ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2018

Титульний аркуш та зміст

АНОТАЦІЇ ТА ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

Розділ: Світова економіка та міжнародні відносини
УДК 661.65
Баллак Емад
Середньостроковий прогноз розвитку інтеграційної взаємодії країн Близького Сходу та Північної Африки (c. 8 - 15)
Метою статті є аналіз сучасного етапу розвитку інтеграційної взаємодії країн Близького Сходу та Північної Африки (БСПА). Систематизуючи та узагальнюючи роботи, присвячені проблемам і перспективам їх участі у регіональних економічних угрупованнях (РІУ), були розглянуті можливості розширення торговельно-економічних зв’язків, що у комбінації з участю у Світовій організації торгівлі (СОТ) надало можливість спрогнозувати подальший розвиток стратегій зовнішньоторговельної політики зазначених держав. У результаті дослідження було виявлено, що загалом країни БСПА мають схожі проблеми розвитку, які можна розділити на дві групи: загальноекономічні, пов'язані з відмінностями у рівнях економічного розвитку арабських держав із різним ресурсним забезпеченням, та інституціональні. Доведено, що інтеграція не пустила глибокого коріння і продовжує діяти скоріше як тенденція – країни БСПА продовжують реалізовувати різні сценарії «наздоганяючого розвитку» за рахунок традиційних напрямів – доступ до ринків і посилення акценту на торгівлі. Проаналізовано ключові пріоритети стратегій розвитку Саудівської Аравії («Стратегії 2025») та ОАЕ («Економічне бачення Абу Дабі 2030»), спрямованих на модернізацію економік, повне переведення їх на поновлювані джерела енергії за рахунок впровадження новітніх інновацій, створення конкурентоспроможного приватного сектора, підвищення ролі ненафтових секторів економіки, що мають конкурентні переваги. Виявлено, що спільним для цих стратегій є те, що основним джерелом модернізації виступають державні фінанси у формі компаній-холдингів і державно-приватне партнерство із застосуванням схем BOT (Build–operate–transfer) за участю державного капіталу у різних секторах та використання можливостей «інститутів колаборації». Подальші дослідження будуть пов’язані зі спробами арабських учених пов'язати і об’єднати іслам, державу і ринкову економіку західного типу як головну умову подальшого розвитку арабського світу.
Ключові слова: інтеграція, регіональне інтеграційне угруповання, арабський регіон, країни-нафтоекспортери, прогнозний сценарій, середньостроковий прогноз.
Бібл.: 22.

Баллак Емад – аспірант, кафедра міжнародного бізнесу, Київський національний університет імені Тараса Шевченка (вул. Володимирська, 60, Київ, 01033, Україна)
Email: emadballack@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Ballack Emad The Medium-Term Forecast of the Development of Integration among Countries of the Middle East and North Africa // The Problems of Economy. – 2018. – №2. – C. 8–15.

Список використаних у статті джерел

Бюллетень о текущих тенденциях мировой экономики. Ноябрь 2015, № 2 // В фокусе: Экономика арабских стран. URL: http://ac.gov.ru/files/publication/a/7078.pdf
Липтон Д. Экономика арабских стран. URL: http://www.webeconomy.ru/index.php?page=cat&newsid=1635&type=news
Филоник А. О. Сценарии развития арабских стран до 2050 г. URL: http://cyberleninka.ru/article/n/stsenarii-razvitiya-arabskih-stran-do-2050-g
Global Competitiveness Report // World Economic Forum Publications. URL: http://reports.weforum.org/global-competitiveness-report-2012-2013/
Gulf labor market between the challenges of unemployment: Local and regional integration opportunities // Omani Economic Association. URL: http://www.oea-oman.org/Belghersa.pdf
Partnership for Progress and a Common Future with the Region of the Broader Middle East and North Africa // Summit Documents. URL: http://www.g8.utoronto.ca/summit/2004seaisland/partnership.html
Kingdom of Saudi Arabia. Ministry of Economy and Planning. Brief Report of the Ninth Development Plan. 1431/32-1435/36 (2010–2014). Riyadh, 2009. С. 19–21.
Long Term Strategy for Saudi Economy. Ninth Development Plan. Kingdom of Saudi Arabia. Ministry of Economy and Planning. Riyadh, 2009.
The Arab Knowledge Economy Report 2015–2016 // Inbusiness.ae, 29.03.2016. URL: http://inbusiness.ae/2016/03/29/arab-knowledge-economy-report-2015-2016-forecasts-arab-world-internet-users-to-reach-around-226-million-by-2018/
Федорченко А. В. Арабский мир: возможен ли экономический ренессанс. Вестник МГИМО-Университета. 2017. № 1 (52). С. 83–100.
The Government of Abu Dhabi. «Abu Dhabi Economic Vision 2030», November 2008. URL: https://www.ecouncil.ae/PublicationsEn/economic-vision-2030-full-versionEn.pdf
Charterhouse Salary Guide 2011 – UAE. Middle East – Australia – Europa – Asia // Charterhouse partnership. URL: https://www.charterhouseme.ae/pdf/2011Salary Surveyallsectors.pdf
Salary Ranges in the UAE // Ehov: Discover the Expert in You. URL: https://www.ehow.com/about_5202717_salary-ranges-uae.html
Гукасян Г. Л. Политика экономической модернизации в арабских странах-экспортерах нефти. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/politika-ekonomicheskoy-modernizatsii-v-arabskih-stranah-eksporterah-nefti
BOT Project Delivery System in Saudi Arabia. King Fahd University. Kingdom of Saudi Arabia. Dhahran, 2000. URL: http://faculty.kfupm.edu.sa/CEM/assaf/Students_Reports/Build-Operate-and-Transfer-Project.pdf
Hertog S. How the GCC did it: formal and informal governance of successful public enterprise in the Gulf Co-operation Council countries // The London School of Economics and Political Science. L., UK, 2012. 224 p.
Heggy T. The Arab Cocoon. Arab’s Problematic with Modernity and Progress // Cairo, Merit Publ., 2009. 330 p.
Райнерт Э. Как богатые страны стали богатыми, и почему бедные страны остаются бедными. М. : ИД ВШЭ, 2016. 384 с.
Dyer J., Singh H. The relational view: Cooperative strategy, sources of interorganizational competitive advantage. Academy of management review. 1998. Vol. 23. № 4.
Survey of Economic and Social Developments in the Arab Region, 2014–2015 // Economic and Social Commission for Western Asia. United Nations House, Beirut. 41 p.
Шкваря Л. В. Преобразования в арабских странах ССАГПЗ и некоторые их результаты в XXI веке. Управление экономическими системами. 2015. № 7 (79). С. 7–12.
Акимов А., Наумкин В. Перспективы развития ситуации в странах Ближнего Востока до 2020 года // РСМД, 29.04.2013. URL: http://russiancouncil.ru/inner/?id_4=1777#top-content

Розділ: Світова економіка та міжнародні відносини
УДК 339.98
Калюжна Н. Г., Яковченко В. С.
Транспарентність торговельно-економічного співробітництва держав: сутність та атрибути (c. 16 - 23)
Метою статті є визначення атрибутів транспарентності у торговельно-економічному співробітництві держав як набору її необхідних і достатніх ознак на основі дослідження підходів до трактування відповідного терміна. Обґрунтовано необхідність розгляду транспарентності як засадничого принципу міждержавного торговельно-економічного співробітництва. Досліджено підходи до трактування транспарентності у царині державного управління та міждержавного співробітництва. Проаналізовано функціонування принципу транспарентності у рамках діяльності міжнародних організацій та трактування поняття транспарентності вітчизняними та зарубіжними вченими. Розроблено матрицю синонімічності та вторинності атрибутів транспарентності та ієрархію формування атрибутивних характеристик транспарентності. Визначено атрибути транспарентності торговельно-економічного співробітництва як набору її необхідних та достатніх ознак. Обґрунтовано, що транспарентність має розглядатися як засадничий принцип міждержавного торговельно-економічного співробітництва, основними атрибутивними характеристиками якого є прозорість, інформативність, відкритість, гласність і підзвітність. Доведено, що відповідність зовнішньоторговельної політики України визначеним атрибутам транспарентності сприятиме передбачуваності умов зовнішньої торгівлі, відкритості заходів учасників торговельних процедур, а також економічному зростанню, підвищенню конкурентоспроможності та фінансової стабільності держави як на національному, так і міжнародному рівнях. Узагальнено думку про те, що необхідним є дослідження теоретичних і практичних аспектів забезпечення транспарентності у зовнішньоторговельній політиці держави. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є оцінювання можливостей забезпечення відповідності зовнішньоторговельної політики України визначеним атрибутам транспарентності.
Ключові слова: транспарентність, торговельно-економічне співробітництво, зовнішньоторговельна політика, ієрархія, атрибут.
Рис.: 1. Табл.: 2. Бібл.: 24.

Калюжна Наталія Геннадіївна – доктор економічних наук, професор, професор, кафедра світової економіки, Державний торговельно-економічний університет / Київський національний торговельно-економічний університет (вул. Кіото, 19, Київ, 02156, Україна)
Email: n.kalyuzhna@knute.edu.ua
Яковченко Вікторія Сергіївна – аспірант, кафедра міжнародних економічних відносин, Київський національний торговельно-економічний університет (вул. Кіото, 19, Київ, 02156, Україна)
Email: jinnikas@i.ua

Посилання на цю статтю:
Калюжна Н. Г., Яковченко В. С. Транспарентність торговельно-економічного співробітництва держав: сутність та атрибути // Проблеми економіки. – 2018. – №2. – C. 16–23.

Список використаних у статті джерел

Oxford Advanced Learner’s Dictionary / ed. J.Crowther. Oxford : Oxford University Press, 1998. 1271 р.
Longman Active Study Dictionary // Pearson Humanities / Linguistics [Text]. [S. p. : s. n.], 1998. 710 р.
Merriam-Webster learner’s Dictionary. URL: http://www.learnersdictionary.com/search/transparency
Пашковська М. Поняття транспарентності в сучасній науці. Ефективність державного управління. 2013. Вип. 34. С. 135–143.
Fiscal Transparency Report. U.S. department of state FY 2014 fiscal transparency report pursuant to section 7031(b) (3) of the department of state, foreign operations and related programs appropriations act, 2014 (div. k, p.l. 113-76). URL: http://www.state.gov/e/eb/ifd/oma/235938.htm
Тихомирова Є. Б. Транспарентність і відкритість діяльності влади та шляхи їх забезпечення. Наукові записки. НаУКМА. Політологія. 2002. Т. 20. С. 39–43.
Бурденко І. М. Транспарентність і її вплив на розвиток ринку похідних фінансових інструментів України. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Економіка. 2013. Вип. 2 (39). Ч. 1. С. 41–47.
Світова організація торгівлі. Глосарій. URL: https://www.wto.org/english/thewto_e/glossary_e/transparency_e.htm
Конференція Організації Об'єднаних Націй з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД, 2012). URL: http://unctad.org/en/PublicationsLibrary/tdr2012_ru.pdf
OECD Best Practices for Budget Transparency. Paris: Organisation for Economic Co-operation and Development. Paris, 2002. URL: http://www.oecd.org/governance/budgeting/Best%20Practices%20Budget%20Transparency%20-%20complete%20with%20cover%20page.pdf
Transparency International Україна. URL: https://ti-ukraine.org
Угода про субсидії і компенсаційні заходи. Державна підтримка українського експорту // Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. URL: http://www.ukrexport.gov.ua/ukr/zed/ukr/5554.html
Словник української мови : в 11 т. / за ред. І. К. Білодіда. Київ : Наукова думка, 1970–1980.
Крет О. В. Інституалізація транспарентності державної влади : автореф. дис. … канд. політ. наук : 23.00.02. Чернівці, 2010. 20 с.
Звіт про діяльність України у сфері прозорості в рамках СОТ у 2008–2012 рр. / Відділ обробки запитів та нотифікацій та інформаційного забезпечення, Інститут економічних досліджень і політичних консультацій, 2013. URL: http://www.ier.com.ua/files/Projects/2012/Zvit_Prozorist_ukr.pdf
Про громадські об’єднання : Закон України від 22.03.2012 № 4572-VI // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4572-17
Краткий словарь гражданского общества / сост. Микко Лагерспетц. – Таллин : Союз некоммерческих объединений и фондов Эстонии, 2007. 25 с.
Потриваєва Н. В., Кореновська Т. О. Транспарентність як забезпечення повноти висвітлення інформації у фінансовій звітності. Електронне наукове фахове видання Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського Глобальні та національні проблеми економіки. 2015. Вип. 8. URL: http://global-national.in.ua/archive/8-2015/245.pdf
Офіційний сайт Національного банку України. URL: https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=123690
Імплементація Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у торговельній та бюджетно-податковій сферах. URL: http://www.slideshare.net/ivanovua/block-implementation-20160324
Park H., Blenkinsopp J. The roles of transparency and trust in the relationship between corruption and citizen satisfaction. International Review of Administrative Sciences. 2011. No. 77 (2). Р. 254–274.
Kaufmann D., Mehrez G., Tugrul G. Voice or Public Sector Management? An Empirical Investigation of the Determinants of Public Sector Performance Based on a Survey of Public Officials in Bolivia. URL: http://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=316865
Alt J., Lowry R. Transparency and Accountability: Empirical Results for Us States. Journal of Theoretical Politics. 2010. No 22 (4). P. 379–406. URL: http://jtp.sagepub.com/content/22/4/379
Закутняя А. О. Розвиток грошово-кредитної політики на основі формування транспарентного середовища її реалізації : автореф. ... канд. екон. наук : 08.00.08. Суми, 2017. 23 с.

Розділ: Світова економіка та міжнародні відносини
УДК 330.59: 339.972
Опалько В. В.
Ідеологія причин нерівності та суперечності глобального економічного розвитку (c. 24 - 30)
Метою статті є виявлення та формалізація причин і критеріїв соціально-економічної нерівності, розробка комплексного показника розрахунку загальної нерівності на підставі критеріального підходу в сучасних умовах глобального розвитку. Використано методи узагальнення, формалізації при дослідженні причин нерівності, методи абстрагування та математичного аналізу – при побудові коваріаційної матриці критеріїв нерівності. Визначено, що нерівність є результатом конкретних економічних і соціальних умов, має багаторівневу структуру та є багатоаспектною категорією за природою походження. Аргументовано, що нерівність зумовлена цілою низкою причин, серед яких престижність професії, майновий статус, розмір заробітної плати, дохід, багатство, освіта тощо. Нерівність – це відносна оцінка розвитку, яка розглядається з точки зору соціального виміру й економічних аспектів розвитку, що пов’язано з розподілом багатства, майна, власності, капіталу, доходу, економічної влади, соціальних послуг, засобів виробництва тощо. Зазначено, що трансформації, які відбуваються у сучасному глобалізованому світі, відіграють важливу роль у зміні ідеології нерівності. Запропоновано науково-методологічний підхід для розрахунку комплексного показника розвитку соціально-економічної нерівності за критеріальними ознаками, який адаптований для аналізу країн, за комплексом аналітичних показників (децильний та квінтильний коефіцієнти, індекси Джині, Пальма, Кейтца, щастя, розвитку людського потенціалу) та може бути застосований на будь-якому рівні.
Ключові слова: соціально-економічна нерівність, причини нерівності, матриця критеріїв нерівності, показники нерівності, розподіл доходів, глобальний розвиток.
Табл.: 3. Формул: 3. Бібл.: 22.

Опалько Вікторія Вікторівна – кандидат економічних наук, доцент, докторант, кафедра економіки та міжнародних економічних відносин, Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького (бульв. Шевченка, 81, Черкаси, 18031, Україна)
Email: Opalko633@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Опалько В. В. Ідеологія причин нерівності та суперечності глобального економічного розвитку // Проблеми економіки. – 2018. – №2. – C. 24–30.

Список використаних у статті джерел

Кондорсэ Ж. А. Эскиз исторической картины прогресса человеческого разума. М. : СОЦЭКГИЗ, 1936. 266 с.
Дюркгейм Э. О разделении общественного труда. Метод социологии. М. : Наука, 1991. 575 с.
Duncan O. D. A Socioeconomic Index for All Occupations // Occupations and Social Status. New York : Free Press, 1961. Р. 109–138.
Treiman D.J. Occupational Prestige in Comparative Perspective. New York : Academic Press, 1977. 514 p.
Ощепков А. Ю. Неравенство в заработках: роль профессий: препринт WP3/2011/03. М. : ИД ВШЭ, 2011. 84 с.
Francese M., Mulas-Granados C. Functional Income Distribution and Its Role in Explaining Inequality // IMF Working Paper. WP/15/244. November 2015. 33 р. URL: https://www.imf.org/external/pubs/ft/wp/2015/wp15244.pdf
Perry M. J. New BLS Data Show that for All «Chief Executives», the «Average CEO-to-Average Worker Pay Ratio» is Less than 5-to-1. 2016. URL: http://www.aei.org/publication/new-bls-data-show-that-for-all-chief-executives-the-average-ceo-to-average-worker-pay-ratio-is-less-than-5-to-1/
Weber M. Class, status, party // Essays in sociology. London : Routledge and Kegan Paul, 1970 (Originally published in 1922). Р. 180–195.
Сорокин П. Социальная и культурная мобильность // Человек, цивилизация, общество / пер с англ., общ. ред. и состав. А.Ю. Согомогов. М. : Политиздат, 1992. 543 с.
Stigler G. The Theory of Economic Regulation. Bell Journal of Economics and Management Science. 1971. No 3. Р. 3–18.
Стіґліц Дж. Ціна нерівності: як теперішнє поділене суспільство загрожує нашому майбутньому. Київ: Темпора, 2017. 583 с.
Katz L. F., Murphy K. M. Changes in Relative Wages 1963–1987: Supply and Demand Factors. Quarterly Journal of Economics. 1992. Vol. 107. No. 1. P. 35–78.
Piketty, T. 2014. Capital in the Twenty-First Century. Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press. URL: https://dowbor.org/blog/wp-content/uploads/2014/06/14Thomas-Piketty.pdf
Milanovic В. Global Inequality. A New Approach for the Age of Globalization. Harvard University Press, 2016. 320 p.
Мертон Р. К. Социальная теория и социальная структура. М. : АСТ, Хранитель, 2006. 873 с.
Данканич С. А. Неравенство доходов населения: виды и последствия. Проблемы современной экономики. 2011. № 3 (39). С. 59–63.
Global Economic Inequality, Oxfam 2017. Just 8 men own same wealth as half the world. URL: www.oxfam.org/en/pressroom/pressreleases/2017-01-16/just-8-men-own-same-wealth-half-world (Accessed January 2017).
The World Inequality report 2018: executive summary / World Inequality Lab // URL: https://wir2018.wid.world/executive-summary.html
Human Development Report (2016). Human Development for Everyone. United Nations Development Programme. One United Nations Plaza New York. URL: http://www.refworld.org.ru/docid/58d28bf84.html
Global wage report 2016–2017: Wage inequality in the workplace. Geneva : ILO, 2016. 182 p. URL: http://www.ilo.org/global/research/global-reports/global-wage-report/2016/lang--en/index.htm
The Wealth Report 2017. URL: https://www.credit-suisse.com/corporate/en/research/research-institute/global-wealth-report.html
Державна служба статистики України: методичні пояснення. URL: https://ukrstat.org/uk/operativ/operativ2007/gdvdg_rik/dvdg_u/dvdg_met2007.html

Розділ: Світова економіка та міжнародні відносини
УДК 339.1
Рудика В. І., Лелюк О. В.
Узагальнення форсайт-прогнозів розвитку ринків рідких вуглеводнів у світі та розробка консенсус-прогнозу (c. 31 - 37)
Статтю присвячено систематизації прогнозних тенденцій розвитку рідких вуглеводнів у світі, а також розробці консенсус-прогнозу для цієї сфери енергокористування. Проаналізовано форсайт-прогнози окремих організацій щодо попиту на рідкі вуглеводні та сформовано його консенсус-прогноз. Визначено регіональну та секторальну структури світового споживання рідких вуглеводнів і сформовано їх консенсус-прогнози. Розглянуто сучасні тренди у споживанні рідких вуглеводнів і видобутку сирої нафти. Проаналізовано прогнозні тенденції розширення сировинного кошику для виробництва рідких вуглеводнів. Показано, що світовий нафтовидобуток залишиться домінуючим джерелом забезпечення потреб у рідких вуглеводнях. Сформовано прогноз видобутку нафти у світі. Проведено порівняльний аналіз даних різних енергетичних форсайт-прогнозів світового нафтовидобутку. На основі консолідованого прогнозу сформовано його регіональну структуру та консенсус-прогноз. Оскільки невід'ємною частиною прогнозування як ринку рідких вуглеводнів, так і всього енергетичного ландшафту майбутнього є прогноз цін на нафту, розглянуто прогнози цін на нафту в дослідженнях окремих організацій та сформовано їх консенсус-прогноз. На підставі проведеного дослідження виділено головний тренд у сфері рідких вуглеводнів і ключові тенденції довгострокового розвитку цієї сфери енергокористування. Доведено, що світовий ринок нафти в довгостроковій перспективі стає ще більш концентрованим, в той час як ринок рідких вуглеводнів зазнає значної диверсифікації, пов'язаної з розширенням виробництва та споживання палив ненафтового походження. Перешкодою для заміщення нафтової сировини, так само як і для розробки неконвенціональних ресурсів нафти, виявлено низькі ціни на нафту на глобальному ринку.
Ключові слова: форсайт-прогноз, консенсус-прогноз, рідкі вуглеводні, нафта, нафтовидобуток, нафтоспоживання, електроенергетика, енергоресурси, сировинний кошик, структура, тенденції.
Рис.: 5. Табл.: 3. Бібл.: 8.

Рудика Віктор Іванович – кандидат економічних наук, директор, Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості «Гипрококс» (вул. Сумська, 60, Харків, 61002, Україна)
Лелюк Олексій Володимирович – кандидат економічних наук, здобувач, Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України (пер. Інженерний, 1-а, 2 пов., Харків, 61166, Україна)

Посилання на цю статтю:
Рудыка В. И., Лелюк А. В. Обобщение форсайт-прогнозов развития рынков жидких углеводородов в мире и разработка консенсус-прогноза // Проблемы экономики. – 2018. – №2. – C. 31–37.

Список використаних у статті джерел

World Energy Outlook 2015 // International Energy Agency. URL: http://www.worldenergyoutlook.org/weo2015/
International Energy Outlook 2016 // US Energy Information Administration. URL: http://www.eia.gov/forecasts/ieo/pdf/0484(2016).pdf
Прогноз развития энергетики мира и России до 2040 г. // Институт энергетических исследований РАН. URL: https://www.eriras.ru/files/prognoz-2040.pdf
Asia / World Energy Outlook 2015 // The Institute of Energy Economics of Japan. URL: http://eneken.ieej.or.jp/data/6379.pdf
BP Energy Outlook 2016 edition // British Petroleum. URL: https://www.bp.com/content/dam/bp/pdf/energy-economics/energy-outlook-2016/bp-energy-outlook-2016.pdf
The Outlook for Energy: A View to 2040 // Exxon Mobil. URL: http://cdn.exxonmobil.com/~/media/global/files/outlook-for-energy/2016/2016-outlook-for-energy.pdf
A Better Life With a Healthy Planet. Pathway to Net-Zero Emissions: A New Lens Scenario Supplement // Shell. URL: http://www.shell.com/energy-and-innovation/the-energy-future/scenarios/a-better-life-with-a-healthy-planet/_jcr_content/par/tabbedcontent/tab/textimage.stream/1468845064647/e518d7408d6964dbb07bb48432a2b6123c5b64549b92e8942fb22295e9c5af6f/scenarios-brochure-interactive.pdf
BP Statistical Review of World Energy 2017 // British Petroleum. URL: http://www.bp.com/content/dam/bp/excel/energy-economics/statistical-review-2017/bp-statistical-review-of-world-energy-2017-workbook.xlsx

Розділ: Світова економіка та міжнародні відносини
УДК 303.442:330.342:339.5
Ханін І. Г., Поляков М. В., Білозубенко В. С.
Про співвідношення концепцій економіки знань і цифрової економіки у формуванні нової парадигми розвитку світового господарства (c. 38 - 43)
Акцентовано увагу на тому, що сучасний світ входить у період комплексних трансформацій, пов'язаних з подоланням накопичених проблем економічного та неекономічного характеру, а також з переходом до нової парадигми розвитку світового господарства. Однією з її основ є модель економіки знань. З іншого боку, прогрес інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) та їх проникнення в усі сфери життя суспільства створили умови до формування так званої цифрової економіки. Це також трансформує сучасні економічні системи та набуває загальносвітового значення. У результаті концепції економіки знань і цифрової економіки перетинаються як у теоретичному, так і у практичному плані. Визначення їх співвідношення є актуальною науково-практичною проблемою з точки зору пояснення і формування нової парадигми розвитку світового господарства. У статті уточнено сутність і особливості економіки знань як нового типу економіки. Обґрунтовано, що цей термін більш повно та точно відображує специфіку нового етапу суспільного розвитку та стає базовим. Зазначено трансформаційний вплив ІКТ на сучасне господарство, що веде до формування цифрової економіки. Визначено сутнісні особливості та характеристики такої економіки як нової функціональної моделі економічної системи. Розглянуто специфіку цифрових трансформацій, які змінюють форми економічної організації. Надано пояснення співвідношення концепцій економіки знань і цифрової економіки, їх взаємне доповнення у формуванні нової парадигми розвитку світового господарства. Це забезпечується тим, що вони: змінюють моделі економічного зростання; забезпечують структурно-функціональне перетворення систем суспільного виробництва; стають основою для створення нових економічних механізмів. Наголошено на доцільності реалізації положень ухваленої Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки. Висловлено побажання, щоб такі документи (у сфері розвитку цифрової економіки) спрямовувались на побудову інфраструктури економіки знань і забезпечення її ключових процесів, зокрема у сфері науки й освіти.
Ключові слова: економіка знань, світове господарство, інформаційно-комунікаційні технології, цифрова економіка.
Бібл.: 10.

Ханін Ігор Григорович – доктор економічних наук, професор, професор, кафедра економіки підприємства і міжнародного бізнесу, Національний університет водного господарства та природокористування (вул. Соборна, 11, Рівне, 33028, Україна)
Email: i.h.khanin@nuwm.edu.ua
Поляков Максим Валерійович – доктор економічних наук, доцент, професор, кафедра економіки підприємства і міжнародного бізнесу, Національний університет водного господарства та природокористування (вул. Соборна, 11, Рівне, 33028, Україна)
Email: m.v.poliakov@nuwm.edu.ua
Білозубенко Володимир Станіславович – доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри, кафедра міжнародних економічних відносин, регіональних студій та туризму, Університет митної справи та фінансів (вул. Володимира Вернадського, 2/4, Дніпро, 49004, Україна)
Email: bvs910@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Ханін І. Г., Поляков М. В., Білозубенко В. С. Про співвідношення концепцій економіки знань і цифрової економіки у формуванні нової парадигми розвитку світового господарства // Проблеми економіки. – 2018. – №2. – C. 38–43.

Список використаних у статті джерел

Поляков М. В. Економіка знань: сутність, детермінанти, глобальний ландшафт : монографія. Дніпро : Нова ідеологія, 2018. 688 с.
Сіденко В. Модифікація світової економіки під впливом новітніх факторів глобальної трансформаційної кризи. Економіка України. 2012. № 5. С. 18–31.
Глобальное экономическое развитие: тенденции, асимметрии, регулирование : монография / под науч. ред. Д. Лукьяненка, А. Поручника, В. Колесова. Киев : КНЭУ, 2013. 740 с.
Каленюк І.С., Цимбал Л. І. Форми прояву інтелектуального лідерства. Економіка України. 2016. № 3. С. 29–40.
Варналій З. С. Особливості та перспективи розвитку економіки знань в Україні. Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. Серія «Економічні науки». 2017. № 2 (109). C. 7–14.
Carlsson B. The Digital Economy: what is new and what is not? Structural Change and Economic Dynamics. 2004. Vol. 15, Iss. 3. P. 245–264.
Карчева Г. Т., Огородня Д. В., Опенько В. А. Цифрова економіка та її вплив на розвиток національної та міжнародної економіки. Фінансовий простір. 2017. № 3 (27). С. 13–21.
Джусов О. А., Апальков С. С. Цифрова економіка: структурні зрушення на міжнародному ринку капіталу. Міжнародні відносини. Серія «Економічні науки». 2016. № 9. URL: http://journals.iir.kiev.ua/index.php/ec_n/article/view/3058/2746
Краус Н. М., Голобородько О. П., Краус К. М. Цифрова економіка: тренди та перспективи авангардного характеру розвитку. Ефективна економіка. 2018. № 1. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/1_2018/8.pdf
Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 67-р // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80#n1

Розділ: Економіка та управління національним господарством
УДК 338.45.01 (061.1ЄС)
Ципліцька О. О., Яненкова І. Г.
Промислова політика Європейського Союзу: інституціональні передумови формування та особливості реалізації (c. 44 - 50)
Метою статті є визначення соціально-економічних, політичних та інституціональних передумов для формування промислової політики Європейського Союзу та особливостей її реалізації. Визначено, що промислова політика є одним із головних пріоритетів економічного розвитку країн ЄС і ключовим фокусом стратегії «Європа 2020». Промислова політика ЄС формувалася під впливом зростаючої конкуренції на світовому ринку, необхідності реалізації ідеї з’єднання європейський країн за метою забезпечення стабільності політичної ситуації. Поглиблення демократичних засад урядування, розширення прав і свобод громадян, необхідність конвергенції економічного розвитку при зростанні кількості членів спільноти стали новими викликами для формування єдиного внутрішнього ринку та забезпечення конкурентоспроможності промислових підприємств ЄС. Внаслідок цього сформована модель промислової політики зосередилась на підтримці сприятливого середовища для розвитку малого та середнього бізнесу, розробки та впровадження новітніх технологій, на створенні рівних можливостей в умовах конкуренції (горизонтальна промислова політика) на противагу секторальній політиці та скороченні державної підтримки окремих галузей промисловості, забезпеченні виконанні рамкових угод. Найбільш успішні практики використання моделі промислової політики ЄС, спрямовані на формування сприятливих умов для підвищення конкурентоспроможності промислових підприємств, можуть бути використані для розробки стратегії промислового розвитку України.
Ключові слова: промислова політика, Європейський Союз, інституціональні чинники, стратегія промислового розвитку, конкурентоспроможність економіки.
Рис.: 1. Бібл.: 11.

Ципліцька Олена Олександрівна – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра економічної теорії та міжнародної економіки, Чорноморський державний університет імені Петра Могили (вул. 68 Десантників, 10, Миколаїв, 54003, Україна)
Email: o.liakhovetz@gmail.com
Яненкова Ірина Георгіївна – доктор економічних наук, доцент, провідний науковий співробітник, сектор цифрової економіки, Інститут економіки та прогнозування НАН України (вул. Панаса Мирного, 26, Київ, 01011, Україна)
Email: 777fler@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Ципліцька О. О., Яненкова І. Г. Промислова політика Європейського Союзу: інституціональні передумови формування та особливості реалізації // Проблеми економіки. – 2018. – №2. – C. 44–50.

