УКР
ENG
Пошук



Світова економіка та міжнародні відносини

ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2010

Зима О. Г., Іванова О. Ю., Зима О. Г.
Виконання Кіотського протоколу як передумови для виходу з економічної кризи (c. 3 - 8)

У статті доводиться гіпотеза про те, що вирішальну роль у прискоренні виходу зі світової економічної кризи повинне зіграти виконання умов Кіотського протоколу.

Стаття написана російською мовою

Завантажити статтю у форматі pdf -


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2010

Хаустова В. Є., Курочкіна І. Г.
Аналіз особливостей найбільших в світі транскордонних угод злиттів та поглинань (c. 3 - 11)

У статті досліджуються особливості найбільших в світі транскордонних угод останньої хвилі злиттів та поглинань. Аналізується їх динаміка в кількісному та вартісному вираженні, динаміка середньої ціни угод. Визначаються країни-лідери, компанії яких відзначалися найбільшою активністю в процесах злиттів та поглинань.

Стаття написана українською мовою

Завантажити статтю у форматі pdf -


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2010

Кизим М. О., Проноза П. В., Бєлікова Н. В.
Аналіз глобальних проблем світового співтовариства та цілей тисячоліття (c. 3 - 8)

У статті аналізуються погляди вчених на сучасні глобальні проблеми співтовариства світової спільноти. Розглядаються результати досліджень з цього питання, які виконали вчені й організації: Римський клуб, ООН, Світовий банк реконструкції та розвитку, Світовий економічний форум. Проаналізовано історію досліджень глобальних проблем людства. Запропоновано авторське бачення класифікації глобальних проблем людства.

Стаття написана російською мовою

Завантажити статтю у форматі pdf -


Хаустова В. Є., Громика Н. К.
Валютна система та світові кризи (c. 9 - 12)

У статті аналізується взаємозв’язок світових криз зі світовою валютною системою. Розглядаються етапи розвитку світової валютної системи, її типи й особливості. Доводиться гіпотеза про те, що перехід до Ямайської валютної системи був однією з важливих передумов виникнення нинішньої економічної кризи.

Стаття написана російською мовою

Завантажити статтю у форматі pdf -


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2011

Зима О. Г.
Взаємозв'язок економічного розвитку країн, зміни клімату і здоров'я людей (c. 3 - 7)

Досліджені основні елементи взаємозв’язку між здоров’ям населення та змінами клімату внаслідок економічної діяльності людини.

Стаття написана російською мовою

Завантажити статтю у форматі pdf -


Хаустова В. Є., Колодяжна Т. В.
Аналіз основних хвиль злиттів і поглинань у світовій економіці (c. 7 - 16)

У статті аналізуються основні хвилі злиттів і поглинань (ЗіП) компаній у світовій економіці. Розглядається динаміка кількості угод. Виділяються характеристики й особливості хвиль ЗіП. Аналізуються причини їх виникнення й завершення.

Стаття написана українською мовою

Завантажити статтю у форматі pdf -


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2011

Погорлецький О. І.
Міжнародна податкова конкуренція на сучасному етапі розвитку світової економіки (c. 3 - 9)

У статті розглядаються особливості процесів міжнародної податкової конкуренції у сучасній світовій економіці. Розглядаються зміни в національних системах оподаткування основних учасників міжнародної податкової конкуренції в результаті впливу глобальної кризи 2008 – 2011, а також конвергенція основних принципів національної податкової політики під час кризи й у посткризовій перспективі. Автор крім загальної ситуації в сфері міжнародної податкової конкуренції в розвинених країнах на рубежі XX – XXІ ст. Характеризує також конкурентні податкові переваги Російської Федерації під час сучасної глобальної кризи. У результаті автором доведена необхідність збільшення податків у посткризовому світі, а також зміна лідерів міжнародної податкової конкуренції протягом 2010х років.

Стаття написана російською мовою

Завантажити статтю у форматі pdf -


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2011

Тищенко О. М.
Конкурентоспроможність України у світових рейтингах (c. 3 - 8)

Стаття присвячена проблемі конкурентоспроможності країн і місці України у світовому співтоваристві. Розглянуті найбільш відомі рейтинги різних міжнародних фінансових і громадських організацій. Показано позиції України, її переваги й недоліки.

Стаття написана російською мовою

Завантажити статтю у форматі pdf -


Резнікова Т. О., Бардадим О. І.
Напрямки підвищення мотивації новаторів до міжнародної співпраці (c. 9 - 14)

Стаття розглядає важливі питання мотивації новаторів до міжнародної співпраці. Досліджено міжкультурні відмінності підходу до роботи новаторів різних країн. Запропоновано спосіб визначення рівня компетентності новаторів до міжнародного інноваційного співробітництва. Розроблено формулу розрахунку фінансової винагороди за винаходи. Сформовано матрицю визначення раціональності залучення різних типів новаторів до виконання завдань міжнародної співпраці в інноваційній сфері.

Стаття написана українською мовою

Завантажити статтю у форматі pdf -


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2011

Матюшенко І. Ю., Бунтов І. Ю.
Синергетичний ефект розвитку nBIC-технологій для вирішення глобальних проблем людства (c. 3 - 13)

Розглянуто cинергетичний ефект від конвергенції nBIC-технологій в промисловості та економіці. Показано перспективні напрямки якісного зростання можливостей людини за рахунок її технологічної перебудови.

Стаття написана українською мовою

Завантажити статтю у форматі pdf -


Хаустова В. Є., Проноза П. В.
Теоретичні аспекти виникнення та розвитку кризових явищ в економіці (c. 13 - 23)

У статті досліджено генезис виникнення та розвитку кризових явищ в економіках країн світу та їх досліджень в роботах вчених. Розглянуто основні теорії, що пояснюють причини циклічних криз та хронологію зміни поглядів вчених на циклічність у розвитку соціально-економічних систем. Визначено сутність понять «криза» та «економічна криза». Розглянуто функції кризи в динаміці руху систем та стадії, що проходить криза в своєму розвитку. Оскільки криза є однією зі стадій економічного циклу, розглянуто фази такого циклу в економіці та основні різновиди економічних циклів. Визначено положення теорії криз, що склалися на початок XXІ ст.

Стаття написана українською мовою

Завантажити статтю у форматі pdf -


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2012

Бірюк С. О., Бірюк О. С.
Глобальна модифікація чинників експортоорієнтованого розвитку підприємств хімічної галузі (c. 3 - 7)

У статті розглядається процес трансформації чинників, що обумовлюють стратегію розвитку експортноорієнтованих підприємств. Визначено вплив тенденцій глобальних фінансових та ринків товарів та послуг на стратегію підприємств хімічної галузі. Встановлено роль екологічних факторів в процесі реалізації стратегічних планів провідними учасниками світового ринку мінеральних добрив.

Стаття написана українською мовою

Завантажити статтю у форматі pdf -


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2012

Малюта І. А.
Використання лізингу європейськими малими та середніми підприємствами в умовах перманентно кризової економіки (c. 4 - 8)

У статті проаналізовано стан використання лізингу європейськими малими та середніми підприємствами в умовах перманентно кризової економіки. Виявлено заходи Групи ЄІБ для забезпечення можливості доступу МСП до фінансування. Визначено важливість механізму сек’юритизації лізингових активів. Виявлені основні тенденції та подальші перспективи розвитку фінансування європейських МСП за допомогою лізингу.

Стаття написана українською мовою

Завантажити статтю у форматі pdf -


Сало І. А.
Основні тенденції розвитку ринку горіхів в Україні та світі (c. 9 - 12)

Визначено особливості функціонування та основні проблеми розвитку вітчизняного ринку горіхів, його тип, видову структуру та будову. Встановлено місце України у світовому виробництві і торгівлі горіхами, тенденції ціноутворення на їх різновиди в розрізі країн, а також у розвитку розсадництва та закладанні насаджень. Розглянуто процеси формування та поточні зміни кон’юнктури на світовому ринку горіхів. Доведено доцільність законодавчого врегулювання державної підтримки розвитку промислового горіхівництва.

Стаття написана українською мовою

Завантажити статтю у форматі pdf -


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2013

Проноза П. В.
Патоекономіка: сутність, особливості, гіпотези (c. 7 - 13)

У статті розглядається новий напрям дослідження кризових явищ в економіці – патоекономіка. Аналізуються його сутність й особливості, основні завдання. Досліджується й уточнюється сутність понять «патологія» й «патологічний процес». Пропонується схема оцінки стану здоров'я організму людини та її лікування, на підставі якої розроблений методичний підхід до оцінки стану секторів економіки країни та їхнього оздоровлення. Виділяються провідні сектори й сфери діяльності економіки України, які можуть бути піддані патологічним процесам. Сформовано модель життєвого циклу розвитку секторів економіки. Сформовано комплекс взаємозалежних гіпотез, що становлять базис патоекономіки.

Стаття написана російською мовою


Шпілєвський В. В., Сапронов Ю. А., Салашенко Т. І.
Аналітичні аспекти оцінки енергетичної залежності в нафтодефіцитних країнах (c. 14 - 21)

У статті подано методичний підхід до оцінки повної видовий енергозалежності для нафтодефіцитних країн, який враховує як залежність національного господарства від зовнішніх поставок нафти, так і залежність від зовнішніх поставок світлих нафтопродуктів, а також ефективність перетворення рідких вуглеводнів у моторне паливо. Проведене дослідження на базі європейських країн дозволило визначити ступінь їх видової енергетичної залежності. Встановлено, що більшість європейських країн є нафтозалежними. Виділено такі види залежності: від імпорту нафти, від імпорту нафтопродуктів, від обох видів паливно-енергетичних ресурсів. Однак, незважаючи на дефіцит власних запасів нафти в країнах Європи, деякі з країн мають досить розвинений нафтопереробний комплекс, який дозволяє їм не тільки задовольняти власні потреби, а й експортувати нафтопродукти, що знижує їх нафтозалежність. Визначено, що Україна є залежною як від поставок нафти, так і від поставок нафтопродуктів. Основними причинами високої нафтозалежності національної економіки є недостатність власних запасів нафти і застаріла схема нафтопереробки. Проведена кластеризація дозволила розбити європейські країни на 7 груп. На основі отриманих результатів кластеризації та вивчення проблем ресурсного циклу моторного палива України було встановлено два можливих варіанти його розвитку, серед яких: відмова від власного виробництва моторного палива або ж його нарощування і приєднання до групи країн – незначних експортерів. Пояснено, що розвиток ресурсного циклу моторного палива України можливий тільки шляхом налагодження його виробництва з наявної сировини.

Стаття написана українською мовою


Ястремська О. О.
Сучасні світові тенденції розвитку туризму (c. 22 - 27)

У статті представлено виявлені тенденції розвитку туризму, що притаманні йому на світовому рівні в умовах глобалізації, основними з яких є зростання туристичних потоків, підвищення вимог до якості та зміни у спрямованості туристичних послуг, зростання різноманітності туристичних продуктів, використання сучасних інформаційних технологій при наданні туристичних послуг. Остання тенденція зумовлює необхідність активізації туристичних підприємств щодо їх інформаційного позиціонування у віртуальному просторі на основі використання брендів. Подано рекомендації до формування бренд-сайтів для туристичних підприємств, що полягають у використанні дружнього інтерфейсу, впровадження яких дозволить спростити пошук інформації про туристичні підприємства та підвищить зацікавленість споживачів. Представлено склад та зміст розділів концепції бренду туристичного підприємства, який складається із загального, підприємницького, маркетингового, юридичного, інвестиційного, культурно-історичного, психологічного та футурологічного розділів.

Стаття написана українською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2013

Орлов П. А.
Світова фінансово-економічна криза та проблеми соціальної відповідальності суб'єктів господарювання (c. 6 - 11)

У статті розглянуто концепцію соціальної відповідальності суб'єктів господарювання з акцентом на неприпустимість ухилення від сплати податків, а також на необхідність практикувати соціально відповідальний маркетинг. Активна боротьба з ухиленнями від сплати податків ведеться в рамках ЄС. Криза змусила європейські країни боротися зі злом, яке було раніше створене деякими з них із вигодою для себе. В Україні боротьбі з цим злом поки приділяється мало уваги, незважаючи на високу частку тіньової економіки. Наведені приклади соціальної безвідповідальності маркетингу в гонитві за прибутком, виявлені в промислово розвинених країнах і в Україні. Вони завдають величезного непоправного збитку суспільству. Обґрунтовано висновок, що в країнах, економічні системи яких не в змозі забезпечити належний рівень державного регулювання економіки і соціальної відповідальності суб'єктів господарювання, населення приречене на експлуатацію соціально безвідповідальними суб'єктами бізнесу, моральну і фізичну деградацію і навіть вимирання. Концепція соціально відповідального маркетингу, яка заснована лише на зростанні свідомості власників підприємств і соціальних ініціативах, не може бути реалізованою в широких масштабах.

Стаття написана російською мовою


Навроцька Н. А.
Провідні тенденції глобалізації заощаджень та інвестицій в світовій економіці (c. 12 - 19)

У статті проаналізовано сучасні тенденції руху світових заощаджень, нагромаджень та інвестицій. Визначені головні напрямки структурних зрушень у цих процесах, серед яких випереджувальна динаміка зростання заощаджень країн, що розвиваються, особливо Китаю, країн БРІКС та експортерів нафти, абсолютне й відносне зниження частки заощаджень розвинених країн при одночасній тенденції збільшення заощаджень країн, що розвиваються. З'ясовано, що у більшості країн, що розвиваються, інвестиції помітно поступаються заощадженням. В розвинутих країнах, найчастіше, навпаки – обсяги інвестиції більше заощаджень. При падаючій нормі заощаджень розвинені країни почали інвестувати свої національні економіки частково на заощадження країн, що розвиваються. Найбільш помітним виступає значне відставання заощаджень від інвестицій в США. Внаслідок нерівномірності розподілу інвестицій і заощаджень у світовій фінансовій системі збільшуються дисбаланси, які призводять до надлишку або нестачі нагромаджень і інвестицій щодо внутрішніх потреб країн. Проведений аналіз свідчить, що внаслідок ускладнення економічних процесів, сучасні концепти «заощадження», «нагромадження» та «інвестиції» не відображають повною мірою реальні тенденції процесів нагромадження-інвестування в глобальній економіці. Тому потребують подальшого уточнення складові цих категорій, які в сучасних умовах стають більш складними, особливо з урахуванням впливу певних додаткових кількісно-якісних параметрів (інтелектуальній капітал, невловимі активи, якість інвестицій, капіталомісткість економіки та ін.).

Стаття написана українською мовою


Стрижиченко К. А.
Формування нової економічної парадигми в умовах глобальної фінансової кризи (c. 20 - 24)

Неокласична парадигма, в основі якої лежало вільне регулювання ринків і заперечення ендогенних довгострокових криз, показала свою неспроможність, у результаті чого стало можливим зародження і розвиток фінансової кризи 2007 року. У статті досліджені положення неокласичної парадигми, проаналізовано ключові слідства фінансової кризи, розглянуто концепцію 4U, яка відображає недоліки глобалізації для сучасної світової економіки. Для зниження впливу деструктивних дій глобалізації та здійснення переходу до нової парадигми, розглянуто низку тверджень, які мають реалізовуватися в рамках нової парадигми. Систематизовано основні принципи, які лягли в основу нової економічної парадигми.

Стаття написана російською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2013

Лабинцев М. Т., Цепілова О. С.
Дослідження взаємозв'язку бухгалтерського (фінансового) і податкового обліку прибутку в Росії та за кордоном (c. 7 - 12)

У статті проаналізовано ступінь взаємозв'язку бухгалтерського (фінансового) та податкового обліку прибутку в Росії та зарубіжних країнах: США, Франції, Німеччині. Як критерій прийнятий правовий принцип – система загального або кодифікованого права. Обґрунтовано, що існуюча в Росії з 2002 р. окремо від бухгалтерського (фінансового) обліку система податкового обліку по одному податку (податку на прибуток організацій) не є раціональною. В даний час в Росії активно розробляється варіант зближення бухгалтерського (фінансового) та податкового обліку без принципового перестроювання норм податкового законодавства. Для США, що є одним з родоначальників британо-американської (в трактуванні деяких авторів – британо-американо-голландської) облікової моделі, характерний низький ступінь взаємозв'язку податкового та фінансового обліків. У Франції та Німеччині ступінь взаємозв'язку норм фінансової та податкової звітності досить високий; податкова політика є теоретичною базою облікової системи, що дозволяє говорити про франко-німецьку облікову модель.

Стаття написана російською мовою


Тищенко О. М., Доровський О. В.
Соціально-економічне значення та характерні риси фармації (c. 13 - 20)

У статті розглянуто основні фактори, що свідчать про значення світової фармацевтичної галузі в глобальній економіці. Показано загальний обсяг світового фармацевтичного ринку та регіональна структура світового фармацевтичного виробництва. Позначена провідна роль фармації у світових інноваційних та інвестиційних процесах. Розглянуто внесок фармацевтичної галузі в реалізацію соціальних функцій та її економічний вплив на макроекономічні показники. Проаналізовано специфічні риси фармацевтичного ринку, які пов’язано із соціальним значенням фармації.

Стаття написана російською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2013

Богуславський Є. І.
Диверсифікація як основа глобалізаційних процесів (на прикладі великих компаній) (c. 8 - 13)

Метою статті є узагальнення світового досвіду проведення диверсифікації, обґрунтування її впливу на світові глобалізаційні процеси. У даній роботі було розглянуто низку досить успішних транснаціональних компаній, як американських (Daimler-Benz), західноєвропейських (Nokia), тихоокеансько-азійських (Takeda), так і українських (Метінвест), які у певний момент свого розвитку пішли шляхом диверсифікаційного розширення виробництва та збуту, вийшовши таким чином на глобальний ринок. Історії цих компаній несхожі, оскільки вони створювалися та формувалися у різні часи під впливом різних політичних та економічних ситуацій. Єдине спільне, що вони мають, – це успішне використання різноманітних диверсифікаційних методів, яке забезпечило їм захоплення міжнародної торгової арени. Таким чином, саме диверсифікація стала фундаментом для глобалізації міжнародних економічних відносин. Злиття компаній як наслідок глобалізаційної сфери впливу диверсифікаційних процесів не є чимось надзвичайним, але водночас і не є широко розповсюдженим, особливо, якщо мова йде про великі конгломерати, які вражають об’ємом та різноманіттям асортименту продукції, що випускається.

Стаття написана українською мовою


Коляда Т. А.
Організація довгострокового бюджетного планування та прогнозування: досвід провідних країн світу (c. 14 - 20)

Мета статті полягає у дослідженні особливостей організації довгострокового бюджетного планування та прогнозування у провідних країнах світу. Аналізуючи, систематизуючи та узагальнюючи досвід організації цього процесу на державному рівні на прикладі країн США, Франції, Німеччини та Японії, було виявлено спільні закономірності та розкрито кращу практику бюджетного стратегування для адаптації та застосування цих розробок у бюджетному процесі України. У результаті дослідження було доведено, що в умовах посилення несприятливих тенденцій у соціально-економічному розвитку більшості країн світу (екологічні проблеми, терористичні загрози, старіння населення, стихійні лиха тощо) відбувається зростання залежності бюджетного планування від політичних чинників та організації управління цим процесом. Обґрунтовано необхідність налагодження тісної координації на міжміністерському рівні, запровадження чіткого розподілу обов’язків між суб’єктами бюджетного процесу з метою виключення можливості політичного суб’єктивізму, забезпечення об’єктивної оцінки соціально-економічного стану в країні, розробки реалістичних макроекономічних та бюджетних прогнозів. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є доведення необхідності законодавчого закріплення та регламентації процедури розробки бюджетної стратегії як невід’ємної складової бюджетного процесу України, що дозволить усунути багатовекторність пріоритетів розвитку держави, збалансувати доходи і видатки бюджету, створити дієвий механізм концентрації ресурсів для вирішення середньострокових і довгострокових завдань.

Стаття написана українською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2014

Кизим М. О., Матюшенко І. Ю., Хаустова В. Є., Козирєва О. В., Костенко Д. М., Моісеєнко Ю. М., Бунтов І. Ю.
Можливості і загрози від членства України в СОТ у зовнішній торгівлі продукцією високотехнологічних галузей в умовах співпраці з країнами ЄС і Митного союзу ЄврАзЕС (c. 6 - 25)

У статті розглядається проблема наслідків для України від її членства в Світовій організації торгівлі (СОТ) у зовнішній торгівлі продукцією високотехнологічних галузей економіки в умовах співпраці з країнами ЄС і Митного союзу (МС) Євразійського економічного співтовариства (ЄврАзЕС). Доведено, що після вступу до СОТ для української продукції в цілому відбулось суттєве зниження тарифних ставок та лібералізація доступу на світові ринки, поряд із цим внутрішній ринок України став більш відкритим для імпортної продукції. Досліджено особливості та зміни на ринку високотехнологічної продукції після вступу України до СОТ. Проаналізовано динаміку об’ємів і питомої ваги світового експорту-імпорту високотехнологічної продукції, а також структуру світового експорту та імпорту високотехнологічної продукції, в тому числі за окремими країнами та угрупуваннями. Зроблено висновок про слабку високотехнологічну складову українського експорту. Досліджено структуру експорту високотехнологічної продукції ЄС, МС і України. Доведено, що Україні для розвитку ринку високотехнологічної продукції необхідно розвивати зовнішню торгівлю з країнами ЄС, а також продовжувати співпрацю з країнами МС, зокрема Росією. Визначено, що найбільшу питому вагу в експорті високотехнологічної продукції України посідає продукція авіакосмічної галузі. Розглянуто перспективи розвитку виробництва цивільних літаків у світі і в Україні у сучасних умовах. Проаналізовано сильні та слабкі сторони авіабудівної промисловості, а також загрози і можливості для авіабудування України у зв’язку з впливом зовнішнього середовища. Доведено, що Україна не може самостійно зберегти національне авіабудування, тому необхідно розвивати співробітництво і тісну кооперацію як з підприємствами з Росії, так і з країнами Західної Європи. Запропоновано рекомендації щодо збереження виробничого потенціалу авіабудівної галузі України. Узагальнюючім висновком дослідження зроблено такий: незважаючи на світову фінансово-економічну кризу, з часу приєднання України до СОТ відбувається диверсифікація та зміна структури українського експорту, що не лише сприяє зниженню залежності національної економіки від окремих географічних ринків, а й зумовлює необхідність для українського уряду захищати інтереси національних виробників на нових ринках.

Стаття написана українською мовою


Біла І. С., Салатюк Н. М.
Світовий досвід державного регулювання підприємництва (c. 26 - 30)

У статті проаналізовані тенденції державного регулювання підприємництва в країнах ЄС, США і Японії та визначено державне регулювання підприємництва як система, яка складається із певних елементів, єдність та взаємодія яких визначають її ефективність та функціональність. Систематизація та узагальнення досвіду державного регулювання підприємництва в цих країнах дозволили прийти до висновку, що існуючі відмінності у ролі держави в економіці пов’язані не зі ступенем державного регулювання, а із засобами, які використовуються для його реалізації. Спільні тенденції розвитку взаємовідносин між державою та підприємницьким сектором дозволили визначити основні елементи системи державного регулювання підприємництва, до яких варто віднести: прогнозування, планування й програмування соціально-економічного розвитку; антимонопольно-конкурентну політику; податкову та інвестиційну політику; інноваційну політику та стимулювання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (НДДКР). Перспективою подальших досліджень є визначення особливостей системи державного регулювання підприємництва у сучасній економіці України.

Стаття написана українською мовою


Петрушевська В. В.
Фінансова політика попередження та ліквідації наслідків глобальної економічної нестабільності: закордонний досвід (c. 31 - 36)

У статті розглядаються основні заходи фінансової політики, реалізовані в країнах світу, зокрема в Європі, США, Китаї та Японії, спрямовані на попередження й ліквідацію наслідків кризових явищ світової економіки. Розглянуто прийняті в період світової фінансової кризи 2007 – 2009 рр. програми підтримки економіки та фінансового сектора різних країн. Зазначено, що важливим елементом успішної реалізації антикризових заходів є правильна координація фіскальної та монетарної політик. Позитивно відзначено досвід застосування активної дискреційної стимулюючої політики в кризових умовах. З погляду підвищення ефективності макроекономічного управління, важливим завданням майбутнього вважається вдосконалення антикризових механізмів з урахуванням їх впливу на короткострокову динаміку й довгострокове зростання. Проведений аналіз дозволяє зробити висновок, що помилки фінансової політики є однією з головних причин перегріву світової економіки, у той же час аналіз і використання досвіду провідних країн світу дозволить у майбутньому підвищити якість фінансової політики, спрямованої на зниження кризової вразливості.

Стаття написана українською мовою


Полякова Я. О.
Принципи функціонування передавального механізму кредитно-грошової системи в міжнародному бізнесі (c. 37 - 42)

Сучасні міжнародні економічні відносини характеризуються зменшенням темпів економічного росту більшості розвинених економічних систем, поступовою олігополізацією міжнародних ринків, домінуванням інтересів приватних інвесторів у політичних відносинах, посиленням інтенсивності та частотності локальних, регіональних і міжнародних економічних криз, що впливає на тенденції формування основних напрямків переміщення і використання капіталу. Розгляд теоретичних засад функціонування кредитно-грошового механізму та контент-аналіз міжнародної статистичної інформації за певний довгостроковий період часу дозволили виокремити як основні певні принципи відновлення цілісності передавального механізму кредитно-грошової системи. Впровадження запропонованих принципів у функціонування міжнародної кредитно-грошової системи дозволить збільшити темпи зростання виробництва розвинених економічних систем, підсилити стабільність функціонування економік, що розвиваються, зменшити взаємозалежність різних учасників міжнародних економічних відносин, що безпосередньо вплине на поліпшення макроекономічних показників.

Стаття написана російською мовою


Дехтяр Н. А.
Тенденції розвитку світового ринку ділового туризму (c. 43 - 51)

Метою статті є виявлення загальних тенденцій функціонування MICE-індустрії (від англ. Meetings, Incentives, Conferences, Exhibitions) та визначення напрямків розвитку національного ринку ділового туризму. У статті розглянуто проблеми, що постають перед галуззю ділового туризму України на даному етапі, наведено огляд рекомендацій щодо підвищення конкурентоспроможності національного туристичного продукту; статистично досліджено основні макроекономічні показники світового ринку туристичних послуг і сегмента ділового туризму як одного з його найважливіших складових, проведено аналіз динаміки розвитку галузі на прикладі провідних країн світу. Також окрема увага приділяється виставковій діяльності – найбільш масштабному елементу MICE-індустрії. У результаті дослідження виявлено зміни в рейтингах показників функціонування сфери ділового туризму в деяких країнах, названо провідних експортерів та імпортерів туристичної продукції на основі даних Всесвітньої ради з подорожей і туризму та Світового банку, визначено позицію України на окремих сегментах ринку ділового туризму, внаслідок чого дано рекомендацію використовувати нішову стратегію. Перспективами подальших досліджень у даному напрямку є аналіз взаємозв'язків між основними показниками розвитку світової галузі ділового туризму з використанням економіко-математичних методів, побудова прогнозних моделей за макрорегіонами світу.

Стаття написана українською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2014

Кизим М. О., Ярошенко І. В., Матюшенко І. Ю., Семигуліна І. Б., Маханьова Ю. М.
Можливості і загрози від членства в СОТ для України у виробництві і зовнішній торгівлі зерновими культурами з країнами ЄС і Митного союзу ЄврАзЕС (c. 7 - 24)

У статті розглядається проблема наслідків для України від її членства в СОТ у виробництві і зовнішній торгівлі зерновими культурами з країнами ЄС і Митного союзу (МС) ЄВРАЗЕС. Визначено, що Україна знаходиться серед безумовних світових лідерів з виробництва і експорту зерна та соняшникової олії з вітчизняної сировини. Проаналізовано товарну структуру експорту та імпорту агропромислової продукції. Досліджено ситуацію та зміни на ринку зернових культур і продуктів їх переробки після вступу України до СОТ. Визначено негативні фактори розвитку релевантного ринку зернових культур і продуктів його переробки від цього. Визначено, що зовнішня торгівля України з третіми країнами, які не є членами ЄС і МС, після вступу до СОТ значно розширилась і має більш перспективні напрямки подальшого розширення ринків збуту, ніж із країнами ЄС та МС. Доведено, що найбільшим імпортером вітчизняних готових зернових продуктів є Росія. Визначено, що внутрішній ринок України є досить відкритим для імпортної продукції зернових культур і продуктів їх переробки. Досліджено ситуацію та зміни на ринку насіння соняшнику та олії соняшникової після вступу України до СОТ. Виявлено, що виробництво в Україні олії соняшникової є експортоорієнтованим видом діяльності. Аналіз експортно-імпортних операцій України з країнами ЄС та МС дозволив зробити висновок про закритість цих ринків збуту для вітчизняних виробників. Визначено, що внутрішній ринок України з точки зору забезпеченості власною сировинною базою (насіння соняшнику) для виробництва олії соняшникової є досить захищеним. Доведено, що для ефективного розвитку внутрішніх ринків даних товарів Україні необхідно розвивати інші інтеграційні напрями зовнішньої торгівлі.

Стаття написана українською мовою


Черленяк І. І., Дюгованець О. М.
Міжнародний офшорний бізнес та глобальна фінансова система (c. 24 - 29)

Метою написання статті є дослідження зв’язків міжнародної фінансової системи, міжнародного офшорного бізнесу та тенденцій розвитку національних економік. У науковій роботі проаналізовано позитивні та негативні аспекти впливу офшорних зон на міжнародний бізнес і міжнародну фінансову систему. Розглянуто концептуальні основи мотиваційних джерел офшорного бізнесу та формати змісту, що позначають його асоціальну системну природу. Здійснено аналітичне дослідження структури, субструктур, функцій та спектру можливостей субструктур глобальної фінансової системи, що є важливим питанням з точки зору пріоритетів і завдань державної та корпоративної економічних політик.

Стаття написана українською мовою


Беренда С. В., Панова А. В.
Від «оверхенг» до розширення «полісі спейс» у рамках перемовин у СОТ (c. 30 - 35)

У статті розглядаються питання, пов’язані з оцінкою впливу на рівень зв’язаного тарифу «полісі спейс» у рамках торгових переговорів у СОТ. Поняття «полісі спейс» фокусується на тарифній складовій. У статті було реалізовано кількісний аналіз пов’язаних тарифів у контексті країн – засновників і не-засновників СОТ; зроблено спробу класифікувати країни відповідно до рівня пов’язаних тарифів; виконано порівняльний аналіз «полісі спейс» окремих країн. Участь зацікавлених сторін при формуванні «полісі спейс» для України сприятиме підвищенню їхньої конкурентоспроможності як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринках. Сильна позиція в контексті переговорів у рамках СОТ допоможе українським компаніям перетворити конкурентний потенціал на конкурентну перевагу. На закінчення: наша гіпотеза, що в цілому засновники СОТ мають більший «полісі спейс», аніж не-засновники, не підтвердилась.

Стаття написана англійською мовою


Князєва Т. В.
Обґрунтування ефективності економічного механізму вирішення міжнародних проблем природокористування (c. 36 - 40)

У статті на основі розвитку уявлення про наукові погляди неокласичної школи економічної теорії в напрямку обґрунтування пріоритету значущості теорії загальної економічної ефективності в теорії економіки природокористування визначено, що саме принципи теорії економічної ефективності мають стати основою механізму вирішення міжнародних проблем природокористування. Вдосконалено порядок визначення ефективності еколого-економічних відносин природокористування на основі диференціації результатів природоохоронних заходів, класифікації факторів, що обмежують дію вартісних критеріїв у процесі оцінки природоохоронної діяльності з метою підвищення рівня обґрунтованості заходів у сферах природокористування та охорони навколишнього природного середовища та який вперше обґрунтовано за допомогою економіко-математичної моделі, що дає змогу візуально представити критерії міжнародної ефективності еколого-економічної діяльності та вплив негативних факторів на неї.

Стаття написана українською мовою


Прокопенко В. Ю.
Вплив монетарних інструментів на ринки нерухомості в окремих країнах світу (c. 41 - 49)

У статті розглядаються монетарні інструменти, що застосовуються монетарними регуляторами країн Єврозони та США. Проаналізовано наукові дослідження у сфері монетарного регулювання ринків нерухомості країн Єврозони та США. З’ясовано, що переважно застосовуються ліберальні монетарні режими щодо впливу на фінансові ринки, зокрема і на ринки нерухомості. Проаналізовано монетарні інструменти в динаміці та у взаємозв’язку зі зміною динаміки цін на ринках нерухомості вищезазначених країн.

Стаття написана українською мовою


Сейтим А. Є.
Використання кріптовалют як альтернативне вирішення проблем світової валютної системи (c. 50 - 55)

Фінансова сфера, як і всі інші сфери бізнесу, не уникла проникнення IT-технологій. Такі технології не лише прискорили всі транзакції, але й зробили їх відносно дешевими і миттєвими. Якщо раніше платежі переважно проводилися банками та іншими відповідними структурами тільки в традиційних валютах, то останнім часом місце універсальної валюти посідають біткоіни та інші аналогічні кріптовалюти. Ця стаття присвячена актуальній темі кріптовалют, їхнім функціям і механізмам емісії. Дана тема особливо актуальна сьогодні, оскільки традиційні загальні валюти як долар США, ієна тощо не такі стійкі, як раніше. Особливо багато претензій пред'являється до долара США. У числі основних претензій – неконтрольована іншими учасниками фінансового ринку емісія американської валюти. Цього недоліку позбавлена кріптовалюта біткоіни. Будучи невизнаною як гроші, кріптовалюта біткоіни вже має власну біржу, фонд, численне співтовариство розробників, користувачів і власників. Окремі групи держав, такі, як БРІК, Боліваріанський альянс та інші спільноти вже давно працюють над створенням власних валют. Тренд реорганізації світової валютної системи стає все більш і більш виразним.

Стаття написана російською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2014

Азьмук Н. А.
Трансформація зайнятості у країнах із розвинутою інформаційною економікою (c. 7 - 12)

Метою статті є виявлення тенденцій трансформації зайнятості у країнах із розвинутою інформаційною економікою. У статті проаналізовано сучасний стан і динаміку розвитку ринку праці країн з найбільш розвинутими інформаційно-комп’ютерними технологіями. На основі проведеного аналізу виявлено тенденції трансформації зайнятості в країнах із розвинутою інформаційною економікою. Виявлено, що інформаційно-комп’ютерні технології не впливають на рівень зайнятості населення, проте значно підвищують рівень продуктивності праці. В країнах із розвинутими інформаційно-комп’ютерними технологіями активно використовуються вже існуючі форми нестандартної занятості, які адаптуються під сучасні вимоги ринку праці. З’являються і широко використовуються електронні форми зайнятості, зокрема електронний фріланс. Відбувається заміщення робочої сили, яка виконує нескладні, часто повторювальні посередницькі функції комп’ютерними технологіями. Виявлено характерні зміни у змісті та характері праці в інформаційній економіці. Охарактеризовано інноваційні форми людського капіталу. Визначено особливості віртуальної міграції робочої сили. Запропоновано визначення віртуальної міграції робочої сили.

Стаття написана російською мовою


Васильців Т. Г., Іляш Н. І.
Оцінювання ефективності реалізації функцій державного регулювання інвестиційно-інноваційного забезпечення економічної безпеки реального сектора економіки України (c. 13 - 18)

Метою статті є аналіз ефективності реалізації функцій державного регулювання інвестиційно-інноваційного забезпечення економічної безпеки реального сектору економіки України та виявлення її недоліків. У статті проаналізовано ефективність, переваги і недоліки реалізації державними органами управління функцій аналізу, планування, організації, мотивації та контролю в системі діяльності з посилення інвестиційно-інноваційного забезпечення економічної безпеки реального сектора вітчизняної економіки. З використанням метода групувань, логічного аналізу та експертних опитувань ідентифіковано її головні недоліки, що потребують виправлення. Встановлено, що головними недоліками за функціями інформування, моніторингу, аналізу та діагностики є несформованість системи комплексного періодичного спостереження, аналізу та діагностики інвестиційно-інноваційного забезпечення економічної безпеки в реальному секторі, її розрізненість, неспрямованість на своєчасне виявлення негативних тенденцій, ризиків і загроз, змін у якісних аспектах бізнес-середовища та недостатня інформаційна забезпеченість. За функцією планування ідентифіковано такі недоліки, як відсутність у стратегічних і тактичних державних планових документах конкретних заходів і засобів, за рахунок яких буде досягнуто мети і цілей політики, неузгодженість між собою та незабезпеченість їх ув’язки з розвитком суміжних видів економічної діяльності. Доведено, що недоліками регулювання за функцією організації є нереалізація ініціюючої функції щодо створення і розвитку нових елементів інституційної інфраструктури, площадок співпраці, формування інвестиційно-ресурсного забезпечення, започаткування нових практик і створення суб’єктів реалізації інвестиційно-інноваційної діяльності. Визначено, що недоліками реалізації функції мотивації є незабезпеченість стимулів для органів влади всіх рівнів щодо активної політики вдосконалення, а також суб’єктів інфраструктури та безпосередньо підприємств зі збільшення обсягів інвестиційно-інноваційного забезпечення підприємств базових галузей. Доведено, що недоліками за функцією контролю є незастосовуваність практики контролю ефективності державної політики вдосконалення інвестиційно-інноваційного забезпечення економічної безпеки суб’єктів господарювання.

Стаття написана українською мовою


Корнєєв М. В.
Теоретико-методичні засади оцінювання рівня фінансіалізації економіки (c. 19 - 24)

У статті розглянуто окремі аспекти трактування та оцінювання фінансіалізації економіки. Систематизовано підходи до оцінювання фінансіалізації економіки в різних умовах господарювання. Наведено показники для оцінювання фінансіалізації економіки в контексті її впливу на інвестиційні рішення. Проведено групування підходів до оцінювання фінансіалізації економіки в аспекті впливу на нерівність доходів. Сформовано перелік показників оцінювання рівня фінансіалізації економіки розвинутих країн, які переживали негативні наслідки надмірного розвитку фінансового сектору. Запропоновано систему показників оцінки рівня фінансіалізації економіки, за якими побудовано інтегральний показник рівня такої фінансіалізації. Розраховано інтегральний показник рівня фінансіалізації економіки за групою обраних країн. Здійснено диференціацію групи обраних країн за рівнем фінансіалізації економіки (низький, достатній, середній, високий).

Стаття написана українською мовою


Поліщук Є. А.
Особливості розвитку світового фінансового ринку на сучасному етапі (c. 25 - 31)

Метою статті є аналіз розвитку світового фінансового ринку та визначення його тенденцій і напрямів розвитку небанківських фінансових установ. На основі звітів Ради економічної безпеки США, Європейського центрального банку, Ради міжнародної організації комісії з цінних паперів було визначено та проаналізовано основні тенденції розвитку світового фінансового ринку. Визначено місце небанківських фінансових установ на світовому фінансовому ринку. Розглянуто вплив економічних реформ у країнах Східної та Центральної Європи з метою застосування їхнього досвіду в Україні. Відтак, основними тенденціями розвитку світового фінансового ринку є зростання обсягів торгівлі фінансовими послугами; зростання частки фінансових послуг у міжнародному товарообороті послуг; зростання зайнятого населення у секторі фінансових послуг; установлення єдиного мегарегулятора фінансового ринку; інтеграція інформаційних технологій і фінансових послуг; висока активність злиття та поглинання у секторі небанківських фінансових інститутів; розширення та використання аутсорсингу на світовому фінансовому ринку; зародження процесів дезінтермедіації та деглобалізації. Подальшою перспективою дослідження у цьому напрямі буде визначення тенденцій розвитку фінансового ринку, зокрема небанківських фінансових установ України, та їх відповідність світовому фінансовому ринку.

