють відстежувати роботу брокерів та аналізувати ефективність їх діяльності. Досліджено основні показники посередницької діяльності з укладання договорів перестрахування: кількість страхових та перестрахових брокерів у порівнянні із загальною кількістю страховиків та частка ринку перестрахування із залученням брокерів. Проведено порівняльний аналіз діяльності брокерів у розрізі надходжень премій за договорами перестрахування до резидентів і нерезидентів для прогнозування майбутніх тенденцій у розвитку вітчизняного ринку перестрахування. На основі проведеного аналізу виявлено низку проблем у діяльності страхових і перестрахових брокерів та обґрунтовано заходи щодо створення сприятливих умов для їх функціонування на вітчизняному перестраховому ринку для покращення динаміки продажу перестрахових послуг та активізації вхідного перестрахування як інструменту залучення коштів в економіку держави. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2014. Колбасін Є. С., Остапенко А. В., Ярошенко І. В. Аналіз світового ринку автобусобудування (c. 28 - 39)
У статті розглядається проблема розвитку світового ринку автобусобудування. Доведено, що галузь автобусобудування у світі розвивається нерівномірно. Проаналізовано динаміку світового виробництва автобусів провідних автомобілебудівних країн і компаній світу у десятирічному тренді останніх років. Визначено рейтинги світових країн-лідерів за обсягами виробництва автобусів у сегменті «великі автобуси». Зроблено висновок про значні коливання виробництва автобусів у період світової фінансової кризи. Запропоновано аналітичне дослідження останніх тенденцій у розвитку автобусобудування в країнах ЄС та СНД. Визначено, що світовий ринок автобусобудування на дві третини сконцентровано у трьох країнах. Досліджено обсяги продажів комерційних автобусів серед провідних країн-виробників світу та України. Досліджено структуру виробництва автобусів серед моделей компаній РФ. Установлено значне відставання національних виробників від світових лідерів у галузі автобусобудування. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2015. Власюк Т. О. Забезпечення зовнішньоекономічної безпеки на ринку сільськогосподарської продукції в Україні (c. 59 - 71)
У статті оцінено стан зовнішньоекономічних відносин у системі агропромислового комплексу та представлена регіональна структура товарообігу сільськогосподарської продукції. Здійснено аналіз перспектив і можливостей для аграрного сектора України, які виникатимуть внаслідок підписання Угоди про асоціацію між Україною та країнами ЄС, а також створення в рамках цієї Угоди Зони вільної торгівлі. Сформульовано низку загроз продовольчій безпеці держави, пов’язаних з інтегрованістю вітчизняного аграрного сектора зі світовим ринком продовольства. Запропоновано заходи державної аграрної політики щодо підвищення ефективності використання наявного потенціалу аграрного сектора економіки, його адаптації до нових умов, у тому числі з урахуванням можливих ризиків, які виникатимуть внаслідок лібералізації зовнішньоторговельних відносин з європейськими країнами. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2015. Ткаленко С. І., Любачівська Р. З. Особливості формування біотехнологічних кластерів ЄС: досвід для України (c. 37 - 42)
Метою статті є дослідження розвитку інноваційних кластерів у біотехнологічному секторі ЄС. Показано зростання ролі інноваційних кластерів та особливості формування нового менталітету їх учасників з високим рівнем довіри до партнерів на базі нових технологій і знань. Біотехнологічна промисловість у Європі посідає друге місце після світового лідера – Сполучених Штатів, що володіють найбільшим біотехнологічним сектором медицини і біотехнології. Проаналізовано та визначено місце лідерів у процесі формування кластерної політики та виявлено їхні фактори успіху у біотехнологічному секторі, а саме: Німеччині, Великобританії та Франції. Перспектива подальших досліджень у даному напрямку полягає у формуванні інноваційних моделей розвитку кластерів в Україні, а також у виявленні сильних сторін у країнах ЄС. Охарактеризовано можливості формування інноваційних кластерів в Україні та розвиток інформаційно-правового середовища для підтримки імплементації кластерної політики. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2015. Маханьова Ю. М. Експорт зернових культур України, ЄС і країн світу в умовах сучасних інтеграційних процесів (c. 27 - 36)
У статті розглянута актуальна проблема вивчення на прикладі зернових взаємозв’язку експорту продукції агропромислового комплексу України, ЄС і країн світу, а також визначення ефективність експорту Україною зернових на європейський та світовий ринки в умовах створення зони вільної торгівлі з ЄС. Доведено, що Україна посідає значне місце на світовому ринку зернових: частка в експорті пшениці в середньому складає 5 %; в експорті ячменю – 18 %; у світовому експорті кукурудзи – 9 %; одночасно частка України в експорті пшениці до ЄС складає 32 %, в експорті ячменю – 45 %, в експорті кукурудзи – 48 %. Досліджено кореляційні зв’язки України з ЄС та зі світом по пшениці, ячменю і кукурудзі за площами посіву, експортом та імпортом, які показали високі показники за площами посівів та експортом, але ефективність вирощування пшениці і кукурудзи в Україні у порівнянні з ЄС дещо нижча. Проведено регресійний аналіз, який дозволив встановити, що: спостерігається позитивна динаміка у вирощуванні пшениці – рівень експорту вищий за рівень імпорту, проте ефективність вирощування пшениці на 1 га землі нижча за світову; ефективність вирощування ячменю на 1 га землі нижча за світову, проте експорт має позитивну динаміку; ефективність вирощування кукурудзи на 1 га землі досить висока, що свідчить про велику перспективу цієї культури з точки зору реалізації експортного потенціалу. Встановлено, що ефективність українського експорту зернових у порівнянні з ЄС в середньому для пшениці складає 47 %, ячменю – 22 %, кукурудзи – 52 %, тобто для українського ринку зернових найбільш перспективним є ринок ЄС, але його активізація та перспективи росту потребують від України впровадження певних заходів та механізмів. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2015. Іванов Ю. Б., Севостьянова Г. С. Напрями реформування системи державних закупівель (c. 64 - 70)
В статті здійснено дослідження окремих напрямів реформування системи державних закупівель у розрізі Коаліційної Угоди та відповідності їх стандартам Європейського Союзу. У результаті дослідження було виокремлено низку проблем, які необхідно вирішувати на законодавчому рівні. Обґрунтовано напрями вдосконалення механізму державних закупівель: упровадження гнучкого механізму закупівель комунальних послуг, поєднавши досвід Європейського Союзу з дотриманням основних принципів у сфері державних закупівель і вітчизняних особливостей закупівлі; оптимізацію етапів здійснення закупівель комунальних послуг шляхом скорочення строків проведення процедур; виокремлення закупівлі комунальних послуг в окремий нормативно-законодавчий документ і покладення функції уповноваженого органу в сфері закупівлі комунальних послуг на Антимонопольний комітет України; законодавче врегулювання процедури моніторингу середньоринкових цін при закупівлі товарів, робіт і послуг розпорядниками бюджетних коштів та електронного реєстру порушників у сфері державних закупівель. Перспективами подальших досліджень є аналіз упровадження напрямів реформування системи державних закупівель, зазначених у Коаліційній угоді, на практиці та реформування системи державних закупівель у законодавчому аспекті. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2015. Слава С. С., Сембер С. В., Машіко К. С., Гапак Н. М. Структурні статика та динаміка економіки Закарпаття в докризових і кризових умовах (c. 108 - 114)
У сучасних умовах України, коли вектор поставлено на підвищення самодостатності регіонів, діагностика структурних трансформацій в їх господарських системах є обов’язковою і необхідною складовою виявлення потенційних точок розвитку регіону. Відповідно до цього, метою статті є дослідження структурних тенденцій економіки Закарпатської області та виявлення її лідируючих секторів у докризових і кризових умовах, гармонійності динаміки основних показників – обсягів реалізації продукції, регіональної доданої вартості, капітальних вкладень і кількості найнятих працівників, а також формування основних напрямків розвитку економіки регіону. Виявлено, що впродовж останніх десяти років структурна перебудова економіки області відбувалася не надто стрімко, і наразі важко говорити про чітку тенденцію переходу до постіндустріальної системи. З огляду на сучасні особливості економіки Закарпаття, в статті встановлено основні проблемні аспекти її структурних трансформацій. Це дозволило окреслити перспективні, на думку авторів, шляхи «модернізації» економічних процесів, що лежать у площинах залучення інвестицій, інноваційності, підвищенні ділової активності, формуванні повних циклів виробництва, використанні альтернативних джерел енергії, імплементації вимог ЄС. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2015. Шуба М. В. Фондові індекси як узагальнюючі індикатори стану фондових ринків країн Європейського Союзу (c. 24 - 31)
Метою статті є виявлення ступеня взаємозалежності фондових ринків окремих країн Європейського Союзу, а саме: Франції, Німеччини, Великобританії, Польщі, Чехії та Угорщини на основі дослідження змін фондових індексів, а також визначення існування тенденції наближення динаміки національного фондового індексу PFTS Index до відповідної динаміки фондових індексів країн, що досліджуються. У статті проаналізовано динаміку змін фондових індексів Великобританії (FTSE), Німеччини (DAX 30),Франції (CAC 40) та загальноєвропейського (EUROSTOXX 50), а також змін фондових індексів Польщі(WIG20), Чехії(РХ), Угорщини (BUX). Виконано розрахунки коефіцієнтів парної кореляції між показниками зміни фондових індексів у країнах,які досліджувались. Результати розрахунків свідчать про істотний зв’язок між показниками зміни фондових індексів і дозволяють зробити висновок, що у динаміці фондових індексів національних фондових ринків країн ЄС, що досліджувалися,спостерігаються спільні тенденції, крім того, у поведінці розглянутих індексів спостерігаються загальні локальні тренди. Автором розраховано коефіцієнт парної кореляції між показниками зміни національного фондового індексу PFTS Index та фондових індексів «старих» і «нових» країн ЄС. Проведені розрахунки показали, що PFTS Index не демонструє високий рівень взаємозв’язку з фондовими індексами «старих» країн ЄС та має тенденцію наближення до відповідної динаміки фондових індексів «нових» країн ЄС. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2015. Нєізвєстна О. В. Маркетинговий аспект банківської конкуренції (c. 208 - 215)
Метою статті є дослідження необхідності застосування інструментів маркетингу з метою підвищення конкурентоспроможності та конкурентних переваг банків. Аналізуючи, систематизуючи й узагальнюючи наукові праці багатьох учених, було розкрито взаємозв'язок між конкурентоспроможністю комерційного банку і його часткою на ринку банківських послуг. У процесі дослідження інтеграції стратегії максимального задоволення потреб клієнтів до практики стратегічної конкуренції на ринку банківських послуг було представлено авторську позицію щодо необхідності враховувати структуру прихильності клієнтів, оскільки саме вона допомагає правильно розподілити маркетингові зусилля банку. Обґрунтовано, що технології банківського маркетингу повинні не лише включати системи визначення потреб клієнтів, створення нових фінансових продуктів, але й сприяти формуванню багатофакторної стратегічної моделі конкурентоспроможного розвитку банку. Запропоновано використовувати SWOT-аналіз із метою ефективного управління конкурентоспроможністю банку. Стаття написана російською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2015. Соколюк Г. О. Проблеми забезпечення конкурентоспроможності українських підприємств у контексті євроінтеграційних процесів (c. 86 - 92)
У результаті дослідження було здійснено аргументацію потреби та визначено особливості умов виходу вітчизняних підприємств на зовнішні ринки. Наведено оцінку України за міжнародними рейтингами, яка свідчить про низький рівень її конкурентоспроможності. Здійснено дослідження способів і форм виходу українських підприємств на зовнішні ринки. Проаналізовано структуру експорту в розрізі спрямування товарів і в динаміці останніх п’яти років. Узагальнено основні проблеми, які не дозволяють повною мірою реалізувати експортний потенціал України. Визначено вектори забезпечення конкурентоспроможності українських підприємств при виході на зовнішні ринки в умовах євроінтеграції. Здійснено характеристику економічної частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Аргументовано, що українським підприємствам важливо вчасно використати можливості, що забезпечує угода, для завоювання європейських ринків і відстоювання своїх позицій на національному. Перспективою подальших досліджень визначено дослідження можливостей реалізації інноваційно-активної моделі господарювання у машинобудуванні України. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2015. Лук'яненко І. Г., Оліскевич М. О. Моделювання нелінійної динаміки зареєстрованого рівня безробіття в Україні за допомогою порогових авторегресій (c. 309 - 316)
В умовах нестабільності економічного розвитку національної економіки аналіз ринку праці та прогнозування динаміки рівня зайнятості та безробіття є важливою складовою для забезпечення соціальної відповідальності та зменшення соціальних ризиків у суспільстві. Основною метою дослідження є емпіричний аналіз нелінійної динаміки зареєстрованого рівня безробіття в Україні в умовах підвищених ризиків та асиметричності інформації, а також розробка відповідного комплексу нелінійних порогових авторегресійних моделей. Методологія дослідження базується на методах економічної теорії та економіко-математичному інструментарії, зокрема використано економетричні методи аналізу нелінійних часових рядів з нетиповими функціями розподілу. В результаті емпіричного дослідження обґрунтовано застосування порогових авторегресійних моделей і оцінено низку нелінійних економетричних специфікацій, які дають змогу пояснити асиметричну динаміку безробіття. Одержана внаслідок економетричного аналізу порогова функція й оцінене на основі реальної інформації значення порогового параметра визначають розгалуження TAR-моделі на два різні режими поведінки, які по-різному характеризують динамічний перебіг зростання та зниження безробіття і дають змогу в короткостроковому періоді передбачати фази спаду та підвищення зайнятості. Використання розроблених нелінійних економетричних моделей динаміки зареєстрованого рівня безробіття доповнює дослідження характерних властивостей, які притаманні сектору праці в Україні, та дозволяє більш точно прогнозувати наслідки державних заходів у цій сфері. Встановлений нелінійний характер динаміки рівня безробіття засвідчує невальрасівські властивості ринку праці в Україні та виявляє його нерівномірну й асиметричну циклічну поведінку. Стаття написана англійською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2015. Стадник В. В., Замазій О. В. Науково-методичні основи моделювання поведінки споживачів у системі ціннісно-орієнтованого управління підприємством (c. 169 - 174)
Актуалізовано потребу вдосконалення концептуальної основи управління діяльністю вітчизняних промислових підприємств з урахуванням перспектив їх виходу на ринки країн ЄС. Окреслено проблеми практичної реалізації в Україні концепції Value Based Management, яка є ефективним інструментом управління капіталізацією підприємств корпоративного сектору. Підкреслено, що за високої нестабільності середовища економічної діяльності зростають ризики вкладання капіталу у капіталомісткі виробничі сектори, що потребує розвитку концепції VBM з метою зменшення залежності результатів управління підприємством від стану фондового ринку. Запропоновано авторське трактування сутності ціннісно-орієнтованого управління – як процесу формування й реалізації комплексу рішень, спрямованих на створення, розвиток і довгострокове збереження конкурентних переваг на динамічному ринку за рахунок максимізації споживчої цінності, втіленої у продуктах і послугах підприємства. Зазначено, що таке трактування формує науково-методичну основу моделювання поведінки споживачів. Виділено технологічну і когнітивну складові у процесах формування (нарощування) споживчої цінності продукції промислового підприємства, які стали структурною основою моделювання поведінки споживачів. Технологічна складова враховує особливості процесів виробництва товарів у межах існуючих виробничих та організаційних технологій; когнітивна – детермінується станом і динамікою зовнішнього середовища. Підкреслено, що таке структурування споживчої цінності дає змогу підвищити оперативність прийняття рішень для впливу на поведінку споживачів. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2015. Ярошенко І. В., Семигуліна І. Б. Аналіз стратегічних підходів і проблемні питання щодо організації прогнозування соціально-економічного розвитку в країнах ЄС та Україні (c. 99 - 107)
В роботі розглянуто стратегічні підходи щодо організації та функціонування системи прогнозування соціально-економічного розвитку в країнах ЄС та в Україні та її регіонах, а також здійснено аналіз наявних проблемних питань в Україні у цій сфері діяльності та запропоновано пропозиції щодо їх вирішення. Соціально-економічний розвиток держави та її регіонів нерозривно пов’язаний із забезпеченням функції економічної безпеки суспільства. Механізм реалізації цього завдання вимагає об'єктивного і комплексного аналізу економіки регіонів України в межах відповідних індикаторів, який включає в себе фактичне спостереження, моніторинг, аналіз і прогнозування важливих соціально-економічних показників. Країни Європейського Союзу мають багаторічний досвід ефективного механізму системи управління територіальним розвитком, виконання загальноєвропейської економічної політики здійснюється комплексно, за участю всіх рівнів державної влади та громадянського суспільства, що находить відображення у зростанні їхніх економік і наближення до цілей сталого розвитку. На рівні регіонів та окремих територій в Україні прогнозні розробки є несистемними і поодинокими, відсутній взаємозв’язок з загальнодержавними стратегічними документами регіонального і галузевого розвитку, практично відсутня увага до прогнозування критичних подій та кризових явищ на рівні окремих регіонів усередині країни. Отже, на сьогодні залишається актуальним і доцільним питання створення й упровадження ефективної системи стратегічного прогнозування та планування соціально-економічного розвитку регіонів і окремих територій. Однією з складових такої системи обов’язково повинна стати система раннього виявлення і попередження виникнення негативних тенденцій і факторів, що полягає у завчасному передбаченні зародження чи початку кризових процесів у будь-якому регіоні, яке, в свою чергу, є сигналом щодо посилення антикризових заходів і розробки короткострокових планів попередження негативного розвитку подій з метою подальшого ефективного функціонування соціально-економічної системи і досягнення цілей сталого розвитку в країні, регіонах та окремих територіях. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2015. Іляш О. І., Лупак Р. Л., Качмар Н. М. Необхідність системного реформування соціальної політики для забезпечення розвитку ринку праці західних регіонів України (c. 285 - 292)
