Поняття «резильєнтність якості життя населення»: сутнісне наповнення та складові
Кизим М. О., Хаустова В. Є., Решетняк О. І., Попович М. В., Юденко Є. В.

Кизим М. О., Хаустова В. Є., Решетняк О. І., Попович М. В., Юденко Є. В. Поняття «резильєнтність якості життя населення»: сутнісне наповнення та складові. Проблеми економіки. 2025. №3. C. 235–254.
https://doi.org/10.32983/2222-0712-2025-3-235-254

Розділ: Економічна теорія

УДК 316.7:005.93(477):327.5

Анотація:
У статті розкрито сутність поняття «резильєнтність якості життя», що розглядається як складний і багатогранний феномен, який інтегрує соціальні, економічні, психологічні й інституційні аспекти розвитку суспільства. В умовах глобальних кризових викликів – економічних, політичних, екологічних та воєнних – дослідження механізмів забезпечення стійкості та здатності до відновлення набуває особливого значення. Метою дослідження є формування цілісного уявлення про сутність поняття «резильєнтність якості життя» на основі визначення складових якості життя. У роботі здійснено аналіз наукових підходів до визначення категорій «якість життя» та «резильєнтність», виокремлено ключові елементи їх взаємозв’язку. Показано, що якість життя є багатовимірною характеристикою, яка охоплює рівень матеріального забезпечення, стан здоров’я, освіту, соціальні відносини, екологічні умови та можливості для самореалізації. Водночас резильєнтність акцентує увагу не лише на збереженні цих складових під час шоків, але й на гнучкості, здатності до адаптації і трансформації у нестабільному середовищі. Особливу увагу приділено аналізу інституційних та інфраструктурних чинників, що визначають здатність суспільства забезпечувати належну якість життя навіть у кризових обставинах. Наголошено на ролі психологічних ресурсів населення, розвитку цифрових технологій, інноваційних практик управління, ефективної взаємодії між державою, бізнесом і громадянським суспільством. Визначено, що сучасні підходи до оцінювання резильєнтності якості життя повинні ґрунтуватися на комплексних міждисциплінарних методиках, які поєднують кількісні та якісні індикатори, а також враховують динамічний характер соціально-економічних процесів. У статті підкреслено, що резильєнтність не зводиться лише до стабільності чи здатності протистояти шокам. Вона передбачає активне використання кризових подій як поштовху до оновлення та удосконалення соціально-економічних систем. Саме тому резильєнтність якості життя варто трактувати як здатність не тільки мінімізувати негативні наслідки, але й реалізовувати нові можливості для підвищення добробуту та соціальної згуртованості. Отримані результати мають як теоретичну, так і практичну цінність: вони сприяють кращому розумінню феномену резильєнтності у сфері суспільних наук і можуть стати підґрунтям для подальших прикладних досліджень. Зокрема, йдеться про розробку ефективних стратегій підвищення стійкості українського суспільства до кризових впливів і формування нової парадигми державної політики, зорієнтованої на забезпечення гідної якості життя в умовах невизначеності.

Ключові слова: резильєнтність, якість життя, резильєнтність якості життя, складові якості життя, криза, адаптація, відновлення, соціально-економічний розвиток, добробут населення, невизначеність.

Рис.: 2. Табл.: 4. Бібл.: 69.

Кизим Микола Олександрович – доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, завідувач відділу, відділ досліджень людського розвитку, Інститут демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України (бульвар Шевченка, 60, Київ, 01032, Україна)
Email: m.kyzym@gmail.com
Хаустова Вікторія Євгенівна – доктор економічних наук, професор, директор, Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України (пер. Інженерний, 1-а, 2 пов., Харків, 61166, Україна)
Email: v.khaust@gmail.com
Решетняк Олена Іванівна – доктор економічних наук, доцент, завідувач, сектор промислової політики та інноваційного розвитку, Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України (пер. Інженерний, 1-а, 2 пов., Харків, 61166, Україна)
Email: reshetele@ukr.net
Попович Михайло В’ячеславович – аспірант, Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України (пер. Інженерний, 1-а, 2 пов., Харків, 61166, Україна)
Email: mike.popovych@gmail.com
Юденко Євген Володимирович – кандидат економічних наук, докторант, Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України (пер. Інженерний, 1-а, 2 пов., Харків, 61166, Україна)
Email: yuvil.eu@gmail.com