Стаття написана українською мовою


Прушківський В. Г., Прушківська О. В.
Вплив глобалізації на формування споживчого ринку в країнах із трансформаційною економікою (c. 32 - 37)

У статті досліджується вплив глобалізації на формування споживчого ринку в країнах із трансформаційною економікою в докризовий і посткризовий періоди. Виокремлено позитивні та негативні риси впливу глобалізації на економіку країн із різним рівнем розвитку. Визначено, що країни пострадянського простору здійснюють ринкові реформи та інтегруються в міжнародний поділ праці, а процеси глобалізації посилюють структурні диспропорції в національній економіці. Виокремлено та поєднано фактори впливу глобалізації на споживчий ринок у дві групи: внутрішні (потреби споживачів, ресурси, доходи споживачів, державна економічна політика) та зовнішні (структура економіки, сформована в попередній економічній системі, трансформаційні процеси (формування ринкової економіки), нові інтеграційні процеси, посилення впливу глобалізаційних процесів). Доведено, що в умовах інтенсифікації глобалізаційних процесів державна економічна політика має формуватися в напрямку переходу від експортоорієнтованої стратегії розвитку, де домінуючою є сировинна продукція, до стратегії внутрішньоорієнтованого розвитку із насиченням внутрішнього споживчого ринку. Узагальнено, що глобалізація як об’єктивний процес має безпосередній вплив на розвиток національної економіки в цілому та внутрішнього споживчого ринку, зокрема. Але цей процес потребує виваженої економічної політики з боку урядів на користь держави.

Стаття написана українською мовою


Чечетова-Терашвілі Т. М., Малишко Ю. М.
Аналіз недоліків методології міжнародного рейтингу «Doing business» (c. 38 - 44)

У статті проведено аналіз методології міжнародного рейтингу «Ведення бізнесу», який характеризує норми регулювання підприємницької діяльності, оцінює умови реєстрації, господарювання та ліквідації суб’єктів малого та середнього бізнесу. Визначено сутність індикаторів рейтингу та запропоновано введення в систему оцінювання деяких показників, що відображають сприятливість бізнес-середовища. Розглянуто основні вимоги рейтингу до суб’єктів господарювання, які беруть участь у дослідженні. Обґрунтовано основні недоліки рейтингу «Ведення бізнесу», які перешкоджають проведенню міжнародного порівняльного аналізу зовнішніх умов господарювання підприємств, а також призводять до прийняття неправильних управлінських рішень як самих суб’єктів господарювання відносно вибору країни, де буде здійснюватися діяльність, так і держав відносно корегування політики регулювання діяльності суб’єктів господарювання.

Стаття написана українською мовою


Ярошенко І. В.
Аналіз соціально-економічного розвитку проблемних регіонів країн Європейського Союзу (c. 45 - 53)

У роботі здійснено аналіз проблем соціально-економічного розвитку регіонів країн ЄС, зокрема Польщі, що є запорукою ефективного управління та запобігання кризових ситуацій у різних сферах життєдіяльності регіону. Згідно з проведеним аналізом виявлено, що регіони країн ЄС (NUTS 1-го рівня – державний рівень) дуже відрізняються за адміністративно-територіальною організацією. Крім цього, країни ЄС також дуже диференційовані як за кількістю населення і території, так і за основними соціально-економічним показниками розвитку (ВВП на одиницю населення, рівень безробіття, видатки на НДДКР). Ще більша диференціація соціально-економічного розвитку регіонів у країнах ЄС спостерігається при аналізі показників NUTS 2-го та 3-го рівнів, що є наслідком великих розбіжностей адміністративно-територіального устрою країн та їх соціально-економічного розвитку, обумовлених їх духовно-моральними, історичними, культурними, етнічними, соціальними, економічними та іншими чинниками. На прикладі регіонів Польщі виявлено значну диференціацію і нерівномірність соціально-економічного розвитку як всередині країни, так і у порівнянні із середніми показниками по Європейському Союзу. Значні розриви в рівні розвитку територій здатні призвести до політичної роз'єднаності та нестабільності й економічної дезінтеграції та кризи. Дана проблема є особливо значущою для країн Східної та Центральної Європи, які входили до соціалістичного простору, зокрема, для України.

Стаття написана українською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2014

Доровський О. В.
Оцінка мікросередовища фармацевтичної галузі України (c. 8 - 21)

Метою даної статті є оцінка та аналіз факторів мікросередовища фармацевтичної галузі України. Для досягнення поставленої мети у статті побудовано структурно-логічну модель мікросередовища фармацевтичної галузі України. Доведено, що фармацевтичну галузь України доцільно аналізувати за такими напрямками: фактори впливу, канали постачання, канали збуту та конкуренція. За визначеними напрямами досліджено мікросередовище фармацевтичної галузі України. На базі застосування методу ОТ-аналізу проведено її оцінку. Побудовано когнітивну карту причинно-наслідкового зв’язку можливостей і загроз мікросередовища фармацевтичної галузі України. На базі проведеного дослідження доведено, що найбільші загрози для фармацевтичної галузі України чинять такі фактори: великі обсяги імпортних лікарських засобів (ЛЗ) у вартісному виразі на внутрішньому ринку, випереджальне зростання вартості однієї умовної упаковки ЛЗ, скорочення чисельності населення та низькі обсяги госпітальних закупівель ЛЗ.

Стаття написана українською мовою


Колбасін Є. С., Остапенко А. В., Ярошенко І. В.
Аналіз світового ринку автобусобудування (c. 28 - 39)

У статті розглядається проблема розвитку світового ринку автобусобудування. Доведено, що галузь автобусобудування у світі розвивається нерівномірно. Проаналізовано динаміку світового виробництва автобусів провідних автомобілебудівних країн і компаній світу у десятирічному тренді останніх років. Визначено рейтинги світових країн-лідерів за обсягами виробництва автобусів у сегменті «великі автобуси». Зроблено висновок про значні коливання виробництва автобусів у період світової фінансової кризи. Запропоновано аналітичне дослідження останніх тенденцій у розвитку автобусобудування в країнах ЄС та СНД. Визначено, що світовий ринок автобусобудування на дві третини сконцентровано у трьох країнах. Досліджено обсяги продажів комерційних автобусів серед провідних країн-виробників світу та України. Досліджено структуру виробництва автобусів серед моделей компаній РФ. Установлено значне відставання національних виробників від світових лідерів у галузі автобусобудування.

Стаття написана українською мовою


Матюшенко І. Ю.
Перспективи розвитку термоядерної енергетики в розвинених країнах світу і Україні (c. 40 - 46)

Наведено основні напрямки і проблеми розвитку термоядерної енергетики в країнах світу і Україні. Встановлено, що найістотнішою альтернативою вуглеводням є сьогодні ядерна енергетика на основі поділу урану і плутонію, яка, у свою чергу, неминуче ставить дві інші глобальні проблеми – утилізації високоактивного відпрацьованого палива та інших радіоактивних відходів, а також ядерної безпеки. Показано, що термоядерна енергетика, заснована на використанні енергії, що виділяється при злитті (синтезі) легких ядер, має як суттєві переваги – ядерний синтез може забезпечити не тільки поточні енергетичні потреби людства (16 ТВт), але й виробити значно більшу кількість енергії; в якості палива необхідна зовсім невелика кількість речовин, які поширені в природі; висока внутрішня безпека термоядерної енергетики; відсутність високорадіоактивних відходів, що довго живуть, так и недоліки – технологічна складність здійснення самопідтримної термоядерної реакції; поки не існує ефективних технічних рішень, здатних перетворювати на електрику енергію, що звільнюється під час термоядерного синтезу. Визначено, що сьогодні проблема створення термоядерної енергетики більше технічна та економічна, ніж фізична, оскільки для створення економічно вигідних електростанцій необхідно вирішення двох принципових задач: продовження розробки нових матеріалів, що спроможні витримувати суворі умови експлуатації; створення нових технологій, що відносяться до дистанційного управління, конструкції оболонок, паливних циклів тощо. Доведено, що виходом з енергетичного тупика може бути «холодний ядерний синтез», тобто процес реалізації цілком безпечних ядерних реакцій при низької енергії, наприклад, на основі нанопорошку нікелю й водню, здійснюваного в тепловому генераторі E-Cat. Представлено напрями виконання Цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Перспективні дослідження з фізики плазми, керованого термоядерного синтезу та плазмових технологій» на 2014 – 2016 рр.

Стаття написана українською мовою


Мельник О. Г.
Системи фінансування високих технологій (c. 47 - 52)

У статті розглянуто особливості процесів інноваційної діяльності промислових підприємств сектора високих технологій з точки зору структурних трансформацій у системі напрямків інноваційної діяльності щодо оновлення технологічної бази виробництва, придбання нових технологій та НДДКР. Виокремлено особливості таких трансформацій у системі високотехнологічного виробництва. Сформульовано принципи побудови систем фінансування розвитку та імплементації високих технологій у промисловому виробництві. Запропоновано методичний підхід до побудови системи фінансування розвитку високих технологій, відповідно до якого усуваються негативні наслідки при переході промислового підприємства на випуск високотехнологічної продукції, розробки нових технологій.

Стаття написана українською мовою


Мусіна Л. А., Кваша Т. К.
Дослідження впливу ресурсоефективності на економічний розвиток в країнах – лідерах «зеленої» модернізації (c. 53 - 61)

Організація Об’єднаних Націй визначила ключову роль індустріалізації та нової промислової політики у забезпеченні структурної перебудови та економічного зростання на перспективу. Заходи і стимули для ефективного використання природних ресурсів, як доведено, мають позитивний вплив на економічні показники в багатьох країнах і займають важливе місце в їхніх пакетах реформ. Це має бути першим пріоритетом для України, враховуючи гостру нестачу ресурсів і складну ситуацію у східних регіонах. Метою роботи є дослідження чинників росту ресурсної продуктивності ВВП та їхній зв'язок із політикою екологізації економіки у країнах ЄС і надання пропозицій для України. Здійснено аналіз таких чинників для Великобританії та Нідерландів, надано пропозиції для України, зокрема розроблення Концепції державної політики та плану дій з розвитку «зеленої» економіки, стимули для ресурсозбереження, включаючи більш справедливі ціни на природні ресурси, диференційовану плату за утилізацію відходів, зміни у політиці податків і державних закупівель у бік сприяння ресурсній ефективності та екоінноваціям.

Стаття написана українською мовою


Омаров Ш. А. О.
Науково-практичні аспекти впровадження концепції сталого розвитку: зарубіжний і вітчизняний досвід (c. 61 - 67)

Статтю присвячено аналізу науково-практичного забезпечення імплементації концепції сталого розвитку в систему державного управління розвитком країни та її регіонів. Актуальність статті визначається необхідністю вирішення глобальних та національних проблем в умовах переходу до збалансованого економічного, соціального та екологічного розвитку. Метою статті є узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду впровадження концепції сталого розвитку в нормативно-правову базу країни та її регіонів. Проведено аналіз досвіду провідних країн світу та України із формування елементів механізму державної підтримки сталого розвитку: законодавчого, організаційного та суспільно-громадянського, визначено їх переваги та недоліки. Доведено, що більшість країн світу займаються розробкою комплексу заходів щодо впровадження та стимулювання сталого розвитку, який містить законодавчі акти, державні стратегії сталого розвитку, програми або проекти зі сталого розвитку та індикатори його моніторингу. Визначено напрями подальшого удосконалення законодавства та практики регулювання сталого розвитку в Україні та інших країнах світу.

Стаття написана українською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2015

Антоненко С. В., Ялдін І. В., Кочетигова Т. В.
Державна підтримка металургійної промисловості у розвинутих країнах та країнах, що розвиваються (c. 7 - 15)

Мета статті полягає у проведенні аналізу досвіду розвинутих країн та країн, що розвиваються, у сфері державної підтримки металургійної промисловості з метою визначення можливості його використання в рамках удосконалення державного регулювання розвитку металургійної галузі України. У результаті проведеного дослідження було виділено основні напрями економічного стимулювання розвитку металургійної промисловості країн світу. Визначено, що реалізація відповідних напрямів може здійснюватися за рахунок використання різних засобів та інструментів. Встановлено, що розробка та впровадження окремих заходів державного регулювання здійснюється відповідно до мети та принципів, які визначаються у програмних документах національного та наднаціонального рівнів. Розглянуто ключові стратегічні орієнтири розвитку металургійної промисловості країн-лідерів за обсягом виробництва сталі. Найбільш доцільним для використання у вітчизняній практиці державної підтримки металургійної галузі визначено стимулювання внутрішнього попиту на металургійну продукцію.

Стаття написана українською мовою


Грищенко Т. В., Анзіна Г. В.
Вплив фінансіалізації економіки на функціонування граничних ринків капіталу (c. 16 - 21)

Стаття присвячена проблемам фінансіалізації як глобального тренду розвитку світової економіки, що характеризується домінуванням фінансового сектора у процесах ринкового ціноутворення. Зважаючи на те, що фінансова система є ключовим елементом будь-якої економіки, фінансіалізація здійснює вплив на економіку кожної країни. Такі особливості розвитку економіки України, як низький рівень ліквідності і капіталізації фінансового ринку, високий ступінь системного ризику, відносна закритість ринку для іноземних інвесторів, обумовлюють класифікацію українського ринку як граничного (згідно з індексом MSCI, запропонованим рейтинговою агенцією Standard&Poor’s). Визначено особливості впливу фінансіалізації на економіку України, а як наслідок, і на суб’єктів господарювання всередині країни. Доведено, що процес фінансіалізації світової економіки має певний позитивний вплив на країни з граничними ринками капіталу у контексті появи нових можливостей щодо їх участі у міжнародному ринку капіталів, використання сучасних інструментів фінансування діяльності, поширення світового досвіду корпоративного управління тощо.

Стаття написана українською мовою


Далевська Н. М.
Інституціоналізація інтересів акторів міжнародних відносин на засадах стратегічного партнерства (c. 22 - 26)

Метою статті є дослідження теоретико-методологічних проблем інституціоналізації інтересів акторів міжнародних відносин на засадах стратегічного партнерства, визначення особливостей формування системи нормативних, структурних та конструктивних регуляторів, що впливають на формування цілей та інтересів акторів міжнародних відносин, розгляд особливостей формування сучасного світового порядку. У статті проаналізовано взаємодію інтересів акторів міжнародних відносин у межах світового політико-економічного простору. Використано метод інституційного аналізу, який дозволив провести дослідження напрямів функціональної трансформації міжнародної стратегії економічного розвитку світової системи господарства. Обґрунтовано необхідність вияву інтересів акторів міжнародних відносин за нормами міжнародної поведінки. Запропоновано виміри поняття «інституціоналізація інтересів акторів міжнародних відносин». Розроблено вихідні позиції інтересів акторів міжнародних відносин на засадах стратегічного партнерства. Зроблено висновок, що основу інституційного середовища світового господарства становить система нормативних, структурних та конструктивних регуляторів, що впливають на формування цілей та інтересів акторів міжнародних відносин та відповідних їм механізмів, визначення яких є результатом вибору умов стратегічного партнерства у межах світового політико-економічного простору.

Стаття написана українською мовою


Маханьова Ю. М.
Експорт зернових культур України, ЄС і країн світу в умовах сучасних інтеграційних процесів (c. 27 - 36)

У статті розглянута актуальна проблема вивчення на прикладі зернових взаємозв’язку експорту продукції агропромислового комплексу України, ЄС і країн світу, а також визначення ефективність експорту Україною зернових на європейський та світовий ринки в умовах створення зони вільної торгівлі з ЄС. Доведено, що Україна посідає значне місце на світовому ринку зернових: частка в експорті пшениці в середньому складає 5 %; в експорті ячменю – 18 %; у світовому експорті кукурудзи – 9 %; одночасно частка України в експорті пшениці до ЄС складає 32 %, в експорті ячменю – 45 %, в експорті кукурудзи – 48 %. Досліджено кореляційні зв’язки України з ЄС та зі світом по пшениці, ячменю і кукурудзі за площами посіву, експортом та імпортом, які показали високі показники за площами посівів та експортом, але ефективність вирощування пшениці і кукурудзи в Україні у порівнянні з ЄС дещо нижча. Проведено регресійний аналіз, який дозволив встановити, що: спостерігається позитивна динаміка у вирощуванні пшениці – рівень експорту вищий за рівень імпорту, проте ефективність вирощування пшениці на 1 га землі нижча за світову; ефективність вирощування ячменю на 1 га землі нижча за світову, проте експорт має позитивну динаміку; ефективність вирощування кукурудзи на 1 га землі досить висока, що свідчить про велику перспективу цієї культури з точки зору реалізації експортного потенціалу. Встановлено, що ефективність українського експорту зернових у порівнянні з ЄС в середньому для пшениці складає 47 %, ячменю – 22 %, кукурудзи – 52 %, тобто для українського ринку зернових найбільш перспективним є ринок ЄС, але його активізація та перспективи росту потребують від України впровадження певних заходів та механізмів.

Стаття написана українською мовою


Ткаленко С. І., Любачівська Р. З.
Особливості формування біотехнологічних кластерів ЄС: досвід для України (c. 37 - 42)

Метою статті є дослідження розвитку інноваційних кластерів у біотехнологічному секторі ЄС. Показано зростання ролі інноваційних кластерів та особливості формування нового менталітету їх учасників з високим рівнем довіри до партнерів на базі нових технологій і знань. Біотехнологічна промисловість у Європі посідає друге місце після світового лідера – Сполучених Штатів, що володіють найбільшим біотехнологічним сектором медицини і біотехнології. Проаналізовано та визначено місце лідерів у процесі формування кластерної політики та виявлено їхні фактори успіху у біотехнологічному секторі, а саме: Німеччині, Великобританії та Франції. Перспектива подальших досліджень у даному напрямку полягає у формуванні інноваційних моделей розвитку кластерів в Україні, а також у виявленні сильних сторін у країнах ЄС. Охарактеризовано можливості формування інноваційних кластерів в Україні та розвиток інформаційно-правового середовища для підтримки імплементації кластерної політики.

Стаття написана українською мовою


Прокопенко В. Ю., Святокум І. О.
Особливості та різновиди застосування облігацій з іпотечним покриттям у європейських державах (c. 280 - 284)

У статті розглядаються іпотечні інструменти, що застосовуються в економіках європейських країн. Проаналізовано наукові дослідження в галузі європейського іпотечного ринку. Розглядається сутність і відмінні риси облігацій з іпотечним покриттям – типу іпотечних цінних паперів, характерних для європейського ринку. Розглянуті характерні признаки облігацій с покриттям. Крім того, аналізуються основні моделі емісії даних цінних паперів, їх переваги та недоліки. Охарактеризовані підходи до побудови моделей емісії іпотечних цінних паперів. У статті також виокремленні ряд суттєвих ризиків, пов’язаних з діяльністю емітентів іпотечних цінних паперів.

Стаття написана російською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2015

Азьмук Н. А.
Нестандартна зайнятість як спосіб виживання населення у слаборозвинених країнах (c. 6 - 10)

У статті охарактеризовано тип відтворення трудових ресурсів у найменш розвинутих країнах і проаналізовано динаміку змін структури зайнятості населення за секторами економіки. Проведено порівняльний аналіз структури зайнятості між розвинутими і найменш розвинутими країнами. Визначено, що використання трудових ресурсів у слаборозвинутих країнах відбувається через нестійкі форми нестандартної зайнятості: неформальну та надзайнятість. А у країнах з розвинутою економікою нестандартна зайнятість реалізується у формі агентської та цифрової зайнятості. Визначено переваги та ризики використання нестандартної зайнятості в різних типах економік. Основними перевагами нестандартної зайнятості у розвинутій економіці є свобода вибору та можливості для самореалізації за умови підвищеного рівня відповідальності за результати своїх трудових зусиль. Нестійка нестандартна зайнятість у слаборозвинутих країнах – це можливість фізичного виживання для працівника та його родини.

Стаття написана російською мовою


Готра В. В.
Інноваційний маркетинг як інструмент управління інноваційним розвитком АПК (c. 11 - 17)

Мета статті полягає у виокремленні на підставі теоретико-методологічного аналізу інструментів інноваційного маркетингу, на які можуть впливати держава та безпосередньо контрагенти-учасники ринку. Доступ до сільськогосподарських ринків і маркетингової інформації, особливо для малих фермерських господарств, є важливою передумовою інноваційного розвитку регіонального АПК у країнах, що розвиваються, та країнах з транзитивною економікою. В результаті дослідження було визначено, що держава і насамперед регіональна влада можуть сприяти цьому процесу, забезпечуючи ефективне функціонування інформаційної маркетингової системи та регіональних продовольчих ринків; скорочення ланцюжків постачань, а також законодавчу та регуляторну підтримку процесів горизонтальної та вертикальної інтеграції учасників сільськогосподарських ринків. Обґрунтовано, що скорочення ланцюжків просування продукції від виробника до споживача може стати стимулом до зростання конкурентоспроможності суб’єктів малого бізнесу, зокрема більш трудоінтенсивних фермерських господарств. Цьому також сприятимуть застосування інструментів інноваційного маркетингу у товарній та асортиментній політиці фермерських господарств, утворення організацій із солідарного землеробства. Напрямами подальших досліджень з інноваційного маркетингу у секторі АПК можуть стати оцінка ефективності функціонування AMIS в Україні, а також розробка рекомендацій стосовно впровадження інноваційних інструментів маркетингу у діяльність вітчизняних фермерських господарств і попередня оцінка їхньої ефективності.

Стаття написана українською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2015

Григорова-Беренда Л. І.
Міжнародний досвід застосування гедоністичних індексів в економіці та можливості його використання в Україні (c. 7 - 13)

Статтю присвячено узагальненню міжнародного досвіду застосування гедоністичних індексів в економіці і можливостям використання даного підходу в дослідженні ефективності місцевого самоврядування в умовах політики децентралізації державного управління України. У статті розглядаються як сильні сторони, так і недоліки гедоністичного підходу в оцінці якості товарів і послуг, аналізується американський досвід альтернативного розрахунку інфляції з виключенням гедоністичних індексів. Разом із тим відзначаються серйозні недоліки, пов'язані з відсутністю якісної та достовірної статистики, а також складності проведення розрахунків і їх «дистрибуції» серед зацікавлених споживачів і отримання первинної статистики. Автор робить висновок щодо методологічної можливості використання інтегрального показника якості життя в регіональному розрізі на основі гедоністичних індексів.

Стаття написана російською мовою


Ільницький Д. О.
Національні моделі університетського патентування: висновки зі світового досвіду (c. 14 - 23)

Метою статті є напрацювання аргументів для визначення шляхів удосконалення політик розвитку національного науково-освітнього простору на основі ідентифікації та аналізу основних національних моделей університетського патентування. Робиться висновок, що в умовах існування основних національних моделей університетського патентування (інституційної, винахідника та гібридної) в країнах останні 20 років мають місце динамічні зміни. Статистичні дані та дані патентних баз даних не завжди дають можливість адекватно оцінити діяльність університетів як інституцій економіки знань, що дало підстави стверджувати про існування «шведського» та «європейського» парадоксів. Узагальнення світового досвіду дало можливість виявити, що Великобританія та Китай найбільше просунулися на шляху розбудови інституційних моделей за взірцем США. Використання університетів США як взірця обумовлюється схильністю рядових університетів брати приклад з лідерів, які стали такими внаслідок накопичення еволюційних змін. В Україні сформувалась унікальна на європейському континенті інституційна модель з високою роллю індивідуальних винахідників, якій характерні негативні прояви. Обґрунтовується, що в країнах має відбуватися постійний діалог щодо галузевих пріоритетів відкритості результатів університетських досліджень і використання патентування як однієї з форм захисту результатів університетських досліджень.

Стаття написана російською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2015

Алексєєва Н. І., Котіна Г. М., Степура М. М.
Особливості розрахунку вартості суспільних благ (від необхідного до бажаного): вітчизняні реалії та європейський досвід (c. 7 - 19)

Досліджено суспільні потреби та інструменти їх задоволення – суспільні блага. Приділено увагу тому, що суспільні потреби складаються з індивідуальних потреб суб’єктів економічних відносин та колективних. Вони є взаємозалежними та взаємодоповнюючими. Важлива відмінність індивідуальних та колективних потреб полягає в їх персоніфікованості (індивідуалізованості) та подільності. Розглянуто поняття, пов’язані із суспільними потребами, – суспільний інтерес (як форма прояву суспільних потреб), суспільне благо (усі товари, послуги, які можуть задовольнити суспільні потреби). Для дослідження суспільних потреб та благ взято за основу одну з найпопулярніших їх класифікацій, що полягає в поділі на первинні та вторинні. Зроблено акцент на важливості її використання при визначенні пріоритетності фінансування суспільних благ. Основну увагу приділено виокремленню підходу щодо розрахунку вартості суспільних благ. Він розглядається як один із етапів задоволення суспільних потреб (поряд з їх плануванням та аналізом ступеня їх задоволення). Наведено підхід щодо визначення структури фінансування загального обсягу суспільних благ, розрахунку мінімально допустимого та бажаного обсягу їх фінансування. Існуючий інтерес до європейського досвіду підштовхнув авторів статті до аналізу вартості та структури фінансування суспільних благ у Франції, наявна статистична база уможливила це. Установлені залежності між показниками дозволили провести розрахунки бажаних обсягів фінансування суспільних потреб на одну особу за трьома сценаріями: оптимістичним, задовільним та критичним, що відповідають фазам економічного циклу. Таке моделювання спрямоване на його застосування при прийнятті управлінських рішень, розробці соціально-економічної політики тощо. Відзначено серйозні недоліки, пов'язані з відсутністю якісної та достовірної статистичної інформації по Україні, що ускладнює проведення розрахунків та врахування зарубіжного досвіду.

Стаття написана українською мовою


Глухова Д. А.
Стратегії розподілу федерального бюджету США: військово-інноваційний вимір (c. 20 - 24)

Метою статті є висвітлення концептуальних засад та особливостей пріоритетних напрямів перерозподілу федеральних коштів США. Дана тематика є вкрай актуальною, оскільки розкриває систему фінансування та асигнувань найпотужнішої держави в світі по багатьом аспектам. У статті розглянуто структуру державного фінансування військової сфери країни та напрями модернізації американського ВПК. Визначено, що в умовах світової експансії військових дій США в жодному разі не залишаються осторонь даних подій. Виробництво американської військової продукції відіграє ключову роль в оборонному комплексі не лише самої країни, але й світової спільноти в цілому. Для України з ускладненням військово-політичного стану співробітництво з США та включення фінансової допомоги нашій країні у федеральний бюджет є досить важливими. Зазначені напрями розподілу отриманих коштів в розмірі 300 млн дол. українським урядом підтверджують підтримку з боку Америки нашої держави у військовому оснащенні та модернізації національного ВПК.

Стаття написана українською мовою


Загородня А. А.
Зміст професійної підготовки фахівців економічної галузі в Республіці Польщі (c. 25 - 29)

У статті проаналізовано зміст професійної підготовки фахівців економічної галузі в Республіці Польщі. Автор акцентує увагу на тому, що економічна освіта – це особливий різновид освіти, змістовий та процесуальний компоненти якої значною мірою впливають на формування як професійних, так і особистісних критеріїв індивідуального розвитку, професійне становлення компетентного фахівця, який впливатиме на розвиток і перебіг різних економічних процесів, що зможуть визначити благоустрій суспільства загалом та кожної особистості зокрема. Також автор зазначає, що економічна освіта – це вироблення в студентів чіткої уяви про наукові закономірності розвитку економіки, особливості ринкових відносин, цілеспрямоване, систематичне формування у майбутніх фахівців економічних знань, високої організованості та творчої ініціативи, їхня підготовка до високопрофесійної праці, вмілого дбайливого ставлення до природи, вироблення звички практично використовувати економічні знання в реальному житті. Зміст професійної підготовки фахівців економічної галузі в Республіці Польща визначається освітніми стандартами для галузі дослідження, зокрема – економіки.

Стаття написана українською мовою


Фер Г., Тофанюк О. В.
Система фіскального вирівнювання у Німеччині та Україні (c. 30 - 38)

Спираючись на досвід європейських країн, розроблено практичні рекомендацій щодо підвищення рівня бюджетної забезпеченості регіонів України. У статті порівняно систему фіскального вирівнювання у Німеччині і в Україні, виявлено відмінності підходів до вирівнювання на підставі фактичного перерозподілу, проаналізовано ефективність та прозорість використання бюджетних ресурсів у цих державах. У результаті дослідження було обґрунтовано необхідність децентралізації податкових надходжень в Україні для зменшення обсягів трансфертів із Державного бюджету в регіони. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є розробка стратегії реформ для Німеччини та України з метою покращення соціально-економічних відносин між центром і регіонами та удосконалення перерозподілу бюджетних ресурсів. Удосконалення системи фіскального вирівнювання передбачає використання методів оптимізації з урахуванням міжрегіональних економіко-географічних зв’язків.

Стаття написана англійською мовою


Крупка М. І., Ревак І. О.
Світовий досвід використання освіти і науки у процесах нарощування інтелектуального потенціалу держави (c. 39 - 45)

Метою статті є аналіз світового досвіду використання освіти і науки у процесах нарощування інтелектуального потенціалу держави та перспективи його застосування в Україні. У статті розглянуто особливості континентальної, атлантичної та східно-азійської моделей управління вищою освітою, акцентовано увагу на ключових моментах, що можуть бути корисними для реформування української системи освіти. Зазначено, що проблема якості вищої освіти України закладена у фундаментальних принципах її функціонування, оскільки умовами розвитку вітчизняної системи освіти тривалий період слугувала адміністративна система, тоді як європейська система освіти побудована на принципах конкуренції та вільного ринку. На основі порівняльної характеристики джерел фінансування у США встановлено домінуючу роль федерального уряду та з’ясовано, що серед галузей науки лідируючі позиції займають науки про життя. Проаналізовано досвід реформування науки у країнах Центрально-Східної Європи, що відбувався за зразком функціонування науково-дослідних інститутів і дослідницького процесу в країнах ЄС. Особливу увагу звернено на успішний досвід реформування освіти і науки в Китаї. Автором обґрунтовано напрями нарощування інтелектуального потенціалу в Україні з урахуванням зарубіжного досвіду шляхом поглиблення інтеграції освіти та науки, зокрема: створення широкої мережі дослідницьких університетів і проведення на їх базі левової частки фундаментальних досліджень; прискорений розвиток державно-приватного партнерства у сфері освіти і науки; швидке оновлення навчальних програм, адекватних вимогам часу та впровадження міждисциплінарних курсів; конкурсне фінансування наукових програм за участю держави та міжнародних фінансових організацій; розширення фінансової автономії ВНЗ за рахунок залучення приватних фінансових ресурсів через бізнес-структури, створення благодійних інвестиційних фондів; активізація співпраці вищих освітніх закладів з підприємницькими структурами, що сприятиме подальшому розвитку інституційного середовища та національної економіки в цілому.

Стаття написана англійською мовою


Полікарпова О. С.
Фінансові дисбаланси та макропруденційна політика у валютному союзі (c. 46 - 52)

Кредитна криза та її трансформування в кризу суверенного боргу проілюстрували обмеженість традиційної макрофінансової політики. Фінансова криза довела, що пріоритет цінової стабільності не гарантує макроекономічної стабільності. Перегляд цілей і завдань грошово-кредитної політики відбувається в багатьох країнах. Для забезпечення макроекономічної стабільності центральні банки повинні використовувати нові інструменти, які будуть розглядати фінансову стабільність як додатковий об’єкт. Починаючи з 2009 р. МВФ рекомендує центральним банкам використовувати макропруденційні інструменти для зниження макрофінансових ризиків та дисбалансів у структурі фінансової системи. Ефективність макропруденційної політики залежить від її калібрування з грошово-кредитною політикою. Зростання фінансових дисбалансів у перше десятиліття після впровадження євро, наявність суперечливих фіскальних стратегій, розгортання спіралі швидкого кредитування та інфляції цін призвели до апраксії в грошово-кредитній політиці, а податково-бюджетна політика була обмежена інституційними механізмами. Акумулюючи кошти в період профіциту бюджету, країни — члени ЄВС намагалися зменшити асиметричні шоки. Пріоритет цінової стабільності в ЄВС був досягнутий, але економіки в цих країнах потерпали від фінансових дисбалансів. Макропруденційна політика спрямована на запобігання й пом’якшення системного ризику та відіграє помітну роль у реформуванні нової політики центральних банків. Саме тому європейські країни розробляють нові методики та інституційні рамки для реалізації нової макропруденційної політики. Проблема структурного арбітражу та можливість виникнення нових фінансових диспропорцій в ЄВС стає все більш імовірною. Перетікання фінансових капіталів та фінансових інститутів з більш жорстких до більш м’яких юрисдикцій пов’язане з налаштуванням макропруденційної політики. Розглянуто макропруденційну політику центральних банків, проаналізовано фінансові дисбаланси ЄВС, починаючи з 1999 р., охарактеризовані основні макропруденційні інструменти та розглянуті країни ЄВС, які почали їх застосовувати. Проаналізовано ефективність використання основних макропруденційних інструментів в екстраполяції на пом’якшення виявів системного ризику. Визначено напрями взаємодії макропруденційної та грошово-кредитної політики в ЄВС. Розглянуто проблему макропруденційної міграції, яка може викликати нову загрозу фінансової асиметрії в ЄВС.

Стаття написана українською мовою


Скрипник А. В., Оборська І. С.
Оцінка ефективності вищої освіти (c. 53 - 61)

Метою статті є побудова моделі для оцінки ефективності отримання вищої освіти залежно від діючих характеристик освітнього процесу та діючих макроекономічних показників. Розглянуто причини незадовільного стану сучасної української вищої освіти. Головними причинами низької якості навчальних програм, що пропонуються, розглянуто низьку якість педагогічного складу вищих навчальних закладів та прагнення випускників до отримання політичного, а не людського капіталу. Запропоновано кількісні методи оцінки ефективності витрат на вищу освіту, що базуються на даних відносно рівня оплати кваліфікованої та некваліфікованої праці, вартості отримання вищої освіти та показниках ринків фінансових послуг країни (кредитній ставці та ставці дисконтування). Показано, що визнані лідери освітнього простору мають найкращі позиції за показником ефективності витрат. Проведено порівняльний аналіз бюджетних витрат на вищу освіту в Україні та інших країнах, за допомогою якого робиться висновок про неможливість зростання рівня бюджетних витрат у найближчому майбутньому і можливе значне скорочення кількості вищих навчальних закладів внаслідок зростання конкуренції з боку східноєвропейських країн із реформованою освітою.

Стаття написана українською мовою


Тимошенко О. В.
Методологічні засади рейтингування країн Європейського Союзу за показниками макроекономічної безпеки (c. 62 - 72)

Обґрунтовано основні суперечності діючих методичних підходів до оцінки рівня економічної безпеки держави та розроблено пропозиції щодо запровадження єдиної методології її оцінювання, яка була б прийнятною для використання на міждержавному рівні або для певного кластера країн. На основі проведених досліджень встановлено, що уніфікованих ознак класифікації країн не існує. Для визначення найбільш вагових коефіцієнтів та критичних значень індикаторів економічної безпеки доцільно групувати країни за рівнем економічного розвитку, запропонованим комісією ООН та МВФ. Аналіз рівня економічної безпеки проведено для країн — членів Європейського Союзу як окремого кластера країн на прикладі показників макроекономічної безпеки. На основі оцінювання встановлено, що запропонований перелік індикаторів і їхніх критичних значень є економічно обґрунтованим і побудований за принципами адекватності, репрезентативності і комплексності. Найбільш безпечними країнами ЄС, які відповідають встановленим нормативам макроекономічної безпеки у 2004 р., були Австрія, Данія, Швеція, Фінляндія, причому відсоток абсолютно безпечних країн у 2014 р. зменшився із 14,3 до 7,1 % і такими країнами залишилися лише Данія і Швеція. Впродовж аналізованого періоду до зони ризику потрапили Болгарія та Хорватія, в небезпечній зоні перебувала Естонія, Литва, Латвія, Румунія. Україна у 2014 р. за рівнем макроекономічної безпеки перебувала у критичному стані, що сигналізувало про серйозні структурно-системні дисбаланси її розвитку.

Стаття написана українською мовою


Тимощук О. М., Горошко К. О.
Європейський досвід забезпечення розвитку річкових судноплавних компаній (c. 73 - 78)

Метою статті є дослідження особливостей розвитку внутрішнього водного транспорту європейських країн, визначення основних шляхів розвитку судноплавних країн Європейського Союзу та застосування їхнього досвіду для внутрішнього судноплавства України. У статті проаналізовано обсяги вантажообігу, протяжність внутрішніх водних магістралей європейських країн, номенклатура основних вантажів даного виду транспорту Європи. Визначено основі судноплавні коридори: Рейн – основний коридор, який зв’язує портовий кластер Північної Європи з Хінтерлендом; Північ – Південь, який складається з каналів в Нідерландах, Бельгії та Франції; східний коридор, внутрішні водні шляхи якого покривають території від Німеччини до Польщі та Чехії; південно-східний коридор, який включає до себе Дунай, Майн і канали Майн – Дунай, Дунай – Чорне море. Проаналізовані основні елементи програми розвитку внутрішнього водного транспорту Європи «NAIADES» – Navigation And Inland Waterway Action and Development in Europe.

Стаття написана українською мовою


Хаустова В. Є.
Глобальні тенденції розвитку промисловості в розвинутих країнах світу і тих, що розвиваються (c. 79 - 91)

Статтю присвячено аналізу глобальних тенденцій розвитку промисловості в розвинутих країнах світу і тих, що розвиваються. Наведене дослідження базується на даних міжгалузевих балансів по 38 країнах за період 1996–2011 рр. За визначеними групами країн досліджено: динаміку та структуру обсягів світового виробництва промислової продукції, питому вагу промисловості, динаміку та структуру обсягів експорту промислової продукції, динаміку експортоорієнтованості промислового виробництва, динаміку ємності внутрішнього ринку промислової продукції, структуру споживання промислової продукції, динаміку та структуру ВВП високотехнологічних галузей промисловості, динаміку питомої ваги ВВП високотехнологічних галузей у ВВП світової промисловості. Сформовано рейтинги 20 найбільших: виробників, експортерів та імпортерів промислової продукції у світі, країн-лідерів за ємністю внутрішнього ринку промислової продукції, країн-лідерів за рівнем імпортозалежності внутрішнього ринку промислової продукції у світі, країн-лідерів за обсягами ВВП високотехнологічних галузей промисловості. На підставі проведеного аналізу доведено, що розвиток промисловості у країнах, що розвиваються, відбувається вищими, порівняно з розвинутими країнами, темпами. Високі темпи розвитку промисловості країн, що розвиваються, забезпечені, у першу чергу, зростанням ємності їх внутрішніх ринків. При цьому збереження високого рівня активності на міжнародному ринку продукції промислового виробництва поки ще дозволяє розвинутим країнам світу втримувати провідні позиції рейтингів. Серед країн, що розвиваються, найбільш промислово розвинутими вважаються Корея, Китай та Індія, а серед розвинутих – Німеччина, Японія та США. Суттєва перевага розвинутих країн світу простежується у сфері виробництва високотехнологічної продукції. Навіть враховуючи перевагу в темпах зростання ВВП високотехнологічних галузей промисловості у країнах, що розвиваються, їх частка у загальносвітовому обсязі залишається поки що значно меншою.

Стаття написана українською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2016

Нвосу Д. Е.
Розвідка нафти та дилема безробіття в дельті річки Нігер у Нігерії (c. 6 - 13)

Дельта Нігеру, що розташована у південній частині Нігерії, займає площу близько 112,110 км2 і складає близько 12 % від загальної площі країни. Дельта Нігеру – регіон багатий на нафту, що вивів Нігерію на 12-те місце серед нафтовидобувних країн світу. Частка видобутку нафти складає 90 % від експортних надходжень і 75 % від загальних надходжень до бюджету країни. Однак, незважаючи на численні соціальні і економічні здобутки нафтовидобувної промисловості, саме вона вважається причиною зростання рівня безробіття у цьому регіоні. Беручи до уваги вищезгадане, мета цієї роботи – оцінити взаємозв’язок видобутку нафти та високого рівня безробіття в дельті річки Нігер. У статті застосовано метод неекспериментального дослідження для можливості пропорціонального відображення, метод кластерного та випадкового вибору – для розповсюдження анкет, а також метод інтерв’ювання – для отримання безпосередніх даних та інформації. Результати показали, що екологічна руйнація, спричинена видобутком нафти, негативно вплинула на рибальство та землеробство – основні види діяльності сільського населення регіону. Іншими словами, загрози розливу нафти, спалювання попутного газу, забруднення і інша діяльність, пов’язана з видобутком нафти, знищують довкілля, від якого залежить велика кількість працеспроможного населення, для котрого це – основне середовище існування і джерело доходів. Таким чином, внаслідок виснаження родючих ґрунтів урожайність падає або взагалі зникає, зникають ліси, а з ними – і їх ресурси. Ріки та водоймища забруднюються, що призводить до вимирання риби і річкової фауни, а це, у свою чергу, до того, що рибаки та фермери, чия праця напряму залежить від стану довкілля, страждають від безробіття. Як наслідок – широке розповсюдження бідності, хвилювання і панування ворожого настрою серед молоді, а також поява інших соціальних проблем, що переважають у цьому регіоні. На жаль, роки недбалого ставлення до проблеми мультинаціональних нафтових компаній з одного боку та відсутність чіткої державної політики врегулювання ситуації з боку національного уряду тільки все більше поглиблюють проблему.