Мета статті полягає у системному представленні концептуальних засад реформування соціальної політики в контексті забезпечення розвитку ринку праці на прикладі західних регіонів України. У результаті дослідження виявлено причини пасивності та фінансової неспроможності існуючої соціальної політики на території західних регіонів України. Доведено необхідність та важливість системного реформування соціальної політики для забезпечення збалансованого розвитку західних регіонів України. Визначено системні вади політики регулювання ринку праці, що посилюють невідповідність галузевої структури зайнятості потребам інноваційного розвитку економіки західних регіонів. До таких критичних соціальних чинників віднесено загострення соціальних проблем відтворення ринку праці, деструктивні зміни соціального та демографічного розвитку прикордонних територій, зниження ефективності превентивних та проактивних заходів політики регулювання регіонального ринку праці, повільні темпи зниження рівня зареєстрованого безробіття та неспроможність активної політики сприяння зайнятості населення, збереження трудонадлишкової кон’юнктури ринку праці, зростання тіньового та неформального сегмента зайнятих. Обґрунтовано, що пріоритетними напрямами активізації впливу соціальної політики на забезпечення збалансованого розвитку західних регіонів України варто вважати реалізацію просторової стратегії розвитку регіональних ринків праці у коротко- та довгостроковій перспективі, посилення впливу освітньої компоненти на формування високоякісного трудового потенціалу і наукове забезпечення у сфері збалансованого розвитку регіону. Відповідно в межах цих напрямів запропоновано заходи, які дозволяють їх досягти. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є визначення пріоритетних напрямів соціальної політики, які будуть враховувати стан ринку праці на окремому етапі його стратегічного розвитку та в межах окремо взятої території, та засобів, що забезпечать їх досягнення. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2015. Крупка М. І., Ревак І. О. Світовий досвід використання освіти і науки у процесах нарощування інтелектуального потенціалу держави (c. 39 - 45)
Метою статті є аналіз світового досвіду використання освіти і науки у процесах нарощування інтелектуального потенціалу держави та перспективи його застосування в Україні. У статті розглянуто особливості континентальної, атлантичної та східно-азійської моделей управління вищою освітою, акцентовано увагу на ключових моментах, що можуть бути корисними для реформування української системи освіти. Зазначено, що проблема якості вищої освіти України закладена у фундаментальних принципах її функціонування, оскільки умовами розвитку вітчизняної системи освіти тривалий період слугувала адміністративна система, тоді як європейська система освіти побудована на принципах конкуренції та вільного ринку. На основі порівняльної характеристики джерел фінансування у США встановлено домінуючу роль федерального уряду та з’ясовано, що серед галузей науки лідируючі позиції займають науки про життя. Проаналізовано досвід реформування науки у країнах Центрально-Східної Європи, що відбувався за зразком функціонування науково-дослідних інститутів і дослідницького процесу в країнах ЄС. Особливу увагу звернено на успішний досвід реформування освіти і науки в Китаї. Автором обґрунтовано напрями нарощування інтелектуального потенціалу в Україні з урахуванням зарубіжного досвіду шляхом поглиблення інтеграції освіти та науки, зокрема: створення широкої мережі дослідницьких університетів і проведення на їх базі левової частки фундаментальних досліджень; прискорений розвиток державно-приватного партнерства у сфері освіти і науки; швидке оновлення навчальних програм, адекватних вимогам часу та впровадження міждисциплінарних курсів; конкурсне фінансування наукових програм за участю держави та міжнародних фінансових організацій; розширення фінансової автономії ВНЗ за рахунок залучення приватних фінансових ресурсів через бізнес-структури, створення благодійних інвестиційних фондів; активізація співпраці вищих освітніх закладів з підприємницькими структурами, що сприятиме подальшому розвитку інституційного середовища та національної економіки в цілому. Стаття написана англійською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2015. Тимошенко О. В. Методологічні засади рейтингування країн Європейського Союзу за показниками макроекономічної безпеки (c. 62 - 72)
Обґрунтовано основні суперечності діючих методичних підходів до оцінки рівня економічної безпеки держави та розроблено пропозиції щодо запровадження єдиної методології її оцінювання, яка була б прийнятною для використання на міждержавному рівні або для певного кластера країн. На основі проведених досліджень встановлено, що уніфікованих ознак класифікації країн не існує. Для визначення найбільш вагових коефіцієнтів та критичних значень індикаторів економічної безпеки доцільно групувати країни за рівнем економічного розвитку, запропонованим комісією ООН та МВФ. Аналіз рівня економічної безпеки проведено для країн — членів Європейського Союзу як окремого кластера країн на прикладі показників макроекономічної безпеки. На основі оцінювання встановлено, що запропонований перелік індикаторів і їхніх критичних значень є економічно обґрунтованим і побудований за принципами адекватності, репрезентативності і комплексності. Найбільш безпечними країнами ЄС, які відповідають встановленим нормативам макроекономічної безпеки у 2004 р., були Австрія, Данія, Швеція, Фінляндія, причому відсоток абсолютно безпечних країн у 2014 р. зменшився із 14,3 до 7,1 % і такими країнами залишилися лише Данія і Швеція. Впродовж аналізованого періоду до зони ризику потрапили Болгарія та Хорватія, в небезпечній зоні перебувала Естонія, Литва, Латвія, Румунія. Україна у 2014 р. за рівнем макроекономічної безпеки перебувала у критичному стані, що сигналізувало про серйозні структурно-системні дисбаланси її розвитку. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2016. Раєвнєва О. В., Дубровіна Н. А. Оцінка конкурентоспроможності факультетів вищих навчальних закладів Словаччини (c. 36 - 45)
Проблема конкурентоспроможності вищої освіти, ефективності її функціонування та підготовка випускників вищих навчальних закладів відповідно до поточних та майбутніх потреб ринку є одними з ключових питань стратегії соціально-економічного розвитку в країнах ЄС. Метою дослідження є визначення конкурентоспроможності факультетів провідних вищих навчальних закладів Словаччини на основі використання кластерного аналізу та рейтингових оцінок, наданих національними експертами. У роботі приведено описання методики рейтингового оцінювання факультетів вищих навчальних закладів Словаччини на основі таких складових, як: навчальний процес; привабливість програми; наука та дослідницька діяльність; докторантура; залучені гранти. Визначено недоліки підходу оцінки рейтингу факультету на підставі узагальненого середнього показника. З метою удосконалення аналізу конкурентних позицій окремих факультетів ВНЗ Словаччини в роботі було використано кластерний аналіз та наведено результати розбиття факультетів на п’ять груп. Для прогнозування змін конкурентних позицій факультетів ВНЗ Словаччини були побудовані дискримінантні функції, які дозволяють визначити можливі якісні зміни стану конкурентоспроможності факультетів внаслідок дії зовнішніх або внутрішніх факторів. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2016. Козирєва О. В. Аналіз диференціації соціально-економічного розвитку регіонів у країнах-членах ЄС (c. 14 - 23)
Статтю присвячено дослідженню проблеми диференціації соціально-економічного розвитку регіонів у країнах-членах ЄС. Досліджуваними країнами було відібрано: Німеччину, Іспанію, Францію, Італію, Польщу та Великобританію. Для порівняння соціально-економічного рівня розвитку регіонів країн-членів ЄС використано показник ВВП на одну особу і коефіцієнт безробіття. Використовуючи матричний підхід до визначення проблемності регіонів країни у площині їх соціально-економічного розвитку, здійснено розрахунки за регіонами обраних країн порівняно зі значенням відповідних показників матриці до середнього по ЄС і до середнього у досліджуваній країні. На базі використання теорії «центр-периферія» і групування регіонів країн-членів ЄС за рівнями доведено, що більшого рівня ВВП на одну особу в масштабі ЄС досягають країни-члени ЄС, які мають більш економічно розвинутий центр із відповідним ядром (або кількістю регіонів). Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2016. Семигуліна І. Б. Аналіз тенденцій соціально-економічного розвитку Польщі та її регіонів за період членства країни в Європейському Союзі (c. 46 - 55)
Регіональна політика країн Європейського Союзу спрямована на вирішення питань регіонального розвитку, пов’язаних із зменшенням наявних регіональних диспропорцій, запобіганням виникненню регіональних дисбалансів, скороченням розриву між соціально-економічними показниками розвитку різних країн і їх регіонів, вирішенням проблем розвитку територій, які є нагальними і для розвитку сучасної України. Інтегрування України до Європейського співтовариства робить актуальним питання детального вивчення досвіду та аналізу ключових елементів регіональної політики країн ЄС і передбачає необхідність побудови власної регіональної політики з урахуванням кращих європейських принципів організації управління регіональним і місцевим розвитком, а також розбудови системи місцевого самоврядування. Найбільш доцільним для України є використання кращих практик регіональної політики тих країн-членів ЄС, що вдало пройшли перехідний етап у розвитку економіки і демонструють стабільні позитивні зрушення. Сучасні суспільно-політичні зміни в Україні, що супроводжуються реформуванням принципів місцевого самоврядування та територіальної організації влади на місцевому рівні, викликають значний інтерес із боку державних органів, суспільних і громадських організацій нашої країни до вдало проведених змін адміністративно-територіального устрою в комплексі з іншими структурними реформами в Польщі. Бажання України інтегруватися в сучасне Європейське товариство робить актуальним вивчення питання щодо результатів розвитку Польщі та її регіонів, динаміки змін соціально-економічних показників, в тому числі за період членства країни в Європейському Союзі. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2016. Ярошенко І. В. Аналіз і оцінка тенденцій соціально-економічного розвитку країн Європейського Союзу та їх регіонів (c. 56 - 67)
Сучасний розвиток України та її регіонів на фоні триваючих євроінтеграційних процесів потребує детального вивчення досвіду формування європейської регіональної політики, позитивних прикладів і тенденцій, що сприяли економічному зростанню територій і покращенню добробуту населення країн ЄС з метою їх використання під час формування власної національної регіональної політики у країні. Регіональна політика ЄС, що має назву політики «згуртування», як складова європейської структурної політики спрямована на вирішення проблем розвитку територій, насамперед депресивних, старопромислових, слаборозвинених, зменшення наявних диспропорцій соціального й економічного розвитку регіонів та запобігання виникненню міжрегіональних дисбалансів у Євросоюзі. Дослідження нерівномірності розвитку територій країни є важливою частиною державної політики. Виявлення основних характерних рис асиметрії дозволяє не тільки виявити наявну ситуацію щодо диспропорційності регіональних потенціалів сталого розвитку, але й оцінити дії уряду, спрямовані на їх усунення. Для України, яка має на меті інтегруватися до Європейського співтовариства, детальне дослідження досвіду й аналіз пріоритетних засад регіональної політики країн ЄС є вкрай доцільним для формування та реалізації власної регіональної політики з урахуванням кращих європейських принципів організації управління регіональним і місцевим розвитком і розбудови місцевого самоврядування. Особливо цінним може виявитися використання кращих практик регіональної політики країн-членів ЄС Центральної та Східної Європи, які демонструють стабільні позитивні зміни в соціально-економічному розвитку. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2016. Стрижиченко К. А. Циклічність розвитку економіки України в контексті її політико-правових трансформацій (c. 194 - 199)
Досліджено циклічності розвитку економіки Україні за роки її незалежності в умовах її політико-правових трансформацій. На підставі аналізу світових досліджень виявлено проблему впливу політичних трансформацій на соціально-економічний розвиток держави. Розроблено методичний підхід до дослідження еволюційного розвитку економіки України в умовах Європейської інтеграції, що містить три основні блоки: блок 1 – дослідження розвитку правового поля України; блок 2 – дослідження політичного курсу розвитку України та орієнтації її економічної системи; блок 3 – аналіз еволюційного розвитку економіки України та визначення її циклічного характеру. В рамках розробленого підходу використано вейвлет-моделі, спектральний аналіз – Фур’є-розкладання. Висунуто три гіпотези: гіпотеза 1 – про існування короткострокових 5-річних циклів еволюційного розвитку економіки; гіпотеза 2 – про існування довгострокового циклу довжиною у 25 років, який обумовлюється політико-правовими процесами в суспільстві; гіпотеза 3 – про існування коінтеграційних зв’язків між еволюційним розвитком економіки України та ЄС. На підставі сучасного розвитку політичних трансформацій визначено етапи правового середовища розвитку України та співставлення цих етапів зі специфікою її економічного розвитку. Аналіз економічної системи України та її політичного курсу дозволив визначити вектор розвитку економіки України. За допомогою вейвлет-розкладання визначено апроксимуючі (тренд) та деталізуючі (циклічні) складові розвитку економіки України. Використання аналізу Фур’є до деталізуючих складових дозволило виділити 5-річні цикли в економіці України, що довело першу гіпотезу. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2016. Єпіфанова І. Ю. Власний капітал у системі фінансового забезпечення інноваційної діяльності підприємств (c. 239 - 244)
Метою статті є аналіз власного капіталу у системі фінансового забезпечення інноваційної діяльності промислових підприємств і визначення напрямів підвищення ефективності його використання. В роботі розглянуто сутність фінансового забезпечення інноваційної діяльності. Досліджено підприємства, які впроваджували інновації в ЄС та Україні, частку внутрішніх витрат на НДДКР у ВВП. Визначено, що європейські країни мають значні валові внутрішні витрати на НДДКР, які за більшістю країн мають позитивну динаміку зростання. Проаналізовано джерела фінансування інноваційної діяльності вітчизняних підприємств. Визначено, що інноваційна діяльність вітчизняних підприємств фінансується у першу чергу за рахунок власного капіталу, що зумовлено високою вартістю банківських кредитів, відсутністю доступу до державного фінансування, низькою часткою коштів інвесторів. Визначено складові власного капіталу, за рахунок яких може здійснюватись фінансове забезпечення інноваційної діяльності. Для успішної реалізації інноваційної діяльності за рахунок власного капіталу підприємствам доцільно використовувати не лише такі традиційні джерела, як амортизаційні відрахування та нерозподілений прибуток, але й таку складову власного капіталу, як персонал. Крім того, підприємствам варто збільшувати власний капітал за рахунок кооперації, злиття з іншими підприємствами, формування ПФГ. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2016. Белінська Я. В., Сафонік Н. П. Особливості й основні напрями соціального захисту інвалідів: зарубіжний досвід і можливості його застосування в Україні (c. 223 - 230)
Мета статті – дослідження зарубіжного досвіду функціонування соціального захисту інвалідів і визначення можливостей його використання в Україні. У результаті дослідження було виділено особливості й основні напрями соціального захисту інвалідів у зарубіжних країнах, які включають допомогу у повсякденному житті, підтримку доходу та рівня життя, працевлаштування інвалідів. Розглянуто основні моделі соціального захисту у країнах Європейського Союзу та проаналізовано розподіл видатків на соціальний захист у країнах ЄС. Встановлено, що соціальний захист інвалідів повинен бути спрямований на соціальну підтримку цієї категорії громадян, адже ступінь державної соціальної захищеності інвалідів є яскравим показником розвитку та цивілізованості певного суспільства, рівня його відповідальності. На основі аналізу зарубіжного досвіду забезпечення соціального захисту інвалідів зроблено висновки щодо необхідності спрямування сучасної політики України на зміцнення соціального, економічного та правового статусу інвалідів, поліпшення умов їхньої життєдіяльності, самореалізації, досягнення матеріальної незалежності та всебічної інтеграції з урахуванням кращого зарубіжного досвіду. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2016. Матюшенко І. Ю. Сценарії розвитку науково-інноваційного потенціалу України в умовах нової промислової революції та асоціації з ЄС (c. 261 - 272)
У статті наведено результати сценарного моделювання науково-інноваційного розвитку України для визначення доцільних методів його управління в умовах нової промислової революції та асоціації з ЄС. Показано, що найкращим сценарієм, який у довгостроковому періоді забезпечує значне зростання результатів науково-технічного розвитку, є сценарій збільшення рівня витрат на НДДКР до цільового рівня ЄС у 4 % ВВП. Але цей сценарій є малоймовірним. Встановлено, що оптимальним можна вважати рівень витрат у 2,5 % ВВП, який може бути реалізований у середньостроковій перспективі; при цьому підвищення рівня витрат до 1,7–2 % ВВП дає певні результати, але не створює достатніх ресурсів для довгострокового розвитку. Доведено, що аби досягти значних результатів науково-технічного розвитку, збільшення витрат на дослідження та розробки має супроводжуватися розвитком кластерів, підвищенням рівня захисту інвесторів, забезпеченням розвитку високотехнологічних виробництв та зайнятості на таких виробництвах, а також полегшенням доступу до ІКТ. Встановлено, що необхідною умовою ефективного науково-технічного розвитку є стимулювання зацікавленості населення в отриманні якісної професійної освіти, у тому числі через заохочення з боку роботодавців. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2016. Жалдак Г. П., Шульгіна Л. М. Маркетингові стандарти підприємств і ВНЗ: Україна та ЄС (c. 28 - 34)