Список використаних у статті джерел

Антоненко Г., Захаров А. Чи потрібна Україні промислова політика? Аналітична записка. Київ : Центр економічної стратегії, 2015. 19 с.
Вітер І. І. Стратегічні орієнтири промислової політики ЄС у ХХІ столітті. Стратегія розвитку України. 2015. № 1. С. 32–42.
Дейнеко Л. Стратегічні варіанти неоіндустріальної трансформації промислового потенціалу // Модернізація управління національною економікою : зб. матеріалів ІV Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 25–26 листоп. 2016 р.). Київ : КНЕУ, 2016. С. 76–81.
Круглашов А., Озимюк І., Астапенко Т., Руссу В. Європейська інтеграція на початку нового тисячоліття : довідник. Ч. 1. Чернівці, 2010. 212 с.
Промислова політика: порівняльно-правове дослідження відповідності законодавства України aquis communautaire Європейського Союзу. Київ, 2009. 115 с. URL: https://minjust.gov.ua/files/23505
Хаустова В. Є. Промислова політика в Україні в умовах інтеграції та глобалізації економіки : дис. … д-ра екон. наук : 08.00.03. Київ, 2015. 505 с.
Ambroziak A. A. Renaissance of the European Union’s industrial policy. Yearbook of Polish European Studies. 2014. Vol. 17/2014. P. 37–58.
Eurostat. URL: http://ec.europa.eu/eurostat/web/structural-business-statistics/data/database
Official Website of the European Union. URL: https://europa.eu/european-union/index_en
State Aid Scoreboard 2017: Results, trends, observations regarding EU28 State Aid expenditure reports for 2016. URL: http://ec.europa.eu/competition/state_aid/scoreboard/state_aid_scoreboard_%202017_final.pdf
State of the Union 2017 – Industrial Policy Strategy: Investing in a smart, innovative and sustainable industry (18/09/2017). URL: https://ec.europa.eu/growth/content/state-union-2017-%E2%80%93-industrial-policy-strategy-investing-smart-innovative-and-sustainable_en

Розділ: Економіка та управління національним господарством
УДК 338.23; 338.1
Бочарова Ю. Г.
Детермінанти та імперативи розвитку інноваційної інфраструктури національної економіки в умовах глобалізації (c. 51 - 57)
У статті систематизовано підходи до класифікації факторів (детермінантів) розвитку інноваційної інфраструктури. Визначено, що найбільше теоретичне та практичне значення має класифікація детермінантів інноваційної інфраструктури на основі синтезу критеріїв позиції та специфіки. На основі запропонованого підходу до класифікації факторів інноваційної інфраструктури визначено універсальні зовнішні фактори, універсальні внутрішні фактори, специфічні зовнішні фактори, специфічні внутрішні фактори розвитку інноваційної інфраструктури. Найважливішими універсальними зовнішніми факторами, що мають багатовекторний, системний вплив на розвиток інноваційної інфраструктури країни на сучасному етапі розвитку світової економіки та міжнародних економічних відносин, є: 1) перехід від промислового до постіндустріального суспільства та, як наслідок, активний розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, інноваційної діяльності; 2) глобалізація, що супроводжується зростанням глобальної взаємодії, зміною характеру взаємозалежності країн (неозалежність) та ін. Найважливішими зовнішніми факторами розвитку інноваційної інфраструктури є стан, особливості та потенціал розвитку національної інноваційної системи, ефективність державної інноваційної політики та фінансова підтримка. Найважливішими універсальними внутрішніми факторами розвитку інноваційної інфраструктури є стан і особливості її архітектури. Найважливішими внутрішніми факторами розвитку інноваційної інфраструктури є стан та особливості розвитку окремих елементів інноваційної інфраструктури. На основі аналізу детермінантів та особливостей контексту розвитку інноваційної інфраструктури визначено імперативи її розвитку в умовах глобалізації.
Ключові слова: фактор, детермінант, імператив, інноваційна інфраструктура, глобалізація.
Рис.: 1. Бібл.: 23.

Бочарова Юлія Геннадіївна – кандидат економічних наук, доцент, директор, Навчально-науковий інститут економіки та підприємництва, Донецький національний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського (вул. Трамвайна, 16, Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50005, Україна)
Email: bocharova@donnuet.edu.ua

Посилання на цю статтю:
Бочарова Ю. Г. Детермінанти та імперативи розвитку інноваційної інфраструктури національної економіки в умовах глобалізації // Проблеми економіки. – 2018. – №2. – C. 51–57.

Список використаних у статті джерел

Егембердиева С., Азатбек Т., Аринова А. Модель оценки эффективности инновационной инфраструктуры Казахстана. Актуальні проблеми економіки. 2012. №12 (138). С. 340–346.
Сафронова А. А., Дроздов В. Ф., Пантелеев А. М. Инновационная инфраструктура: методология формирования и развития : монография. М. : Палеотип, 2007. 140 с.
Waheed A. Innovation Determinants and Innovation as a Determinant: Evidence from Developing Countries. (Unpublished Doctor thesis). Maastricht University, Maastricht, Netherlands. URL: https://www.merit.unu.edu/training/theses/Waheed_abdul.pdf
Ицковиц Г. Тройная спираль. Университеты – предприятия – государство. Инновации в действии. Томск : Изд-во ТУСУР, 2010. 238 с. URL: http://old.tusur.ru/export/sites/ru.tusur.new/ru/innovation/triplehelix/ickovic.pdf
Furman J., Porter M., Stern S. The determinants of national innovative capacity. URL: http://questromworld.bu.edu/jefffurman/files/2012/05/FPS-National-Innovative-Capacity-RP-2002.pdf
Promising practices in building innovation infrastructure the role of innovation brokers. URL: http://www.coecon.com/assets/roleinno vationbrokers.pdf
Сімченко Н. О., Мохонько Г. А. Чинники розвитку інноваційно орієнтованого суспільства. Економіка. Управління. Інновації. Серія : Економічні науки : електрон. наук. фах. вид. 2011. № 2. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/eui_2011_2_48.pdf
Бритько А.С. Теоретические основы оценки эффективности проектов инновационного развития экономических систем: факторы, проблемы, методические подходы, принципы. Вестник Ленинградского государственного университета им. А. С. Пушкина. Серия «Экономика». 2013. № 1 (6). С. 97–110.
Керівництво з методології інновацій. Просування інновацій у промисловій інформатиці та в секторах вбудованих систем за допомогою створення мереж. URL: http://www.i3e.eu/innovation/MGI_low_UA.pdf
Анилионис Г. П., Зотова Н. А. Глобальный мир: единый и разделенный. Эволюция теорий глобализации. М. : Междунар. отношения. 2005. 676 с.
Філіпенко А.С. Глобальні форми економічного розвитку: історія і сучасність. Київ : Знання. 2007. 670 с.
Майбутня держава 2030: Глобальні мегатренди та їхній вплив на уряди. Дата публікації: жовтень 2013 р. Переклад : ТОВ «КПМГ-Україна» (квітень 2014 р.). URL: https://assets.kpmg.com/content/dam/kpmg/pdf/2014/09/Future_State_2030_UA_v3.pdf
Преобразование нашего мира: Повестка дня в области устойчивого развития на период до 2030 года. Резолюция, принятая Генеральной Ассамблеей 25 сентября 2015 года. URL: http://www.un.org/ru/documents /ods.asp?m=A/RES/70/1
Conflict Barometer. Heidelberg Institute for International Conflict Research. URL: http://www.hiik.de/en/konfliktbarometer/index.html
Козловець М. А. Феномен національної ідентичності: виклики глобалізації : монографія. Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка. 2009. 558 с
Milanovic B. More or Less. Finance & Development. September 2011. Vol. 48, № 3. URL: http://www.imf.org/external/pubs/ft/fandd/2011/09/pdf/milanovi.pdf
Обзор мирового экономического и социального положения, 2010 год «Переоснащение мирового развития». Обзор. URL: http://www.un.org/ru/development/surveys/docs/wess2010.pdf
Ghemawat P., Altman S. DHL Global Connectedness Index 2016. The State of Globalization in an Age of Ambiguity. October 2016. URL: http://www.dhl.com/content/dam/downloads/g0/about_us/logistics_insights/gci_2016/DHL_GCI_2016_full_study.pdf
KOF Globalisation Index – KOF Swiss Economic Institute | ETH Zurich. URL: http://globalization.kof.ethz.ch/
Резнікова Н. В. Парадигма економічної неозалежності країн в умовах глобалізації : автореф. дис. … д-ра екон. наук 08.00.02. Київ, 2014. 39 с.
Большой экономический словарь / под ред. А. Н. Азрилияна. М. : Ин-т новой экономики. 2008. 1472 с.
Лобова С. В. Подход к организации выбора модели взаимодействия участников рынка. Вестник Воронежского государственного университета. Серия : Экономика и управление. 2014. № 4. С. 174–180.
Рекова Н. Ю. Генезис исследования взаимодействий в экономике. Науковий вісник Чернігівського державного інституту економіки і управління. 2009. № 3 (4). С. 103–115.

Розділ: Економіка та управління національним господарством
УДК 332.1:519.237
Іванова Н. С.
Емпіричне дослідження економічної безпеки регіонів в аспекті забезпечення безпеки національної економіки (c. 58 - 65)
Метою цієї роботи є емпіричне дослідження економічної безпеки регіонів Україні за розробленими канонічними моделями. Для вивчення і систематизації факторів регіональної економічної безпеки застосовувалися методи теоретичного узагальнення. Методи системного аналізу, а саме метод канонічного аналізу було застосовано для ідентифікації латентних чинників ефективного управління регіональною економічною безпекою та розробки прогнозних моделей економічної безпеки регіонів. Метод порівняння дозволив визначити спільні та відмінні ознаки результатів розрахунку економічної безпеки регіонів за двома моделями. Застосування методу канонічного аналізу даних соціально-економічного розвитку регіонів України за 2008–2015 рр. дозволило розробити прогнозні моделі економічної безпеки регіонів. Результати канонічного аналізу свідчать, що 97,08 % варіації результативних показників регіональної економічної безпеки пояснюється варіаціями одинадцяти чинників-симптомів. Розроблені моделі оцінки регіональної економічної безпеки ZYі (за частинними ознаками) та ZХі (за чинниками-симптомами) є коректними і мають тісний зв'язок, що підтверджується значенням коефіцієнта кореляції (0,97). Прикладний характер запропонованих моделей обґрунтовано їх практичним застосуванням за фактичними даними соціально-економічного розвитку регіонів України за результатами 2008–2016 рр. Реалізація розроблених моделей дозволила визначити, що найкращий стан економічної безпеки за результатами 2016 року має Дніпропетровська область, найгірший – Луганська область. В подальших дослідженнях доцільним є визначення критеріїв оцінки економічної безпеки регіонів, побудова матриці регіональної економічної безпеки та формулювання характеристики станів їх економічної безпеки.
Ключові слова: економічна безпека регіону, канонічний аналіз, прогнозування, темпи зростання, динаміка.
Рис.: 5. Табл.: 2. Формул: 5. Бібл.: 11.

Іванова Наталя Сергіївна – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра маркетингу, менеджменту та публічного адміністрування, Донецький національний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського (вул. Трамвайна, 16, Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50005, Україна)
Email: ivanova@donnuet.edu.ua

Посилання на цю статтю:
Іванова Н. С. Емпіричне дослідження економічної безпеки регіонів в аспекті забезпечення безпеки національної економіки // Проблеми економіки. – 2018. – №2. – C. 58–65.

Список використаних у статті джерел

Геєць В. М., Кизим М. О., Клебанова Т. С., Черняк О. І. та ін. Моделювання економічної безпеки: держава, регіон, підприємство : монографія. Харків : ВД «ІНЖЕК», 2006. 240 с.
Сухоруков А. І., Мошенський С. З., Петрук О. М. Національна економічна безпека : навч. посіб. Житомир : Рута, 2010. 384 с.
Головченко О. М. Економічна безпека регіону в гарантуванні стабільності національної економіки : монографія. Одеса : Букаєв В. В., 2008. 399 с.
Бабець І. Г. Виробничо-технологічні загрози економічній безпеці регіону в умовах інтеррегіонального співробітництва. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія економічна. 2012. Вип. 2. С. 199–209.
Богдан Н. М. Оцінювання рівня фінансово-економічної безпеки регіонів України: методологія і практика. Проблеми економіки. 2018. № 1 (35). С. 142–149.
Козаченко Г. В., Буколова В. В. Аналіз підходів до оцінювання соціально-економічної безпеки регіону. Проблеми економіки. 2018. № 1 (35). С. 150–157.
Пілько А. Д., Савчук Н. В. Моделювання процесу оцінювання рівня економічної безпеки регіону. Бізнес Інформ. 2015. № 8. С. 77–84.
Іванова Н. С. Ідентифікація латентних чинників ефективного управління регіональною економічною безпекою. Науковий вісник ДонНУЕТ. 2017. № 1 (66). С. 83–91.
Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua
Боровиков В. П. Statistica: Искусство анализа данных на компьютере. Питер. 2001. 650 с.
Статистичний збірник «Регіони України 2017». Ч. 1. Київ : Державна служба статистики України, 2017. 323 с.

Розділ: Економіка природокористування та охорони навколишнього середовища
УДК 338.012
Кизим М. О., Ярошенко І. В.
Інструменти лісової політики України (c. 66 - 70)
Мета статті полягає у вивченні теоретичних основ і розробленні практичних рекомендацій щодо вдосконалення інструментів лісової політики України. Розглянуто теоретичні аспекти формування лісової політики України, спрямованої на забезпечення конкурентоспроможності лісопромислового комплексу. Формування лісової політики повинно здійснюватися з урахуванням таких принципів: відкритості; врахування інтересів усіх зацікавлених сторін; узгодженості лісової політики з політикою інших галузей економіки; застосування наукового підходу для вибору пріоритетних напрямів розвитку ЛПК. Ефективність функціонування лісової політики багато в чому залежить від правильного підбору та послідовності впровадження відповідних інструментів. Лісова політику можна вважати дієвою за умови досягнення поставлених цілей і завдань, вона успішно реалізується на практиці шляхом застосування дієвих її інструментів. Для оцінки дієвості лісової політики та її інструментів пропонується проводити три види аналізу: попередній, поточний і ретроспективний. Здійснено класифікацію інструментів лісової політики шляхом виокремлення таких груп: правові, адміністративні, ринкові, фіскальні, фінансові, санкційні й інформаційні.
Ключові слова: лісова політика, лісопромисловий комплекс, інструменти лісової політики, державне регулювання.
Табл.: 1. Бібл.: 11.

Кизим Микола Олександрович – доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, головний науковий співробітник, Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України (пер. Інженерний, 1-а, 2 пов., Харків, 61166, Україна)
Email: m.kyzym@gmail.com
Ярошенко Іван Васильович – доктор економічних наук, Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України (пер. Інженерний, 1-а, 2 пов., Харків, 61166, Україна)
Email: ivan.yaroshenko@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Кизим М. О., Ярошенко І. В. Інструменти лісової політики України // Проблеми економіки. – 2018. – №2. – C. 66–70.

Список використаних у статті джерел

Бондар В. Лісове господарство потребує додаткових інвестицій // Сайт Українського лісового порталу. URL: https://www.lisportal.org.ua/32702/
Дребот О. Сутність лісового комплексу: теоретичні та методологічні аспекти. Економіст. 2011. № 10. С. 14–16.
Дорогунцов С. І., Пітренко Ю. І., Олійник Я. Б. Розміщення продуктивних сил України : навч.-метод. посіб. Київ : КНЕУ, 2000. 364 с.
Котигробова О. В. Сутнісна характеристика «інститут» та «інституція» в теорії інновацій. URL: https://www.sworld.com.ua/index.php/uk/economy-311/economic-theory-and-history-311/7510-description-of-understanding-sutnsna-qnstitutq-ta-qnstitutsyaq-in-teor-nnovatsy
Дребот О. І., Задачина С. О. Методологічні основи інституціонального забезпечення збалансованого розвитку лісового сектора економіки. Збалансоване природокористування. 2013. № 4. С. 10–16.
Лісова політика України. Умови реалізації та пріоритети. URL: https://www.lisportal.org.ua/232/
Польовський А. М. Еколого-економічні засади удосконалення національної лісової політики : автореф. дис. … канд. екон. наук : 08.00.06. Львів, 2008, 20 с.
Синякевич І. М. Лісова політика : підручник. Львів: ІЗМН, 2005. 307 с.
Синякевич І. М. Лісова політика у контексті глобальних і національних проблем природокористування. Науковий вісник НЛТУ України. 2008. Вип. 18.12. С. 33–37.
Бабкевич У. П. Теоретичне обґрунтування системи інструментів лісової політики для стимулювання виробничої діяльності, що сприяє парниковопоглинаючій спроможності лісових екосистем. URL: http://www.agrosvit.info/pdf/16_2013/12.pdf
Мельник С. О. Теоретичні засади формування лісової політики України. Науковий вісник. 2004. Вип. 14.2. С. 90–97.

Розділ: Економіка та управління національним господарством
УДК 330.131.5:334.012.64
Кизим М. О., Чечетова-Терашвілі Т. М.
Методичний підхід до інтегрального оцінювання рівня розвитку малого і середнього підприємництва в економіці України (c. 71 - 79)
У статті визначено, що розвиток малого та середнього підприємництва (МСП) є важливою передумовою стабільного функціонування економіки країни, джерелом забезпечення робочими місцями її громадян, запорукою їх фінансового добробуту, основою формування середнього класу. Метою статті є розробка методичного підходу до інтегральної оцінки рівня розвитку МСП в економіці України. В статті досліджено наявні методичні підходи до оцінки рівня розвитку та значущості МСП і запропоновано методичний підхід, який базується на відповідній системі показників, що можуть бути розраховані на основі наявної офіційної статистичної інформації та формують компоненти інтегрального показника, які характеризують різні аспекти розвитку МСП в Україні (динаміку його розвитку та значущість в економіці). На основі запропонованого підходу розраховано інтегральний показник оцінки рівня розвитку та значущості МСП за видами економічної діяльності (ВЕД) й в цілому по економіці України, а також по його компонентах. На основі проведеного дослідження визначено, що у 2012–2015 рр. більшість ВЕД економіки країни мали диспропорційне співвідношення динаміки розвитку та значущості МСП, що здійснило негативний вплив на рівень соціально-економічного розвитку України в цілому.
Ключові слова: мале та середнє підприємництво, інтегральна оцінка, види економічної діяльності, рівень розвитку, значущість в економіці, динаміка розвитку.
Рис.: 5. Табл.: 4. Формул: 1. Бібл.: 13.

Кизим Микола Олександрович – доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, головний науковий співробітник, Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України (пер. Інженерний, 1-а, 2 пов., Харків, 61166, Україна)
Email: m.kyzym@gmail.com
Чечетова-Терашвілі Тетяна Михайлівна – кандидат економічних наук, доцент, здобувач, Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України (пер. Інженерний, 1-а, 2 пов., Харків, 61166, Україна)
Email: ivanosha@mail.ru

Посилання на цю статтю:
Кизим М. О., Чечетова-Терашвілі Т. М. Методичний підхід до інтегрального оцінювання рівня розвитку малого і середнього підприємництва в економіці України // Проблеми економіки. – 2018. – №2. – C. 71–79.

Список використаних у статті джерел

MSME Country indicators // SME Finance Forum. URL: http://www.smefinanceforum.org
Національна платформа малого та середнього бізнесу. URL: http://www.platforma-msb.org
Дорожня карта розвитку підприємництва в Україні: 2015–2016 роки. Київ : Центр громадської експертизи, Центр міжнародного приватного підприємництва, 2014. 20 с.
Барашева Е. Н. Анализ методических подходов к оценке функционирования малого бизнеса. Север и рынок: формирование экономического порядка. 2016. № 3. С. 73–80.
Білошкурський М. В. Методологія оцінки ефективності господарської діяльності в антикризовому управлінні підприємствами : монографія. Умань : Видавець «Сочінський», 2010. 180 с.
Варналій З. С. Мале підприємництво: основи теорії і практики. Київ : Знання, КОО. 2005. 302 с.
Лиман И. А., Гольдман И. Ю. Индикаторы деятельности среднего бизнеса как элемент оценки эффективности регионального управления. Вестник Челябинского государственного университета. Экономика. 2014. Вып. 45. № 15 (344). С. 108–115.
Кремин А. Е. Методика оценки функционирования малого предпринимательства на муниципальном уровне. Экономические и социальные перемены: факты, тенденции, прогноз. 2016. № 3 (45). С. 231–247.
Пивоваров М. Г. Стратегія розвитку малого підприємництва як складової національної економіки : автореф. дис. … д-ра екон. наук : 08.00.03. Запоріжжя, 2011. 36 с.
Якушева О. В. Методичні підходи до оцінки економічного розвитку малого й середнього бізнесу в регіонах України. Вісник Приазовського державного технічного університету. Серія : Економічні науки. 2017. Вип. 33. С. 145–152.
Методы анализа развития малого бизнеса. USAID. URL: http://atameken.kz/uploads/content/files/uploads/content/files/Методы%20анализа%20развития%20малого%20бизнеса_C.pdf.pdf
Плешакова М. В. Анализ бизнес-среды малого предпринимательства Краснодарского края посредством системы интегральных показателей. Вестник Волгоградского государственного университета. Серия 3. Экономика. Экология. 2014. № 6 (29). С. 65–72.
Быкова Н. В. Современный подход к оценке эффективности государственной поддержки малого предпринимательства. Вестник ЛГУ им. А. С. Пушкина. Т. 6. Экономика и экономические науки. 2014. № 4. С. 107–115.

Розділ: Економіка та управління національним господарством
УДК 338.242.4
Колєсніченко А. С.
Інституціональні детермінанти антимонопольного регулювання взаємовідносин суб’єктів ринку електричної енергії (c. 80 - 87)
У статті проаналізовано, що в сучасних умовах господарювання концентрація великих бізнес-структур сектора генерації енергоринку України, викриваючи проблеми демонополізації сутності взаємовідносин суб’єктів галузі, ґрунтується на інституціональній природі детермінант антимонопольного регулювання. До ключових завдань антимонопольних органів належить визначення монополіста на ринку та розробка адекватних дієвих заходів, спрямованих на регулювання його діяльності та взаємовідносин з іншими суб’єктами ринку на паритетних засадах. З огляду на це, формування критеріїв домінування, при використанні різних індексів і параметрів, відіграє важливу роль у провадженні інституціональних важелів регулювання. Здійснення порівняльного аналізу результатів застосування критерію домінування й індексу Герфіндаля-Гіршмана на прикладі суб’єктів сектора генерації ринку електричної енергії дозволяє зробити висновок, що підхід до розробки системи антимонопольних важелів має бути зваженим і ґрунтовним, з урахуванням комплексного бачення детермінант, які беруть участь у визначенні ступеня конкретності ринку та формують інституціональні передумови для побудови конкурентної моделі взаємовідносин учасників такого ринку.
Ключові слова: концентрація, антимонопольне регулювання, взаємовідносини суб’єктів ринку електричної енергії, інституціоналізм.
Рис.: 3. Табл.: 3. Формул: 2. Бібл.: 17.

Колєсніченко Анастасія Сергіївна – асистент, кафедра економічного аналізу та обліку, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» (вул. Кирпичова, 2, Харків, 61002, Україна)
Email: anastasihpi@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Колєсніченко А. С. Інституціональні детермінанти антимонопольного регулювання взаємовідносин суб’єктів ринку електричної енергії // Проблеми економіки. – 2018. – №2. – C. 80–87.

Список використаних у статті джерел

Звіт Антимонопольного комітету України за 2016. URL: http://www.amc.gov.ua/amku/doccatalog/document?id=134668&schema=main
Про захист економічної конкуренції : Закон України від 11.01.2001 № 2210-ІІІ // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2210-14
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. URL: http://www.me.gov.ua/
Агабеков С. И., Левина Е. А. Критерий доминирования и индекс Герфиндаля-Гиршмана. Сравнительные характеристики и практическое применение для угольного рынка России. Современная конкуренция. 2014. № 6. С. 5–19.
Афанасьев, С. В. Институционализм: собственный взгляд на традиционную экономическую философию и роль монополий. Вестник Финансовой академии. 2003. № 2. С. 24–31.
Экономическая концентрация: опыт экономико-правового исследования рыночных и юридических конструкций : монография / отв. ред. М. А. Егорова. М. : Юстицинформ, 2016. 552 с.
Козлова К. Б. Институционализм в американской политической экономии: Идейно-теоретические основы либерального реформизма. М. : Наука, 1987. 216 с.
Малий І. Й. Держава і ринок: філософія взаємодії. Київ : КНЕУ, 2005. 358 с.
Сегалл Я. Институциональная школа и ее представитель Джон Коммонс. Проблемы экономики. 1935. №4. С. 166–177.
Сэмюэлс Уоррен Дж. Институциональная экономическая теория // Панорама экономической мысли конца ХХ столетия / под ред. Д. Гринуэя, М. Блини, И. Стюарта : в 2 т. СПб. : Экономическая школа, 2002. Т. 1. С. 125–141.
Horizontal Merger Guidelines. U. S. Department of Justice and the Federal Trade Commission. August 19, 2010. URL: http://www.ftc.gov/sites/default/files/attachments/merger-review/100819hmg.pdf
Landes W., Posner R. Market power in antitrust cases. Harvard Law Review. 1981. Vol. 94. P. 937–996.
Lijesen M. G. Adjusting the Herfindahl index for close substitutes: an application to pricing in civil aviation. Transportation Research Part E. 2004. Vol. 40. P. 123–134.
Lijesen M. G., Nijkamp P., Rietveld P. Measuring competition in civil aviation. Journal of Air Transport Management. 2002. Vol. 8. P. 189–197.
Melnik A., Shy O., Stenbacka R. Assessing market dominance. Journal of Economic Behavior & Organization. 2008. Vol. 68. Р. 63–72.
Article 82 of EC Treaty. URL: http://ec.europa.eu/competition/legislation/treaties/ec/art82_en.html
EU Guidelines on the Assessment of Horizontal Mergers under the Council regulation on the Control of Concentration between Undertakings // Official Journal of the European Union. 2004. C31/03. February 5. URL: http://eur-lex.europa. eu/legal-content/EN/TXT/?uri=uriserv:OJ.C_.2004.031.01.0005.01. ENG

Розділ: Економіка та управління національним господарством
УДК 351:331.101.262
Кузьмін О. Є., Шахно А. Ю.
Національна модель державного регулювання розвитку людського капіталу в умовах глобальної конкуренції (c. 88 - 97)
Метою цієї статті є дослідження ролі держави та її впливу на процеси формування, відтворення та розвитку людського капіталу в умовах глобалізації. Акцентовано увагу на тому, що людський капітал виступає ключовим фактором, що дозволить країні прискорити темпи інтегрування у світовий економічний простір. Визначено, що на сьогодні в Україні, коли пріоритетом і стратегічним курсом виступає економіка інноваційного розвитку, побудована на економіці знань, склалися несприятливі умови для збереження і відтворення конкурентоспроможного людського капіталу. Авторами наведено визначення категорії «людський капітал в умовах глобалізації». Обґрунтовано, що державне регулювання розвитку людського капіталу необхідно розглядати в аспекті впливу глобалізаційних процесів і з урахуванням національних стратегій. Визначено інструменти впливу та принципи побудови системи державного регулювання розвитку людського капіталу. Проаналізовано обсяг фінансування та частку витрат Державного бюджету на освіту, охорону здоров’я та духовний і фізичний розвиток. Зазначено, що відбувається поступове зменшення витрат держави на розвиток людського капіталу, що є негативною тенденцією. Зазначено, що зниження рівня життя людського капіталу призводить до посилення міграційних процесів і відпливу інтелектуального капіталу за кордон. Розроблено та запропоновано національну модель державного регулювання розвитку людського капіталу в умовах глобальної конкуренції. Для підвищення ефективності здійснення державної політики та мінімізації втрат відтоку інтелектуального капіталу за кордон запропоновано комплекс заходів з боку держави щодо удосконалення регулювання процесами розвитку людського капіталу країни. Перспективами подальших досліджень є визначення впливу інноваційних складових механізмів державного регулювання тих сфер діяльності, які в майбутньому могли б істотно підвищити якість людського капіталу та збільшити показник індексу людського капіталу країни.
Ключові слова: державне регулювання, людський капітал, інвестиції, модель, глобалізація.
Рис.: 3. Табл.: 6. Бібл.: 10.

Кузьмін Олег Євгенович – доктор економічних наук, професор, директор, Навчально-науковий інститут економіки і менеджменту Національного університету «Львівська політехніка» (вул. Митрополита Андрея, 5, Львів, 79013, Україна)
Email: oleh.y.kuzmin@lpnu.ua
Шахно Альона Юріївна – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра економіки, організації та управління підприємствами, Криворізький національний університет (вул. Віталія Матусевича, 11, Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50027, Україна)
Email: alyonashakhno@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Кузьмін О. Є., Шахно А. Ю. Національна модель державного регулювання розвитку людського капіталу в умовах глобальної конкуренції // Проблеми економіки. – 2018. – №2. – C. 88–97.

Список використаних у статті джерел

Глобалізація і безпека розвитку : монографія / кер. авт. колективу і наук. ред. О. Г. Білорус. Київ : КНЕУ, 2001. 733 с.
Мартинова Л. Б. Проблеми забезпечення людського капіталу України. Вісник ЖДТУ. 2017. № 1 (79). С. 157–160. URL: file:///C:/Users/%D0%90%D0%BB%D1%91%D0%BD%D0%B0/Downloads/96693-204765-1-PB%20(5).pdf
Позиція України в рейтингу країн світу за індексом глобальної конкурентоспроможності 2017–2018 // Економічний дискусійний клуб. URL: http://edclub.com.ua/analityka/pozyciya-ukrayiny-v-reytyngu-krayin-svitu-za-indeksom-globalnoyi konkurentospromozhnosti-2
The Human Capital Index 2017: Украина обогнала всех соседей, кроме РФ // Ліга.net (26.09.2017). URL: http://www.liga.net/all/infografica/the-human-capital-index-ukraina-obognala-vsekh-sosedey-krome-rf
The Global Human Capital Report 2017 // World Economic Forum. URL: http://www3.weforum.org/docs/WEF_Global_Human_Capital_Report_2017.pdf
Скиба С. А. Теоретико-методологічні аспекти державного регулювання розвитку людського потенціалу. Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету (Економічні науки). 2014. № 4 (28). С. 213–221. URL: http://journal.tsatu.edu.ua/index.php/econ/article/viewFile/188/185
Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua
Кузьмін О. Є., Шахно А. Ю. Державне регулювання міграційних процесів людського капіталу в умовах глобалізації. Бізнес Інформ.2018. № 5. С. 26–35.
Кравченко Н. В. Інноваційна праця: соціорганізаційні основи формування і розвитку. Молодий вчений. 2015. № 2 (17). С. 124–128.
Носик О. М. Людський капітал інноваційного розвитку: економічні основи відтворення : монографія. Харків : Вид-во НФаУ, 2016. 490 с.

Розділ: Економіка та управління національним господарством
УДК 339.1
Мардус Н. Ю.
Методичний підхід до оцінки розвитку внутрішнього ринку товарів (c. 98 - 104)
Метою статті є дослідження формування методичного підходу до оцінки характеру розвитку внутрішнього ринку товарів, який поєднує в собі методи оцінювання стану внутрішнього ринку товарів і методи оцінювання розвитку внутрішнього ринку товарів, передбачені відповідними методичними підходами. Для досягнення мети було досліджено методологічний апарат, який поєднує в собі методи оцінювання стану внутрішнього ринку товарів і методи оцінювання розвитку внутрішнього ринку товарів, передбачені відповідними методичними підходами. Методичний підхід до оцінки розвитку внутрішнього ринку товарів передбачає здійснення декількох етапів. Серед них першим етапом є формування із застосуванням методу міжсистемної відповідності відповідно до системи коефіцієнтів розвитку внутрішнього ринку товарів показників оцінки стану, що містяться в інформаційній базі. За другим блоком показників оцінки структурного характеру пропонується визначати показники оцінки структури за товарними групами та показники оцінки структури за суб’єктами. За третім блоком пропонується визначати показники оцінки розвиненості інфраструктури. З цією метою використовується метод систематизації даних, що містяться в інформаційній базі для оцінки стану внутрішнього ринку, що дозволяє впорядкувати показники та розподілити на три основні блоки: показники оцінки функціонального характеру; показники оцінки структурного характеру; показники оцінки факторів, що обумовлюють характер. Обґрунтовано розподіл показників оцінки стану внутрішнього ринку з урахуванням їхньої інформаційної різнорідності. Сформовано методичний підхід до оцінки стану внутрішнього ринку товарів, який передбачає формування системи показників оцінки стану внутрішнього ринку товарів з метою використання методу систематизації даних, які містяться в інформаційній базі, для оцінки стану внутрішнього ринку товарів і оцінки його розвитку. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є оцінка розвитку внутрішнього ринку товарів, що базується на пропонованому у статті методичному підході оцінки розвитку внутрішнього ринку товарів.
Ключові слова: внутрішній ринок, розвиток, методичний підхід, індикатор, коефіцієнт.
Рис.: 2. Табл.: 2. Формул: 2. Бібл.: 12.

Мардус Наталія Юріївна – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра економічного аналізу та обліку, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» (вул. Кирпичова, 2, Харків, 61002, Україна)
Email: nat_ua@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Мардус Н. Ю. Методичний підхід до оцінки розвитку внутрішнього ринку товарів // Проблеми економіки. – 2018. – №2. – C. 98–104.