Стаття написана англійською мовою


Козирєва О. В.
Аналіз диференціації соціально-економічного розвитку регіонів у країнах-членах ЄС (c. 14 - 23)

Статтю присвячено дослідженню проблеми диференціації соціально-економічного розвитку регіонів у країнах-членах ЄС. Досліджуваними країнами було відібрано: Німеччину, Іспанію, Францію, Італію, Польщу та Великобританію. Для порівняння соціально-економічного рівня розвитку регіонів країн-членів ЄС використано показник ВВП на одну особу і коефіцієнт безробіття. Використовуючи матричний підхід до визначення проблемності регіонів країни у площині їх соціально-економічного розвитку, здійснено розрахунки за регіонами обраних країн порівняно зі значенням відповідних показників матриці до середнього по ЄС і до середнього у досліджуваній країні. На базі використання теорії «центр-периферія» і групування регіонів країн-членів ЄС за рівнями доведено, що більшого рівня ВВП на одну особу в масштабі ЄС досягають країни-члени ЄС, які мають більш економічно розвинутий центр із відповідним ядром (або кількістю регіонів).

Стаття написана українською мовою


Крамаренко Р. М., Кірик М. А.
Міжнародна інтеграційна взаємодія з метою інноваційного розвитку (c. 24 - 30)

В наш час глобалізація процесів у галузі науково-технічної і промислової діяльності продовжує зростати. Країни укладають двосторонні та багатосторонні угоди задля сприяння співпраці в наукових дослідженнях та спільного фінансування капіталомістких інноваційних проектів. Об’єднання конкурентних переваг фірм мотивується політикою уряду по залученню прямих іноземних інвестицій та виходу на нові ринки. Незважаючи на деякий дискомфорт країн світу через відтік знань за кордон та порушення рівноваги торгового балансу, більша частина країн, що входять до ОЕСР, мають від цих угод наукові й економічні вигоди. Процеси, пов'язані з інноваціями, постійно перебувають під пильною увагою вітчизняних та іноземних фахівців, що знаходить своє відображення у їхніх працях. Метою статті є аналіз впливу міжнародної інтеграційної взаємодії країн світу на інноваційний розвиток. Проаналізовано форми прояву інтернаціоналізації інноваційної діяльності. Визначено основний вектор сучасної глобальної конкуренції, що заснований на науково-технічних досягненнях та інноваціях. Виявлено та охарактеризовано основні напрямки інтернаціоналізації інноваційної діяльності.

Стаття написана українською мовою


Мамедов І. Р. о.
Основні підсумки та перспективи розвитку будівництва у м. Баку (c. 31 - 35)

Найважливішим документом, що визначає головні напрямки розвитку міста, є Генеральний план, який розробляється на основі прогнозу інновацій і розвитку промислових і комунальних підприємств, транспорту, закладів науки, освіти, охорони здоров'я та культури. Його основу складає планувальна структура міста, тобто розміщення промислових підприємств, житлових масивів, транспортних схем тощо. Підведення підсумкових даних із реалізації Генеральних планів м. Баку, обґрунтування перспектив розвитку містобудування є основною метою цього дослідження. Ця мета досягається шляхом прогресивного планування і забудови, вибору раціональних типів житлових будинків, концентрації житлового будівництва, реконструкції житлових масивів у промислових зонах, насамперед непридатних для проживання населення, поліпшення екології та ефективного використання земель, розвитку туризму.

Стаття написана російською мовою


Раєвнєва О. В., Дубровіна Н. А.
Оцінка конкурентоспроможності факультетів вищих навчальних закладів Словаччини (c. 36 - 45)

Проблема конкурентоспроможності вищої освіти, ефективності її функціонування та підготовка випускників вищих навчальних закладів відповідно до поточних та майбутніх потреб ринку є одними з ключових питань стратегії соціально-економічного розвитку в країнах ЄС. Метою дослідження є визначення конкурентоспроможності факультетів провідних вищих навчальних закладів Словаччини на основі використання кластерного аналізу та рейтингових оцінок, наданих національними експертами. У роботі приведено описання методики рейтингового оцінювання факультетів вищих навчальних закладів Словаччини на основі таких складових, як: навчальний процес; привабливість програми; наука та дослідницька діяльність; докторантура; залучені гранти. Визначено недоліки підходу оцінки рейтингу факультету на підставі узагальненого середнього показника. З метою удосконалення аналізу конкурентних позицій окремих факультетів ВНЗ Словаччини в роботі було використано кластерний аналіз та наведено результати розбиття факультетів на п’ять груп. Для прогнозування змін конкурентних позицій факультетів ВНЗ Словаччини були побудовані дискримінантні функції, які дозволяють визначити можливі якісні зміни стану конкурентоспроможності факультетів внаслідок дії зовнішніх або внутрішніх факторів.

Стаття написана українською мовою


Семигуліна І. Б.
Аналіз тенденцій соціально-економічного розвитку Польщі та її регіонів за період членства країни в Європейському Союзі (c. 46 - 55)

Регіональна політика країн Європейського Союзу спрямована на вирішення питань регіонального розвитку, пов’язаних із зменшенням наявних регіональних диспропорцій, запобіганням виникненню регіональних дисбалансів, скороченням розриву між соціально-економічними показниками розвитку різних країн і їх регіонів, вирішенням проблем розвитку територій, які є нагальними і для розвитку сучасної України. Інтегрування України до Європейського співтовариства робить актуальним питання детального вивчення досвіду та аналізу ключових елементів регіональної політики країн ЄС і передбачає необхідність побудови власної регіональної політики з урахуванням кращих європейських принципів організації управління регіональним і місцевим розвитком, а також розбудови системи місцевого самоврядування. Найбільш доцільним для України є використання кращих практик регіональної політики тих країн-членів ЄС, що вдало пройшли перехідний етап у розвитку економіки і демонструють стабільні позитивні зрушення. Сучасні суспільно-політичні зміни в Україні, що супроводжуються реформуванням принципів місцевого самоврядування та територіальної організації влади на місцевому рівні, викликають значний інтерес із боку державних органів, суспільних і громадських організацій нашої країни до вдало проведених змін адміністративно-територіального устрою в комплексі з іншими структурними реформами в Польщі. Бажання України інтегруватися в сучасне Європейське товариство робить актуальним вивчення питання щодо результатів розвитку Польщі та її регіонів, динаміки змін соціально-економічних показників, в тому числі за період членства країни в Європейському Союзі.

Стаття написана українською мовою


Ярошенко І. В.
Аналіз і оцінка тенденцій соціально-економічного розвитку країн Європейського Союзу та їх регіонів (c. 56 - 67)

Сучасний розвиток України та її регіонів на фоні триваючих євроінтеграційних процесів потребує детального вивчення досвіду формування європейської регіональної політики, позитивних прикладів і тенденцій, що сприяли економічному зростанню територій і покращенню добробуту населення країн ЄС з метою їх використання під час формування власної національної регіональної політики у країні. Регіональна політика ЄС, що має назву політики «згуртування», як складова європейської структурної політики спрямована на вирішення проблем розвитку територій, насамперед депресивних, старопромислових, слаборозвинених, зменшення наявних диспропорцій соціального й економічного розвитку регіонів та запобігання виникненню міжрегіональних дисбалансів у Євросоюзі. Дослідження нерівномірності розвитку територій країни є важливою частиною державної політики. Виявлення основних характерних рис асиметрії дозволяє не тільки виявити наявну ситуацію щодо диспропорційності регіональних потенціалів сталого розвитку, але й оцінити дії уряду, спрямовані на їх усунення. Для України, яка має на меті інтегруватися до Європейського співтовариства, детальне дослідження досвіду й аналіз пріоритетних засад регіональної політики країн ЄС є вкрай доцільним для формування та реалізації власної регіональної політики з урахуванням кращих європейських принципів організації управління регіональним і місцевим розвитком і розбудови місцевого самоврядування. Особливо цінним може виявитися використання кращих практик регіональної політики країн-членів ЄС Центральної та Східної Європи, які демонструють стабільні позитивні зміни в соціально-економічному розвитку.

Стаття написана українською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2016

Довгаль О. А., Таран А. Ю.
Теоретичні аспекти технологічного лідерства національних економік (c. 5 - 12)

Розглянуто основні теоретичні підходи до формування та визначення сутності технологічного лідерства національних економік. Глобальність фактора технологічного розвитку на сьогодні виступає основним двигуном розвитку економік більшості країн світу. Під час технологічного розвитку відбуваються зміни і вдосконалення всіх елементів продуктивних сил, з'являються інновації або нововведення. Розглянуто різні підходи до визначення сутності технологічного лідерства, проаналізовано етапи його становлення, теоретичні концепції різних наукових шкіл щодо впливу фактора технологічного розвитку на загальноекономічні процеси національних економік. Узагальнено характеристики технологічних укладів і виявлено їх вплив на формування технологічного лідерства країн світу. Розглянуто основні підходи до визначення технологічного лідерства різних країн на основі розрахунку міжнародних індексів. Перспективами подальшого дослідження з цієї проблематики є комплексне дослідження детермінант, що відображають технологічне лідерство і дають загальну оцінку якісних особливостей формування його складових.

Стаття написана українською мовою


Отенко І. П.
Економічна стійкість у галузі міжнародного бізнесу: особливості, методи та підходи (c. 13 - 18)

У статті наведено аналіз економічної стійкості в міжнародному бізнесі. Це дослідження проведено для забезпечення більш глибокого розуміння і узгодження ключових понять стійкості. Розглянуто підходи до визначення стійкості, розкрито важливі критерії і основні характеристики сталого розвитку в міжнародному бізнесі. У статті показано, як концепція економічної стійкості може бути застосована в бізнес-процесах. Розглянуто основні ідеї найбільш поширених концепцій стійкості. Наведено дані щодо впливу окремих країн на зміну навколишнього середовища. Визначено роль соціальних, управлінських факторів, факторів навколишнього середовища в інвестиційних процесах.

Стаття написана англійською мовою


Ізмайлов Я. О.
Активізація інвестиційно-інноваційного розвитку економіки України через удосконалення бухгалтерського обліку й аналізу іноземних інвестицій (c. 26 - 33)

Метою статті є обґрунтування та подання рекомендацій з удосконалення бухгалтерського обліку й економічного аналізу іноземних інвестицій для інвестиційно-інноваційного розвитку економіки України. Проаналізовано динаміку макроекономічних показників іноземних інвестицій, які мають прямий вплив на інвестиційно-інноваційний розвиток України. Визначено та систематизовано основні проблеми інвестиційно-інноваційного розвитку та наведено місця України у світових рейтингах по слабких позиціях економіки. Подано тлумачення категорії «іноземні інвестиції» з метою їх застосування у бухгалтерському обліку й економічному аналізі. Запропоновано шляхи удосконалення обліково-аналітичних процедур іноземного інвестування для створення прозорих і зрозумілих правил ведення іноземцями бізнесу в Україні. Обґрунтовано позитивний вплив поданих рекомендацій на інвестиційно-інноваційний розвиток економіки України.

Стаття написана українською мовою


Кизим М. О., Салашенко Т. І., Борщ Л. М.
Перспективи зміцнення енергетичної безпеки України шляхом розвитку нетрадиційного газовидобутку (c. 34 - 43)

У статті наведено аналіз американського досвіду освоєння природного сланцевого газу в США, визначено причини, які зумовили сланцеву революцію. Поточний її стан характеризується досягненням піку видобутку одночасно зі зміщенням акцентів із видобутку природного сланцевого газу на сланцеву нафту. Як глобальні передумови розвитку сланцевої індустрії розглядаються їх потенційні технічно видобуті запаси, а також тенденції щодо зростання запасів конвенціональних запасів природного газу і розвитку торгівлі зрідженим природним газом. Природний сланцевий газ може розглядатися як альтернативний проект тільки для зрідженого природного газу, тоді як порівняно з трубопровідним газом його видобуток є неконкурентоспроможним. Національні передумови розвитку індустрії нетрадиційного газовидобутку визначаються виходячи з поточних тенденцій на газовому ринку України. Основними факторами, які перешкоджають реалізації цього напряму, є зниження національних газових потреб, а також лібералізація торгівлі природним газом на європейській основі. Економічна оцінка доцільності видобутку природного сланцевого газу дозволила спрогнозувати собівартість його видобутку на гирлі свердловини за різними глибинами і здійснити оцінку інвестиційної привабливості за різними агрегатними станами. Апробацію наведеного методичного підходу було здійснено для Дніпровсько-Донецького і Карпатського сланцевих басейнів, на основі чого зроблено висновок про більш високу інвестиційну привабливість першого, з огляду на його колекторські властивості і наявність покладів нетрадиційних вуглеводнів у різних агрегатних станах.

Стаття написана російською мовою


Ревак І. О., Охримович М. М.
Активізація інвестиційної діяльності у сфері культури як один із критеріїв забезпечення інвестиційної безпеки України (c. 44 - 49)

Метою статті є дослідження напрямів активізації інвестування сфери культури як одного з критеріїв економічного зростання та забезпечення інвестиційної безпеки держави. Аналізуючи успішний міжнародний досвід і систематизуючи наукові дослідження, було визначено, що розвиток сфери культури сприяє національній продуктивності та покращує якість життя населення. На основі дослідження соціально-економічних тенденцій і статистичних даних визначено проблеми розвитку української культури як одного з інструментів переходу до інноваційної моделі розвитку суспільства. Акцентовано увагу на практичних аспектах підтримки належного стану та відродження культурної спадщини України як джерела забезпечення української історичної атрибутики, суспільної моралі й етики. У результаті дослідження встановлено, що об’єкти культурної спадщини є беззаперечними економічними перевагами, які мають безпосередній вплив на інвестиційну привабливість регіонів.

Стаття написана українською мовою


Слава С. С., Гапак Н. М.
Організаційно-функціональна основа економічного розвитку громад та особливості її потенційної динаміки в умовах децентралізації влади (c. 50 - 57)

Статтю присвячено аналізу переліку інституцій і видів діяльності, що генеруються цими інституціями, які в комплексі покликані стимулювати економічний розвиток громади в умовах децентралізації влади. Проведено поділ інституцій на урядові / квазіурядові, освітні / наукові та бізнесові. Проаналізовано кількісно-структурні співвідношення організаційних заходів місцевого економічного розвитку в розрізі цих інституцій. Встановлено, що найбільше організаційних заходів, які сприятимуть економічному розвитку громади, можуть вживати урядові / квазіурядові та бізнесові інституції – це відповідно 85 % і 80 % від усього визначеного їх переліку. Наукові й освітні організації мають у своєму активі лише 35 % у цьому структурному розподілі. Тобто на сьогодні важливим є більше функціональне наповнення заходів, які сприяють місцевому економічному розвитку, для освітніх і наукових інституцій. Адже вони в цьому питанні в 2–2,5 разу відстають від урядових і бізнесових інституцій. Цим дослідженням також дано оцінку наскрізності організаційних заходів місцевого економічного розвитку в розрізі інституцій. При цьому найінтенсивнішим заходом можуть стати муніципальні кластери, що зможуть об’єднати понад 75 % місцевих інституцій (13 інституцій з 20, визначених дослідженням). Співпраця з науковими, освітніми та фінансово-кредитними установами також має досить значний відсоток наскрізності – 50. Заходи, пов’язані з активізацією бізнес-діяльності (бізнес-дорадництво, фандрейзинг, поширення кращих практик тощо), за інтенсивністю застосування серед розглядуваних інституцій складають близько 30 %. Найменшу наскрізність (близько 6 %), що відповідає 1 інституції, мають міжмуніципальне співробітництво, організація громадських слухань, електронне урядування та розвиток кредитних відносин у громаді.

Стаття написана українською мовою


Чечетова-Терашвілі Т. М., Удовенко А. О., Лосева О. Г.
Нова методика проведення аналізу регуляторного впливу нормативно-правового акту: за і проти (c. 58 - 66)

У статті оцінено переваги та проблеми діючої методики проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акту (АРВ). Обґрунтовано актуальність розробки методичного підходу для оцінки якості здійснення регуляторними органами АРВ проектів нормативно-правових актів. Проаналізовано АРВ до проектів нормативно-правових актів, які були розроблені регуляторними органами в березні і квітні 2016 року на предмет їх відповідності новій методиці. Сформовано алгоритм застосування методичного підходу. Обґрунтовано інтегральний показник і визначено коефіцієнти повноти якісної і кількісної оцінок. Для проведення оцінки відібрані державні та місцеві регуляторні органи. Зроблено висновки щодо повноти і якості проаналізованих АРВ, а також їх відповідності положенням нової методики. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення чинної методики.

Стаття написана російською мовою


Ярошенко І. В., Семигуліна І. Б.
Реалізація реформи децентралізації в Україні: актуальні питання модернізації системи публічного управління (c. 67 - 73)

Потреба всіх ланок сучасного українського суспільства у структурних трансформаціях визначає напрямки розвитку країни та її територій. Одним із таким пріоритетних векторів є реформа децентралізації, ефективність реалізації якої нерозривно пов’язана зі змінами, що відбуваються в усіх життєво важливих для розвитку суспільства і кожної людини громадських сферах: державному управлінні, судовій системи, правоохоронних органах, дерегулюванні і розвитку бізнесу, банківському та фінансовому секторах, інноваційній і торговій політиці, освіті, медицині, інших галузях економіки і соціальної сфери. Розпочаті в Україні перетворення, в тому числі в частині децентралізації публічної влади, потребують подальших законодавчих змін, а також бажання всіх суспільних інституцій щодо їх ефективної реалізації на основі державної ініціативи та громадської підтримки. Моніторинг реалізації реформи децентралізації в Україні показав незначні фактичні результати її виконання. На сьогодні досі ще не створене повноцінне базове законодавство в частині повноважень, ресурсів, відповідальності. Доцільним є глибоке науково-практичне дослідження світового й українського досвіду, розробка і впровадження науково обґрунтованої власної системи децентралізації влади з урахуванням історичних, ідеологічних, культурних, соціальних, економічних, географічних та інших особливостей країни, при цьому, враховуючи кращі світові практики, які результативно можна використовувати.

Стаття написана українською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2016

Мізюк Б. М., Кітц Р. Р.
Ефективність механізмів забезпечення фінансової стабільності в розвинутих країнах (c. 6 - 14)

Мета статті – виявлення взаємозв’язків між монетарною політикою і довгостроковою фінансовою стабільністю. Головним методом дослідження є ретроспективний аналіз макроекономічних і фінансових показників США й інших розвинутих країн. Показано, що ані неокейнсіанські, ані монетаристські підходи не здатні забезпечити одночасно довгострокову фінансову стабільність із низькими рівнями волатильності ВВП та інфляції. Крім того, політика інфляційного таргетування в розвинутих країнах не здатна усунути ризик значних макроекономічних рецесій. Стверджено, що причиною цих рецесій є зростання системного ризику через концентрацію фінансових ресурсів у банківському секторі та у власників нефінансових корпорацій. Ця концентрація має два ефекти: 1) зростання морального ризику при кредитуванні; 2) зменшення купівельноспроможного попиту з боку домогосподарств. Перерозподіл фінансових ресурсів між різними групами макроекономічних агентів не відбувається за короткий проміжок часу, а є результатом довгострокової монетарної політики. Оскільки сучасна економічна статистика має певні методологічні проблеми з розрахунком коефіцієнта Джині, в статті для дослідження динаміки нерівномірності розподілу фінансових ресурсів у США запропоновано такий показник, як частка заробітної плати у ВВП. Проведений ретроспективний аналіз монетарної політики США показав, що з поля зору регуляторів випадає важливий системний показник, який характеризує рівномірність розподілу фінансових ресурсів між макроекономічними агентами. Від розподілу фінансових ресурсів залежить розподіл ризиків у макроекономічній системі, що визначає її фінансову стабільність. У статті обґрунтовано необхідність розроблення методів монетарної політики, які б одночасно мінімізували волатильність ВВП, інфляцію та підтримували рівномірність розподілу фінансових ресурсів на прийнятному рівні.

Стаття написана українською мовою


Корнівська В. О., Яременко В. Г.
Актуальні трансформації фінансово-інституційного простору єврозони (c. 15 - 23)

В статті подано результати дослідження процесів реформування фінансово-інституційного простору єврозони, що у довгостроковій перспективі створює підґрунтя для наріжних, базових змін, результатом яких буде не просто посткризовий «перезапуск» системи фінансових інститутів, а формування нових механізмів циркуляції ліквідності та перебудова на цій основі діючої моделі інвестиційного процесу з переважно банківської на ринкову (фондову). На основі аналізу кредитної взаємодії банківських установ єврозони та реального сектора в роботі зроблено висновки відносно обмеженої ефективності діючої моделі інвестиційного забезпечення через неспроможність домінантних фінансових інститутів (банків) включити процеси економічного відновлення в умовах розриву комплементарної взаємодії банківських структур із реальним сектором економіки. В роботі обґрунтовано, що розрив комплементарності банківської системи та реального сектора сформувався у тому числі у зв’язку із розвитком негативної в загальноекономічному контексті комплементарності держави та банківського сектора, що значно спотворює конкурентні засади європейського фінансово-інституційного простору, сприяє банківському лобі та заважає процесам реформування банківського простору, який й надалі буде обмежено ефективним.

Стаття написана українською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2016

Бочарова Ю. Г.
Конкурентоспроможність інфраструктури країн світу (c. 6 - 12)

Метою цього дослідження є визначення та аналіз найбільш конкурентоспроможних країн світу за рівнем розвитку інфраструктури в цілому та окремих її складових. У статті розкрито значення та роль інфраструктури у забезпеченні економічного зростання та розвитку країн світу, їх конкурентоспроможності, вирішенні глобальних проблем людства (у тому числі проблеми бідності), підвищенні якості життя населення. Проведено аналіз стану та особливостей розвитку інфраструктури у світі та в Україні. На основі аналізу рейтингу глобальної конкурентоспроможності ВЕФ визначено найбільш конкурентоспроможні країни світу за рівнем розвитку інфраструктури в цілому й окремими її елементами. На основі розрахунку значення коефіцієнта кореляції Спірмена складено матрицю інтеркореляції показників конкурентоспроможності інфраструктури країн світу у 2010–2015 рр. (за методикою ВЕФ), визначено найбільш значущі детермінанти конкурентоспроможності країн за рівнем розвитку інфраструктури.

Стаття написана українською мовою


Булєєв І. П., Брюховецька Н. Ю.
Формування інституційного середовища у економіках постсоціалістичних країн, що трансформуються (c. 13 - 21)

Проведено аналіз формування ринкових відносин як природного процесу розвитку капіталізму в країнах, які сформували соціально орієнтовану капіталістичну економіку, що підійшла до формування постіндустріального суспільства. У співставленні з класичною схемою розвитку розглянуто форми та методи переходу до ринкових відносин колишніх соціалістичних країн (КСС). Встановлено, що основні провали реформування відбулися внаслідок використання теоретично застарілої ліберальної економічної теорії, ігнорування особливостей розвитку КСС, менталітету суспільства та населення. В результаті сформувався безперспективний олігархічний пануючий клас, який ігнорує інтереси суспільства, більшості населення. Обґрунтовані причини системної соціально-економічної кризи КСС, шляхи подолання провалів ринку. Намічені шляхи виходу з цього стану за допомогою формування сучасного інституціонального середовища, відходу від інституційних ризиків і пасток.

Стаття написана російською мовою


Дейнека Т. А.
Конфронтація основних протидіючих сил глобалізованого ринку як процес розв’язання / поглиблення його суперечностей (c. 22 - 27)

Метою статті є дослідження процесу розв’язання / поглиблення суперечностей сучасного глобалізованого ринку на основі виявлення визначальних для періоду становлення постіндустріальних відносин, протидіючих між собою сил. Підтверджено, що в умовах глобалізації і поступового затвердження принципів постіндустріальної економіки конфронтація основних протидіючих сил ринку зазнає змін, що виявляє себе через процеси розв’язання / поглиблення ринкових суперечностей. Ідентифіковано зміст цієї зміни, а саме: якщо на ранніх етапах розвитку ринку вирішальне значення мало протистояння «держава – ринок», то нині – «громадянське суспільство – ТНК». Описано багатоваріативність взаємодії основних сил ринку – держави, міжнародних організацій, ТНК, громадянського суспільства (як з ефектом досягнення спільності їх інтересів, так і з ефектом роз’єднаності). Доведено, що конфронтація між громадянським суспільством і міжнародними корпораціями об’єктивує у глобалізованій економіці нову, відповідну постіндустріальному змісту господарських відносин і, зокрема, змісту відносин власності, форму суперечності між працею і капіталом.

Стаття написана українською мовою


Жалдак Г. П., Шульгіна Л. М.
Маркетингові стандарти підприємств і ВНЗ: Україна та ЄС (c. 28 - 34)

Розглянуто маркетингові стандарти підприємств і ВНЗ: Україна та ЄС. Визначено основні складові формування маркетингових стандартів у нашій державі та країнах Євросоюзу, систематизовано деякі законодавчі обмеження реклами в певних країнах ЄС. Визначено особливості стандартів ЄС. Основна ідея статті полягає у вивченні європейських маркетингових стандартів, визначенні рівня їх пристосування до національних, а також зборі даних щодо ефективності поширення маркетингових стандартів на ВНЗ, забезпеченні якісної освіти та налагодженні співпраці з європейськими ВНЗ-партнерами. Для Європейської інтеграції важливе загальне розуміння відповідності якості навчання, використання гармонізованих підходів і критеріїв оцінювання. Більшість вітчизняних організацій мають ряд труднощів, пов’язаних із нерозробленою системою показників, орієнтованою на клієнта й інші зацікавлені сторони. Використання маркетингових стандартів ЄС надає вітчизняній економіці відповідний вектор розвитку та відкриває нові конкурентні можливості.

Стаття написана українською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2017

Гончаренко Н. І., Кравець М. А.
Особливості інституціональної структури фондового ринку Польщі в умовах трансформаційних змін глобального фінансового середовища (c. 8 - 14)

У сучасних умовах трансформаційних змін глобального фінансового середовища міжнародний фондовий ринок набуває стійких рис активізації інвестиційної діяльності, становлення масштабної мережі професійних учасників фондового ринку та його багаторівневої інституційної структури, розширення діапазону торгівлі цінними паперами, доступу економічних суб’єктів різних країн до фінансових ресурсів і диверсифікації механізмів концентрації тощо. Проведено дослідження особливостей інституціональної структури фондового ринку Польщі в умовах трансформаційних змін глобальної економічної системи. Проаналізовано чинники, що впливають на обсяг капіталізації Варшавської фондової біржі; виявлено залежність капіталізації біржі від іноземних портфельних інвестицій у акції польських емітентів. За результатами власних розрахунків множинних коефіцієнтів кореляції визначено рівень залежності між індикаторами капіталізації фондового ринку й активами таких фінансових інститутів Польщі, як інвестиційні та відкриті пенсійні фонди, страхові компанії, а також виявлено значну взаємозалежність активів інвестиційних і відкритих пенсійних фондів, страхових компаній. Отримані результати можуть стати підґрунтям для інституційних інвесторів у процесі прийняття ефективних рішень із розширення діапазону торгівлі цінними паперами.

Стаття написана українською мовою


Довгаль О. А., Довгаль Г. В.
Глобальний інноваційний простір: передумови, специфіка й інструменти формування (c. 15 - 20)

Мета статті полягає у дослідженні передумов, специфіки й інструментів формування глобального інноваційного простору в сучасних умовах розвитку. На основі узагальнення світових наукових наробок у статті розглянуто процеси формування глобального інноваційного простору, активізації інноваційної політики різних країн, оптимізації державної інноваційної діяльності як чинника конкурентоспроможності національної економіки. Обґрунтовано, що в сучасному світі дедалі більшу роль відіграє глобальне технологічне співробітництво та партнерство, що виникає тоді, коли кілька різних компаній вирішують здійснити спільний проект, основною метою якого стає розвиток знань і створення інноваційних продуктів або обмін науково-технічною інформацією. Цей процес є одним із шляхів формування глобального інноваційного простору, що визначає стратегії розвитку як інноваційних процесів, так і глобалізованої економіки в цілому. Зроблено висновок, що в кінцевому підсумку процеси у сфері інноваційного розвитку мають свою логіку, що відповідає сучасним тенденціям розвитку світової економіки. Інновації, з одного боку, зближують економіки різних країн, а з іншого – призводять до загострення міжнародної конкуренції у світі.

Стаття написана українською мовою


Казакова Н. А., Перепелиця А. С., Сідоров М. В.
Інноваційний розвиток інформатизації готельного бізнесу в умовах глобалізації світового господарства (c. 21 - 25)

Метою статті є дослідження виявлення особливостей регулювання міжнародного готельного бізнесу за допомогою інформаційних технологій. Розглянуто вплив інформаційних технологій на управління готелем, оскільки він прямо пов’язаний із підвищенням ефективності роботи як окремо взятого менеджера, так і готелю в цілому, а також вплив на конкурентоспроможність на сьогоднішньому ринку. Проаналізовано використання комп’ютерних мереж, Інтернету й інтернет-технологій, програмних продуктів наскрізної автоматизації всіх бізнес-процесів готелю, які на сьогодні є не просто питанням лідерства та створення конкурентних переваг, але й виживання на ринку в найближчому майбутньому. Зроблено висновок про необхідність застосування інформаційних технологій як інструменту регулювання міжнародних бізнес-процесів готельного господарства.

Стаття написана українською мовою


Калюжна Н. Г.
Підхід до визначення гравітаційних чинників впливу на зовнішньоторговельні відносини країн (c. 26 - 31)

Метою статті є визначення гравітаційних чинників впливу на зовнішньоторговельні відносини країн на основі результатів компаративного аналізу класичних специфікацій гравітаційної моделі зовнішньої торгівлі та вітчизняного досвіду гравітаційного моделювання. Обґрунтовано, що одним з інструментів економіко-математичного моделювання, використання якого характеризується високим рівнем адекватності та забезпечує прогнозування умов зовнішньої торгівлі, є гравітаційна модель. Проаналізовано основні підходи до визначення пояснювальних змінних у гравітаційному рівнянні зовнішньої торгівлі та запропоновано авторський підхід до вибору факторів гравітаційної моделі. Як першу пояснювальну змінну у специфікації гравітаційної моделі зовнішньої торгівлі та характеристики значущості економік зовнішньоторговельних партнерів пропонується використовувати ВВП, обчислений за паритетом купівельної спроможності з очікуваним позитивним і статистично значущим коефіцієнтом. Другою пояснювальною змінної гравітаційного рівняння зовнішньої торгівлі пропонується використовувати комплексну характеристику «торговельної дистанції» між країнами, що відображає поточні умови двосторонньої торгівлі та залежить від чинників, які впливають на зовнішньоторговельний обіг між країнами – як безпосередньо (статична пропорційність транспортних витрат географічної віддаленості), так й опосередковано (динамічні інституційні умови двосторонніх відносин). Обґрунтовано доцільність використання як кількісного еквівалента показника «торговельної дистанції» світової середньорічної ціни на нафту. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є установлення форми та сили впливу визначених базових гравітаційних змінних на зовнішньоторговельні відносини певних країн-партнерів і визначення доцільності включення додаткових факторів до складу гравітаційного рівняння зовнішньої торгівлі.

Стаття написана українською мовою


Наторіна А. О.
Онлайн-кастомізація діяльності ритейлерів (c. 32 - 37)

Мета статті полягає у розробці рекомендацій щодо коректної онлайн-кастомізації діяльності ритейлерів в онлайн-просторі, ґрунтуючись на результатах дослідження та аналізу тенденцій digital-активності споживачів в умовах сьогодення, а також враховуючи чинники, що безпосередньо впливають на покупку покупців у відповідних онлайн-ритейлерів. Досліджено тенденції змін digital-форм контактування споживачів у різних країнах і регіонах світу, а також проаналізовано їх доступ до цифрового контенту з деталізацією типів гаджетів та девайсів. Діагностовано рівень digital-активності споживачів в онлайн-просторі відповідно до індексу включеності споживачів за методикою GfK. Обґрунтовано, що ритейлерам доцільно шукати нові інструменти здійснення онлайн-кастомізації з обов’язковим урахуванням споживчих уподобань, що залежать від впливу різних чинників на їх поведінку. Ідентифіковано, що високий рівень онлайн-довіри до ритейлера виступає каталізатором здійснення купівлі в мережі Інтернет, та виокремлено чинники, що впливають на неї. Розглянуто передумови успішної онлайн-кастомізації діяльності ритейлерів і запропоновано категорії поведінкових шаблонів потенційних покупців для досягнення максимально дієвого digital-просування ритейлерів в онлайн-просторі. Обґрунтовано аспекти онлайн-кастомізації, що гарантують необхідний рівень конкурентоспроможності ритейлерів для ефективного функціонування в онлайн-просторі.

Стаття написана українською мовою


Ясинська Н. А., Січко С. М.
Глобалізаційні компоненти у формуванні національних фінансових систем (c. 38 - 47)

Проведено логічну паралель між еволюцією глобальної економіки та глобальної фінансової системи через призму типологізації процесів трансформації і модернізації. Виявлено, що процеси трансформації фінансової системи спричиняють дестабілізацію глобальної економіки. Описаний у статті генезис дозволив виявити зв`язок процесу фінансіалізації із перерозподільчим ефектом. У результаті він може стати визначальним елементом впливу на зміни цивілізаційних концепцій – від еволюції суспільства до створення нової економіки зі зміненою фінансово-економічною парадигмою. Але існування такого фактора, як еволюція суспільства, продуктом якої є нові техніко-технологічні продукти та товари, супроводжується зниженням загальних фінансово-економічних показників. Обраховані загальні фінансово-економічні показники підтвердили значення поточної національної фінансової практики в сучасній еволюції глобальної економіки. Досліджено, що проявом реакції соціуму на кожний цивілізаційний перехід є удосконалення наявних методів управління економікою й формування нових інститутів, що призводить до проблеми «інституційного пата». Результатом дослідження є окреслення глобалізаційних компонентів, які впливають на формування національних фінансових систем за напрямом інституціональної стабілізації.

Стаття написана англійською мовою


Ярошенко І. В., Семигуліна І. Б.
Аналіз стратегічних пріоритетів розвитку європейських міст (c. 48 - 54)

Країнами Європейського Союзу напрацьований багатий досвід у питаннях розробки та проведення збалансованої соціально-економічної і регіональної політики. Розвитку регіонів та окремих територій і міст в цих країнах приділено особливу увагу, оскільки цей напрямок має одну з найбільших можливостей щодо створення синергетичного ефекту за рахунок зменшення нерівності регіонального (територіального) розвитку та результативного використання наявного потенціалу і, як наслідок, забезпечує зростання добробуту громадян територій, зниження соціально-політичної напруги в суспільстві, створення нових робочих місць і підвищення рівня конкурентоспроможності національної економіки в цілому. Інтеграція України в сучасне світове співтовариство передбачає розробку та реалізацію ефективної регіональної політики, яка проводиться на основі комплексного та раціонального використання всіх ресурсів багатоцільового призначення і залежить від комплексної оцінки наявного соціально-економічного потенціалу країни в цілому та її регіонів, виявлення джерел і масштабів розвитку, визначення та оцінку перспективних варіантів соціально-економічного розвитку країни та окремих територій на основі раціонального розміщення продуктивних сил з урахуванням спеціалізації та індивідуальних особливостей. В умовах впровадження реформи децентралізації влади в Україні відповідальність органів місцевої влади по забезпеченню результативного управління за багатьма сферами життєдіяльності на місцях стає все більшою. Сталий та ефективний економічний розвиток територій є запорукою високого рівня якості життя населення у всіх його вимірах. Водночас необхідним є повне усвідомлення головних проблем громад, міст і шляхів їх вирішення у контексті глобальних трендів розвитку територій, зокрема міст у світі.

Стаття написана українською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2017

Грицуленко С. І.
Дослідження європейського і євразійського ринків технологій: Україна у регіональних патентних просторах (c. 7 - 18)

Загальновизнаним інструментом сучасної конкурентної боротьби за ринки товарів і технологій виступають виключні права інтелектуальної власності, що актуалізує питання участі України у цьому процесі. З цією метою у статті на базі даних європейської, євразійської і світової патентної статистик виміряно рівень винахідницької активності України на найближчих регіональних ринках технологій. Як відповідні кількісні та якісні показники оцінки для України та країн-лідерів європейського й євразійського патентування проаналізовано: загальний обсяг і динаміку подання патентних заявок на винаходи; загальний обсяг і питому вагу патентних портфелів; галузі високотехнологічного патентування. По підсумках дослідження зроблено відповідні висновки. Зокрема, колосальний відрив України від лідерів винахідницької активності зумовив відсутність хоча б скільки-небудь значущого впливу країни на розвиток інноваційних ринків Європи та Євразії. Зменшення домагань України на останні веде до втрати як перспективних ринків, так і цілих галузей національної економіки.

Стаття написана російською мовою


Дейнека Т. А.
Виклики, суперечності та ризики сучасної глобальної економіки (c. 19 - 25)

Метою статті є з’ясування сутності викликів, суперечностей і ризиків глобальної економіки. Розглянуто стадії відтворювального циклу глобальних суперечностей із виділенням стадії «конфлікт». Описано категоріальний апарат дослідження з визначенням такої змістовної підпорядкованості: глобальний виклик ? глобальна проблема ? глобальний ризик ? глобальна криза ? глобальна катастрофа. Проаналізовано прогноз ВЕФ на 2017 р. щодо глобальних трендів і глобальних ризиків. Ідентифіковано системність глобальних ризиків як визначальну ознаку їх сучасного прояву. Використано системний підхід до визначення джерела походження сучасних викликів, суперечностей і ризиків глобальної економіки. Доведено, що природа системної контрпродуктивності (кризогенності) походить із глибини капіталістичних відносин і набуває свого сучасного вияву внаслідок самозаперечення капіталізму та суперечностей, зумовлених еволюцією глобального капіталу. Спростовано думку про невідворотність глобальної катастрофи, яка очікує на людство, та аргументовано можливість і необхідність застосування з боку горманізованого суспільства довготермінових стратегій управління безпекою.

Стаття написана українською мовою


Євтушенко В. А., Рахман М. С., Мангушев Д. В.
Вплив міжнародного туризму на економічний розвиток та імідж окремої країни (c. 26 - 34)

Мета статті полягає у дослідженні динаміки економічних показників міжнародного туризму, основних проблем, тенденцій і перспектив розвитку галузі на світовому ринку й окремо взятої країни, ролі іміджу країни та його впливу щодо створення конкурентоздатного туристичного продукту. Проаналізовано статистичні показники структури міжнародного туризму в динаміці, зокрема туристичний потік, внесок у ВВП і зайнятість світу, та національну економіку. Проведено аналіз стану туристичної галузі України у розрізі основних економічних показників і готельної інфраструктури, зокрема Харківської області. Виявлено роль іміджу і його вплив на конкурентоздатність національного туристичного продукту. На основі кореляційного аналізу створено прогнозні моделі для ряду показників. Виявлено сучасні тенденції розвитку та наведено рекомендації щодо вдосконалення конкурентоздатності туристичної галузі України.