Список використаних у статті джерел

Libanova E, Gladun O. Vital measurement of population quality of life. Exp Oncol. 2024. Vol. 46 (4). P. 310–311. DOI: https://doi.org/10.15407/exp-oncology.2024.04.305
Теоретичні засади та прикладні аспекти реалізації соціальної політики в умовах макроекономічної нестабільності в Україні : кол. моногр. / за ред. О. Ю. Полякової, Ю. Б. Іванова ; авт. кол. : Іванов Ю. Б., Губарєва І. О., Полякова О. Ю., Михайленко Д. Г., Шликова О. М., Леванда О. М., Шавлак М. А., Базько О. А. Харків : ФОП Лібуркіна Л. М., 2021. 208 с.
Human Development Report 2023-24. URL: https://hdr.undp.org/content/human-development-report-2023-24
Хаустова В. Є., Решетняк О. І. Резильєнтність економіки: сутність і виклики для України. Бізнес Інформ. 2023. № 7. С. 30–41. URL: http://jnas.nbuv.gov.ua/article/UJRN-0001438706
Zhang H, Zhao Q, Cao P, Ren G. Resilience and Quality of Life: Exploring the Mediator Role of Social Support in Patients with Breast Cancer. Med Sci Monit. 2017. Vol. 23. P. 5969–5979. DOI: 10.12659/msm.907730
Brasero-Rodriguez E, Rueda-Extremera M, Cantero-Garcia M. Analysis of the Relationships between Quality of Life, Resilience, and Life Satisfaction Variables in Retired Individuals. Journal of Ageing and Longevity. 2024. Vol. 4 (3). Р. 252–263. DOI: https://doi.org/10.3390/jal4030018
Nurcandra F., Ronoatmodjo S., Keliat B.A., et al. The Role of Resilience in Quality of Life in a ProductiveAge Population During the COVID-19 Pandemic. Kesmas. 2023. Vol. 18 (5). P. 31–36. DOI: 10.21109/kesmas.v18isp1.7009
Hawkins J. One Hundred Years Ago. The Book That Inspired the Carbon Price: Pigou’s The Economics of Welfare. History of Economics Review. 2020. Vol. 77 (1). P. 61–74. DOI: https://doi.org/10.1080/10370196.2020.1827759
Quality of life: Overview Eurostat. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/web/quality-of-life
Brewer М., O’Dea С. Measuring living standards with income and consumption: evidence from the UK. Institute for Social, Economic Research University of Essex, Institute for Fiscal Studies. 2012. 94 р.
Bucur A. How can we apply the models of the quality of life and the quality of life management in an economy based on knowledge? Economic Research Ekonomska Istra?ivanja, 2017. Vol. 30:1. P. 629–646. DOI: 10.1080/1331677X.2017.1314821
Chulanova Z. K. Quality of Life of the Population of Kazakhstan: Assessment of the Main Parameters and Identification of Problem Areas. Journal of Asian and African Studies. 2022. DOI: https://doi.org/10.1177/00219096221120924
Рівень життя населення України / НАН України. Ін-т демографії та соц. дослідж., Держ. ком. статистики України ; за ред. Л. М. Черенько. Київ : ТОВ «Видавництво «Консультант», 2006. 428 с.
Power М. The Measurement of Quality of Life. University of Edinburgh, 2005. 24 р.
Theofilou Р. Quality of Life: Definition and Measurement. Europe's Journal of Psychology. 2013. Vol. 9 (1). Р. 150–162.
Cvrlje D., Coric Т. Macro & micro aspects of standard of living and quality of life in a small transition economy: The case of Croatia. Economics and Business – Zagreb. 2002. № 10. 12 р. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/6397161.pdf
Galloway S. Quality of Life and Well-being: Measuring the Benefits of Culture and Sport: Literature Review and Thinkpiece. Scottish Executive Social Research, 2005. 160 р.
Adamiec M., Popiolek K. Jakosc zycia, miedzy wolnoscia a mistyfikacja, Ruch Prawniczy. Ekonomiczny i Socjologiczny. 1993. Z. 2. S. 92–117.
Trzebiatowski J. Jakosc zycia w perspektywie nauk spolecznych i medycznych – systematyzacja ujec definicyjnych. Hygeia Public Health. 2011. № 46 (1). S. 25–31.
Ruzevicius J. Working life quality and its measurement forum ware international. 2007. Vol. 2. P. 43–48. URL: http://www.kv.ef.vu.lt/wp-content/uploads/2010/10/STRAIPSNIS-InzEkon_GyvenimoDarbeKokybe_2007_Vol.2.pdf
Іляш О., Бугайчук Н. Стратегічні цілі розвитку житлово-комунальної інфраструктури у напрямку забезпечення якості життя населення та реалізації національних економічних інтересів держави. Проблеми економіки. 2020. № 1. С. 76–88. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2020-1-76-88