Розглянуто маркетингові стандарти підприємств і ВНЗ: Україна та ЄС. Визначено основні складові формування маркетингових стандартів у нашій державі та країнах Євросоюзу, систематизовано деякі законодавчі обмеження реклами в певних країнах ЄС. Визначено особливості стандартів ЄС. Основна ідея статті полягає у вивченні європейських маркетингових стандартів, визначенні рівня їх пристосування до національних, а також зборі даних щодо ефективності поширення маркетингових стандартів на ВНЗ, забезпеченні якісної освіти та налагодженні співпраці з європейськими ВНЗ-партнерами. Для Європейської інтеграції важливе загальне розуміння відповідності якості навчання, використання гармонізованих підходів і критеріїв оцінювання. Більшість вітчизняних організацій мають ряд труднощів, пов’язаних із нерозробленою системою показників, орієнтованою на клієнта й інші зацікавлені сторони. Використання маркетингових стандартів ЄС надає вітчизняній економіці відповідний вектор розвитку та відкриває нові конкурентні можливості. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2017. Кірей О. С., Михальська О. Л., Травінська С. І., Кузьмінська А. Є. Актуалізація розрахунків за зовнішньоекономічними операціями в контексті євроінтеграції (c. 380 - 387)
Досліджено законодавчо-нормативну базу валютного регулювання та основні вектори здійснення розрахунків за валютними операціями на етапі інтеграції України до ЄС. Розглянуто державні органи регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні й основні їх повноваження для результативності діяльності суб’єктів господарювання. Визначено основні способи нарощування потенціалу зовнішньоекономічноі? діяльності щодо валютного регулювання в Україні з метою створення сприятливих умов для захисту суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Обгрунтовано доцільність лібералізації в системі валютного регулювання та контролю. Вказано на недостатню ефективність документального забезпечення валютних розрахунків. Визначено порядок застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2017. Абакуменко О. В., Лук’яшко П. О. Проблеми електроенергетичного сектора України та шляхи їх вирішення з урахуванням досвіду країн ЄС (c. 70 - 75)
Метою статті є систематизація основних проблем розвитку вітчизняного електроенергетичного сектора та порівняння способів їх вирішення в Україні з практикою країн ЄС. Зокрема, ідентифікація тих проблем, котрі у вітчизняних умовах вирішуються недостатньо ефективно або механізм вирішення котрих не створений взагалі. Систематизація проблем, вирішення котрих є передумовою ефективного функціонування електроенергетичного сектора України, дозволила розділити їх на загальні, котрі виникають з огляду на специфіку електроенергії як товару, та специфічні для українських умов. Загальні проблеми в Україні в цілому вирішуються з урахуванням досвіду ЄС, хоча вирішення окремих із них перебуває на початковій стадії. Зокрема, для запровадження європейського досвіду функціонування біржового ринку електроенергії на цьому етапі створено та прийнято основний закон, імплементація котрого ще попереду. Порівняння вітчизняної і європейської практики вирішення проблем електроенергетичного сектора засвідчило поступове переймання Україною позитивного європейського досвіду вирішення групи загальних проблем, однак механізми подолання специфічних для вітчизняних умов проблем досі не створені. Передусім це стосується питання відновлення та нарощення потужностей з генерації електроенергії, котрі перебувають на межі терміну експлуатації. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2017. Жукова Л. М. Регулювання внутрішнього ринку за умов зміни зовнішньоекономічних пріоритетів державної політики (c. 40 - 46)
Метою статті є комплексне дослідження питань регулювання внутрішнього ринку за умов зміни зовнішньоекономічних пріоритетів державної політики. Аналізуючи, систематизуючи та узагальнюючи наукові праці багатьох учених, було розглянуто нові підходи до формування та запровадження ефективних механізмів державного регулювання внутрішнього ринку на переломному етапі модернізації національної економіки. У результаті дослідження виявлено особливості розвитку внутрішнього ринку України в умовах зміни пріоритетів у торговельній політиці держав. Проаналізовано співвідношення ємності внутрішнього ринку й обсягів зовнішньої торгівлі. Визначено, що формування ємного внутрішнього ринку та забезпечення реальних рівноправних умов для конкурентної боротьби на внутрішньому ринку України як асоційованого члена ЄС залишається найважливішим пріоритетом державної політики у стратегічному плані. Обґрунтовано, що за умов зміни зовнішньоекономічних пріоритетів державної політики важливим чинником розвитку внутрішнього ринку України є забезпечення технологічної конкурентоспроможності. Доведено необхідність вжиття заходів щодо прискорення технологічного зростання й боротьби в глобальній конкуренції шляхом оптимального поєднання ефективного державного регулювання внутрішнього ринку та ринкових механізмів. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є визначення стратегічних цілей державної політики щодо інституційного забезпечення конкурентоспроможності України. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2017. Ханова О. В., Скібіна С. О. Сталий розвиток країн ЄС: методика й індикатори оцінювання (c. 20 - 32)
Метою статті є обґрунтування методики й індикаторів оцінки сталого розвитку у країнах ЄС на сучасному етапі. В статті пропонується використання певних індикаторів для оцінки сталого розвитку країн Європейського Союзу: для економічного виміру – індекс конкурентоздатності розвитку СІ та індекс економічної свободи IEF; для суспільного виміру – індекс якості та безпеки життя QLI, індекс розвитку людського потенціалу HDI, індекс освіченості суспільства IKS; для екологічного виміру – індекс екологічної стійкості ESI та індекс екологічної ефективності EPI. Проведено аналіз кожного з обраних індексів у країнах ЄС. Наведено методику розрахунку співвідношення економічної, соціальної та екологічної складової сталого розвитку для кожної країни ЄС. Акцентовано увагу на значній регіональній диверсифікації сталого розвитку та його компонентів по країнах ЄС, визначено країни найкращого, середнього та слабкого рівня сталого розвитку. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2017. Довгаль О. А., Таран А. Ю. Інституційні засоби забезпечення технологічного лідерства Німеччини в економічній системі ЄС (c. 6 - 13)
Мeтою статті є аналіз інституційних засобів забезпечення технологічного лідерства Німеччини в економічній системі ЄС. Основною ідеєю всіх програм і стратегій Європейського Союзу є забезпечення конкурентоспроможного та динамічного розвитку. Німеччина займає провідне місце за багатьма показниками і на європейському, і на світовому ринку технологій, що пов'язано з наявністю потужного наукового потенціалу країни та високого рівня витрат на НДДКР. У статті проведено порівняння завдань національної високотехнологічної стратегії ФРН і стратегії Інноваційного Союзу ЄС. Узагальнeно функції основних складових системи наукових об'єднань ФРН, які є дієвим інструментом реалізації державної політики в галузі інноваційного інвестування. Запропоновано підхід до якісної оцінки рівня інформаційної взаємодії суб'єктів системи інститутів науково-дослідної діяльності та поширення технологій на основі критерію інформаційної комунікативності. Пepспeктивами подальшого досліджeння з даної пpоблeматики є комплeксний аналіз основних складових інноваційної стратегії Німеччини в економічній системі ЄС. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2017. Антонюк В. П., Щетініна Л. В. Трансформація зайнятості за видами економічної діяльності як індикатор структурних зрушень в економіці України (c. 62 - 70)
Метою статті є аналіз процесу структурних трансформацій зайнятості в Україні за сферами економічної діяльності для виявлення пріоритетних напрямків розвитку ринку праці в контексті світових тенденцій розвитку економіки. У статті аналіз трансформації зайнятості в Україні здійснено за методологією М. Кастельса, що викладена у книзі «Інформаційна епоха: економіка, суспільство і культура». На основі даних Держстату та Євростату здійснено порівняльний аналіз трансформації зайнятості населення за основними групами ВЕД, особливу увагу приділено промисловості та сфері послуг. Отримані результати свідчать про звуження вітчизняного ринку праці та деформацію його структури, невідповідність структурних трансформацій зайнятості сучасним світовим тенденція. Це проявляється у скороченні відсотку зайнятих в індустріальному секторі економіки (внаслідок його стагнації та занепаду), його зростанні в сільському господарстві та значно нижчій частці зайнятих (порівняно з країнами ЄС) у сфері послуг. Виявлено зменшення частки працівників у сфері послуг виробникам, що є «пасткою» для розвитку промисловості країни. Низькою залишається частка зайнятих у побутових послугах, що свідчить про низький рівень життя більшості населення країни. Частка зайнятих у соціальних послугах хоч і зростає, однак є значно нижчою, ніж у європейських країнах. Обґрунтовано необхідність розробки стратегії нової соціально-економічної політики, спрямованої на відродження та інноваційний розвиток промисловості, модернізацію виробничої та соціальної інфраструктури і на цій основі – забезпечення прогресивної структури продуктивної зайнятості. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2017. Малюта І. А. Сучасні інтеграційні процеси в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні: формування трансрегіональних мегаугод (c. 24 - 30)
У ХХІ ст., особливо в останнє десятиріччя, на світовій арені з’являються нові міжконтинентальні інтегративні проекти, що мають високий потенціал впливу на регіональну економічну структуру та водночас несуть певні виклики для міжнародної геоекономічної та геополітичної карти світу. Формуються всеохоплюючі міжрегіональні угоди нового покоління, такі як ТТП, ТТІП, ВРЕП, Всеохоплююча економічна і торговельна угода між Канадою та ЄС (СЕТА), Економічне партнерство Японія-ЄС. Азіатсько-Тихоокеанський регіон виявився активним учасником створення і просування мегарегіональних торговельних угод. Проаналізовано мегарегіональні торговельні угоди в Азіатсько-Тихоокеанський регіон, а саме ТТП та ВРЕП, як мегапроекти з безпрецедентними масштабами лібералізації в рамках угоди, що включають положення, які доповнюють або виходять за рамки СОТ. Виявлено причини появи мегарегіональних торговельних угод та перспективи реалізації цих проектів, а також можливі наслідки для міжнародної економічної системи. Встановлено, що нові трансрегіональні проекти, надаючи певні переваги країнам-учасникам, водночас несуть як можливості, так і виклики для світової економіки. Останні по’вязані з загрозами витіснення з глобальних ланцюгів створення доданої вартості та з процесів міжнародної торгівлі країн, що не беруть активну участь в інтеграційних процесах. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2017. Ханін І. Г., Поляков М. В. Державні стратегії побудови економіки знань: вектор трансформацій і групові особливості (c. 42 - 49)
Метою статті є аналіз державних стратегій побудови економіки знань, визначення напрямів трансформації та групових особливостей розвинених країн і найбільш економічно потужних країн, що розвиваються. Акцентовано увагу на сучасному світовому контексті історичних обставин, які впливають на державні стратегії переходу до економіки знань, на зміну моделей економічного зростання і новий етап глобалізації, який пов'язаний з розвитком і поширенням знань. У зв'язку з цим виділено ряд глобальних мегатрендів, охоплюючи науково-технічну діяльність, міжнародну торгівлю високотехнологічними товарами і наукомісткими послугами, міжнародну міграцію робочої сили тощо. Також зазначено зміну парадигми суперництва й «архітектури» глобального економічного лідерства. Проаналізовано показники науково-технічної діяльності в декількох країнах, що доводить збереження асиметрії. Наведено результати аналізу стратегій побудови економіки знань ряду розвинених країн (США, ЄС, Німеччини, Франції, Данії, Фінляндії, Швеції, Японії, Південної Кореї, Сінгапуру, Ізраїлю) і країн, що розвиваються (Китай, Індія, Малайзія, Бразилія, ПАР, Мексика). Охарактеризовано їх участь у світовому науковому прогресі й інноваційному процесі, а також виділено основні напрями трансформацій у руслі переходу до економіки знань (нова індустріалізація, розвиток науки і освіти; вдосконалення інноваційних систем; розвиток міжнародного науково-технічного співробітництва та ін.). Одним із факторів структурних змін на всіх рівнях є макроінновації. В рамках запропонованої концепції таких інновацій виділено три їх типи: науково-парадигмальні, структурні та трансформаційні. Встановлено їх зв'язок із зовнішньоекономічною стратегією держави. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2017. Смєсова В. Л. Відтворення економічних інтересів як нелінійна динамічна система (c. 336 - 343)
Метою статті є визначення системних характеристик відтворення економічних інтересів акторів, обґрунтування можливості його еволюційного і революційного розвитку, нелінійності його розвитку в динаміці. Обґрунтовано основні характеристики системи відтворення економічних інтересів. Доведено, що у зазначеній системі комплементарно сполучуються стійкість і змінність як вбудовані механізми її розвитку у статиці та динаміці, забезпечення її самоорганізації і самовідновлення, кількісної і якісної трансформації. У статиці превалюють характеристики стійкості та тяжіння до стабільності, сталості. У динаміці основною характеристикою є змінність системи відтворення економічних інтересів, яка детермінує / реагує на процеси трансформації і розвитку її складових підсистем, потенційних можливостей, уподобань та економічної поведінки акторів (зміни ендогенного середовища), інститутів і інституцій, обмежувачів і стабілізаторів (зміни екзогенного середовища). Запропоновано модель динамічного розвитку системи відтворення економічних інтересів, обґрунтовано фази його еволюційного та революційного розвитку. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2017. Петраков Я. В., Гнедіна К. В. Методика інтегрального оцінювання впливу альтернативної енергетики на навколишнє середовище в умовах нестаціонарної економіки (c. 148 - 155)
Необхідність зниження антропогенного навантаження, подолання загроз екологічній безпеці та забезпечення еколого-орієнтованого розвитку є одними з основних глобальних викликів сучасності. Водночас заміщення традиційних джерел альтернативними потребує кількісної оцінки прямого й опосередкованого впливу на довкілля. Проаналізовано динаміку та структуру забруднення в Україні в розрізі основних джерел і форм забруднень та їх вплив на вуглецеву продуктивність ВВП. Запропоновано проводити оцінювання впливу альтернативної енергетики на навколишнє середовище в умовах нестаціонарної економіки за допомогою інтегрального індикатора, який би враховував низку факторів, зокрема зміну частки відновлюваних джерел енергії у загальному первинному постачанні енергії, зміну частки виробництва електроенергії з відновлюваних джерел, індекс парникових газів за сектором енергетики, зміну якості атмосферного повітря у міському населеному пункті, обсяг інвестицій у скорочення викидів СО2, вуглецеємність виробництва енергії, частку потужностей у тепловій генерації, що відповідає екологічним вимогам ЄС. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2018. Черкас Н. І. Дослідження чинників економічного зростання у країнах Центрально-Східної Європи (c. 28 - 35)
Мета статті полягає у комплексному дослідженні панельних даних впливу макроекономічних, технологічних та інституційних показників на економічне зростання країн ЦСЄ із застосуванням різних економетричних моделей. Проаналізовано вибірку 12 країн ЦСЄ за період 2006–2015 рр. Використано такі методи: 1) найменших квадратів (OLS); 2) панельні дані з фіксованими ефектами (FE); 3) панельні дані з випадковими ефектами (RE). Залежною змінною обрано ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності, незалежними: обмінний курс, експорт високо- та низькотехнологічної продукції, імпорт високотехнологічної продукції, інновації. Додатково використано контрольні змінні: прямі іноземні інвестиції, ефективність уряду, людський капітал, індекс Джині та державний борг. Результати дослідження виявили, що девальвація грошової одиниці негативно впливає на економічне зростання. Отримано асиметричні результати впливу високотехнологічного та низькотехнологічного експорту на ВВП. Розвиток інновацій та покращення якості людського капіталу демонструє позитивний достовірний вплив у всіх специфікаціях. Отримані результати підтвердили, що євроінтеграція підтримує нецінову конкуренцію країн ЦСЄ на світовому ринку високотехнологічної продукції завдяки участі у виробничих мережах ЄС-15. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2018. Колупаєва І. В. Аналіз регуляторної активності органів виконавчої влади (c. 87 - 94)
Мета статті полягає в детальному аналізі регуляторної активності органів виконавчої влади. Систематизуючи та узагальнюючи наявну інформацію щодо здійснення державної регуляторної політики в контексті аналізу регуляторної активності органів виконавчої влади, було розглянуто такі питання: проаналізовано проекти регуляторних актів на відповідність принципам і вимогам державної регуляторної політики; визначено рівень інтегрованості регуляторної політики України з ЄС шляхом аналізу виконання зобов’язань України з імплементації норм ЄС до законодавства; виявлено неефективність забезпечення та реалізації державної регуляторної політики за допомогою визначення відповідності пріоритетів у забезпеченні та реалізації державної регуляторної політики наявним результатам. Визначено, що на сьогодні зберігається тенденція до зниження регуляторної активності органів виконавчої влади через формальний та безсистемний характер планування їх регуляторної діяльності та недотримання ними вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є визначення впливу регуляторної політики на національну економіку за допомогою побудови відповідної імітаційної моделі з відображенням відповідних причинно-наслідкових зв'язків. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2018. Орлова В. К., Кафка С. М. Облік в умовах виконання угод про розподіл продукції (c. 327 - 332)