Стаття написана українською мовою


Кузьмін О. Є., Кревс В. Є., Яструбський М. Я.
Механізми залучення інновацій в умовах діяльності вищих навчальних закладів (c. 35 - 40)

Розглянуто механізми залучення інновацій в умовах діяльності вищих навчальних закладів. Охарактеризовано особливості освітніх інновацій, які випливають з іманентної природи галузі. Зосереджено увагу на прикладному аспекті освітніх інновацій, на необхідності оперативної адаптації вищої освіти сьогодення до нових суспільних реалій, цивілізаційних викликів, врахування тенденцій і перспектив розвитку людства. Розглянуто стан запровадження освітніх інновацій у провідних європейських країнах і США, їх зорієнтованість на запровадження й популяризацію електронного навчання, яке сформувало потужний ринок із притаманними йому характеристиками. Підкреслено, що зростання популярності електронних шкіл призвело до глобальних змін у навчальних системах багатьох країн світу. Розглянуто ситуацію популяризації електронного навчання в Китаї, Африці. Наголошено на тенденції розвитку е-навчання, яке в перспективі повинно забезпечити безперервну освіту впродовж усього життя. Розглянуто стан запровадження освітніх інновацій в системі вищої школи України. Окреслено перспективи інноваційних процесів в освітній галузі та зазначено перспективні напрямки залучення освітніх інновацій.

Стаття написана українською мовою


Кокіаурі Л. Г., Гечбаия Б. Н.
Державне регулювання інноваційної діяльності на сучасному етапі (c. 41 - 47)

Розглянуто роль і значення державного регулювання інновацій і технологій на сучасному етапі. Вивчено та проаналізовано основні напрямки державної інноваційної політики в розвинених країнах світу. Особливу увагу приділено меті національної стратегії розвитку науки та інновації, а також пошуку шляхів здійснення цієї стратегії. Крім цих проблем, у роботі червоною лінією проходять питання обґрунтування державного регулювання і сприяння подальшого впровадження інновацій, та підвищення так званої «підприємницької» ролі держави.

Стаття написана англійською мовою


Тельнова Г. В.
Аналіз корпоративного оподаткування та податку на доходи фізичних осіб у країнах Європи (c. 48 - 54)

Метою статті є виявлення залежності між ставками корпоративного оподаткування та податку на доходи фізичних осіб і темпами розвитку економіки. Наявність відкритого фінансового ринку в умовах глобалізації накладає свій відбиток на формування векторів податкових систем країн. Так, оптимальне корпоративне оподаткування створює конкурентоспроможний і інвестиційно привабливий клімат, сприяючи залученню іноземних інвестицій та розміщенню виробництв. Проведене дослідження дозволило встановити відсутність прямого зв'язку між ставками оподаткування та економічним зростанням. При цьому виявлено лінійний взаємозв'язок між ставками податків і податковим навантаженням. З математичного виразу випливає, що підвищення податку на доходи фізичних осіб сприяє зростанню податкового навантаження, а підвищення корпоративного податку – її зниженню. Проведений кластерний аналіз корпоративного оподаткування та податку на доходи фізичних осіб у країнах Європи дозволив обґрунтувати детермінанти успішного економічного розвитку, які полягають у формуванні вектора податкової політики в аспекті помірного оподаткування фізичних осіб і потреби в низькому оподаткування прибутку корпорацій.

Стаття написана російською мовою


Шиманська К. В.
Тенденції міжнародної міграції людських ресурсів в умовах геоекономічних трансформацій (c. 55 - 60)

Метою статті є розкриття впливу геоекономічних трансформацій на тенденції міжнародної міграції людських ресурсів як елементу ресурсного потенціалу держав і регіонів. Проаналізовано сучасний стан і розкрито вплив геоекономічних трансформацій на процеси міжнародної міграції людських ресурсів. Обґрунтовано доречність аналізу міжнародного руху людських ресурсів, а не трудових при побудові геоекономічної стратегії країни чи регіонального угруповання. Встановлено зв’язок міжнародної міграції людських ресурсів із тенденціями розвитку окремих країн і регіонів (країн-експортерів нафти, нових індустріальних країн і найменш розвинених аграрних країн) та описано загальні закономірності міграційних потоків у цих країнах. Крім того, сформульовано актуальні напрями дослідження питань міжнародної міграції людських ресурсів у межах окреслених ученими напрямів геоекономіки. Визначено, що регіональна міграційна політика повинна сприяти максимізації вигід від міграції людських ресурсів для розвитку регіону та використання іммігрантів у країнах регіону як економічного ресурсу, який набуває стратегічного значення в умовах геоекономічних трансформацій.

Стаття написана українською мовою


Юрченко С. О., Юрченко О. Є., Воркуєва К. А.
Особливості міжнародної міграції населення в Європі на сучасному етапі (c. 61 - 69)

В умовах глобалізації міжнародна міграція населення набуває все більший розмах і істотно впливає на соціально-економічний розвиток країн і регіонів. Мета статті полягає у виявленні особливостей міжнародної міграції населення в Європі. Проведено аналіз тенденцій міграції в регіоні і його субрегіонах. Показано, що за кількістю мешкаючих мігрантів виділяється Західна Європа, але максимальний приріст мігрантів за 1990–2015 рр. мала Південна Європа. У структурі мігрантів збільшується частка жінок і населення активних вікових груп. Останніми роками збільшився потік біженців. Проаналізовано вплив міграційної кризи на економіку приймаючих країн. Розрахунки коефіцієнтів множинної кореляції показали рівень залежності показників міграції і ВВП, чисельності населення, частки міського населення. Зроблено висновок про необхідність розробки міграційної політики на різних ієрархічних рівнях.

Стаття написана російською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2017

Довгаль О. А., Таран А. Ю.
Інституційні засоби забезпечення технологічного лідерства Німеччини в економічній системі ЄС (c. 6 - 13)

Мeтою статті є аналіз інституційних засобів забезпечення технологічного лідерства Німеччини в економічній системі ЄС. Основною ідеєю всіх програм і стратегій Європейського Союзу є забезпечення конкурентоспроможного та динамічного розвитку. Німеччина займає провідне місце за багатьма показниками і на європейському, і на світовому ринку технологій, що пов'язано з наявністю потужного наукового потенціалу країни та високого рівня витрат на НДДКР. У статті проведено порівняння завдань національної високотехнологічної стратегії ФРН і стратегії Інноваційного Союзу ЄС. Узагальнeно функції основних складових системи наукових об'єднань ФРН, які є дієвим інструментом реалізації державної політики в галузі інноваційного інвестування. Запропоновано підхід до якісної оцінки рівня інформаційної взаємодії суб'єктів системи інститутів науково-дослідної діяльності та поширення технологій на основі критерію інформаційної комунікативності. Пepспeктивами подальшого досліджeння з даної пpоблeматики є комплeксний аналіз основних складових інноваційної стратегії Німеччини в економічній системі ЄС.

Стаття написана українською мовою


Рудика В. І.
Аналіз досвіду комерціалізації технологій зрідження вугілля в непрямий спосіб у світі (c. 13 - 19)

У статті обґрунтовано, що згідно зі світовими тенденціями розвитку паливно-енергетичних комплексів у найближчій перспективі затребуваним напрямком використання твердих горючих копалин стане не просте спалювання, а їх поглиблена термохімічна переробка, з отриманням в кінці виробничого процесу готових енергетичних продуктів – замінників природного газу, електроенергії і синтетичних аналогів вуглеводнів. Проаналізовано зарубіжний досвід із комерціалізації технологій газифікації вугілля у непрямий спосіб, з-поміж яких виділяються технології традиційної і плазмової газифікації. Систематизовано переваги та недоліки цих технологій і висунуто гіпотезу щодо перспективності технології плазмової газифікації вугілля порівняно з традиційними аналогами, що спираються на процес Фішера-Тропша.

Стаття написана українською мовою


Ханова О. В., Скібіна С. О.
Сталий розвиток країн ЄС: методика й індикатори оцінювання (c. 20 - 32)

Метою статті є обґрунтування методики й індикаторів оцінки сталого розвитку у країнах ЄС на сучасному етапі. В статті пропонується використання певних індикаторів для оцінки сталого розвитку країн Європейського Союзу: для економічного виміру – індекс конкурентоздатності розвитку СІ та індекс економічної свободи IEF; для суспільного виміру – індекс якості та безпеки життя QLI, індекс розвитку людського потенціалу HDI, індекс освіченості суспільства IKS; для екологічного виміру – індекс екологічної стійкості ESI та індекс екологічної ефективності EPI. Проведено аналіз кожного з обраних індексів у країнах ЄС. Наведено методику розрахунку співвідношення економічної, соціальної та екологічної складової сталого розвитку для кожної країни ЄС. Акцентовано увагу на значній регіональній диверсифікації сталого розвитку та його компонентів по країнах ЄС, визначено країни найкращого, середнього та слабкого рівня сталого розвитку.

Стаття написана українською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2017

Єрмак С. О.
Дескриптивні характеристики інклюзивного зростання як інноваційного вектора соціально-економічного розвитку країни (c. 8 - 14)

У статті досліджено досвід останніх років, який свідчить про підвищення нерівності доходів і соціальних нерівностей у процесі розвитку НТП, модернізації економіки й економічного зростання. Тобто постає проблема не тільки у стійкості економічного зростання, а і його інклюзивності. Наведено відмінності між екстрактивною та інклюзивною моделями економіки. Розглянуто само поняття «інклюзивності» як залучення до процесу усіх верств населення, без відмінностей і обмежень. Досліджено концепцію інклюзивного зростання, що створює для всіх верств населення максимальні можливості для працевлаштування та участі в усіх сферах життєдіяльності країни, а також забезпечує справедливий розподіл результатів праці. Виділено чотири групи складових інклюзивного зростання та сформовано основні категоріальні характеристики, що притаманні йому як основі соціально-економічного розвитку. Досліджено індекс інклюзивного розвитку (Inclusive Development Index, IDI) та місце України за IDI та ВВП на душу населення серед країн, що розвиваються у 2017 році.

Стаття написана українською мовою


Котляревський Я. В., Троцький Т. В., Дяченко М. О.
Розвиток міжнародного фінансування проектів сталого розвитку та вирішення глобальних екологічних проблем (c. 15 - 23)

У статті розглянуто сучасний стан і перспективи розвитку фінансових та інвестиційних механізмів у сфері планування та реалізації екологічних глобальних міжнародних проектів і програм. Зокрема, окреслено засадничі положення щодо формування концепції сталого розвитку в контексті вивчення зелених інвестицій як форми міжнародного фінансування проектів сталого розвитку та висвітлено відповідний міжнародний досвід. Проведено теоретико-методологічний і ретроспективний аналіз становлення понятійно-категоріального апарату зеленої економіки та зелених інвестицій. Досліджено прикладні фінансово-економічні аспекти формування механізмів міжнародного фінансування щодо виконання зобов’язань з Кіотського протоколу, визначено особливості інституціоналізації організаційно-фінансових механізмів Глобального екологічного фонду, вивчено перспективи їх впливу на національну економіку.

Стаття написана українською мовою


Малюта І. А.
Сучасні інтеграційні процеси в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні: формування трансрегіональних мегаугод (c. 24 - 30)

У ХХІ ст., особливо в останнє десятиріччя, на світовій арені з’являються нові міжконтинентальні інтегративні проекти, що мають високий потенціал впливу на регіональну економічну структуру та водночас несуть певні виклики для міжнародної геоекономічної та геополітичної карти світу. Формуються всеохоплюючі міжрегіональні угоди нового покоління, такі як ТТП, ТТІП, ВРЕП, Всеохоплююча економічна і торговельна угода між Канадою та ЄС (СЕТА), Економічне партнерство Японія-ЄС. Азіатсько-Тихоокеанський регіон виявився активним учасником створення і просування мегарегіональних торговельних угод. Проаналізовано мегарегіональні торговельні угоди в Азіатсько-Тихоокеанський регіон, а саме ТТП та ВРЕП, як мегапроекти з безпрецедентними масштабами лібералізації в рамках угоди, що включають положення, які доповнюють або виходять за рамки СОТ. Виявлено причини появи мегарегіональних торговельних угод та перспективи реалізації цих проектів, а також можливі наслідки для міжнародної економічної системи. Встановлено, що нові трансрегіональні проекти, надаючи певні переваги країнам-учасникам, водночас несуть як можливості, так і виклики для світової економіки. Останні по’вязані з загрозами витіснення з глобальних ланцюгів створення доданої вартості та з процесів міжнародної торгівлі країн, що не беруть активну участь в інтеграційних процесах.

Стаття написана українською мовою


Мікаелян С. Г.
Диспозиційні параметри технологічного й інноваційного розриву глобальної економіки (c. 31 - 35)

Метою дослідження є уточнення диспозиційних параметрів технологічного й інноваційного розриву глобальної економіки та визначення напрямків його подолання. Доведено, що процес технологічної асиметрії знаходить своє відображення в технологічному й інноваційному розриві глобальної економіки. Уточнено позиції країн інноваційних лідерів та акцентовано увагу на зростанні впливу Китаю через зусилля у технологічних інноваціях. Охарактеризовано трансформацію позицій у двох площинах: виробництво та торгівля високотехнологічними продуктами. Підтверджено гіпотезу про зміну характеру інновацій протягом останнього десятиліття. Доведено, що доступність формування передових технологій у Китаї стало передумовою перетворення його на локомотив світового економічного розвитку. Виявлено й охарактеризовано напрямки подолання розриву між економіками, що полягають у збільшенні інвестицій у глобальному інноваційному масштабі, сприянні поширенню технологій та їх адаптації, забезпеченні безперешкодного потоку талантів і знань, використанні прав інтелектуальної власності для сприяння інноваціям для бідних, підвищення ефективності інновацій та підключенні до ринків.

Стаття написана українською мовою


Пугачевська К. С.
Інструменти експорт-промоушн за умов глобалізації (c. 36 - 41)

Проведено компаративний аналіз темпів приросту експорту товарів і ВВП і розраховано коефіцієнт випереджання темпів приросту експорту над ВВП у розрізі економічно розвинених країн, країн, що розвиваються, та країн з перехідною економікою, що дало змогу дійти висновку про зменшення значущості експорту як ключового двигуна зростання світової економіки протягом останніх років. Охарактеризовано правові засади діяльності СОТ у частині державної підтримки експорту. Визначено основні причини виникнення конфлікту інтересів між країнами з різним ступенем економічного розвитку у питаннях використання окремих протекціоністських бар’єрів. Визначено потенційні довгострокові наслідки зростання експортної орієнтованості в умовах відкритості національних економік. Досліджено заходи та інструменти експорт-промоушн країни на зарубіжних ринках. Обґрунтовано, що для Украі?ни в умовах дестабілізаціі? глобальних торговельних регуляторів ефективнии? експорт-промоушн є механізмом підвищення конкурентоспроможності національної економіки. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є визначення інструментів стимулювання експорту, які найбільшою мірою впливають на експортну орієнтованість окремих видів економічної діяльності.

Стаття написана українською мовою


Ханін І. Г., Поляков М. В.
Державні стратегії побудови економіки знань: вектор трансформацій і групові особливості (c. 42 - 49)

Метою статті є аналіз державних стратегій побудови економіки знань, визначення напрямів трансформації та групових особливостей розвинених країн і найбільш економічно потужних країн, що розвиваються. Акцентовано увагу на сучасному світовому контексті історичних обставин, які впливають на державні стратегії переходу до економіки знань, на зміну моделей економічного зростання і новий етап глобалізації, який пов'язаний з розвитком і поширенням знань. У зв'язку з цим виділено ряд глобальних мегатрендів, охоплюючи науково-технічну діяльність, міжнародну торгівлю високотехнологічними товарами і наукомісткими послугами, міжнародну міграцію робочої сили тощо. Також зазначено зміну парадигми суперництва й «архітектури» глобального економічного лідерства. Проаналізовано показники науково-технічної діяльності в декількох країнах, що доводить збереження асиметрії. Наведено результати аналізу стратегій побудови економіки знань ряду розвинених країн (США, ЄС, Німеччини, Франції, Данії, Фінляндії, Швеції, Японії, Південної Кореї, Сінгапуру, Ізраїлю) і країн, що розвиваються (Китай, Індія, Малайзія, Бразилія, ПАР, Мексика). Охарактеризовано їх участь у світовому науковому прогресі й інноваційному процесі, а також виділено основні напрями трансформацій у руслі переходу до економіки знань (нова індустріалізація, розвиток науки і освіти; вдосконалення інноваційних систем; розвиток міжнародного науково-технічного співробітництва та ін.). Одним із факторів структурних змін на всіх рівнях є макроінновації. В рамках запропонованої концепції таких інновацій виділено три їх типи: науково-парадигмальні, структурні та трансформаційні. Встановлено їх зв'язок із зовнішньоекономічною стратегією держави.

Стаття написана українською мовою


Чмутова І. М., Андрійченко Ж. О.
Міжнародний досвід реформування системи управління вищою освітою у напрямі посилення автономії вищого навчального закладу (c. 50 - 56)

Метою статті є узагальнення міжнародного досвіду реформування системи управління вищою освітою та вироблення напрямів, які сприятимуть підвищенню ефективності української моделі управління вищою освітою та забезпеченню її автономії. Визначено спільні елементи та тенденції у європейських реформах вищої освіти: більша автономія для освітніх інституцій з меншим прямим управлінським втручанням; більший акцент на приватне, а не на державне фінансування; наголос на якості й ефективності освіти. Розкрито інструменти реалізації реформ у європейській системі вищої освіти: модель «нового публічного адміністрування» (NPM), мережеве управління, нові форми врядування. Узагальнено зміни університетської автономії європейських країн за 2010–2016 рр. Розкрито зміст реформ у напрямку посилення автономії вищого навчального закладу у країнах Азії. Визначено можливі вектори реформування системи управління вищою освітою в Україні: запровадження моделі фінансування вищого навчального закладу на основі поєднання одноразового повного бюджетування та фінансування за результатами; закріплення за університетами права власності на будівлі та продаж їх на ринку; посилення децентралізації державного управління вищою освітою; розвиток законодавчих засад для самозабезпечення вищого навчального закладу; включення зовнішніх зацікавлених осіб у органи вищого навчального закладу, які приймають рішення; максимальне залучення студентів до прийняття рішень.

Стаття написана англійською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2018

Речка К. М.
Узагальнення головних напрямів економічного зростання і розвитку сільського господарства у країнах із ринковою економікою (c. 7 - 14)

Метою цієї статті є визначення головних напрямів економічного зростання і розвитку сільського господарства в цілому. Проаналізовано та порівняно економічний розвиток сільськогосподарської галузі у країнах із ринковою економікою, а саме у США та країнах ЄС. На підставі аналізу праць багатьох учених-економістів було сформовано й узагальнено переваги великих сільськогосподарських підприємств над дрібними. У результаті дослідження було виявлено, що найбільш вагомі фактори впливу на економічний розвиток агрогосподарств – це їхні розміри та форми власності та господарювання. Водночас був доведений той факт, що просте збільшення масштабів виробництва не забезпечує підвищення економічного ефекту. Зростання масштабів виробництва повинно супроводжуватись поліпшенням виробничих технологій і вдосконаленням форм внутрішньогосподарської організації праці, а також спеціалізацією та кооперацією. Узагальнюючи всі розглянуті питання економічних переваг великих агрогосподарств, є можливість сформулювати такі висновки. Науково обґрунтованим є положення щодо дії таких економічних законів, як "тотожність власності і праці" і "закон переваг великих господарств". Дослідивши головні напрямки економічного зростання у країнах із ринковою економікою, доведено, що найбільш ефективним типом господарювання є кооперація. Це і повинно бути пріоритетним і перспективним вектором для нашої країни.

Стаття написана українською мовою


Сірик З. О.
Шляхи використання зарубіжного досвіду міжмуніципального інвестиційного співробітництва (c. 15 - 21)

Розкрито зміст і природу міжмуніципального інвестиційного співробітництва (ММІС). Мета статті полягає у вивченні зарубіжного досвіду міжмуніципального інвестиційного співробітництва з метою подальшого впровадження у вітчизняну практику місцевого самоврядування. Аналізуючи й узагальнюючи наукові праці багатьох учених, в яких розглядається загальний досвід і механізм міжмуніципального співробітництва, було розкрито основні особливості причин існування та стимулювання міжмуніципального інвестиційного співробітництва. Проаналізовано окремі закордонні практики існування міжмуніципального інвестиційного співробітництва. Зроблено критичний аналіз стосовно форм реалізації такого співробітництва. Розкрито особливості механізму функціонування різни моделей такого співробітництва. Обґрунтовано, що міжмуніципальне інвестиційне ММІС є недостатньо поширеною практикою та напрямком співробітництва територіальних громад та їх органів управління. Законодавство більшості аналізованих країн не закріплює чітких норм, які б регламентували або регулювали ММІС настільки, наскільки це вимагає практика територіального управління й розвитку територій. Визначено, що велика кількість форм, моделей і способів реалізації МЕС, незважаючи навіть на певну рідкість їх застосування, свідчить про найважливішу характерну її рису. Констатовано, що найбільш дієвими з точки зору вітчизняної практики організації місцевого самоврядування та фінансових потоків слід вважати такі форми ММІС, як: створення окремої міжмуніципальної інституції (органу), уповноваженого управляти або регулювати реалізацію інвестиційних процесів і адміністрування інвестиційних процесів шляхом укладання адміністративного договору.

Стаття написана українською мовою


Холявко Н. І., Курочка В. О.
Тенденції фінансування та комерціалізації в системі вищої освіти Ірландії (c. 22 - 27)

Мета статті: визначити сучасні тенденції фінансування системи вищої освіти Ірландії та ідентифікувати прикладні засади комерціалізації результатів університетських наукових досліджень. Проаналізовано процеси модернізації системи вищої освіти Республіки Ірландії. Розкрито роль вищої освіти та науки в забезпеченні економічного зростання країни. Визначено, що ключовим вектором модернізації ірландської системи вищої освіти є підвищення якості освітніх послуг. Особливу увагу приділено дослідженню фінансових аспектів розвитку системи вищої освіти Ірландії. З огляду на загальноєвропейську тенденцію до скорочення обсягів фінансування з державного бюджету обґрунтовано необхідність диверсифікації джерел фінансування діяльності ірландських вищих навчальних закладів. В умовах інформаційної економіки спостерігається зростаючий попит підприємницького сектора на результати наукових досліджень. Авторами наголошено на пріоритетності активізації комерціалізаційних процесів, трансферу інноваційних розробок і винаходів університетських учених у реальний сектор національної економіки. Перспективи подальших досліджень полягають у вивченні провідного досвіду країн світу в ефективній модернізації системи вищої освіти; ідентифікації кращих світових практик комерціалізації результатів наукових досліджень вищих навчальних закладів; визначенні підходів до їх адаптації і напрямів ефективної імплементації в Україні.

Стаття написана українською мовою


Черкас Н. І.
Дослідження чинників економічного зростання у країнах Центрально-Східної Європи (c. 28 - 35)

Мета статті полягає у комплексному дослідженні панельних даних впливу макроекономічних, технологічних та інституційних показників на економічне зростання країн ЦСЄ із застосуванням різних економетричних моделей. Проаналізовано вибірку 12 країн ЦСЄ за період 2006–2015 рр. Використано такі методи: 1) найменших квадратів (OLS); 2) панельні дані з фіксованими ефектами (FE); 3) панельні дані з випадковими ефектами (RE). Залежною змінною обрано ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності, незалежними: обмінний курс, експорт високо- та низькотехнологічної продукції, імпорт високотехнологічної продукції, інновації. Додатково використано контрольні змінні: прямі іноземні інвестиції, ефективність уряду, людський капітал, індекс Джині та державний борг. Результати дослідження виявили, що девальвація грошової одиниці негативно впливає на економічне зростання. Отримано асиметричні результати впливу високотехнологічного та низькотехнологічного експорту на ВВП. Розвиток інновацій та покращення якості людського капіталу демонструє позитивний достовірний вплив у всіх специфікаціях. Отримані результати підтвердили, що євроінтеграція підтримує нецінову конкуренцію країн ЦСЄ на світовому ринку високотехнологічної продукції завдяки участі у виробничих мережах ЄС-15.

Стаття написана українською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2018

Баллак Емад
Середньостроковий прогноз розвитку інтеграційної взаємодії країн Близького Сходу та Північної Африки (c. 8 - 15)

Метою статті є аналіз сучасного етапу розвитку інтеграційної взаємодії країн Близького Сходу та Північної Африки (БСПА). Систематизуючи та узагальнюючи роботи, присвячені проблемам і перспективам їх участі у регіональних економічних угрупованнях (РІУ), були розглянуті можливості розширення торговельно-економічних зв’язків, що у комбінації з участю у Світовій організації торгівлі (СОТ) надало можливість спрогнозувати подальший розвиток стратегій зовнішньоторговельної політики зазначених держав. У результаті дослідження було виявлено, що загалом країни БСПА мають схожі проблеми розвитку, які можна розділити на дві групи: загальноекономічні, пов'язані з відмінностями у рівнях економічного розвитку арабських держав із різним ресурсним забезпеченням, та інституціональні. Доведено, що інтеграція не пустила глибокого коріння і продовжує діяти скоріше як тенденція – країни БСПА продовжують реалізовувати різні сценарії «наздоганяючого розвитку» за рахунок традиційних напрямів – доступ до ринків і посилення акценту на торгівлі. Проаналізовано ключові пріоритети стратегій розвитку Саудівської Аравії («Стратегії 2025») та ОАЕ («Економічне бачення Абу Дабі 2030»), спрямованих на модернізацію економік, повне переведення їх на поновлювані джерела енергії за рахунок впровадження новітніх інновацій, створення конкурентоспроможного приватного сектора, підвищення ролі ненафтових секторів економіки, що мають конкурентні переваги. Виявлено, що спільним для цих стратегій є те, що основним джерелом модернізації виступають державні фінанси у формі компаній-холдингів і державно-приватне партнерство із застосуванням схем BOT (Build–operate–transfer) за участю державного капіталу у різних секторах та використання можливостей «інститутів колаборації». Подальші дослідження будуть пов’язані зі спробами арабських учених пов'язати і об’єднати іслам, державу і ринкову економіку західного типу як головну умову подальшого розвитку арабського світу.

Стаття написана англійською мовою


Калюжна Н. Г., Яковченко В. С.
Транспарентність торговельно-економічного співробітництва держав: сутність та атрибути (c. 16 - 23)

Метою статті є визначення атрибутів транспарентності у торговельно-економічному співробітництві держав як набору її необхідних і достатніх ознак на основі дослідження підходів до трактування відповідного терміна. Обґрунтовано необхідність розгляду транспарентності як засадничого принципу міждержавного торговельно-економічного співробітництва. Досліджено підходи до трактування транспарентності у царині державного управління та міждержавного співробітництва. Проаналізовано функціонування принципу транспарентності у рамках діяльності міжнародних організацій та трактування поняття транспарентності вітчизняними та зарубіжними вченими. Розроблено матрицю синонімічності та вторинності атрибутів транспарентності та ієрархію формування атрибутивних характеристик транспарентності. Визначено атрибути транспарентності торговельно-економічного співробітництва як набору її необхідних та достатніх ознак. Обґрунтовано, що транспарентність має розглядатися як засадничий принцип міждержавного торговельно-економічного співробітництва, основними атрибутивними характеристиками якого є прозорість, інформативність, відкритість, гласність і підзвітність. Доведено, що відповідність зовнішньоторговельної політики України визначеним атрибутам транспарентності сприятиме передбачуваності умов зовнішньої торгівлі, відкритості заходів учасників торговельних процедур, а також економічному зростанню, підвищенню конкурентоспроможності та фінансової стабільності держави як на національному, так і міжнародному рівнях. Узагальнено думку про те, що необхідним є дослідження теоретичних і практичних аспектів забезпечення транспарентності у зовнішньоторговельній політиці держави. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є оцінювання можливостей забезпечення відповідності зовнішньоторговельної політики України визначеним атрибутам транспарентності.

Стаття написана українською мовою


Опалько В. В.
Ідеологія причин нерівності та суперечності глобального економічного розвитку (c. 24 - 30)

Метою статті є виявлення та формалізація причин і критеріїв соціально-економічної нерівності, розробка комплексного показника розрахунку загальної нерівності на підставі критеріального підходу в сучасних умовах глобального розвитку. Використано методи узагальнення, формалізації при дослідженні причин нерівності, методи абстрагування та математичного аналізу – при побудові коваріаційної матриці критеріїв нерівності. Визначено, що нерівність є результатом конкретних економічних і соціальних умов, має багаторівневу структуру та є багатоаспектною категорією за природою походження. Аргументовано, що нерівність зумовлена цілою низкою причин, серед яких престижність професії, майновий статус, розмір заробітної плати, дохід, багатство, освіта тощо. Нерівність – це відносна оцінка розвитку, яка розглядається з точки зору соціального виміру й економічних аспектів розвитку, що пов’язано з розподілом багатства, майна, власності, капіталу, доходу, економічної влади, соціальних послуг, засобів виробництва тощо. Зазначено, що трансформації, які відбуваються у сучасному глобалізованому світі, відіграють важливу роль у зміні ідеології нерівності. Запропоновано науково-методологічний підхід для розрахунку комплексного показника розвитку соціально-економічної нерівності за критеріальними ознаками, який адаптований для аналізу країн, за комплексом аналітичних показників (децильний та квінтильний коефіцієнти, індекси Джині, Пальма, Кейтца, щастя, розвитку людського потенціалу) та може бути застосований на будь-якому рівні.

Стаття написана українською мовою


Рудика В. І., Лелюк О. В.
Узагальнення форсайт-прогнозів розвитку ринків рідких вуглеводнів у світі та розробка консенсус-прогнозу (c. 31 - 37)

Статтю присвячено систематизації прогнозних тенденцій розвитку рідких вуглеводнів у світі, а також розробці консенсус-прогнозу для цієї сфери енергокористування. Проаналізовано форсайт-прогнози окремих організацій щодо попиту на рідкі вуглеводні та сформовано його консенсус-прогноз. Визначено регіональну та секторальну структури світового споживання рідких вуглеводнів і сформовано їх консенсус-прогнози. Розглянуто сучасні тренди у споживанні рідких вуглеводнів і видобутку сирої нафти. Проаналізовано прогнозні тенденції розширення сировинного кошику для виробництва рідких вуглеводнів. Показано, що світовий нафтовидобуток залишиться домінуючим джерелом забезпечення потреб у рідких вуглеводнях. Сформовано прогноз видобутку нафти у світі. Проведено порівняльний аналіз даних різних енергетичних форсайт-прогнозів світового нафтовидобутку. На основі консолідованого прогнозу сформовано його регіональну структуру та консенсус-прогноз. Оскільки невід'ємною частиною прогнозування як ринку рідких вуглеводнів, так і всього енергетичного ландшафту майбутнього є прогноз цін на нафту, розглянуто прогнози цін на нафту в дослідженнях окремих організацій та сформовано їх консенсус-прогноз. На підставі проведеного дослідження виділено головний тренд у сфері рідких вуглеводнів і ключові тенденції довгострокового розвитку цієї сфери енергокористування. Доведено, що світовий ринок нафти в довгостроковій перспективі стає ще більш концентрованим, в той час як ринок рідких вуглеводнів зазнає значної диверсифікації, пов'язаної з розширенням виробництва та споживання палив ненафтового походження. Перешкодою для заміщення нафтової сировини, так само як і для розробки неконвенціональних ресурсів нафти, виявлено низькі ціни на нафту на глобальному ринку.

Стаття написана російською мовою


Ханін І. Г., Поляков М. В., Білозубенко В. С.
Про співвідношення концепцій економіки знань і цифрової економіки у формуванні нової парадигми розвитку світового господарства (c. 38 - 43)

Акцентовано увагу на тому, що сучасний світ входить у період комплексних трансформацій, пов'язаних з подоланням накопичених проблем економічного та неекономічного характеру, а також з переходом до нової парадигми розвитку світового господарства. Однією з її основ є модель економіки знань. З іншого боку, прогрес інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) та їх проникнення в усі сфери життя суспільства створили умови до формування так званої цифрової економіки. Це також трансформує сучасні економічні системи та набуває загальносвітового значення. У результаті концепції економіки знань і цифрової економіки перетинаються як у теоретичному, так і у практичному плані. Визначення їх співвідношення є актуальною науково-практичною проблемою з точки зору пояснення і формування нової парадигми розвитку світового господарства. У статті уточнено сутність і особливості економіки знань як нового типу економіки. Обґрунтовано, що цей термін більш повно та точно відображує специфіку нового етапу суспільного розвитку та стає базовим. Зазначено трансформаційний вплив ІКТ на сучасне господарство, що веде до формування цифрової економіки. Визначено сутнісні особливості та характеристики такої економіки як нової функціональної моделі економічної системи. Розглянуто специфіку цифрових трансформацій, які змінюють форми економічної організації. Надано пояснення співвідношення концепцій економіки знань і цифрової економіки, їх взаємне доповнення у формуванні нової парадигми розвитку світового господарства. Це забезпечується тим, що вони: змінюють моделі економічного зростання; забезпечують структурно-функціональне перетворення систем суспільного виробництва; стають основою для створення нових економічних механізмів. Наголошено на доцільності реалізації положень ухваленої Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки. Висловлено побажання, щоб такі документи (у сфері розвитку цифрової економіки) спрямовувались на побудову інфраструктури економіки знань і забезпечення її ключових процесів, зокрема у сфері науки й освіти.

Стаття написана українською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2018

Довгаль О. А., Сердюк Г. В.
Сучасний торговий протекціонізм США і перспективи функціонування інтеграційного об'єднання НАФТА (c. 6 - 12)

Мета статті полягає в аналізі передумов ы проявів сучасного торгового протекціонізму США і, як наслідок цього, проблемах щодо перспектив функціонування інтеграційного об'єднання НАФТА. У статті проаналізовано передумови та прояви сучасного торгового протекціонізму США. Обґрунтовано, що не стільки питання протекціонізму ставиться в основу зовнішньоекономічної політики сучасної адміністрації США, скільки досягнення національних інтересів за рахунок державного регулювання на переважно двосторонній основі. При цьому для зовнішньоекономічної політики США важливо вибудувати вектори економічної взаємодії в рамках Північної і Південної Америки як одного з найважливіших пріоритетів адміністрації. У статті зроблено висновок, що США у своїй зовнішньоторговельній політиці переформатовують систему відносин на Американському континенті на основі міждержавних домовленостей, у тому числі у вигляді угод про вільну торгівлю (УВТ) або регіональних торговельних угод (РТУ), фактично реалізуючи перехід до багатополярності в міжнародних економічних відносинах. Пepспeктивами подальшого досліджeння з цієї пpоблeматики є комплeксний аналіз сучасного торгового протекціонізму США щодо інших країн та інтеграційних об’єднань світу.

Стаття написана українською мовою


Кузнецова Н. Б.
Європейський досвід реалізації концепції міст, що навчаються (c. 13 - 18)

Метою статті є дослідження послідовності формування концепції міст, що навчаються, і практичних кроків її реалізації у світі, а також вивчення досвіду Європи в побудові міст, що навчаються. Аналіз наукових робіт провідних європейських дослідників у сфері формування регіональної політики, практики впровадження навчання упродовж усього життя дав можливість визначити роль освітньої сфери, процесу навчання і людських ресурсів як головних джерел розвитку мeрeжі міст, що навчаються. На підставі вивчення досвіду розвинених європейських країн щодо побудови навчальних міст автором визначено головні чинники ефективного створення міст, що навчаються, і послідовність їх трансформації у ранг таких, що навчаються. Запропоновано авторське визначення поняття «міста, що навчаються». Перспективами подальших досліджень буде вивчення впливу міст, що навчаються, на розвиток людського капіталу та формування креативного сектора економіки в регіонах.

Стаття написана російською мовою


Рахман М. С.
Залучення туристичного потенціалу України до «розвантаження» світових потоків (c. 19 - 28)

Статтю присвячено дослідженню шляхів і можливостей залучення вітчизняного туристичного потенціалу для прийняття на себе частки зростаючого світового туристичного потоку у вирішенні проблеми «перевантаження» видатних світових пам’яток і чудес. Розглянуто стан роботи над туристичним брендом, його зв'язок із туристичним іміджем і позиції України за індексом конкурентоспроможності подорожей і туризму у світі. Досліджено структурні зміни туристичного потоку країни за 2006 –2017 рр. в динаміці та фактори впливу. Проведено аналіз показників діяльності туристичної галузі України: у розрізі суб’єктів за кількістю підприємств і штатних працівників і доходів та динаміки прямих і загальних внесків у ВВП та зайнятості країни. Проаналізовано статистичні показники обсягів витрат внутрішніх туристів та іноземних відвідувачів; вподобання туристичного потоку за метою подорожі на внутрішньому та зовнішньому ринках. Окрему увагу приділено структурі зовнішньої торгівлі туристичними послугами за метою подорожі та географічним вподобанням вітчизняних туристів, також реалізації туристичних путівок. У результаті SWOT-аналізу виявлено сильні та слабкі сторони вітчизняного туристичного ринку, наведено можливості, які за певних умов можна перетворити на потенціал; PEST-аналіз виявив загрози, які можливо перетворити на силу. Покращення маркетингових можливостей туристичних підприємства можливі за умови вирішення проблем просування та стимулювання туристичного продукту; вдосконалення якості та асортименту; контролю; впровадження принципів КСВ та проведення регулярних маркетингових досліджень. Розглянуто процес взаємодії з партнерами та роль приватно-державного партнерства в розвитку сфери туризму. Наведено рекомендації щодо досягнення позитивного результату у залученні іноземних гостей до України.

Стаття написана українською мовою


Цапко-Піддубна О. І.
Принцип інклюзивності у сучасних концепціях економічного зростання (c. 29 - 36)

У науковій літературі та у творенні політики розвитку інклюзивне економічне зростання вважають основою стійкого соціально-економічного розвитку країни, адже у зазначеній концепції економічного зростання увагу зміщено з темпів зростання ВВП на користь розподілу багатства між населенням, його економічних можливостей. Зважаючи на наукову актуальність теми та практичну необхідність переходу країн до сталого соціально-економічного розвитку, у статті розглянуто еволюцію наукової думки щодо питання взаємодії таких економічних категорій, як зростання, бідність і нерівність; систематизовано та виокремлено ключові аспекти, які формують суть концепції інклюзивного зростання; виокремлено певні особливості, що диференціюють її від інших сучасних концепцій економічного зростання (зокрема, сталого зростання та пробідного зростання); запропоновано напрями стимулювання інклюзивного економічного зростання. Визначено, що економічне зростання є інклюзивним, якщо зосереджене на широко розповсюдженому підвищенні добробуту населення та розширенні його економічних можливостей. За інклюзивного зростання підвищення добробуту усіх верств населення досягається за рахунок стимулювання повної та продуктивної зайнятості, коли кожен член суспільства долучений як до процесу творення ВВП (відповідно до принципу рівності економічних можливостей), так і до справедливого розподілу результатів економічної діяльності. З метою промоції стійкого інклюзивного зростання державну економічну політику необхідно спрямовувати на зменшення економічної нерівності, використовуючи для цього інструменти соціальної, фіскальної, монетарної політики та політики на ринку праці.

Стаття написана українською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2018

Бутенко Н. В., Кощук А. Г.
Цифрова трансформація підприємницької діяльності в розрізі реалізації концепції «Індустрія 4.0» (c. 7 - 12)

Досліджено процеси становлення та розвитку цифрової економіки та напрями цифрової трансформації діяльності підприємств в розрізі розвитку четвертої промислової революції. Висвітлено тенденції розвитку цифрової економіки, зокрема, продемонстровано збільшення частки цифровоі? економіки у всіх краі?нах групи G-20 та зазначено нерівномірність цифровізації цих економік, про що свідчить різний її обсяг – від 1,5 % до 12,4 % — у структурі ВВП цих країн. Проаналізовано обсяги роздрібної торгівлі у сфері електронної комерції та кількість «цифрових» покупців у всьому світі та зроблено висновок про позитивну динаміку розвитку електронної комерції у світовій економіці. Цифрові технологіі? та продукти визначено як інноваціи?ні тренди сучасного соціально-економічного середовища та запропоновано підхід до їх систематизації. Визначено сутність і потенціал ефективної та послідовної реалізації концепції «Індустрія 4.0». Охарактеризовано ключову роль цифрових трансформацій в реалізації концепції «Індустрія 4.0». Наведено приклад групи компаній ПРАТ «Миронівський хлібопродукт» (МХП), що переорієнтували свою конкурентну стратегію на digital-трансформацію, інтеграцію «цифрових» технологій в агропромислові виробничі процеси. Як інструмент задоволення інноваційних потреб підприємств у сфері digital-трансформації розглянуто стартапи. Наведено приклади стартапів у сфері digital-трансформації агропромислового виробництва.