Список використаних у статті джерел

Мардус Н. Ю. Методологічний базис забезпечення внутрішнього ринку товарів. Економічний форум. 2018. № 2. С. 33–38.
Ринки реального сектора економіки України: структурно-інституціональний аналіз / за ред. В. О. Точиліна. Київ, 2009. 640 с.
Уманців Ю. М., Катран М. В. Розвиток внутрішнього ринку споживчих товарів в Україні. Бізнес Інформ. 2017. № 8. С. 271–275.
Внутрішній ринок і торгівля України: структурно-інституціональна трансформація : монографія / за ред. В. Д. Лагутіна. Київ : КНТЕУ, 2015. 432 с.
Терлецька В. О. Оцінювання та аналіз факторів впливу на розвиток зовнішньоекономічної діяльності автомобілебудівної галузі України. Науковий вісник НЛТУ України. Серія: Економіка, планування та управління в галузях. 2014. Вип. 24.8. С. 278–285.
Брикова І. Концепція міжнародної конкурентоспроможності національного регіону та її практичний вимір. URL: http://www.kneu.kiev.ua/journal/ukr/article/2006_1_Brykova_ukr.pdf
Ковальська Л. Л., Речун О. Ю. Методичний підхід до оцінки рівня розвитку логістичної системи роздрібної торговельної мережі: підприємницький аспект. Ефективна економіка. 2017. № 5. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=5568
Ігнатюк А. І. Галузеві ринки: теорія, практика, напрямки регулювання : монографія. Київ : ННЦ ІАЕ, 2010. 465 с.
Гавура В. О. Організаційно-економічні засади підвищення конкурентоспроможності регіону : дис. … канд. екон. наук : 08.00.05. Луцьк, 2012. 198 с.
Попадинець Н. М. Внутрішній ринок продукції лісової промисловості України: підходи до оцінювання та напрями розвитку. Регіональна економіка. 2013. № 1. С. 201–210.
Суханова А. В. Механізми формування конкурентних переваг економіки регіону : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.05. Миколаїв, 2016. 188 с.
Методика розрахунку індикаторів ділових очікувань згідно з вимогами розширеного Спеціального стандарту поширення даних Міжнародного валютного фонду : Наказ Держстату від 30.12.2014 № 411 у редакції наказу Держстату від 07.12.2017 № 319.

Розділ: Економіка та управління національним господарством
УДК 338.45:621
Кизим М. О., Мілютін Г. В.
Оцінка поточного стану і визначення можливостей вітчизняного енергетичного машинобудування по забезпеченню модернізації українського сектора електрогенерації (c. 105 - 120)
Статтю присвячено проблематиці розвитку українського сектора електрогенерації. Метою статті є оцінка й аналіз поточного стану енергетичного машинобудування в Україні та визначення його можливостей по забезпеченню модернізації вітчизняного сектора електрогенерації. Проведено аналіз техніко-технологічного забезпечення існуючого парка електрогенерації в Україні за виробниками основного устаткування. Показано, що основне устаткування на українських АЕС – російського походження, а на ТЕС та ГЕС – як українського, так і російського походження. Розглянуто діяльність головних підприємств енергетичного машинобудування України, які виготовляють обладнання для всіх видів електростанцій, в тому числі парових гідравлічних турбін, генераторів, котлів, дизельних моторів, електроапаратури, кабелю тощо. Сформовано карту техніко-технологічного забезпечення сектора електрогенерації України. Визначено основні проблеми, що помітно стримують подальший розвиток вітчизняного енергомашинобудування. Обґрунтовано, що основним стратегічним напрямом розвитку вітчизняного енергомашинобудування є максимально можливе задоволення потреб електроенергетичного комплексу за рахунок розробки та виробництва власного обладнання й зведення до мінімуму обсягів імпорту. Доведено, що при поступовому розв’язанні інаявних у цей час проблем та при більш повному й грамотному використанні існуючого потенціалу енергомашинобудівного комплексу України, розвиток підприємств комплексу у заданому напрямі є цілком реальним.
Ключові слова: енергетичне машинобудування, стан, можливості, техніко-технологічне забезпечення, сектор електрогенерації, атомні електростанції, теплоелектростанції, гідроелектростанції.
Табл.: 4. Бібл.: 26.

Кизим Микола Олександрович – доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, головний науковий співробітник, Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України (пер. Інженерний, 1-а, 2 пов., Харків, 61166, Україна)
Email: m.kyzym@gmail.com
Мілютін Гліб Володимирович – здобувач, Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України (пер. Інженерний, 1-а, 2 пов., Харків, 61166, Україна)
Email: ndc_ipr@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Кизим М. О., Мілютін Г. В. Оцінка поточного стану і визначення можливостей вітчизняного енергетичного машинобудування по забезпеченню модернізації українського сектора електрогенерації // Проблеми економіки. – 2018. – №2. – C. 105–120.

Список використаних у статті джерел

Кизим М. О., Салашенко Т. І., Хаустова В. Є., Лелюк О. В. Концептуальні засади зміцнення паливної безпеки національної економіки. Проблеми економіки. 2017. № 1. С. 79–88.
Кизим М. О., Шпілєвський В. В., Мілютін Г. В. Обґрунтування пріоритетних напрямів структурно-технологічної модернізації сектора електрогенерації. Проблеми економіки. 2018. № 1 (35). С. 69–86.
Khaustova V. Y., Salashenko Т. І., Lelyuk O. V. Energy Security of National Economy Based on the System Approach. Науковий вісник Полісся. 2018. № 2 (14). Ч. 1. С. 79–92.
Ущаповський К. В. Стратегія розвитку державних інфраструктурних електроенергетичних підприємств України : дис. … д-ра екон. наук : 08.00.04. Харків. 2016. 564 с.
Кологривов Я. І. Інноваційний розвиток підприємств енергетичного машинобудування : дис. … канд. екон. наук : 08.00.04. Київ, 2017. 292 с.
Скрипник А. В., Нам’ясенко Ю. О., Сабіщенко О. В. Енергетичний сектор України: крах чи виживання. Проблеми економіки. 2018. № 1 (35). C. 122–134.
Официальный сайт ОАО «ОМЗ» (Группа Уралмаш-Ижора). URL: http://www.omz.ru/group-companies
Официальный сайт ОКБ «ГИДРОПРЕСС». URL: http://www.gidropress.podolsk.ru
Официальный сайт ОАО «Силовые машины». URL: http://www.power-m.ru
Официальный сайт ОАО «ЗиО-Подольск». URL: http://aozio.ru
Офіційний сайт ПАТ «Запоріжтрансформатор». URL: http://ztr.com.ua
Офіційний сайт ВАТ «Турбоатом». URL: http://www.turboatom.com.ua
Офіційний сайт ВП «Запорізька АЕС». URL: http://www.npp.zp.ua
Офіційний сайт Южно-Українського енергокомплексу. URL: https://www.sunpp.mk.ua/uk
Офіційний сайт Рівненської АЕС. URL: https://www.rnpp.rv.ua
Офіційний сайт Хмельницької АЕС. URL: http://www.xaec.org.ua/index-ua.html
Офіційний сайт ДП «Електроважмаш». URL: http://spetm.com.ua
Официальный сайт «Таганрогский котлостроительный завод «Красный котельщик». URL: http://www.tkz.su
Официальный сайт ООО «Асбестовский котельно-машино-строительный завод». URL: http://akmz.net
Официальный сайт ЗАО «Энергомаш (Сысерть) – Уралгидромаш». URL: http://uralgidromash.ru.
Шевцов А.І. Ядерна енергетика України: стан та напрями розвитку. Стратегічні пріоритети. 2008. № 1 (6). С. 153–160.
Офіційний сайт ДП «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект». URL: https://zmturbines.com
Офіційний сайт ПАТ «Сумське НВО». URL: http://snpo.ua/ru/glavnaya/
Офіційний сайт ПАТ «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш». URL: http://nempump.com
Офіційний сайт Харківського електротехнічного заводу «Укрелектромаш». URL: http://www.helz.ua
Офіційний сайт АТ «Мотор Січ». URL: http://www.motorsich.com/ukr/

Розділ: Економіка та управління національним господарством
УДК 338.12:330.1
Пелех О. Б.
Сутність, концептуальні засади й особливості структурної політики (c. 121 - 127)
Сучасні економічні, соціальні та політичні кризи певною мірою пояснюються недостатньою увагою до формування і реалізації структурної політики держави. Аналіз результатів досліджень сутнісних характеристик застосовуваного поняттєвого апарату дозволив сформулювати власне розуміння поняття «структурна політика». Структурна політика – це складова частина економічної політики, яка являє собою сукупність соціально-економічних заходів, що здійснюють держава й інші суб’єкти економічної політики шляхом обґрунтування та впровадження цілеспрямованих структурних змін і перетворень в економіці та суспільстві з метою здійснення оптимальної перебудови економічної системи, усунення диспропорцій, забезпечення збалансованого та позитивного розвитку економіки, вирішення актуальних соціально-економічних проблем. Структурна політика характеризується загальносистемними властивостями. Ознаками, які ідентифікують структурну політику, є: комплекс заходів; складова економічної політики; використання стимулів, інвестицій та інновацій; спрямування структурних перетворень; підтримка розвитку складових національної економіки та формування їхніх необхідних пропорцій; підвищення ефективності суспільного виробництва та його структури; забезпечення економічного зростання. Цілями структурної політики є: здійснення структурних перетворень; використання структурних змін як інструмента для підвищення темпів розвитку економіки; підготовка економіки до потреб майбутнього. Cтруктурна політика пропонує методи й інструментарій для її здійснення. Використовуваний нею інструментарій включає інструментарій прямої та непрямої дії. Складниками структурної політики є галузева, інноваційна, промислова, інвестиційна, відтворювальна, регіональна, інституційна, екологічна, конкурентна, соціальна, зовнішньоекономічна політика. Структурна політика у процесі реалізації набуває різних форм: політика адаптації; політика запобігання; антиципаційна політика; реструктуризація.
Ключові слова: структурна політика, економічна структура, структурні зміни, цілі, методи та форми структурної політики.
Бібл.: 29.

Пелех Оксана Богданівна – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра менеджменту, Рівненський державний гуманітарний університет (вул. Степана Бандери, 12, Рівне, 33028, Україна)
Email: peleho@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Пелех О. Б. Сутність, концептуальні засади й особливості структурної політики // Проблеми економіки. – 2018. – №2. – C. 121–127.

Список використаних у статті джерел

Пелех О. Б. Сутність і роль структурних змін в умовах економіки, що трансформується. Вісник Одеського національного університету. Економіка. 2017. Т. 22. Вип. 10 (65). С. 45–48.
Шинкарук Л. В. Бевз І. А. , Барановська І. В. та ін. Структурні трансформації в економіці України: динаміка, суперечності та вплив на економічний розвиток. Київ : ІЕП НАН України, 2015. 304 с.
Lisikiewicz J., Macieja J. Rozwoj strukturalny polskiego przemyslu. Ekonomista. 1970. Nr 3. S. 567–591.
Szukalski S. Czynniki wywolujace zmiany w strukturze gospodarki. Acta Universitatis Lodziensis, Folia Oeconomica. 1982. Nr 19. S. 29–46.
Пелех О. Б. Чинники зміни структури сучасної економіки. Бізнес Інформ. 2018. № 1 (477). С. 28–34.
Klamut M. Ewolucja struktury gospodarczej w krajach wysoko rozwinietych. Wroclaw : AE im. O. Langego, 1996. 220 s.
Scherer F. M., Ross D. Industrial Market Structure and Economic Performance. Boston : Houghton Mifflin, 1990. 713 p.
Zajdel M. Istota i zakres polityki strukturalne. Polityka Gospodarcza. 2001–2002. Nr 5–6. S. 363–371.
Mikolajewicz Z. Procesy restrukturyzacji przemys?u w regionach. Opole : Uniwersytet Opolski, 1995. 200 s.
Lipowski A. Przemiany strukturalne. Warszawa : INE PAN, 1994. 146 s.
Фукс Є. Теоретичні засади дослідження державної структурної політики в умовах трансформаційного суспільства. Формування ринкової економіки. 2011. № 25. С. 3–13.
Polityka ekonomiczna / A. Fajferek (red.). Krakow : Akademia Ekonomiczna, 1999. 340 s.
Winiarski B. Polityka strukturalna i jej uwarunkowania // Polityka ekonomiczna: Prace Naukowe / AE im. O. Langego we Wroclawiu. 1991. Nr 570. S. 5–26.
Karpinski A. Zakres interwencji panstwa we wspolczesnych gospodarkach rynkowych. Wroclaw : Zaklad Narodowy im. Ossolinskich, 1992. 287 s.
Романова Т. В. Пріоритети формування структурної політики в сучасних умовах інтеграційних перетворень. Проблеми і перспективи розвитку підприємництва. 2016. № 1. С. 133–136.
Григор’єва С. В. Структурна політика та деякі суперечності сучасних форм її реалізації. Экономика и управление. 2013. № 2. С. 136–139.
Ковальчук В. М. Структурна перебудова національної економіки в контексті інноваційного розвитку. Київ : ІАЕ УААН, 2005. 240 с.
Мельниченко О. А. Миколюк В. М. Специфіка структурних зрушень та структурної політики. Актуальні проблеми державного управління. 2012. № 2. С. 15–21.
Єрохін С. А. Фінансово-економічний механізм промислової політики. Актуальні проблеми економіки. 2007. № 3. С. 52–56.
Якубовський М. Структурна перебудова економіки: інвестиційний аспект. Моніторинг інвестиційної діяльності в Україні. 1999. № 4. С. 10–20.
Біла С. О. Структурна політика в системі державного регулювання трансформаційної економіки. Київ : УДДУ, 2001. 408 с.
Ковтало Х. Особливості структурної політики в умовах формування постіндустріального суспільства. Галицький економічний вісник. 2010. № 3 (28). С. 126–131.
Чистов С. М., Никифоров А. Є. та ін. Державне регулювання економіки. Київ : КНЕУ, 2005. 440 с.
Пасінович І. І. Структурна політика як системоутворюючий елемент соціально-економічної політики держави. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. 2015. Вип. 4. С. 31–36.
Гонта С. Науково-концептуальні засади реалізації структурної політики держави. Проблеми і перспективи економіки та управління. 2017. № 2 (10). С. 34–41.
Луцков В. О. Структурна політика: сутність, категорії та функції. Вісник СумДУ. Серія «Економіка». 2012. № 1. С. 141–147.
Karpinski A. Polityka zmian strukturalnych w gospodarce jej cele i narzedzia. Gospodarka Planowa. 1974. Nr 2. S. 79–96.
Klamut M. Wzrost gospodarczy w procesie transformacji // Procesy transformacji w krajach postkomunistycznych : Materialy Konferencyjne / B. Winiarski, K. Wilk (red.). Wroclaw : AE, 1995. S. 43–51.
Kotowicz-Jawor J. Przebudowa mikroekonomicznego mechanizmu rozwoju. Warszawa : PWN, 1998. 160 s.

Розділ: Економіка та управління національним господарством
УДК 330.1
Шевчук С. В.
Теоретико-методологічні засади визначення категорії «регулятивний потенціал держави»: гносеологічний аспект (c. 128 - 133)
Розглянуто категорію «регулятивний потенціал держави» з позицій гносеологічного підходу та у контексті розуміння подій, явищ і процесів, що виникають при забезпеченні митних інтересів між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності. У ході дослідження було з’ясовано, що в умовах транспарентності та трансформації глобального економічного простору необхідність перегляду позицій активізації регулятивного потенціалу держави у контексті забезпечення національних інтересів є необхідною вимогою часу. Проаналізовано та систематизовано позиції науковців у розумінні сутності визначення «регулятивний потенціал держави», а також запропоновано авторський підхід інтерпретації відповідної дефініції. Акцентовано увагу на різновекторності позицій розуміння природи сентенції, що в загальному форматі зменшує ефективність її застосування та впливає на загальнодержавний стан функціонування системи державного регулювання в цілому. Виокремлено позицію інтерпретації сентенції західною економічною школою, що вбачає в категорії «регулятивний потенціал держави» більшою мірою людські, фінансові ресурси, законодавчу базу та досвід, на відмінну від вітчизняних дослідників, які акцентують увагу на можливостях і засобах, що в процесі регулювання дають результат, а також встановлено різноаспектність вживання поняття у розрізі видів діяльності. Акцентовано увагу на провідній ролі держави, у площині забезпечення її управлінської та організаційної ролі, у реалізації регулятивного потенціалу щодо забезпечення митних інтересів. Сформовано гіпотезу, що саме механізми державного регулювання здійснюють пошук скритих та активізацію наявних резервів, можливостей та ресурсів у досягненні позитивних показників господарської діяльності, що обумовлює тісний взаємозв’язок регулятивного потенціалу держави із заходами та інструментарієм державного регулювання економіки.
Ключові слова: потенціал, регулювання, регулятивний потенціал держави, державне регулювання, митні інтереси.
Бібл.: 21.

Шевчук Сергій Васильович – кандидат економічних наук, докторант, кафедра економіки підприємств, Національний університет державної фіскальної служби України (вул. Університетська, 31, Ірпінь, Київська область, 08201, Україна)
Email: nauka-rez@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Шевчук С. В. Теоретико-методологічні засади визначення категорії «регулятивний потенціал держави»: гносеологічний аспект // Проблеми економіки. – 2018. – №2. – C. 128–133.

Список використаних у статті джерел

Соціально-економічний потенціал сталого розвитку України та її регіонів : нац. доп. / за ред. Е. М. Лібанової, М. А. Хвесика. Київ : ДУ ІЕПСР НАН України, 2014. 776 с.
Економічна енциклопедія / ред. кол. : С. В. Мочерний. Київ : Академія, 2002. 952 с.
Бегма П. О. Сутність трудового потенціалу як соціально-економічної категорії. Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. 2015. № 2 (71). С. 130–137.
Онишко С. В. Механізм фінансового забезпечення інноваційного розвитку економіки України : автореф. дис. … д-ра екон. наук : 08.04.01. Київ, 2004. 32 с.
Савченко В. Ф. Економічний потенціал України та державний вплив на нього. Науковий вісник Полісся. 2015. № 2 (2). С. 7–16.
Педченко Н. С. Аналіз сутнісних підходів до розкриття категорії «потенціал підприємства» та їх упорядкування. Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. 2011. Вип. 7 (2). С. 102–108.
Гомон М. В. Значення поняття «регулятивний потенціал» в податковому регулюванні. Причорноморські економічні студії. 2017. Вип. 16. С. 36–39.
Державне фінансове регулювання економічних перетворень : монографія / за заг. ред. А. А. Мазаракі. Київ : КНТЕУ, 2015. 376 с.
Гаврилькевич В. К. Емоційна саморегуляція: систематизація базових понять на підставі їх семантико-етимологічного аналізу. URL: http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/2778
Філатов В. В. Напрямки сучасної митної політики України. Митна справа. 2009. № 4 (64). С. 24–30.
Недобєга О. О. Митна політика України в умовах інтеграції: сутність і функції URL: http://aspirantura.at.ua/blog/nedobega_o_o_mitna_politika_ukrajini_v_umovakh_integraciji_sutnist_i_funkciji/2014-03-29-18
Регулятивний потенціал податкової системи України : монографія / за заг. ред. Ю. Б. Іванова. Харків : ХНЕУ, 2009. 400 с.
Гомон М. В. Значення регулятивного потенціалу пільгового оподаткування у державному регулюванні. Східна Європа: економіка, бізнес та управління. 2017. Вип. 3 (08). С. 43–46.
Kirkpatrick C., Parker D. Infrastructure regulation: model for developing Asia. Asian Development Bank Institute Discussion Paper. 2004. No. 6. P. 12
Millan J., Von der Fehr N. Keeping the lights on: power sector reform in Latin America. Inter American Development Bank, Washington, D. C. 2003.
Bach D., Newman A. The European regulatory state and global public policy: micro-institutions, macro influence. Journal of European Public Policy. 2007. Vol. 14. No. 6. Р. 827–846.
Регулятивний потенціал фінансового ринку в умовах глобальних викликів : монографія / за заг. ред. С. В. Онишко. Ірпінь : Вид-во НУ ДПС України, 2016. 452 с.
Фінансовий механізм структурної модернізації економіки України : монографія / за заг. ред. С. В. Онишко, В. П. Унинець-Ходаківської. Ірпінь : Вид-во НУ ДПС України, 2013. 606 с.
Швайка Л. А. Державне регулювання економіки : підручник. Київ : Знання, 2008. 462 с.
Дідківська Л., Головко Л. Державне регулювання економіки : навч. посіб. Київ : Знання-Прес, 2000. 209 с.
Doing Business 2018 Reforming to Create Jobs. URL: http://russian.doingbusiness.org/~/media/WBG/DoingBusiness/Documents/AnnualReports/English/DB2018FullReport.pdfhttp://russian.doingbusiness.org/~/media/WBG/DoingBusiness/Documents/Annual-Reports/English/DB2018-Full-Report.pdf

Розділ: Економіка та управління національним господарством
УДК 338.28:(004.08+621.377.6)
Щепкіна Н. М.
Електронні аукціони в умовах цифрової трансформації: досягнення та прорахунки (c. 134 - 140)
Метою статті є дослідження основних принципів роботи електронних аукціонів. Досліджено й узагальнено характерні особливості роботи електронних аукціонів. Розкрито зміст категорії «електронний аукціон». З’ясовано ключові інтереси суспільства, що визначають рівень суспільної довіри до роботи електронних аукціонів у розрізі принципів інформаційно-цифрової діяльності. Аргументовано, що проблемами, які потребують нагального вирішення з метою повної реалізації на практиці стандартів відкритості та прозорості електронними аукціонами, є: чіткість розмежування компетенцій окремих органів влади; уникнення випадків «ламання» чинного законодавства. Розкрито зміст реалізованих проектів щодо прозорості та відкритості електронних аукціонів, а саме: «Є-data» та «ProZorro». Запропоновано інституційне середовище електронних аукціонів розуміти як формування якісних інститутів-правил і норм функціонування такого роду аукціонів. Наведено та розкрито вигоди від роботи електронних аукціонів для організаторів аукціонів та аукціонерів, серед яких: можливість участі в торгах з будь-якої точки світу, не виходячи зі свого офісу; чесна конкуренція, що виключає нецінові методи ведення боротьби; прозорість і відкритість процесу продажів. Подальші дослідження у цій галузі полягають у оцінці доцільності розробки інструментів і механізмів роботи віртуальних аукціонів з метою формування цифрової реальності, а також розробці «дорожньої карти» щодо усунення недоліків, властивих електронним аукціонам, і щодо прискорення розвитку, глобалізації, підвищення мобільності та цифрової орієнтації економіки.
Ключові слова: електронні аукціони, електронна торгівля, тендер, публічні закупівлі, аукціонер, інформаційно-цифровий розвиток.
Рис.: 1. Табл.: 2. Бібл.: 19.

Щепкіна Наталія Миколаївна –

Посилання на цю статтю:
Щепкина Н. Н. Электронные аукционы в условиях цифровой трансформации: достижения и просчеты // Проблемы экономики. – 2018. – №2. – C. 134–140.

Список використаних у статті джерел

Тімофєєва О. М., Онопрієнко І. В., Пономаренко В. С. Використання електронних торгів в Інтернеті. Київ : Академія, 2008. 542 с.
Міжнародні стандарти відкритості та прозорості громадських фінансів в законодавстві та практиці України. Спроба оцінки / Марта Мацкєвіч, Ельжбєта Маліновска-Місьонг Войцєх, Місьонг Адам Нєдзєльскі, Марцін Томаляк. Варшава : Гданський інститут ринкової економіки, 2003. 46 с.
Аровина М. П. Интернет-аукционы в электронном бизнесе Украины. Теоретичні і практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності. 2015. Вип. 1 (1). С. 34–40.
Гасанов С. С., Кудряшов В. П., Балакін Р. Л. Зарубіжний досвід забезпечення прозорості операцій у фіскальній сфері та його використання в Україні. Фінанси України. 2015. № 11. С. 22–42.
Гройсман В. Цифрова економіка здатна стрімко підвищити ВВП // Новини економіки. 8 вересня 2017. URL: http://ua-ekonomist.com/16214-cifrova-ekonomka-zdatna-strmko-pdvischiti-vvp-groysman.html
Гриценко А. А. Логіко-історичні засади кардинальних економічних змін і переходу до реконструктивного розвитку. Економіка України. 2017. № 5–6. С. 39–58.
Цифрова адженда України – 2020 («Цифровий порядок денний» – 2020). Концептуальні засади (версія 1.0). Першочергові сфери, ініціативи, проекти «цифровізації» України до 2020 року // HITECH office. грудень 2016. 90 с. URL: https://ucci.org.ua/uploads/files/58e78ee3c3922.pdf
Краус Н. М., Краус К. М., Голобородько О. П. Цифрова економіка: тренди та перспективи авангардного характеру розвитку. Ефективна економіка. 2018. № 1. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/1_2018/8.pdf
Крутова А. С., Чумак О. В. Електронний документообіг в органах державної влади України: реалії сьогодення та перспективи розвитку. Фінанси України. 2012. № 12. С. 112–124.
Краус К. М., Краус Н. М. Цифровізація в умовах інституційної трансформації економіки: базові складові та інструменти цифрових технологій. Інтелект ХХІ століття. 2018. № 1. С. 211–214.
Єфименко Т. І. Концептуальні засади подальшого розвитку системи управління державними фінансами. Економіка України. 2017. № 3 (664). С. 3–31.
Бауманн Е. Планування й формування реалістичного та прозорого бюджету. Фінанси України. 2014. № 9. С. 7–20.
Даудова Г. В., Оверко О. С. Інформаційна діяльність у бюджетній сфері // Розвиток України очима молоді: економічні, соціальні та правові аспекти : матеріали V Всеукр. наук-практ. конф. молодих учених та студентів (м. Харків, 28 берез. 2014 р.). Дніпропетровськ : Середняк Т. К., 2014. С. 891–894.
Гладченко Л. Прозорість державних фінансів як передумова ефективності державного управління. Ринок цінних паперів України. 2011. № 3–4. С. 35–41.
Наконечна Ю., Демиденко Л. Відкритість та прозорість державного та місцевого бюджетів в Україні. Економіка. 2016. № 10 (187). С. 20–27.
Про відкритість використання публічних коштів : Закон України від 11.02.2015 № 183-VIII // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/183-19
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. URL: http://www.me.gov.ua/News/Detail?lang=uk-UA&id=aacbdccf-e61e-4f51-9914-fd61395efefd&title=MinekonomrozvitkuZaklikaMistsevuVladuVikoristovuvatiSistemuProzorroNaDoporogovikhZakupivliakh–
Как Prozorro борется с нечестными тендерами в госзакупках // PaySpace Magazine. URL: http://psm7.com/news/borba-s-nechestnymi-tenderami-pri-goszakupkaxvyxodit-na-novyj-uroven.html
Головаха Е., Панина И. Постсоветская деинституционализация и становление новых социальных институтов в украинском обществе. Социология: теория, методы, маркетинг. 2001. № 4. С. 3–24.

Розділ: Регіональна економіка
УДК 17.022.1(1)
Зінченко О. А.
Передумови формування позитивного іміджу регіону (c. 141 - 145)
Мета статті полягає в обґрунтуванні передумов створення іміджу території в контексті децентралізації та активізації ділової активності на регіональному рівні. Виявлено економічні та соціально-культурні передумови створення іміджу, доведено їх роль у цих процесах. Проаналізовано вплив іміджу на інвестиційну активність у регіоні. Доведено, що важливим є безпековий фактор, який створює сприятливе середовище для формування регіонального бренда та його просування як на національному просторі, так і на міжнародній арені. Визначено, що традиційна система формування іміджу регіону, в умовах крайньої нестабільності вітчизняної соціальної та економічної систем, не є достатньою для забезпечення збалансованого економічного зростання та поступового соціального розвитку. Запропоновано використання принципу рекурсії для регіонального брендингу. Перспективним напрямом подальших досліджень у цій сфері є розробка методичних підходів до діагностики іміджу території, трансформація позитивного іміджу в регіональний бренд і забезпечення умов його просування в глобальному інформаційному просторі на єдиних засадах міжнародної безпеки.
Ключові слова: імідж регіону, іміджмейкінг території, передумови створення іміджу, інвестиційна привабливість, регіональна безпека.
Бібл.: 16.

Зінченко Ольга Анатоліївна – доктор економічних наук, доцент, професор, кафедра маркетингу та міжнародного менеджменту, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара (пр. Гагаріна, 72, Дніпро, 49010, Україна)
Email: ol-zinchenko@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Зінченко О. А. Передумови формування позитивного іміджу регіону // Проблеми економіки. – 2018. – №2. – C. 141–145.

Список використаних у статті джерел

Бурдье П. Социология социального пространства. М. : Ин-т экспериментальной социологии; СПб. : Алетейя, 2007. 288 с.
Лиотар Ж. Ф. Состояние постмодерна. М. : Ин-т экспериментальной социологии, 1998. 160 с.
Фуко М. Безопасность, территория, население. Цикл лекций, прочитанных в Коллеж де Франс в 1977–1978 годах. СПб. : Наука, 2011. 544 с.
Коркюф Ф. Новые социологии. СПб. : Алетейя, 2002. 172 с.
Макаренко М. В. Імідж регіону як головний чинник його конкурентоспроможності. Актуальні проблеми економіки. 2012. № 2 (128). С. 180–187
Нагорняк Т. Л. Брендинг території як державна та регіональна політика : монографія. Донецьк : Ноулідж, 2013. 367 с.
Панасюк А. Ю. Формирование имиджа: стратегия, психотехнологии, психотехники. М. : Омега-Л, 2007. 266 с
Семченко О. А. Іміджева політика України : монографія. Київ : Знання, 2014. 272 с.
Долгова И. В. Имидж региона как ключевой фактор привлечения инвестиций. Экономика, предпринимательство и право. 2013. Т. 3. № 3. С. 15–34.
Зінченко О. А. Інституційні фактори формування іміджу регіону. Причорноморські економічні студії. 2017. Вип. 24. С. 110–122.
Соціально-економічний потенціал сталого розвитку України та її регіонів : нац. доп. / за ред. Е. М. Лібанової, М. А. Хвесика. Київ : ДУ ІЕПСР НАН України, 2016. 776 с.
Рейтинг легкості ведення бізнесу Doing Business. URL: http://www.doingbusiness.org/reports/global-reports/doing-business-2017
Регіони України – 2016 : стат. зб. / відп. за вип. Н. С. Власенко. Київ : Державна служба статистики України, 2017. 719 с.
Панченко Т. В. Регіональна і локальна ідентичності як складові культури субсидіарної демократії // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 22 : Політичні науки та методика викладання соціально-політичних дисциплін. 2010. Вип. 4. С. 72–77. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_022_2010_4_15
Зінченко О. А. Безпековий фактор у формуванні позитивного іміджу регіону : монографія // Сучасні трансформації організаційно-економічного механізму менеджменту та логістики суб’єктів підприємництва в системі економічної безпеки України : кол. моногр. / за заг. ред. Т. В. Гринько. Дніпро : Біла К. О., 2017. С. 361–372.
Зінченко О. А. Проектний підхід до створення іміджу території. European Journal of Management Issues. 2017. Vol. 25 (3–4). Р. 176–183.

Розділ: Регіональна економіка
УДК 332.1
Красноносова О. М.
Розширення повноважень територіальних громад у процесі розвитку місцевого самоврядування в Україні (c. 146 - 151)
Фінансові системи повинні забезпечувати реальне зростання вартості, що виникає при здійсненні місцевими органами своїх повноважень. Захист більш слабких у фінансовому відношенні органів місцевого самоврядування передбачає запровадження процедур бюджетного вирівнювання або аналогічних заходів, спрямованих на подолання наслідків нерівного розподілу. Метою роботи є уточнення складу та послідовності управлінських заходів з боку органів місцевого самоврядування. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає поняття територіальної громади таким чином: це жителі, які об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста. Відповідні населені пункти є самостійними адміністративно-територіальними одиницями. Кожна така одиниця має певні пріоритети розвитку. Погодження пріоритетів є складним завданням. До фінансових функцій органів місцевого самоврядування відноситься формування бюджету. Він включає у себе поняття місцевого бюджету – як плану утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень місцевого самоврядування; районного бюджету – як плану утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення спільних інтересів територіальних громад селищ і міст районного підпорядкування і виконання місцевих програм, і здійснення бюджетного вирівнювання; обласного бюджету – як плану утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення спільних інтересів територіальних громад, виконання місцевих програм і здійснення бюджетного вирівнювання. Розвиток місцевого самоврядування в Україні та реформування територіального устрою вимагають використання нових інструментів і методів стратегічного управління діяльністю місцевих громад, погодження пріоритетів їх розвитку, формування нової структури відносин між центром і периферією. Розвиток місцевого самоврядування характеризується перерозподілом владних повноважень на користь периферії та інституційної багатополярності, що потребує подальшого поглибленого дослідження можливості узгодження пріоритетів розвитку територіальних громад у межах адміністративних територій.
Ключові слова: громада, територіальна громада, владні повноваження, місцеве самоврядування.
Рис.: 2. Бібл.: 12.

Красноносова Олена Миколаївна – кандидат економічних наук, доцент, старший науковий співробітник, відділ макроекономічної політики та регіонального розвитку, Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України (пер. Інженерний, 1-а, 2 пов., Харків, 61166, Україна)
Email: krasnonosova@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Красноносова О. М. Розширення повноважень територіальних громад у процесі розвитку місцевого самоврядування в Україні // Проблеми економіки. – 2018. – №2. – C. 146–151.