Метою статті є дослідження проблем бухгалтерського обліку в умовах виконання угод про розподіл продукції (УРП) за вироблення пропозицій щодо їх вирішення. Тому основними завданнями стали оцінка діючої нормативно-правової бази регулювання бухгалтерського обліку в умовах виконання угод про розподіл продукції, критичний аналіз неврегульованих положень актів чинного законодавства з практичної потреби, формування інформації про специфічні об’єкти обліку для цілей управління. Запропоновано шляхи їх вирішення з методології обліку УРП. Методологія та наукові підходи дослідження передбачають загальнонаукові та специфічні методи дослідження, що пов’язані зі складними процесами функціонування системи управління суб’єктами господарювання у мовах виконання УРП. Запропоновано схему бухгалтерського обліку в умовах виконання УРП, яка дозволяє ввести в систему бухгалтерського обліку нові і характерні тільки для УРП об’єкти обліку. Практичне значення полягає у тому, що отримані результати дозволяє відокремити витрати компенсаційні, інші і ЄСВ, що необхідно при визначенні об’єкта оподаткування в умовах УРП, сформувати інформацію щодо компенсаційних витрат, яка необхідна при поділі продукції на компенсаційну і прибуткову, дозволяє відображати в бухгалтерському обліку поділ готової продукції на компенсаційну, прибуткову для інвестора і прибуткову для держави. Оригінальність й цінність авторських розробок сприяє формуванню достовірної інформації про об’єкти управління в умовах УРП між підприємствами та державою з чітким виокремленням в обліку на окремих рахунках компенсаційних витрат, компенсаційної продукції, прибуткової продукції для держави і прибуткової продукція для інвестора. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2018. Речка К. М. Узагальнення головних напрямів економічного зростання і розвитку сільського господарства у країнах із ринковою економікою (c. 7 - 14)
Метою цієї статті є визначення головних напрямів економічного зростання і розвитку сільського господарства в цілому. Проаналізовано та порівняно економічний розвиток сільськогосподарської галузі у країнах із ринковою економікою, а саме у США та країнах ЄС. На підставі аналізу праць багатьох учених-економістів було сформовано й узагальнено переваги великих сільськогосподарських підприємств над дрібними. У результаті дослідження було виявлено, що найбільш вагомі фактори впливу на економічний розвиток агрогосподарств – це їхні розміри та форми власності та господарювання. Водночас був доведений той факт, що просте збільшення масштабів виробництва не забезпечує підвищення економічного ефекту. Зростання масштабів виробництва повинно супроводжуватись поліпшенням виробничих технологій і вдосконаленням форм внутрішньогосподарської організації праці, а також спеціалізацією та кооперацією. Узагальнюючи всі розглянуті питання економічних переваг великих агрогосподарств, є можливість сформулювати такі висновки. Науково обґрунтованим є положення щодо дії таких економічних законів, як "тотожність власності і праці" і "закон переваг великих господарств". Дослідивши головні напрямки економічного зростання у країнах із ринковою економікою, доведено, що найбільш ефективним типом господарювання є кооперація. Це і повинно бути пріоритетним і перспективним вектором для нашої країни. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2018. Скрипник А. В., Нам’ясенко Ю. О., Сабіщенко О. В. Енергетичний сектор України: крах чи виживання (c. 122 - 134)
Розглянуто стан основних традиційних енергетичних галузей української економіки: гідроенергетики, ядерної, теплової, що введено в дію за часів планової економіки. Аналіз гідроенергетики виявив її надзвичайну неефективність з позицій використання площ для отримання одиниці електроенергії (1 Твт. год/рік), яка складає для каскаду дніпровських ГЕС 900 кв. км, що суттєво перевищує показники світової гідроенергетики (53 кв. км). Існування каскаду Дніпровських ГЕС призвело до практичного знищення судноплавства, внаслідок чого країна несе щорічні збитки від 400 до 700 млн USD. Існуюча ядерна енергетика, стан безпеки якої підтримується за рахунок ЄС, наближується до граничного терміну експлуатації в 50 років, що не може не вплинути на зростання рівня аварійності. Що стосується діючої теплової енергетики, то вона також наближується до максимально можливого терміну експлуатації та не задовольняє сучасним вимогам ані за вхідно-вихідною енергоефективністю, ані за допустимим рівнем викидів забруднюючих речовин. Внаслідок цього потрібно скоріше здійснити перехід до відновлюваної енергетики, однак її темпи зростання суттєво менші, ніж заплановано в Енергетичній стратегії. Тому пропонується варіант розвитку, що допоможе подолати наступ національної енергетичної кризи шляхом залучення інвестицій (зростання ставок за викиди та відміна ПДВ на ввіз сучасного обладнання для ТЕС) в сучасну ефективну й екологічну теплоенергетику та стимуляція відновлюваної енергетики шляхом усунення обмеження максимальної потужності для користувачів зеленого тарифу й обґрунтування зростання тарифів за енергетику в найближчій перспективі. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2018. Дуб А. Р. Оподаткування нерухомості: світовий досвід та українські реалії (c. 296 - 303)
Частка надходжень від податку на нерухоме майно, відмінне від земельних ділянок, у податкових надходженнях місцевих бюджетів в Україні значно нижче, ніж у країнах світу. Мета статті полягає у виявленні на основі аналізу світового досвіду оподаткування нерухомості проблем, які пов’язані з незначною часткою податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в надходження місцевих бюджетів України, та пошуку можливих шляхів їх вирішення. Нами проведено аналіз значення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в складі податкових надходжень місцевих бюджетів та у групі податків із власності у країнах світу. Виявлено, що оподаткування нерухомості є вагомим джерелом фінансових ресурсів на місцевому рівні в багатьох зарубіжних країнах. Обґрунтовано доцільність справляння податку на нерухомість. Розкрито підходи до встановлення бази оподаткування нерухомості, висвітлено їх переваги та недоліки. Охарактеризовано повноваження органів місцевого самоврядування щодо визначення бази оподаткування, встановлення ставки податку та пільг. Висвітлено систему оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельних ділянок, в Україні. Оцінено обсяги надходжень податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в податкових надходженнях місцевих бюджетів в Україні. З’ясовано, що неповнота Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відсутність наближеної до ринкової вартості нерухомості бази оподаткування та політичної волі органів місцевого самоврядування щодо посилення заходів із збільшення податкових надходжень з нерухомого майна є основними причинами незначної ролі надходжень від оподаткування нерухомості у складі податкових надходжень місцевих бюджетів в Україні. Запропоновано шляхи підвищення надходжень до місцевих бюджетів від оподаткування нерухомості через переоблік усієї нерухомості та внесення змін у механізм адміністрування податку, зокрема, в частині бази оподаткування та ставок. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2018. Тимечко І. Р. Особливості життєдіяльності територіальних громад у транскордонному просторі Україна-ЄС (c. 164 - 170)
Досліджено вплив упровадження місцевого прикордонного руху в українсько-польському просторі на рівень добробуту територіальних громад Львівської області. Виявлено конвергентний розвиток територіальних громад Львівської області, тобто громади з нижчим рівнем економічного добробуту розвиваються швидше, що забезпечує зменшення диспропорції розвитку. Установлено, що розташування поруч з кордоном все ж таки не впливає на рівень будівництва, що може бути обумовлене тим, що навіть можливостей місцевого прикордонного руху недостатньо для того, щоб територія стала привабливою для проживання. Встановлено, що міжрегіональні диспропорції економічного розвитку в транскордонному просторі характеризуються різною динамікою на різних кордонах суміжних держав. З’ясовано, що нерівномірності розвитку територіальних громад в українсько-польському транскордонному просторі за показниками соціально-економічного розвитку та фінансового забезпечення зумовлюють, зокрема, перетікання людського капіталу, тобто молодь прикордонних територіальних громад переміщується в більш розвинене середовище. Запровадження взаємних спрощень при перетині кордону мешканцями прикордонних територій України сприяють активізації дій мешканців прикордоння щодо перетину кордону. Здійснено дослідження впливу впровадження місцевого прикордонного руху (2008 р.) на рівень добробуту територіальної громади прикордонного регіону. Дослідження здійснено за 2 періодами: до впровадження місцевого прикордонного руху (2003–2008 рр.); після впровадження місцевого прикордонного руху (2008–2011 рр.). Індикатором рівня добробуту громади обрано показник приросту забезпеченості житлом її жителів. Основним методом дослідження був регресійний аналіз. За основу обрано регресійну модель умовної ?-конвергенції, яку було модифіковано. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2018. Шишкова Н. Л. Використання блокчейну у трансформації державного фінансового контролю (c. 382 - 388)
Трансформація системи державного фінансового контролю повинна відбуватися шляхом впровадження новітніх ІТ-технологій та інноваційних практик контрольно-аналітичної діяльності. Наявні проблеми системи державного контролю й управління повинні стати поштовхом до трансформації, використання найсучасніших технологічних досягнень. У статті розглянуто переваги та недоліки використання технології розподілених реєстрів (блокчейн), етапи та послідовність виконання задач її упровадження як основи ефективного, прозорого, надійного державного контролю. Окреслено зміст етапів і визначено послідовність заходів, які трансформують архітектуру державного фінансового контролю на базі нових технологічних можливостей, дають поштовх до ініціалізації нормативно-правового забезпечення щодо використання технології блокчейн в Україні. Запропоновано загальний алгоритм впровадження технології блокчейн у систему державного фінансового контролю, реалізація якого має на меті уточнення і синхронізацію процесів вдосконалення державного фінансового контролю, ІТ-підтримку системи контролю, підвищення безпеки та прозорості контрольних дій, моніторинг і взаємодію окремих органів і завдань контролю. Доведено, що єдиним суттєвим обмеженням при впровадженні блокчейну можуть бути норми щодо оприлюднення персональних даних та інформації, що складає комерційну таємницю. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2018. Залознова Ю. С., Трушкіна Н. В., Кочешкова І. М. Удосконалення нормативно-правового забезпечення розвитку сфери управління промисловими відходами в Україні (c. 459 - 466)
Метою статті є розробка пропозицій щодо вдосконалення нормативно-правового забезпечення розвитку сфери управління промисловими відходами з урахуванням провідного зарубіжного досвіду. В результаті дослідження проаналізовано, узагальнено а виявлено недоліки чинних нормативно-правових документів із регулювання сфери управління відходами. Визначено, що насамперед приведення екологічного законодавства України відповідно до положень Acquis communautaire (правової системи ЄС, яка включає акти законодавства, прийняті в рамках Європейського співтовариства, спільної зовнішньої політики та політики безпеки) необхідно здійснити за таким напрямом, як контроль за поводженням із відходами. Розроблено пропозиції з удосконалення правової системи управління промисловими відходами. Встановлено, що ключовим принципом національного законодавства у сфері розвитку системи управління промисловими відходами має бути його адаптація до норм європейського права. Виконання низки вимог Європейського Союзу про відходи (Директива 2008/98/ЄС) та захоронення відходів (Директива 1999/31/ЄС) сприятиме зменшенню негативного впливу відходів на довкілля. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2018. Колєсніченко А. С. Інституціональні детермінанти антимонопольного регулювання взаємовідносин суб’єктів ринку електричної енергії (c. 80 - 87)
У статті проаналізовано, що в сучасних умовах господарювання концентрація великих бізнес-структур сектора генерації енергоринку України, викриваючи проблеми демонополізації сутності взаємовідносин суб’єктів галузі, ґрунтується на інституціональній природі детермінант антимонопольного регулювання. До ключових завдань антимонопольних органів належить визначення монополіста на ринку та розробка адекватних дієвих заходів, спрямованих на регулювання його діяльності та взаємовідносин з іншими суб’єктами ринку на паритетних засадах. З огляду на це, формування критеріїв домінування, при використанні різних індексів і параметрів, відіграє важливу роль у провадженні інституціональних важелів регулювання. Здійснення порівняльного аналізу результатів застосування критерію домінування й індексу Герфіндаля-Гіршмана на прикладі суб’єктів сектора генерації ринку електричної енергії дозволяє зробити висновок, що підхід до розробки системи антимонопольних важелів має бути зваженим і ґрунтовним, з урахуванням комплексного бачення детермінант, які беруть участь у визначенні ступеня конкретності ринку та формують інституціональні передумови для побудови конкурентної моделі взаємовідносин учасників такого ринку. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2018. Ципліцька О. О., Яненкова І. Г. Промислова політика Європейського Союзу: інституціональні передумови формування та особливості реалізації (c. 44 - 50)
Метою статті є визначення соціально-економічних, політичних та інституціональних передумов для формування промислової політики Європейського Союзу та особливостей її реалізації. Визначено, що промислова політика є одним із головних пріоритетів економічного розвитку країн ЄС і ключовим фокусом стратегії «Європа 2020». Промислова політика ЄС формувалася під впливом зростаючої конкуренції на світовому ринку, необхідності реалізації ідеї з’єднання європейський країн за метою забезпечення стабільності політичної ситуації. Поглиблення демократичних засад урядування, розширення прав і свобод громадян, необхідність конвергенції економічного розвитку при зростанні кількості членів спільноти стали новими викликами для формування єдиного внутрішнього ринку та забезпечення конкурентоспроможності промислових підприємств ЄС. Внаслідок цього сформована модель промислової політики зосередилась на підтримці сприятливого середовища для розвитку малого та середнього бізнесу, розробки та впровадження новітніх технологій, на створенні рівних можливостей в умовах конкуренції (горизонтальна промислова політика) на противагу секторальній політиці та скороченні державної підтримки окремих галузей промисловості, забезпеченні виконанні рамкових угод. Найбільш успішні практики використання моделі промислової політики ЄС, спрямовані на формування сприятливих умов для підвищення конкурентоспроможності промислових підприємств, можуть бути використані для розробки стратегії промислового розвитку України. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2018. Іляш О. І. Напрями державної політики забезпечення рівних можливостей жінок і чоловіків в оперативних цілях соціальної безпеки України (c. 71 - 78)
Мета статті полягає у дослідженні причин низької результативності державної політики у сфері розробки та реалізації дієвих засобів подолання гендерних упереджень, необхідності імплементації досвіду країн ЄС щодо подолання гендерних диспропорцій та пріоритетів підвищення економічних можливостей держави у сфері гендерно чутливого бюджетування, які чинять суттєвий вплив на соціальну безпеку України. Узагальнення та систематизація поглядів багатьох учених дозволили визначити передумови, оцінити сучасний стан і дослідити ризики державної політики соціально-економічних реформ у цій сфері, надати напрями протидії гендерній напрузі у суспільстві в цілях забезпечення конвергенції соціальної безпеки держави. У результаті дослідження було проаналізовано стан і тенденції забезпечення рівних можливостей жінок і чоловіків в Україні та країнах світу. Виявлено ризики зниження соціальної безпеки через посилення гендерної нерівності, поглиблення гендерних диспропорцій у політичній сфері, сферах працевлаштування, освіти, навчання та економіки, посилення розриву в оплаті праці. Гіпотезою дослідження є недостатність процедур імплементації норм і практик ЄС щодо запобігання насильству, зниження дискримінації та дотримання прав людини. Набули подальшого розвитку дослідження напрямів цілеспрямованої державної політики забезпечення рівних можливостей жінок і чоловіків і впровадження міжнародних стандартів прав людини в усі сфери життя суспільства з комплексним підходом до подолання інституційних обмежень і зниження економічних втрат. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є удосконалення запропонованих органам державної влади та місцевого самоврядування рекомендацій щодо розробки оперативних цілей стратегії соціальної безпеки через розробку пріоритетів політики у сфері забезпечення рівних можливостей чоловіків і жінок, попередження гендерного насильства, дотримання політичних прав та економічних можливостей жінок у суспільстві, збереження паритету на ринку праці та сприяння соціальному захисту обох статей у суспільстві. Подальша ескалація проблем гендерної нерівності та відсутність стратегічних цілей забезпечення соціальної безпеки у гендерній сфері може спричинити зниження національної безпеки України. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2018. Акімова Н. С., Асває Азаден. Методичні підходи до трансформації фінансової звітності відповідно до вимог МСФЗ (c. 286 - 293)
Метою дослідження є висвітлення сучасних тенденцій та основних шляхів гармонізації фінансової звітності в Україні відповідно до міжнародних стандартів та законодавства ЄС. Проаналізовано підходи до визначення фінансового обліку та фінансової звітності, що склалися у вітчизняній та англомовній обліковій літературі; запропоновано удосконалені визначення фінансового обліку та фінансової звітності. Проведено порівняльний аналіз способів отримання фінансової звітності за МСФЗ з метою виявлення найбільш оптимального для підготовки звітності за МСФЗ і надання пропозицій щодо подальшого розвитку методики, реалізованої в рамках застосування цього способу. Сформульовано та наведено обґрунтування доцільності застосування для цілей формування фінансової звітності за МСФЗ способу трансляції даних вітчизняного обліку на рахунки МСФЗ, суть якого полягає в поділі поняття трансляції на пряму (перенесення даних рахунків на рахунки МСФЗ, в повному обсязі значень) і часткову (перенесення окремих даних рахунків на рахунки МСФЗ), що дозволяє зберегти високий ступінь деталізації фінансових показників і забезпечує точність і оперативність їх формування, дає можливість побудови ефективної системи управлінського обліку. Застосування для цілей формування фінансової звітності за МСФЗ способу трансляції дозволяє певною мірою уникнути недоліків таких способів підготовки фінансової звітності, як паралельний облік і метод трансформації. За своєю суттю, застосування методу трансляції являє собою організацію квазіпаралельного обліку, при якому дані обліку, в разі, якщо вони задовольняють вимогам МСФЗ, переносяться на рахунки МСФЗ без подальших перетворень. Запропонована методика підготовки фінансової звітності за МСФЗ дозволяє компанії з найменшими витратами трудових і фінансових ресурсів провести збір і узагальнення інформації з метою підготовки звітності в міжнародному форматі, що докорінно впливає на ефективність управлінських рішень. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2019. Кривицька О. Р. Система контролю діяльності компаній зі страхування життя як інформаційний ресурс (c. 191 - 198)