Стаття написана українською мовою


Ісаєва Н. І., Дегтярьова О. В.
Методи стратегування сталого розвитку Польщі (c. 13 - 18)

Метою статті є дослідження методів стратегування сталого розвитку Польщі. У статті проаналізовано досвід, законодавче і методичне забезпечення процесу стратегування Польщі. Розроблено логічну схему визначення та затвердження цілей і пріоритетів розвитку в стратегіях Польщі. Побудовано загальну структуру та визначено зміст Стратегії розвитку. Встановлено, що оцінка актуальності, реалізованості та впливу Стратегії на реалізацію стратегічних цілей є обов’язковим елементом процесу формування Стратегії розвитку. Обґрунтована актуальність впровадження та запропоновано використання досвіду стратегування Польщі в процесі реформування системи стратегічного планування України.

Стаття написана українською мовою


Кизим М. О., Хаустова В. Є., Шликова В. О., Крамарев Г. В., Пінчук А. О.
Оцінки торгівлі доданою вартістю у світовій економіці (c. 19 - 29)

Мета статті полягає в аналізі оцінок торгівлі доданою вартістю у світовій економіці. Розглянуто ґенезу підходів до оцінки міжнародної торгівлі доданою вартістю та розвиток методології її статистичного обліку. Розглянуто спільну ініціативу ОЕСР разом із Світовою організацією торгівлі зі створення бази даних індикаторів торгівлі доданою вартістю (TiVA), основні валові показники торгівлі, укрупнені групи індикаторів участі країн у глобальних ланцюгах доданої вартості, що містяться у TiVA, та методики їх обчислення. Проаналізовано окремі ключові показники, що містяться у TiVA та характеризують особливості створення доданої вартості у розрізі країн світу, серед яких: обсяги валової доданої вартості за країнами та темпи їх зростання; розподіл галузей економіки країн за часткою у створеній доданій вартості; частка послуг у загальному обсязі створеної доданої вартості в країнах-лідерах за темпами її зростання; динаміка частки доданої вартості внутрішнього походження у валовому експорті країн. Особливу увагу приділено питанню визначення галузевих особливостей торгівлі доданою вартістю країн, з якими Україна має значні обсяги торгівлі товарами. Досліджено динаміку частки доданої вартості внутрішнього походження у валовому експорті країн. Виокремлено країни, з яких Україна імпортувала найбільші обсяги товарів у грошовому виразі, та визначено основні групи імпортованих товарів. Проаналізовано динаміку частки доданої вартості національного походження у валовому експорті мінеральних палив, нафти і продуктів її перегонки та національну додану вартість в експорті країн – ключових партнерів України у розрізі ВЕД. Визначено, що довготривала тенденція скорочення промислового виробництва в економіці України та технологічне відставання призвели до деградації національних високотехнологічних галузей промисловості та поглиблення спеціалізації на експорті продукції низького ступеня переробки. Обґрунтовано, що включення до глобальних ланцюгів створення вартості потенційно може привести до залучення в країну іноземних інвестиції для індустріалізації економіки і забезпечення зайнятості.

Стаття написана українською мовою


Раєвнєва О. В., Аксьонова І. В., Остапенко В. М.
Порівняльний аналіз та узагальнення досвіду партнерства між ЗВО та бізнес-середовищем (c. 30 - 42)

Мета статті полягає в теоретичному узагальненні та компаративному аналізі зарубіжного та національного досвіду розвитку напрямів взаємозв’язку між ЗВО та бізнес-структурами; виділенні проблем, що виникають при реалізації партнерства в освітній сфері та визначенні найбільш оптимальних форм і методів взаємодії українських ЗВО та бізнес-середовища на сучасному етапі розвитку економіки та системи вищої освіти загалом. Методологічною та інформаційною основою дослідження виступили монографії науковців, в яких висвітлюються проблеми розвитку взаємодії вищої освіти та підприємницьких структур, матеріали періодичних видань і ресурси Internet із зазначеної проблематики. Під час проведення дослідження використано методи компаративного аналізу, системного та логічного аналізу, метод узагальнення інформації. Аналізуючи, систематизуючи й узагальнюючи наукові праці вчених, було розглянуто специфіку систем вищої освіти зарубіжних країн і визначено, що в межах кожної із них існують певні моделі формування партнерства між ЗВО, бізнес-середовищем та органами влади. У результаті дослідження було надано класифікацію підходів до проблем взаємозв’язку між ЗВО та бізнес-структурами, проведено порівняння державної політики та узагальнено державні ініціативи зарубіжних країн в даному напрямку, надано характеристику та виділено найбільш поширені методи співпраці вищої освіти та бізнес-структур в національній та закордонній практиці. Зазначено, що в останній час найбільш актуальною формою інтеграції держави та бізнесу є державно-приватне партнерство (ДПП). В роботі проведено порівняння принципів ДПП в Україні та зарубіжних країнах та виділено основні його форми, що використовуються в сучасних умовах. Перспективами подальших досліджень у напрямі формування ефективної партнерської взаємодії між ЗВО та бізнес-структурами є розробка підходів до управління ризиками партнерства, яка обумовлена тим, що в основі взаємодії лежить ефективний розподіл ризиків і прибутку між партнерами.

Стаття написана українською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2019

Давидов Д. С., Рябовол Д. А.
Інновації у сфері технологій віртуальної і доповненої реальності в Європейському Союзі й інших країнах світу (c. 5 - 11)

Розглянуто проблеми та перспективи застосування інноваційних технологій віртуальної і доповненої реальності в різних сферах бізнесу. Відображено основні тенденції, а також особливості формування технологічної і підприємницької бази для створення продуктів у сфері AR / VR (Augmented Reality, Virtual Reality) для масового застосування у виробництві й обслуговуванні клієнтів. Перераховано основних учасників світового ринку пристроїв і додатків у цьому секторі, а також всі варіанти їх застосування на момент написання статті. Показано напрямки практичного застосування існуючих рішень, виявлено позитивні та негативні фактори. Проаналізовано особливості різних сегментів пристроїв (Microsoft HoloLens), а також мобільних додатків (ZapBox). Обґрунтовано необхідність подальшої розробки та впровадження технологій доповненої реальності, на тлі посилення процесів дигіталізації та автоматизації виробничих процесів в контексті Industry 4.0.

Стаття написана англійською мовою


Козуб В. О., Чернишова Л. О., Пліш І. М.
Особливості еволюційного розвитку бізнес-моделей міжнародних компаній (c. 12 - 19)

Метою статті є теоретичне дослідження сутності, еволюції та класифікації бізнес-моделей міжнародних компаній залежно від бізнес-процесів їх діяльності. Розглянуто поняття «бізнес» і «модель». Узагальнено наукові положення щодо розуміння сутності «бізнес-модель». Бізнес-модель запропоновано розглядати як спрощене відображення механізму ведення певної економічної діяльності, пов’язаної з виробництвом продукції (продажем товарів, наданням послуг, виконанням робіт), що є цінною для споживача та забезпечує отримання прибутку. Наведено ключові елементи бізнес-моделі міжнародної компанії. Виділено відмінності бізнес-моделі від стратегії компанії. Надано варіанти застосування бізнес-моделей міжнародних компаній на практиці. Здійснено теоретичне дослідження еволюції бізнес-процесів міжнародної компанії. Констатовано наявність кількох класифікаційних підходів до формування бізнес-моделі міжнародної компанії на основі аналізу досліджень учених у галузі бізнес-моделювання. Запропоновано класифікацію видів бізнес-моделей міжнародних компаній за такими ознаками: залежно від напрямку розвитку бізнесу, за функціональною приналежністю, залежно від ступеня відкритості бізнес-моделі. Систематизовано методичні підходи до побудови бізнес-моделі міжнародної компанії. Охарактеризовано особливості, переваги та недоліки базових бізнес-моделей «від виробництва» та «від клієнта». Надано характеристику бізнес-моделей міжнародної компанії за функціональною ознакою та залежно від масштабу інвестицій, зроблених для її підтримки. Визначено нові напрямки формування бізнес-моделей на основі розвитку сучасних інформаційних технологій, які забезпечують створення нових конкурентних переваг міжнародних компаній на ринку. Наведено критерії, які дозволяють вітчизняним компаніям побудувати ефективну, сучасну бізнес-модель.

Стаття написана українською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2019

Данкевич В. Є., Данкевич Є. М., Шегеда О. В.
Вплив глобалізації економіки на формування земельних відносин у сільському господарстві (c. 5 - 14)

Метою статті є вивчення впливу глобалізації економіки на формування земельних відносин у сільському господарстві. Обґрунтовано, що глобалізація економіки є багатовимірним процесом, який охоплює усі сфери суспільної життєдіяльності, докорінно змінює принципи та характер виробничої діяльності, а також специфіку землекористування. Доведено, що вплив глобальних викликів на господарсько-технологічні й економічні особливості використання сільськогосподарських земель є не лише вагомим, але й має тенденцію до посилення. Прояв глобалізації в аграрному секторі економіки найбільшою мірою здійснюється через інтенсифікацію виробництва, розвиток біоекономіки, запровадження елементів точного землеробства, використання геоінформаційних систем, капіталізацію сільськогосподарського виробництва і монополізацію орендних відносин, запровадження вахтового методу при здійсненні основних господарських процесів. Моніторинг використання сільськогосподарських земель на прикладі п’яти регіонів світу (Австралії, Азії, Африки, Європи, Північної та Південної Америки) дозволив виокремити основні сучасні тенденції розвитку земельних відносин: інтенсифікацію землекористування, збільшення площ сільськогосподарських земель, що використовуються під технічні енергомісткі культури, зміщення географічних меж сільськогосподарських зон, розширення регіонів із зрошувальним землеробством, використання зернових та олійних культур для енергетичних потреб, нарощування земельних банків аграрними холдингами, запровадження інноваційних систем управління станом посівів. Запропоновано практичні рекомендації щодо адаптації землекористувачів до сучасних глобальних викликів. Обґрунтовано, що вирішення проблем повноцінного забезпечення населення продуктами харчування і промисловості сировиною, відповідно положень глобалізаційної теорії розвитку земельних відносин, можливе як за рахунок внутрішніх трансформацій наявних земельних ресурсів, так і через процес купівлі-продажу сільськогосподарських земель на світових ринках.

Стаття написана українською мовою


Леванда О. М.
Порівняльний аналіз підходів до стандартів життя: Україна і Польща (c. 15 - 24)

Метою статті є виявлення основних напрямів удосконалення нормативно-правового забезпечення життєвого рівня населення України. Проаналізовано підходи до оцінки та стандартів життя України і Польщі. Виявлено переваги та недоліки методології побудови визначення рівня життя населення. Встановлено, що «споживчий кошик» Польщі включає чотири категорії мінімального споживання, а саме: прожитковий мінімум (МЕ), соціальний мінімум (MS), поріг соціальної інтервенції (PIS) і підтримка доходів сімей (WDR). В Україні існує одна категорія нормативного споживання – прожитковий мінімум (ПМ) без урахування фактичних витрат. В результаті відбувається відставання законодавчо встановленого нормативного стандарту життя від фактичних потреб різних груп населення. Обґрунтовано, що мінімальні категорії споживання в Польщі гарантують людині задоволення базових потреб, як на конституційному, так і на законодавчому рівнях. В Україні нормативний стандарт життя дорівнюється межі бідності і, як наслідок, сприяє виключенню частки населення з прийнятого рівня життя у суспільстві. До недоліків польського законодавства віднесено: тривалий термін затвердження державних соціальних гарантій; величина порогу індексації грошових доходів населення; вимір диференціації життєвого рівня. Запропоновано переорієнтацію визначення нормативів щодо стандарту життя, цільової групи і охоплення населення, яке потребує соціальної допомоги, з обранням критеріїв визначення, наближених до стандартів ЄС.

Стаття написана українською мовою


Яненкова І. Г.
Визначення сфер найбільш ефективного застосування цифрових технологій (c. 25 - 30)

На основі узагальнення міжнародних експертних прогнозів визначено основні тренди цифровізації за технологічними секторами на 2019–2020 роки. Серед них – промисловий інтернет речей, імерсивні технології, штучний інтелект, блокчейн тощо. Доведено, що цифровізація економіки в Україні відбувається не завдяки діючим відповідним стратегіям і програмам, як в більшості зарубіжних країн, а всупереч їх відсутності. Проаналізовано особливості процесу цифровізації в Україні з акцентом на технологічні сегменти Індустрії 4.0. Зроблено висновки про збільшення відставання України від інших країн світу щодо просування в напрямку цифровізації економіки через відсутність відповідної державної політики і слабкість внутрішнього ринку промислових інноваційних розробок. Розроблено рекомендації для урядових і неурядових структур щодо прискорення темпів освоєння цифрових технологій в Україні.

Стаття написана українською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2019

Серпухов М. Ю.
Методичний підхід до визначення потенціалу недоторгованих ринків у рамках дії Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою (c. 5 - 10)

У статті проаналізовано стан взаємної торгівлі між Україною та Канадою до і після укладання угоди про зону вільної торгівлі між країнами. Проаналізовано результати дії зони вільної торгівлі між Україною та Канадою за товарними групами і аналізом торговельних зв’язків країн. Проведено дослідження імпортної структури Канади та експортних можливостей України. На статистичних даних представлено результати апробації методичного підходу з визначення потенціалу недоторгованих ринків у рамках дії угоди про зовнішню торгівлю. Запропоновано методичний підхід, що оцінює різні сторони впливу зони вільної торгівлі на експортну діяльність країни та дозволяє визначити торговельні позиції, які мають потенціал зростання у двосторонній торгівлі. Зроблено висновки відносно активізації торгівлі між країнами та надано пропозиції з покращення структури експорту України, а також визначено торговельні групи, за якими українські виробники мають потенціал зростання експорту.

Стаття написана англійською мовою


Хаустова В. Є., Решетняк О. І.
Дослідження стану та тенденцій розвитку науки в країнах світу та Україні (c. 11 - 22)

Метою статті є дослідження стану та тенденцій розвитку наукової сфери в країнах світу та Україні та визначення напрямків реформування науки, яких потребує вітчизняна економіка. На підставі використання методів логічного, статистичного, графічного та кореляційного аналізу в роботі досліджено стан і тенденції розвитку наукової сфери в Україні порівняно зі світовими тенденціями. В статті досліджено динаміку основних показників, які характеризують наукову діяльність країн світу, а саме витрати на фінансування наукових, науково-технічних робіт (ННТР), частку витрат на фінансування ННТР у ВВП, структуру фінансування, частку виконавців НДіР в загальній кількості мешканців країни, кількість заявок і патентів, кількість наукових публікацій. Проведений аналіз показав, що сучасний стан і тенденції розвитку наукової сфери в Україні, її технологічний та інноваційний розвиток свідчать про їх невідповідність світовим трансформаційним економічним процесам, які відбувалися останні десятиріччя, що становить велику ймовірність втрати зв'язку із міжнародними науково-технологічним та інноваційним прогресом. Також визначено існування значного прямого кореляційного зв’язку між рівнем ВВП на душу населення країн світу та показниками, які характеризують науковий розвиток. Зроблено висновок про можливість покращення економічного стану країни за рахунок забезпечення наукового розвитку. Проведене дослідження дозволяє стверджувати, що вітчизняна наукова сфера потребує негайного реформування задля забезпечення ефективного економічного зростання. Цій процес має базуватися на визначенні пріоритетів економічного зростання, які ґрунтуватимуться на розвитку наукового потенціалу країни, та бути спрямованим на формування умов переходу до інноваційної моделі економіки. Проведене дослідження дозволило визначити напрямки реформування наукової сфери в Україні.

Стаття написана українською мовою


Шлапак А. В.
Мережева модель досліджень інноваційної діяльності США (c. 23 - 28)

Метою статті є дослідження новітніх мережевих моделей досліджень і розробок ТНК, що виникли внаслідок інтернаціоналізації їх діяльності та загострення конкурентної боротьби на глобальних ринках. Визначено роль венчурного інноваційного бізнесу в процесах наукового-технічного прогресу США. Будучи безумовними світовими лідерами щодо вартісних обсягів інвестування у ДіР та результативності освоєння фінансових коштів на їх проведення; концентруючись у своїй інноваційній діяльності на масовому впровадженні у виробництво піонерних технологій та їх комерціалізації, американські корпоративні бізнес-структури перетворились в останні десятиліття на головний рушій глобального науково-технічного й інноваційного прогресу та міждержавного трансферу наукомістких технологій. Проаналізовано конкурентну боротьбу американських ТНК за глобальне технологічне лідерство, та диверсифікація потреб глобального споживача у нових зразках інноваційно-місткої продукції дедалі більшою мірою вмотивовує американські ТНК до глибоких якісних змін у системі управління інноваційною діяльністю. Вони виявляються у поступовому відході корпорацій від традиційної централізованої моделі організації своїх ДіР до розбудови мережевої моделі досліджень і розробок з більш широким використанням корпораціями складної міжнародної спеціалізації у сфері досліджень і розробок з глибокою інтеграцією інноваційної діяльності у рамках усієї корпоративної структури. Сучасні умови техноглобалізму значно загострюють конкуренцію між компаніями за панування на високотехнологічному сегменті глобального ринку, створюючи потужні стимули для торгівлі технологіями й інноваційними розробками, імплементації корпоративних стратегій інтеграції та поглиблення міжнародної науково-технічної кооперації на принципах стратегічного партнерства і конкуперації. А розбудова стратегічних міжкорпоративних відносин у сфері науки та техніки розглядається корпораціями як раціональна альтернатива злиттів і поглинань.

Стаття написана українською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2019

Болквадзе Н. І.
Теоретичні концепти становлення біржових ринків електроенергії у процесі лібералізації енергетичного сектора країн світу (c. 6 - 13)

Метою статті є дослідження теоретичних концептів формування та становлення біржових ринків електроенергії у процесі лібералізації енергетичного сектора як необхідної складової трансформації світової економіки. У статті проаналізовано еволюцію становлення біржових ринків у світовій економіці та виокремлено процеси, що привели до появи того чи іншого товару на біржах. Досліджено лібералізацію світового енергетичного ринку та її вплив на подальший розвиток біржової торгівлі. Розглянуто сучасні теорії мікроекономіки, зокрема: ринкових структур, економічних механізмів, галузевих ринків та аукціонів для підтвердження закономірності формування біржових ринків електроенергії в процесі лібералізації цієї сфери. В роботі виокремлено шість послідовних етапів трансформації ринків електроенергії, що відображають перехід від монополії до конкурентного біржового ринку електроенергії, а саме: 1) індустріалізація та урбанізація; 2) глобалізація; 3) монополізація і централізація енергопостачання; 4) реорганізація ринку електроенергії через перехід від монополії до конкурентних ринків; 5) їх подальша лібералізація; 6) набуття електроенергією рис біржового товару.

Стаття написана українською мовою


Догадіна В. Ю.
Особливості функціонування сучасного ринку освітніх послуг (c. 14 - 20)

Виявлено основні напрямки функціонування сучасного ринку освітніх послуг на основі аналізу тенденцій та факторів, що визначають зміну їх специфічних характеристик. Проаналізовано особливості функціонування сучасного ринку освітніх послуг, встановлено основні тенденції, визначено ключові проблеми. Встановлено, що на сучасному етапі особливо важливим чинником соціального і економічного розвитку є інвестування в освіту, оскільки це найефективніший засіб соціальних змін, які забезпечуватимуть формування стабільного економічного прогресу. З’ясовано, що напрями і динаміка розвитку ринку освітніх послуг у кожній державі визначаються стратегією, конкретними пріоритетами і цілями. Визначено, що в умовах переходу до електронної комерції та цифрової економіки виконання освітою функцій особливого механізму трансформації економіки вимагає підвищення ефективності і якості освітніх послуг. З’ясовано, що протягом наступного десятиліття, коли фінансування освітніх послуг в Україні стає більш жорстким, а освітня політика використовується як політичний важіль, освітні заклади з обмеженими грошовими коштами вдаватимуться до комерціалізованих методів просування своїх пропозицій послуг із більшою інтенсивністю. Це означає, що люди зіткнуться з безліччю варіантів вибору освіти, а отже, ймовірність зробити неоптимальний вибір зростатиме паралельно. На основі отриманих результатів визначено основні тренди розвитку ринку освітніх послуг з використанням найефективніших технологій навчання. Розглянуто сучасні передумови виникнення та впровадження інноваційних методів навчання. Наведено практики надання освітніх послуг, що відповідають сучасним принципам якісної освіти та забезпечують підготовку до змін і гнучкість. Зроблено висновок, що процеси глобалізації і формування економіки знань істотно впливають на функціонування ринку освітніх послуг і структуру ринку праці, тим самим підвищуючи залежність ефективної професійної діяльності людини та успішного працевлаштування від рівня і якості освіти. Тобто виникає нагальна потреба у формуванні відповідних компетенцій та навичок і переорієнтації освітніх послуг, щоб відповідати вимогам цифрової економіки.

Стаття написана українською мовою


Кікоть О. Ю.
Евристична оцінка достатності запасів газу, накопичених у газосховищах Європи для проходження осінньо-зимового періоду 2019/2020 рр. (c. 21 - 32)

Мета дослідження – оцінити достатність запасів газу в європейських газосховищах для проходження осінньо-зимового періоду 2019/2020 рр. В результаті дослідження встановлено, що розміри європейських газосховищ і накопичені в них запаси газу на 31.10.2019 достатні для безперебійного забезпечення європейських споживачів газом в осінньо-зимовий період 2019/2020 рр., навіть в разі настання серйозних форм-мажорних обставин тривалої дій. Цей висновок підтверджується: спостереженнями щодо поведінки енергетичних компаній на газовому ринку; аналізом трьох сценаріїв розвитку газового ринку Європи (середній, найгірший та екстремально негативний сезони), сконструйованих на основі історичних даних; побудовою балансу споживання та поставок газу на європейському ринку; побудовою балансу споживання та поставок газу на українському ринку. Отримані результати дослідження дозволяють краще зрозуміти роль європейських газосховищ у функціонуванні європейського ринку газу, визначити роль українських газосховищ та української газотранспортної системи для забезпечення Європи газом, оцінити можливості європейських та українських газосховищ балансувати сезонні коливання у споживанні й поставках газу на європейський ринок та забезпечити необхідний рівень страхових запасів на випадок настання форс-мажорних обставин тривалої дії. Ця робота доповнює важливою інформацією існуючі аналітичні звіти, що досліджують позиції сторін і хід переговорів «Нафтогазу» та «Газпрому» стосовно умов транзиту газу до Європи територією України.

Стаття написана українською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2020

Гапоненко Г. І., Василенко А. В.
Over- та under-tourism як взаємозалежні явища сучасного глобалізованого світу (c. 6 - 12)

На сьогодні міжнародний туризм під впливом процесів глобалізації набуває динамічного розвитку та стає одним із найвпливовіших чинників розвитку країн. Можливість подорожувати є виразною ознакою сучасного суспільства, тому туристичні подорожі стають частиною життя людей, тим самим формуючи багато соціально-економічних, екологічних, культурних та інших проблем. Тому питання, пов’язані з перенасиченням дестинацій і нестачею туристів у менш популярних місцях, наразі є досить актуальними та потребують дослідження й розв’язання. Предметом дослідження статті є співіснування овертуризму та андертуризму в світі та Україні зокрема. Мета – дослідження тенденцій розвитку овертуризму та андертуризму в світі, визначення шляхів їхнього розвитку. Завдання: висвітлення основних проблем (перенасичення дестинацій) та перспектив (подорожі туристів до менш популярних місць відпочинку) розвитку сучасних туристичних трендів; формулювання стратегії використання зарубіжного досвіду як засобу сприяння поїздкам до місць, які є альтернативним варіантом відомим туристичним дестинаціям. У статті було використано аналітичний, порівняльний та інші науково-дослідні методи. Результати дослідження: виявлено основні напрямки явищ перенасичення дестинацій та андертуризму в світі та Україні зокрема, їх вплив на економіку держави та шляхи залучення більшої кількості туристів до нашої країні. Висновок: завдяки вивченню досвіду різних країн світу визначено шляхи, які можуть використовуватися для вирішення проблем овертуризму та роповсюдження андертуризму як його альтернативи.

Стаття написана українською мовою


Губарєва І. О., Ярошенко І. В.
Оцінка конкурентоспроможності обробної промисловості лісопромислового комплексу України та країн ЄС (c. 13 - 19)

Конкурентоспроможність лісопромислового комплексу (ЛПК) України – це агрегована конкурентоспроможність таких секторів, як: виробництво деревини та виробів з деревини; виробництво паперу та паперових виробів; виробництво меблів. Запропоновано здійснювати оцінку конкурентоспроможності виробництва за трьома видами економічної діяльності (виробництво деревини та виробів з деревини, виробництво паперу та паперових виробів, виробництво меблів), які входять у склад обробної промисловості і визначають рівень розвитку й ефективність функціонування ЛПК загалом та в Україні та країнах ЄС зокрема. Розроблено структурно-логічну схему дослідження конкурентоспроможності виробництва обробної промисловості ЛПК країни, яка передбачає оцінювання за такими параметрами конкурентоспроможності, як: рівень валової доданої вартості виробництва; матеріалоємність виробництва; енергоємність виробництва та імпортозалежність внутрішнього ринку, що дозволяє визначити як інтегровану кількісну характеристику досліджуваного явища, так і його складових з метою ідентифікації наявних проблем. Здійснено інтегральну оцінку конкурентоспроможності виробництва за видами економічної діяльності обробної промисловості ЛПК України та країн ЄС, за якою Україна посіла 22-ге місце серед 25 досліджуваних країн. Проведено кластеризацію країн ЄС, включаючи Україну, за значенням комплексних показників оцінки конкурентоспроможності виробництва окремих видів економічної діяльності ЛПК обробної промисловості за методом k-середніх. Україна увійшла до кластера, який характеризується низьким рівнем конкурентоспроможності виробництва окремих видів економічної діяльності ЛПК.

Стаття написана українською мовою


Долбнєва Д. В.
Вплив COVID-19 на економіку країн світу (c. 20 - 26)

Метою статті є дослідження стану і тенденцій впливу COVID-19 на економічну ситуацію у світі і визначення соціально-економічних втрат, яких зазнає Україна від пандемії цієї хвороби. У процесі дослідження було розглянуто вплив пандемії коронавірусу на тренди розвитку світової економіки. Основними наслідками COVID-19 для світової економіки вже є: падіння індексів бірж; суттєве зниження цін на нафту та уповільнення розвитку ринку металів; скорочення виробництва; суттєве зниження доходів авіакомпаній та морського транспорту, торгово-розважальних центрів, туристичної індустрії; зменшення доходів населення; зростання прибутків фармацевтичної промисловості та світової індустрії ігрових, освітніх та інших онлайн-додатків; зростання попиту інвесторів на менш ризикові активи. За такої ситуації вже відбувається зниження економічного зростання світової економіки (з 2,5 % до 0,6 %). У 2020 році на загальносвітовому рівні економічна ситуація буде близька до рецесії, збитки світової економіки можуть досягнути $ 2,7 трлн. Для економіки України криза, зумовлена поширенням COVID-19, є особливо небезпечною і може суттєво похитнути фінансово-економічний стан країни: відбудеться падіння офіційної зайнятості та реального ВВП, значних втрат зазнає корпоративний сектор, знизяться шанси успішного розміщення єврооблігацій, скоротиться приплив іноземних інвестицій, відбудеться здешевлення національної валюти. За оптимістичного сценарію падіння економіки України через поширення COVID-19 у 2020 році складе 4–5 % ВВП, за найгіршого сценарію – 9–10 %. Усе вищесказане свідчить про необхідність вжиття виважених рішень урядами країн світу та органами місцевої влади, які у тісній співпраці з провідними експертами, корпоративним сектором і населенням повинні провадити ефективну соціально-економічну політику як в умовах карантину, так і протягом наступних місяців після його завершення. Перспективами подальших досліджень є проведення аналізу економічних наслідків карантину, втрат світової економіки після подолання коронавірусної хвороби та реальних заходів, яких було вжито для стабілізації фінансово-економічної ситуації на мікро- та макрорівнях.

Стаття написана українською мовою


Калюжна Н. Г.
Зовнішньоторговельна інтеграція України в умовах поглиблення міждержавних конфліктів (c. 27 - 35)

Метою статті є ретроспективний аналіз зовнішньої торгівлі України товарами у контексті поглиблення міждержавних економічних протиріч та активного використання дискримінаційного інструментарію зовнішньоторговельної політики. Констатовано ускладнення перебігу процесів регіональної інтеграції держав через активізацію антиглобалізаційних тенденцій у міжнародних економічних відносинах. Обґрунтовано необхідність дослідження інтеграційних пріоритетів зовнішньої торгівлі України в умовах інтенсифікації міждержавних зовнішньополітичних та економічних конфліктів. Здійснено ретроспективний аналіз абсолютних (обсяги товарообігу в цілому та з окремими групами країн) і відносних (частка торгівлі з окремими групами країн в загальній структурі товарообігу) показників зовнішньої торгівлі України товарами з країнами Європи та СНД. Засвідчено негативний вплив запровадження Росією та Україною системи взаємних економічних санкцій на товарообіг держави в цілому та з окремими групами країн. Підтверджено гіпотезу про існування неухильної від’ємної тенденції в динаміці абсолютних і відносних показників зовнішньої торгівлі України товарами з країнами СНД. Не виявлено стійкої тенденції до зростання показників зовнішньої торгівлі України з країнами Європи в абсолютному вимірі. Обґрунтовано, що зовнішньоторговельна інтеграція України до європейського простору потребує виваженої торговельної політики з метою запобігання подальшій ескалації міждержавних торговельних конфліктів. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є надання кількісної оцінки впливу дискримінаційних заходів на національну економіку та розроблення рекомендацій щодо формування інтеграційних пріоритетів України на основі ефективної взаємодії з європейським і світовим економічним простором.

Стаття написана українською мовою


Омельяненко В. А.
Концептуальні основи науково-методичного підходу до геополітичного аналізу міжнародного інноваційно-технологічного співробітництва (c. 36 - 42)

Метою цього дослідження є аналіз міжнародних проєктів інноваційного співробітництва з точки зору критерію трансферу технологій та ризиків міжнародної взаємодії у рамках геоекономічної гри. Для вирішення завдань дослідження використано загальнонаукові методи аналізу та синтезу, історичного та логічного, системного та структурно-функціонального аналізу. Серед інноваційних методів у дослідженні для проєктування інноваційної стратегії буде використано імітаційне інституційно-еволюційне моделювання з метою максимізації ефектів синергії у публічному управлінському просторі та системний підхід до його побудови. Вирішити завдання дослідження можливо через використання елементів методології геоекономічної гри, що дозволить поєднати (і) розуміння міжнародних відносин як боротьби між державами за вплив, результат якої залежить від їх можливостей, обумовлених кількістю та якістю різних ресурсів, та (іі) основні елементи міжнародного інноваційного менеджменту. Автором проаналізовано основні тенденції сучасних геоекономічних стратегій та визначено основні аспекти їх впливу на реалізацію міжнародних інноваційних проектів. На ряді прикладів міжнародного трансферу технологій (космічний сектор, видобуток ресурсів) визначено основні ризики відсутності власних геоекономічних стратегій та зроблено рекомендації щодо підвищення ефективності участі в міжнародних відносинах. У результаті наявності глобальних проблем визначені в дослідженні теоретичні підходи до інноваційної політики дозволять з нового ракурсу розглянути зв'язок між геоекономічною грою, національною стратегією, технологіями й ключовими проблемами світової політики та міжнародних відносин. У подальших дослідженнях необхідно розробити практичний інструментарій оцінки інноваційних стратегій з урахуванням критеріїв теорії ігор і принципів геоекономічної конкуренції.

Стаття написана українською мовою


Хаустова В. Є., Решетняк О. І.
Вплив підготовки кадрів вищої кваліфікації на науковий та економічний розвиток (c. 43 - 51)

Метою дослідження є визначення впливу підготовки кадрів вищої кваліфікації на науковий та економічний розвиток. Для досягнення мети дослідження в роботі використовувалися методи логічного, статистичного, кореляційного аналізу, а також матричний підхід до позиціонування країн світу. В статті висунена і доведена гіпотеза про суттєвий позитивний вплив показників, що характеризують рівень підготовки кадрів вищої кваліфікації на показники, які характеризують науковий стан та наукові результати, а також економічні результати країни для окремих розвинутих країн світу, що успішно реалізують інноваційну модель економічного розвитку. Для України гіпотеза не підтверджується. Результати кореляційного аналізу показників в абсолютному вимірі показали, що збільшення кількості населення з магістерським та докторським ступенем позитивно впливає на збільшення кількості дослідників, кількості статей в науково-технічних журналах, рівня ВВП, витрат на проведення досліджень та розробок. Виявлено середній позитивний вплив кількості населення з докторським ступенем на кількість патентних заявок відповідної країни, на рівень високотехнологічного експорту та низький позитивний вплив кількості населення з магістерським ступенем на кількість патентних заявок відповідної країни, на рівень високотехнологічного експорту. Результати позиціонування України відносно інших країн світу на основі використання матричного підходу демонструють, що в площині координат кількості населення, яке має магістерський та докторський ступень, і показників, які характеризують рівень економічного та наукового розвитку, наша країна знаходиться в квадрантах, які характеризують низький рівень шансів в економічному та науковому розвитку, що обумовлює необхідність вдосконалення системи підготовки кадрів вищої кваліфікації.

Стаття написана українською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2020

Бакаєв Л. О., Бакаєва І. Г.
Товарний експорт України до країн Східної Європи: аналіз постійних ринкових часток (c. 7 - 16)

Ця стаття має за мету аналіз еволюції частки ринку українського товарного експорту у світовому експорті в період 2013–2018 рр. як відповідно до Міжнародної Стандартної Торгової Класифікації (МСТК), так і відповідно до класифікації країн Східної Європи ЮНКТАД. Аналіз еволюції частки ринку українського експорту проводився з використанням методології постійних часток ринку А. Ниссенса і Г. Пауллета. Розраховані зміни частки ринку українського експорту під впливом чинників конкурентоспроможності (товарні і географічні ефекти частки ринку), зміни товарної і географічної структури експорту товарів (товарні і географічні структурні ефекти). Для проведення аналізу були використані дані за 2013–2018 роки, які були розділені на шість періодів (2013–2014, 2014–2015, 2015–2016, 2016–2017, 2017–2018, 2013–2018) шляхом усереднювання відповідних річних результатів. Загальна частка України у світовому експорті в період 2013–2018 років щорічно знижувалася на 4,9 %. Перші три періоди характеризуються значним падінням частки ринку в середньому на 10,9 % в рік. Але в період 2017–2018 років темпи зростання товарного експорту України були нижчі темпів зростання світового товарного експорту, що зумовило негативне значення для загального ефекту (-0,9 %). Ефект частки ринку (MSE) з середньорічним зниженням (-4,2 %) у 2013–2018 рр. був домінуючим чинником, що вплинув на зміну загальної частки ринку (-4,9 %). Внесок комбінованого структурного ефекту (CSE) в середньому був негативним за період 2014–2018 рр. (-0,7 %). В період 2017–2018 рр. падіння загального ефекту було пов'язане з CSE (-2,7 %). Сукупний вплив товарної і географічної структури українського товарного експорту був негативним в період 2017–2018 (-2,7 %), зокрема, внаслідок негативниго впливу переважно продуктового структурного ефекту (-3,5 %) та позитивного впливу ефекту географічної структури (1,3 %).

Стаття написана українською мовою


Графська О. І.
Сучасні виклики та мегатренди розвитку туристично-рекреаційної сфери (c. 17 - 23)

Глобальні тренди та виклики суспільно-економічного розвитку, процеси глобалізації, інтеграції та сервісизації характеризуються високим динамізмом впливу на всі сфери економічної діяльності, а тому без превентивного реагування на зовнішні впливи ефективний розвиток економічної системи країн буде ускладнений. Особливо це актуально для туристично-рекреаційної сфери, яка має міжнародний характер і взаємопов’язана з глобальними мегатрендами й економічними циклами розвитку суспільства. Метою дослідження є виявлення сучасних викликів і мегатрендів розвитку туристично-рекреаційної сфери як детермінант формування та використання туристичного потенціалу України. Встановлено, що необхідність фокусування на основних глобальних трендах і викликах розвитку туристично-рекреаційної сфери особливо важлива сьогодні для обґрунтування виваженої політики та механізмів виходу вітчизняного туристичного бізнесу з кризи, а також виявлення додаткових можливостей і передумов нарощення потенціалу туристично-рекреаційної сфери в територіальних громадах і національному суспільно-економічному просторі загалом. Встановлено вплив урбанізації як мегатренду суспільно-економічного розвитку на туристично-рекреаційну сферу, а саме, що це призводить до надлишкового туризму, тобто зростання туристичних потоків. Доведено, що сьогодні нові інформаційні технології широко застосовуються в міжнародному туризмі, і це є прикладом для впровадження таких технологій у вітчизняну практику. Охарактеризовано вплив віртуальних мереж як сучасних глобальних трендів на міжнародному ринку туристичних послуг. Досліджено вплив процесів COVID-19 на сферу туризму та визначено основні проблеми, з якими сьогодні зіткнулася сфера туризму. Запропоновано шляхи виходу з сучасної кризи. Простежено, що пандемія коронавірусу сьогодні має вплив не тільки на туристично-рекреаційну сферу, але й світову економіку загалом.

Стаття написана українською мовою


Кривич Я. М., Босак І. Л.
Світовий досвід відновлення довіри до фінансового сектора країни (c. 24 - 29)

Метою роботи є детальна оцінка й аналіз світового досвіду відновлення довіри до фінансових ринків (банків) після кризи 2008–2009 рр., визначення особливостей введення заходів антикризового управління, спрямованих на відновлення довіри до банків, зокрема, центральних банків і фінансового сектору загалом. Глобальна фінансово-економічна криза відобразилася на розвитку банківських систем і господарства багатьох розвинених країн. Центральні банки мали на меті адекватне реагування на загрози з боку глобалізаційних процесів. Центральні банки різних країн намагалися якомога швидше розв’язати наявні проблеми шляхом введення антикризової політики, зокрема, спрямованої на відновлення рівня довіри до фінансового сектора. Довіра до банківської системи є ключовим елементом зростання та розвитку фінансової системи й економіки певної країни в цілому. У науково-дослідницькій літературі питанню глобальної фінансово-економічної кризи присвячено досить багато публікацій, де детально висвітлюється зміст кризи, її наслідки, також вказуються певні напрями її подолання. Велика кількість як зарубіжних, так і вітчизняних учених вивчали фінансово-економічну кризу 2007–2008 рр. Досвід антикризового регулювання в розвинутих країнах вивчали Шамборовський Г., Козій Н., Гасанов С., Буряк О. Дослідженням монетарної політики країн Європи займалися Стечишин Т., Руда О., Радчич С. Оцінка цих досліджень та публікацій свідчить про неузгодженість поглядів з приводу реалізації монетарної політики під час кризи та повернення довіри клієнтів після неї.

Стаття написана українською мовою


Максименко А. О.
Інтеграція виробників одягу та взуття у глобальні ланцюги доданої вартості: міжнародний досвід (c. 30 - 38)

Статтю присвячено дослідженню динаміки та зміни ланцюгів доданої вартості, керованими споживачами, на прикладі виробників одягу та взуття. Зазначено, що виробництво готового одягу у ланцюгу доданої вартості включає декілька стадій: пре-виробництво, або виробництво тканин і компонентів (Original Equipment Manufacturer, або OEM), безпосереднє пошиття одягу (Сut, Make and Trim, або CMT), дизайн (Original Design Manufacturer, або ODM), постачання, маркетинг і продажі (Original Brand Manufacturer, або OBM). Кожна стадія відрізняється за рівнем технологічності та доданою вартістю. Проаналізовано досвід Туреччини, Пакистану та Албанії щодо інтеграції підприємств текстильної промисловості, виробників готового одягу та взуття у глобальні ланцюги доданої вартості. Зроблено висновок, що входження у глобальні ланцюги доданої вартості з виробництва одягу чи взуття починається з найнижчої стадії (збірка, розкрій, пошиття). Процес інтеграції до такого ланцюга можливий, якщо підприємство є конкурентним за показниками термінів поставки, гнучкості (можливість виконувати невеликі партії замовлень, швидко реагувати на зміни ринку) та продуктивності. Наголошено на необхідності підтримки держави (стратегія розвитку галузі, розвиток кластерів та індустріальних парків, залучення прямих іноземних інвестицій) та участі у різних міжнародних торговельних угодах. Участь на стадії CMT у короткостроковій перспективі є позитивним з огляду на пропозицію робочих місць, а в довгостроковій перспективі може спонукати підприємства до розвитку та реалізації кінцевої продукції на внутрішньому ринку. Бар'єри входження на ринок із кожною наступною стадією у ланцюгу доданої вартості збільшуються. Висхідний рух вимагає від підприємства інвестицій у технології та людські ресурси, налагодження співпраці з навчальними закладами та дослідними інституціями, нарощення зв’язків з підприємствами своєї та суміжної галузей.