Список використаних у статті джерел

Європейська Хартія місцевого самоврядування. URL: http://zakon.rada.gov.ua/go/994_036
Конституція України : Закон України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр
Про місцеве самоврядування в Україні : Закон України від 01.01.2016 № 280/97-ВР // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/280/97-вр
Про добровільне об’єднання територіальних громад : Закон України від 25.12.2015 № 925-VIII // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/157-19
Про співробітництво територіальних громад : Закон України від 17.06.2014 №1508-VII // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1508-18
FAOSTAT Database Collections. URL: http://apps.fao.org/page/collections
Сало И. Административно-территориальная реформа в Польше и Чехии. URL: http://blog.i.ua/community/666/188717/
A comparison of structural reform scenarios across the EU member states Simulation-based analysis using the QUEST model with endogenous growth / Francesca Di Auria, Andrea Pagano, Marco Ratto, Janos Varga // European Commission, Directorate-General for Economic and Financial Affairs Publications. Brussels, Belgium, 2009. No. 392. 50 p.
Bogomolova T. PROST – Pension Reform Options Simulation Toolkit. World Bank, HDNSP. Washington, D.C. URL: http://siteresources.worldbank.org/INTPENSIONS/Resources/395443-1311876774743/bogomolova-prost
Economic Survey of Europe in 1993–1994. UN., N.Y. and Geneva, 1994. 167 p.
Glowni odbiorcy polish market (udzial procentowy). URL: http://www.polishmarket.com.pl/document/:18868, Budget.html
Кизим М. О., Бєлікова Н. В., Мощицька Т. О. Соціально-економічний розвиток та адміністративно-територіальний устрій регіонів України. Харків : ВД «ІНЖЕК», 2011. 256 с.

Розділ: Регіональна економіка
УДК 338.22
Курганська М. К.
Аналіз роботи будівельних організацій регіонів України в контексті антикризового управління (c. 152 - 158)
Проаналізовано роботи будівельних організацій регіонів України в контексті антикризового управління. Автором зазначено, що антикризове управління має базуватися на діагностиці або аналізі стану галузі з метою виявлення проблем у системі управління, які викликають ускладнення в фінансовому становищі підприємства або галузі. Системний аналіз будівельних організацій регіонів України в контексті антикризового управління дозволить розглядати у сукупності множину факторів, які виконують роль індикаторів проблеми. Проведено оцінку обсягу виконаних будівельних робіт при будівництві будинків та інженерних споруд, яка довела, що починаючи з 2016 р. спостерігається суттєве збільшення обсягів виконаних будівельних робіт. Зазначено, що нове будівництво як економічний процес, що потребує великих капіталовкладень, в умовах кризи, безумовно, зменшує обсяги. Для виявлення тенденцій по регіонах автором були обчислені співвідношення нового збудованого та реконструйованого житла. Проведено дослідження зміни індексу будівельної продукції за 2011–2017 рр. та його порівняння зі зміною обсягу виконаних будівельних робіт за той же період виявило безумовну залежність цих показників. Проаналізовано розподіл валового внутрішнього продукту будівельної галузі України. Для з’ясування темпів зміни ВВП автором на основі статистичних даних були обчислені відносні показники (зростання / спадання щодо попереднього року, у відсотках). Виявлено, що частка капітальних інвестицій, які спрямовані в будівництво, в загальному обсязі капітальних інвестицій за останні роки практично не змінювалася. Зроблено висновок, що для суттєвого покращення інвестування у розвиток будівництва в Україні актуальним на сьогодні є питання удосконалення правової та організаційної бази для підвищення дієздатності механізмів забезпечення сприятливого інвестиційного клімату у будівельній галузі та формування основи збереження та підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки.
Ключові слова: антикризове управління, будівельні організації, будівництво, регіон.
Рис.: 7. Табл.: 2. Бібл.: 10.

Курганська Марина Костянтинівна – викладач, Житлово-комунальний коледж Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова (вул. Шевченка, 233а, Харків, 61033, Україна)
Email: jkt45@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Курганська М. К. Аналіз роботи будівельних організацій регіонів України в контексті антикризового управління // Проблеми економіки. – 2018. – №2. – C. 152–158.

Список використаних у статті джерел

Аніщенко Л. О. Зарубіжний досвід антикризового управління. Економічний простір. 2012. № 68. С. 143–156.
Василенко В. О., Коротков Е. М. Антикризове управління підприємством : навч. посіб. Київ : ЦУЛ, 2003. 504 с.
Лігоненко Л. О. Антикризове управління підприємством: теоретико-методологічні засади та практичний інструментарій : монографія. Київ : Наукова думка, 2000. 390 с.
Сторчак Н. О. Місце антикризового управління в економічній стратегії фірми. Вісник Криворізького економічного інституту КНЕУ. 2009. № 3 (19). С. 59–63.
Терещенко О. О., Пухтаєвич Г. М. Антикризове фінансове управління на підприємстві : монографія. Київ : КНЕУ, 2006. 268 с.
Холод З. М., Штангрет А. М. Антикризове управління – система завчасної діагностики і захисту від кризових ситуацій. Наукові записки. 2002. Вип. 5. С. 124–127.
Куйбіда В. Уроки кризи і оновлене бачення будівництва. Дзеркало тижня. 2010. № 3 (782). URL: http://www.ssrd.org.ua/content/ukr/archiv/dzerkalo_tyzhnya.pdf
Паліга Н. Б. Аналіз механізмів та інструментів реалізації антикризової політики держави в будівельній галузі. Всеукраїнський аналітично-інформаційний журнал «Схід». 2011. Спецвип. 1 (108). С. 128–131. URL: http://www.experts.in.ua/index.php
Світлична Т. І. Реалізація політики антикризового управління підприємствами будівельного комплексу України. URL: http://www.economy-confer.com.ua/full_article/736/
Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua

Розділ: Регіональна економіка
УДК 332.1
Михайленко Д. Г.
Економічна ефективність: визначення, аналіз концепцій (c. 159 - 163)
Сучасний етап розвитку економіки характеризується певним кризовим станом у дослідженнях економічної ефективності результатів діяльності. Незважаючи на зацікавленість багатьох учених та практиків до вивчення поняття та концепцій економічної ефективності, існує безліч протиріч у його визначенні. Теоретичні аспекти економічної ефективності можна дослідити в працях К. Макконелл і С. Брю, А. Махмудова, А. Краснова, В. Кондратова, Б. Райзберг, С. Мочерного та ін. Метою статті є аналіз наявних підходів до визначення економічної ефективності у площині збалансованого розвитку регіону. Виділяють декілька підходів до вивчення ефективності: «ресурсний» підхід передбачає можливість найбільш повного використання обмежених ресурсів з метою найбільш повного задоволення обмежених потреб; «витратний» підхід – співвідношення результатів діяльності і затрат. В статті наведено погляди наукових шкіл на поняття «ефективність», а саме: представники класичної школи розглядають ефективність як порівняльне співвідношення чинників виробництва, з їх продуктивністю і забезпеченістю ресурсами; неокласична школа ефективність розглядає з позицій якості суспільного відтворення; на думку представників школи загальної рівноваги, основою конкурентних переваг країн є ціни товарів, що менші рівноважних цін, а також умови країн, які забезпечують взаємний попит і пропозицію. Зрівняння сукупного попиту і сукупної пропозиції може здійснюватися: або через зміну цін, при незмінних кількостях, або через зміну кількостей при незмінних цінах, або через зміну кількостей і цін одночасно; представники інституційної та неоінституційної школи ефективність розглядають через призму трансакційних витрат; школа конкурентних переваг розглядає ефективність як конкурентну перевагу державного та підприємницького рівнів. Ефективність завжди пов’язана з відношенням цінності результату до цінності витрат; суб’єктивна, особистісна оцінка об’єкта, має кінцевий результат.
Ключові слова: економічна ефективність, концепція, результат.
Рис.: 1. Табл.: 2. Бібл.: 22.

Михайленко Дар’я Геннадіївна – кандидат економічних наук, доцент, старший науковий співробітник, відділ макроекономічної політики та регіонального розвитку, Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України (пер. Інженерний, 1-а, 2 пов., Харків, 61166, Україна)
Email: mikhailenko.dg@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Mykhailenko D. H. Economic Efficiency: Definition, Analysis of Concepts // The Problems of Economy. – 2018. – №2. – C. 159–163.

Список використаних у статті джерел

Макконел К. Р. Экономикс: Принципы, проблемы, политика : в 2 т. М. : Республика, 1992. Т. 1. 399 с.
Махмудова А. И. Принципы оценки эффективности образования сетевой формы интеграции в промышленности. Вестник Астраханского государственного технического университета. Серия «Экономика». 2010. № 2. С. 72–80/
Краснов А. Н. Эффективность как фундаментальная экономическая категория. Экономика региона. 2007. № 18. С. 20–26.
Кондратов В. Т. Основы (мини-) теории метрологической эффективности. Законодательная и прикладная метрология. 2010. Т. 106. № 3. С. 11–25.
Бизнес-словарь. URL: www.businessvoc.ru
Райзберг Б. А. Современный экономический словарь. М. : ИНФРА-М, 2004. 479 с.
Словарь экономических терминов. URL: http://krcor.ru/dict/w.html#ЭФФЕКТИВНОСТЬ
Мочерний С. В., Єрохін С. А., Каніщенко Л. О. Основи економічної теорії : навч. посіб. Київ : Знання, 2000. 324 с.
Абалкин Л. И. Конечные народнохозяйственные результаты. Сущность, показатели, пути повышения. М., 1982. 236 c.
Економічний аналіз : навч. посіб. / за ред. М. С. Ніконенко. Київ, 2003. 679 с.
Орлов П. А. Экономика предприятия : учеб. пособие. Харьков : РИО ХГЭУ, 2000. 401 с.
Рыбин В. Н. Планирование эффективности и интенсификация производства в машиностроении. Л. : Машиностроение, 1989. 128 с.
Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. М. : Эксмо, 2007. 957 с.
Самуэльсон П. Еще раз о международном выравнивании цен факторов производства. Вехи экономической мысли: Т. 6. Международная экономика / под общ. ред. А. П. Киреева. М. : ТЕИС, 2006. 211 с.
Torrens R. An Essay on the External Corn Trade. Clifton : A. M. Kelley, 1972. Р. 264–265.
Плотницкий М. И, Лобкович Э. И. Курс экономической теории : учебник. Мн. : Мисанта, 2003. 496 с.
Сухарев О. С. Теория эффективности экономики. М. : Финансы и статистика, 2009. 368 с.
Корнійчук Л. Я. Історія економічних учень : підручник. Київ : КНЕУ, 1999. 562 с.
Герасимова С. В. Управління інвестиційною діяльністю акціонерних товариств. Київ : Знання, 2006. 364 с.
Гаррингтон Э. Двенадцать принципов производительности. М. : Бизнес-информ, 1997. 198 с.
Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе. Академия народного хозяйства при Правительстве РФ. М. : Дело ЛТД, 1994. 687 с.
Кузнєцова О. Щодо сутності економічної ефективності. Розвиток методів управління та господарювання на транспорті. 2014. № 4 (49). С. 178–189.

Розділ: Регіональна економіка
УДК 332.1:331.5
Тимечко І. Р.
Особливості життєдіяльності територіальних громад у транскордонному просторі Україна-ЄС (c. 164 - 170)
Досліджено вплив упровадження місцевого прикордонного руху в українсько-польському просторі на рівень добробуту територіальних громад Львівської області. Виявлено конвергентний розвиток територіальних громад Львівської області, тобто громади з нижчим рівнем економічного добробуту розвиваються швидше, що забезпечує зменшення диспропорції розвитку. Установлено, що розташування поруч з кордоном все ж таки не впливає на рівень будівництва, що може бути обумовлене тим, що навіть можливостей місцевого прикордонного руху недостатньо для того, щоб територія стала привабливою для проживання. Встановлено, що міжрегіональні диспропорції економічного розвитку в транскордонному просторі характеризуються різною динамікою на різних кордонах суміжних держав. З’ясовано, що нерівномірності розвитку територіальних громад в українсько-польському транскордонному просторі за показниками соціально-економічного розвитку та фінансового забезпечення зумовлюють, зокрема, перетікання людського капіталу, тобто молодь прикордонних територіальних громад переміщується в більш розвинене середовище. Запровадження взаємних спрощень при перетині кордону мешканцями прикордонних територій України сприяють активізації дій мешканців прикордоння щодо перетину кордону. Здійснено дослідження впливу впровадження місцевого прикордонного руху (2008 р.) на рівень добробуту територіальної громади прикордонного регіону. Дослідження здійснено за 2 періодами: до впровадження місцевого прикордонного руху (2003–2008 рр.); після впровадження місцевого прикордонного руху (2008–2011 рр.). Індикатором рівня добробуту громади обрано показник приросту забезпеченості житлом її жителів. Основним методом дослідження був регресійний аналіз. За основу обрано регресійну модель умовної ?-конвергенції, яку було модифіковано.
Ключові слова: місцевий прикордонний рух, добробут територіальних громад, конвергентний розвиток, транскордонний простір, регіональні диспропорції.
Формул: 1. Бібл.: 12.

Тимечко Ірина Романівна – доктор економічних наук, старший науковий співробітник, відділ регіональної фінансової політики, Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України (вул. Козельницька, 4, Львів, 79026, Україна)
Email: tymi@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Тимечко І. Р. Особливості життєдіяльності територіальних громад у транскордонному просторі Україна-ЄС // Проблеми економіки. – 2018. – №2. – C. 164–170.

Список використаних у статті джерел

Флорида Р. Креативный класс: люди, которые меняют будущее. М. : Классика-XXI, 2005. 432 с.
Лэндри Ч. Креативный город. М. : Классика-ХХІ, 2006. 399 с.
Норт Д., Уоллис Д. Насилие и социальные порядки. М. : Ин-т Гайдара, 2011. 480 с. URL: https://vrn-politstudies.nethouse.ru/static/doc/0000/0000/0134/134203.9nn2kk1r9u.pdf
Ціхоцький Б. Українські робітники перерахували з Польщі 16 млрд злотих. URL: https://upmp.news/ua-in-polish/ukrayinski-robitniki-pererahuvali-z-polshhi-16-mlrd-zlotih/
Тимечко І., Матвєєв Є. Чинники розвитку сільських громад: статистичний аналіз на прикладі Львівської області. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. 2013. Вип. 6 (104). С. 112–126.
Barro R., Sala-i-Martin X. Convergence across States and Regions. Brookings Papers on Economic Activity, Economic Studies Program. The Brookings Institution. 1991. Vol. 22 (1). P. 107–182. URL: https://www.brookings.edu/wp-content/uploads/1991/01/1991a_bpea_barro_salaimartin_blanchard_hall.pdf
Інформаційна база статистичної інформації у територіальному розрізі «Паспорт регіону» // Головне управління статистики у Львівській області. URL: http://lv.ukrstat.gov.ua/ukr/si/inf_2009.php?ind_page=si
Транскордонна конвергенція конкурентоспроможності регіонів. Звіт про науково-дослідну роботу / відп. ред. Н. Мікула. Львів : ІРД НАН України, 2011.
Тимечко І., Матвєєв Є. Транскордонні аспекти інтеграційного вибору України. Економічні науки. Серія : Економічна теорія та економічна історія. 2013. Вип. 10. С. 174–184. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecnet_2013_10_19
Дослідження домогосподарств дозволило порівняти ціни на продукти в Україні і Польщі. URL: https://dt.ua/UKRAINE/doslidzhennya-domogospodarstv-dozvolilo-porivnyati-cini-na-produkti-v-ukrayini-i-polschi-274235_.html
Навчання у Польщі для українців. URL: https://zaxid.net/navchannya_u_polshhi_dlya_ukrayintsiv_n1411519
Міграція в Україні: факти і цифри. URL: http://iom.org.ua/sites/default/files/ff_ukr_21_10_press.pdf

Розділ: Економіка та управління підприємствами
УДК 338.22.01:330.837
Валіулліна З. В.
Концепції інституціоналізації діяльності корпорацій та її сучасні інтерпретації (c. 171 - 176)
Метою статті є визначення сутності концепцій інституціоналізації діяльності корпорацій та виокремлення особливостей її сучасної інтерпретації. Узагальнено структуру інституту діяльності корпорацій за функціональними рівнями. Визначено, що найбільш перспективним на сьогодні, безсумнівно, є глобальний рівень. Доведено практику використання двосторонніх угод між корпораціями і зацікавленою державою. Визначено, що серйозним інституційним питанням регулювання корпоративних відносин є проблема оподаткування корпорацій. За результатами проведеного дослідження встановлено, що процес міжнародної інституціоналізації діяльності корпорацій знаходиться на стадії становлення. Її формування відбувається, головним чином, стихійно, безконтрольно, під впливом рамочних обставин. Запропоновано створення міжнародного інституту корпорацій як самостійної одиниці в рамках наявного правового поля, а не за його межами. На підставі аналізу концепцій інституціоналізації діяльності корпорацій було виявлено, що новітній інститут діяльності корпорацій не розглядає самі корпорації як суб’єкт нормотворчої діяльності, хоча фактично за своїми функціональними характеристиками новітні корпорації давно вже стали нормотворчими інституціями як на національному, так у деяких випадках і на міжнародному рівнях. Запропоновано переглянути перелік суб'єктів міжнародного інституту діяльності корпорацій та здатність їх участі в утворенні прав.
Ключові слова: інституціоналізація, інституціональні перетворення, концепція, корпорація, міжнародний інститут, розвиток, регулювання.
Рис.: 1. Табл.: 1. Бібл.: 16.

Валіулліна Зоряна Володимирівна – кандидат економічних наук, доцент, кафедра міжнародних економічних відносин, Національний університет водного господарства та природокористування (вул. Соборна, 11, Рівне, 33028, Україна)
Email: z.v.valiullina@nuwm.edu.ua

Посилання на цю статтю:
Валіулліна З. В. Концепції інституціоналізації діяльності корпорацій та її сучасні інтерпретації // Проблеми економіки. – 2018. – №2. – C. 171–176.

Список використаних у статті джерел

Geradin D. Limiting the Scope of Article 82 EC: What Can the EU Learn from the US Supreme Court's Judgment in Trinko in the Wake of Microsoft, IMS, and Deutsche Telekom. Common Market Law Review. 2004. Vol. 41. Р. 1519–1553.
Kraakman R., Hansmann H. The end of history for corporate law. Corporate Governance. Gower, 2017. Р. 49–78.
Easterbrook F. H. International corporate differences: Markets or law? Journal of Applied Corporate Finance. 1997. Vol. 9. No. 4. Р. 23–30.
Cary W. L. Federalism and corporate law: reflections upon Delaware. The Yale Law Journal. 1974. Vol. 83. No. 4. Р. 663–705.
Harris J. G. Sick Economies: Drama, Mercantilism, and Disease in Shakespeare's England. University of Pennsylvania Press, 2004. 261 p.
Dodd P., Leftwich R. The market for corporate charters: "Unhealthy competition" versus federal regulation. Journal of Business. 1980. Vol. 53. Р. 259–283.
Fisch J. E. The new federal regulation of corporate governance. Harvard Journal ofLaw & Public Policy. 2004. Vol. 28. Р. 39–49.
Hahn R. W., Sunstein C. R. A new executive order for improving federal regulation? Deeper and wider cost-benefit analysis. University of Pennsylvania Law Review. 2002. Vol. 150. No. 5. Р. 1489–1552.
Bebchuk L. A. Federalism and the corporation: the desirable limits on state competition in corporate law. Harvard Law Review, 1992. Р. 1435–1510.
Denis D. K., McConnell J. J. International corporate governance. Journal of financial and quantitative analysis. 2003. Vol. 38. No. 1. Р. 1–36.
Coffee Jr J. C. Racing towards the top?: The impact of cross-listings and stock market competition on international corporate governance. Columbia law review, 2002. Р. 1757–1831.
Klausner M. Empirical Studies of Corporate Law and Governance: Some Steps Forward and Some Steps Not. Law Working Paper, 2018. № 381. URL: http://www.ecgi.global/sites/default/files/working_papers/documents/finalklausner.pdf
Teson F. A philosophy of international law. Westview Press, 1998. 196 p.
Gordon J. N., Ringe W. G. (ed.). The Oxford Handbook of Corporate Law and Governance. Oxford University Press, 2018. 1216 p.
Seligman E. R. A. The income tax: a study of the history, theory, and practice of income taxation at home and abroad. New York : The Macmillan Company, 1914. 743 p.
Cabrera L. The Case for a United Nations Parliamentary Assembly as a Means of Promoting Just Security. Just Security in an Undergoverned World, 2018. 413 р.

Розділ: Економіка та управління підприємствами
УДК 330.322
Вітюк А. В.
Інтерпретація змістовного наповнення процесів забезпечення інвестування (c. 177 - 183)
Досліджено теоретичні та прикладні основи формування та розвитку процесів забезпечення інвестування підприємств. Зокрема, здійснено термінологічний аналіз трактування категорій «процеси забезпечення» та «процеси забезпечення інвестування» та визначено концептуальні відмінності щодо тлумачення зазначених категорій відповідно до теорій різних економічних шкіл і вітчизняної нормативно-правової бази. В роботі підкреслено необхідність розвитку процесів забезпечення інвестування як способу забезпечення підґрунтя для господарської діяльності та прискорення високих темпів суспільного виробництва. Доведено, що процеси забезпечення включають у себе різноманітні аспекти прикладного освоєння інвестицій. Обґрунтовано необхідність поділу процесів забезпечення інвестування на основні та допоміжні. Встановлено, що до основних процесів забезпечення інвестування варто відносити процеси інституційного, організаційного та фінансового забезпечення. Допоміжні процеси забезпечення інвестування запропоновано поділяти на процеси кадрового, інфраструктурного, інформаційного, маркетингового, техніко-технологічного та ресурсного забезпечення. Доведено, що прикладне освоєння інвестицій повинно базуватися на дотриманні вимог нормативно-правових актів (нормативно-правове забезпечення) конкретного регіону реалізації інвестування. Державні заходи у сфері інвестування повинні об’єднувати соціально-економічні та нормативно-правові умови діяльності підприємств та характеризуватися системністю і логічною завершеністю (інституційне забезпечення). Встановлено, що відповідно до таких вимог має бути сформовано організаційну структуру, на яку будуть покладені обов’язки реального втілення інвестицій (організаційне забезпечення), які мають бути належним чином профінансовані (фінансове забезпечення). Здійснення таких заходів передбачає певний механізм, який розкривається через допоміжні процеси забезпечення інвестування.
Ключові слова: процес, забезпечення, інвестування, інвестиції.
Рис.: 1. Бібл.: 16.

Вітюк Анна Валеріївна – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра менеджменту, маркетингу та економіки, Вінницький національний технічний університет (Хмельницьке шосе, 95, Вінниця, 21021, Україна)
Email: anna_vitiuk@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Вітюк А. В. Інтерпретація змістовного наповнення процесів забезпечення інвестування // Проблеми економіки. – 2018. – №2. – C. 177–183.

Список використаних у статті джерел

Вітюк А. В. Розвиток процесів забезпечення інвестування підприємств сільськогосподарського машинобудування : дис. … канд. екон. наук : 08.00.04. Львів, 2017. 303 с.
Бланк І. О., Гуляєва Н. М. Інвестиційний менеджмент : підручник. Київ : КНТЕУ, 2003. 398 с.
Щербар А. В. Інвестиційне забезпечення інвестиційної діяльності на підприємстві. Актуальні проблеми економіки. 2006. № 3 (57). С. 103–107.
Провайдинг інновацій : підручник / за ред. М. П. Денисенка. Київ : Професіонал, 2008. 448 с.
Правик Ю. М. Інвестиційний менеджмент : навч. посіб. Київ : Знання, 2007. 431 с.
Черваньов Д. М. Менеджмент інвестиційної діяльності підприємств : навч. посіб. Київ : Знання-Прес, 2003. 622 с.
Князь С. В., Георгіаді Н. Г., Топоровська Л. Й., Зінкевич Д. К. Інноваційний менеджмент: статико-динамічна візуалізації. Львів : Вид-во Львівської політехніки, 2011. 212 с.
Артюх Т. О. Маркетингові аспекти забезпечення діяльності сільськогосподарських підприємств – виробників овочевої продукції. Агросвіт. 2010. № 6. С. 57–60.
Багорка М. О., Білоткач І. А. Маркетингове забезпечення функціонування фермерських господарств. Агросвіт. 2010. № 21. С. 18–23.
Ковалюк О. М. Новаторське дослідження з проблем ресурсного забезпечення інвестиційної діяльності в Україні. Фінанси України. 2006. № 3. С. 154–156.
Крейдич І. М. Систематизація джерел забезпечення формування інвестиційної політики. Інвестиції: практика та досвід. 2008. № 18. С. 10–13.
Олійник Д. І. Інвестиційне забезпечення сталого розвитку телекомунікаційної галузі в Україні : дис. д-ра екон. наук : 08.07.04. Київ, 2006. 357 с.
Політова І. В. Визначення напрямів удосконалення системи забезпечення інвестиційної діяльності в сфері телекомунікацій. Інвестиції: практика та досвід. 2009. № 17. С. 16–20.
Башнянин Г. І., Васильчак С. В. Державне регулювання структурних зрушень в інвестиційній діяльності економіки України. Львів : Сполом, 2012. 182 с.
Ступень М., Шумлянський Б. Уточнення понятійно-категоріального апарату інституційного забезпечення інвестиційної діяльності лісового сектору економіки. Економіст : наук.-практ. журнал. 2015. № 1. С. 27–29.
Майорова Т. В. Інвестиційна діяльність : навч. посіб. Київ : Центр навч. літ., 2004. 376 с.

Розділ: Економіка та управління підприємствами
УДК 33.011:005.4
Галіцин В. К., Суслов О. П., Самченко Н. К.
Методологія дослідження і формування управлінських рішень (c. 184 - 190)
У статті викладено методологічні положення щодо дослідження і формування управлінських рішень з урахуванням теоретичного і практичного досвіду у сфері керування, яке надає управлінському рішенню особливі властивості. При цьому розділено підходи до дослідження і формування управлінських рішень, оскільки його формування – це послідовний цілеспрямований рух у системі керування, починаючи з виявлення проблемної ситуації і закінчуючи аналізом і оцінюванням управлінського рішення, а результатом цього процесу є управлінське рішення, що призводить до певних змін у системі керування. Описано роль структуризації, характеризації та оптимізації як процедур зменшення невизначеності інформації, що використовується у процесі формування управлінських рішень. Наведено сутність різних підходів до дослідження і формування управлінських рішень як єдиної цілісності, а саме: системного, цільового, процесного, ситуаційного, синергетичного, комплексного. Наведено концептуальну модель дослідження і формування управлінських рішень, яка складається з двох блоків — «Методологія формування управлінських рішень» і «Інтегрований підхід до дослідження і формування управлінських рішень». Перший блок включає методологічні підходи до дослідження управлінських рішень (загальні методологічні підходи до їх дослідження і специфічні методологічні підходи до їх формування) і теоретичні підходи до формування управлінських рішень (теоретичні підходи до їх формування і моделі їх формування), а другий – складові інтегрованого підходу до їх дослідження і формування. Викладено у статті методологічні положення щодо дослідження і формування управлінських рішень спрямовані на об'єднання описаних підходів і наукове обґрунтування обрання моделей і методів, які стосуються конкретних аспектів цього процесу.
Ключові слова: методологія, управлінське рішення, система, процес, дослідження, формування, інформація.
Рис.: 1. Бібл.: 8.

Галіцин Володимир Костянтинович – доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри, кафедра інформаційного менеджменту, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана (просп. Берестейський, 54/1, Київ, 03057, Україна)
Email: galicyn@kneu.edu.ua
Суслов Олег Павлович – доктор економічних наук, професор, професор, кафедра інформаційного менеджменту, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана (просп. Берестейський, 54/1, Київ, 03057, Україна)
Email: sop.10@ukr.net
Самченко Наталія Костянтинівна – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра інформаційного менеджменту, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана (просп. Берестейський, 54/1, Київ, 03057, Україна)
Email: samka.natasha@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Галіцин В. К., Суслов О. П., Самченко Н. К. Методологія дослідження і формування управлінських рішень // Проблеми економіки. – 2018. – №2. – C. 184–190.

Список використаних у статті джерел

Абалкин Л. И. Заметки о российском предпринимательстве // Избранные труды : в 4 т. Т. III. М. : ОАО «НПО Экономика», 2000. С. 365–436.
Асаул А. Н., Князь И. П., Коротаева Ю. В. Теория и практика принятия решений по выходу организаций из кризиса. СПб. : АНО «ИПЭВ», 2007. 224 с.
Березовский Б. А., Гнедин А. В. Задача наилучшего выбора. М. : Наука, 1984. 196 с.
Бродецкий Г. Л. Методы оптимизации многокритериальных решений в логистике. URL: http://www.twirpx.com/file/1875261/
Голубков Е. П. Технология принятия управленческих решений. М. : Дело и Сервис, 2005. 544 с.
Евланов Л. Г. Теория и практика принятия решений. М. : Экономика, 1984. 175 с.
Красников В. С. Разработка управленческих решений. СПб. : Изд-во СЗАГС, 1999. 131 с.
Литвак Б. Г. Управленческие решения. М. : Изд-во ЭКМОС, 1998. 248 с.

Розділ: Економіка та управління підприємствами
УДК 330.322
Денисюк О. В., Стоказ Я. М.
Методичний підхід до формування та розвитку стратегічних знань підприємства (c. 191 - 198)
Наведено методичний підхід до формування та розвитку стратегічних знань підприємства, основною ідеєю якого виступає визначення поняття «стратегічне знання підприємства» як ключового фактора розвитку, що проявляється в доцільності управлінських рішень, застосовуванні провідного досвіду, стратегій бізнесу, нових моделей поведінки на ринку, отриманні інноваційних результатів у продуктах, послугах і технологіях. З огляду на положення, що в центрі уваги управління стратегічними знаннями стоять професійні знання та компетентність управлінського персоналу, виділено декларативні, процедурні та причинні види стратегічних знань підприємства. Декларативні знання закріплені у нормативних документах і наведені у формалізованому вигляді у звітах, стандартах, планах, методиках. Процедурні знання пов’язані з розробленням і застосуванням інструментарію та методичного забезпечення системи управління. Причинні знання стосуються створення матеріальної основи для ефективної діяльності підприємства. Виділення видів стратегічних знань (декларативні, процедурні та причинні) дозволило сформувати систему показників і за рахунок вибору експертного методу оцінювання, інтерпретації результатів оцінки визначити та розробити комплекс заходів для усунення проблемних питань щодо формування та ефективного використання стратегічних знань на підприємстві. Методичний підхід було апробовано на ПАТ «ХАРП». Експертами було обрано вищий та середній менеджмент інтегрованої компанії УПЕК (індустріальна група, до складу якої входить ПАТ «ХАРП»). Усього в опитуванні взяло участь 15 менеджерів. Підводячи підсумки апробації методичного підходу до формування та розвитку стратегічних знань підприємства, слід зазначити що, основні заходи повинні бути спрямовані на створення потужної системи навчання із додержанням таких вимог: відповідності реальним потребам розвитку компетентності управлінського персоналу (часто програми навчання носять формальний характер та не сприяють підвищенню знань менеджменту); узгодженості зі стандартами управління та відповідності міжнародним практикам, провідному досвіду та специфіці галузі підприємства; спрямована на комплексне використання та розвиток декларативних, процедурних і причинних знань.
Ключові слова: стратегічні знання, підприємство, види стратегічних знань, методичний підхід, оцінка, система показників, експертний метод, комплекс заходів.
Рис.: 5. Табл.: 1. Бібл.: 10.

Денисюк Ольга Василівна – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра економіки, менеджменту та управління територіями відокремленого структурного підрозділу, Інститут інноваційної освіти Київського національного університету будівництва і архітектури (вул. Освіти, 4, Київ, 03037, Україна)
Email: olga28.ovden9707@gmail.com
Стоказ Яна Миколаївна – аспірант, кафедра менеджменту та бізнесу, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця (пр. Науки, 9а, Харків, 61166, Україна)

Посилання на цю статтю:
Денисюк О. В., Стоказ Я. М. Методичний підхід до формування та розвитку стратегічних знань підприємства // Проблеми економіки. – 2018. – №2. – C. 191–198.