Досліджено організацію контролю діяльності компаній зі страхування життя за двома напрямами: видача дозволу на діяльність страхових компаній (організаційний (попередній) контроль) і поточний нагляд за її здійсненням (фінансовий контроль). Визначено мету та форму організаційного контролю. Встановлено, що результати організаційного контролю можна вважати першим превентивним заходом, який убезпечує потенційних страхувальників від ризику укладання договору із фіктивною страховою компанією. Акцентовано увагу на перевагах і недоліках діючого реєстру фінансових установ, що ведеться Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Запропоновано уточнення форми відображення інформації про реєстрацію фінансових установ у частині її уніфікації за окремими суб’єктами ринку фінансових послуг, зокрема, виокремлення реєстру компаній зі страхування життя. Встановлено важливість контролю за фінансовим станом компанії зі страхування життя та визначено роль тестів раннього попередження для його здійснення. Зважаючи на складність процесу оцінки фінансового стану страховика за тестами раннього попередження, запропоновано розміщувати інформацію про результати такої оцінки на офіційному сайті компанії у зрозумілій та легкодоступній формі. Рекомендовано доповнити перелік обов’язкової звітності страховика інформацією про загальну оцінку фінансового стану за результатами тестів раннього попередження. Оприлюднення такої інформації на офіційному сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, уніфікує в одному місці дані про фінансовий стан всіх компаній зі страхування життя. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2019. Іляш О. І., Блохін П. В. Становлення економіки миробудівництва у системі економічної безпеки держави (c. 45 - 52)
Актуальність, багатогранність і складність проблеми становлення економіки миробудівництва у системі економічної безпеки держави є питанням вкрай важливим для України, яка зазнала агресії з боку Росії, і потребує більш глибокого вивчення. Відсутність в українських реаліях відповідного дослідження з проблеми економіки миробудівництва настільки ускладнює вироблення механізмів подолання внутрішніх і зовнішніх загроз економічній безпеці держави, що гостро актуалізує наукові пошуки у цьому напрямку. У статті досліджено основи становлення економіки миробудівництва як інструменту подолання соціально-економічних дисбалансів розвитку України та її вплив на забезпечення економічної безпеки держави. Здійснено спробу визначити вплив економіки миробудівництва на систему економічної безпеки держави у постконфліктному періоді. Доведено, що економіка миробудівництва в системі національної безпеки виступає матеріальною основою національної суверенності. Отримані результати дослідження поглиблюють проблему нерозвиненості економічних зв’язків з країнами ЄС. Автори переконані, що зниження гібридних загроз і ризиків економічної безпеки країни на засадах економіки миробудівництва здатні гарантувати стійкість і стабільність національної економіки, її спроможність до саморозвитку й економічного прогресу у поєднанні із соціальними пріоритетами й інтересами країни. Водночас досягнення перемир’я формує нові можливості відбудови промислових та інфраструктурних об’єктів, залучення міжнародних донорів, відновлення економічних зв’язків, реальної підтримки й активізації малого та середнього бізнесу, становлення нової бізнес-моделі національної економіки. Зроблено висновок, що в Україні найбільшим пріоритетом національних інтересів у сфері економічної безпеки повинно бути створення на засадах миробудівництва конкурентоспроможної, соціально орієнтованої економіки та забезпечення постійного зростання рівня життя та добробуту населення. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2019. Гринько Т. В., Андросова І. О. Проблеми та перспективи розвитку металургійної галузі в Україні (c. 39 - 44)
Досліджено сучасний стан і тенденції розвитку металургійних підприємств України та світу. Визначено причини зниження темпів розвитку вітчизняних металургійних підприємств: застарілі технології, відсутність дієвих регіональних програм підтримки розвитку галузі, малий асортимент, необхідність відповідності світовим стандартам якості, посилення конкуренції на ринку, зношеність основних засобів, низька інвестиційна привабливість галузі. У 2018 році частка експорту до країн ЄС від загального українського металургійного експорту становила 34 %, до Туреччини – 13 %. Проаналізовано діяльність підприємств металургійної галузі й обґрунтовано перспективні напрямки розвитку галузі в сучасній українській економіці. Визначено стримуючі фактори розвитку галузі металургії та надано рекомендації щодо їх усунення. Для вирішення цих проблем необхідно розробити комплекс заходів для покращення стану металургійної галузі Україні. Україні слід перейняти досвід світового лідера – Китаю та налагодити повний цикл виробництва на території країни, вдосконалити науково-технічну й інженерну бази, розширити взаємодію з хімічною галуззю для вдосконалення властивостей сталі, чавуну тощо. Одним із перших кроків має бути створення державного регулюючого органу, що буде регламентувати діяльність металургійних підприємств, забезпечувати впровадження нових енергозберігаючих та екологічних технологій, організовувати співпрацю з інвесторами для закупівлі нового устаткування, що сприятиме виробництву високоякісної конкурентоспроможної продукції вітчизняними підприємствами та дозволить зміцнювати ринкові позиції, а не тільки слугувати сировинним придатком для інших країн. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2019. Леванда О. М. Порівняльний аналіз підходів до стандартів життя: Україна і Польща (c. 15 - 24)
Метою статті є виявлення основних напрямів удосконалення нормативно-правового забезпечення життєвого рівня населення України. Проаналізовано підходи до оцінки та стандартів життя України і Польщі. Виявлено переваги та недоліки методології побудови визначення рівня життя населення. Встановлено, що «споживчий кошик» Польщі включає чотири категорії мінімального споживання, а саме: прожитковий мінімум (МЕ), соціальний мінімум (MS), поріг соціальної інтервенції (PIS) і підтримка доходів сімей (WDR). В Україні існує одна категорія нормативного споживання – прожитковий мінімум (ПМ) без урахування фактичних витрат. В результаті відбувається відставання законодавчо встановленого нормативного стандарту життя від фактичних потреб різних груп населення. Обґрунтовано, що мінімальні категорії споживання в Польщі гарантують людині задоволення базових потреб, як на конституційному, так і на законодавчому рівнях. В Україні нормативний стандарт життя дорівнюється межі бідності і, як наслідок, сприяє виключенню частки населення з прийнятого рівня життя у суспільстві. До недоліків польського законодавства віднесено: тривалий термін затвердження державних соціальних гарантій; величина порогу індексації грошових доходів населення; вимір диференціації життєвого рівня. Запропоновано переорієнтацію визначення нормативів щодо стандарту життя, цільової групи і охоплення населення, яке потребує соціальної допомоги, з обранням критеріїв визначення, наближених до стандартів ЄС. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2019. Коротун В. І., Новицька Н. В., Хлєбнікова І. І. Заходи протидії форстолінгу тютюнових компаній: європейський досвід та висновки для України (c. 134 - 144)
Незважаючи на ефективність акцизної політики щодо скорочення споживання тютюнових виробів Україна, як і більшість європейських країн, разом із нелегальним обігом отримала проблему оптимізації сплати акцизного податку з тютюнових виробів у вигляді форстолінгу. Суть даного явища полягає у накопиченні на складах виробників тютюнової продукції із марками, придбаними до підвищення ставок акцизного податку. Досліджено, що країни ЄС у відповідь такі виклики запровадили антифорстолінгові заходи, які залежно від специфіки акцизного оподаткування та контролю за обігом підакцизних товарів поділяються на чотири типи: встановлення квот щодо кількості виданих акцизних марок (cap on tax stamps); обмеження обсягів тютюнових виробів, які можуть бути випущені для споживання (cap on release for consumption); встановлення кінцевої дати продажу в оптовій торгівлі (sell-by date at wholesale) або в оптовій та роздрібній торгівлі (sell-by date at retail) одночасно; перерахунок податкових зобов’язань з акцизного податку на дату фактичної реалізації продукції споживачу (paying the tax difference). Оцінено динаміку й обсяги форстолінгу в Україні, на цій основі розраховано втрати податкових надходжень акцизного податку з тютюнових виробів. Доведено неефективність функціонування сучасного антифорстолінгового регулювання в Україні, що полягає в обмеженні придбання марок акцизного податку в четвертому кварталі звітного року. На основі кращих європейських практик запропоновано нову методику антифорстолінгового регулювання в Україні, яка поєднує встановлення квот на продаж марок акцизного податку з упровадженням кінцевої дати продажу тютюнових виробів в оптовій та роздрібній торгівлі. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2019. Скидан О. В., Данкевич В. Є., Данкевич Є. М. Сучасний стан використання космічних технологій для моніторингу ефективності землекористування (c. 281 - 288)
Метою статті є дослідження сучасного стану використання космічних технологій для моніторингу ефективності землекористування. Обґрунтовано, що в умовах глобалізації світової економіки відбувається діджиталізація та автоматизація виробничих процесів із використанням космічних технологій та багато інших інноваційних трансформацій, які варто ураховувати при здійсненні господарської діяльності, особливо в сільському господарстві. Доведено, що подальший розвиток аграрного сектора та сільськогосподарського землекористування необхідно планувати відповідно до стратегії інноваційного розвитку, яка включає: збільшення внеску науки і техніки у розвиток економіки землекористування; використання космічних технологій для моніторингу ефективності землекористування; підвищення конкурентоспроможності продукції на світовому ринку за рахунок модернізації та автоматизації виробничих потужностей; широке запровадження технологій дистанційного зондування землі. Обґрунтовано, що одним із напрямів залучення інноваційних розробок є сучасні космічні технології. Сучасний стан та тенденції використання космічних технологій для моніторингу ефективності землекористування розглянуто на рівні підприємства та держави. Проаналізовано запровадження в Україні сучасних космічних технологій для моніторингу землекористування (EOS Crop Monitoring, GIS Data). Доведено, що використання технологій космічного моніторингу дозволяє з високою точністю оцінити площу посівів, відстежувати стан рослин на всіх фазах росту, прогнозувати врожай на ранніх стадіях, контролювати агрооперації та інше. Доступ до супутникових даних за попередні роки та аналіз великих масивів інформації з використанням найновіших технологій дозволяють проводити оцінку вартості землі. Окреслено перспективні сектори землекористування, де мають бути застосовані сучасні космічні технології, а саме: наповнення Державного земельного кадастру, інвентаризація земель, відцифровування наявних даних, формування баз даних щодо земельних ресурсів. Запропоновано практичні рекомендації щодо використання космічних технологій для моніторингу ефективності землекористування, прогнозування врожаю та аналізу ціноутворення із використанням досвіду ЄС та США. Стаття написана англійською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2019. Дика О. С., Прокопенко Ж. В. Ідентифікація об’єктів облікового відображення діяльності небанківських фінансових установ: первинне спостереження та оцінка (c. 233 - 239)
Дослідження присвячене науковому обґрунтуванню ідентифікації об’єктів облікового відображення діяльності небанківських фінансових установ у частині первинного спостереження та оцінки. Зосереджено увагу на процесі ідентифікації об’єктів облікового відображення в діяльності ломбардів як небанківської фінансової установи з метою розробки методичного забезпечення бухгалтерського обліку діяльності ломбардів, а також розглянуто вимоги до ломбардів, що стосуються як організаційних (відповідність законодавству про фінансові послуги; внесення до Державного реєстру; наявність внутрішніх правил або положень, що регламентують надання ломбардом фінансових і супутніх послуг; відповідність установчих документів ломбарду вимогам законодавства; наявність у повному найменуванні ломбарду слова «ломбард» та ін.), так і кадрових питань. Окрім того, визначено та диференційовано об’єкти обліку в ломбардах, серед яких загальні та спеціальні об’єкти бухгалтерського обліку. Також виявлено, що кожен з об’єктів застави є індивідуальним та має свої особливості, серед яких: вартість виробів із дорогоцінних металів і каміння розраховується на підставі діючих цін, затверджених Міністерством фінансів України відповідно до проби та цінності ювелірних виробів і монет із дорогоцінних металів; надання фінансових кредитів під заставу транспортних засобів багато в чому схоже з наданням аналогічних кредитів банками; надання фінансових кредитів під заставу цінних паперів; надання фінансових кредитів під заставу майнових прав та надання іпотечних кредитів. Виявлено, що визначення вартості заставного майна складається умовно з етапів, які включать первинне обстеження предмета застави та обчислення його вартості. Також цей процес визначається високим ступенем суб’єктивності. Відображено вплив оцінки предметів застави на відображення їх в бухгалтерському обліку. А також визначено необхідність відображення заставних операцій за двома видами оцінки – за заставною вартістю та за розміром виданого кредиту. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2019. Фесенко В. В., Мигаль Ю. І. Міжнародний досвід аудиту і контролю трансфертного ціноутворення (c. 216 - 222)
Метою статті є аналіз міжнародного досвіду у сфері аудиту і контролю трансфертного ціноутворення та визначення напрямів його використання у практиці аудиту і контролю в Україні. Глобалізаційні та євроінтеграційні процеси в Україні призвели до імплементації у вітчизняне законодавство міжнародних норм і правил у сфері запобігання податковому шахрайству на підприємствах через можливості трансфертного ціноутворення. Визначено хронологічну послідовність впровадження контролю за трансфертним ціноутворенням у різних країнах світу. На основі аналізу міжнародного досвіду у сфері контролю трансфертного ціноутворення визначено, що 33 країни використовують метод неконтрольованої ціни як пріоритетний, 9 країн використовують методи, відмінні від рекомендованих Настановою ОЄСР, у 5 країнах регламентована послідовність застосування методів, у 2 країнах не використовується жоден з методів трансфертного ціноутворення, і 2 країни використовують всі наявні методи трансфертного ціноутворення. Досвід зарубіжних країн, які у питаннях аудиту і контролю трансфертного ціноутворення значно удосконалили своє законодавство, може стати підґрунтям для формування ефективної системи незалежного та державного аудиту і контролю трансфертних цін. Аналіз законодавства різних країн у сфері контролю та практики трансфертного ціноутворення дав змогу визначити різноманітність у методах контролю, видах обмежень для зовнішніх операцій та видах контрольованих цін. Це свідчить про специфічність впровадження контролю за трансфертним ціноутворенням залежно від рівня економічного розвитку країни, досвіду податкового контролю багатьох потужних корпорацій, ступеня залучення до міжнародної торгівлі. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2020. Губарєва І. О., Ярошенко І. В. Оцінка конкурентоспроможності обробної промисловості лісопромислового комплексу України та країн ЄС (c. 13 - 19)
Конкурентоспроможність лісопромислового комплексу (ЛПК) України – це агрегована конкурентоспроможність таких секторів, як: виробництво деревини та виробів з деревини; виробництво паперу та паперових виробів; виробництво меблів. Запропоновано здійснювати оцінку конкурентоспроможності виробництва за трьома видами економічної діяльності (виробництво деревини та виробів з деревини, виробництво паперу та паперових виробів, виробництво меблів), які входять у склад обробної промисловості і визначають рівень розвитку й ефективність функціонування ЛПК загалом та в Україні та країнах ЄС зокрема. Розроблено структурно-логічну схему дослідження конкурентоспроможності виробництва обробної промисловості ЛПК країни, яка передбачає оцінювання за такими параметрами конкурентоспроможності, як: рівень валової доданої вартості виробництва; матеріалоємність виробництва; енергоємність виробництва та імпортозалежність внутрішнього ринку, що дозволяє визначити як інтегровану кількісну характеристику досліджуваного явища, так і його складових з метою ідентифікації наявних проблем. Здійснено інтегральну оцінку конкурентоспроможності виробництва за видами економічної діяльності обробної промисловості ЛПК України та країн ЄС, за якою Україна посіла 22-ге місце серед 25 досліджуваних країн. Проведено кластеризацію країн ЄС, включаючи Україну, за значенням комплексних показників оцінки конкурентоспроможності виробництва окремих видів економічної діяльності ЛПК обробної промисловості за методом k-середніх. Україна увійшла до кластера, який характеризується низьким рівнем конкурентоспроможності виробництва окремих видів економічної діяльності ЛПК. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2020. Сторонянська І. З., Дуб А. Р. Ідентифікація тіньової діяльності у сфері операцій з нерухомістю (c. 106 - 112)