Пономаренко В. С., Кизим М. О., Узунов Ф. В. Рівень і якість життя населення України : монографія. Харків : ВД «ІНЖЕК», 2003. 226 с.
Diener E., Suh E. Measuring quality of life: economic, social, and subjective indicators. Social Indicators Research. 1997. Vol. 40. No. 1. Р. 189–216.
Merkys G., Braziene R., Kondrotaite G. Subjektyvi gyvenimo kokybe kaip socialinis indikatorius: viesojo sektoriaus kontekstas. Viesoji politika ir administravimas. 2008. Vol. 23. Р. 23–38.
George L. K., Bearon L. B. Quality of life in older persons: meaning and measurement. New York : Human Sciences Press, 1980.
Hughes B. Quality of life. Researching social gerontology. 1990. Р. 46–58.
Halicka M. Jako?? ?ycia os?b starszych. Bialystok : Аkademija Medyczna. 2004. Р. 20?22.
Lane R.E. Quality of Life and Quality of Persons: A New Role for Government. New York : Oxford University Press, 1996. Р. 256–293.
Fontinelle A. Standard of Living vs. Quality of Life: What's the Difference? Investopedia. 2019. Vol. 7. URL: https://www.investopedia.com/articles/financial-theory/08/standard-of-living-quality-of-life.asp
Приступа Є., Куриш Н. Якість життя людини: категорії, компоненти та їх вимірювання. Фізична активність, здоров’я і спорт. 2010. № 2. С. 54–63.
Плахова О. М. Якість життя населення України в умовах трансформації (соціологічний аналіз) : автореф. дис. … канд. соціол. наук : 22.00.04. Харків, 2005. 20 с.
Полякова О. Ю., Леванда О. М., Грипіч О. В. Аналіз чинників впливу на якість життя населення України. Бізнес Інформ. 2021. № 1. С. 199–206. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2021-1-199-206
The Economist Intelligence Unit’s quality-of-life index. URL: https://www.webcitation.org/69MVHhwNd?url=http://www.economist.com/media/pdf/QUALITY_OF_LIFE.pdf
Quality of Life Index. Numbeo. URL: https://www.numbeo.com/quality-of-life/rankings_by_country.jsp
Better Life Index. OECD. URL: https://www.oecd.org/en/data/tools/oecd-better-life-index.html
Social Progress Index. URL: https://www.socialprogress.org/social-progress-index
World Happiness Report. 2025. URL: https://www.worldhappiness.report
Legatum Prosperity Index, 2023. URL: https://index.prosperity.com/rankings
Holling C. S. Resilience and Stability of Ecological Systems. Annual Review of Ecology and Systematics. 1973. Vol. 4. Р. 1–23.
Walker J., Cooper M. Genealogies of resilience: From systems ecology to the political economy of crisis adaptation. Security Dialogue. 2011. № 42 (2). Р. 143–160. DOI: 10.1177/0967010611399616
Tinch R. Resilience and Resource Management Under Risk. School of Environmental Science. University of East Anglia, Norwich, 1998.
Perrings C. Resilience and sustainability // Frontiers of Environmental Economics / H. Folmer, H. L. Gabel, S. Gerking, A. Rose (eds). Edward Elgar, Cheltenham, 2001.
Wink R., Regional Economic Resilience: Policy Experiences and Issues in Europe. Raumforschung und Raumordnung. 2014. Vol. 72. No. 2. Р. 83–84.
Jonas A. E. G. Region and place: Regionalism in question. Progress in Human Geography. 2012. Vol. 36. No. 2. P. 263–272.
OECD, SIDA. Resilience systems analysis: Learning and recommendations report. Paris : OECD Publishing, 2017. 88 р.
OECD A systemic resilience approach to dealing with COVID-19 and future shocks. OECD Policy Responses to Coronavirus (COVID-19). 2020. DOI: 10.1787/36a5bdfb-en
Cherenko L., Reut A., Klymenko Yu. Ensuring resilience of social support for the population of Ukraine during hybrid crises and disasters. Demography and Social Economy. 2024. Vol. 58 (4). Р 128–147. DOI: https://doi.org/10.15407/dse2024.04.128
Overview Paper on Resilient Economies and Societies. OECD Publishing, Paris, 2014.
Mayor M., Ramos R. Regions and Economic Resilience: New Perspectives. Sustainability. 2020. Vol. 12. 4693. DOI: https://doi.org/10.3390/su12114693
Shutters S. T., Kandala S. S., Wei F., Kinzig A. P. Resilience of Urban Economic Structures Following the Great Recession. Sustainability. 2021. Vol. 13. 2374. DOI: https://doi.org/10.3390/su13042374