Список використаних у статті джерел

Професійна асоціація корпоративного управління. URL: http://cgpa.com.ua/profesijna-spilnota/diyalnist-korporativnogo-direktora/diyalnist-korporativnogo direktora-1.html
Український союз промисловців і підприємців. URL: http://uspp.ua/korporativna-bezpeka.html3
Довідник кваліфікаційних характеристик посад України. URL: http://www.document.ua
Руководство к Cводу знаний по управлению Американского института управления проектами PMI. URL: https://pmpractice.ru/knowledgebase/normative/projectstandarts/pmbok
Аналіз конкурентного середовища консультаційного ринку України та визначення стратегії розвитку окремих суб’єктів. URL: www.management.com.ua/cases/case007.html
Ходкинсон Дж. П., Сперроу П. Р. Компетентная организация: психологический анализ процесса стратегического менеджмента. Харьков : Гуманит. центр, 2007. 392 с.
Управление человеческими ресурсами / под ред. М. Пула, М. Уорнера. СПб. : Питер, 2002. 1200 с.
Офіційний сайт індустріальної групи «У.П.Е.К.». URL: www.upec.ua
Необхідність розвитку соціально-відповідального бізнесу в Україні. URL: https://www.srm-ukraine.org/article-need-in-ukraine/
Отенко В. І. Стратегічний вибір підприємства та його реалізація : монографія. Харків : ВД «ІНЖЕК», 2010. 336 с.

Розділ: Економіка та управління підприємствами
УДК 005.35:319.17
Жуковська В. М.
Соціальні домінанти управління розвитком підприємства торгівлі (c. 199 - 205)
Метою статті є формування методологічних засад оцінювання стану управління соціальним розвитком підприємства торгівлі на основі конвергентного підходу та трансформації цінностей в умовах цифрового суспільства та інновацій. Рівень соціального менеджменту підприємства представлено як функцію потенціалів соціоціннісного, екологічного та інтелектуального векторів, кожен з яких характеризується сукупністю кількісних та якісних індикаторів. Соціоціннісний потенціал розвитку представлений через індикатори ефективної та результативної управлінської діяльності, залученості працівників, а також новим комплексним показником соціальної привабливості підприємства у проекції зацікавлених сторін. Обґрунтовано, що потенціал інтелектуального розвитку здійснює результативний вплив на всі соціальні процеси управління та сприяє інноваційній та соціальній активності підприємства торгівлі та його партнерів. Ключовими індикаторами оцінювання інтелектуального потенціалу визначено темп розвитку нематеріальних активів підприємства, коефіцієнт онлайн-активності персоналу у соціальних мережах, рівень розвитку компетенцій та / або впровадження соціальних інновацій (їх рівень витрат). Сформульовано критерії оцінювання та склад індикаторів екологічного впливу на потенціал соціального розвитку підприємства, частку екомаркованих товарів; загальний обсяг відходів і викидів забруднювальних речовин; обсяг спожитої відновлюваної енергії, води, газу; обсяг відходів, що підлягають вторинній переробці, зокрема, використано інформацію підприємств про кількість видів сортування відходів. Інтегральний індекс управління соціальним потенціалом може слугувати основою для моніторингу виявлення проблемних зон управління, формування стратегії соціального розвитку та складання рейтингу підприємств внутрішньої торгівлі. Реалізація соціальних домінант потенціалу пропонованої концепції підприємствами торгівлі на практиці сприятиме досягненню цільових установок національної стратегії сталого розвитку, що передбачає економічне зростання та забезпечення виконання соціальних гарантій, як різних груп стейкхолдерів окремо, так і всього суспільства в цілому.
Ключові слова: цінності цифрової економіки, підприємство торгівлі, соціальні домінанти управління розвитком, соціоціннісний та екологічний потенціали, принципи циркулярної економіки та інтелектуальної конвергентності.
Рис.: 3. Формул: 3. Бібл.: 19.

Жуковська Валентина Миколаївна – кандидат економічних наук, доцент, докторант, кафедра менеджменту, Київський національний торговельно-економічний університет (вул. Кіото, 19, Київ, 02156, Україна)
Email: valentyna2015@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Жуковська В. М. Соціальні домінанти управління розвитком підприємства торгівлі // Проблеми економіки. – 2018. – №2. – C. 199–205.

Список використаних у статті джерел

Мазаракі А. Інститутотворча функція сучасної мережевої роздрібної торгівлі. Вісник КНТЕУ. 2016. № 4. С. 5–21.
Вовк В. М. Складові формування якості обслуговування споживачів. Проблеми економіки. 2017. № 4. С. 250–256.
Власова Н. О., Колчкова О. В. Роздрібні торговельні мережі: регіональні фактори розвитку : монографія. Харків : ХДУХТ, 2012. 255 с.
Методичний інструментарій обґрунтування базової стратегії управління стійким розвитком торговельного підприємства. Вісник НТУ «ХПІ». Серія : Технічний прогрес і ефективність виробництва. 2013. № 45 (1018). С. 87–94.
Міщук І. П., Градюк Н. М. Оцінювання соціальної відповідальності торговельних підприємств: пошук методичних підходів. Бізнес Інформ. 2014. № 5 (436). С. 200–204.
Сичова Н. В. Соціальний розвиток підприємства. Вісник КНТЕУ. 2015. № 4. С. 43–49.
Литвиненко А. В., Островерхова Г. В. Заходи соціального розвитку підприємства: оцінка ефективності та управління. Бізнес Інформ. 2014. № 5 (436). С. 215–219.
Sorescu A., Frambach R., Singh J., Rangaswamy A., Bridges C. Innovations in Retail Business Models. Journal of Retailing. 2011. No. 1. P. 3–16.
П’ятницька Г. Т. Дуальність наслідків плинності кадрів у внутрішній торгівлі. Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. 2016. № 4. С. 114–128.
Kavun S., Zhosan G. Influence Determination of Social Responsibility to the Productivity Enterprise Activity Level. Economies. 2016. No. 4 (3). 14. doi:10.3390/economies4030014
Зубко Т., Новікова Н. Конкурентоспроможність підприємства у системі його економічного потенціалу. Вісник КНТЕУ. 2017. № 3 (113). С. 64–81.
Прокопенко О. В., Школа В. Ю. Оцінка рівня інтелектуального потенціалу в системі стратегічного управління інноваційним розвитком підприємств. Маркетинг і менеджмент інновацій. 2010. № 1. С. 127 –132
Гармідер Л. Д. Оцінка задоволеності зацікавлених сторін у розвитку кадрового потенціалу торговельних підприємств. Економічний нобелівський вісник. 2014. № 1. С. 104–112.
Пенюк В. О. Кадровий потенціал підприємства торгівлі: визначення та складові елементи. Бізнес Інформ. 2015. № 6. С. 240–248.
Жуковська В. М. Соціальний розвиток організації: потенціал, управління, інновації : монографія. Київ : КНТЕУ, 2018. 360 с.
Йенсен Р. Общество мечты. Как грядущий сдвиг от информации к воображению преобразит ваш бизнес. СПб. : Стокгольмская школа экономики в Санкт-Петербурге, 2004. 269 с.
Углубленный обзор применения экосистемного подхода. URL: https://www.cbd.int/doc/meetings/sbstta/sbstta-12/official/sbstta-12-02-ru.pdf
Harrington E. C. The Desirability Function. Industrial Quality Control. 1965. April. Р. 494–498.
Волощук Р. В, Степашко В. С. Нелінійна нормалізація статистичних показників для задачі побудови інтегральних індексів. Індуктивне моделювання складних систем. 2014. Вип. 6. С. 47–54.

Розділ: Економіка та управління підприємствами
УДК 658.14/.17:640.4
Завідна Л. Д.
Моделювання фінансової стратегії підприємства готельного господарства (c. 206 - 213)
Метою статті є обґрунтування теоретичних і методологічних засад моделювання фінансової стратегії підприємства готельного господарства, що дозволить, залежно від прогнозних значень результатів господарської та фінансової діяльності, визначати здатність підприємства ефективно генерувати прибуток, реінвестувати, збільшувати масштаби своєї діяльності, підвищувати привабливість бізнесу для власників підприємств готельного господарства. В основі всіх підходів до формування фінансової стратегії підприємства готельного господарства лежать фінансові моделі. У статті наведено методику розрахунку показників матриці фінансової стратегії Франшона і Романе та матрицю стадій фінансового розвитку, розроблену на основі трифакторної моделі Дюпон, яка дозволить оцінити фінансовий аспект діяльності підприємства в цілому, тобто зрозуміти, що відбувається на вершині піраміди величезного числа окремих фінансових параметрів. За результатами проведеного дослідження побудовано комбіновану матрицю фінансової стратегії розвитку підприємства готельного господарства, яка є конструктивним інструментом ефективного управління ресурсним потенціалом підприємства готельного господарства, оскільки дозволяє комплексно оцінити фінансову стійкість підприємства та глибину фінансової кризи, враховувати цілі функціонування і результати діяльності за ключовими параметрами – ліквідності, фінансової стійкості та рентабельності. Запропоновано область доповнення квадрантів.
Ключові слова: моделювання фінансової стратегії, підприємства готельного господарства, матриця фінансової стратегії Франшона і Романе, модель Дюпона, комбінована матриця фінансової стратегії.
Рис.: 1. Табл.: 3. Формул: 5. Бібл.: 11.

Завідна Людмила Дмитрівна – доцент, докторант, кафедра готельно-ресторанного бізнесу, Київський національний торговельно-економічний університет (вул. Кіото, 19, Київ, 02156, Україна)
Email: zldair98@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Завідна Л. Д. Моделювання фінансової стратегії підприємства готельного господарства // Проблеми економіки. – 2018. – №2. – C. 206–213.

Список використаних у статті джерел

Кузьменко В. В., Пешкова А. А. Методология формирования финансовой стратегии устойчивого развития субъекта хозяйствования : монография. Ростов-н/Д : Ростиздат, 2010. 187 с.
Деминг У. Э. Выход из кризиса: Новая парадигма управления людьми, системами и процессами. М. : Альпина Бизнес Букс, 2007. 346 с.
Бутиріна В. М., Верещаєва В. А. Визначення фінансової стратегії розвитку підприємства. URL: http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/
Воробьев А. В., Олюнин В. И. Анализ современных зарубежных матричных моделей выбора финансовой стратегии. Управление экономическими системами: электронный научный журнал. 2011. № 29 (5). URL: http://uecs.ru/uecs-29-292011/item/486-2011-06-03-07-23-06
Гриньов А. В., Ястремська О. М. Якість формування фінансової стратегії підприємства. Фінанси України. 2006. № 6. С. 121–128.
Дорофеев М. Л. Особенности применения матрицы финансовых стратегий Франшона и Романе в стратегическом финансовом анализе компании. Финансы и кредит. 2009. № 23 (359). С. 23–27.
Ігнатьєва І. А. Стратегічний менеджмент: теорія, методологія, практика : монографія. Київ : Знання України, 2005. 202 с.
Ткачук І. Г. Формування фінансової стратегії в системі управління підприємством. Вісник ЖДТУ. 2008. № 2. С. 301–304.
Мандрик А. А. Стратегическое планирование деятельности предприятия. Концепт : науч.-метод. электрон. журнал. 2016. Т. 11. С. 1001–1005. URL: http://e-koncept.ru
The DuPont System of Analysis. URL: https://corporatefinanceinstitute.com/resources/knowledge/finance/dupont-analysis/
Многофакторная модель Дюпон анализа эффективности деятельности компании. URL: https://www.cfin.ru/press/afa/97_3_219-232.pdf

Розділ: Економіка та управління підприємствами
УДК 339.924
Лабунська С. В., Прокопішина О. В., Єрмаченко Є. В.
Когнітивне моделювання життєвого циклу стартап-підприємства (c. 214 - 220)
В умовах турбулентного розвитку світового економічного середовища, що спирається на використання сучасних високотехнологічних виробництв і впровадження ІТ-технологій у всі бізнес-процеси, проблема управління ризикованими проектами набуває надзвичайної актуальності. Інноваційний розвиток глобального соціально-економічного середовища є неможливим без поширення та активізації стартап руху. Стартап-підприємства відіграють істотну роль у процесах генерації нових знань, створення інноваційних проектів і комерціалізації інноваційних ідей, незважаючи на короткий час свого існування. Стартапи як бізнес-одиниці складають окрему підмножину інноваційних підприємств, групуючись за ознаками масштабованої діяльності, використання проривних інноваційних ідей, специфічних джерел фінансування та підвищеної ризикованості. Оскільки визначними ознаками успішного стартапу є швидке розширення операцій та високі ризики фінансово-господарської діяльності, умовна часова точка, в якій одночасно відбувається зниження ризиків і темпів зростання обсягів операцій, може бути визначена як флуктуаційна точка припинення стартапу. Результатами застосування математичних методів обробки статистичної інформації щодо динаміки ринку доведено, що флуктуаційна точка життєвого циклу стартапів в Україні займає місце в часовому проміжку першого року фінансово-господарської діяльності підприємства. Протягом цього інтервалу відбувається орієнтація стартап-підприємства на одну з двох альтернатив: масштабування операцій на основі залучення інвестицій та суттєве розширення діяльності або поступове згортання інноваційного проекту, в який не вдалося залучити фінансові ресурси інвесторів; обидві альтернативи призводять до трансмісії підприємства з класу стартапів до класу великих підприємств або ліквідації бізнесу. Стартап-підприємства в Україні мають високий потенціал інноваційного розвитку і можуть стати рушійною силою соціально-економічного розвитку країни в цілому. З метою збільшення позитивного ефекту стартап-ініциатив для економіки України необхідним є вирішення ряду завдань, серед яких розширення інформаційної та фінансової підтримки з боку держави, формування сприятливого інвестиційного клімату й інфраструктури для комерціалізації інноваційних проектів.
Ключові слова: когнітивне моделювання, життєвий цикл підприємства, інновація, стартап.
Рис.: 3. Табл.: 1. Бібл.: 23.

Лабунська Світлана Віталіївна – доктор економічних наук, професор, професор, кафедра обліку і бізнес-консалтингу, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця (пр. Науки, 9а, Харків, 61166, Україна)
Email: svetlana.lab@gmail.com
Прокопішина Олена Вікторівна – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра обліку і бізнес консалтингу, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця (пр. Науки, 9а, Харків, 61166, Україна)
Email: elena_prokopishin@ukr.net
Єрмаченко Єгор Володимирович – аспірант, кафедра обліку і бізнес консалтингу, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця (пр. Науки, 9а, Харків, 61166, Україна)

Посилання на цю статтю:
Labunska S. V., Prokopishyna O. V., Iermachenko I. V. Cognitive Modeling of the Startup Life Cycle // The Problems of Economy. – 2018. – №2. – C. 214–220.

Список використаних у статті джерел

Бланк С., Дорф Б. Стартап: настольная книга основателя. М. : Альпина Паблишер, 2013. 616 с.
Гладка Л. І., Колєснік Є. О. Українські стартапи: сучасний стан розвитку інноваційного підприємництва. Молодий вчений. 2017. № 4 (44). С. 15–20.
Довгаль О. А., Довгаль Г. В. Глобальний інноваційний простір: передумови, специфіка й інструменти формування. Проблеми економіки. 2017. № 1. С. 15–20.
Довгаль О. А., Таран А. Ю. Теоретичні аспекти технологічного лідерства національних економік. Проблеми економіки . 2016. № 2. С. 5–12.
Звегінцова О. Д., Золотарьова І. О., Щербаков О. В. Інтегрована оцінка стартап проектів. Системи обробки інформації. 2015. Вип. 4 (129). С. 163–165.
Кулинич О. О. Проблеми визначення доцільності інвестування стартапів для розвитку ІТ-сектора України. Вісник соціально-економічних досліджень. 2015. № 58. С. 285–291
Мировая статистика стартапов. URL: https://spark.ru/startup/innmind/blog/16727/mirovaya-statistika-startapov-infografika-innmind
Пономарев Д. Как применить подход ЛИН к деятельности стартап-компании. URL: http://leanvector.ru/stati/77-start-up-na-principahlean
Про інноваційну діяльність : Закон України від 04.07.2002 № 40-IV // Відомості Верховної Ради України. 2002. № 36. Ст. 266.
Рейтинг Світового банку DOING BUSINESS. URL: http://www.doingbusiness.org/
Рейтинг країн за кількістю стартапів. Startup Ranking. URL: http://www.startupranking.com/countries
Ситник Н.І. Концептуальні основи створення стартапів: їх сутність і класифікація. Бізнес Інформ. 2016. № 8. С. 64–68.
Статистика смертности и советы по безопасности для стартапов. URL: http://siliconrus.com/2014/10/startupeset/
Черкас Н. І. Дослідження чинників економічного зростання у країнах Центрально-Східної Європи. Проблеми економіки. 2018. № 1. С. 28–35.
Autio E., Nambisan S., Thomas L., Wright M. Digital affordances, spatial affordances, and the genesis of entrepreneurial ecosystems. Strategic Entrepreneurship Journal. 2018. № 12 (1). Р. 72–95.
Autio E., Rannikko H. Retaining winners: Can policy boost high-growth entrepreneurship? Research Policy. 2016. № 45 (1). Р. 42–55.
GEM (2017). Global Entrepreneurship Monitor Global Report 2016/17.
Graham P. Startup equals growth. URL: http://www.paulgraham.com/growth.html
Gross domestic spending on R&D. URL: https://data.oecd.org/rd/gross-domestic-spending-on-r-d.htm
Labunska S. V., Iermachenko Ie. V., Prokopisyna O. V. Cognitive Analysis and Modeling of Innovation Potential. Journal of Economics, Management and Trade. 2017. № 18 (3). Р. 12–18.
Labunska S., Petrova M., Prokopishyna O. Asset and cost management for innovation activity. Economic Annals-XXI. 2017. № 165 (5–6). Р. 13–18.
Lopes D., Vieira N., Barbosa A., Parente C. Management innovation and social innovation: convergences and divergences. Academia Revista Latinoamericana de Administraci?n. 2017. Vol. 30. Issue 4. P. 474–489. https://doi.org/10.1108/ARLA-05-2016-0150
World Economic Forum. URL: www.weforum.org/reports

Розділ: Економіка та управління підприємствами
УДК 331.102.12:005.95
Миколайчук І. П., Сичова Н. В.
Інтелектуальний капітал як основа розвитку компетенцій підприємства торгівлі (c. 221 - 227)
Метою статті є обґрунтування економічної сутності, структури й особливостей формування інтелектуального капіталу (ІК) як організаційно-економічних засад розвитку компетенцій підприємства торгівлі. Проаналізовано сутність ІК як економічної категорії та його роль в економіці знань. Запропоновано розуміти сутність ІК як засіб створення нової вартості на підприємстві завдяки використанню інтелектуальних ресурсів, що, своєю чергою, містять інтелектуальний капітал, інтелектуальну працю та інтелектуальні продукти як засоби виробництва. Обґрунтовано місце та значення ІК у розвитку компетенцій вітчизняних підприємств торгівлі. Наведено авторську інтерпретацію сутності ІК підприємства торгівлі, під яким запропоновано розуміти сукупність накопичених індивідуальних і колективних, реальних і прихованих знань, рівня компетентності, залученості та мотивації персоналу, розвитку інформаційно-комунікативних мереж і результатів впровадження інтелектуальної діяльності, що використовуються підприємством для забезпечення конкурентних переваг і прибутковості на ринку. Досліджено та побудовано схематично структуру ІК підприємства торгівлі, охарактеризовано головні ознаки людського капіталу (на рівні окремих індивідів), структурного (на рівні організації) та споживчого (на рівні функціональних груп). Ідентифіковано головні особливості ІК підприємства торгівлі за ознаками особливості зносу окремих складових, ліквідності, суперечностей сучасної практики оцінки й обліку та особливостей синергетичної взаємодії елементів. Викладено соціально-економічні тенденції інноваційного розвитку підприємств торгівлі в Україні, серед яких визначальною є популяризація електронної торгівлі, в тому числі використання українськими споживачами мобільних додатків ритейлерів. Запропоновано напрями розвитку ІК підприємств торгівлі, у складі яких найбільш перспективним зазначено підвищення рівня компетентності працівників в процесі їх групового та індивідуального навчання. Обґрунтовано потребу у подальших дослідженнях механізму управління ІК підприємств торгівлі як підґрунтя розвитку їх компетенцій.
Ключові слова: інтелектуальний капітал, економіка знань, людський капітал, компетенції підприємства торгівлі.
Рис.: 1. Табл.: 1. Бібл.: 21.

Миколайчук Ірина Павлівна – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра менеджменту, Київський національний торговельно-економічний університет (вул. Кіото, 19, Київ, 02156, Україна)
Email: mykirina@ukr.net
Сичова Ніна Вікторівна – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра менеджменту, Київський національний торговельно-економічний університет (вул. Кіото, 19, Київ, 02156, Україна)

Посилання на цю статтю:
Миколайчук І. П., Сичова Н. В. Інтелектуальний капітал як основа розвитку компетенцій підприємства торгівлі // Проблеми економіки. – 2018. – №2. – C. 221–227.

Список використаних у статті джерел

Брукинг Э. Интеллектуальный капитал: ключ к успеху в новом тысячелетии. СПб. : Питер, 2001. 288 с.
Бутнік-Сіверський О. Б. Інтелектуальний капітал: теоретичний аспект. Інтелектуальний капітал. 2002. № 1. С. 16–27.
Вартанова О. В. Компетенція підприємства у стратегічному управлінні підприємством: формування і розвиток : монографія. Луганськ : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2012. 340 с.
Володін Д. С. Формування інтелектуального капіталу торговельних підприємств як фактор посилення їх конкурентоспроможності. Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. 2009. № 5. Т. 2. С. 16–19.
Державна служба статистики України. Статистична інформація. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/
Дубовик Т. В., Бучацька І. О. Інноваційна спрямованість розвитку підприємств роздрібної торгівлі. Маркетинг і менеджмент інновацій. 2017. № 1. С. 223–230.
Ілляшенко С. М., Голишева Є. О., Колодка А. В. Управління інтелектуальним капіталом підприємства : монографія. Суми : Триторія, 2017. 360 с.
Кендюхов О. В. Ефективне управління інтелектуальним капіталом : монографія. Донецьк : ДонУЕП, 2008. 359 c.
Кендюхов О. В. Інтелектуальний капітал підприємства: гносеологія економічної категорії. Вісник Донецького університету економіки та права. 2011. № 2. С. 12–16.
Коломіна О. Б. Організаційні засади управління інтелектуальним капіталом виробничого підприємства : дис. … канд. екон. наук : 08.00.04. Одеса, 2016. URL: http://opu.ua/upload/files/diss/new_diss/dissColominaLV.pdf
Миколайчук І. П., Стрижак Ю. О. Компетентісний підхід в управлінні персоналом. Інтернаука. 2017. № 18. С. 53–57.
Офіційний сайт Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України. URL: http://www.idss.org.ua
Петрова І. Л. Стратегічний вимір розвитку інтелектуального капіталу сучасної організації. Формування ринкової економіки. 2010. Спец. вип. у 3 т. Т. 2 : Соціально-трудові відносини: теорія та практика. С. 226–235.
Собко О. М. Інтелектуальний капітал і креація вартості підприємства : монографія. Тернопіль : ТНЕУ, 2016. 444 с.
Стюарт Т. Интеллектуальный капитал. Новый источник богатства организаций. М. : Поколение, 2007. 368 с.
Україна у вимірі економіки знань / за ред. В. М. Гейця. Київ : Основа, 2006. 588 с.
Фролова А. С. Формування концепції інтелектуального капіталу підприємства. URL: http://ea.dgtu.donetsk.ua:8080/bitstream/123456789/4019/1/s8_42_frolova.pdf
Федулова Л. І. Концепція інтелектуального капіталу в системі економіки знань. Проблеми науки : міжгалуз. наук.-техн. журнал. 2006. № 3. С. 34–38.
Ціпуринда В. Фактори формування інтелектуального капіталу. Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. 2013. № 2. С. 18–28.
Druker P. F. Spo?ecze?stwo pokapitalistyczne. Warszawa : Wydawnictwo Naukowe PWN, 1999. 180 s.
Steward T. A. Brainpower. How Intellectual Capital is becoming America’s Most Valuable Asset. Fortune. 1991. 3rd of June. P. 44–60.

Розділ: Економіка та управління підприємствами
УДК 339.137.22
Москаленко Н. О., Леонова Ю. О.
Теоретичні підходи до конкурентної розвідки та особливості її аналітичного забезпечення (c. 228 - 234)
Ця стаття – це спроба авторів визначити й описати ті теоретичні підходи, які є цінними в контексті конкурентної розвідки та особливостей її аналітичного інструментарію. Запропоновано розглядати конкурентну розвідку з точки зору типів мислення суб’єктів, які керують компаніями, визначають пріоритетні цілі управління бізнесом і загалом підходять до управління компанією. В цьому контексті теоретичними підходами до конкурентної розвідки та вибору її аналітичного інструментарію є реактивний та проактивний підходи, або опортуністичний та стратегічний відповідно. Компанії поділяються відповідно до використанням того чи іншого підходу в чистому вигляді. Це дозволяє надавати оцінку використовуваному аналітичному інструментарію, визначати його плюси та мінуси, прогнозувати результати та також їх оцінювати на основі запропонованої схеми. Більш того, розглядаючи та досліджуючи будь-яку аналітичну діяльність за характером і типами управлінського мислення, можна будувати подальші дослідження, формувати гіпотези, концептуальні моделі, методичні підходи, виробляти практичний інструментарій. Розроблена та запропонована теоретична модель може виступати тим підґрунтям, який в узагальненому вигляді надає уявлення про закономірності конкурентної розвідки та особливості її аналітичного інструментарію.
Ключові слова: конкурентна розвідка, аналітичний інструментарій, теоретичний підхід, реактивний, проактивний, модель, тип мислення.
Рис.: 4. Бібл.: 14.

Москаленко Наталія Олександрівна – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра міжнародного бізнесу та економічного аналізу, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця (пр. Науки, 9а, Харків, 61166, Україна)
Email: kysto78@gmail.com
Леонова Юлія Олександрівна – аспірант, кафедра міжнародного бізнесу та економічного аналізу, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця (пр. Науки, 9а, Харків, 61166, Україна)

Посилання на цю статтю:
Москаленко Н. О., Леонова Ю. О. Теоретичні підходи до конкурентної розвідки та особливості її аналітичного забезпечення // Проблеми економіки. – 2018. – №2. – C. 228–234.

Список використаних у статті джерел

Кэлоф Дж., Смит Дж. Форсайт, конкурентная разведка и бизнес-аналитика – инструменты повышения эффективности отраслевых программ. Форсайт. 2015. Т. 9, № 1. С. 68–81.
Ющук Е. Л. Организация службы конкурентной разведки в компании. Современная конкуренция. 2010. № 2 (20). С. 107–116.
Борисов Н. И. Конкурентная разведка как инструмент конкурентной борьбы. URL: http://www.marketing.spb.ru/lib-research/competition_spy.htm
Черкашина М. В., Науменко М. О. Конкурентна розвідка та консолідація маркетингової інформації в системі менеджменту інтегрованих корпоративних структур. Бізнес Інформ. 2013. № 8. С. 357–361.
Xu K., Liao S., Ki J., Song Y. Mining comparative opinions from customer reviews for competitive intelligence. Decision Support Systems. 2011. Vol. 50, no 4, Р. 743–754.
Портер М. Международная конкуренция. М. : Междунар. отношения, 1993. 896 с.
Портер М. Конкурентная стратегия: Методика анализа отраслей и конкурентов. М. : Альпина Бизнес Букс, 2005. 454 с.
Фляйшер К., Бенсуссан Б. Стратегический и конкурентный анализ. Методы и средства конкурентного анализа в бизнесе. М. : Бином. Лаборатория знаний, 2009. 544 с.
Экономический словарь / под ред. А. Н. Азрилияна. М. : Ин-т новой экономики, 2007. 1152 с.
Плэтт В. Информационная работа стратегической разведки. Основные принципы. М. : Изд-во иностран. лит., 1958. URL: http://militera.lib.ru/science/platt_w01/index.html
Крутов В. В. Від патріотичного виховання, боротьби з тероризмом…до недержавної системи національної безпеки. Київ : Вид-во «Преса України», 2009. 592 с.
Ярочкин В. И. Секьюритология – наука о безопасности жизнедеятельности. М. : Ось-89, 2000. 216 с.
Розин М. Успех без стратегии: Технологии гибкого менеджмента. М. : Альпина Паблишерз, 2011. 332 с.
Psychology of Intelligence Analysis by Richards J. Heuer, Jr. URL: https://www.cia.gov/library/center-for-the-study-of-intelligence/csi-publications/books-and-monographs/psychology-of-intelligence-analysis/PsychofIntelNew.pdf

Розділ: Економіка та управління підприємствами
УДК 651.928
Отенко І. П., Комарков Д. В., Шкребень Р. П.
Стратегічний інструментарій безпеко-орієнтованого розвитку підприємства (c. 235 - 241)
Наведено стратегічний інструментарій безпеко-орієнтованого розвитку підприємства. Склад такого інструментарію становлять стратегії, механізми (координації, навчання, регулювання, збереження та захисту), організаційні способи, форми стратегічного управління економічною безпекою, а також методи вибору й узгодження адаптивних заходів, що відповідають орієнтирам розвитку підприємства. Класифікація стратегій безпеко-орієнтованого розвитку визначає пасивні та активні види стратегій: пасивного виживання, що використовують наявні можливості та є типовим способом дій для підприємства у стабільному та передбачуваному середовищі; активного виживання, що спрямовані на активний пошук та ефективне використання можливостей ринку; активного впливу на зовнішнє середовище, що включають дії з активного пошуку та створення нових можливостей для розвитку підприємства за рахунок інновацій, стратегічних компетенції та знань. Проведений аналіз діяльності машинобудівних підприємств Харківського регіону виявив особливості дій, що забезпечують їх безпеко-орієнтований розвиток. Серед пасивних дій найбільш типовими є: підтримка ліквідності та стабільності фінансового стану; забезпечення надійності техніко-технологічних процесів; дотримання режиму економії у використанні фінансово-економічних ресурсів; надання в оренду приміщень, обладнання, здійснення вантажних перевезень. До активних дій можна віднести: активне проведення досліджень ринку; наявність нових розробок та освоєння нових технологій; пошук стратегічних партнерів та освоєння нових ринків; використання нових організаційних форм кооперації та інтеграції. З метою виявлення фактичних загроз зовнішньої середи діяльності машинобудівних підприємств проведено аналіз факторів зовнішньої середи та розроблено методику оцінювання із залученням 12 експертів – менеджерів вищого рівня управління машинобудівних підприємств Харківського регіону. За результатами оцінки розроблено рекомендації щодо формування стратегічного інструментарію безпеко-орієнтованого розвитку машинобудівних підприємств.
Ключові слова: стратегічний інструментарій, підприємство, безпеко-орієнтований розвиток, стратегії, організаційні форми та способи, методика, аналіз, оцінка, рекомендації.
Рис.: 1. Табл.: 1. Бібл.: 10.

Отенко Ірина Павлівна – доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри, кафедра міжнародних економічних відносин, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця (пр. Науки, 9а, Харків, 61166, Україна)
Email: otenkoip@gmail.com
Комарков Дмитро Володимирович – аспірант, кафедра менеджменту та бізнесу, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця (пр. Науки, 9а, Харків, 61166, Україна)
Шкребень Роман Петрович – кандидат економічних наук, викладач, кафедра міжнародних економічних відносин, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця (пр. Науки, 9а, Харків, 61166, Україна)

Посилання на цю статтю:
Отенко І. П., Комарков Д. В., Шкребень Р. П. Стратегічний інструментарій безпеко-орієнтованого розвитку підприємства // Проблеми економіки. – 2018. – №2. – C. 235–241.

Список використаних у статті джерел

Матеріали з офіційного сайту Професійної асоціації корпоративного управління. URL: http://cgpa.com.ua/profesijna-spilnota/diyalnist-korporativnogo-direktora/diyalnist-korporativnogo direktora-1.html
Матеріали з офіційного сайту Українського союзу промисловців і підприємців. URL: http://uspp.ua/korporativna-bezpeka.html3
Отенко І. П., Ярошенко О. Ф. Аналітичний інструментарій управління економічною безпекою підприємства. Вісник Хмельницького національного університету. Серія : Економічні науки. 2009. № 4, Т. 2. С. 38–41.
Пономаренко В. С., Клебанова Т. С., Чернова Н. Л. Экономическая безопасность региона: анализ, оценка, прогнозирование. Харьков : ИД «ИНЖЭК», 2004. 144 с.
Зуб А. Т., Лактионов М. В. Системный стратегический менеджмент: методология и практика. М. : Генезис, 2001. 752 с.
Ярошенко О. Ф. Корпоративні конфлікти як загроза економічній безпеці підприємства. Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія : Економічні науки. 2011. Вип. 28, Ч. ІІІ. С. 113–116.
Отенко І. П. Стратегічні пріоритети підприємства : монографія. Харків : Вид-во ХНЕУ, 2008. 180 с.
Кизим М. О., Олійник А. Д., Матюшенко І. Ю., Хаустова В. Є. Можливості та загрози від членства України в СОТ для машинобудування в умовах співпраці з країнами ЄС і Митного союзу ЄврАзЕС. Бізнес Інформ. 2014. № 2. С. 59–70.
Козаченко А. В., Пономарев В. П., Ляшенко А. Н. Экономическая безопасность предприятия: сущность и механизм обеспечения : монография. Киев : Либра, 2003. 280 с.
Ляшенко О. М., Безбожний В. Л. Забезпечення соціально-економічної безпеки підприємства як функція сучасного менеджменту. Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія : Економіка. 2008. Вип. 33–1. С. 66–72.