Тіньова економіка є невід’ємною частиною функціонування національної економіки практично кожної країни світу. В Україні рівень тінізації економіки, незважаючи на позитивну тенденцію до зниження упродовж останніх п’яти років, залишається високим. А у сфері операцій з нерухомим майном рівень тінізації значно перевищує відповідний загальний показник тінізації національної економіки. Мета дослідження полягає в ідентифікації тіньової складової та її рівня у сфері операцій з нерухомістю як бази для подальших досліджень і розробок заходів з детінізації операцій з нерухомістю. На основі прямих і непрямих методів дослідження нами проведено ідентифікацію тіньової діяльності у сфері операцій з нерухомістю. Вказано на її неоднорідність та складність чіткого виокремлення тіньового елементу, оскільки в межах легальної діяльності можуть мати місце протизаконні (кримінальні) дії певних суб’єктів, і навпаки. Проведено поділ тіньової діяльності у сфері операцій з нерухомістю на неформальну, приховану («сіру») та протизаконну (кримінальну або «чорну»). Критично оцінено визначений Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України показник рівня тінізації діяльності у сфері операцій з нерухомістю. Обґрунтовано тезу про його заниження через неврахування діяльності фізичних осіб-підприємців, які функціонують у сфері операцій з нерухомістю, обсягу операцій із здавання житла в оренду фізичними особами, які не реєструються та не декларують отримані доходи, обсягу кримінальної («чорної») складової сфери операцій з нерухомістю. Вказано, що наслідком тінізації у сфері операцій з нерухомістю є не лише втрати бюджетами надходжень від податків і зборів, а ще й ризики невиконання або неналежного виконання сторонами усних домовленостей, особливо при операціях з оренди житла. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2020. Глущенко А. М. Декарбонізація металургії: роль економічної політики держави (c. 340 - 347)
Мета статті полягає в аналізі потенційних напрямів декарбонізації металургійного виробництва, щоб запропонувати заходи державної політики, які сприяють зниженню викидів СО2. У ході дослідження вивчено структуру глобальних викидів вуглекислого газу, динаміку викидів СО2 металургією, особливості екологічної політики ЄС і Китаю. Також охарактеризовано економічні та технологічні чинники, які ускладнюють декарбонізацію металургії. Розглянуто основні джерела викидів вуглекислого газу на металургійних підприємствах. На прикладі європейської компанії показаний обсяг капітальних інвестицій для декарбонізації виробництва сталі. Виявлено основні групи заходів, що здатні вирішити проблему викидів СО2 (уловлювання та захоронення СО2, уловлювання та використання СО2, запобігання викидам). Проаналізовано можливості й обмеження для використання конкретних заходів декарбонізації, включаючи виплавку сталі в електродугових печах, заміну коксу деревним вугіллям, використання водню в доменній печі та для прямого відновлення заліза, електроліз заліза. Проведено порівняння інтенсивності вуглецевих викидів для різних технологій декарбонізації, а також потенційних термінів їх комерційного впровадження. У результаті дослідження виділено інструменти економічної політики для прискорення декарбонізації металургії. Проаналізовано переваги та недоліки цих інструментів. Зроблено висновок про неможливість декарбонізації без участі держави, оскільки на вільному ринку підприємства не отримують достатніх конкурентних переваг від інвестицій в значне зниження викидів СО2. Перспективи подальших досліджень пов'язані з поглибленим вивченням інструментів державної політики декарбонізації, а також розробкою напрямів декарбонізації інших секторів економіки. Стаття написана англійською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2020. Данкевич В. Є., Данкевич Є. М., Шегеда О. В. Формування ринку землі як одна із передумов забезпечення продовольчої безпеки країни (c. 91 - 103)
У статті окреслено теоретичні підходи та обґрунтовано методологічний інструментарій дослідження розвитку земельних відносин. Досліджено сукупність юридично-правових і економічних відносин, які виникають в процесі обігу земельних ділянок, а саме транзакцій купівлі-продажу, спадщини, застави, оренди, емфітевзису. Проаналізовано структуру та динаміку кількості транзакцій із земельними ділянками за цільовим призначенням земель. Використання методів «Варда» та «K-середніх» дозволило розподілити області України за рівнем розвитку земельних відносин на три кластерних групи, виокремити наявні проблеми. Досліджено європейський досвід щодо розвитку земельних відносин і формування ринку сільськогосподарських земель. Практика країн – членів ЄС довела, що розвинений і добре інституціоналізований земельний ринок є необхідною передумовою забезпечення продовольчої безпеки країни та формування експортного потенціалу. Аналітичний огляд та результати дослідження еволюційних особливостей процесу трансформації земельних відносин у Болгарії, Естонії, Латвії, Литві, Польщі та Румунії дозволили виділити основні елементи формування повноцінного ринку сільськогосподарських земель, а саме: кадастр, спеціалізовані земельні установи, ринковий механізм оцінки землі, орендні відносини та державне регулювання. Встановлено, що ефективне використання наявних земельних ресурсів в Україні можливе лише в умовах завершення земельної реформи та формування повноцінного ринку сільськогосподарських земель. Лише при цьому можна підвищити інтенсивність використання наявних сільськогосподарських земель, забезпечити продовольчу та економічну безпеку держави. Стаття написана англійською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2020. Кизим М. О., Салашенко Т. І. Конкурентний ринок електроенергії: теоретичні підходи та моделі формування (c. 130 - 143)
У статті наведено теоретичні підходи формування конкурентного ринку електричної енергії: централізований та децентралізований, вибір з-поміж яких залежить від ступеня збалансованості фізичних і комерційних потоків електричної енергії в енергосистемі, що обумовлює особливості моделювання ринку. Незалежно від підходу побудова моделі конкурентного ринку електроенергії спирається на обґрунтування 7 ключових детермінант, серед яких: географічне розмежування, спосіб диспетчеризації, ринкова інфраструктура, часове масштабування, форми торгівлі, методи ціноутворення та продуктова диверсифікація. У світі наявний суперечливий досвід, та немає універсальної моделі конкурентного ринку електричної енергії. Проаналізовані моделі ЄС, США та Австралії свідчать про їх суттєві відмінності. В ЄС впроваджено децентралізований підхід та створено чотирисегментарну модель конкурентного ринку електроенергії із зональним розмежуванням енергосистем, тоді як в США та Австралії – централізований підхід із нодальним розмежуванням, і створено дво- та односегментарну моделі відповідно. Наведені у статті моделі конкурентного ринку електричної енергії також різняться за способами диспетчеризації, формами торгівлі та продуктами. Єдиною їх спільною рисою є орієнтація на маржинальний метод ціноутворення, хоча в кожній з моделей він має специфічні особливості. Україна впровадила квазіконкурентний ринок електроенергії за європейською моделлю. Виправлення вад цієї моделі має відбуватися з урахуванням особливостей національної енергосистеми та найуспішнішого досвіду в лібералізації ринків електроенергії інших країн світу, а не тільки ЄС. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2020. Полякова О. Ю., Хаустова В. Є. Аналіз тенденцій розвитку сільських територій та агропромислового комплексу у країнах ЄС і Україні (c. 39 - 54)
Метою статті є визначення тенденцій розвитку сільських територій та агропромислового комплексу у країнах ЄС і Україні.Згідно з метою дослідження було проаналізовано: темп приросту (зменшення) сільського населення у країнах ЄС та Україні; зростання рівня урбанізації у країнах ЄС та Україні; зміни у структурі населення країн ЄС за рівнями урбанізації території; динаміку співвідношення міського та сільського населенняу країнах ЄС; рівень зайнятості у країнах ЄС; питому вагу зайнятих у сільському господарстві; питомувагу сільського господарства, лісництва та рибництва у ВВП країн ЄС та України; розподіл країн ЄС за валовою доданою вартістю сільського господарства; розподіл сільськогосподарських підприємств країн ЄС за видами сільськогосподарського виробництва;використання земель для вирощування сільськогосподарських культур у країнах ЄС; структуру випуску продукції за напрямами сільського господарства країн ЄС; вартісну структура випуску рослинництва та тваринництва країн ЄС; структурусільськогосподарських підприємств (ферм) у країнах ЄС за обсягом використовуваної землі. За результатами аналізу визначено, що у цілому для сільських територій та аграрного сектору більш розвинених країн ЄС характерні проблеми старіння населення, екологічні проблеми земель і водних ресурсів, нерівномірність розвитку за регіонами. Для країн, які приєдналися до ЄС у 2004–2007 рр., проблеми сільських територій пов’язані із недостатньою розвиненістю інфраструктури, утому числі сфери послуг, також старіння населення, великою кількістю дрібних фермерських господарств, які потребують допомоги, втратою робочої сили на селі тощо. Спільними для країн ЄС та Українивизначено проблеми: депопуляція та старіння населення, спустошення віддалених територій, незадовільний стан базової інфраструктури, низька конкурентоспроможність дрібних сільгоспвиробників, мала кількість молодих фермерів, переважно низька кваліфікаціяробочої сили та забезпеченість обладнанням дрібних і малих господарств, значне екологічне навантаження на природне середовище. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2020. Корнівська В. О. Стійкість банківської системи у контексті взаємозв’язку банків і держави (c. 155 - 166)
У статті наведено результати дослідження стійкості банківської системи в умовах активізації фінансової підтримки з боку держави під час фінансово-економічної дестабілізації. З метою оцінки перспектив монетарного та фінансового розвитку в Україні подано характеристику стійкості банківської системи єврозони. Європейський досвід доводить згубність зростаючого взаємозв’язку банків і держави в умовах фінансіалізації. Цей зв'язок розглядається в роботі як замкнена циклічна проблема державно-фінансової циркуляції ліквідності, яка призводить до фінансового знекровлення реального сектора, порушення системної стабільності та потребує вирішення через обмеження операцій банків з державними цінними паперами. У статті показано, що пошук напрямів вирішення цієї проблеми у європейському фінансовому просторі став одним із факторів фінансово-інституційних трансформацій у єврозоні та ЄС і створення банківського союзу; доведено, що запроваджена новітня законодавча база не стимулювала ефективного розподілу фінансових ресурсів в економіці. Обґрунтовано, що державно-фінансова циркуляція ліквідності призводить до глибинного переформатування функціонування банківської системи, яка втрачає здатність ефективно перерозподіляти фінансові ресурси в реальному секторі економіки. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2020. Хомич О. В., Манаєнко І. М. Розвиток експортного потенціалу підприємства на європейському ринку FMCG в умовах ризиків (c. 133 - 138)
У статті розглянуто основні поняття та принципи функціонування суб’єктів господарювання FMCG-ринку. Зважаючи на те, що цей ринок представляє товари швидкого обороту та повсякденного вжитку, які характеризуються високим попитом і частотою покупки, у статті наведено основні закономірності динамічного розвитку цього ринку. На основі розглянутих принципів здійснення діяльності підприємств харчової галузі, що є складовою частиною FMCG-ринку, досліджено особливості експорту продукції молочної промисловості, зважаючи на сучасні економічні процеси в Україні та переорієнтацію експортних потоків з країн СНД до країн ЄС. З’ясовано, що реалізація експортної діяльності напряму залежить від експортного потенціалу. Проаналізовано ризики, пов’язані з відмінністю міжнародних і вітчизняних норм і регламентів експортного законодавства та законодавства сфери якості молочних харчових продуктів нетривалого зберігання, з якими можуть стикатися підприємства, що експортують продукцію молочної галузі на ринок ЄС чи планують відкрити для себе цей перспективний зовнішній ринок. Здійснено оцінку забезпечення конкурентоспроможності української продукції шляхом підвищення якості відповідно до міжнародних стандартів. Визначено детермінанти, які є домінуючими в експортних питаннях діяльності суб’єкта господарювання сфери FMCG на ринку ЄС з урахуванням потенційних ризиків. Доведено, що для нарощування експортного потенціалу господарюючих суб’єктів FMCG-ринку в умовах системних ризиків бізнес-середовища перспективним напрямом дослідження може бути питання вдосконалення інституційної бази у сфері стандартизації, оцінки відповідності та нагляду за ринком шляхом інтегрування українських інституцій у європейські та міжнародні структури. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2020. Бондаревська К. В. Неформальна зайнятість як загроза соціальній безпеці на ринку праці України в умовах економічної трансформації (c. 190 - 196)
У статті визначено особливості та характерні риси неформальної зайнятості в умовах трансформаційних змін економічного середовища, що являє собою одну з основних загроз соціальній безпеці на ринку праці, а також проведено аналіз сучасних тенденцій поширення неформальної зайнятості. Крім того, було обґрунтовано пріоритетні напрями державної політики, направленої на усунення загроз неформального ринку праці. Розглянуто основні причини розповсюдження неформальної зайнятості в Україні з урахуванням специфіки сучасного стану розвитку економіки, а також наслідки неформальних соціально-трудових відносин як для працівника, так і для держави. У результаті дослідження було висвітлено тенденції розвитку неформальної зайнятості на ринку праці України, зокрема в контексті її характеристик за типами робочих місць, місцем проживання, статево-віковими, освітніми, галузевими та регіональними особливостями. За підсумками проведеного статистичного групування було зроблено висновок про наявність оберненої залежності між показниками неформальної зайнятості та валовим регіональним продуктом у розрахунку на одну особу, а також наявними доходами населення у розрахунку на одну особу. Так, зі збільшенням масштабів неформальної зайнятості у розрізі регіонів відбувається зменшення валового регіонального продукту, а також знижується показник наявних доходів населення. Водночас варто врахувати взаємозв’язок між неформальною зайнятістю і розміром наявних доходів у розрахунку на одну особу, який виражається в тому, що саме низький показник доходів населення стимулює до пошуку можливостей додаткового заробітку та подолання бідності, в тому числі і за рахунок неформальних джерел оплати праці та неформальних соціально-трудових відносин. З урахуванням суттєвого негативний впливу неформальної зайнятості на стан економічного розвитку регіонів України та рівень добробуту населення було визначено пріоритетні заходи щодо нейтралізації загрози поширення неформальних соціально-трудових відносин, серед яких: створення нових робочих місць традиційного формату у ключових галузях економічної діяльності, зокрема у промисловості, АПК, будівництві, транспорті тощо; розвиток та впровадження інноваційних форм зайнятості та самозайнятості населення із офіційним декларуванням доходів від трудової діяльності; розвиток сфери малого та середнього бізнесу за рахунок застосування практики економічно розвинених країн світу щодо податкових пільг протягом перших двох років діяльності підприємства; розвиток молодіжного підприємництва на умовах пільгового оподаткування, а також за рахунок спрощення механізмів реєстрації та ліцензування діяльності; посилення контролю за дотриманням трудового і податкового законодавства із підвищенням ступеня жорсткості штрафних санкцій, що застосовуються у випадку виявлених порушень. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2020. Данкевич В. Є., Прокопчук О. А., Усюк Т. В. Партисипативне управління локальною безпекою територіальних громад: досвід і практика ЄС (c. 35 - 41)
Метою статті є дослідження результатів і перспектив подальшого впровадження європейської партисипативної моделі управління локальною безпекою територіальних громад в умовах проведення адміністративно-територіальної реформи в Україні. За результатами дослідження доведено доцільність імплементації європейської партисипативної моделі управління об’єднаними територіальними громадами як засобу формування їх локальної безпеки, активізації та акумулювання внутрішніх можливостей розвитку. В авторському баченні під локальною безпекою територіальної громади слід розуміти такий стан, за якого забезпечуються захист життєво важливих інтересів населення, стійкість до внутрішніх і зовнішніх загроз, здатність до сталого та прогресивного функціонування. В умовах децентралізації визначальним чинником її формування є ендогенний потенціал громади, що аргументовано доводить доцільність застосування партисипативного підходу як інструменту активізації та акумулювання внутрішніх можливостей розвитку. Окремі інструменти партисипативного управління вже успішно використовуються на локальному рівні та підтверджують ефективність. Проведений аналіз ОТГ Житомирської області за обсягом доходів загального фонду на 1 мешканця у 2019 р. дозволив виокремити 3 групи ОТГ відповідно до їх доходів. Аргументовано, що подальше активне застосування європейського досвіду партисипації (онлайн-анкетування та обговорення ініціатив, реалізація комплексних програм висвітлення діяльності громад тощо) сприятиме підвищенню локальної безпеки громад. Наукові результати становлять методологічну основу для обґрунтування пропозицій щодо підвищення локальної безпеки ОТГ шляхом активізації процесу імплементації європейського досвіду партисипативного управління. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2020. Поляков М. В., Білозубенко В. С. Стратегічні засади інтеграції України в інноваційну систему ЄС (c. 12 - 18)
Специфіка сучасного етапу розвитку світового господарства виявляється у зростанні рівня інтернаціоналізації дослідницької та інноваційної діяльності, поглибленні міжнародного науково-технічного співробітництва і обміні. Особливо це проявилось у Європі, де сформовано цілісну інноваційну систему (ІС) Європейського Союзу (ЄС). Інтеграція в ІС ЄС має стратегічне значення для України, що вимагає відповідних науково-практичних і концептуальних засад. Мета роботи: представити стратегічні засади інтеграції України в інноваційну систему ЄС. Розглянуто особливості формування ІС ЄС, її межі й основні елементи (учасники; організації, що підтримують інновації; трансєвропейські «ланцюжки» генерації та перетворення знань; тощо). Обґрунтовано необхідність вибору конвергентного вектора розвитку національної інноваційної системи України і відповідні переваги цього шляху у сфері реформування науково-технічного сектора, підтримки досліджень та інноваційної діяльності. Роз’яснено концептуальні основи включення науково-технічного комплексу України в ІС ЄС. Визначено, що головним є розвиток науково-технічного співробітництва України і ЄС з дотриманням ряду принципів (урахування унікальності, переваг і недоліків ІС ЄС; використання європейської парадигми у підтримці інновацій; тощо). Визначено передумови інтеграції у ІС ЄС, зокрема, забезпечення високого рівня захисту прав та інтелектуальної власності. Важливою проблемою є вироблення механізму поглиблення міжнародного науково-технічного співробітництва України і ЄС, який має реалізувати спеціальні заходи державної підтримки. Головним принципом стимулювання співробітництва повинен стати принцип кумуляції, а також диференційований підхід. Обґрунтовано необхідність участі України у програмах ЄС та загальні передумови цього. Поглиблення науково-технічних зв'язків має забезпечуватись на основі нових інформаційних платформ. Для стимулювання міжнародного партнерства також доцільно створити різні інфраструктурні організації (центри трансферту технологій, експертизи проєктів; навчально-наукові центри). Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2020. Куклін О. В., Пустовійт Р. Ф., Криворучко М. Ю. Економічна примітивізація як інституціональний виклик євроінтеграційних процесів (c. 5 - 11)