Стаття написана українською мовою


Полякова О. Ю., Хаустова В. Є.
Аналіз тенденцій розвитку сільських територій та агропромислового комплексу у країнах ЄС і Україні (c. 39 - 54)

Метою статті є визначення тенденцій розвитку сільських територій та агропромислового комплексу у країнах ЄС і Україні.Згідно з метою дослідження було проаналізовано: темп приросту (зменшення) сільського населення у країнах ЄС та Україні; зростання рівня урбанізації у країнах ЄС та Україні; зміни у структурі населення країн ЄС за рівнями урбанізації території; динаміку співвідношення міського та сільського населенняу країнах ЄС; рівень зайнятості у країнах ЄС; питому вагу зайнятих у сільському господарстві; питомувагу сільського господарства, лісництва та рибництва у ВВП країн ЄС та України; розподіл країн ЄС за валовою доданою вартістю сільського господарства; розподіл сільськогосподарських підприємств країн ЄС за видами сільськогосподарського виробництва;використання земель для вирощування сільськогосподарських культур у країнах ЄС; структуру випуску продукції за напрямами сільського господарства країн ЄС; вартісну структура випуску рослинництва та тваринництва країн ЄС; структурусільськогосподарських підприємств (ферм) у країнах ЄС за обсягом використовуваної землі. За результатами аналізу визначено, що у цілому для сільських територій та аграрного сектору більш розвинених країн ЄС характерні проблеми старіння населення, екологічні проблеми земель і водних ресурсів, нерівномірність розвитку за регіонами. Для країн, які приєдналися до ЄС у 2004–2007 рр., проблеми сільських територій пов’язані із недостатньою розвиненістю інфраструктури, утому числі сфери послуг, також старіння населення, великою кількістю дрібних фермерських господарств, які потребують допомоги, втратою робочої сили на селі тощо. Спільними для країн ЄС та Українивизначено проблеми: депопуляція та старіння населення, спустошення віддалених територій, незадовільний стан базової інфраструктури, низька конкурентоспроможність дрібних сільгоспвиробників, мала кількість молодих фермерів, переважно низька кваліфікаціяробочої сили та забезпеченість обладнанням дрібних і малих господарств, значне екологічне навантаження на природне середовище.

Стаття написана українською мовою


Ситник Н. І.
Інструменти державної підтримки екосистеми стартапів: досвід країн Центральної та Східної Європи (c. 55 - 62)

Цю статтю присвячено аналізу досвіду державної підтримки екосистеми стартапів в країнах Центральної та Східної Європи на прикладі Польщі, Естонії, Білорусі та Угорщини. Ці країни мають подібні до України показники розвитку стартап-екосистем, однак відрізняються значною участю держави в становленні національного сектора стартапів. Україна протягом останніх років досягла певного прогресу у розбудові своєї екосистеми стартапів, однак участь держави у цьому процесі залишалася мінімальною. Мета статті полягала в дослідженні стану розвитку національних екосистем стартапів у країнах Центральної та Східної Європи та інструментів державної підтримки екосистем у цьому регіоні, які можуть бути використані Україною для стимулювання розвитку національної індустрії стартапів. У статті проведений порівняльний аналіз України з іншими країнами Східноєвропейського регіону за рейтингами стартап-екосистем, конкурентоспроможності та інноваційності економіки, умов ведення бізнесу та рівнем освіти. Встановлено, що Україна має високі позиції в рейтингу стартап екосистем, однак відстає від країн регіону за рейтингами оцінки національних економік. У більшості країн Східноєвропейського регіону держава виступає важливим суб’єктом екосистеми стартапів. На прикладі Естонії, Польщі, Угорщини та Білорусі досліджено інструменти державного стимулювання стартапів, які розробляються, як правило, в рамках стратегічних програм діджиталізації країни, розвитку інноваційного підприємництва та високотехнологічних галузей. Встановлено пріоритетні напрямки державної підтримки стартап-екосистем в цих країнах, а саме: законодавчі ініціативи, спрямовані на лібералізацію умов діяльності новостворених підприємницьких структур, державні інвестиції, розвиток людських ресурсів, створення центрів компетенцій, медіа- та івент-менеджмент.

Стаття написана українською мовою


Скарга О. О.
Транснаціоналізація ринку туристичних послуг на етапі глобалізації: концептуально-організаційний аспект (c. 63 - 70)

Метою статті є виявлення змістовно-концептуальних засад транснаціоналізації ринку туристичних послуг на етапі глобалізації світогосподарських відносин. У статті досліджено фактори інтернаціоналізації сфери послуг. Проаналізовано загальну структуру міжнародного ринку туристичних послуг. Виділено передумови транснаціоналізації ринку туристичних послуг (міжнародний туризм є переміщенням споживачів туристичних послуг; особливості розрахунку прибутку від міжнародного туризму; туристичний бізнес дає швидкий економічний ефект і потребує участі значної кількості робочої сили; витрати іноземних туристів в країні перебування мають потрійний вплив на економіку). Розглянуто основні форми діяльності ТНК у сфері туристичних послуг(дублювання моделі ведення бізнесу; мультилокальна стратегія; глобальна стратегія; транснаціональна стратегія). Запропоновано визначення транснаціоналізації ринку туристичних послуг, відповідно до якого – це процес концентрації виробництва у сфері міжнародного туризму в адміністративно-правовому, інноваційно-інвестиційному, просторово-територіальному, соціально-економічному вимірах через формування транснаціональних туристичних корпорацій, які створюють нове конкурентне середовище на міжнародному ринку туристичних послуг через реалізацію комплексу заходів стратегічного, поточного, організаційного характеру. Розроблено концептуальну схему транснаціоналізації ринку туристичних послуг,у рамках якої визначено систему заходів щодо розвитку процесу транснаціоналізації ринку туристичних послуг, ідентифіковано результати транснаціоналізації ринку туристичних послуг (вирівнювання якості життя країн – учасників міжнародного співробітництва у туристичній сфері; активізація економічної діяльності периферійних територій; диверсифікація розвитку світової сфери послуг та ін.).

Стаття написана українською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2020

Вашай Ю. В., Жемба А. Й.
Міжнародні системи оцінки економічної безпеки держави: комплексні підходи (c. 4 - 10)

Статтю присвячено аналізу міжнародних підходів до оцінки стану економічної безпеки держав та їх рейтингування в світових економічних рейтингах. Актуальність теми зумовлена тим, що дедалі ширшого застосування для проведення макроекономічного аналізу набувають методики світових рейтингових агентств, які на підставі комплексу економічних індексів ранжують країни в певних економічних сферах. Це впливає на їх інвестиційну привабливість і потребує наукового аналізу для можливостей управління економічною безпекою. Метою статті є дослідження комплексних світових методик оцінки економічної безпеки задля оцінки можливостей їх застосування для макроекономічного аналізу в Україні. У статті систематизовано підходи до аналізу економічної безпеки в розрізі їх основних шкіл і фундаментальних положень. Визначено особливості оцінки глобальних економічних індексів, досліджено їх переваги та недоліки. Автори дійшли висновку, що оцінка економічної безпеки держави однобічно, із використанням лише одного із агрегованих індексів, не дасть змоги повноцінного макроекономічного аналізу. Застосування в міжнародній практиці показників, що базуються виключно на фінансових аналітичних даних, доцільне для оцінки кредитоспроможності, фінансової стійкості країни, проте є недостатнім для внутрішнього управління. Зв'язок економічної і національної безпеки має ієрархічний вигляд, якщо розглядати економічну безпеку складовою національної безпеки. Проте в сучасному світі потужного ускладнення суспільно-політичних зв’язків можна розглядати економічну та національну безпеку як тотожні поняття, зважаючи на те, що економічний контекст присутній практично у всіх сферах національної безпеки.

Стаття написана українською мовою


Зінчук Т. О., Усюк Т. В.
Зелений туризм в умовах сталого розвитку та викликів світової економічної кризи (c. 11 - 17)

Мета дослідження: обґрунтування соціально-економічної, екологічної, історично-культурної ролі та внеску зеленого туризму в реалізації Цілей сталого розвитку на засадах інноваційних тенденцій та потенційних можливостей туристичного бізнесу в умовах кризових викликів, зумовлених сучасним станом світової економіки внаслідок пандемії. Завдання дослідження спрямовувалися на розкриття теоретично-методологічних ы прикладних підходів до розвитку сегмента ринку туристичних послуг – зеленого туризму. Поглиблено зміст дефініції «зелений туризм» в органічному зв’язку з Цілями сталого розвитку. Проаналізовано мотивуючі чинники розвитку зеленого туризму виходячи з моделі багатофункціональності сільського господарства та його значення в політиці сільського розвитку. Обґрунтовано характер змін у сегменті ринку зеленого туризму з урахуванням особливостей сучасної ситуації у світі – пандемією, яка, з одного боку, стримує інтенсивність туристичних переміщень у світовому масштабі, з іншого, стимулює локальний туризм, який має переважно зелену орієнтацію на збереження навколишнього середовища, природних ресурсів і життєзабезпечення переважно сільських територій. Проведені дослідження свідчать про те, що зелений туризм може стати рушійною силою економічного зростання сільських територій, мотиватором зайнятості, чинником збереження сільської культури та традицій певної місцевості. Водночас результати досліджень доводять наявність зв’язку між зеленим туризмом і забезпеченням національної безпеки (економічної, екологічної, соціально-культурної, інтелектуальної, енергетичної) через його найхарактерніші пріоритети розвитку. Визначено перспективи розвитку зеленого туризму на основі досвіду країн світу, які найбільше постраждали під час пандемії. Додатковим стимулом для збереження потенціалу зеленого туризму виступають нова система партнерства між державою, бізнесом і громадянським суспільством. Розроблено стратегічні орієнтири розвитку зеленого туризму на інституційних пріоритетах в умовах сучасних викликів економічної кризи.

Стаття написана українською мовою


Прянишникова М. В., Гуденко О. Д.
Корона-тест реальної економіки та фінансово-економічні імперативи подолання наслідків пандемії COVID-19 (c. 18 - 24)

Метою статті є висвітлення фінансово-економічних імператив і семантики практичних заходів щодо подолання негативних наслідків пандемії COVID-19 в розрізі країн і потенційних можливостей їх імплементації в Україні з урахуванням результатів корона-тесту реальної економіки, вираженої в традиційній комбінації макроекономічних вимірників сталого й всеохоплюючого розвитку. У статті проаналізовано стан інституційно-секторальних ланок реального сектора економіки в період світової пандемії COVID-19, систематизовано ключові фактори негативного впливу на сталість економічного зростання на базі критеріальної інваріантності вимірників кількісно-якісних параметрів виробництва, логістики, наявності (вивільнення) робочої сили та банкрутства. В результаті дослідження запропоновано виокремлення двох видів заходів щодо подолання наслідків пандемії: на рівні підприємств і держави. До першої групи запропоновано віднести декомпозицію стратегії компаній щодо скорочення витрат, перепрофілювання їх діяльності, продуктову диверсифікацію з урахуванням потреб внутрішнього ринку, забезпечення мобільності співробітників, їх залучення в інтерактивно-дистанційному режимі (онлайн-обслуговування). Друга виражена у допомозі (підтримці) підприємствам і найманим працівникам, відстрочці податкових платежів, державних гарантіях по кредитах, надання безвідсоткових позик, одноразової фінансової допомоги, разових грантів для визначених секторів, які відносяться до найбільш чутливих у подоланні наслідків пандемії COVID-19. Проведений критичний аналіз кращих практик подолання наслідків пандемії у таких країнах, як: Франція, США, Німеччина, Велика Британія, Італія, Туреччина, Японія, Китай, Південна Корея та ін. Запропоновано практичні кроки щодо можливості їх застосування в Україні.

Стаття написана англійською мовою


Рахман М. С., Сокирко Б. М.
Країни АСЕАН у фокусі пріоритетних ринків України (c. 25 - 33)

До АСЕАН входять країни з дуже різним рівнем економічного розвитку, чисельністю населення, площею, проте інтеграційне об’єднання досягло успіхів і є важливим гравцем у економічній та політичній сфері на міжнародній арені. Метою статті є дослідження стану макроекономічних показників ті тенденцій зовнішньої та внутрішньої торгівлі країн – членів АСЕАН, напрямів розвитку організації в цілому та кожної з країн окремо у співпраці з Україною. Розроблено проєкт рекомендацій щодо подальшого розвитку асоціації та пріоритетності цього ринку для України. У статті надано характеристику складу, основним цілям та напрямам спільної діяльності країн – учасниць АСЕАН. Обґрунтовано роль і становище окремих країн-учасниць в інтеграційному об’єднанні для країн Азії у Південно-Східному регіоні. Проаналізовано основні макроекономічні показники країн – учасниць АСЕАН: чисельність населення і структуру зайнятості по окремих країнах, обсяги ВВП (загального та у розрізі кожної країни) у динаміці; структуру та динаміку торгових відносин, структуру Extra- та Intra-експорту, товарну та географічну структуру експортно-імпортних операцій об’єднання. Надано оцінку обсягів експортно-імпортних операцій країн АСЕАН та України в розрізі товарної структури. Розроблено прогнозну модель розвитку обсягів ВВП, в результаті PEST-аналізу виявлено економічні, політичні, технологічні та соціальні чинники об’єднання, надано рекомендації щодо заходів з удосконалення співпраці країн – членів АСЕАН та України зокрема. Зроблено висновки про збільшення об’ємів торгівлі між країнами-членами та з країнами поза межами Асоціації, включаючи Україну.

Стаття написана українською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2020

Куклін О. В., Пустовійт Р. Ф., Криворучко М. Ю.
Економічна примітивізація як інституціональний виклик євроінтеграційних процесів (c. 5 - 11)

Статтю присвячено дослідженню проблеми економічної примітивізації в контексті євроінтеграції. Економічна примітивізація розглядається як процес витіснення видів економічної діяльності з високою доданою вартістю і заміщення їх видами діяльності з низькою доданою вартістю. За результатами дослідження встановлено, що проблема економічної примітивізації знайшла широке висвітлення в працях опозиційного до неокласичного «мейнстріму» норвезького вченого Е. Райнерта. Так, учений критично переосмислює теорію порівняльних переваг як основу міжнародної спеціалізації країни, наводячи негативний досвід європейських країн, які в процесі євроінтеграції зіштовхнулися з проблемою занепаду традиційних галузей економіки (в першу чергу важкої промисловості). На основі опрацювання аналітичних звітів з дослідження конкурентоспроможності ЄС та його регіонів визначено, що неокласичний підхід до регіональної конкурентоспроможності потребує розширення, яке досягається поєднанням неокласичних факторів конкурентоспроможності (здатність фірм ефективно використовувати ресурси і підвищувати продуктивність виробництва) з такими факторами, як зростання рівня доходів населення і формування сприятливого середовища для мешканців і бізнесу. Акцентовано увагу на актуальності для України проблематики економічної примітивізації у світлі реалізації євроінтеграційного курсу: в рамках теорії порівняльних переваг, яка використовується як основа розробки експортної стратегії нашої держави, наголос робиться на розвитку експортних галузей з низькою доданою вартістю – особливо чітко це простежується у сфері машинобудування. В рамках цього дослідження наголошено на інституціональній природі економічної примітивізації, оскільки вона не є предметом неокласичного, традиційного економічного аналізу. Аргументовано необхідність врахування якісного (квалітативного) – а не лише кількісного – аспекту аналізу економічної діяльності: окрім теоретико-методичного підходу «мінімізація витрат – максимізація прибутку» необхідно використовувати підходи, запропоновані І. фон Тюненом, Ф. Лістом та Й. Шумпетером, засновані на диференціації галузей діяльності за рівнем економічної віддачі та силою синергетичного ефекту.

Стаття написана українською мовою


Поляков М. В., Білозубенко В. С.
Стратегічні засади інтеграції України в інноваційну систему ЄС (c. 12 - 18)

Специфіка сучасного етапу розвитку світового господарства виявляється у зростанні рівня інтернаціоналізації дослідницької та інноваційної діяльності, поглибленні міжнародного науково-технічного співробітництва і обміні. Особливо це проявилось у Європі, де сформовано цілісну інноваційну систему (ІС) Європейського Союзу (ЄС). Інтеграція в ІС ЄС має стратегічне значення для України, що вимагає відповідних науково-практичних і концептуальних засад. Мета роботи: представити стратегічні засади інтеграції України в інноваційну систему ЄС. Розглянуто особливості формування ІС ЄС, її межі й основні елементи (учасники; організації, що підтримують інновації; трансєвропейські «ланцюжки» генерації та перетворення знань; тощо). Обґрунтовано необхідність вибору конвергентного вектора розвитку національної інноваційної системи України і відповідні переваги цього шляху у сфері реформування науково-технічного сектора, підтримки досліджень та інноваційної діяльності. Роз’яснено концептуальні основи включення науково-технічного комплексу України в ІС ЄС. Визначено, що головним є розвиток науково-технічного співробітництва України і ЄС з дотриманням ряду принципів (урахування унікальності, переваг і недоліків ІС ЄС; використання європейської парадигми у підтримці інновацій; тощо). Визначено передумови інтеграції у ІС ЄС, зокрема, забезпечення високого рівня захисту прав та інтелектуальної власності. Важливою проблемою є вироблення механізму поглиблення міжнародного науково-технічного співробітництва України і ЄС, який має реалізувати спеціальні заходи державної підтримки. Головним принципом стимулювання співробітництва повинен стати принцип кумуляції, а також диференційований підхід. Обґрунтовано необхідність участі України у програмах ЄС та загальні передумови цього. Поглиблення науково-технічних зв'язків має забезпечуватись на основі нових інформаційних платформ. Для стимулювання міжнародного партнерства також доцільно створити різні інфраструктурні організації (центри трансферту технологій, експертизи проєктів; навчально-наукові центри).

Стаття написана українською мовою


Ярошенко І. В., Семигуліна І. Б.
Світовий досвід державної підтримки в системі публічного управління розвитком територіальних громад (c. 19 - 28)

Досягнення сталого розвитку країн світу на фоні подолання проблемності та відсталості територій, скорочення непропорційності соціально-економічних показників, створення умов для розвитку конкурентоздатного економічного середовища регіонів і досягнення високого рівня життя населення формують основні напрямки регіональної політики багатьох країн світу, зокрема країн Європейського Союзу. Детальне вивчення досвіду формування і реалізації регіональної політики, позитивних прикладів і тенденцій окремих країн світу і, зокрема, країн ЄС, що досягли економічного зростання територій та покращення добробуту жителів, є актуальними для розвитку сучасної України та її регіонів у період триваючих євроінтеграційних процесів, впровадження реформаторських суспільно-економічних змін і становлення власної національної регіональної політики. Аналіз нерівномірності розвитку територій, встановлення основних характерних рис асиметрії дозволяє не тільки визначити існуючий стан диспропорційності регіональних потенціалів розвитку, але й оцінити напрямки регіональної політики, що спрямовані на їх усунення. Євроінтеграційний напрямок розвитку України підтверджує актуальність комплексного вивчення досвіду регіональної політики країн світу та ЄС, особливо кращих практик країн Центральної та Східної Європи, які демонструють стабільні позитивні зміни в соціально-економічному розвитку, та доцільність його використання для формування та реалізації власної регіональної політики з урахуванням європейських принципів організації управління регіональним і місцевим розвитком і розбудови місцевого самоврядування.

Стаття написана українською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2021

Дунас Н. В.
Світові тренди та ініціативи формування ринку зелених облігацій України в умовах COVID-19 (c. 4 - 16)

Мета статті полягає у дослідженні сучасних світових трендів і національних ініціатив формування ринку зелених облігацій в Україні на основі залучення інвестицій для реалізації екологічно важливих проєктів у сфері енергозбереження. Розкрито сутність і ключові характеристики зелених облігаціи? як дієвого фінансового інструмента для реалізації екологічно чистих проєктів в економіці. На основі аналітичного огляду особливостей розвитку ринку зелених облігацій у міжнародному просторі та європейських країнах визначено світові тренди інвестування та ряд сутнісних характеристик зелених облігацій як перспективного інвестиційного активу у довгостроковому вимірі, що приносить соціально-економічні та екологічні ефекти. Розглянуто нормативно-правову базу та регуляторний аспект становлення ринку зелених облігацій в національній економіці порівняно з розвиненими країнами світу. Проведено аналіз основних положень формування державної політики формування ринку зелених облігацій в Україні з урахуванням очікуваних ефектів від залучення коштів у сферу енергоефективності. Визначено ризики та перспективні напрями реалізації проєкту Концепції запровадження та розвитку ринку зелених облігацій в Україні на основі зміни трендів глобального фінансового ринку у сфері інвестування. Обгрунтовано, що потенціал розвитку ринку в Україні створює основи для залучення інвестиційного капіталу у різні сфери енергоефективності та сприяє долученню нашої країни до світових трендів еконогізації економіки в умовах пандемії. Доведено, що ринок зелених облігацій може сміло конкурувати із вкладеннями коштів у віртуальні активи та даватиме довгостроковий економічний ефект в процесі розвитку модернізації виробництва в національній економіці в умовах пандемії та глобальних кліматичних змін.

Стаття написана українською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2021

Балабуха К. Є.
Вплив фінансових ринків, що розвиваються, на маркетингові програми: міжнародний аспект (c. 4 - 9)

Метою статті є дослідження впливу фінансових ринків, що розвиваються, на маркетингові програми виключно у міжнародному аспекті. Проаналізовано показники, що впливають на економічну складову ринків, які розвиваються: розвиток секторів послуг у міських районах країн, прийнятих до розгляду (Індія та Китай), розрив у зайнятості та доходах між організованими та неорганізованими секторами у міських районах, наявність міських нетрів. У результаті дослідження було систематизовано основні показники інфраструктури та порівняльної спроможності в Індії та Китаї та наголошено на національних культурних відмінностях обох країн. Підкреслено, що стійкість відмінностей у культурній цінності особливо актуальна для великих транснаціональних компаній, які у своїй повсякденній діяльності зазнають впливу різних національних культур. Обґрунтовано фактори впливу на нерівність доходів населення та підкреслено важливість інфраструктури в умовах зростання. Зазначається, що великі відмінності у доходах споживачів вказують на існування декількох сегментів з дуже різним рівнем купівельної спроможності, своєю чергою, сегменти з різними доходами дозволяють деяким компаніям створювати інноваційні можливості. Сформовано напрямки реалізації маркетингових програм в умовах фінансових ринків, що розвиваються. Зазначається, що, оскільки кожен окремий регіон відрізняється вимогами, смаком, звичками, засобами масової інформації, уподобаннями, свідомість цін змінюється, що може стати шляхом для розробки маркетингових програм всередині та за межами країн. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямку є розробка інноваційної маркетингової програми, націленої на український споживчий ринок, здатної сформувати стійку конкурентну перевагу в умовах міжнародної конкуренції.

Стаття написана українською мовою


Грабар М. В.
Основні показники цифрової трансформації міжнародної туристичної індустрії (c. 10 - 15)

Метою цієї статті є дослідження сучасних тенденцій та основних показників цифрової трансформації міжнародної туристичної індустрії. У рамках цифрової революції туристичні підприємства змінили парадигму підходів до розуміння ефективних бізнес-процесів. Висвітлено, що цифровізація відкриває безпрецедентні можливості для малого та середнього бізнесу в галузі туризму отримати доступ до нових ринків, розробити нові туристичні продукти та послуги, прийняти нові бізнес-моделі та процеси, підвищити свої позиції у глобальних ланцюгах вартості подорожей та інтегруватися в цифрові системи. Наведено не лише кількісні, а й якісні показники перебування користувачів у мережі Інтернет. Внаслідок чого констатовано, що у міру своєї зайнятості людина створює своє середовище проживання та середовище відпочинку на основі взаємодії з Інтернетом. Доведено, що туристичний бізнес працює у глобальному масштабі та має інформаційно-інтенсивний характер, що сприяє процесам діджиталізації. Досліджено, що цифровізація трансформує та перетворює туризм, надає безпосередній доступ бізнесу до світових ринків. Встановлено, що цифрова економіка має глибокий вплив на туристичний сектор, оскільки трансформує процес спілкування з туристами та маркетинг туристичних послуг, відкриває нові й креативні шляхи надання туристичних послуг. На основі узагальнення цифровий туристичний ринок поділено на дві категорії. Обґрунтовано, що цифровий туристичний ринок охоплює всі онлайн-транзакції та покупки, що здійснюються через онлайн-оплату або бронювання через Інтернет. Проаналізовано, що Сполучені Штати утримують провідну роль на ринку діджитал-туризму. Встановлено, що уряди відіграють важливу роль у створенні належних рамкових умов для цифрової трансформації моделей туристичного бізнесу.

Стаття написана українською мовою


Калюжна Н. Г., Ковтун Т. К.
Гібридні загрози: сутність, характеристики, передумови ескалації (c. 16 - 21)

Статтю присвячено уточненню сутності гібридних загроз на підставі систематизації їх ключових характеристик і визначення передумов ескалації. Розглянуто поширені визначення гібридних загроз і наголошено на відсутності єдиного підходу до їх трактування з огляду на різноплановість і всеохоплюючий характер. Обґрунтовано високий руйнівний потенціал гібридних загроз через їх прихований характер та орієнтованість на найбільш уразливі сторони об’єкта гібридної агресії. Розглянуто специфіку реалізації гібридних загроз в економічній площині та на прикладі зовнішньоторговельних відносин між Україною та Російською Федерацією засвідчено, що економічна сфера слугує простором для приховування та деформалізації гібридного конфлікту. Розглянуто сутність синергетичного ефекту від синхронної реалізації гібридних загроз у різних сферах протистояння. Визначено як ключову рису гібридних конфліктів їх перебування поза межами юридично виправданого втручання інших держав і міжнародних організацій. Акцентовано увагу на стрімкому поширенні гібридних загроз в економічній площині й особливі ризики, які гібридизація конфліктів створює для економічно слабких держав. Як важливу ознаку гібридних загроз визнано високу ймовірність їх ескалації унаслідок настання непрогнозованих подій, зокрема світової пандемії COVID-19. Обґрунтовано, що очікуваним ризиком постпандемічного періоду є перехід більшості національних економік до політики протекціонізму, що дозволяє прогнозувати зростання ризиків ескалації гібридних загроз для економічно слабких держав унаслідок прагнення більш потужних держав до захисту національних економічних інтересів. На підставі аналізу специфіки гібридних загроз та виходячи з розуміння гібридності як результату поєднання відмінних форм визначено ключові характерні риси гібридних загроз, які додатково поєднано відповідно до сутності в групи: загальні аспекти; специфіка методів та інструментів; сфери реалізації; передумови ефективності.

Стаття написана англійською мовою


Корнівська В. О.
Європейський досвід адаптації соціально-економічного розвитку до кризових умов: програми та фінансові інструменти (c. 22 - 34)

У роботі подано аналіз європейських програм контркризового реагування: інвестиційних ініціатив у відповідь на коронавірус; пакета заходів REACT-EU; довгострокової програми відновлення (бюджет на 2021–2027 роки) і Next Generation EU; банківського пакета заходів «Supporting businesses and households amid COVID-19». Охарактеризовано джерела фінансових інструментів відновлення та адаптації країн ЄС до транскризового стану, показано найбільш ефективні механізми підтримки підприємництва в умовах кризи COVID-19. На прикладі Словаччини та Польщі продемонстровано європейський досвід організації кредитного процесу, надання гарантій, активізації соціального підприємництва в умовах триваючого епідеміологічного шоку. Визначено європейські інвестиційні тренди й участь фінансових посередників у посткризовому відновленні, на цій основі охарактеризовано одержавлення європейського довгострокового інвестиційного процесу. Обґрунтовано особливу роль держави та формування державних фондів у процесі забезпечення ефективної адаптації українського фінансово-інституційного середовища до нових викликів; показано важливість розробки довгострокових програм пристосування української економіки та суспільства до викликів санітарного, гуманітарного, кліматичного та політико-економічного характеру з упровадженням відповідних інститутів. Зроблено висновок, що, зважаючи на особливості операційної поведінки українських банківських установ, зосереджених у сучасних умовах на операціях з державними цінними паперами та на комісійній діяльності, адаптаційний інвестиційний процес має бути забезпеченим саме державними фінансовими інститутами.

Стаття написана українською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2021

Раєвнєва О. В., Берест М. М.
Активізація міжнародної діяльності як засіб розвитку інноваційно-активного університету (c. 4 - 13)

Метою статті є аналіз підходів до розуміння феномену «інтернаціоналізація діяльності закладів вищої освіти» та визначення інструментів здійснення ефективної міжнародної діяльності інноваційно-активного закладу вищої освіти (ІА ЗВО) в умовах розвитку глобалізаційних процесів, трансформації та діджиталізації суспільства. В роботі на основі дослідження змістовних аспектів та розвитку поняття «інтернаціоналізація вищої освіти» встановлено, що на сучасному етапі інтернаціоналізація на національному, галузевому та інституційному рівнях визначається як процес імплементації міжнародного, міжкультурного або глобального виміру в ціль, функції або забезпечення вищої освіти. Водночас розвиток процесів ІВО відбувається в умовах масштабних глобалізаційних викликів, що потребує забезпечення зростання конкурентоспроможності національних систем освіти на світовому ринку освітніх послуг. Визначено, що заклади вищої освіти є основною рушійною силою розроблення структур і стратегій міжнародного співробітництва та відіграють системоутворюючу і стратегічну роль у забезпеченні та розвитку процесів інтернаціоналізації, що потребує інтенсивного розвитку сучасних форм, методів, технологій та інновацій у галузі вищої освіти, зокрема, шляхом зростання ефективності міжнародної діяльності ЗВО. На основі аналізу літературних джерел і сучасних підходів до змісту поняття «міжнародна діяльність ЗВО», розгляду її сутнісних характеристик і ключових підходів до її здійснення, сформовано визначення міжнародної діяльності ЗВО як процесу організації міжнародного співробітництва університету з зарубіжними інституційними, національними та міжнародними суб’єктами, що має системний характер та спрямований на ефективну реалізацію його місії, покращення іміджу та конкурентоспроможності на національному й міжнародному ринках освітніх послуг, забезпечення інституційного розвитку та реалізації завдань зовнішньої політики держави. Розкрито взаємозв’язок ключових складових міжнародної діяльності ЗВО. Розглянуто сутнісні характеристики міжнародної діяльності інноваційно-активного університету, виділено мету та основні завдання її здійснення. Сформовано сукупність видів міжнародної діяльності ІАУ, які запропоновано розглядати в розрізі освітньої, наукової та організаційної складових. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є формування системи індикаторів оцінки та моніторингу ефективності здійснення міжнародної діяльності університету у світовому освітньо-науковому просторі.

Стаття написана українською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2022

Хаустова В. Є., Решетняк О. І., Хаустов М. М.
Перспективні напрямки розвитку IT-сфери в світі (c. 3 - 19)

Дослідження перспективних напрямків розвитку ІТ-сфери є дуже важливим не тільки для пошуку конкурентних переваг для керівників підприємств сфери IT, а й з причин впливу на інші сфери економічної діяльності, включаючи клієнтів, покупців, екосистему. Метою цієї роботи є визначення перспективних напрямків розвитку IT-сфери у світі на основі дослідження тенденцій, що склалися, та прогнозування публікаційної та патентної активності дослідників. Методичною базою статті є: огляд літератури, аналіз загальних трендів розвитку IT-сфери, бібліометричний та патентний аналіз, а також графічний та статистичний аналіз. У статті пропонується загальний підхід до визначення перспективних напрямків розвитку ІТ-сфери у світі, який, на відміну від наявних, носить комплексний характер. Досліджено основні тренди розвитку ІТ-сфери на основі огляду літературних джерел і звітів технологічного розвитку галузі. Зокрема, проаналізовано Цикл хайпа для нових технологій компанії Gartner. Проаналізовано світові технологічні форсайти, зокрема країн ЄС, США, південної Кореї, Японії, що дозволило визначити найбільш ймовірні тренди у розвитку ІТ-галузі у світі. Досліджено динаміку та структуру публікаційної активності науковців світу за тематикою «Комп’ютерні науки» за даними бібліометричних показників порталу SCImago Journal & Country Rank та опублікованих патентних заявок в галузі інформаційних технологій за даними Всесвітньої організації інтелектуальної власності (WIPO). Проаналізовано зміни у структурі кількості публікацій та патентних заявок за період 1996–2020 рр. Визначено найбільш перспективні напрямки наукових досліджень у ІТ-сфері. Угрупування отриманих результатів дозволило визначити перспективні напрямки розвитку ІТ-сфери у світі, а саме: штучний інтелект, хмарні технології, технологія блокчейн, інформаційно-комунікаційні технології, великі дані, обчислювальна пам'ять, чат-боти, кібербезпека, розпізнавання мови, цифровий зв'язок, комп’ютерні мережі, IT-методи управління. Отримані результати дослідження можуть виступати основою для визначення пріоритетів наукового розвитку України в ІТ-сфері.

Стаття написана українською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2022

Грицуленко С. І.
Аналіз тенденцій технологічного розвитку країн світу в контексті патентної статистики (c. 4 - 12)

В умовах підвищення конкуренції на світовому ринку актуалізується питання оцінки чинників, що здійснюють вплив на технологічний розвиток країн світу. З цією метою у статті виміряні показники патентної активності в розрізі окремих регіонів і країн світу та технологічних галузей з використанням баз даних патентної статистики. По результатах дослідження зроблені основні висновки: – примітною ознакою сучасності є динамічне зростання патентної активності (+42 % за 2012–2021 рр.) як значущий критерій технологічного розвитку країн світу; – зокрема, активна патентна позиція трьох країн Азії (Китай, Японія, Південна Корея: сукупна частка 54,1 % заявок РСТ 2021 р.) забезпечила їм і лідируючі позиції у міжнародному патентуванні винаходів, і контроль над крупними нішами глобального ринку в галузі комп’ютерних (31,4 %) і цифрових (26,7 %) технологій, а також електричного машинобудування (20,2 %); – при цьому першість у Китаю, який і по комп’ютерних (15,6 %), і по цифрових технологіях (15,2 %) випередив навіть США (12,4 % і 9,7 % відповідно), де, власне, вони і зародилися; – значущою сферою інтересів США на глобальному ринку є також і медичні технології (10,8 %), а Німеччини – енергетика (10,3 %) і транспорт (9,6 %); – проте в України немає місця на світовій технологічній карті, на що вказує майже нульова частка патентної активності (0,06 % – у 2012 р.; 0,05 % – у 2021 р.) та її від’ємна динаміка (–17 %). Зважаючи на отримані для України вкрай негативні оцінки, що суперечать світовому тренду, наголошено на необхідності піднесення патентної активності в якості ключового завдання техніко-технологічної реконструкції економіки.

Стаття написана українською мовою


Гур’янова Л. С., Гавкалова Н. Л., Лола Ю. Ю., Прокопович С. В., Михайленко Д. Г.
Соціально-економічний і політичний рівень розвитку країн з огляду на диджиталізацію державного управління (c. 13 - 21)

У двадцять першому столітті інформаційна революція привела до глобальної цифровізації сучасного суспільства, охопивши всі країни світу та привівши до змін у всіх сферах життя людини, включно з економічною, соціальною та політичною. Електронне врядування робить адміністративний процес зручним, прозорим і повністю підзвітним громаді, поліпшуючи суспільно-політичні та демократичні процеси в країнах, створюючи ефективну інформаційно-технологічну платформу для розвитку бізнес-середовища. Відповідно до адміністративної реформи електронне урядування є стратегічним вибором для країни, який спрямований на підвищення конкурентоспроможності держави та поліпшення добробуту її народу. У статті досліджено вплив рівня цифровізації на рівень соціально-економічного та політичного розвитку країн. Для перевірки гіпотез використано ієрархічний агломеративний та ітераційний методи кластерного аналізу, економетричні моделі. Інформаційною базою дослідження стали глобальні показники: E-Government Development Index, Doing Business, The Global Competitiveness Index, The Social Progress Index для 114 країн за 2014–2019 роки. Результати показали значний позитивний вплив підвищення рівня цифровізації на соціально-економічний розвиток і якість політичних інститутів країн, який проявляється з різним часовим лагом. Крім того, результати економетричного аналізу показують, що немає різниці в інтенсивності впливу фактора цифровізації в країнах з різним рівнем доходу. Результати можуть бути корисними при формуванні та адаптації стратегії соціально-економічного розвитку та конкурентоспроможності країни, оцінці та системному аналізі стратегії цифровізації.

Стаття написана англійською мовою


Корнівська В. О.
Українська воєнна криза як частина глибинного світового трансформаційного процесу: фінансові механізми стабілізації та відновлення (c. 22 - 31)

Метою статті є характеристика сучасної, викликаної російсько-українською війною, кризи як частини глибинного світового трансформаційного процесу, та теоретико-методологічне обґрунтування фінансових механізмів стабілізації та відновлення української економіки. В результаті проведеного дослідження показано, що сучасна воєнна криза в Україні є складовою світового трансформаційного переходу на тлі формування інформаційно-цифрової економіки. На поверхні економічних явищ цей перехід представлений як: дестабілізація внаслідок конфліктної адаптації мережевої людини та соціального спрощення класичного ринкового суб’єкта; зіткнення згасаючої ліберальної моделі світоустрою та зачатків нового цифрового суспільства; криза глобалізації та локалізації. Етапами розгортання кризи глобалізації та локалізації є: світовий фінансово-економічний крах 2007–2009 рр., пандемія COVID-19 2020–2021 рр., етап максимальної ентропії під час російської воєнної агресії проти України 2022 року. В умовах кризи глобалізації та локалізації зростає роль державних інститутів, які поглинають глобальні коливання та приймають максимум відповідальності на себе, створюючи ризики формування авторитарних суспільств. Водночас за зростаючої кризової невизначеності це найбільш ймовірний варіант забезпечення відносної стабільності та усталеності. Фінансові механізми стабілізації та відновлення української економіки мають впроваджуватися на основі використання цифрових технологій забезпечення попиту та пропозиції шляхом введення цифрової валюти, інституту безумовного доходу, розвитку програм автоматичної допомоги малим та середнім підприємствам в умовах кризи, створення фінансових інститутів розвитку у форматі цифрового банку. Цифрові технології підвищуватимуть ризики остаточного нівелювання ринкових принципів економічної діяльності та зумовлюватимуть надмірну зарегульованість, тому подальші дослідження у цьому напрямі будуть сконцентровані на мінімізації ризиків тоталітаризації фінансового простору за цифрової економіки.