Розділ: Економіка та управління підприємствами
УДК 658.012.2
Прохорова В. В., Давидова О. Ю.
Ієрархічна система стратегій інноваційного управління розвитком підприємств готельно-ресторанного господарства на активно-адаптивних засадах (c. 242 - 250)
Мета статті – формування ієрархічної системи стратегій інноваційного управління розвитком підприємств готельно-ресторанного господарства на активно-адаптивних засадах у сучасних ринкових умовах. У статті розглянуто зміст аналізу господарської діяльності підприємств готельно-ресторанного господарства та сутнісну характеристику інтуїтивізму, що є аналітично-інтуїтивною платформою формування ієрархічної системи стратегій інноваційного управління розвитком підприємств готельно-ресторанного господарства. Сформовано сукупність складових функціональної стратегії інноваційного управління розвитком підприємств готельно-ресторанного господарства та перелік їх альтернатив. Визначено етапи вибору альтернатив стратегії інноваційного управління розвитком підприємств готельно-ресторанного господарства. За результатами проведеного дослідження сформовано активно-адаптаційну ієрархічну систему стратегій інноваційного управління розвитком підприємств готельно-ресторанного господарства.
Ключові слова: управління, розвиток, інноваційне управління розвитком підприємств, стратегія, адаптивність, активність.
Рис.: 5. Табл.: 1. Бібл.: 13.

Прохорова Вікторія Володимирівна – доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри, кафедра економіки та менеджменту, Українська інженерно-педагогічна академія (вул. Університетська, 16, Харків, 61003, Україна)
Email: vkprohkorova@gmail.com
Давидова Оксана Юріївна – кандидат технічних наук, доцент, доцент, кафедра готельного і ресторанного бізнесу, Харківський державний університет харчування та торгівлі (вул. Клочківська, 333, Харків, 61051, Україна)
Email: davydova_oks@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Прохорова В. В., Давидова О. Ю. Ієрархічна система стратегій інноваційного управління розвитком підприємств готельно-ресторанного господарства на активно-адаптивних засадах // Проблеми економіки. – 2018. – №2. – C. 242–250.

Список використаних у статті джерел

Андрієнко В. М. Стратегічне управління підприємствами реального сектору економіки: механізми, методи, моделі : монографія. Донецьк : ДонНУ, 2012. 155 с.
Ансофф И. Новая корпоративная стратегия. СПб. : Питер, 1999. 416 с.
Ареф’єва О. В. Концептуальні основи адаптивного управління функціонуванням та розвитком підприємств. Економіка та управління. 2012. № 3. С. 107?111.
Богуш Л. Г. Підходи до формування стратегії розвитку туристичної індустрії в Україні. Туристично-краєзнавчі дослідження. 2004. Вип. 5. С. 135–155.
Воронкова А. Э. Стратегическое управление конкурентоспособным потенциалом предприятия: диагностика и организация. Луганск : ЛНУ, 2000. 310 с.
Герасимчук В. Г. Стратегічне управління підприємством. Графічне моделювання. Київ : КНЕУ, 2000. 360 с.
Дяченко Т. А. Особенности разработки стратегий фирм в условиях глобализации. Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Технічний прогрес та ефективність виробництва. 2006. № 02(1). С. 71?74.
Міщенко А. П. Стратегічне управління : навч. посіб. Київ : Центр навч. літ., 2004. 366 с.
Пономаренко В. С., Пушкар О. І., Тридід О. М. Стратегічне управління розвитком підприємства. Харків : Вид-во ХДЕУ, 2002. 640 с.
Пономаренко В. С., Тридід О. М., Кизим М. О. Стратегія розвитку підприємства в умовах кризи : монографія. Харків : ВД «ІНЖЕК», 2003. 328 с.
Портер М. Стратегія конкуренції. Київ : Основи, 1998. 390 с.
Прохорова В. В. Проценко В. М., Чобіток В. І. Формування конкурентної стратегії підприємств на засадах інноваційно-спрямованого інвестування : монографія. Харків : УІПА, 2015. 291 с.
Шершньова З. Є. Стратегічне управління : підручник. Київ : Вид-во КНЕУ, 2004. 699 с.

Розділ: Економіка та управління підприємствами
УДК 65.018:338.46
Траченко Л. А.
Процесний підхід у системах управління якістю підприємств сфери послуг (c. 251 - 257)
Метою статті є визначення ролі та місця процесного підходу в системах управління якістю та обґрунтування його інтеграції з бізнес-процесами підприємств сфери послуг. Обґрунтовано актуальність упровадження систем управління якістю на підприємствах у контексті вимог міжнародного стандарту ISO 9001:2015. Визначено роль систем управління якістю у сталому розвитку підприємств сфери послуг. Розкрито сутність процесного підходу та надано схему одиничного процесу в системі управління якістю. Досліджено основні аспекти процесного підходу в системах управління якістю та наголошено на тому, що для відповідних процесів підприємство має визначати цілі у сфері якості, входи, виходи, заходи та ресурси. Акцентовано увагу на тому, що цілі у сфері якості процесів системи управління якістю організації мають співвідноситися з її бізнес-цілями й обов’язково не повинні суперечити один одному. Виявлено ключові вигоди та переваги процесного підходу у системах управління якістю. Доведено, що першим кроком на шляху ефективного менеджменту якості має бути розуміння структури бізнес-процесів менеджерами підприємства, що дозволить їм виявляти, де знаходиться джерело сигналів, які інформують про втрати якості. Обґрунтовано інтеграцію системи управління якістю підприємства із загальним менеджментом організації. Узагальнено наявні теоретичні підходи до питань упровадження процесного підходу в бізнес-процеси підприємства. Наведено структуру стандарту ISO 9001: 2015 у форматі циклу PDCA та зазначено, що цикл Демінга дозволяє підприємству забезпечувати її процеси необхідними ресурсами, здійснювати управління ними, визначати та реалізовувати можливості для поліпшення.
Ключові слова: процесний підхід, стандарт ISO 9001:2015, сфера послуг, система управління якістю, бізнес-процес, менеджмент підприємств, цикл Демінга.
Рис.: 3. Бібл.: 17.

Траченко Людмила Анатоліївна – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра експертизи товаров та послуг, Одеський національний економічний університет (вул. Преображенська, 8, Одеса, 65082, Україна)
Email: auditor.kandidat@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Траченко Л. А. Процесний підхід у системах управління якістю підприємств сфери послуг // Проблеми економіки. – 2018. – №2. – C. 251–257.

Список використаних у статті джерел

Шмелева А. Н. Система менеджмента качества как инструмент развития организации. Современные научные исследования и инновации. 2014. № 12. URL: http://web.snauka.ru/issues/2014/12/41971
ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT) Системи управління якістю. Вимоги. Видання офіційне. Київ : ДП «УкрНДНЦ», 2016.
Мескон М., Альбер М. Основы менеджмента. М. : Дело, 1992. 702 с.
Бизнес-процессы – основа эффективного управления предприятием URL: https://www.u-b-s.ru/publikacii/biznes-processy.html
ДСТУ ISO 9000:2015(ISO 9001:2015, IDT) Основні положення та словник термінів. Видання офіційне. Київ : ДП «УкрНДНЦ», 2016.
Зяйлик М. Ф., Вівчар О. І. Процесний підхід до менеджменту якості. Інноваційна економіка. 2013. № 1. C. 191–194 URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/inek_2013_1_47
Фомичов С. К. Старостина А. О., Скрябина Н. И. Основы управления качеством : учеб. пособие. Киев : МАУП, 2000. 196 с.
Рассел Дж. П. Застосування MS ІSО 9004 для покращення діяльності. Методи менеджменту якості. 2003. № 12. С. 44–46.
Качество в истории цивилизация. Эволюция, тенденции и перспективы управления качеством : в 3 т. / под ред. Дж. Джурана. М. : Стандарты и качество, 2004. 208 с.
Єгупов Ю. А. Розвиток підходів до формування виробничої програми підприємства. Інноваційна економіка. 2016. № 3–4. С. 50–56. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/inek_2016_3-4_9
Семенова В. Г. Управління інтелектуальною власністю підприємств: теорія та практика : монографія. Одеса : Атлант, 2015. 321 с.
Безгін К. С., Гришина І. В. Порівняльний аналіз процесного та функціонального підходів до управління підприємством. Вісник економічної науки України. 2009. № 2 (16). С. 3–7.
Мальцев С. В. Процессный подход к управлению: теория и практика применения. URL: http://www.cfin.ru/itm/bpr/t&p.shtml
Киселев А. Г. Бизнес-процессы и процессный подход: как преодолеть последствия консалтингового маркетинга. URL: http://orgstructura.ru/business-processes-andprocess-approach
Собакарева А. В. Сравнение методик перехода к процессному подходу в управлении на предприятии. Проблемы современной экономики. Евразийский международный научно-аналитический журнал. 2007. № 4 (24). URL: http://www.m-economy.ru/art.php?nArtId=1731
Лисенко О. М. Системи управління якістю: особливості впровадження згідно з новою версією стандарту ISO 900. Вісник Східноєвропейського університету економіки і менеджменту. Серія : Економіка і менеджмент. 2016. № 1. С. 27–34. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vsuem_2016_1_6
Кузнецова І. О., Карпенко Ю. В. Розвиток процесного підходу у концепції загального менеджменту якості. Вісник соціально-економічних досліджень. 2012. Вип. 2. С. 121–125. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vsed_2012_2_21

Розділ: Економіка та управління підприємствами
УДК 336.658.152-047.44:334.78:339.13-027.11
Ушеренко С. В., Харченко Є. Ю.
Оцінювання інвестиційних проектів на нерозвинених ринках (c. 258 - 267)
На прикладі диверсифікованого промислового підприємства розроблений підхід до оцінки перспектив впровадження інноваційного та інвестиційного проекту виробництва продукції в умовах нерозвиненого ринку її збуту і супутніх ризиків. Обґрунтовано, що проект може бути перспективним завдяки його суспільній значущості, що полягає в отриманні економічного, соціального, екологічного ефектів від реалізації. Був розроблений методологічний підхід до оцінки альтернативних інвестиційних проектів, який забезпечує аналіз за такою схемою: обсяг ринку споживання продукції, розрахункова потужність, технологія виробництва, конкурентне середовище, характеристика споживачів. Це дозволить продемонструвати переваги та недоліки кожного альтернативного проекту на початковому етапі дослідження. Ефективність і доцільність реалізації проектів слід оцінювати за такими показниками: період окупності (PP), облікова ставка прибутковості (ARR), чиста приведена вартість (NPV), індекс прибутковості (PI), дисконтований період окупності (DPP), внутрішня норма прибутковості (IRR). При прийнятті рішення про здійснення конкретного проекту необхідно враховувати його соціальний ефект, прогноз майбутніх грошових потоків із змінами їх вартості з плином часу з урахуванням ставки дисконтування. На ринках, що розвиваються, найбільш доцільно приймати за ставку дисконтування середньозважену вартість капіталу, яка розраховується відповідно до моделі CAPM з використанням облікової ставки центрального банку як безризикової ставки, а при розрахунку премії за ризик використовувати методику А. Дамодаран, засновану на даних про кредитний рейтинг країни агентства Moody's. Визначення основних ризиків проекту можливо шляхом експертного опитування, що оцінює важливість і ймовірність виникнення індивідуального ризику. Суб'єктивність експертного опитування повинна бути зменшена шляхом визначення основних пасток. Більш глибоке дослідження впливу кожного ризику повинно проводитися з використанням концепції VaR і аналізу чутливості одночасного впливу двох ризиків на чисту приведену вартість проекту.
Ключові слова: інвестиційний проект, середньозважена вартість капіталу, модель ціноутворення на основні засоби, чиста приведена вартість, аналіз чутливості, вартісна міра ризику.
Рис.: 5. Табл.: 11. Формул: 3. Бібл.: 12.

Ушеренко Світлана Василівна – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра корпоративних фінансів і контролінгу, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана (просп. Берестейський, 54/1, Київ, 03057, Україна)
Email: usherenko_svitlana@kneu.edu.ua
Харченко Євгеній Юрійович – магістрант, кафедра корпоративних фінансів і контролінгу, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана (просп. Берестейський, 54/1, Київ, 03057, Україна)
Email: kharchenko_yevhenii@kneu.edu.ua

Посилання на цю статтю:
Usherenko S. V., Kharchenko Y. Y. Evaluation of Investment Projects in Undeveloped Markets // The Problems of Economy. – 2018. – №2. – C. 258–267.

Список використаних у статті джерел

Brealey R. A., Myers S. C. Principles of corporate finance. New York : McGrawHill, 2011. 969 р.
Brealey R., Myers S, Allen F. Principles of corporate finance. Boston : McGraw-Hill/Irwin, 2014. 659 р.
Cabedo J., Moya І. Estimating oil price Value at Risk using the historical simulation approach. Energy Economics. 2016. Vol. 25. P. 239–253.
Jorion Ph. Value at risk: The new benchmark for management financial risks. New York : McGrawHill, 2017. 603 р.
Reichmann T., Form S. Balanced Chance and Risk-Management. Controlling. 2016. 12. Jn. S. 189–198.
Sharpe W. F. A Simplified Model for Portfolio Analysis. Management Science. 2013. Vol. 9, № 2. P. 277–293.
Morgan J. P. RiskMetrics – Technical Document. URL: https://edisciplinas.usp.br/pluginfile.php/3257846/mod_resource/content/1/RiskMetrics%20-%20Techinical%20Document.pdf
Official site PJSC Vesko. URL: http://www.umginvestments.com/
Державна служба статистики України. URL: http:www.ukrstat.gov.ua
Національний банк України. URL: https://bank.gov.ua/control/uk/index
Official site of rating agency Moodys. URL: https://www.moodys.com/
Official site of A. Damodaran. URL: http://pages.stern.nyu.edu/~adamodar/

Розділ: Економіка та управління підприємствами
УДК 331.1
Щетініна Л. В., Рудакова С. Г., Лобунець І. С.
Негрошова мотивація персоналу як спосіб підвищення ефективності його роботи (c. 268 - 275)
Статтю присвячено дослідженню негрошової мотивації персоналу, аналізу нематеріальних чинників впливу на підвищення продуктивності роботи персоналу. Проаналізовано наукові публікації, присвячені питанню мотивації персоналу та її впливу на ефективність роботи працівників. Досліджено наявні теорії мотивації у контексті їх застосування для негрошового стимулювання персоналу. Проаналізовано, як популярні теорії мотивації можна застосувати в контексті негрошового стимулювання. За результатами власного соціологічного дослідження було розроблено перелік рекомендацій щодо впровадження системи негрошової мотивації працівників. Дослідження кадрового порталу та власне опитування продемонструвало, що негрошові стимули мають значний вплив на продуктивність праці персоналу, дозволяють залучити особливі категорії працівників і покращити престиж компанії. Визначено важливість наявності системи негрошової мотивації, її вплив на імідж компанії в очах працівників і переваги застосування цього виду мотивації в системі з грошовим стимулюванням. На основі проаналізованої інформації створено перелік практичних порад щодо застосування нематеріального впливу на персонал. Розроблені рекомендації містять ті, що потребують фінансування з боку адміністрації компанії, а саме: навчання персоналу, введення системи бонусів, обладнання місця для відпочинку; а також ті, що є абсолютно безкоштовними: визнавати заслуги працівників, створювати сприятливий психологічний клімат та умови для кар'єрного зростання. За результатами дослідження було визначено, що ефективна система негрошової мотивації добре доповнює грошове стимулювання, покращує імідж компанії, підвищує лояльність працівників і забезпечує зростання продуктивності праці персоналу. Питання негрошового стимулювання потребує подальшого вивчення, адже мотивація працівників завжди буде актуальна для підприємств, що прагнуть стати лідерами й ефективно застосовувати такий ресурс, як персонал.
Ключові слова: мотивація, негрошова мотивація, теорії мотивації.
Рис.: 3. Бібл.: 10.

Щетініна Людмила Валеріївна – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра управління персоналом та економіки праці, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана (просп. Берестейський, 54/1, Київ, 03057, Україна)
Email: sludval@ukr.net
Рудакова Світлана Григорівна – кандидат технічних наук, доцент, доцент, кафедра управління персоналом та економіки праці, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана (просп. Берестейський, 54/1, Київ, 03057, Україна)
Email: svetlana.rudakova.home@gmail.com
Лобунець Ірина Сергіївна – студент, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана (просп. Берестейський, 54/1, Київ, 03057, Україна)
Email: ira.LIS2018.ln@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Щетініна Л. В., Рудакова С. Г., Лобунець І. С. Негрошова мотивація персоналу як спосіб підвищення ефективності його роботи // Проблеми економіки. – 2018. – №2. – C. 268–275.

Список використаних у статті джерел

Гроші і страх: що мотивує українців на роботі // Сьогодні. URL: https://ukr.segodnya.ua
Мотивация персонала в современной организации : учеб.пособие / под общ. ред. С. Ю. Трапицына. СПб. : ООО «Книжный Дом», 2007. 240 с.
Погорєлова Т. О., Юрченко В. А. Моральне та матеріальне стимулювання праці на сучасному етапі ринкових відносин. Вісник НТУ. 2015. № 26 (1135). URL: http://vestnik.kpi.kharkov.ua/
Колот А. М., Цимбалюк С. О. Мотивація персоналу. Київ : КНЕУ, 2011. 397 с.
Вінникова І.І, Марчук С.В. Основи теорії мотивації. Київ : КНЕУ. URL: http://kneu.edu.ua
Нематеріальна мотивація персоналу — як мотивувати персонал, якщо немає грошей: 7 корисних порад та практичні приклади + професійна допомога у підвищенні мотивації співробітників // BigEnergy. URL: http://bigenergy.com.ua
Теорія мотивації Дугласа Мак-Грегора // Вікіпедія – вільна енциклопедія. URL: https://uk.wikipedia.org
Теорії мотивації В. Врума // Вікіпедія – вільна енциклопедія.URL: https://uk.wikipedia.org
Ногалес К. Теорія мотивації Альдерфера // 4BRAIN. URL: https://4brain.ru
Ногалес К. Двофакторна теорія мотивації Герцберга // 4BRAIN. URL: https://4brain.ru

Розділ: Економічна теорія
УДК 330.446:330.31::[330.342.141+330.342.151]
Булєєв І. П., Брюховецька Н. Ю.
Компаративний аналіз рушійних сил капіталістичної і соціалістичної економік: можливості застосування в Україні (c. 276 - 288)
На основі застосування формаційного підходу до розвитку економічного та суспільного устрою країн виконаний компаративний аналіз капіталістичної і соціалістичної економік. Показано неспроможність матеріалістичного вчення про суспільно-економічну формацію. Доведено неправомірність ігнорування духовності, цінностей суспільства і еліт в економічному розвитку країн. Обґрунтовано тезу про те, що базисом суспільства є не економіка, а духовність суспільства. Для розуміння рушійних сил капіталізму та соціалізму виділено економіку та хрематистику, яка слідує не природі, як економіка, а націлена на експлуатування, лихварство. Розглянуто підходи до оцінки економіки як динамічного суспільного розвитку, що постійно змінюється внутрішньо та зовні. Досліджено еволюцію капіталізму в частині підвищення кваліфікації працівників, рівня доходів, формування середнього класу, створення форм соціального забезпечення – страхування, пенсійної системи. Доведено, що залишаються незмінними глибинні основи капіталізму: індустріальна матеріально-технічна база, приватна власність на засоби виробництва, громадська форма виробництва при приватнокапіталістичній формі присвоєння, лібералізм як панівна теорія в економіці. Виявлено характерні ознаки соціалістичного способу виробництва, радянської економіки. Доведено, що все це забезпечувало застосування противитратних механізмів економічного розвитку, активне впровадження досягнень науково-технічного прогресу, віру населення в соціальну справедливість в суспільстві, турботу держави про людину і впевненість у завтрашньому дні. Надано пропозиції щодо зміни методології економічних досліджень і реальних перетворень на користь первинності фундаментальних моральних цінностей, оцінювання діяльності за натуральними, а не вартісними показниками.
Ключові слова: капіталістична економіка, соціалістична економіка, капіталізм, хрематистика.
Табл.: 1. Формул: 5. Бібл.: 39.

Булєєв Іван Петрович – доктор економічних наук, професор, головний науковий співробітник, відділ проблем економіки підприємств, Інститут економіки промисловості НАН України (вул. Марії Капніст, 2, Київ, 03057, Україна)
Email: Buleev.I.P@nas.gov.ua
Брюховецька Наталя Юхимівна – доктор економічних наук, професор, завідувач, відділ проблем економіки підприємств, Інститут економіки промисловості НАН України (вул. Марії Капніст, 2, Київ, 03057, Україна)
Email: Bryukhovetskaya@nas.gov.ua

Посилання на цю статтю:
Булеев И. П., Брюховецкая Н. Е. Компаративный анализ движущих сил капиталистической и социалистической экономик: возможности применения в Украине // Проблемы экономики. – 2018. – №2. – C. 276–288.

Список використаних у статті джерел

Философский энциклопедический словарь / гл. ред.: Л. Ф. Ильичев, П. Н. Федосеев, С. М. Ковалев, В. Г. Панов. М. : Сов. энцикл., 1983. 840 с.
Экономическая энциклопедия. Политическая экономия : в 4 т. Т. 3 / гл. ред. А. М. Румянцев. М. : Сов. энцикл., 1979. 672 с.
Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. Изд. 2. Т. 6. М., 1962. С. 6–7.
Катасонов В. Ю. Капитализм. История и идеология денежной цивилизации / науч. ред. О. А. Платонов. М. : Ин-т русской цивилизации, 2015. 1120 с.
Платонов О. А. Цивилизация // Святая Русь. Большая энциклопедия Русского народа. Русское мировоззрение. М. : Ин-т русской цивилизации, 2003. 1008 с. С. 931.
Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. М. : Соцэкгиз, 1962. 684 с.
Рикардо Д. Начала политической экономии и налогового обложения. М. : Соцэкгиз, 1955. 539 с.
Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег. М. : Соцэкгиз, 1948. 271 с.
Маршалл А. Принципы политической экономии. Т. 1. М. : Процесс, 1983. 493 с.
Панорама экономической жизни конца 20-го столетия : в 2 т. Т. 1–2 / под ред. Д. Гринуэй, М. Блини, И. Стюарт. СПб. : ГУЭФ, 2002. 1055 с.
Самуэльсон П. Экономика : в 2 т. М. : МГП «Алгон». ВИНИСИ, 1992. 740 с.
Друкер П. Задачи менеджмента в ХХI веке. М. : Вильямс, 2001. 272 с.
Советский энциклопедический словарь / гл. ред. А. М. Прохоров. М. : Сов. энцикл., 1987. 1600 с.
Ксенофонт. Домострой / перевод С. И. Соболевского ; под ред. А. А. Столярова. URL: http://ancientrome.ru/antlitr/t.htm?a=1348108000
Аристотель. Политика // Аристотель. Сочинения : в 4 т. Т. 4 / пер. С. А. Жебелева. М. : Мысль, 1983. С. 376–644.
Економічна енциклопедія : у 3 т. Т. 1 / відп. ред. С. В. Мочерний. Київ : Академія, 2000. 804 с.
Хазин М., Щеглов А.С. Лестница в небо. Диалоги о власти, карьере и мировой элите. М. : РИПОЛ классик, 2017. 624 с.
Катасонов В.Ю. Тайны капитализма // Тайны капитализма 1 (Познавательное ТВ, Валентин Катасонов). URL: https://www.youtube.com/watch?v=1-Yw3D_zUeY
Катасонов В. Ю. Цифровые финансы. Криптовалюты и электронная экономика. Свобода или концлагерь (Серия «Финансовые хроники профессора Катасонова»). М. : Книжный мир, 2017. 320 с.
Глазьев С. Ю. Экономика будущего. Есть ли у России шанс? М. : Книжный мир, 2017. 634 с.
Экономика Сталина / отв. ред. О. А. Платонов. М. : Ин-т русской цивилизации, 2014. – 410 с.
Бузгалин А. Социализация капитализма: потенциал и пределы (часть 1) // Видеозапись семинара, 28 апреля 2017 года, Государственная Дума ФС РФ. URL: https://www.youtube.com/watch?v=J9X_nmfOuWY
Вассерман А. Нас ждёт электронный социализм. URL: http://e-news.su/mnenie-i-analitika/171457-anatoliy-vasserman-nas-zhdet-elektronnyy-socializm.html
Вассерман А.А. Чем социализм лучше капитализма? М. : АСТ, 2014. 384 с.
Вассерман А. А. Чем капитализм хуже социализма? М. : АСТ, 2016. 416 с.
Богомолов О. Т., Водолазов Г. Г., Глазьев С. Ю. и др. Новое интегральное общество. М. : Книжный мир, 2016. 256 с.
Сорокин П. А. Человек. Цивилизация. Общество. М. : Изд-во полит. лит., 1992. – 941 с.
Сорокин П. А. Главные тенденции нашего времени. М. : Наука, 1997. 351 с.
Шумпетер Й. А. Теория экономического развития. М. : Директмедиа Паблишинг, 2008. 401 с.
Валовий внутрішній продукт. // МІНФІН. URL: https://index.minfin.com.ua/economy/gdp/
GDP per capita, PPP (current international $). URL: https://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.PCAP.PP.CD?view=map&year_high_desc=false
Хазин М. Трамп сдал всех воров в правительстве РФ. URL: https://www.youtube.com/watch?v=idiJ4RkYIcM
GDP per capita (current US$). URL: https://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.PCAP.CD
Украина вошла в тройку самых несчастных стран мира. URL: https://zn.ua/UKRAINE/ukraina-voshla-v-troyku-samyh-neschastnyh-stran-mira-265204_.html
Булеев И. П., Брюховецкая Н. Е. Институциональный поход развития экономики: секторальный и региональный аспекты. Прометей. 2014. № 2. С. 197–206.
Булєєв І. П., Брюховецька Н. Ю. Конкуренція: деякі аспекти теорії і практики. Проблеми економіки. 2015. № 4. C. 253–259.
Булеев И. П. Экономика Украины на современном этапе: институциональный аспект. Вісник економічної науки України. 2015. № 1 (28). С. 26–34.
Булеев И. П. Некоторые аспекты функционирования экономики Украины на современном этапе ее развития. Проблемы экономики. 2015. № 1. C. 49–58.
Булеев И. П., Брюховецкая Н. Е. Формирование институциональной среды в трансформируемых экономиках постсоциалистических стран. Проблемы экономики. 2016. № 4. C. 13–21.

Розділ: Економічна теорія
УДК 330.101.5
Панчишин С. М., Грабинська І. В.
Про політичну економію та аналітичну економіку як галузі економічного знання (c. 289 - 295)
Статтю присвячено методологічному дискурсу щодо окремих аспектів удосконалення вітчизняної економічної терміносистеми й об`єктивних змін у вітчизняній економічній науці та освіті в кінці ХХ – на початку ХХІ ст., що є відображенням змін як у системі економічного знання, так і трансформаційних змін у господарській практиці. Обґрунтовано необхідність і доречність вживання у вітчизняній економічній терміносистемі як відповідність англомовному терміну «Economics» – «аналітична економіка», що віддзеркалює аналіз як серцевинний метод пізнання економічної дійсності і водночас органічне поєднання теоретичної та прикладної економіки. Отримав подальшого розвитку теоретико-методологічний підхід американського економіста Г. Веріана до аналізу співвідношення «Economic Theory» та «Economics», що дало підстави тлумачити економічну теорію як метод або інструмент аналітичної економіки (Economics). На основі аналізу особливостей еволюції політичної економії упродовж останніх двох століть зроблено висновок про те, що політична економія стала одним із авангардних напрямків розвитку сучасної економічної науки, своєрідним інтерфейсом між аналітичною економікою і політичними науками, що акцентує увагу на проблемах досягнення соціальної ефективності та пояснює, як політичні інституції та економічна система впливають одна на одну. Проаналізовано досвід західних університетів у програмуванні освітніх спеціалізацій у межах «Economics», який передбачає виокремлення низки освітніх програм (Екологічна економіка, Міжнародна економіка, Бізнес-економіка, Економіка розвитку, Економіка охорони здоров`я та ін.), використання якого надасть змогу наблизити українську економічну освіту до господарської практики та сприятиме її інтеграції у світовий освітній та господарський простір.
Ключові слова: аналітична економіка, політична економія, економічна теорія, терміносистема, політичні інститути, соціальна ефективність, метод науки, ,освітня програма.
Бібл.: 14.

Панчишин Степан Михайлович – доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри, кафедра аналітичної економії та міжнародної економіки, Львівський національний університет ім. І. Франка (вул. Університетська, 1, Львів, 79000, Україна)
Email: stepan.panchyshyn@lnu.edu.ua
Грабинська Ірина Володимирівна – кандидат економічних наук, професор, професор, кафедра аналітичної економії та міжнародної економіки, Львівський національний університет ім. І. Франка (вул. Університетська, 1, Львів, 79000, Україна)
Email: iryna.hrabynska@lnu.edu.ua

Посилання на цю статтю:
Панчишин С. М., Грабинська І. В. Про політичну економію та аналітичну економіку як галузі економічного знання // Проблеми економіки. – 2018. – №2. – C. 289–295.

Список використаних у статті джерел

Гриценко А. А. Економічна теорія: предмет, логіка і структура // Проблеми викладання економічної теорії : матеріали Всеукр. наук.-метод. конф. (Київ, 26–27 квіт. 1999 р.). Нормативні програми навчальних дисциплін з економічної теорії (для бакалавра з економіки та підприємництва). Київ : КНЕУ, 1999. С. 13–20.
Громадське обговорення проекту наказу Про затвердження Переліку спеціалізацій підготовки здобувачів вищої освіти ступенів бакалавра та магістра за спеціальністю 051 «Економіка» // Міністерство освіти і науки України. Опубл. 22.08.2017 р. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/gromadske-obovorennya-proektu-nakazu-pro-zatverdzhennya-pereliku-specializacij-pidgotovki-zdobuvachiv-vishoyi-osviti-stupeniv-bakalavra-ta-magistra-za-specialnistyu-051-ekonomika
Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти : Постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 № 266. URL: zakon5.rada.gov.ua/laws/show/266-2015-п
Савчук В. С. Місце і роль політекономії у блоці дисциплін економічної теорії // Проблеми викладання економічної теорії : матеріали Всеукр. наук.-метод. конф. (Київ, 26–27 квіт. 1999 р.). Нормативні програми навчальних дисциплін з економічної теорії : (для бакалавра з економіки та підприємництва). Київ : КНЕУ, 1999. С. 5–13.
Balaam D. N., Veseth M. A. Political Economy // Encyclopedia Britannica. URL: https://www.britannica.com/topic/political-economy
Besley T. The New Political Economy. The Economic Journal. 2007. Vol. 117. P. 570–587.
Brown E. H., Brown W. A. Labour Economics // Encyclopedia Britannica. URL: https://www.britannica.com/topic/labour-economics
Case K. E., Fair R. C., Oster S. M. Principles of Microeconomics. Prentice Hall, 2012. 471 p.
Groenewegen P. «Political Economy» and «Economics» // The New Palgrave: The world of economics /edited by John Eatwell, Murray Milgate, Peter Newman. London : Macmillan Press, 1991. P. 556–563. 756 p.
Hicks J. ‘Revolutions’ in economics // Latsis S. (ed.) Method and Appraisal in Economics. Cambridge : Cambridge University Press, 1976. 229 p.
King J. E. The Origin of the Term ‘Political Economy. Journal of Modern History. 1948. Vol. 20, No. 3. Р. 230–231.
Kling A. How effective is Economic Theory? // National Affairs. No. 35. Spring 35. URL: https://www.nationalaffairs.com/publications/detail/how-effective-is-economic-theory
Macleod H. D. What is Political Economy? // Contemporary Review. – Volume XXV. December, 1874 – May, 1875. P. 871–893. URL: https://books.google.com.ua/books?id=zfUIAAAAIAAJ&pg=PA871&redir_esc=y#v=onepage&q=Political&f=false
Varian H.R. What Use is Economic Theory? // Variants in Economic Theory: Selected Works of Hal R. Varian. Economists of the Twentieth Century. Edward Elgar Pubishing, 2000 Р. 352–381. 392 p.