Статтю присвячено дослідженню проблеми економічної примітивізації в контексті євроінтеграції. Економічна примітивізація розглядається як процес витіснення видів економічної діяльності з високою доданою вартістю і заміщення їх видами діяльності з низькою доданою вартістю. За результатами дослідження встановлено, що проблема економічної примітивізації знайшла широке висвітлення в працях опозиційного до неокласичного «мейнстріму» норвезького вченого Е. Райнерта. Так, учений критично переосмислює теорію порівняльних переваг як основу міжнародної спеціалізації країни, наводячи негативний досвід європейських країн, які в процесі євроінтеграції зіштовхнулися з проблемою занепаду традиційних галузей економіки (в першу чергу важкої промисловості). На основі опрацювання аналітичних звітів з дослідження конкурентоспроможності ЄС та його регіонів визначено, що неокласичний підхід до регіональної конкурентоспроможності потребує розширення, яке досягається поєднанням неокласичних факторів конкурентоспроможності (здатність фірм ефективно використовувати ресурси і підвищувати продуктивність виробництва) з такими факторами, як зростання рівня доходів населення і формування сприятливого середовища для мешканців і бізнесу. Акцентовано увагу на актуальності для України проблематики економічної примітивізації у світлі реалізації євроінтеграційного курсу: в рамках теорії порівняльних переваг, яка використовується як основа розробки експортної стратегії нашої держави, наголос робиться на розвитку експортних галузей з низькою доданою вартістю – особливо чітко це простежується у сфері машинобудування. В рамках цього дослідження наголошено на інституціональній природі економічної примітивізації, оскільки вона не є предметом неокласичного, традиційного економічного аналізу. Аргументовано необхідність врахування якісного (квалітативного) – а не лише кількісного – аспекту аналізу економічної діяльності: окрім теоретико-методичного підходу «мінімізація витрат – максимізація прибутку» необхідно використовувати підходи, запропоновані І. фон Тюненом, Ф. Лістом та Й. Шумпетером, засновані на диференціації галузей діяльності за рівнем економічної віддачі та силою синергетичного ефекту. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2020. Ярошенко І. В., Семигуліна І. Б. Світовий досвід державної підтримки в системі публічного управління розвитком територіальних громад (c. 19 - 28)
Досягнення сталого розвитку країн світу на фоні подолання проблемності та відсталості територій, скорочення непропорційності соціально-економічних показників, створення умов для розвитку конкурентоздатного економічного середовища регіонів і досягнення високого рівня життя населення формують основні напрямки регіональної політики багатьох країн світу, зокрема країн Європейського Союзу. Детальне вивчення досвіду формування і реалізації регіональної політики, позитивних прикладів і тенденцій окремих країн світу і, зокрема, країн ЄС, що досягли економічного зростання територій та покращення добробуту жителів, є актуальними для розвитку сучасної України та її регіонів у період триваючих євроінтеграційних процесів, впровадження реформаторських суспільно-економічних змін і становлення власної національної регіональної політики. Аналіз нерівномірності розвитку територій, встановлення основних характерних рис асиметрії дозволяє не тільки визначити існуючий стан диспропорційності регіональних потенціалів розвитку, але й оцінити напрямки регіональної політики, що спрямовані на їх усунення. Євроінтеграційний напрямок розвитку України підтверджує актуальність комплексного вивчення досвіду регіональної політики країн світу та ЄС, особливо кращих практик країн Центральної та Східної Європи, які демонструють стабільні позитивні зміни в соціально-економічному розвитку, та доцільність його використання для формування та реалізації власної регіональної політики з урахуванням європейських принципів організації управління регіональним і місцевим розвитком і розбудови місцевого самоврядування. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2020. Романюк Р. В. Зарубіжний досвід процесів реформування регіональних ринків електроенергетики (c. 113 - 118)
Інноваційно-інвестиційний розвиток є важливим і необхідним складником формування конкурентного середовища, підвищення ефективності діяльності суб’єктів господарювання та процесом лібералізації загалом. Досвід зарубіжних країн переконливо свідчить, що результативність процесів лібералізації за умов докорінної адаптації законодавчо-нормативного забезпечення, стабільності, надійності та безперебійності електропостачання за умов демонополізації енергетичної сфери орієнтується на синергетичний ефект, більший у рази. У статті досліджено особливості трансформаційних процесів електроенергетичних ринків провідних країн світу та Європи. Здійснено огляд критеріїв, які лягли в основу. Окреслено наслідки зазначеного реформування регіональних ринків енергетичного сектора шляхом інтеграції розвитку промислового сектора країни; наявність територіально-кліматичних умов, що веде до розуміння пошуку та імплементації саме тієї моделі, яка якнайбільше забезпечуватиме безперебійність і багатофункціональність національних і регіональних електроенергетичних ринків. Здійснено моніторинг етапів реформування. Імплементація нормативно-законодавчих засад була орієнтована в напрямі векторів своєї реалізації: розмежування певних видів своєї діяльності, пов’язаних з транспортуванням, виробництвом, купівлею та реалізацією електроенергії; уніфікація єдиного тарифу за використанням енергетичних ресурсів по всіх територіях ЄС. З’ясовано, що в процесі реформування електроенергетичних ринків немає універсального сценарію, котрий зміг би пришвидшити ці процеси, оскільки трансформація здійснюється виключно за особливих умов, притаманних виключно конкретній країні. Досвід приведених розвинутих країн показав неоднозначність наслідків реформування за умов застосування однакових моделей. Зазначено, що в процесі лібералізації енергоринків країни Європейського Союзу першочергово взяли за ціль імплементувати нормативно-правові документи та структурно розділили їх на весь період реформ на 3 стадії. Окреслено майбутній сценарій реформування електроенергетичного ринку України з урахуванням напрацювань і досвіду провідних країн з акцентуванням діяльності на такі сегменти, як: «ринок прямих двосторонніх договорів»; «ринок ф'ючерсних поставок», «балансуючий ринок», «супутній ринок». Здійснено моніторинг реформування галузі, структурне забезпечення. Систематизовано заходи, які слід здійснити для реформування електроенергетичного ринку за 4 групами: нормативно-правові, організаційно-структурні, фінансово-інвестиційні, технічно-інноваційні заходи. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2020. Красноносова О. М., Харченко Р. В. Інструментарій державної політики у сфері підтримки та стимулювання розвитку малого бізнесу (c. 42 - 47)
Визначення поняття державної політики з питань регулювання підприємницької діяльності в роботі прийнято згідно з чинним Господарським кодексом України, а саме: вона являє собою систему економічного, соціального, організаційного, правового та політичного забезпечення сприятливого бізнес-клімату для формування і розвитку малого бізнесу, що дало змогу виокремити у її складі три блоки: до першого блоку належать фінансово-бюджетні заходи економічних відносин, пов’язані, в першу чергу, з фінансуванням (до складу цього блоку входять кредитно-грошова політика, інвестиційна політика, антимонопольна політика, амортизаційна політика, інноваційна політика); до другого блоку належать організаційні заходи, зокрема, підтримка органів малого підприємництва, вітчизняних банків та фондів, що фінансують мале підприємництво; до третього ? правові заходи: спрощена система реєстрації та ліцензування, удосконалене податкове законодавство у частині запровадження міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, спрощення системи бухгалтерського обліку для малих підприємств тощо. Розглянуто класифікацію системи інструментів державної політики у сфері підтримки та стимулювання розвитку малого бізнесу, яка, на відміну від інших, передбачає систематизацію інструментів державного впливу за двома основними векторними спрямуваннями: інструменти державного регулювання та інструменти державної політики підтримки і стимулювання розвитку суб’єктів малого та середнього підприємництва, що дало змогу уточнити склад кожної групи. Уточнено склад механізму державного регулювання розвитку малого бізнесу, який включає функції, методи, засоби та інструменти, що дозволило виокремити у складі інструментарію інструменти державного регуляторного та координаційного впливу. Визначено поняття державної підтримки малого бізнесу як складової державної політики, що трактується у роботі як сукупність методів і форм сприяння розвитку малого підприємництва з урахуванням інтересів держави та суб’єктів господарювання, що дозволило сформулювати її мету, напрями й інструменти. Останні розмежовано за трьома ознаками: державного прогнозування та планування розвитку представників малого бізнесу за видами економічної діяльності, податкової та фінансово-інвестиційної підтримки, інформаційно-консультативного та інституціонального забезпечення розвитку суб’єктів малого бізнесу. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2021. Чала Т. Г., Славута О. І., Корепанов Г. С., Черненко Д. І. Адаптація міжнародних підходів до формування системи статистичних показників аналізу використання водних ресурсів на рівні міста (c. 192 - 200)
Мета статті полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних засад формування уніфікованої системи статистичних показників і проведенні статистичного аналізу використання водних ресурсів на рівні міста. Визначено переваги стандартизованих показників у сфері санітарії та водопостачання на рівні міста та надано їх характеристику відповідно до ISO 37120 : 2014 «Сталі міста та громади – показники міських послуг та якості життя». Систематизовано основні та допоміжні показники міських послуг і якості життя за темою «Вода й санітарно-гігієнічні умови» та «Стічні води» в частині формул їх розрахунку, особливостей застосування та джерел даних. Встановлено, що на території України, за даними Фільтру водних ризиків (Water Risk Filter), містяться регіони з чотирма рівнями водного ризику: низький, помірно середній, середній, підвищений рівень водного ризику. Відповідно до них було обрано міста з Глобального реєстру міст Всесвітньої ради з питань міських даних (World Council on City Data – WCCD): Амстердам (Amsterdam, Netherlands), Барселона (Barcelona, Spain), Дубай (Dubai, United Arab Emirates), Гвадалахара (Guadalajara, Mexico) і здійснено аналіз показників у сфері санітарії та водопостачання. Встановлено, що наведені міста характеризуються високим рівнем забезпеченості населення послугами водопостачання та водовідведення, а також достатньо високим рівнем доступу до якісних санітарно-гігієнічних умов. Гіршою є ситуація із якісними показниками водокористування. Так, третинна очистка усіх міських стічних вод здійснюється тільки в м. Дубай. У м. Гвадалахара 21 % міських стічних вод взагалі не проходить очистку. Встановлено, що в цілому за основними показниками стану якості послуг водопостачання і санітарії явним лідером є м. Дубай, а містом-аутсайдером з найнижчими рівнями більшості досліджуваних показників є м. Гвадалахара. Встановлено доцільність розширення національної системи показників шляхом включення в неї такого показника, як «Середньорічна тривалість відключень водопостачання в розрахунку на 1 домогосподарство». Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2021. Данкевич В. Є., Данкевич Є. М., Бондарчук Н. В., Стрільчук В. А. Європейська Зелена угода: дорожня карта збалансованого природокористування в умовах децентралізації (c. 185 - 191)
Метою статті є дослідження результатів і перспектив подальшого впровадження Європейської Зеленої угоди: дорожньої карти збалансованого природокористування. За результатами дослідження доведено доцільність імплементації Європейської Зеленої угоди з метою збалансованого природокористування в умовах децентралізації. На основі аналізу змісту положень презентованого Європейською комісією комюніке (офіційного повідомлення) «Європейська Зелена угода» у статті виокремлено ключові напрями забезпечення її реалізації. Так, зокрема, такими напрямками є: модернізація і трансформація економіки з метою покращення клімату; виробництво чистої, доступної та безпечної енергії; мобілізація промисловості в напрямку циркулярної економіки; інтенсифікація процесу переходу до стійкої та розумної мобільності; розробка справедливої, здорової та екологічно чистої системи харчування для населення. Обґрунтовано, що ефективна реалізація ідей Зеленої угоди вимагає від національних органів публічної влади формування цілісного бачення з етапів її різнорівневої реалізації, при цьому враховуючи економічні, соціальні й екологічні реалії українського сьогодення. Така реалізація потребує першочергового суспільного обговорення її ключових моментів із залученням максимально широкого суб’єктного складу, а надто громадськості. Доведено, що на рівні законотворення та нормотворення потрібно здійснити цілий комплекс заходів як з оновлення чинних нормативно-правових положень екологічного змісту, так і прийняття низки якісно нових, які б повною мірою відповідали політиці ЄС у цьому питанні. Власне стандартизація та екологізація економічних і політико-правових інституційних основ функціонування українського суспільства та держави має стати своєрідною парадигмою їх розвитку на найближчі роки. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2021. Чеботарьов В. А., Цеханович В. Б. Бар'єри в системі транскордонного співробітництва Україна-ЄС: аналіз та рекомендації (c. 58 - 63)
У контексті сучасних геополітичних процесів розвиток транскордонного співробітництва (ТКС) є надзвичайно актуальним. Процес входження України у європейський інтеграційний простір і визнання її європейськими партнерами потребує координації зусиль з розвитку співпраці з країнами – членами ЄС і в першу чергу – сусідами України. З метою використання потенціалу єврорегіонів у межах ТКС виникає необхідність розкриття сутності співробітництва між прикордонними регіонами України та країн – членів ЄС у процесі формування та розвитку спільних єврорегіонів. Постала необхідність виявлення різних бар’єрів активізації ТКС. Однак одним із загальних елементів прикордонних регіонів Україна-ЄС є той факт, що транскордонне співробітництво має давню традицію у старих державах – членах ЄС, і воно швидко набуває значення для нових прикордонних регіонів. Це має нові виклики та конкретні передумови в кожному конкретному випадку, що призводять до розробки конкретних рішень цих питань. Транскордонне співробітництво є важливим інструментом розвитку прикордонних територій, формування на них центрів зростання через переваги територіального поділу і кооперації, а також важливою складовою євроінтеграційного процесу. На цьому наголошено в Угоді про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та ЄС, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони. Водночас роль та ефективність єврорегіонального співробітництва в українському прикордонні є значно меншою, ніж у країнах – членах ЄС, що передусім пов’язано з низкою причин інституційного, економіко-організаційного та фінансового характеру. Активізація транскордонного та єврорегіонального співробітництва є шляхом виявлення та подолання стримуючих факторів, що розширять можливості для розвитку прикордонних регіонів України. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2021. Дрималовська Х. В., Бала Р. Д. Державна соціальна політика: сутність, моделі, напрями (c. 178 - 184)
Мета статті полягає у вивченні і аналізуванні вітчизняного та закордонного досвіду провадження соціальної політики (сутність поняття, основні моделі, напрями), оскільки вона виступає своєрідним важелем щодо визначення принципів, пріоритетів, напрямів розвитку соціальної сфери. У статті запропоновано визначення поняття «соціальна політика» на основі аналізування змістового наповнення досліджуваної категорії. Схематично подано державно-управлінський підхід до розуміння поняття «соціальна політика». Наведено пріоритетні напрями трансформації державної соціальної політики країн ЄС в умовах глобалізаційних викликів. На основі цих напрямів виокремлено основні принципи європейської соціальної політики: інклюзивність, гендерна рівність, цифровізація, підтримка розвитку молодіжної політики (зайнятість, освіченість), фінансова освіченість громадян. На прикладі Канади, Німеччини, Китаю, Австралії розглянуто особливості змін їх соціальної політики в умовах COVID-19 у межах таких напрямів: підтримка зайнятості, соціального захисту і безробітних; соціальна підтримка окремих соціальних груп населення; забезпечення розвитку бізнесу. Виокремлено основні заходи реалізації окреслених напрямів: створення фондів підтримки окремих соціальних груп населення; формування вигідних умов кредитування малого, середнього та великого бізнесу; фінансування програм різного спрямування (зайнятість, навчання, субсидіювання заробітної плати). Наведено основні напрями вітчизняної соціальної політики в умовах COVID-19. Сформовано відповідні висновки щодо вітчизняного та закордонного досвіду реалізації соціальної політики. Подальші дослідження пов’язані із формуванням механізму ефективної реалізації соціальної політики. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2021. Ісаєва Н. І. Інституційне забезпечення стратегування в економічній системі держави (c. 21 - 27)