Стаття написана українською мовою


Панова І. О., Жеваго О. К.
Історико-теоретичні аспекти дослідження формування зовнішньої політики Ісламської Республіки Іран (c. 32 - 38)

Метою статті є висвітлення історико-теоретичних аспектів дослідження формування зовнішньої політики Ісламської Республіки Іран. Зовнішня політика Ісламської республіки Іран на сучасному етапі будується на основі поєднання історично сформованих інтересів держави та ідеології ісламської революції – так званого «хомейнізму». Балансування прагматичного та революційного підходу закріплено в самій політичній системі країни та завдяки значній економічній, демографічній та військовій базі дозволяє Ірану посідати міцні позиції на міжнародній арені. Водночас першопочатковий курс на конфронтацію з низкою регіональних і глобальних акторів укупі з розвитком власної ядерної програми створює перепони для повноцінного функціонування Ірану на міжнародній арені. Геополітичне положення Ісламської Республіки є настільки ж вигідним, як досить складним. Знаходження на перехресті декількох світових регіонів і наближення до ключових енергетичних басейнів світу надає Тегерану широкі можливості для просування власного впливу та співпраці з сусідніми державами. Водночас Іран є оточеним зонами регіональної нестабільності та своїми суперниками чи конкурентами. Для протидії зовнішнім загрозам Тегеран розробив гнучку стратегію, що спирається на широке коло про-іранських недержавних організацій – так звана «Вісь спротиву» – та інструментарій асиметричних дій, які включають використання як методів жорсткої, так і м’якої сили. Наразі ступінь протистояння з регіональними супротивниками (Ізраїль та країни Перської затоки) та глобальним опонентом (США) набирає загрозливого масштабу. Однак для Ірану взагалі характерна періодична зміна циклів загострення напруження та розрядки у відносинах зі своїми супротивниками. При цьому прагматизм Тегерану має свій вияв у підтриманні відносин і діалогу зі своїми супротивниками задля досягнення певних цілей, незважаючи на конфронтаційний дискурс офіційних заяв. Окрім діяльності суто по периметру держави на Близькому Сході, Південному Кавказі, Центральній та Південній Азії, Іран у міру власних можливостей та режиму міжнародних санкцій налагоджує відносини з багатьма країнами світу, від членів Ради Безпеки ООН – РФ та КНР до країн Африки та Латинської Америки. Для просування свого дискурсу на міжнародній арені Тегеран використовує широку мережу культурно-релігійних, просвітницьких та благодійних організацій. Такий підхід дозволяє завойовувати прихильників та генерувати фінансові потоки задля регіональної діяльності ІРІ у всьому світі.

Стаття написана українською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2022

Крячко Є. М., Перепеліцин Г. Б.
Обґрунтування стратегічних напрямів розвитку деревообробної промисловості країн світу (c. 4 - 11)

Для визначення стратегічних напрямів розвитку деревообробної промисловості країни пропонується структурно-логічна схема наукового дослідження, що містить у собі такі етапи: ідентифікація основних змістовних детермінант забезпечення розвитку деревообробної промисловості країн світу; оцінювання сировинного потенціалу та конкурентоспроможності деревообробної промисловості країн світу; моделювання впливу сировинного потенціалу на конкурентоспроможність деревообробної промисловості країн світу; визначення пріоритетних напрямів розвитку деревообробної промисловості країн світу. Здійснено інтегральне оцінювання сировинного потенціалу деревообробної промисловості країн світу за складовими: лісистість території, запаси деревостану, загальний обсяг виготовлення деревини, обсяг виготовлення ділової деревини, що дозволило визначити рівень і диспропорції розвитку забезпечення сировиною деревообробної промисловості країн світу. За значенням інтегрального показника сировинного потенціалу деревообробної промисловості у 2020 р. зі 36 країн світу до країн з високим рівнем сировинного потенціалу деревообробної промисловості було віднесено Фінляндію, Канаду, Швецію, Латвію, Естонію, а до держав з найнижчим рівнем – Грецію, Мексику, Італію, Китай, Нідерланди й Україну. Оцінено рівень конкурентоспроможності деревообробної промисловості України та країн світу. До країн-лідерів за рівнем конкурентоспроможності деревообробної промисловості у 2020 р. увійшли Бразилія, Росія, Україна, Канада, Фінляндія, а до країн з низьким рівнем конкурентоспроможності деревообробної промисловості віднесено Нідерланди, Грецію, Велику Британію, Корею, Японію та Італію. Проведений аналіз дозволяє рекомендувати для групи країн-лідерів за рівнем конкурентоспроможності деревообробної промисловості (в тому числі України) зосередити увагу на збільшенні експорту товарів деревообробки з високою доданою вартістю, таких як листові деревні матеріали. Здійснено моделювання впливу сировинного потенціалу на рівень конкурентоспроможності деревообробної промисловості країн світу. Визначено, що стратегічними напрямами розвитку деревообробної промисловості країн світу є збільшення випуску продукції з високою доданою вартістю та впровадження заходів щодо раціонального використання лісових ресурсів.

Стаття написана українською мовою


Шкурупій О. В., Світлична А. В., Загребельна І. Л., Світлична О. А.
Brexit: передумови, наслідки, інтереси та основні вектори міждержавних відносин Великої Британії у сфері торгівлі (c. 12 - 19)

Проведений аналіз відображає сутність і хід процесу брекзіту. За сутністю, вихід Великої Британії з ЄС слід вважати складним трансформаційним процесом, який у реально існуючій формі відтворює модель структурних змін, що відбуваються в рамках нерівноважної відкритої системи (дисипативної структури). Такий концептуальний підхід до трактування зазначеного процесу дозволяє конкретизувати визначення брекзіту як розв’язання внутрішньосистемної суперечності, що сформувалась усередині найскладнішої форми інтеграції, якою є Європейський Союз. За трансформації (перетворення форми) та структурних змін, що відбуваються разом з цим, утворюється нова якість базової системи та відокремлених від неї колишніх елементів, що набули статусу самостійних цілісних системних одиниць. У подальшому динаміка може набувати форм або прогресу, або регресу. Відповідно, брекзіт як результат трансформації економічного та політичного союзу країн Європи пов'язаний з ризиками для обох сторін – як для Великої Британії, так і для ЄС. Господарська система Великої Британії – з числа найбільших і найпродуктивніших у Європі та світі. Тому брекзіт істотно послабив економіку ЄС, але не спричинив критичного погіршення її стану. Так само втрата Великою Британією членства в ЄС, в якому вона перебувала від 1973 р., утруднила можливості зростання, але не викликала руйнівних змін у економіці. Аналогічно оцінюється ситуація у сфері міжнародної торгівлі. Для Великої Британії надзвичайно важким став перехідний період брекзіту, оскільки він значним чином збігався із затяжним періодом пандемії COVID-19. Як відповідь на виклики, що постали перед країною після брекзіту, Велика Британія реалізує модель міждержавних відносин, спрямовану на збереження партнерських зв’язків, набутих за часів членства в ЄС, і водночас на формування нових – не менш ефективних. У рамках цієї моделі, найбільш вірогідно, буде утворений формат рівнонаближених економічних (у тому числі торговельних) відносин «країни Європи – Велика Британія – США». Взаємовигідними для Великої Британії залишаються торговельні відносини з Китаєм, хоча їх контекст став істотно політично обумовленим, зважаючи на розбіжність інтересів США і Китаю та втрату Великою Британією ролі провідника китайських інтересів у ЄС. Великі перспективи відкриває перед Великою Британією напрям Індо- та Азійсько-Тихоокеанського співробітництва, що передбачає розбудову відносини з країнами, переважна більшість яких є учасниками Всебічного регіонального економічного партнерства (RCEP).

Стаття написана українською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2022

Губарєва І. О., Салашенко Т. І.
Сценарії прогнозування адекватності розвитку генеруючих потужностей і механізми підтримки розвитку електроенергетики ЄС (c. 4 - 12)

Наведено узагальнене тлумачення адекватності генеруючих потужностей. Досліджено методи оцінки адекватності генеруючих потужностей відповідно до регламентів і стандартів ЄС. Розкрито особливості прогнозування адекватності розвитку генеруючих потужностей на різних часових інтервалах (довгостроковому, середньостроковому та короткостроковому) за методологічним підходом ENTSO-E. Подано основні сценарії прогнозування адекватності розвитку генеруючих потужностей на середньостроковому та довгостроковому часових інтервалах. Зосереджено увагу на ключових етапах побудови ринкових стохастичних моделей прогнозування попиту та пропозиції електричної енергії відповідно до методологічного підходу ENTSO-E до прогнозування адекватності розвитку генеруючих потужностей: прогнозування погодинного навантаження в електроенергетичній системі; визначення ймовірнісних характеристик електрогенерації на основі кліматичної бази даних; оцінка гнучкості електроенергетичної системи; прогнозування розвитку транскордонних перетоків електричної енергії; оцінка критеріїв адекватності розвитку генеруючих потужностей. Наведено основі методологічні аспекти прогнозування й оцінки адекватності розвитку генеруючих потужностей за кожним з етапів. Для підтримки адекватного розвитку європейської електроенергетики запроваджуються ринкові механізми підтримки, а саме ринку потужностей і ринку відновлюваної електроенергії. Наведено основні типи механізмів функціонування ринку потужностей в ЄС. Розглянуто схеми державної підтримки розвитку відновлюваної електроенергетики в ЄС.

Стаття написана українською мовою


Хаустов М. М.
Розвиток стартапів у сфері енергетики: світовий досвід і можливості для України (c. 13 - 24)

Метою дослідження є визначення сутнісних характеристик стартапів, а також виявлення особливостей, тенденцій і перспектив їх розвитку в енергетичному секторі у світі та можливостей розвитку в Україні. На основі проведеного дослідження показано, що сьогодні стартапи є каталізатором економічного розвитку та процеси їх створення у світі динамічно розвиваються. Визначено важливість енергетичного сектора у розвитку стартапів через важливість для держав і людства досягнення цілей переходу на чисту енергію, а також необхідності забезпечення енергетичної незалежності та безпеки країн світу, та їх національної безпеки зокрема. Сформовано розуміння сутності поняття «стартап». Виявлено, що стартапи базуються на низькотехнологічних, високотехнологічних і глибокотехнологічних інноваціях, досліджено їх особливості. Виділено специфічні особливості енергетики, що визначають процеси технологічних змін у секторі та впливають на особливості створення та впровадження стартапів, динаміку їх розвитку та ризики. Досліджено кількісні показники розвитку стартапів (в тому числі енергетичних) у світі загалом та по країнах, їх структуру за напрямами, особливості розвитку стартапів у сферах «чистої» та «цифрової» енергетики. Розглянуто досвід окремих країн у побудові ефективної екосистеми стартапів. Обґрунтовано, що в сучасних умовах розвиток країни потребує використання різноманітних інструментів національної політики формування та розвитку екосистеми стартапів, відповідного інституційного середовища. Це дозволить створити базис економічного зростання, що є вкрай актуальним і для України в умовах повоєнного відновлення економіки. Визначено, що масштабні руйнування в енергетичній сфері обґрунтовують високу значущість розвитку стартапів у ній, це сприятиме покриттю певних потреб, наприклад, у рідкому паливі, ефективному теплопостачанні та ін.

Стаття написана українською мовою


Череп А. В., Лещенко А. А.
Сутнісні характеристики відновлення країн світу після збройних конфліктів (c. 25 - 34)

Метою статті є аналіз міжнародного досвіду країн у період післявоєнного відновлення, визначення основних чинників, що впливали на розвиток економіки, та формування на основі отриманих даних плану реконструкції та розвитку держави. Україна протягом 2014–2021 рр. потерпала від агресії на сході країни з боку банд-формувань, фінансованих Російською Федерацією, все це справляло значний вплив на всі сектори економіки країни, проте на початку 2022 р. Росія вдалась до повномасштабного вторгнення, що призвело до колосальних людських жертв, зруйнування соціальної інфраструктури, виробничого комплексу й економіки в цілому. Тепер від збройної агресії потерпають не окремі регіони, а територія всієї держави, значна частина країни окупована, по більшості регіонів завдаються удари з різних видів озброєння. Хоча бойові дії ще не закінчені, а масштабність наслідків і збитків вже важко підрахувати, проте після закінчення війни настане період відновлення, тому було б доцільним завчасно проаналізувати історичні події минулого та вивчити досвід країн світу зруйнованих під час воєнних дій. У статті було розглянуто практику відбудови й економічного розвитку країни у післявоєнний період. Визначено головні фактори забезпечення економічного зростання таких країн, як Західна Німеччина, Японія, Італія, Південна Корея та Ізраїль. Проаналізовано засоби, реалізувавши які, вдасться розробити план дій реконструкції економіки та реалізувати потенціал розвитку України. Розглянуто проєкт Держбюджету України на 2023 рік та плани по залученню коштів для фінансування економіки країни з боку міжнародних організацій та урядів іноземних держав. Наведено приклади післявоєнного відновлення України, котрі запроваджені урядом та вже реалізуються, задля стабілізації економіки держави зараз і відновлення зруйнованої країни у подальшому.

Стаття написана українською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2023

Кизим М. О., Хаустова В. Є., Костенко Д. М.
Оцінка і порівняльний аналіз військової сили України та рф з урахуванням структури та складу їх збройних сил (c. 4 - 22)

Метою статті є аналіз та оцінка структур і стану Збройних сил України та країни-агресора рф, а також розробка методичного підходу, який дозволить оцінити та порівняти військові сили держав. У статті оцінено стан і структуру ЗС України та країни-агресора рф за видами та родами військ. Зосереджено увагу на оцінці та порівнянні Збройних сил України та рф за такими показниками, як: чисельність військовослужбовців, кількість і якість танків, БМП, БТР, літаків і гелікоптерів, кораблів і катерів ВМС, ППО Повітряних сил України. Обґрунтовано методичний підхід до оцінки військової сили держав, який ґрунтується на таких положеннях: при оцінці військової сили країн світу необхідно здійснювати як загальну оцінку військової сили ЗС, так і видів і родів військ; при оцінці військової сили видів і родів військ країн світу необхідно враховувати як кількість озброєння та військової техніки (ОВТ), що їм належать, так і якість їх структури; оцінка військової сили ЗС повинна здійснюватися для країн, між якими можливі воєнний конфлікт або повномасштабна війна; оцінка військової сили ЗС країн світу повинна враховувати можливість їх участі у тому чи іншому поколінні війни. Запропоновано формулу інтегральної оцінки військової сили ЗС країни. На основі розробленого методичного підходу та запропонованої формули оцінено та порівняно військову силу України та рф.

Стаття написана українською мовою


Корнівська В. О.
Світовий досвід дослідження і впровадження цифрової валюти центрального банку: інституційний аспект (c. 23 - 31)

Метою цієї статті є розкриття впливу інституційних факторів на формування ефектів впровадження цифрової валюти центрального банку й обґрунтування передумов можливого введення цифрової валюти центрального банку (ЦВЦБ) в українській системі фінансово-інституційних координат. У результаті проведеного дослідження зроблено висновок, що у середовищі світової регуляторної спільноти немає остаточної визначеності щодо самого факту створення такого революційного платіжного механізму. При цьому підходи щодо дизайну, цілей та можливих результатів введення в обіг ЦВЦБ сконцентровані на функціональних напрямках аналізу, водночас більш ретельного дослідження потребує питання впливу інституційного середовища на формування ефектів цифрової трансформації монетарного простору. Пошук відповідей на питання щодо використання ЦВЦБ для формування керованого, інклюзивного, прозорого, ефективного фінансово-інституційного простору як істотну складову має включати аналіз довіри до дій уряду та центробанку на кожному етапі розробки ЦВЦБ. Небагатий і складний досвід введення ЦВЦБ демонструє, що у випадку відсутності достатнього рівня довіри відбувається дестабілізація фінансово-економічного та соціального становища. Досвід впровадження ЦВЦБ у нестабільному економічному середовищі показує, що цифрову валюту центрального банку можливо впроваджувати лише за високого рівня довіри до національної валюти, здійснюваної центробанком монетарної політики, та низького рівня інфляції; переведенню національної валюти в цифрову форму має передувати ефективна монетарна політика, спрямована на підвищення надійності національної грошової одиниці. Зроблено висновок, що, зважаючи на революційність реформи, впровадження цифрової валюти не може використовуватися як елемент стабілізаційних заходів і не може розглядатися як монетарний експеримент; його перспективи мають бути зумовленими загальноекономічною та монетарною стабілізацією.

Стаття написана українською мовою


Крячко Є. М., Перепеліцин Г. Б.
Оцінка динаміки світового та українського ринків продукції деревообробної промисловості (c. 32 - 41)

У статті проведено аналіз динаміки світового й українського ринків продукції деревообробної промисловості. Проаналізовано товарну структуру торгівлі продукцією з деревини за видами: круглий ліс, діловий круглий ліс, паливна деревина, пиломатеріали, шпон, фанера, листові матеріали, стружкові плити, орієнтовно-стружкові плити, деревоволокнисті плити, тверді плити. Здійснено порівняння динаміки світового й українського ринків продукції деревообробної промисловості за показниками: обсяг виробництва, експорт, імпорт, внутрішнє споживання, експортоорієнтованість та імпортозалежність. Виявлено порівняльні конкурентні переваги продукції деревообробної промисловості України із країнами світу. Проведене дослідження засвідчило, що розвиток ринків продукції деревообробної промисловості України здебільшого відповідають загальносвітовим тенденціям. Серед видів продукції деревообробної промисловості Україні загальносвітовим тенденціям розвитку переважно відповідають такі: пиломатеріали, шпон, листові деревні матеріали, стружкові плити, деревоволокнисті плити та тверді плити, причому темпи приросту виробництва та ємності ринку цих видів продукції перевищували загальносвітові. До видів продукції деревообробної промисловості, що неповною мірою відповідали загальносвітовим тенденціям, відносилися круглий ліс, діловий круглий ліс, паливна деревина, фанера, орієнтовано-стружкові плити, характерним для цих видів продукції було зниження об’ємів експорту й імпорту, а також коливання об’ємів виробництва та ємності ринків. На світовому й українському ринках спостерігається зниження об’ємів реалізації продукції деревообробної промисловості з низькою часткою доданої вартості та помірне зростання продукції з високою часткою доданої вартості. В Україні відбулося зростання експортоорієнтованості лише у двох видів продукції деревообробної промисловості – пиломатеріали та шпон, однак за цими видами продукції також відбулося і суттєве зростання імпортозалежності. Найбільш сильні темпи зниження експортоорієнтованості спостерігалися у таких видів продукції деревообробної промисловості: діловий круглий ліс (86,6 %), круглий ліс (48,5 %), деревоволокнисті плити (39,9 %), паливна деревина (36,2 %) та тверді плити (25,3 %), водночас за цими видам продукції відбулося й суттєве зниження імпортозалежності. Враховуючи тенденції на світовому ринку продукції з деревини, виділено шляхи забезпечення розвитку деревообробної промисловості України у повоєнний період.

Стаття написана українською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2023

Даниленко Є. С.
Аналіз особливостей діяльності регулюючих органів ринку продажу легкових автомобілів в Україні та світі (c. 4 - 15)

У статті проаналізовано регулюючі органи ринку продажу легкових автомобілів в Україні та деяких країн світу. Досліджено роль і функції органів, які регулюють ринок продажу легкових автомобілів у різних країнах. Стаття містить перелік органів державного регулювання ринку легкових автомобілів в Україні та деяких інших країнах, таких як Німеччина, Франція, Словаччина, Польща, Велика Британія, Нідерланди, Австрія, Іспанія, Естонія, Китай, Японія, Індія, США, Канада та інші. У статті розглянуто приклади країн, де регулюючі органи відіграють важливу роль у забезпеченні безпеки на дорогах та захисті прав споживачів, а також країн, де такі органи відіграють менш значущу роль. Визначено основні завдання регулюючих органів України та деяких інших країн, які відповідають за забезпечення вільної та конкурентоспроможної торгівлі автомобілями. Окреслено важливість регулюючих органів у забезпеченні безпеки та якості автомобілів, а також захисту прав споживачів. Встановлено, що основними причинами втручання держави в ринок продажу легкових автомобілів є регулювання цін, контроль якості, підтримка вітчизняного виробника, зменшення впливу на довкілля та захист прав споживачів. Висвітлено також проблеми та недоліки діяльності регулюючих органів та надано рекомендації щодо поліпшення їх роботи. Наведено проблеми в регулюванні ринку продажу легкових автомобілів в Україні. Зокрема, це стосується недостатньої ефективності контролю, корупції, недостатньої кваліфікації працівників тощо. Надано уявлення про те, як різні країни регулюють ринок продажу легкових автомобілів, що допомагає зрозуміти, які заходи можуть бути корисними для покращення регулювання цього ринку в Україні.

Стаття написана українською мовою


Зварич І. Т., Зварич О. І.
Вплив торговельно-економічних відносин України та Європейського Союзу на конкурентоспроможність вітчизняних суб’єктів господарювання (c. 16 - 23)

У статті висвітлено вплив торговельно-економічних відносин між Україною і Європейським Союзом на конкурентоспроможність вітчизняних компаній. При цьому із використанням системного та синергетичного підходів, методів аналізу і синтезу, індукції та дедукції, історичного, компаративного, порівняльного та контент-аналізу з’ясовано, що стосунки між ними розпочались у грудні 1991 року, коли Міністр закордонних справ Нідерландів як головуючої у ЄС держави у листі від його імені офіційно визнав незалежність України, політика якої із розбудови із ним довгострокових стосунків здійснюється на основі Закону України від 1 липня 2010 року «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», згідно із положеннями статті 11 якого «… забезпечення інтеграції України у європейський політичний, економічний та правовий простори» є однією із визначальних засад зовнішньої політики нашої держави. У результаті введення в дію Зони вільної торгівлі між Україною і ЄС наша держава отримала торговельні преференції у вигляді безмитних тарифних квот для 36 видів товарів, за чотирма видами із яких були встановлені додаткові обсяги їх поставки на європейські ринки. Водночас, незважаючи на винятково несприятливі економічні обставини, товарна структура експорту України до Євросоюзу залишається загалом сталою. Близько його третини займає продукція сільського господарства та харчової промисловості, на другому місці – чорні метали і вироби із них, на третьому – електричні та механічні машини. Що стосується послуг, то у структурі їх експорту поруч із переробкою різних матеріальних ресурсів переважають насамперед інформаційно-комунікаційні та транспортні. При цьому у 2020 році частина держав Європейського Союзу у зовнішній торгівлі України становила 40,7 %, отже, вона уникла такого принизливого для неї статусу, як сировинний придаток Європейського Союзу, та стала його повноцінним партнером у торгівлі товарами і послугами. Одночасно із цим, за підсумками 2022 року, загальні обсяги товарів із України до Євросоюзу зросли порівняно із 2021 роком на 4,2 % та досягли понад 28 млрд доларів США. Водночас із цим у цій роботі обґрунтовано, що, крім зовнішньої торгівлі, на конкурентоздатність вітчизняних підприємств впливають й інші чинники, а це потребує, щоб вони володіли належним для цього потенціалом, наявність якого дає можливість тому чи іншому суб’єкту господарювання у процесі його виробничої, комерційної або іншої діяльності створити відповідні конкурентні переваги, що, своєю чергою, забезпечує підвищення їх конкурентоспроможності. Врахування цього має винятково важливе значення для подальшого розширення підприємствами виробництва і на цій основі збільшення їх прибутків із метою їх спрямування на підвищення добробуту працюючих та їх родин, що є особливо важливим в умовах послідовної інтеграції України до Європейського Союзу.

Стаття написана українською мовою


Калініченко О. О., Мосійчук І. В., Пойта І. О.
Управління проєктами у глобальному контексті: культурні аспекти та адаптація (c. 24 - 30)

Мета статті – розглянути управління проєктами у глобальному контексті з фокусом на культурних аспектах та адаптації, а саме – підкреслити важливість урахування культурних аспектів при управлінні проєктами у глобальному контексті. У результаті дослідження було виділено останні дослідження і публікації з управління проєктами у глобальному контексті. Визначено мету управління та пріоритети проєкту. Розкрито ключові етапи управління проєктом, а також основних учасників проєкту, які можуть варіюватися залежно від його розмірів, складності та характеру. Обґрунтовано, що успішне виконання проєкту вимагає співпраці та взаємодії різних учасників, які мають свої відповідальності та ролі. Визначено, що розуміння та врахування культурних особливостей стають ключовими факторами для успішного виконання проєкту в глобальному середовищі. Розкрито основні культурні аспекти в управлінні проєктами у глобальному контексті. У результаті дослідження було доведено, що деякі культури можуть підкреслювати індивідуалізм і самостійність, тоді як інші – колективізм і спільність. Виявлено, що успішне керування проєктом вимагає врахування та адаптації до різноманітності культур, які впливають на способи спілкування, прийняття рішень, організацію роботи та взаємодію з учасниками проєкту. У статті надано ключові аспекти, які слід враховувати при адаптації проєкту, які допоможуть забезпечити успішну реалізацію проєкту в глобальному контексті, враховуючи специфічні потреби та вимоги міжнародного середовища. Перспективи подальших розвідок у напрямку управління проєктами у глобальному контексті з фокусом на культурні аспекти та адаптацію є важливими для подальшого розвитку цієї сфери. Одним із можливих напрямків досліджень може бути глибше вивчення впливу культурних різниць на успішність проєктів у глобальному контексті. Це може включати аналіз впливу різних культурних цінностей, норм і практик на комунікацію, прийняття рішень та співпрацю між учасниками проєкту з різних країн.

Стаття написана українською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2023

Алізаде А. Р. к.
Про спільні зміни ВВП за паритетом купівельної спроможності на душу населення України та Азербайджанської Республіки (c. 5 - 14)

У статті досліджено взаємозв'язки між ключовими компонентами рівнів соціально-економічного розвитку України та Азербайджанської Республіки. Метою роботи є побудова моделі міжкраїнної регресії подушового економічного зростання України та Азербайджанської Республіки та виконання порівняльного міжкраїнного аналізу ключового компонента інклюзивного зростання двох країн в умовах сильного впливу фінансових і соціально-економічних кризових процесів та війни. Роботу спрямовано на емпіричне дослідження спільного руху обох показників, виявлення причинно-наслідкових зв'язків і коінтеграційної залежності, визначення довгострокового контеграційного співвідношення, що дозволяє зробити необхідні кроки і заходи для позитивного взаємовпливу торгово-економічних зв'язків між двома країнами на національний соціально-економічний розвиток. Як рівень економічного розвитку був використаний ВВП на душу населення з урахуванням паритету купівельної спроможності (ПКС). Аналіз динамічного взаємозв'язку показників виконується на основі даних з січня 1990 р. по грудень 2022 р. У роботі використано економетричну методологію, включаючи розширений тест Дікі–Фуллера на наявність одиничного кореня, тест Грейнджера на причинно-наслідковий зв'язок, тести Енгла–Йохансена на коінтеграцію, векторна модель корекції помилок і стандартні діагностичні тести. Тести на стаціонарність, причинність і коінтеграцію були виконані на 10 %-му рівні значущості у всій вибірці. Виявлено коінтеграцію інтегрованого 1-го порядку нестаціонарних вихідних рядів, де кращим є варіант з трендом, у якому також відзначена гранична швидкість відновлення рівноваги між ВВП на душу населення по ППС двох країн в поточному році після шоку незалежної змінної в попередньому році. Отримано результат про те, що ВВП на душу населення за ПКС України знаходиться в незначній позитивній залежності від ВВП на душу населення за ПКС Азербайджану. Емпірична модель пояснює 95 % варіації в початкових рівнях, а рівняння системи векторної корекції помилок 51 % – в різницях. Надано рекомендації щодо забезпечення довгострокової рівноваги спільного руху ВВП за ППС обох країн і зменшення дисбалансу.

Стаття написана українською мовою


Живко М. А., Вівчар С. Ф.
Стратегії навігації в умовах фрагментації глобальних фінансів і цифровізації економіки: сучасні тенденції управління ТНК (c. 15 - 24)

В епоху, що характеризується глобалізацією фінансів і швидкою цифровізацією економіки, транснаціональні корпорації (ТНК) стикаються зі складними викликами та можливостями для збереження конкурентних переваг і сталого зростання. Розглянуто сучасні тенденції в стратегіях управління ТНК, особливо зосереджуючись на їхній реакції на умови фрагментації в глобальному фінансовому ландшафті та вплив цифрової трансформації на економічну діяльність. Охарактеризовано парадигми діяльності ТНК, що розвиваються, підкреслюється динамічна взаємодія між глобальними фінансами та цифровізацією, що зумовило необхідність розробки інноваційних підходів до корпоративного управління, управління ризиками та створення вартості. Завдяки всебічному огляду останніх тематичних досліджень і галузевої практики у статті визначено критичні погляди на те, як ТНК змінюють свої організаційні структури, операційні моделі та технологічні інвестиції. У дослідженні аргументовано роль стратегічних партнерств, регуляторних адаптацій і технологічних ініціатив у підвищенні стійкості ТНК перед фінансовою невизначеністю та руйнівними цифровими силами. Проаналізовано сучасні тенденції стратегій управління ТНК у рамках глобальної фінансової глобалізації та цифровізації економіки, та запропоновано практичний інструментарій як для практиків, науковців, так і для політиків.

Стаття написана англійською мовою


Трофименко О. О., Іляш О. І.
Порівняльний аналіз розвитку стартапів у світовій економіці (c. 25 - 30)

Метою статті є проведення компаративного аналізу тенденцій розвитку стартапів з урахуванням світових практик і можливості їх імплементації в Україні. Обґрунтовано вплив Індустрій 4.0, 5.0 на забезпечення високотехнологічного розвитку національних економічних систем і необхідності впровадження стартапів як основи становлення інноваційного підприємництва. Проведено аналіз зміни глобального фінансування стартапів, виявлено зменшення кількості та вартості угод щодо фінансування стартапів і коливання у фінансуванні у зв’язку з поетапністю розвитку стартапів. Серед причин скорочення фінансування встановлено незначне зростання інвестування на ранніх стадіях розвитку стартапів і зниження рівня глобального фінансування стартапів за рахунок непривабливості інвестиційного клімату у глобальній економічній системі. Наголошено на необхідності оцінювання факторів формування нової екосистеми розвитку стартапів у розрізі країн, зміни кількості зареєстрованих стартапів. Визначено лідерів розвитку стартапів у ТОП-5 країнах у із прикладами високорейтингових стартапів у конкретних країнах і визначеними основними сферами їх функціонування. Систематизовано тенденції зростання кількості звільнень працівників ІТ-сфери у 2023 році, що чинить негативний вплив на технологічний розвиток секторів і зниження привабливості стартапів в інноваційному підприємництві. Проаналізовано світову структуру стартапів за сферами діяльності та зміни протягом 2022–2023 років, встановлено скорочення у таких галузях, як соціальні мережі та дозвілля, електронна комерція та ритейл. Визначено основні глобальні тенденції розвитку стартапів і фактори впливу для розвитку стартапів. Зроблено висновок, що в умовах глобальних трансформацій відбуваються негативні зміни у стратегіях розвитку стартапів, пріоритетними вважаються напрями планування та вдосконалення бізнес-моделей, а не стратегії зростання у рамках зростання прибутковості зарубіжних компаній.

Стаття написана українською мовою


Федірко О. А., Федірко Н. В.
Політика публічних закупівель у реалізації стратегії цифрової трансформації: пріоритети ЄС та України (c. 31 - 41)

Метою статті є дослідження політики публічних закупівель і наукове обґрунтування її пріоритетів у контексті реалізації стратегії цифрової трансформації в ЄС та Україні. Методика дослідження ґрунтується на контент-аналізі політики цифровізації публічних закупівель, що використовуються в практиці ЄС та України, а також в її науковому узагальненні для обґрунтування пріоритетів реалізації стратегії цифрової трансформації. Авторами досліджено модель взаємодії суб’єктів ринку публічних закупівель у ЄС із використанням цифрових інструментів. Встановлено, що гармонізовані правила ЄС у сфері застосування єдиних цифрових інструментів публічних закупівель покликані забезпечити справедливість, прозорість і недискримінаційність у визначенні учасників державних контрактів, до яких допущено не тільки компанії ЄС, але й представників країн – членів СОТ, які підписали Угоду про державні закупівлі. В статті розкрито етапи запровадження цифрових інструментів публічних закупівель у ЄС та в Україні. Встановлено, що в ЄС процес цифровізації публічних закупівель розпочався з другої половини 2000-х років із запровадження електронного щоденника тендерів, значно активізувавшись у другій половині 2010-х років із прийняттям пакета директив ЄС у сфері публічних закупівель і поетапним впровадженням цифрових інструментів (інвойсів, форм, заявок на тендери, європейського єдиного закупівельного документа тощо). Сучасний етап трансформації цифрового інструментарію публічних закупівель у ЄС ознаменувався упровадженням з 2023 року єдиного простору цих державних закупівель в ЄС. Обґрунтовано пріоритетні напрями цифрової конвергенції систем публічних закупівель ЄС та України, які включають розробку інструментів співпраці для здійснення спільних публічних закупівель, сприяння конкуренції, протидії корупції, а також посилення професіоналізації систем публічних закупівель.

Стаття написана українською мовою


Хаустов М. М.
Розвиток наукових досліджень у сфері стартапів: бібліометричний і контент-аналіз (c. 42 - 51)

Статтю присвячено визначенню основних тенденцій розвитку наукових досліджень у сфері стартапів за допомогою методів бібліометричного та контент-аналізу. Відповідно до поставленої мети було: проаналізовано динаміку публікаційної активності та структуру публікацій за напрямом «startup» у наукометричних базах Scopus та Web of Science; досліджено галузеву структуру публікаційної активності зі стартап-тематики; сформовано рейтинг ТОП-5 наукових публікацій за кількістю цитувань у наукометричних базах Scopus та Web of Science; проаналізовано географічну структуру афіліацій науковців, що мають високу публікаційну активність з питань стартапів, а також окремих установ. Для визначення тенденцій та ключових напрямків дослідження у сфері стартапів було проведено бібліометричний аналіз наукових публікацій, представлених у Scopus та Web of Science за допомогою програмного забезпечення VOSviewer, та визначено основні кластери досліджень та динаміку їх розвитку. За результатами дослідження визначено таке: 1 – кількість публікацій за стартап-тематикою набувають все більшої популярності починаючи з 90-х років ХХ ст.; 2 – стартап-тематика носить міждисциплінарний характер; 3 – визначаються 9 кластерів ключових напрямів досліджень стартапів (інновації, ощадливі стартапи, продуктивність, менеджмент, інноваційна бізнес модель, знання, зростання, екосистема, бізнес інкубатор); 4 – лідерами за кількістю публікацій в цій сфері є США, Китай, Німеччина; 5 – у 2017–2018 рр. переважна більшість публікацій була спрямована на моделювання стартапів, тоді як у 2018–2020 рр. – інноваціям та підприємництву, а останнім часом з'явилися дослідження, які переважно пов'язані з екосистемою стартапів; 6 – обґрунтовано тісний взаємозв’язок між ключовими словами «Startup» та «Ecosystem», що може вважатися перспективним напрямом розвитку наукових досліджень у цій сфері.

Стаття написана українською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2023

Грицуленко С. І.
Патентний аналіз як віддзеркалення конкурентної боротьби за перспективні ніші глобального ринку (c. 5 - 13)

В умовах загострення конкуренції на світовому ринку із застосуванням всіх можливих інструментів, включаючи виключні права інтелектуальної власності (ІВ), актуалізується питання патентного аналізу як її віддзеркалення. З цією метою виміряно показники патентної активності в розрізі крупніших патентних заявників і технологічних областей, що найбільш динамічно розвиваються. У підсумку дослідження зроблено основні висновки: – у світі йде активна концентрація виключних прав ІВ у патентних портфелях технологічних лідерів, на що вказує зростання патентної активності вже третій рік поспіль (+5,5 % у 2022 р. щодо 2020 р.); – нові висоти патентування (3,46 млн заявок) досягнуто завдяки азійському регіону (70 % у 2022 р.), китайським – як найбільш вагомим (47 %), індійським – як найбільш динамічним (+36 % щодо 2020 р.), новаторам; – основними конкурентами у боротьбі за перспективні ринки та патентне поле є Китай і США, хоча останні і декілька (–1 %) поступилися своїми позиціями; – завдяки високому рівню патентування, у тому числі міжнародного, Китай є крупнішим користувачем системи РСТ (70015). До рейтингу 2022 р. увійшли і США (59056), Японія (50345), Південна Корея (22012), шість країн Європи, серед яких лідирує Німеччина (17530); – активна патентна позиція провідних країн Азії (Китай, Японія, Південна Корея) дозволила збільшити сукупну частку заявок РСТ до 51 % у 2022 р. з 28 % у 2013 р., забезпечити більшість (8) своїх компаній у топ-10 бізнес-лідерів; – домінування бізнесу у структурі патентування – світовий тренд (88 % заявок РСТ у 2022 р.), оскільки саме виробництву патенти і потрібні; – по десяти провідних областях технологій зафіксоване зростання, а динамічніші -комп’ютерні технології (+92 %), цифровий зв'язок (+83 %), біотехнології (+69 %); – на відміну від світових тенденцій, патентування резидентів України, у тому числі зарубіжне, є стабільно негативним, на що вказують низький його рівень (1080), від’ємна (–69 %) динаміка, домінування фізичних осіб (> 80 %) серед заявників, не в силах конкурувати із корпораціями, мале число (20,9) патентних заявок на мільйон жителів, мізерна частка заявок РСТ, що стрімко прямує до нуля (до 0,03 % у 2022 р. з 0,14 % у 2013 р.). Зважаючи на вкрай негативні для України оцінки, наголошено на необхідності технологічного ривка як обов’язкової умови досягнення успіху країни і національних компаній у боротьбі за перспективні ринки й утримання контролю над внутрішнім.

Стаття написана українською мовою


Губарєва І. О., Бука С. А., Бєлікова Н. В.
Оцінка рівня цифровізації економіки України та країн – членів ЄС (c. 14 - 21)

Метою статті є оцінка рівня цифровізації економіки України та країн ЄС із використанням міжнародних індексів і рейтингів. У міжнародній практиці все частіше використовуються різноманітні рейтинги й індекси для оцінки прогресу країн світу у сфері цифровізації. До найпоширеніших рейтингів, що характеризують рівень цифровізації національної економіки, необхідно віднести: індекс цифрової економіки та суспільства (Digital Economy and Society Index (DESI); індекс розвитку інформаційно-комунікаційних технологій (ICT Development Index); індекс розвитку електронного урядування (E-government development index); глобальний індекс кібербезпеки (Global Cybersecurity Index); рейтинг країн за рівнем розвитку відкритих даних (Open Data Maturity) тощо. Представлені міжнародні індекси узагальнюють відповідні показники, що характеризують ефективність цифрових технологій у країнах світу; доступність та якість мобільного зв’язку, Інтернету, цифрових державних послуг; захищеність від кіберзагроз; дієвість державної політики у сфері відкритих даних. Розглянуто особливості формування та компонентні складові міжнародних рейтингів та індексів, які використовуються для оцінки рівня цифровізації економіки. До країн ЄС – лідерів з цифровізації економіки віднесено: Данію, Естонію, Польщу, Фінляндію, Францію. Визначено конкурентні недоліки України порівняно з країнами ЄС за складовими міжнародних індексів. Сформовано вектори цифрового розвитку України: забезпечення якісного зв’язку шляхом розширення доступу до широкосмугового Інтернету та його якості; покращення телекомунікаційної інфраструктури; забезпечення безпеки від кіберзагроз; посилення дієвості державної цифрової політики. Зроблено висновок, що в Україні існує потенціал для підвищення часткових показників, що формують інтегральні індекси, які використовують у міжнародній практиці для оцінки рівня цифровізації економіки.

Стаття написана українською мовою


Малярець Л. М., Норік Л. О., Балюк Ю. С., Бударін О. С.
Розвиток експортно-імпортної діяльності на основі інформаційно-комунікаційних технологій (c. 22 - 31)

Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) стрімко стають вирішальним фактором і рушійною силою розвитку експортно-імпортної діяльності багатьох підприємств. Мета статті полягає у визначенні основних напрямків розвитку експортно-імпортної діяльності на основі ІКТ та оцінюванні зв’язку між показниками цифрової економіки та показниками обсягів експорту й імпорту країн ЄС. У цьому дослідженні на підставі аналізу статистичних даних провідних європейських країн-лідерів у сфері експорту й імпорту висвітлено особливості їх експортно-імпортної діяльності, проаналізовано ступені використання ІКТ у різних секторах економіки цих країн, виокремлено найбільш важливі напрями використання ІКТ щодо розвитку експортно-імпортної діяльності, а саме: цифрова інфраструктура: електронна документація, електронний обмін інформацією, електронна комерція, цифрові інновації на виробництві, цифрові фінанси, цифровий маркетинг і просування, цифрова логістика, кібербезпека. Виділені напрями мають слугувати орієнтиром відновлення зовнішньої торгівлі України у воєнний та повоєнний періоди. За даними країн ЄС проведено аналіз впливу показників складових індексу цифрової економіки та суспільства на обсяги експорту й імпорту у 2022 р. на підставі регресійних моделей. Обґрунтовано, що ефект від використання ІКТ дозволить підсилити позиції країни на конкурентному полі міжнародної торгівлі. Для країн-лідерів експорту й імпорту встановлено, що суттєве значення у контексті розвитку зовнішньої торгівлі має впровадження технології 5G, яке сьогодні є актуальним і стратегічним напрямком розвитку цих країн. Подальший напрямок розвитку цього дослідження передбачається у вивченні моделей динаміки та включенні додаткових факторів впливу на зовнішню торгівлю, а саме людського потенціалу, фінансового та матеріального забезпечення впровадження ІКТ виходячи з досвіду провідних європейських країн.