Розділ: Фінанси та банківська справа
УДК 336.226.212.1:336.14:352
Дуб А. Р.
Оподаткування нерухомості: світовий досвід та українські реалії (c. 296 - 303)
Частка надходжень від податку на нерухоме майно, відмінне від земельних ділянок, у податкових надходженнях місцевих бюджетів в Україні значно нижче, ніж у країнах світу. Мета статті полягає у виявленні на основі аналізу світового досвіду оподаткування нерухомості проблем, які пов’язані з незначною часткою податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в надходження місцевих бюджетів України, та пошуку можливих шляхів їх вирішення. Нами проведено аналіз значення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в складі податкових надходжень місцевих бюджетів та у групі податків із власності у країнах світу. Виявлено, що оподаткування нерухомості є вагомим джерелом фінансових ресурсів на місцевому рівні в багатьох зарубіжних країнах. Обґрунтовано доцільність справляння податку на нерухомість. Розкрито підходи до встановлення бази оподаткування нерухомості, висвітлено їх переваги та недоліки. Охарактеризовано повноваження органів місцевого самоврядування щодо визначення бази оподаткування, встановлення ставки податку та пільг. Висвітлено систему оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельних ділянок, в Україні. Оцінено обсяги надходжень податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в податкових надходженнях місцевих бюджетів в Україні. З’ясовано, що неповнота Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відсутність наближеної до ринкової вартості нерухомості бази оподаткування та політичної волі органів місцевого самоврядування щодо посилення заходів із збільшення податкових надходжень з нерухомого майна є основними причинами незначної ролі надходжень від оподаткування нерухомості у складі податкових надходжень місцевих бюджетів в Україні. Запропоновано шляхи підвищення надходжень до місцевих бюджетів від оподаткування нерухомості через переоблік усієї нерухомості та внесення змін у механізм адміністрування податку, зокрема, в частині бази оподаткування та ставок.
Ключові слова: нерухомість, податок на нерухоме майно, місцевий бюджет, база оподаткування, ринкова вартість, органи місцевого самоврядування.
Рис.: 3. Бібл.: 12.

Дуб Андрій Романович – кандидат економічних наук, доцент, старший науковий співробітник, відділ регіональної фінансової політики, Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України (вул. Козельницька, 4, Львів, 79026, Україна)
Email: oak_an@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Дуб А. Р. Оподаткування нерухомості: світовий досвід та українські реалії // Проблеми економіки. – 2018. – №2. – C. 296–303.

Список використаних у статті джерел

Атаманчук Н. Мировой опыт налогообложения недвижимого имущества и возможности его внедрения в Украине. Legea Si Viata (Закон и жизнь). 2015. № 5/4. С. 3–6.
Бобошко Н. М. Теория и практика налогообложения недвижимости // Инновационное развитие экономики. 2013. № 2. С. 48–51.
Strovolidis G., Vappas T. A Comparative Study on Real Estate Property Taxation in Europe. UIPI Taxation Committee. URL: http://uipi.com/new/wp-content/uploads/2014/12/UIPI-Comparative-Analysis-on-Real-Estate-Taxation-2013.pdf
Домнина С. В., Айгорова Т. П., Исмагилова И. О., Садовникова С. В. Новый налог на недвижимость: плюсы и минусы. Основы экономики, управления и права. 2014. № 6. С. 28–33.
Дубровський В., Черкашин В. Як удосконалити податок на нерухоме майно в Україні? Київ : ЄІДЦ, 2016. 39 с. URL: http://euinfocenter.rada.gov.ua/uploads/documents/28998.pdf
OECD. Revenue Statistics 2016. URL: http://www.oecd-ilibrary.org/taxation/revenue-statistics_19963726
Council Tax. URL: https://www.gov.uk/council-tax/who-has-to-pay
Corporate Taxes in Sweden. The Swedish Trade & Invest Council. URL: https://www.business-sweden.se/contentassets/ed79d90e6aa84f0cbd4ac281ac5aa460/7.-corporate-taxes-in-sweden.pdf
Deloitte. Tax guides and highlights. URL: https://dits.deloitte.com/#TaxGuides
Guide to Taxes on Real Estate in Central and Eastern Europe. Edition 2017. URL: https://home.kpmg.com/yy/en/home/insights/2018/02/guide-to-taxes-on-real-estate-in-central-and-eastern-europe-2017.html
Almy R. R. Property Tax Regimes in Europe. Nairobi : UN-HABITAT, 2013, 74 s. URL: https://unhabitat.org/books/property-tax-regimes-in-europe/
Податковий кодекс України : Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/main/2755-17

Розділ: Фінанси та банківська справа
УДК 336.71
Заруцька О. П.
Обґрунтування можливості впровадження системи аналізу регульованого фондового ринку (c. 304 - 309)
У статті подано обґрунтування необхідності впровадження системи аналізу в діяльність регульованого фондового ринку з метою виявлення фактів маніпулювання. В цьому аспекті наведено можливості математичного групування однорідних елементів складних економічних систем для аналізу та моніторингу їх стану. Формування структурно-функціональних груп проведено з використанням нейронної мережевої моделі кластеризації – самоорганізаційних карт Кохонена. Запропоновані методи структурно-функціональних груп вже використовувалися для ранньої діагностики загроз втрати фінансової стабільності банків та класифікації їх бізнес-моделей. Відповідний інструментарій пропонується поширити для аналізу та моніторингу фондового ринку з метою виявлення операцій із підвищеним ризиком маніпулювання. Ефективний та об’єктивний моніторинг будь-якого сегмента фінансового ринку потребує виокремлення об’єктів підвищеного ризику та використання сучасних методів обробки даних звітності. Стабільність розвитку ринку багато в чому визначається наявністю чітких правил і зрозумілих заборон, доведених до учасників ринку. Для належного виконання функцій державного регулятора фондового ринку необхідні методичні розробки, що міститимуть умови контролю, застосування заходів впливу, санкції за їх порушення. Прозорі й однозначні формулювання створюють необхідне підґрунтя для злагодженої роботи учасників ринків. Розвиток відповідного інструментарію потребує сучасних математичних методів, у тому числі використання методу структурно-функціональних груп.
Ключові слова: моніторинг фондового ринку, маніпулювання на ринку, кластерний аналіз, нейронні мережі, структурно-функціональні групи, Директива 2014/57/ЄС.
Бібл.: 16.

Заруцька Олена Павлівна – доктор економічних наук, завідувач кафедри, кафедра грошового обігу та банківської справи, Університет митної справи та фінансів (вул. Володимира Вернадського, 2/4, Дніпро, 49004, Україна)
Email: helenazarutskaya@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Заруцька О. П. Обґрунтування можливості впровадження системи аналізу регульованого фондового ринку // Проблеми економіки. – 2018. – №2. – C. 304–309.

Список використаних у статті джерел

Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні : Закон України від 30.10.1996 № 448/96-ВР // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/448/96-%D0%B2%D1%80
Про ринки капіталу та організовані товарні ринки : Проект Закону України від 01.09.2017 № 7055 // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=62443
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу : Проект Закону України від 04.07.2018 № 6303-д. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=64343
Методичні рекомендації зі встановлення наявності ознак маніпулювання цінами на фондовому ринку : Наказ Голови НКЦПФР № 445 від 19.08.2013. Київ : НКЦПФР, 2013. 25 с.
Порядок запобігання маніпулюванню цінами під час здійснення операцій з цінними паперами на фондовій біржі : Рішення ДКЦПФР від 14.06.2011 № 716 // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon.rada.gov.ua/go/z1045-11
Аникин В. И. Визуальное табличное моделирование клеточных автоматов в Microsoft Excel : монография. Тольятти : ПВГУС, 2013. 324 с.
Дебок Г. Анализ финансовых данных с помощью самоорганизующихся карт. М. : АЛЬПИНА, 2001. 317 с.
Заруцька О. П. Банківський нагляд з використанням структурно- функціонального аналізу: теорія, світовий і вітчизняний досвід : монографія. Суми : ДВНЗ «УАБС НБУ», 2013. 379 с.
Кошовий О. Фондовий ринок: що відбувається з експертним забезпеченням? Юридична газета. 2018. № 24–25. С. 42–43.
Кошовий О. Що не так с законопроектами НКЦПФР? // ZN.UA. 2018. URL: https://dt.ua/ECONOMICS/scho-ne-tak-z-zakonoproektami-nkcpfr-282689_.html
Любіч О. О., Бортніков Г. П., Панасенко Г. О. Аналіз бізнес-моделі державних банків в Україні. Фінанси України. 2016. № 10. С. 7–38.
Ляховец А. В. Кластеризация с помощью нейронной сети Кохонена и модифицированного алгоритма иерархической кластеризации Хамелеон в различных предметных областях. Реєстрація, зберігання і обробка даних. 2013. Т. 15, № 1. С. 53–58.
Реєстр справ про правопорушення на ринку цінних паперів на веб-сайті НКЦПФР. URL: https://www.nssmc.gov.ua/enforcement/?type=enforcements&filter_type_offender=&filter_offense_type=900&search=#win2
Павлов Р. А. Рання діагностика банкрутства банків : дис. … канд. екон. наук : 08.00.08. Дніпропетровськ, ДНУ, 2008. URL: https://essuir.sumdu.edu.ua//bitstream/123456789/51370/7/Pavlov_%20Rannia_diahnostyka%20.pdf
Тертишник В., Кошовий О. Доктринальні проблеми відповідальності за зловживання на фондовому ринку. Підприємництво, господарство і право. 2018. № 6. С. 283–288.
Severin E. Self organizing maps in corporate finance: Quantitative and qualitative analysis of debt and leasing Self organizing maps in corporate finance: Quantitative and qualitative analysis of debt and leasing. Neurocomputing. 2010. Vol. 73, no. 10–12. P. 2061–2067.

Розділ: Фінанси та банківська справа
УДК 336:338.4
Ільчук В. П., Шпомер Т. О.
Фінансове забезпечення сталого розвитку підприємств реального сектора економіки (c. 310 - 316)
Розкрито роль і значення фінансового забезпечення у розвитку суспільного виробництва. Наведено ретроспективний огляд визначень поняття «фінансове забезпечення». Виходячи з системного аналізу розглянутих понять запропоновано авторське тлумачення зазначеного терміна на основі формалізації етапів процесу фінансового забезпечення. Розглянуто складові потенціалу фінансового забезпечення, що сприяють задоволенню потреб у фінансуванні інвестиційних та інноваційних проектів. Запропоновано схему загального підходу до процесу фінансового забезпечення на різних соціально-економічних рівнях господарювання, що охоплює визначення політики фінансового забезпечення галузі, регіону, країни, розробку стратегії як системи заходів для реалізації загального напряму інвестиційного забезпечення в рамках інвестиційної політики та безпосередню розробку механізму фінансового забезпечення, який включає послідовні практичні дії щодо пошуку, залучення та використання фінансових ресурсів. Визначено критерії оцінки фінансового забезпечення відтворення основних засобів виробничих підприємств.
Ключові слова: фінансове забезпечення, сталий розвиток, системний аналіз, інвестиційна політика, фінансові ресурси, відтворення основних засобів.
Рис.: 4. Табл.: 2. Бібл.: 14.

Ільчук Валерій Петрович – доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри, кафедра фінансів, банківської справи та страхування
Email: ivp5@ukr.net
Шпомер Тетяна Олександрівна – аспірант, кафедра фінансів, банківської справи та страхування
Email: tanya_shpomer@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Ільчук В. П., Шпомер Т. О. Фінансове забезпечення сталого розвитку підприємств реального сектора економіки // Проблеми економіки. – 2018. – №2. – C. 310–316.

Список використаних у статті джерел

Васечко Л. Співвідношення понять «фінансовий механізм», «механізм фінансування», «фінансове забезпечення», «фінансове регулювання». Вісник Львівського університету. Серія економічна. 2009. Вип. 41. С. 118–122.
Василик О. Д. Теорія фінансів : підручник. Київ : НІОС, 2000. 416 с.
Венгер В. В. Фінанси : навч. посіб. Київ : ЦУЛ, 2009. 432 с.
Возняк Г. В. Фінансове забезпечення інноваційної діяльності промислових підприємств України : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.04.01. Львів, 2006. 20 с.
Голуб Ю. О. Кредитна складова фінансового забезпечення діяльності суб'єктів господарювання : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.08. Харків, 2011. 20 с.
Жукова Ю. М. Макроекономічний механізм фінансування науки в Україні : автореф. … канд. екон. наук : 08.01.01. Київ, 2000. 15 с.
Забаштанський М. М. Фінансове забезпечення комунальної сфери : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.08. Ірпінь, 2009. 21 с.
Кіщенко Г. В. Фінансове забезпечення розвитку суб’єктів нафтового бізнесу : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.08. Київ, 2011. 20 с.
Колодізєв О. М. Фінансове забезпечення інноваційного розвитку національної економіки : дис. … д-ра екон. наук : 08.00.08. Харків, 2010. 556 с.
Кривоног О. Л. Фінансове забезпечення господарської діяльності суб’єктів малого підприємництва : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.08. Київ, 2007. 24 с.
Москаль О. І. Фінансове забезпечення розвитку агропромислового виробництва регіону (на матеріалах Чернівецької області) : автореф. дис. … канд. екон. наук : 08.04.01. Київ, 2001. 16 с.
Нехайчук Д. В. Фінансове забезпечення розвитку підприємств водогосподарського комплексу регіону : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.08. Одеса, 2008. 23 с.
Осьмірко І. В. Система фінансового забезпечення інноваційного розвитку: поняття, структура та принципи функціонування. Бізнес Інформ. 2012. № 7. С. 47–49.
Федосов Ю.О. Фінансове забезпечення розвитку інноваційної системи України : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.08. Чернігів, 2016. 20 с.

Розділ: Фінанси та банківська справа
УДК 351.72
Крівцова Т. О., Лядова Ю. О.
Тенденції розвитку аудиту державних фінансів у контексті реформування системи державного фінансового контролю (c. 317 - 327)
Метою цієї статті є теоретичне обґрунтування тенденцій розвитку аудиту державних фінансів у контексті реформування системи державного фінансового контролю в Україні та надання практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності функціонування системи державного фінансового контролю з урахуванням тенденцій розвитку аудиту державних фінансів в Україні. В статті використано такі методи дослідження: індукції та дедукції, аналізу та синтезу, причинно-наслідкового зв’язку, статистичного аналізу. Аналіз і дослідження нормативно-правових актів, а також результатів діяльності Державної аудиторської служби України дозволив визначити методологічний та кадровий напрями реформування системи державного фінансового контролю в Україні. Систематизовано здобутки та намічено заходи стосовно впровадження та розвитку аудиту державних фінансів у діяльності органів державного сектора та Державної аудиторської служби. В результаті аналізу наукових праць, вітчизняного та міжнародного законодавства узагальнено класифікацію аудиту державних фінансів як форми державного фінансового контролю в контексті реформування системи державного фінансового контролю. Обґрунтовано напрями підвищення ефективності функціонування системи державного фінансового контролю з урахуванням тенденцій розвитку аудиту державних фінансів в Україні. Практична реалізація визначених тенденцій розвитку аудиту державних фінансів дозволить підвищити ефективність реформування системи державного фінансового контролю, що є однією з визначальних складових реформи системи управління державними фінансами, а отже, і фінансової безпеки держави. У зв’язку з цим подальші розробки має сенс зосередити на вивченні провідного досвіду розвинутих країн світу та світових тенденцій у сфері здійснення аудиту державних фінансів вищими органами аудиту.
Ключові слова: контроль, державний фінансовий контроль, аудит державних фінансів, аудит державного сектора, реформування системи державного фінансового контролю, Державна аудиторська служба України.
Рис.: 5. Бібл.: 60.

Крівцова Тетяна Олександрівна – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра обліку і бізнес-консалтингу, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця (пр. Науки, 9а, Харків, 61166, Україна)
Email: krtatyana078@ukr.net
Лядова Юлія Олександрівна – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра обліку і бізнес-консалтингу, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця (пр. Науки, 9а, Харків, 61166, Україна)
Email: uliia.liadova@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Krivtsova Т. О., Liadova Y. O. Trends in the Development of Audit of Public Finances in the Context of Reforming the System of Public Financial Control // The Problems of Economy. – 2018. – №2. – C. 317–327.

Список використаних у статті джерел

Концепція розвитку системи управління державними фінансами : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.09.2012 № 633-р // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/633-2012
Стратегія реформування системи управління державними фінансами на 2017–2020 роки : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.02.2017 № 142-р. // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/142-2017
Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони : Міжнародний документ від 27.06.2014 // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/984_011pdf.
Стратегія сталого розвитку «Україна – 2020» : Указ Президента України від 12.01.2015 № 5/2015 // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5/2015#n10
Концепція розвитку державного внутрішнього фінансового контролю на період до 2017 року : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.05.2005 № 158 // Урядовий портал. URL: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/17381979
Конституція України : Закон України 28.06.1996 № 254к/96-ВР // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80
Бюджетний кодекс України : Закон України від 09.07.2010 № 2478-VI // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2456-17&p=1282847394309931
Господарський кодекс України : Закон України від 16.01.2003 № 436-IV // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/436-15
Цивільний кодекс України : Закон України від 16.01.2003 № 435-IV // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15
Про Рахункову палату : Закон України від 02.07.2015 № 576-VIII // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/576-19
Лімська декларація керівних принципів аудиту державних фінансів // Рахункова палата України. URL: http://www.ac-rada.gov.ua/control/main/uk/publish/article/
Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні : Закон України від 26.01.1993 № 2939-XII // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-12
Про утворення Державної аудиторської служби України : Постанова Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 868 // Урядовий портал. URL: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=248594452
Про затвердження Положення про Державну аудиторську службу України : Постанова Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/43-2016-%D0%BF
Порядок проведення Державною аудиторською службою, її територіальними органами державного фінансового аудиту окремих господарських операцій : Постанова Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 214 // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/214-2014-%D0%BF
Про затвердження Порядку проведення Державною аудиторською службою, її територіальними органами державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм : Постанова Кабінету Міністрів України від 10.08.2004 № 1017 // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1017-2004-%D0%BF
Про затвердження Порядку проведення Державною аудиторською службою, її територіальними органами державного фінансового аудиту виконання місцевих бюджетів : Постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 698 // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/698-2007-%D0%BF
Порядок проведення Державною аудиторською службою, її територіальними органами державного фінансового аудиту діяльності суб'єктів господарювання : Постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.2006 № 361 // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/361-2006-%D0%BF
Деякі питання утворення структурних підрозділів внутрішнього аудиту та проведення такого аудиту в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади : Постанова Кабінету Міністрів України від 28.09.2011 № 1001 // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1001-2011-%D0%BF
Про затвердження Стандартів внутрішнього аудиту : Наказ Міністерства фінансів України від 04.10.2011 № 1247 // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1219-11
Кодекс етики працівників підрозділу внутрішнього аудиту : Наказ Міністерства фінансів України від 29.09.2011 № 1217 // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/zll95-ll
Про затвердження форми звітності № 1-ДВА (піврічна) «Звіт (зведений звіт) про результати діяльності підрозділу внутрішнього аудиту в міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, в Раді міністрів Автономної Республіки Крим, в обласній, Київській або Севастопольській міській державній адміністрації» та інструкції про її складання та подання : Наказ Міністерства фінансів України від 27.03.2014 № 347 // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z04lO-14
Международные стандарты для высших органов финансового контроля (аудита) (ISSAI) // Организация высших органов финансового контроля Европы (EUROSAI). URL: https://www.eurosai.org
Международные стандарты высших органов аудита (The International Standards of Supreme Audit Institutions) (ISSAI) // Международная организация высших органов финансового контроля (INTOSAI). URL: http://www.intosai.org
INTOSAI GOV 9120 «Internal Control: Providing a Foundation for Accountability in Government». URL: http://www.issai.org/media(599,1033)/INTOSAI_GOV_9120_E.pdf
Міжнародні стандарти професійної практики внутрішнього аудиту (Стандарти). Редакція: трав. 2013 р. / пер. з англ. ВГО «Ін-т внутр. аудиторів України (IIА)». URL: http://na.theiia.org/standards-guidance/Public%20Documents/IPPF%2O2O13962OUkrainian.pdf
Основні положення Міжнародної професійної практики внутрішнього аудиту. Практичні рекомендації. Редакція: трав. 2013 р. / пер. з англ. ВГО «Ін-т внутр. аудиторів України». URL: https://na.theiia.org/standards-guidance/mandatory-guidance/Pages/Standards.aspx
Виссер А. XXI век и наши дальнейшие перспективы. EUROSAI. 2015. № 21. С. 92–94.
De Koning R. PIfC in the context of European Union Enlargement. SIGMA Public Management Forum. 1999. Vol. 6. Р. 4–5.
Конинг Р. Государственный внутренний финансовый контроль. Словения, 2007. 209 с.
Мозер Й. Вклад ВОФК в добросовестное управление и устойчивое развитие благодаря содействию прозрачности и подотчетности государственной администрации. EUROSAI. 2015. № 21. С. 102–105.
Публічний звіт про діяльність Державної аудиторської служби України за 2017 рік. URL: http://dkrs.kmu.gov.ua/kru/doccatalog/document?id=137772
Середньостроковий план пріоритетних дій Уряду до 2020 року та плани пріоритетних дій Уряду // Урядовий портал. URL: https://www.kmu.gov.ua
Басанцов І. Інститут державного фінансового контролю: вдосконалення на часі. Фінансовий контроль. 2009. № 4. С. 44–48.
Контроль у бюджетних установах: теорія та практика : монографія / заг. ред. Л. В. Дікань. Харків : ХНЕУ ім. С. Кузнеця, 2016. 332 с.
Реформування фінансового контролю в Україні: проблемні питання та напрями їх вирішення : монографія / за заг. ред. Л. В. Дікань. Харків : ХНЕУ ім. С. Кузнеця, 2015. 220 с.
Дмитренко Г. В. Фінансовий контроль в Україні: проблеми і шляхи розвитку : монографія. Київ : К.І.С., 2010. 374 с.
Зубілевич С. Нові вимоги до аудиту в ЄС. Бухгалтерський облік і аудит. 2004. № 7. С. 55–60.
Івашова Л. М., Гнезділова О. М., Волик Н. Г. Фінансовий контроль і аудит: реалії та перспективи розвитку : монографія. Запоріжжя : Вид-во КПУ, 2012. 260 с.
Клець Л. Є. Державний фінансовий контроль бюджетних установ в Україні. Економіка промисловості. 2008. № 3. С. 28–37.
Любенко А. М. Концептуальні засади державного фінансового контролю відповідно до міжнародних стандартів : монографія. Київ : УБС НБУ, 2014. 406 с.
Милостних О. О. Державний фінансовий контроль є невід'ємною частиною державного управління. Культура народов Причерноморья. 2008. № 125. С. 21–22.
Михайлова Н. В. Вдосконалення державного фінансового контролю в Україні. Вісник Хмельницького національного університету. 2011. № 5, Т. 4. С. 117–119.
Фінансовий контроль бюджетних ресурсів : монографія / за заг. ред. Є. В. Мниха. Київ : КНТЕУ, 2008. 186 с.
Пожар Т. О. Концептуальні основи побудови структури органів державного фінансового контролю на засадах «новітнього державного врядування». Економіка і управління. 2012. № 3. С. 77–85.
Рудніцька Р. Державний аудит як частина системи фінансового контролю в Україні. Демократичне врядування. 2011. Вип. 6. URL: http://www.lvivacademy.com/vidavnitstvo_1/visnik6/fail/+Rudnitska.pdf
Скорба О. А. Державний фінансовий контроль та державний фінансовий аудит: методичні та практичні підходи // Проблеми, сучасний стан та перспективи розвитку обліку, аналізу та аудиту : зб. тез за матеріалами І Міжнар. наук-практ. конф. (11–13 трав. 2012 р.). Житомир : ЖДТУ, 2012. С. 243–247.
Слободяник Ю. Б. Формування системи державного аудиту в Україні : монографія. Суми : ФОП Наталуха А. С., 2014. 321 с.
Стефанюк І. Б. Державний фінансовий контроль: класифікаційні характеристики. Вісник КНТЕУ. 2011. № 4. С. 42–51.
Сюркало Б. І. Державний фінансовий контроль в контексті сталого економічного розвитку. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2012. № 2. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Duur_2012_2_11
Трофімова Л. В. Про визначення окремих понять, пов'язаних з фінансовою діяльністю держави. Часопис Київського університету права. 2010. № 2. С. 151–156.
Хмельков А. В. Формування цілісної системи державного фінансового контролю в Україні : монографія. Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2012. 292 с.
Чумакова И. Ю. Инновационные механизмы развития государственного финансового контроля в Украине. Terra Economicus. 2013. Т. 11, № 1 (3). С. 86–92.
Шевчук О. А. Державний фінансовий контроль: питання теорії та практики : монографія. Київ : УБС НБУ, 2013. 431 с.
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання фінансовим правопорушенням, забезпечення ефективного використання бюджетних коштів, державного і комунального майна : Закон України від 15.12.2005 № 3202-ІV // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3202-15
Лядова Ю. О. Класифікація державного аудиту як складової державного фінансового контролю. Економіка: реалії часу. 2015. № 4 (20). С. 161–166. URL: http://economics.opu.ua/files/archive/2015/n4.html
Крівцова Т. О. Внутрішній аудит державних фінансів: перспективні напрями розвитку. Управління розвитком. 2016. № 4. С. 38–49.
Крівцова Т. О., Владімірова Н. П. Розвиток державного фінансового контролю: європейський досвід // Економічний розвиток і спадщина Семена Кузнеця : матеріали Міжнар. наук. конф. (м. Харків, 26–28 квітня 2016 р.). Харків : ФОП Лібуркіна Л. М., 2016. С. 138–142.
Звіт про результати діяльності Держфінінспекції та її територіальних органів за січень – грудень 2017 року // Державна аудиторська служба України. URL: http://www.dkrs.gov.ua/kru/uk/publish/
Результати діяльності підрозділів внутрішнього аудиту // Державна аудиторська служба України. URL: http://www.dkrs.gov.ua/kru/uk/publish/

Розділ: Фінанси та банківська справа
УДК 336.14.352
Кузькін Є. Ю.
Формування фіскального простору місцевого самоврядування в умовах децентралізації державних фінансів (c. 328 - 334)
Метою дослідження у роботі є теоретичне обґрунтування структурної побудови та визначення особливостей формування фіскального простору місцевого самоврядування в умовах децентралізації державних фінансів. Визначено основні підходи до ідентифікації сутності фіскального простору: цільовий; кількісний; ресурсний; видатковий; результативний; динамічний; інституціональний. Встановлено передумови набуття місцевою владою реальної суб’єктності у фіскальній сфері в рамках процесу децентралізації державних фінансів і реформування системи міжбюджетних відносин в Україні. Запропоновано визначення сутності та надано підхід щодо структуризації фіскального простору місцевого самоврядування як сукупності локалізованих у межах певної території економічних процесів і господарських відносин, результати здійснення яких у рамках дії податкового та бюджетного механізмів держави визначають на основі розробки та реалізації активної фіскальної політики фінансовий потенціал, що може бути використаний для реалізації органами самоврядування на місцевому рівні діапазону рішень у сфері регіонального розвитку в межах дотримання вимог та обмежень щодо збереження стійкості фінансового стану держави та її регіонів. Доведено, що формування фіскального простору місцевого самоврядування являє собою складну послідовність розгортання економічних явищ і процесів, в ході здійснення яких відбувається утворення податкового потенціалу, бюджетного потенціалу, бюджетної ємності.
Ключові слова: фіскальний простір, фіскальна політика, оподаткування, державні фінанси, державний бюджет, бюджетний потенціал, бюджетна ємність.
Рис.: 1. Бібл.: 15.

Кузькін Євген Юрійович – кандидат економічних наук, доцент, директор, Департамент місцевих бюджетів, Міністерство фінансів України (вул. М. Грушевського, 12/2, Київ, 01008, Україна)
Email: kuzkinevgenyu@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Кузькін Є. Ю. Формування фіскального простору місцевого самоврядування в умовах децентралізації державних фінансів // Проблеми економіки. – 2018. – №2. – C. 328–334.

Список використаних у статті джерел

Бияков О. А. Теория экономического пространства: методологический и региональный аспекты : монография. Томск : Изд-во Томского ГУ, 2004. 203 с.
Дьякова Е. Б., Перекрестова Л. В. Применение концепции фискального пространства в мировой практике и ее адаптация в регионах России. Управление экономическими системами. 2012. № 12. URL: http://www.uecs.ru/uecs-48-482012/item/1835-2012-12-21-10-33-33
Єфименко Т. І. Фіскальний простір антикризового регулювання : монографія. Київ : Академія фінансового управління, 2012. 332 с.
Затонацька Т. Г., Ткаченко О. Є. Теоретична сутність та особливості формування фіскального простору. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Економіка». 2016. № 3 (31). С. 119–125.
Крисоватый А. И., Сидорович Е. Ю. Онтологические предпосылки использования институционального подхода в исследовании природы фискального пространства. Инновационное развитие экономики. 2016. № 3-II (33). С. 67–72.
Лактіонова О. А. Гнучкість фіскальної політики в умовах циклічного розвитку економіки. Бізнес Інформ. 2014. № 6. С. 308–319.
Молдован О. О. Формування сприятливого податкового простору для підприємницької діяльності в Україні: ключові проблеми та шляхи їх подолання. Економічний вісник Донбасу. 2014. № 2. С. 98–104.
Нікітішин А. О. Податкове регулювання у механізмі фінансової стратегії та тактики розширення фіскального простору. Причорноморські економічні студії. 2017. № 21. С. 137–145.
Про схвалення Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні : Постанова Кабінету Міністрів України від 01.04.2014 № 333-р. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/333-2014-%D1%80
Фіскальний простір сталого соціально-економічного розвитку держави : монографія / за ред. А. І. Крисоватого. Тернопіль : ТНЕУ, 2016. 332 с.
Хом’як М. С. Еволюція теорій і концепцій фінансового простору. Проблеми економіки. 2015. № 4. С. 266–272.
Хом'як М.С. Інституційне середовище розвитку фіскального простору регіонів. Глобальні та національні проблеми економіки. 2016. № 13. С. 553–559.
Челлен Р. Государство как форма жизни. М. : РОССПЭН, 2008. 319 с.
Heller Р. Back to Basics – Fiscal Space: What It Is and How to Get It. Finance and Development. 2015. Vol. 14 (1). Р. 25–28.
Horton M., Ivanova A. The Size of the Fiscal Expansion: An Analysis for the Largest Countries // The International Monetary Fund. Feb. 2009. Р. 1–8. URL: http://www.imf.org/external/np/pp/eng/2009/020109.pdf

Розділ: Фінанси та банківська справа
УДК 338.22:336.64
Лук’яшко П. О.
Досвід використання фінансових інструментів модернізації електроенергетики країнами Південної Азії (c. 335 - 343)
Метою статті є узагальнення досвіду кран Південної Азії щодо запровадження фінансових інструментів модернізації електроенергетичного сектора. Систематизовано дані щодо використання фінансових інструментів модернізації електроенергетики урядами країн Південної Азії. Поряд із групуванням фінансових інструментів за країнами оцінювалися також трансформації структури виробництва електричної енергії у розрізі первинних джерел за 2000–2015 рр. В результаті проведеного дослідження отримано висновок про визначальну роль об’єктивних чинників розвитку господарства країни в технологічній трансформації її електроенергетичного сектора. До відповідних чинників віднесено брак інвестиційних ресурсів, незадоволеність попиту на електричну енергію та відсутність резервних потужностей її генерації, ненадійність найбільш поширених у регіоні джерел відновлюваної енергії (сонця та вітру) з точки зору стабільності генерації. В описаних умовах урядові дії щодо впровадження фінансових інструментів стимулювання модернізації електроенергетики мають другорядне значення.
Ключові слова: відновлювані джерела енергії, електроенергетика, технологічна структура електроенергетичного сектора, фінансові інструменти.
Рис.: 5. Табл.: 2. Бібл.: 29.

Лук’яшко Павло Олександрович – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра фінансів, банківської справи та страхування, Чернігівський національний технологічний університет (вул. Шевченка, 95, Чернігів, 14027, Україна)
Email: pavelluk@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Лук’яшко П. О. Досвід використання фінансових інструментів модернізації електроенергетики країнами Південної Азії // Проблеми економіки. – 2018. – №2. – C. 335–343.