Започаткування та впровадження процесу стратегування в країні має супроводжувати якісний і комплексно розроблений державний механізм стратегічного управління. Наявність інституційного механізму, який передбачає створення організаційних структур у системі державних органів влади, розподіл їх функцій та обов'язків, чітко визначену взаємодію структур у напрямку досягнення єдиних стратегічних цілей розвитку, є обов'язковою умовою успішного процесу стратегування в країні. Вирішення проблеми інституційного забезпечення стратегування в складній соціально-економічній системі, що розвивається, потребує координованості та збалансованості діяльності всіх суб'єктів стратегічного управління та стає актуальною в сучасних умовах розвитку України. Метою статті визначено дослідження структури та функцій виконавчих органів влади в галузі стратегічного управління, розроблено пропозиції щодо вдосконалення інституційного забезпечення процесу стратегування в країні шляхом впровадження принципів інституційної організації стратегування ЄС ESDN та циклу PDCA в систему державного управління. Автором визначено учасників процесу стратегування в країні; розроблено рекомендації щодо доповнення функцій державних органів влади в галузі стратегування; запропоновано створення організаційної структури по забезпеченню процесу стратегування та визначено логічну схему інституційного супроводу впровадження стратегування на національному рівні. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2021. Корнівська В. О. Європейський досвід адаптації соціально-економічного розвитку до кризових умов: програми та фінансові інструменти (c. 22 - 34)
У роботі подано аналіз європейських програм контркризового реагування: інвестиційних ініціатив у відповідь на коронавірус; пакета заходів REACT-EU; довгострокової програми відновлення (бюджет на 2021–2027 роки) і Next Generation EU; банківського пакета заходів «Supporting businesses and households amid COVID-19». Охарактеризовано джерела фінансових інструментів відновлення та адаптації країн ЄС до транскризового стану, показано найбільш ефективні механізми підтримки підприємництва в умовах кризи COVID-19. На прикладі Словаччини та Польщі продемонстровано європейський досвід організації кредитного процесу, надання гарантій, активізації соціального підприємництва в умовах триваючого епідеміологічного шоку. Визначено європейські інвестиційні тренди й участь фінансових посередників у посткризовому відновленні, на цій основі охарактеризовано одержавлення європейського довгострокового інвестиційного процесу. Обґрунтовано особливу роль держави та формування державних фондів у процесі забезпечення ефективної адаптації українського фінансово-інституційного середовища до нових викликів; показано важливість розробки довгострокових програм пристосування української економіки та суспільства до викликів санітарного, гуманітарного, кліматичного та політико-економічного характеру з упровадженням відповідних інститутів. Зроблено висновок, що, зважаючи на особливості операційної поведінки українських банківських установ, зосереджених у сучасних умовах на операціях з державними цінними паперами та на комісійній діяльності, адаптаційний інвестиційний процес має бути забезпеченим саме державними фінансовими інститутами. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2021. Додукало М. Ю., Данько Н. І. Впровадження європейського досвіду створення кластерів у сфері сільського зеленого туризму в Україні (c. 14 - 20)
У статті розкрито тенденції та можливості вдосконалення структури і територіальної організації туристичної діяльності на основі розвитку зеленого туризму в сільських районах. Визначено, що природні умови та ресурси мальовничої сільської місцевості, а також незайняте сільське населення визначаються як її ресурси. Форми, джерела та механізми організації, пропозиції про надання та розширення номенклатури послуг є обґрунтованими. Розкрито перспективи використання досвіду ЄС і переваги процесів європейської інтеграції для України. Розроблено рекомендації щодо створення в селі об'єднань та інших туристичних асоціацій. Були проведені наукові дослідження в галузі розвитку сільськогосподарської діяльності, вирішення проблем зайнятості, організаційних і економічних проблем, пов'язаних з відтворенням трудового потенціалу в аграрному секторі, формування нових тенденцій у виробництві і збуті сільськогосподарської продукції. Методологічною основою дослідження послугував системний підхід до вивчення явищ і процесів формування та розвитку зеленого туризму в сільських районах України на основі використання сприятливого природного потенціалу і надлишку трудових ресурсів. Підведено підсумок, що розвиток зеленого туризму в сільських районах позитивно позначається на вирішенні соціально-економічних проблем села в напрямку розширення зайнятості сільського населення. Зелений туризм у сільських районах дає сільському населенню додатковий дохід, розширюючи можливості працевлаштування для сільських господарів не тільки у виробничому секторі, а й в секторі послуг. Зі збільшенням числа відпочиваючих виникає необхідність задоволення їх різноманітних потреб, що, своєю чергою, стимулює розвиток послуг: екскурсій, комунікацій, торгівлі, життєзабезпечення, відпочинку та розваг тощо. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2022. Хаустова В. Є., Решетняк О. І., Хаустов М. М. Перспективні напрямки розвитку IT-сфери в світі (c. 3 - 19)
Дослідження перспективних напрямків розвитку ІТ-сфери є дуже важливим не тільки для пошуку конкурентних переваг для керівників підприємств сфери IT, а й з причин впливу на інші сфери економічної діяльності, включаючи клієнтів, покупців, екосистему. Метою цієї роботи є визначення перспективних напрямків розвитку IT-сфери у світі на основі дослідження тенденцій, що склалися, та прогнозування публікаційної та патентної активності дослідників. Методичною базою статті є: огляд літератури, аналіз загальних трендів розвитку IT-сфери, бібліометричний та патентний аналіз, а також графічний та статистичний аналіз. У статті пропонується загальний підхід до визначення перспективних напрямків розвитку ІТ-сфери у світі, який, на відміну від наявних, носить комплексний характер. Досліджено основні тренди розвитку ІТ-сфери на основі огляду літературних джерел і звітів технологічного розвитку галузі. Зокрема, проаналізовано Цикл хайпа для нових технологій компанії Gartner. Проаналізовано світові технологічні форсайти, зокрема країн ЄС, США, південної Кореї, Японії, що дозволило визначити найбільш ймовірні тренди у розвитку ІТ-галузі у світі. Досліджено динаміку та структуру публікаційної активності науковців світу за тематикою «Комп’ютерні науки» за даними бібліометричних показників порталу SCImago Journal & Country Rank та опублікованих патентних заявок в галузі інформаційних технологій за даними Всесвітньої організації інтелектуальної власності (WIPO). Проаналізовано зміни у структурі кількості публікацій та патентних заявок за період 1996–2020 рр. Визначено найбільш перспективні напрямки наукових досліджень у ІТ-сфері. Угрупування отриманих результатів дозволило визначити перспективні напрямки розвитку ІТ-сфери у світі, а саме: штучний інтелект, хмарні технології, технологія блокчейн, інформаційно-комунікаційні технології, великі дані, обчислювальна пам'ять, чат-боти, кібербезпека, розпізнавання мови, цифровий зв'язок, комп’ютерні мережі, IT-методи управління. Отримані результати дослідження можуть виступати основою для визначення пріоритетів наукового розвитку України в ІТ-сфері. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2022. Мельник В. М., Руденко В. В. Вплив фіскального механізму на інвестиційний розвиток суб’єктів господарювання у країнах ЄС і в Україні (c. 145 - 162)
Фіскальний механізм, який слугує засобом реалізації фіскальної політики, завдяки організації фіскальних відносин шляхом зміни механізмів формування надходжень і витрат бюджету спрямовує встановлені фіскальні взаємозв’язки, управляє каналами проходження та напрямами фіскальних потоків, уточнює пропорції розподілу фінансових ресурсів і, таким чином, забезпечує регулювання інвестиційного розвитку суб’єктів господарювання. Для України в контексті її євроінтеграційних прагнень дослідження впливу ключових елементів фіскального механізму на здійснення інвестицій підприємств у країнах ЄС набуває особливої актуальності. Тому метою статті є формування цілісного уявлення про елементи фіскального механізму, які обумовлюють зміни в інвестиційних процесах на мікрорівні в країнах ЄС і в Україні, а також проведення кореляційно-регресійного аналізу для виявлення кількісного впливу фіскального механізму на інвестиційний розвиток суб’єктів господарювання. У ході дослідження розглянуто вітчизняну та європейську практику оподаткування підприємств, здійснено розрахунок загального податкового навантаження на юридичних осіб, здійснено оцінку масштабів надання капітальних трансфертів і державних гарантій для підприємств у країнах ЄС і в Україні. Також проведено кореляційно-регресійний аналіз впливу елементів фіскального механізму на інвестиційний розвиток суб’єктів господарювання у країнах ЄС і в Україні, який засвідчив, що найбільший вплив на здійснення інвестицій підприємств здійснювали масштаби оподаткування підприємств, а також їх узагальнене податкове навантаження. Оскільки капітальні трансферти та державні гарантії надавалися лише окремим юридичним особам, то значного впливу на загальні інвестиції підприємств у країнах ЄС і в Україні вони не мали. У результаті дослідження встановлено, що в Україні для забезпечення інвестиційного розвитку суб’єктів господарювання необхідно враховувати досвід країн ЄС та вдосконалювати ті елементи фіскального механізму, які мають найбільший регулювальний вплив на інвестиції. Такою складовою фіскального механізму виступають податки, особливо в частині ефективного надання податкових пільг. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2022. Ханін І. Г., Сопін Є. О. Загальні тенденції розвитку ринку електронних платіжних послуг і проблематика забезпечення економічної ефективності їх надання (c. 175 - 183)
У контексті розбудови цифрової економіки посилюється використання цифрових технологій у фінансовому секторі (FinTech) та для забезпечення платежів (PayTech). Інтенсивно розвивається світовий ринок електронних платіжних послуг (ЕПП), що актуалізує проблематику його ефективності. Метою дослідження є: визначення загальних тенденцій розвитку ринку ЕПП та основних проблем забезпечення економічної ефективності їх надання. Дослідження базується на аналітичному фреймі, який визначив блоки аналізу та послідовність матеріалу. Використано статистичний, структурний, функціональний, інституціональний, логіко-історичний аналіз. У роботі показано позитивну світову динаміку розвитку ринку ЕПП у тісному зв’язку з розвитком електронної комерції. Виокремлено структурні тенденції розвитку ринку ЕПП. Встановлено специфіку й обґрунтовано особливості функціонування цього ринку; акцентовано увагу на специфічності ринку ЕПП у ЄС та його елементах. Показано особливості формування систем регулювання ринку ЕПП, у тому числі у ЄС. Наголошується на розвитку ринку ЕПП в Україні та його інтеграції у міжнародний простір. Виокремлено стратегії надання ЕПП, типи стратегій розширення діяльності підприємств-надавачів цих послуг і стадії їх зростання. Визначення проблем ефективності надання ЕПП охопило: адаптацію до регуляторних вимог, конкурентоспроможність (визначено детермінанти), управління ризиками, інноваційну діяльність (визначено різновиди інновацій), створення платіжних екосистем. Результати мають теоретичну цінність, можуть бути використані у практичній діяльності надавачів ЕПП, у державному регулюванні цього ринку та підприємцями стартапів. У перспективі планується виокремити напрями підвищення рівня економічної ефективності надання ЕПП, що сприятиме розбудові цифрової економіки та матиме позитивні соціальні ефекти. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2022. Матійчук Л. П. Особливості системного забезпечення безпеки газового ринку України (c. 58 - 65)
У статті окреслено шляхи імплементації основних засад функціонування ринку газу Україною за європейським сценарієм. Визначено, що Україна наразі застосовує системи співпраці з європейською асоціацією операторів газотранспортних систем ЄС – ENTSO–G, а також європейською асоціацією операторів електричних мереж ЄС – ENTSO–S. З’ясовано виклики, що стоять перед газовою галуззю, серед яких: газорозподільчі і газопостачальні компанії переважно провели формальне розділення сфер діяльності, залишившись фактично власністю тих самих акціонерів і вертикально інтегрованими підприємствами; пільгове ціноутворення на природний газ для окремих категорій споживачів (населення, теплопостачальні компанії, релігійні організації) у поєднанні зі спеціальним режимом гарантованого постачання створює передумови для накопичення боргів і маніпуляцій на рівні газорозподільчих і газопостачальних компаній; незавершеність процесу встановлення систем обліку газу й існування нормативних обсягів споживання залишає можливості для маніпуляцій, зловживань і формування заборгованості між учасниками ринку, перш за все газорозподільчих компаній, перед оператором; нестабільність на ринку природного газу є однією з причин, які стоять на перешкоді нарощуванню вітчизняного видобутку та, відповідно, зменшення залежності від імпорту; на постійній основі зберігається загроза припинення транзиту російського газу через територію України після завершення терміну дії чинних контрактів між російським «Газпромом» і НАК «Нафтогаз України», що внесе суттєві зміни у режим роботи газотранспортної системи. Досліджено структуру газової сфери, що охоплює управління корпорацією НАК «Нафтогаз України», яка структурно є поєднаною з державною газовидобувною компанією АТ «Укргазвидобування» та оператором газосховищ. Виділено ряд критеріїв, що сприятимуть забезпеченню належного рівня безпеки ринку природного газу в Україні, серед яких низька купівельна спроможність споживачів. На сьогодні зазначено ряд криз, які супроводжуються темпами зростання цін і тарифів на енергоресурси. В Енергетичній стратегії України на період до 2030 року передбачено збільшення власного видобутку обсягів природного газу в Україні. Основу в цьому напрямі має скласти розвідка щодо знаходження та видобутку покладів сланцевого газу. Слід зазначити, що нафтогазовидобувна галузь характеризується низкою відмінностей, в перш чергу, що стосується аналізу й оцінки ефективності інвестиційних проєктів. Використання системності критеріїв енергетичної безпеки нафтогазового сегмента забезпечить можливість суб’єктам даних ринкових структур динамізувати відповідні складові задля отримання енергетичного ефекту з подальшим приведенням в дію механізмів адаптації усієї системи до нових умов функціонування. Узагальнюючи, слід зазначити, що під системою розуміється певна кількість взаємопов’язаних елементів, які взаємодіють між собою та утворюють цілісність і доцільність свого існування з огляду на синергію. Застосування системності дозволяє вирішити проблему стратегії довгостроковості та сталості енергетичної безпеки з можливістю узгодженості цілей, виваженої енергетичної політики, інституційної трансформації системи. Синергетичність системності відбуватиметься за умови адекватної оцінки основним компонентам на предмет їх функціонального призначення. Використання методу системності передбачає опис можливих змін у структурі системи енергетичного сектора України, а саме: поетапної зміни права власності на активи енергетичного сектору, збільшення частки приватного сектору на функціонування енергетики країни. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2022. Салашенко Т. І. Концепція конкурентного ринку електричної енергії України на постнеоліберальній основі (c. 70 - 83)
Формування конкурентного ринку електроенергії є міжнародним зобов’язанням України та національним інтересом її суспільства. Наразі в Україні відбувається імплементація європейської моделі ринку електроенергії, однак і в ЄС процес її перегляду для прискорення «зеленого» енергетичного переходу. У статті стверджується, що неоліберальна економічна парадигма, яка домінувала у світі протягом останніх 90 років, потребує перегляду для посилення взаємодії в інтересах суспільства та довкілля. Новою економічною парадигмою визнається постнеолібералізм, який передбачає стратегічне партнерство держави та бізнесу в інтересах суспільства та довкілля. Формування конкурентного ринку електроенергії на постнеоліберальній основі здатне забезпечити результативність його функціонування, запобігти електроенергетичним кризам та сприяти сталому адекватному розвитку. Теоретичним підґрунтям формування конкурентного ринку електроенергії має бути теорія галузевого ринку, синергетика та теорія економічних механізмів, принципи яких мають бути закладені в основу конкурентного ринку електроенергії. Ринок електроенергії на постнеоліберальній основі будується на основі 3 функцій: результативності ринку, електроенергетичної безпеки та адекватності розвитку, – та передбачає впровадження 2 прямих економічних механізмів: товарного ринку, ринку потужностей (механізми ринку допоміжних послуг і пропускних потужностей є субсидіарними до них). У статті запропоновано концептуальну модель конкурентного ринку електроенергії на постнеоліберальній основі, виділено принципи, завдання, визначено ролі учасників; сформульовано систему гіпотез і положень її реалізації. Операційна модель впровадження конкурентного ринку електроенергії складається з чотирьох етапів: його ідентифікація за ключовими детермінантами, аналіз тенденцій розвитку, побудова економічного механізму, вибір інструментів діагностики. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2022. Ватаманюк-Зелінська У. З., Дербіна Р. В. Інвестування бізнесу у Львівському регіоні в період війни (c. 98 - 103)
Мета статті полягає у дослідженні проблем релокації та функціонування бізнесу у Львівському регіоні, а також визначенні пріоритетів його інвестування в період воєнного стану. Аналізуючи нормативно-правову документацію з питань інвестування економіки Львівського регіону у воєнний час, встановлено потребу удосконалення стратегічного планування регіонального розвитку з урахуванням інвестиційної підтримки релокованих підприємств залежно від виду їх діяльності та пріоритетів соціально-економічного розвитку Львівщини. У результаті дослідження було виділено нові стимули для активізації підприємницьких ініціатив серед безробітних, у тому числі тимчасово переміщених осіб, що забезпечувало б економічний ефект підприємницької діяльності, нівелюючи ризики, пов’язані із започаткуванням ними власної справи. Для цього запропоновано використовувати нефункціонуючі об’єкти комунальної власності, розташовані на промислових землях у межах Львівського регіону, шляхом надання їх в оренду новозареєстрованим ФОПам з числа безробітних. Орендна плата за використання таких площ може компенсуватися обсягом допомоги по безробіттю, у тому числі одноразовою її виплатою для організації безробітними підприємницької діяльності. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є визначення економічної ефективності інвестиційних вкладень у розвиток релокованого бізнесу Львівського регіону в поствоєнний період. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
|
УКР
ENG