Стаття написана англійською мовою


Мсоса Стівен Каямбазінту
Демістифікація клієнтського сприйняття щодо впровадження електромобілів у Південній Африці за допомогою моделі прийняття технології (c. 32 - 40)

Електромобілі стають дедалі популярнішими та типовішими щодо загалу користувачів транспортних засобів в сучасному світі. Однією з причин цього є попит на транспортні засоби з нульовим вуглецевим слідом. Викопне паливо надзвичайно шкідливе, оскільки загрожує планеті та спричиняє значне токсичне забруднення. Тому, використовуючи модель прийняття технології, у цім дослідженні було проаналізовано клієнтське сприйняття щодо впровадження електромобілів у Південній Африці. Модель прийняття технології (Technology Acceptance Model) набула подальшого розвитку та перетворилася на критичну модель, використовувану для розуміння предикторів поведінки людини щодо потенційного прийняття або відмови від технології. Першим визначальним фактором є розуміння користі, за нею слідує сприйняття простоти використання, вартості та ставлення інших користувачів до електромобілів. Оскільки електромобілі є новинкою на ринку Південної Африки, презентоване дослідження адаптувало вище зазначену модель, щоби зрозуміти сприйняття та ставлення клієнтів, а також переваги, які приносять електромобілі. Результати дослідження показують, що більшість потенційних клієнтів значною мірою погодилися з тим, що сприйняття простоти використання, користі, вартості та ставлення інших користувачів впливають на їхній намір купувати електромобілі. Результати цього дослідження можуть принести користь автомобільній промисловості, покупцям автопарків і приватним власникам, які розглядають можливість переходу на транспортні засоби з низьким рівнем шкідливих викидів. Електромобілі відіграватимуть значну роль у майбутньому, їх впровадження може допомогти зменшити залежність від викопного палива. Презентуючи сприйняття та ставлення клієнтів у Південній Африці, а також перешкоди, з якими стикаються при впровадженні технології електромобілів, це дослідження може надати цінну інформацію представникам зацікавлених сторін в автомобільній промисловості, допомагаючи їм приймати обґрунтовані рішення та розробляти стратегії сприяння впровадженню електромобілів.

Стаття написана англійською мовою


Матрунчик Д. М.
Фінансування інновацій ТНК у контексті інноваційної трансформації економіки регіонів України (c. 41 - 47)

Виявлено, що світовим флагманом фінансування інноваційної діяльності виступають ТНК, які завдяки високому рівню концентрації інвестиційного потенціалу мають можливість фінансувати капіталомісткі інноваційні проєкти, котрі стосуються модернізації найбільш високотехнологічних виробництв та основних інформаційно-телекомунікаційних технологій. Доведено, що підбір джерел і методів фінансування інноваційної діяльності ТНК залежить від стадії життєвого циклу інноваційного продукту, що дає можливість вчасно усувати дефіцит фінансування за рахунок диверсифікації джерел фінансово-інвестиційного забезпечення досліджень, розробок та апробації дослідних зразків техніки та технологій. Дослідження показали, що фінансування інноваційної діяльності в американських, європейських і японських ТНК відзначається прикметними для них рисами виходячи зі структури джерел фінансування досліджень і розробок, зокрема участі держави в цьому процесі. Встановлено, що Україні потрібна інноваційна модель трансформації поствоєнної економіки, щоб прискореними темпами усунути жахливі наслідки збройного вторгнення російських агресорів, модернізувати енергомісткі сегменти національного господарства, забезпечити масове впровадження сучасних інноваційних технологій у всі фази відтворювального процесу та використати наявний виробничо-технічний потенціал регіональних господарських комплексів для усунення територіальних диспропорцій соціально-економічного розвитку. Виявлено, що основним каталізатором інноваційної трансформації регіональних господарських комплексів в Україні виступає входження в них підрозділів ТНК, в першу чергу в частині фінансування процесів продукування та впровадження інноваційних технологій. Обґрунтовано, що в контексті доцільності імплементації у вітчизняну практику інноваційної трансформації економіки регіонів кращих практик фінансування досліджень і розробок варто взяти на озброєння південнокорейський досвід, який дозволив цій країні за декілька десятиліть з індустріально відсталої аграрної країни перетворитися на передову країну Південно-Східної Азії.

Стаття написана українською мовою


Раєвнєва О. В., Су Руї
Дослідження впливу чутливості видів економічної діяльності на економічну поведінку підприємств Китаю (c. 48 - 57)

У нестабільних умовах розвитку світової економіки, які відбуваються під впливом факторів політичної та економічної нестабільності, однією із найважливіших проблем стабільного функціонування та розвитку економіки країни є забезпечення стабільного розвитку видів економічної діяльності та підприємств. Оскільки всі види економічної діяльності по-різному реагують на нестабільність зовнішнього середовища, то важливим є проведення аналізу умов функціонування та результатів діяльності підприємств за ними з метою формування адекватних й адаптивних управлінських реакцій щодо тактичної і стратегічної поведінки останніх. Метою статті є дослідження та визначення чутливості видів економічної діяльності до змін зовнішнього середовища з метою формування адаптивної економічної поведінки підприємств. При проведенні дослідження задля досягнення поставленої мети використовувались такі наукові методи: компаративний аналіз, порівняльний аналіз, графічний, структурно-динамічний аналіз, коефіцієнтний та кластерний аналіз. У статті запропоновано алгоритмічну модель формування економічної поведінки підприємства залежно від рівня чутливості виду економічної діяльності. Реалізація запропонованої моделі дозволить сформувати ефективну систему управлінських рішень щодо майбутньої поведінки підприємств. Підґрунтям при розробці управлінських рішень виступає аналіз тенденцій розвитку видів економічної діяльності країни за показником валової доданої вартості, виділення кластерних груп видів економічної діяльності за рівнем їх чутливості. Все це дозволить сформувати ефективну систему прийняття управлінських рішень, яка спрямована на підтримку стійкого атрактора економічного розвитку підприємства.

Стаття написана українською мовою


Тимечко І. Р., Раделицький Ю. О.
Принципи концептуалізації публічного інвестування в контексті економічного співробітництва та розвитку (c. 58 - 63)

Метою статті є обґрунтування принципів концептуалізації публічного інвестування на основі іноземного досвіду. Визначено принципи концептуалізації публічного інвестування. Обґрунтовано інструменти управління на всіх рівнях у рамках принципів публічного інвестування: інвестувати, використовуючи інтегровану стратегію, пристосовану до різних місць; впроваджувати ефективні інструменти для координації між рівнями управління; координувати інвестування між усіма рівнями управління з метою інвестування у відповідному масштабі; заздалегідь оцінювати довгострокові наслідки та ризики публічних інвестицій; взаємодіяти із зацікавленими сторонами протягом усього інвестиційного циклу; мобілізувати приватних суб’єктів та фінансові установи для диверсифікації джерел фінансування та зміцнення потенціалу; підвищувати кваліфікацію державних службовців і представників інституцій, залучених у сферу публічного інвестування; зосередитись на результатах і сприяти навчанню на основі досвіду; розробити фіскальну політику адаптовану до інвестиційних цілей; вимагати обґрунтованого та прозорого управління фінансами на всіх рівнях управління; сприяти прозорості та стратегічному використанню державних закупівель на всіх рівнях управління; прагнути до якості та послідовності регуляторних систем між рівнями управління. впровадження ефективного врядування уряд України працює над виконанням таких завдань: сформувати ефективну систему державного управління, що здатна реалізовувати цілісну та послідовну політику, спрямовану на адекватне реагування на внутрішні й зовнішні виклики та сталий суспільний розвиток; створити сучасну систему місцевого самоврядування, яка сприяє динамічному розвитку регіонів та передає максимально можливу кількість повноважень на найближчий до громадян рівень – громадам; змінити підхід до управління державними фінансами задля прозорого й ефективного використання бюджетних коштів; запровадити елементи електронного урядування задля підвищення ефективності та якості державних послуг, мінімізації побутової корупції.

Стаття написана українською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2024

Мельник М. І., Лещух І. В.
Пріоритети та інструментарій молодіжної політики в контексті соціального захисту, розвитку молоді та збереження людського потенціалу: досвід країн Західної Європи (c. 4 - 13)

У статті досліджено пріоритети й інструментарій молодіжної політики країн Західної Європи (Франція, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Німеччина, Австрія, Ліхтенштейн, Швейцарія) в контексті соціального захисту, розвитку молоді та збереження людського потенціалу. Зокрема, ідентифіковано основні характерні риси молодіжної політики Німеччини (як однієї із найпрогресивніших і найефективніших не лише серед Західноєвропейських країн, а й у світі): помірне втручання держави у життєдіяльність молоді, соціальне партнерство між державою та суспільством на принципах субсидіарності; поєднання соціал-демократичного та ліберального спрямування; високий рівень демократичності; чітке структурування за рівнями: федеральний, федеральних земель і місцевий; наявність потужної законодавчої бази, пов’язаної із регулюванням різних питань життєдіяльності молоді. Зважаючи на досвід Німеччини щодо розподілу бюджетного фінансування молодіжної політики (зокрема, його адресність із урахуванням локальних і регіональних соціально-економічних реалій і потреб), акцентовано увагу на доцільності застосування в Україні саме такого підходу до реалізації державної молодіжної політики, з урахуванням різних умов та якості життєдіяльності вітчизняної молоді в різних регіонах країни (насамперед, залежно від віддаленості від лінії бойового зіткнення). Досліджено пріоритети та інструментарій соціального захисту молоді в Австрії (підтримка прав молодих людей на особистісний розвиток, забезпечення участі молоді в освітньому процесі; надання матеріальної та нематеріальної допомоги безробітним; соціальна підтримка дітей, які перебувають під опікою поза сім’єю; захист молоді від усіх форм насильства та дискримінації; компенсація витрат на амбулаторне та/або стаціонарне лікування; фінансування витрат, пов’язаних зі здійсненням інтернатного догляду за дітьми батьками-вихователями або соціальними педагогами та ін.). Зважаючи на загострення проблеми безробіття молодого населення у Франції, проаналізовано пріоритети та інструментарій політики сприяння інтеграції молоді цієї країни на ринку праці, розвитку комунікаційних навичок тощо. Досліджено особливості державної політики сприяння розвитку культури молодіжного підприємництва, інноваційної діяльності тощо в країнах Західної Європи (зокрема, у Німеччині, Австрії, Швейцарії та Нідерландах). Результати дослідження пріоритетів та інструментарію молодіжної політики країн Західної Європи в контексті соціального захисту, розвитку молоді та збереження людського потенціалу дозволили відслідкувати поступовий перехід від надання державної допомоги окремим найбільш уразливим групам молодого населення до фінансування соціальних програм, що сприяють згуртованості молоді, її розвитку та збереженню людського потенціалу. Беручи до уваги кращий досвід формування та реалізації молодіжної політики в Західноєвропейських країнах, названо пріоритетні напрями удосконалення молодіжно політики в Україні.

Стаття написана українською мовою


Пешко М. І., Мельник О. Г.
Адаптація проєктного менеджменту під час IT-кризи 2022–2023 років (c. 14 - 19)

Статтю присвячено проблематиці та перспективі адаптації проєктного менеджменту до IT-кризи 2022–2023 років, що була спровокована як світовими економічними проблемами, так і війною в Україні. Проаналізовано теперішню ситуацію та тенденцію адаптації проєктного менеджменту до IT-кризи 2022–2023 років як в Україні, так і у світі загалом. Перелічено проблеми, з якими зіткнувся проєктний менеджмент під час світової IT-кризи. Перелічено проблеми, з якими зіткнеться ІТ-бізнес, і який вплив це матиме на управління проєктами в компаній. Визначено перспективи розвитку та подальші заходи для успішної адаптації до кризових умов у світовій економіці протягом 2022–2023 років. У сучасному динамічному та взаємопов'язаному бізнес-середовищі керівники проєктів стикаються з критичною задачею забезпечення успішного керування проєктами під час кризових періодів. Розглянуто стратегії та ідеї, які менеджери проєктів можуть застосувати, щоб успішно долати кризи та зміцнювати позицію проєктів. Було визначено, що ключ до успішного управління проєктами в галузі інформаційних технологій залежить від таких аспектів, як гнучка методологія, управління ризиками, підтримка ефективної комунікації, стимулювання морального духу команди тощо. Застосовуючи гнучкі методології, такі як Agile, використовуючи пріоритетне управління ризиками, підтримуючи чітку комунікацію всередині компанії, підтримуючи моральний дух команди, адаптуючи плани проєкту та використовуючи сучасні технології, менеджери проєктів можуть успішно долати невизначеність і вести свої команди до успіху. Приймаючи ці виклики, навчаючись на них і стаючи сильнішими з одного боку, менеджери проєктів можуть утвердитися як ефективні кризові лідери у своїх організаціях, а з іншого боку – успішно підтримувати проєкти в компанії, що допоможе їй вижити під час кризового періоду.

Стаття написана українською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2024

Алізаде А. Р. к.
Коінтеграційний аналіз Йохансена деяких факторів економічного зростання та експорту продукції з Азербайджанської Республіки в Україну (c. 5 - 20)

У цій роботі проведено коінтеграційний аналіз Йохансена між обсягом експорту з Азербайджану в Україну, ВВП на душу населення України, відкритістю економіки України та економічно активним населення Азербайджану за період 1996–2022 років, порівняльний аналіз вищезазначених показників, визначено характеристики спільних короткострокових і довгострокових рухів. У цьому дослідженні використано методологію модифікованого гравітаційного моделювання, економетричну методологію аналізу часових рядів, включаючи тести на перевірку стаціонарності за допомогою розширеного тесту Дікі-Фуллера, виявлення причинно-наслідкових зв’язків тестом Грейнджера і коінтеграційної залежності за допомогою тесту Йохансена на коінтеграцію, а також побудову векторної моделі корекції помилок (VECM). Спочатку було побудовано базову модифіковану модель гравітації, перевірено статистичну адекватність цієї моделі. Проведено порівняльний аналіз двох моделей регресії після включення в одну з них трендової складової. Вивчено динамічну структуру залишків регресії та здійснено перевірку на гетероскедастичність та автокореляцію. Показано, що найбільш підходящою специфікацією для коінтеграції є квадратична тенденція в початкових рівнях з лінійною тенденцією в коінтеграційних співвідношеннях, що призвело до виникнення двох векторів коінтеграції. В результаті проведеного аналізу отримані два коінтеграційних співвідношення. Результати функцій імпульсного відгуку, розкладання дисперсій та моделі VECM у вигляді комбінацій двох коінтегруючих векторів з очікуваними знаками множників пристосування показали, що економічні показники, використовувані в аналізі за вказаний період, зберігають коінтеграцію в довгостроковій перспективі з нестабільно рівноважними спільними рухами досліджуваних факторів.

Стаття написана англійською мовою


Губарєва І. О., Хаустов М. М.
Ризики енергетичній безпеці. Візуалізація наукових досліджень (c. 21 - 30)

Метою статті є визначення тенденцій та ключових напрямків дослідження ризиків енергетичній безпеці шляхом проведення структурно-трендового та бібліометричного аналізу наукових публікацій. Для проведення дослідження використано аналітичні інструменти наукометричних баз даних Scopus, Web of Science, Google Trends і VOSviewer версії 1.6.20. Проведений трендовий аналіз, з використанням інструментарію Google Trends, показав певну дивергентність трендів наукового та користувацького інтересу до питань енергетичної безпеки. З метою виявлення тенденцій у дослідженні ризиків енергетичній безпеці із використанням інструментів аналізу, що надаються базами даних Scopus та Web of Science, було проаналізовано динаміку кількості проіндексованих публікацій за досліджуваною тематикою, приналежність до країни, галузеву структуру публікацій, виокремлено внесок окремих дослідників у сфері ризиків енергетичній безпеці за кількістю цитувань. Найбільш цитовані статті з питань ризиків енергетичній безпеці, що проіндексовані у базах Scopus та Web of Science, присвячені: вирішенню проблем зміни клімату, забруднення довкілля та енергетичної нестабільності; енергетичній інфраструктурі; зв’язку досліджень у сфері енергетики із соціальними науками; географії енергетичного переходу; виробництву етанолу з біомаси; розвитку водневої енергетики; виявленню причинно-наслідкового зв'язку між викидами CO2, споживанням ядерної енергії, споживанням відновлюваної енергії та економічним зростанням. Результати дослідження дозволили визначити основні наукові кластери у сфері ризиків енергетичної безпеки. Візуалізація мережевої карти ключових слів дозволила виокремити 8 кластерів, які характеризують ключові напрями досліджень у сфері ризиків енергетичній безпеці: безпека, ризик, енергія, здоров’я людини, кліматичні зміни, відновлювана енергетика, навколишнє середовище. Результати аналізу сприяють визначенню нових напрямків досліджень у сфері ризиків енергетичної безпеки.

Стаття написана українською мовою


Грицишен Д. О., Абрамова І. В.
Міжнародні імперативи фінансового забезпечення сталого розвитку сільських громад (c. 31 - 38)

Метою статті є теоретико-методологічне обґрунтування міжнародних імперативів сталого розвитку сільських громад. Дослідження проводилося на основі системного підходу до пізнання економічних явищ і процесів. Для вирішення окремих завдань були використані методи: системного аналізу – для змістовного наповнення еволюції міжнародних імперативів сталого розвитку; порівняльного аналізу – для вивчення та адаптації закордонного досвіду; індукції та дедукції – для формулювання висновків і рекомендацій з досліджуваної проблематики. Синтез праць закордонних і вітчизняних науковців дозволив визначити, що дефініція «міжнародний імператив» є багатогранним концептом, який об’єднує політичні, економічні, соціальні й інституційні аспекти життя суспільства, спрямований на досягнення високих європейських стандартів і забезпечення сталого розвитку, водночас повинен пропагувати національну ідею та ідентичність. Встановлено, що міжнародні імперативи сталого розвитку сільських територіальних громад формуються на основі глобальних ініціатив та угод, спрямованих на досягнення Цілей сталого розвитку (ЦСР) з урахуванням економічних, соціальних та екологічних потреб суспільства. Здійснено змістовне наповнення ключових імперативів формування глобальних поглядів щодо цілей сталого розвитку. Акцентовано на пріоритетах ЄС щодо реалізації ЦСР, серед яких кліматичні зміни і вуглецева нейтральність, ініціативи щодо збереження біорізноманіття, заходи для боротьби з соціальною нерівністю, забезпечення гендерної рівності, поліпшення умов праці, залучення усіх верстви населення до процесів прийняття рішень, визнано ключовими. Наголошено на важливості посилення міжнародної співпраці для вирішення глобальних проблем, зміцненні інституційних підвалин та фінансових механізмів реагування на пандемії, природні катастрофи й інші глобальні кризи.

Стаття написана українською мовою


Заборський Л. О., Шапошніков Д. С.
Сучасний стан ринку морських контейнерних перевезень (c. 39 - 46)

Метою цієї роботи є дослідження динаміки розвитку світового та національного ринку контейнерних перевезень. Одним із напрямків підвищення ефективності перевезень є раціональна організація роботи суден з урахуванням потреб і вимог ринку як споживачів послуг, так і самих перевізників. Збільшення попиту на контейнерні перевезення вантажів та стрімке зростання контейнеромісткості суден-контейнеровозів призвело до зміни підходів у організації їх роботи. Так, почалось зменшення кількості портів заходу на магістральних лініях. Крім того, схеми руху на них стали майже несиметричними. Окремі лінії почали обслуговуватися на власних контейнерних терміналах в портах заходу або на терміналах, що мають домовленість на обслуговування лише їх суден. Судна менших контейнеромісткостей були витиснені на фідерні лінії з заходом в порти-хаби, що знаходяться на перетині магістральних сервісів, і регіональні порти. Крім того, спостерігаються зміни в структурі вантажопотоків, організації роботи ліній, портів заходу та співпраці між учасниками перевезень, розподілі світового ринку перевезень на сегменти, які обслуговуються певними операторами, зміні ролі портів-хабів у схемах доставки залежно від кореспондуючих портів заходу на лініях та контейнеромісткості суден, що їх обслуговують. Ці зміни відбуваються під впливом не тільки будівництва суден мегарозмірів, пандемії, піратства, військових дій і стосуються не тільки економіки певної країни, але й в цілому світової економіки – політичної, соціальної, географічної та транспортної, екології та інших сфер діяльності людства. Дослідження впливу різних факторів на зміни, що відбуваються на ринку контейнерних перевезень, дозволять у майбутньому спрогнозувати та, можливо, нівелювати наслідки їх впливу. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є визначення основних реперних точок, у яких відбувались суттєві зміни в контейнерних перевезеннях, визначення факторів, що мали вплив, і моделювання як окремих ситуацій, так і їх взаємодії в цілому.

Стаття написана українською мовою


Поплавський П. Г.
Еволюція та сучасні визначення терміна «грант» (c. 47 - 52)

Метою дослідження є теоретичне обґрунтування етапів еволюції дефініції «грант» та формулювання рекомендацій щодо його уточнення. Певні завдання були вирішені з використанням таких методів: системного аналізу – для поетапного ретроспективного огляду терміна «грант»; порівняльного аналізу – для порівняння відмінностей у визначеннях цього поняття академічною спільнотою, державними та професійними організаціями; індукції та дедукції – для формулювання висновків і рекомендацій із досліджуваної проблематики. Статтю присвячено аналізу розвитку та трансформації поняття «грант» з акцентом на його еволюцію та сучасне використання. Починаючи з античних часів, коли гранти мали неформальний характер і надавалися заможними людьми для підтримки різних ініціатив, відстежено зміни у структурі та механізмах грантової підтримки. Розкрито появу та розвиток сучасної форми грантів, сприяння цьому створення перших сучасних грантових інституцій. Особливу увагу приділено розширенню участі держав у грантових програмах у ХХ ст., зокрема після Другої світової війни, коли уряди почали визнавати гранти як важливий інструмент для підтримки економічного розвитку, суспільного добробуту та наукових інновацій. Приклади включають створення Національного наукового фонду та Національних інститутів охорони здоров'я в США. Наголошено на важливості грантів для підтримки міждисциплінарної співпраці та вирішення глобальних викликів, таких як зміна клімату, кризи громадського здоров'я та сталий розвиток. Підкреслено важливість активізації участі України в міжнародних грантових програмах, що сприяє інтеграції українських науковців у світову наукову спільноту та підвищенню стандартів досліджень. Надано ретроспективний огляд еволюції терміна «грант» та його сучасних визначень, відображаючи зміни у суспільних пріоритетах, державній політиці та зростаючій складності механізмів фінансування.

Стаття написана українською мовою


Прохорова В. В., Ус Ю. В., Юхман Я. В.
Особливості управління тарифоутворенням у контексті «зеленої» економіки (c. 53 - 60)

У статті визначено, що сучасна енергетика здебільшого базується на невідновлюваних первинних джерелах енергії. Тому важливу роль сьогодні відіграє формування відновлюваної енергетики. Зазначено, що Європа та світ визначили «зелену» економіку та кліматично нейтральну енергетику як орієнтир для свого розвитку. Акцентовано увагу на тому, що за таких умов розвитку питання тарифоутворення в контексті «зеленої» економіки відіграє ключову роль у трансформації енергетичної системи та підтримці «зеленої» економіки, оскільки ефективне тарифоутворення сприяє залученню інвестицій у «зелені» технології, забезпечує економічну привабливість проєктів з відновлюваних джерел енергії та стимулює енергоефективність. На основі проведеного аналізу наукових публікацій зроблено висновок, що тарифоутворення в контексті зеленої економіки розглядається через призму економічних стимулів, екологічних переваг, політичної підтримки та соціального сприйняття, що підкреслює його значущість у контексті глобальних зусиль із переходу до стійкої енергетики. Встановлено, що на сьогодні залишаються невирішеними проблеми нестабільності тарифної політики, в деяких випадках економічна неефективність тарифів, соціальна нерівність, складність регулювання та адміністрування та низка інших. Вирішення цих проблем є критично важливою для забезпечення ефективної та стійкої тарифної політики, яка сприятиме розвитку «зеленої» економіки та відновлюваних джерел енергії. Визначено, що завдяки недосконалій, але дієвій на певний момент моделі «зеленого» тарифу кількість і потужність відновлюваної генерації в Україні стабільно зростала протягом останніх 10 років. Встановлено низку проблем, що існують на сьогодні в тарифоутворенні в контексті «зеленої» економіки з точки зору управління ним в Україні і сформульовано специфічні особливості тарифоутворення в контексті «зеленої» економіки. Охарактеризовано кожну з визначених специфічних особливостей тарифоутворення «зеленої» економіки та запропоновано авторську математичну модель формування загального тарифу «зеленої» економіки. Зроблено висновок, що особливості тарифоутворення в контексті «зеленої» економіки вимагають комплексного підходу щодо управління, а перспективними в цьому напрямку є дослідження щодо уточнення кожної складової базового тарифу, визначення бази, за якої здійснюється розрахунок кожної складової, подальше коректування тарифу з урахуванням регіональних особливостей та інших аспектів ціноутворення у сфері відновлюваних джерел енергії.

Стаття написана українською мовою


Хаустова В. Є., Крячко Є. М., Бондаренко Д. В.
Моделювання впливу факторів цифровізації на економічний розвиток країн світу (c. 61 - 73)

У статті визначено, що цифровізація як тренд розвитку глобальної економіки проявляється різною мірою, проте місце кожної країни у світовій спільноті залежить від ступеня впливу цифровізації на національне економічне та соціальне середовище. Дослідження впливу цифровізації на розвиток економік країн є надзвичайно актуальними, оскільки цифрові технології стають центральним елементом сучасного економічного розвитку, впливаючи на продуктивність, ефективність і конкурентоспроможність країн на глобальному рівні. Метою статті є побудова моделі впливу факторів цифровізації на економічний розвиток країн світу із застосуванням когнітивного підходу. Для цього запропоновано відповідний методичний підхід і здійснено його апробацію. Як показники цифровізації використано Індекси світових рейтингів оцінки рівня цифровізації, а як показники розвитку економік країн світу – показники, що характеризують ВВП, валову додану вартість, зайнятість, виробництво й торгівлю товарами та послугами ІКТ і комп’ютерних комунікацій. Як статистичну інформаційну базу було використано «Показники світового розвитку» Світового банку. На базі розробленого методичного підходу було побудовано когнітивну модель впливу факторів цифровізації на економічний розвиток країн світу, проаналізовано зв’язки між факторами та сформовано висновки щодо взаємозалежностей між ними. Визначено, що ефективна стратегія управління процесами цифровізації для підвищення розвитку економіки країни повинна включати розвиток інноваційного потенціалу через підтримку досліджень та інноваційних стартапів, розширення цифрової інфраструктури, особливо у сфері телекомунікацій та мобільного підключення, підвищення готовності до впровадження нових технологій через освітні програми та підготовку кваліфікованих кадрів, а також розвиток електронного урядування для забезпечення широкого доступу до цифрових державних послуг. Такі заходи сприятимуть підвищенню продуктивності та зростанню доданої вартості у виробництві та сфері послуг, що призведе до зростання ВВП, забезпечуючи стале економічне зростання і якість життя населення країни.

Стаття написана українською мовою


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2024

Данько А. Т.
Стан і прояви динамічності світової зароджуваної галузі БПЛА (c. 5 - 14)

Галузі, що зароджуються, привертають увагу дослідників завдяки інноваційному потенціалу та здатності формувати нові ринки та трансформувати бізнес-моделі. Однак ці галузі характеризуються високою невизначеністю та швидкими темпами технологічних змін, що створює значні виклики для підприємств. Галузь безпілотних літальних апаратів (БПЛА) є яскравим прикладом такої динамічної галузі, яка стрімко розвивається, але стикається з проблемами хаотичного формування ринків і регуляторною невизначеністю. Метою цього дослідження є аналіз проявів динамічності галузі БПЛА, зокрема ідентифікація ключових факторів, що впливають на швидкі зміни в цій галузі, та їхній вплив на стратегії компаній. Аналіз різних підходів до класифікації БПЛА виявив велику кількість різноманітних ознак, таких як тип, вага, розмір, дистанція польоту тощо, що свідчить про відсутність єдиних стандартів і ускладнює процес розробки та просування БПЛА на ринку. Проаналізовано широкий спектр застосувань БПЛА, включаючи логістику, сільське господарство, громадську безпеку, зондування, відпочинок і військові операції. Багатофункціональність БПЛА підкреслює невизначеність щодо основних ринкових сегментів, що створює додаткові виклики для підприємств у виборі цільових ринків і розробці спеціалізованих продуктів. Також розглянуто поточний стан регуляції БПЛА у світі, який характеризується термінологічною плутаниною (між UAV, UAS, RPA, дрон) та наявністю численних міжнародних і національних стандартів, що ускладнює глобальну гармонізацію ринку. Результати дослідження вказують на те, що відсутність єдиних стандартів і класифікацій, а також різноманітність характеристик і сфер застосування свідчать про високу невизначеність продукту та галузі в цілому. Ці фактори створюють значні виклики для компаній щодо визначення ринкових стратегій, позиціонування продуктів і забезпечення відповідності регуляторним нормам, що безпосередньо впливає на їхню конкурентоспроможність і можливості зростання. Таким чином, галузь БПЛА демонструє типові для зароджуваних галузей прояви динамічності та невизначеності. Це підкреслює важливість подальшого аналізу та вивчення галузі для розробки ефективних стратегій, які враховують специфіку ринку і сприяють успішному закріпленню підприємств у цій динамічній сфері.

Стаття написана українською мовою


Живко М. А.
Фрагментація глобалізованої економіки та макроекономічна ціна війни в Україні (c. 15 - 30)

У статті проведено комплексний аналіз фрагментації глобалізованої економіки та макроекономічних показників, спричинених війною в Україні, оскільки конфлікт має далекосяжні наслідки, порушивши глобальні ланцюги поставок, торговельні потоки та економічну стабільність. Досліджено конкретні наслідки для різних секторів, зокрема енергетику, сільське господарство та технології, демонструючи складні взаємозалежності сучасної глобальної економіки та те, як регіональні конфлікти можуть охопити весь світ. Описано збої на енергетичних ринках, які призвели до стрімкого зростання цін на нафту та газ і посилили інфляційний тиск у всьому світі. Розглянуто блокаду експорту української сільськогосподарської продукції, яка посилила занепокоєння щодо глобальної продовольчої безпеки, особливо в країнах, що розвиваються. Проаналізовано наслідки для міжнародної торгівлі та інвестицій. Обґрунтовано, що фрагментація глобальних ланцюгів постачання змусила підприємства переглянути свою залежність від єдиних постачальників, що призвело до реконфігурації виробничих мереж. Війна також виявила вразливі місця в глобальній фінансовій системі, збільшивши волатильність ринку та посиливши несхильність до ризиків серед інвесторів. Запропоновано шляхи вирішення цих викликів через важливість скоординованих політичних заходів і міжнародного співробітництва. Підкреслено необхідність дипломатичних зусиль для відновлення стабільності та пом’якшення негативних економічних наслідків конфлікту. Отримані висновки свідчать про підвищення економічної стійкості за допомогою спільних міжнародних стратегій, визнаючи необхідність єдиного підходу до вирішення складних геополітичних конфліктів у глобалізованому світі.

Стаття написана англійською мовою


Калюжна Н. Г., Лежепьокова В. Г.
Преференційна торгівля як результат еволюції та інституалізації міжнародних торгових угод (c. 31 - 38)

Статтю присвячено систематизації передумов виникнення та становлення преференційної торгівлі в контексті історичного еволюціонування та інституалізації міжнародних торгових угод. Укладання преференційних угод є поширеним інструментом розвитку міжнародних торговельно-економічних відносин, який зберігає свою актуальність в умовах сучасної фрагментації світової економіки та поширення зовнішньоторговельного неопротекціонізму. Результати аналізу наукових публікацій засвідчили, що у фокусі досліджень переважно перебувають фактори стрімкого розвитку міжнародної (зокрема преференційної) торгівлі у ХХ–ХХІ ст. Водночас розуміння сучасних тенденцій, перспектив і викликів преференційної торгівлі потребує дослідження її сутності як історично обумовленого результату еволюції та інституалізації міжнародної торгівлі. Розкриття хронології становлення преференційної торгівлі запропоновано здійснювати в контексті еволюції міжнародної торгівлі та етапів її інституалізації. За результатами систематизації базових характеристик етапів еволюції міжнародної торгівлі визначено особливості її історичного становлення, наведено приклади відповідних міжнародних торгових угод та визначено передумови переходу міжнародних торговельно-економічних відносин на кожен наступний етап розвитку. Результати систематизації еволюційних етапів міжнародної торгівлі підтверджують, що преференційні домовленості є невід’ємною ознакою її розвитку, оскільки кожному періоду можна поставити у відповідність певні характеристики преференційних угод, а саме: предмет, зона, глибина охоплення преференцій, умови доступу на ринки, стандартизація правил торгівлі, заходи захисту й умови конкуренції, положення про інвестиції. На підставі аналізу визначених характеристик обґрунтовано, що інституалізація міжнародної торгівлі є еволюційним процесом інституалізації преференційної торгівлі, де кожен наступний етап відображає розвиток нових типів, форм і правил укладання міжнародних торгових угод. Важливим еволюційним результатом трансформації міжнародних торгових угод слід вважати поступове зменшення асиметричності преференцій як у двосторонніх, так і глобальних торгових угодах, що свідчить на користь вирівнювання умов міжнародної конкуренції та тяжіння до рівноправного залучення країн до процесів світової торгівлі.

Стаття написана українською мовою


Кизим М. О., Шпілєвський В. В., Хаустов М. М.
Аналіз досвіду державного регулювання сектора синтетичного палива в країнах світу (c. 39 - 47)

У статті розглянуто питання державного стимулювання розвитку секторів з виробництва синтетичного рідкого палива за технологіями CTL (Coal to Liquids) в групі основних країн-виробників. У статті охоплено історичний період становлення і розвитку промислового виробництва синтетичного рідкого палива з 1930-х років до сьогодення. Визначено, що промислове виробництво синтетичного палива у світі в різні історичні періоди було локалізовано у різних країнах і мало різні тенденції становлення і розвитку, що визначались національною регуляторною політикою. Основними виробниками синтетичного рідкого палива в досліджуваному періоді були країни: Німеччина 1938–1945 рр., Південно-Африканська Республіка з 1945 року, Китай з 1997 року. Виявлено, що тригером освоєння виробництва синтетичного палива в Німеччині і ПАР була геополітична ситуація, а в Китаї – об’єктивний дефіцит власного видобутку нафти. Драйвером розвитку синтетичного рідкого палива у всіх країнах була державна ініціатива, яку було реалізовано в регуляторній політиці. Незважаючи на те, що цілі регуляторної політики у всіх згаданих країнах були аналогічними, підходи і засоби з її реалізації мали суто національну специфіку. Дослідження суті і результатів регуляторної політики підтверджує ефективність її застосування. Особу увагу приділено досвіду ПАР, у якій виробництво синтетичного рідкого палива пройшло всі стадії життєвого циклу – від освоєння до технологічної реконструкції. Становить інтерес також досвід КНР, у якій розвиток виробництва синтетичного рідкого інтегровано в плани загального економічного і промислового розвитку країни. Узагальнення і аналіз світового досвіду державного регулювання сектора синтетичного рідкого палива дозволили сформувати основні рекомендації щодо організації державного стимулювання створення і розвитку аналогічного сектора промисловості в Україні.

Стаття написана українською мовою


Малярець Л. М., Норік Л. О., Денисюк О. В., Скляр Т. П.
Порівняльний аналіз експорту послуг країн ЄС та України (c. 48 - 57)

Зростання ролі послуг в економіці сучасних країн вимагає детального аналізу їхнього експорту як одного з ключових факторів розвитку національних економік. Особливо актуальним є дослідження експорту послуг в умовах глобалізації та посилення конкурентної боротьби на міжнародних ринках. ЄС виступає одним із ключових торговельних партнерів України, тому порівняльний аналіз експорту послуг допомагає визначити, наскільки ефективно Україна адаптується до європейських стандартів та які сектори економіки мають найбільший потенціал для зростання. Мета статті полягає у порівнянні рівня розвитку експорту послуг країн ЄС та України й ідентифікації ключових факторів, що сприяють його зростанню. У статті проведено аналіз експорту ключових послуг країн ЄС та України із застосуванням таксономічного підходу. Розраховано таксономічні показники для класифікації країн за рівнем розвитку експорту послуг, що дозволило виділити три основні групи країн. Визначено місце України серед країн ЄС та виявлено ключові фактори, що впливають на її позицію у цій сфері. На основі отриманих результатів сформульовано рекомендації щодо посилення позиції України на міжнародному ринку експорту послуг. Подальший напрямок розвитку дослідження передбачається у поглибленому аналізі конкретних секторів послуг, що мають найбільший потенціал для експорту в Україні, таких як IT, фінансові послуги й аутсорсинг, а також є порівняльний аналіз політик країн із середнім рівнем експорту послуг та визначення, які саме практики можуть бути адаптовані для України для подальшої інтеграції України у європейські та глобальні ринки послуг.

Стаття написана англійською мовою


Хаустова В. Є., Губарєва І. О., Салашенко Т. І., Костенко Д. М.
Визначення ризиків, стійкості і проблем паливної безпеки України та країн Європейського простору (матричний підхід) (c. 58 - 67)

Україна на сьогодні має критично низький рівень паливної безпеки, що пов’язано з падінням нафтовидобутку, занепадом нафтопереробки й обмеженням можливостей щодо імпорту нафти та моторного палива. Метою дослідження є розробка методичного підходу до оцінки паливної безпеки України та країн Європейського простору, шо передбачає розрахунок локальних індикаторів паливної безпеки за компонентами та рівнями. Оцінку паливної безпеки України та країн Європи запропоновано здійснювати за чотирма безпековими компонентами: достатність, наявність, прийнятність, доступність. Запропоновано методичний підхід до виявлення проблем у забезпеченні паливної безпеки, який, на відміну від наявних, базується на системі матриць позиціонування України та країн Європейського простору в площині координат: «Достатність сирих вуглеводнів для внутрішнього видобутку, років – Достатність сирих вуглеводнів для нафтопереробки»; «Наявність сирих вуглеводнів для нафтопереробки – Наявність моторного палива для кінцевого споживання»; «Прийнятність сирої нафти у сировині для нафтопереробки – Прийнятність моторного палива у вихідній продукції нафтопереробки; «Доступність імпорту сирих вуглеводнів – Доступність імпорту моторного палива». Аналіз компонент і рівнів паливної безпеки України та країн Європейського простору дозволив визначити, що найвищий рівень паливної безпеки у 2021 р. мали: Норвегія, Велика Британія, Литва, Іспанія, а найнижчий – Чорногорія, Словенія, Латвія, Естонія. Україна у 2021 р. за рівнем паливної безпеки 35 % займала 24-те місце серед 29 європейських країн. На зниження рівня паливної безпеки України вплинули: руйнація виробничих потужностей через російську агресію, скорочення видобутку, обмежені можливості імпорту сирих вуглеводнів. До ключових проблем у забезпечені паливної безпеки України необхідно віднести: низький рівень достатності сирих вуглеводнів для внутрішнього видобутку та сирих вуглеводнів для нафтопереробки; низький рівень наявності сирих вуглеводнів для нафтопереробки та наявності моторного палива для кінцевого споживання. Україні для забезпечення паливної безпеки необхідно збільшувати видобуток сирих вуглеводнів, нарощувати обсяги нафтопереробки для кінцевого споживання, розбудовувати виробництво синтетичного моторного палива із вугілля.

Стаття написана англійською мовою


  The Promblems of Economy, 2009-2024 Матеріали на сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International CC-BY-SA. Написати вебмастеру