Noy I., Yonson R. Economic Vulnerability and Resilience to Natural Hazards: A Survey of Concepts and Measurements. Sustainability. 2018. Vol. 10. 2850. DOI: https://doi.org/10.3390/su10082850
Martin R., Sunley P., Gardiner B., Tyler P. How Regions React to Recessions: Resilience and The Role of Economic Structure. Reg. Stud. 2016. Vol. 50. P. 561–585. URL: http://hdl.handle.net/10.1080/00343404.2015.1136410
Геєць В., Бурлай Т., Близнюк В. Соціальна резильєнтність національної економіки крізь призму досвіду Європейського Союзу та України. Економічна теорія. 2023. № 3. С. 5–43.
Hill E. W., Wial H., Wolman H. Exploring Regional Economic Resilience; Working Paper 2008–04; Institute of Urban and Regional Development, University of California: Berkeley, CA, USA, 2008. URL: https://www.econstor.eu/handle/10419/59420
Лазос Г. П. Резільєнтність: концептуалізація понять, огляд сучасних досліджень. Актуальні проблеми психології. 2018. Т. 3 : Консультативна психологія і психотерапія. Вип. 14. С. 26–64.
Потапенко В. Г. Соціальна стабільність як глобальна мета інноваційного розвитку екологізації економіки. Механізм регулювання економіки. 2011. № 1. URL: https://mer.fem.sumdu.edu.ua/content/acticles/issue_12/V_G_PotapenkoSocial_stability_as_a_global_aim_of_innovative_development_in_environmental_economy.pdf
Чепурко Г., Соболєв А. Соціальна резильєнтність в умовах воєнного стану. Scientific Collection «InterConf». 2024. Vol. 206. Р. 111–114. URL: https://archive.interconf.center/index.php/conference-proceeding/article/view/6589
Keck M., Sakdapolrak P. What is social resilience? Lessons learned and ways forward. Erdkunde. 2013. Vol. 67 (1). P. 5–19 DOI: https://doi.org/10.3112/erdkunde.2013.01.02
Gallego-Lopez C., Essex J. Designing for infrastructure resilience. Evidence on Demand. UK, 2016. 22 p. URL: https://www.gov.uk/research-for-development-outputs/introducing-infrastructure-resilience
Hahn R. Infrastructure Resilience: in a shifting world. The future of infrastructure. URL: https://infrastructure.aecom.com/infrastructure-resilience
National Security Memorandum on Critical Infrastructure Security and Resilience, The White House, 2024. URL: https://bidenwhitehouse.archives.gov/briefing-room/presidential-actions/2024/04/30/national-security-memorandum-on-critical-infrastructure-security-andresilience/
Global Infrastructure Resilience: Capturing the Resilience Dividend. A Biennial Report from the Coalition for Disaster Resilient Infrastructure. DOI: https://doi.org/10.59375/biennialreport.ed1
Khvesyk M., Obykhod H., Omelchenko A. Ensuring Environmental Safety of the Population within a Resilient Natural Resource Management System. Demography and Social Economy. 2024. Vol. 4 (58). Р. 165—179. DOI: https://doi.org/10.15407/ dse2024.04.16
Holling C. S. Engineering resilience versus ecological resilience. Engineering within ecological constraints. National Academy Press, Washington. 1996. P. 31–44.
Chmitorz A., Kunzler A., Helmreich I., T?scher O., Kalisch R., Kubiak T., Wessa M., Lieb K. Intervention studies to foster resilience – A systematic review and proposal for a resilience framework in future intervention studies. Clinical Psychology Review. 2018. Vol. 59. P. 78–100. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cpr.2017.11.002
Хаустова В. Є., Решетняк О. І., Зінченко В. А. Інститути та інституційна резильєнтність: сутність і роль у повоєнній розбудові економіки України. Бізнес Інформ. 2023. № 11. С. 77–92. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2023-11-77-92
Хаустова В. Є. Трансформація моделі економіки України у повоєнний період : монографія. Харків : Лібуркіна Л. М., 2025. 152 с. DOI: https://doi.org/10.32983/978-617-7801-52-7
Building Urban Resilience: An Evaluation of the WorldBank Group’s Evolving Experience (2007–2017) / Independent Evaluation Group, World Bank, Washington, DC, 2019. URL: https://openknowledge.worldbank.org/server/api/core/bitstreams/ae3ac895-fa6c-525f-a4b8-f990a3981985/content
Aligicia P., Tarko V. Institutional resilience and econom-ic systems: Lessons from Elinor Ostrom’s work. Comparative Economic Studies. 2014. Vol. 56. P. 52–76. DOI: https://doi.org/10.1057/ces.2013.29