Список використаних у статті джерел

Абакуменко О. В., Лук’яшко П. О. Фінансові інструменти: сутність, розмаїття та роль у процесі модернізації електроенергетики. Проблеми економіки. 2017. № 1. С. 320–328.
Данилова О. В. Производные финансовые инструменты в электроэнергетике // Global international scientific analytical project. URL: http://gisap.eu/ru/node/1083
Петраков Я. В. Детермінанти результативності фінансових та фіскальних інструментів в процесі модернізації електроенергетичної галузі України. Молодий вчений. 2016. № 12.1 (40). С. 926–929.
Абакуменко О. В. Досвід використання фінансових інструментів модернізації електроенергетики країнами Північноамериканського континенту. Бізнес Інформ. 2018. № 4. С. 40–47.
Бучнев А. Регулирование и стимулирование развития возобновляемых источников энергии. Государственная служба. 2015. № 5 (97). URL: http://pa-journal.ranepa.ru/articles/r47/3382/
Гнедіна К. В. Використання фінансових інструментів для модернізації електроенергетики: досвід країн Європи. Бізнес Інформ. 2018. № 3. С. 60–70.
Statistics // International Energy Agency. URL: https://www.iea.org/statistics/statisticssearch/
Мировой Атлас Данных // Пошукова система Knoema. URL: https://knoema.ru/atlas
World Development Indicators: Population, total // The World Bank. URL: http://api.worldbank.org/v2/en/indicator/SP.POP.TOTL?downloadformat=excel&source=2
Mining and Energy // Central Statistic Organization Islamic Republic of Afghanistan. URL: http://cso.gov.af/en/page/economy-statistics/economy/mining-and-energy
Bhutan: Rapid Assessment and Gap Analysis // Sustainable Energy for All. URL: https://www.seforall.org/sites/default/files/Bhutan_RAGA_EN_Released.pdf
Country Partnership Strategy: Bhutan. Sector Assessment (Summary): Energy // Asian Development Bank. URL: https://www.adb.org/sites/default/files/linked-documents/cps-bhu-2014-2018-ssa-01.pdf
Lean G. Clean power: Maldives leads the way with a carbon dream // The Telegraph. URL: https://www.telegraph.co.uk/news/earth/energy/8827308/Clean-power-Maldives-leads-the-way-with-a-carbon-dream.html
Net Metering Regulation inaugurated // Maldives Energy Authority. URL: http://www.energy.gov.mv/v1/events/net-metering-regulation-inaugurated/
Maldives Energy: Providing Electric Power in the Pacific // Asian Development Bank. URL: https://www.adb.org/results/maldives-energy-providing-electric-power-pacific
Biswas A. K., Sajjakulnukit B., Rakkwamsuk P. Subsidy Policy Instruments for Rapid Growth of Photovoltaic Electricity Generation in Bangladesh. Energy Procedia. 2014. Vol. 52. P. 68–76. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1876610214009175
Mini Grids in Bangladesh: a Case Study of an Incipient Market // The World Bank. URL: http://documents.worldbank.org/curated/en/669331512390210193/pdf/ESM-aBangladeshCountryCaseStudy-PUBLIC.pdf
Islam S., Khan M. Z. R. A Review of Energy Sector of Bangladesh. Energy Procedia. 2017. Vol. 110. P. 611–618. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1876610217302230
Myanmar working to meet the demand for power // Oxford Business Group. URL: https://oxfordbusinessgroup.com/overview/balanced-rollout-meeting-demand-power-must-go-hand-hand-adapting-new-political-environment
Burma – Energy // The U.S. Department of Commerce’s International Trade Administration. URL: https://www.export.gov/article?id=Burma-Energy
Enabling Low-cost Financing for Renewable Energy in India // Shakti Sustainable Energy Foundation. URL: http://shaktifoundation.in/wp-content/uploads/2017/06/RE-Financing-Final-report.pdf
Power sector in India: All you wanted to know in 5 points // Financial Express. URL: https://www.financialexpress.com/economy/power-sector-in-india-all-you-wanted-to-know-in-5-points/153547/
Shrestha H. M. Facts and Figures about Hydropower Development in Nepal. Hydro Nepal. 2017. No. 20. URL: http://www.nepjol.info/index.php/hn/article/download/16480/13404&usg=aovvaw2xrt4qg1hdafsmw0yyraqo
Oskarsson K. Energy-Development-Security Nexus in Afghanistan. Journal of Energy Security. URL: http://ensec.org/index.php?option=com_content&view=article&id=386:energy-development-security-nexus-in-afghanistan&catid=130:issue-content&Itemid=405
Singh M. and etc. 100 % Electricity Generation Through Renewable Energy by 2050: Assessment of Sri Lanka’s Power Sector // United Nations Development Programme. URL: https://www.undp.org/content/dam/LECB/docs/pubs-reports/UNDP-LECB-Assessment-Sri-Lanka-Power-Sector.pdf
Development Planning on Optimal Power Generation for Peak Demand in Sri Lanka // The Japan International Cooperation Agency. URL: http://open_jicareport.jica.go.jp/pdf/12231395.pdf
Policy for Development of Renewable Energy for Power Generation // Alternative Energy Development Board. URL: https://www.aedb.org/Documents/Policy/REpolicy.pdf
Energy // Ministry of Finance, Government of Pakistan. URL: http://www.finance.gov.pk/survey/chapters_13/14-energy.pdf
Aziz R., Ahmad M. Pakistan’s Power Crisis: The Way Forward // The United States Institute of Peace. URL: https://www.usip.org/sites/default/files/SR375-Pakistans-Power-Crisis-The-Way-Forward.pdf

Розділ: Фінанси та банківська справа
УДК 330.8:336.11: 336.025
Томнюк Т. Л.
Фіскальне регулювання у провідних економічних теоріях ХХ–ХХІ століття (c. 344 - 349)
Мета статті полягає у визначенні місця державного фіскального регулювання в постулатах основних економічних теорій ХХ–ХХІ ст. Проведено аналіз, систематизацію та узагальнення наукових праць видатних учених – засновників та представників різних напрямів економічної теорії ХХ–ХХІ ст. – щодо участі держави в регулюванні економічного розвитку. Виокремлено головні постулати державного регулювання економіки в таких концепціях, як кейнсіанство, монетаризм, теорія економіки пропозиції, інституціоналізм. Обґрунтовано, що участь держави в перерозподільчих процесах через використання податково-бюджетних важелів визначена практично у всіх економічних теоріях, проте з різним рівнем домінування та ефективності як інструменту економічних реформ. Продемонстровано широке використання фіскальних важелів для стабілізації економічної кон'юнктури, згладжування циклічних коливань, підтримки високих темпів зростання і високого рівня зайнятості в кейнсіанській моделі, теорії економіки пропозиції, інституціоналізмі. Засвідчено невизнання монетаристами фіскальної політики як засобу стабілізації економіки. Зроблено висновок про наявність переваг і недоліків щодо фіскального регулювання економіки в кожній з розглядуваних економічних теорій. Визначено, що переважання тієї чи іншої концепції залежить від загальної економічної політики держави і цілей державного регулювання. Аргументовано, що в новітній історії фіскальної політики України домінують підходи, визначені теорією економіки пропозиції, зокрема, з часу набуття чинності Податковим кодексом України зменшено кількість податків і зборів, знижено ставку податку на прибуток та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є визначення економічної доктрини України й ефективних інструментів фіскального регулювання економіки для забезпечення економічного зростання.
Ключові слова: державне регулювання економіки, фіскальне регулювання, ринкова економіка, податки, кейнсіанство, монетаризм, теорія економіки пропозиції, інституціоналізм.
Рис.: 1. Бібл.: 10.

Томнюк Тетяна Леонідівна – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра фінансів, банківської справи та підприємництва, Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету (Центральна площа, 7, Чернiвцi, 58002, Україна)
Email: tltomnyuk@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Томнюк Т. Л. Фіскальне регулювання у провідних економічних теоріях ХХ–ХХІ століття // Проблеми економіки. – 2018. – №2. – C. 344–349.

Список використаних у статті джерел

Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег. М. : Прогресс, 1978. 494 с.
Крисоватий А. І., Томнюк Т. Л. Адміністрування податків в Україні: організація та напрями трансформації : монографія. Тернопіль : Екон. думка ТНЕУ, 2012. 212 с.
Иванов Ю. Б., Тищенко А. Н. Современные проблемы налоговой политики : учеб. пособие. Харьков : ИД «ИНЖЭК», 2006. 328 с.
Браунинг П. Современные экономические теории – буржуазные концепции / под ред. и с предисл. Г.Б. Хромушина. М. : Экономика, 1987. 160 с.
Крисоватий А. І. Теоретико-організаційні домінанти та практика реалізації податкової політики в Україні : монографія. Тернопіль : Карт-бланш, 2005. 371 с.
Гардаш С. В. Федеральная налоговая система США: современные особенности. США. Канада. Економика – политика – культура. 2000. № 8. С. 18–36.
Самуельсон П. Економіка : підручник. Львів : Світ, 1993. 493 с.
Йохна Н. А. Основные институциональные концепции: сущность, особенности и классификация. Научные труды ДонНТУ. Серия : экономическая. 2004. Вып. 70. С. 14–22.
Нуреев Р. М. «Общая теория занятости, процента и денег» Дж. М. Кейнса: предпосылки возникновения, методология и особенности интерпретации. Journal of Institutional Studies (Журнал институциональных исследований). 2016. Т. 8. № 1. С. 6–35. URL: https://cyberleninka.ru/article/v/obschaya-teoriya-zanyatosti-protsenta-i-deneg-dzh-m-keynsa-predposylki-vozniknoveniya-metodologiya-i-osobennosti-interpretatsii
Бьюкенен Дж. Сочинения. Серия «Нобелевские лауреаты по экономике». Т. 1. М. : Таурус-Альфа, 1997. 560 с.

Розділ: Фінанси та банківська справа
УДК 336.1
Хомутенко А. В.
Методичний інструментарій управління державними фінансами (c. 350 - 356)
Метою статті є вдосконалення теоретико-методологічних засад управління державними фінансами за рахунок упорядкування та збагачення методичного інструментарію такого цілеспрямованого впливу. Для її досягнення було визначено змістовне наповнення терміна «механізм управління державними фінансами», який являє собою систему управління державними фінансами в дії. Це сприяло зосередженню дослідження на одному з елементів системи – управлінській діяльності, яка реалізується за рахунок застосування певних методів та інструментів. Здійснено теоретичне розмежування дефініцій термінів «метод» та «інструмент», що дозволило упорядкувати основні методи й інструменти управління державними фінансами. Автором запропоновано методи поділяти за класичними функціями управління, а інструменти – за складовою державних фінансів. Висловлено думку, що в результаті неефективного управління державними фінансами формується стійка тенденція до наростаючого бюджетного дефіциту, який покривається шляхом емісії та/або державних запозичень. Останні, своєю чергою, призводять до формування державного боргу, правильний вибір інструментів управління яким забезпечить його зменшення або контрольоване раціональне зростання. Обґрунтовано необхідність застосування в управлінні державними фінансами сучасних інструментів (наприклад, фінансова логістика, реінжиніринг, бенчмаркінг та ін.), що сприятиме підвищенню ефективності дії механізму такого управління. За рахунок розкриття сутності інноваційних інструментів управління державними фінансами аргументовано їх можливий позитивний вплив на систему такого управління в цілому. Вважається, що використання розвинутого методичного інструментарію в управлінні державними фінансами сприятиме підвищенню рівня задоволення суспільних інтересів.
Ключові слова: управління, державні фінанси, механізм, інструменти, методи, функції.
Рис.: 2. Бібл.: 22.

Хомутенко Алла Віталіївна – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра фінансів, Одеський національний економічний університет (вул. Преображенська, 8, Одеса, 65082, Україна)
Email: 24.06.alla@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Хомутенко А. В. Методичний інструментарій управління державними фінансами // Проблеми економіки. – 2018. – №2. – C. 350–356.

Список використаних у статті джерел

Харченко Н. П. Поняття механізму держави, наукові пошуки теоретико-правової дефініції. Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Сер.: Юридические науки. 2007. Т. 20 (59), № 2. С. 278–284. URL: http://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:9EuNz7fJ4oAJ:sn-law.cfuv.ru/wp-content/uploads/2016/12/43_harchenko.pdf+&cd=2&hl=ru&ct=clnk&gl=ua
Гбур З. В. Інструменти державного управління економічною безпекою держави. Інвестиції: практика та досвід. 2018. № 1. С. 93–97. URL: http://www.investplan.com.ua/pdf/1_2018/19.pdf
Лукіша Р. Т. Заходи й інструменти державного управління ризиками регіонального розвитку в Україні. Теорія та практика державного управління. 2015. Вип. 2 (49). С. 117–121. URL: http://repositsc.nuczu.edu.ua/bitstream/123456789/3192/1/07.pdf
Сєркова Г. М. Інструменти управління економічним розвитком промислових підприємств. Теоретичні і практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності. 2015. Вип. 1 (11). URL: http://eir.pstu.edu/bitstream/handle/123456789/8520/28.pdf?sequence=1
Зінченко М. А. Управління фінансовими потоками місцевих бюджетів України : дис. … канд. екон. наук : 08.00.08. Одеса, 2015. 271 с.
Маркович Г. Все про програмно-цільовий метод у бюджетному процесі: важливо для об'єднаних громад. URL: http://decentralization.gov.ua/news/3906
Балансовий метод планування // Економічна енциклопедія : у 3 т. Т. 1 / редкол.: С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. Київ : Академія, 2000. 864 с. URL: http://www.ukr.vipreshebnik.ru/entsiklopediya/20-b/792-balansovij-metod-planuvannya.html
Чечель О. Принципи та механізм державного регулювання економіки. Науковий вісник. 2014. Вип. 13. URL: http://lvivacademy.com/vidavnitstvo_1/visnik13/fail/Chechel.pdf
Набока Т. С. Управління видатками бюджету та напрямки його вдосконалення в Україні : дис. … канд. екон. наук : 08.00.08. Київ, 2015. 349 с. URL: http://kneu.edu.ua/userfiles/d-26.006.04/2015/Naboka-dis.pdf
Єрешко Ю. О. Бюджетування – інструмент оптимізації грошових потоків підприємства. Економічний вісник НТУУ «КПІ». URL: http://economy.kpi.ua/files/files/20_kpi_2010_7.pdf
Милов Г. Самые актуальные инструменты управления. URL: https://iteam.ru/publications/marketing/section_28/article_3291
Романенко О. О. Аналіз сучасних методів та інструментів стратегічного управління підприємством. Економічний нобелівський вісник. 2015. № 1 (8). URL: http://econforum.duan.edu.ua/images/stories/Files/2015/14.pdf
Федорчак О. В. Інноваційні інструменти управління цільовими програмами та проектами. URL: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/db/2012-2/doc/1/10.pdf
Інструменти стратегічного фінансового управління страховою компанією. URL: http://www.klubok.net/article1876.html
Трипольский Е. Н. Рейтинговая оценка инструментов управления. Вестник МГТУ. 2008. Т. 11, № 2. С. 289–293. URL: http://vestnik.mstu.edu.ru/v11_2_n31/articles/14_tripol.pdf
Бондаренко О. С. Методологічні засади фінансової логістики. URL: http://knutd.com.ua/publications/pdf/Ukrainian_editions/ztatja_bondarenko_3.Pdf
Хомутенко А. В. Фінансова логістика та інновації в управлінні державними фінансами // Глобальне управління: теорія та практика : зб. наук. пр. Міжнар. наук.-практ. конф. Афіни : Євро-Середземноморська Академія мистецтв і наук, 2015. С. 146–149.
Гончарук А. Г. Бенчмаркінг як метод управління ефективністю підприємства. Праці Одеського Політехнічного університету. 2007. Вип. 1 (27). URL: http://ena.lp.edu.ua/handle/ntb/41575
Партин Г. О., Дідух О. В. Основні види аутсорсингу та їх застосування в управлінні діяльністю підприємства. URL: http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/16661/1/371-637-638.pdf
Баринов В. А. Реинжиниринг: сущность и методология. URL: http://www.elitarium.ru/2006/05/12/reinzhiniring_sushhnost_i_metodologija.html
Місюра В. Я. Сервісна сутність державнї політики як основа модернізації державного управління. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/pdf/12_2015/8.pdf
Дмитрієва О. О. Збалансована система показників (BALANCED SCORECARD) в стратегічному управлінні підприємства. URL: http://www.confcontact.com/apl/7_Dmitr.php

Розділ: Соціальна економіка, політика та демографія
УДК 364.262.4
Березіна С. Б.
Чинники і механізми формування соціальних ризиків фізіологічного типу (c. 357 - 365)
Предметом статті є соціальні ризики фізіологічного типу. Проблема соціальних ризиків полягає в тому, що в умовах швидких глобальних змін і соціальних трансформацій все більше актуалізуються питання управління соціальними ризиками, які зачіпають елементи якості життя осіб, населення, суспільства. З метою їх вчасного передбачення, уникнення та мінімізації негативних наслідків і втрат головним завданням суспільства є ідентифікація цих ризиків і вивчення джерел їх прояву, а також чинників і механізмів, що визначають і впливають на реалізацію та ймовірність їх настання. Найпоширенішими є соціальні ризики фізіологічного типу, до яких схильні майже всі люди. Вони характеризуються значною ймовірністю втрат, на їх подолання спрямовуються зусилля всього суспільства, а їх мінімізація можлива за умов реалізації соціальної відповідальності всіх членів суспільства. Метою статті є визначення чинників, передумов і механізмів виникнення соціальних ризиків фізіологічного типу. Для досягнення мети використані методи теоретичних досліджень, а саме теоретичного узагальнення, системного та статистичного аналізу, порівняння, аналогії, класифікації тощо. У статті визначено систему чинників, що ґрунтується на класифікації їх об’єктивних і суб’єктивних характеристик з ідентифікацією чинників, що збільшують ймовірність настання цих ризиків. До об’єктивних чинників віднесено демографічні (вік, стать) та фізіологічні (генетичні, стан здоров’я, вроджені аномалії, набуті дисфункції). Суб’єктивні включають чинники зовнішнього середовища (рівень, умови, спосіб життя, екологічні умови, умови праці, соціально-економічні характеристики індивіда). Зазначено, що фізіологічні ризики – це проблема не лише відповідного індивіда, а й проблема всього суспільства. Суспільство повинно безпосередньо втручатись у її вирішення, бо окремий індивід не завжди в змозі подолати фізіологічну проблему. І першим етапом тут є визначення чинників і механізмів їх впливу на фізіологічні ризики, що дозволить ґрунтовно підійти до проблеми управління соціальними ризиками, створити ефективну систему методів, спрямовану на їх запобігання, скорочення ймовірності їх появи та попередження негативних наслідків від їх настання.
Ключові слова: соціальний ризик, ризики фізіологічного типу, управління соціальними ризиками, ризик-менеджмент.
Рис.: 2. Табл.: 3. Бібл.: 22.

Березіна Світлана Борисівна – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра страхування, банківської справи та ризик-менеджменту, Київський національний університет імені Тараса Шевченка (вул. Володимирська, 60, Київ, 01033, Україна)
Email: svieta_berezina@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Березіна С. Б. Чинники і механізми формування соціальних ризиків фізіологічного типу // Проблеми економіки. – 2018. – №2. – C. 357–365.

Список використаних у статті джерел

Alwang J., Siegel P., Jorgensen S. Assessing Vulnerability: a View from Different Disciplines, Social Protection Discussion // Working Paper No. 0115, Washington, D.C. (The World Bank), 2001.
Бек У. Общество риска. На пути к другому модерну. М. : Прогресс- Традиция, 2000. 383 с.
Galbraith J. K. The New Industry State. Boston. MA : Houghton Mifflin, 1967. 612 р.
Holzmann R., Jorgensen S. Social Risk Management: A New Conceptual Framework for Social Protection, and Beyond. International Tax and Public Finance. 2001. Vol. 8, No. 4. Р. 529–556.
Slovic P. The perception of risk. London : Earthscan Publications, 2000.
Яницкий О. Н. Россия: риски и опасности «переходного» общества: сборник статей. М. : Изд-во Ин-та социологии РАН, 1998. С. 8.
Антонюк В. П. Соціальні ризики як детермінанта соціального захисту населення. Вісник Хмельницького національного університету. 2008. Т. 2. № 2. С. 96–99.
Близнюк В. В. Ринок праці України та ризики його функціонування. Економіка і прогнозування. 2008. № 1. С. 121–135.
Борецька Н. П. Механізми управління ризиками у сфері охорони праці // Огляд цін українського та світового товарних ринків : [бюлетень]. Київ : Держзовнішінформ, 2007. С. 164–167.
Власюк О. С. Шляхом децентралізації: виклики, ризики та пріоритети реформування регіонального розвитку в Україні. Регіональна економіка. 2015. № 1. С. 5–18.
Горбулін В. П., Качинський А. Б. Системно-концептуальні засади стратегії національної безпеки України. Київ : ДП «НВЦ «Євроатлантикінформ»», 2007. 592 с.
Людський розвиток в Україні: соціальні та демографічні чинники модернізації національної економіки : кол. моногр. / за ред. Е. М. Лібанової. Київ : Ін-т демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України, 2012. 320 c.
Надрага В. І. Управління соціальними ризиками: сутність та механізми. Проблеми системного підходу в економіці. 2016. Вип. 2. С. 71–79.
Новікова О. Ф. Оцінка соціальних ризиків в регіонах України як підстава для прийняття управлінських рішень щодо їх подолання. URL: http://old.niss.gov.ua/Monitor/Juli08/08.htm
Социальная работа с различными группами населения : учеб. пособие / под ред. Н. Ф. Басова. М. : КНОРУС, 2012. 528 с.
World Health Organization. Cancer pain relief. Geneva : WHO, 1986. 26 р.
Global health risks: mortality and burden of disease attributable to selected major risks. WHO Library Cataloguing-in-Publication Data, 2015. Р. 11
Демографічна ситуація в Україні у 2016 році. Доповідь. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/publnasel_u.htm
Статистичний щорічник України за 2016 рік. Київ : Державна служба статистики України, 2017. 611 с.
Тихомирова И. А. Физиологические основы здоровья. URL: http://cito-web.yspu.org/link1/metod/met73/met73.html
Роик В. Д. Досрочные пенсии за работу во вредных условиях труда: от патерналистской к страховой модели. М. : Проспект, 2017. 278 с.
Богоявленский С. Б. Управление риском в социально-экономических системах. СПб. : Изд-во СПбГУЭФ, 2010. 144 с.

Розділ: Соціальна економіка, політика та демографія
УДК 330.101:330.8
Ковальов В. М., Атаєва О. А.
Теоретичні настанови соціально-економічних перетворень в Україні і світі (c. 366 - 374)
Розкрито теоретичні настанови соціальних перетворень людства, які зумовлені сучасною загальнолюдською кризою і виникненням класової структури людського товариства у далекому минулому. Встановлено, що всупереч існуючій економічній концепції про людську «біо – соціо – духовну» сутність, її насправді визначає триєдина матеріальна, духовна і суспільна природа, за вимогами якої у світі відбуваються історично виправдані соціальні зміни людської спільноти. Доведено, що в системі закономірних соціальних змін людства визначальну роль відіграватиме виникнення і розвиток нової суспільної науки «людинознавство», яка поєднує людські знання і наукові досягнення в усіх сферах людської діяльності, окрім військових. Визначено основні принципи формування і організації цієї науки і їх прояву. Розкрито економічну сутність поняття «соціальність», її місце і роль у перетворювальних процесах як категорії, віднесеної не до людської природи окремої особи, а до суспільства в цілому, зі зникненням класовості якого можуть виникнути передумови до перетворення її на духовно-гуманістичну домінанту всього суспільства. Визначено матеріальність як первину якість всесвіту і людини, як вияв її фізичного стану, що підтримується споживанням матеріальних засобів. Визнано, що витоки соціальних перетворень людства у майбутньому реалізуються через такі передумови, як: система об’єктивно діючих законів розвитку природи і суспільства (рівноваги; відповідності виробничих стосунків рівно продуктивних сил; людської еволюції, основного закону економічної формації; оплати праці); система наукових знань; об’єктивно існуючі умови відповідно до реальності таких перетворень, які спотворюються глобальними змінами щодо рівня і якості продуктивних сил на основі нових нанотехнологій, роботизації, штучного інтелекту, голографічного виміру Всесвіту, нових видів енергії тощо.
Ключові слова: людство, матеріальність, духовність, суспільна свідомість, соціальність, перетворення, наука, релігія, економічна система.
Бібл.: 17.

Ковальов Валерій Миколайович – доктор економічних наук, професор, професор, кафедра економіки підприємств та менеджменту, Навчально-науковий професійно-педагогічний інститут Української інженерно-педагогічної академії (м. Бахмут) (вул. Носакова, 9а, Бахмут, Донецька область, 84500, Україна)
Email: epmuipa@ukr.net
Атаєва Олена Алімівна – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра економіки підприємств та менеджменту, Навчально-науковий професійно-педагогічний інститут Української інженерно-педагогічної академії (м. Бахмут) (вул. Носакова, 9а, Бахмут, Донецька область, 84500, Україна)
Email: ataeva.elena.uipa@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Ковальов В. М., Атаєва О. А. Теоретичні настанови соціально-економічних перетворень в Україні і світі // Проблеми економіки. – 2018. – №2. – C. 366–374.

Список використаних у статті джерел

Белопольский Н. Г. Энвироника – наука будущего развития человечества. Донецк : Ин-т экономики промышленности, 2007. 436 с.
Задорожный Г. В., Задорожная О. Г. Человекомерная экономическая наука: проблемы методологии. Харьков : ВНОО им. В. И. Вернадского, 2015. 416 с.
Ковалёв В. Н. Предпосылки возникновения всеобщей науки «человековедение». East European Science Journal (Warszawa, Polska). 2017. № 12 (28). S. 27–35.
Серебрякова Г. Карл Маркс. М. : Молодая гвардия, 1962. 686 с.
Буланов В. С. Основы социально-экономической теории развития человека : монография. М. : Проспект, 2014. 208 с.
Задорожна О. Г. Посткласична наука: механічність чи людиномірність? // Препринт доповіді на засіданні Харківського Каразінського міждисциплінарного методологічного семінару 12 грудня 2017 р. Харків : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2017. 34 с.
Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег. М. : Прогресс, 1978. 494 с.
Маршалл А. Принципы экономической науки. М. : Прогресс, 1993. 897 с.
Макконнелл К. Р. Экономика: принципы, проблемы и политика. Киев : ХаГар, 2000. 785 с.
Самуэльсон П. Э., Нордхаус В. Д. Экономика. М. : Вильямс, 2000. 688 с.
Доклад о человеческом развитии 2016. Copyright, 2016 // By the United Nations Development Programme 1 UN Plaza, New York, NY 10017 USA.
Богданов А. А. Тектология: всеобщая организационная наука. М. : Финансы, 2003. 586 с.
Ковалёв В. Н., Атаева Е. А. Социальные последствия развития человеческого труда. Экономика Украины. 2016. № 11. С. 19–33.
Костенко Ю. І., Патон Б. Е. Концепція сталого розвитку України. Київ : [б. в.], 1997. 22 с.
Семенюк Е. П. Філософські засади сталого розвитку. Львів : Афіша, 2002. 200 с.
Єрмак С. О. Дискритивні характеристики інклюзивного зростання як інноваційного вектора соціально-економічного розвитку країни. Проблеми економіки. 2017. № 4. С. 8–14.
Котляревський Я. В., Троцький Т. В., Дяченко М. О. Розвиток міжнародного фінансування проектів сталого розвитку та вирішення глобальних економічних проблем. Проблеми економіки. 2017. № 4. С. 15–23.

Розділ: Економічна статистика. Бухгалтерський облік та аудит
УДК 311.21:[316.32:004.73]
Корепанов О. С.
Статистична класифікація продукції сектора інформаційно-комунікаційних технологій (c. 375 - 381)
Мета статті полягає у вивченні принципів взаємодії класифікацій та групувань у процесі статистичного оцінювання продукції сектора інформаційно-комунікаційних технологій. Розглянуто основні статистичні класифікації продукції (продуктів), які функціонують на сучасному етапі на міжнародному (світовому), багатонаціональному (європейському) та національному рівнях. Викладено загальні принципи, на яких ґрунтується визначення продуктів ІКТ. Проаналізовано зміни визначень і класифікацій статистичної інформації, що стосуються продукції сектора ІКТ, вироблені WPIIS та гармонізовані з європейськими та національними класифікаціями із плином часу. Наведено приклад статистичного визначення продукції ІКТ щодо класифікації за Гармонізованою системою опису та кодування товарів (HS) – HS 1996, HS 2002, HS 2007, HS 2012, HS 2017 та гармонізовано з Класифікацією основних продуктів – CPC Rev.2 та Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності – УКТЗЕД. Визначення переліку продуктів у секторі ІКТ було здійснено в результаті узагальнення роботи, проведеної міжнародними організаціями (ОЕСР, Євростат та ООН), а також об’єднання понять та узгодження методологій на міжнародному рівні.
Ключові слова: класифікація продукції, інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ), гармонізована система, кодування товарів, класифікації продукції CPC, CPA, СКП, ISIC.
Рис.: 1. Табл.: 3. Бібл.: 12.

Корепанов Олексій Сергійович – доктор економічних наук, професор, професор, кафедра статистики, обліку та аудиту, Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна (пл. Свободи, 4, Харків, 61022, Україна)
Email: o.s.korepanov@karazin.ua

Посилання на цю статтю:
Корепанов О. С. Статистична класифікація продукції сектора інформаційно-комунікаційних технологій // Проблеми економіки. – 2018. – №2. – C. 375–381.

Список використаних у статті джерел

Економічна статистика : навч. посіб. / за ред. В. М. Соболєва. Харків : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2017. 388 с.
Статистична класифікація продукції // Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua
Класифікація індивідуального споживання за цілями // Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/klasf/st_kls/op_kisc_2016.htm
Classification of Individual Consumption According to Purpose // United Nations Statistics Division. URL: http://unstats.un.org/unsd/cr/registry/regcst.asp?Cl=5
European Classification of Individual Consumption according to Purpose // Еurostat. URL: http://ec.europa.eu/eurostat/ramon/nomenclatures/index.cfm?TargetUrl=LST_NOM_DTL&StrNom=COICOP_5&StrLanguageCode=EN&IntPcKey=&StrLayoutCode=HIERARCHIC
Metadata Classifications. RAMON – Reference аnd Management оf Nomenclatures // Eurostat. European Commission. URL: http://ec.europa.eu/eurostat/ramon/index.cfm?TargetUrl=DSP_PUB_WELC
OECD Guide to Measuring the Information Society, 2005 // Organization for Economic Cooperation and Development (ОЕСР). URL: http://www.oecd.org/sti/sci-tech/36177203.pdf
OECD Guide to Measuring the Information Society, 2009 // Organization for Economic Cooperation and Development (ОЕСР). URL: http://www.oecd.org/sti/sci-tech/43281062.pdf
OECD Guide to Measuring the Information Society 2011 // Organization for Economic Cooperation and Development (ОЕСР). URL: https://read.oecd-ilibrary.org/science-and-technology/oecd-guide-to-measuring-the-information-society-2011_9789264113541-en#page1
OECD Guide to Measuring the Information Society – Working Party on Indicators for the Information Society (2005, 2009, 2011 Editions) // Knowledgebase on Economic Statistics – Methods and Country Practices. Organization for Economic Cooperation and Development (ОЕСР). URL: https://unstats.un.org/unsd/EconStatKB/KnowledgebaseArticle10228.aspx
UN Classifications Registry // United Nations Statistics Division. URL: http://unstats.un.org/unsd/cr/ registry/default.asp
Working Party on Indicators for the Information Society // Organization for Economic Cooperation and Development (ОЕСР). URL: http://itlaw.wikia.com/wiki/OECD

Розділ: Економічна статистика. Бухгалтерський облік та аудит
УДК 694.56
Шишкова Н. Л.
Використання блокчейну у трансформації державного фінансового контролю (c. 382 - 388)
Трансформація системи державного фінансового контролю повинна відбуватися шляхом впровадження новітніх ІТ-технологій та інноваційних практик контрольно-аналітичної діяльності. Наявні проблеми системи державного контролю й управління повинні стати поштовхом до трансформації, використання найсучасніших технологічних досягнень. У статті розглянуто переваги та недоліки використання технології розподілених реєстрів (блокчейн), етапи та послідовність виконання задач її упровадження як основи ефективного, прозорого, надійного державного контролю. Окреслено зміст етапів і визначено послідовність заходів, які трансформують архітектуру державного фінансового контролю на базі нових технологічних можливостей, дають поштовх до ініціалізації нормативно-правового забезпечення щодо використання технології блокчейн в Україні. Запропоновано загальний алгоритм впровадження технології блокчейн у систему державного фінансового контролю, реалізація якого має на меті уточнення і синхронізацію процесів вдосконалення державного фінансового контролю, ІТ-підтримку системи контролю, підвищення безпеки та прозорості контрольних дій, моніторинг і взаємодію окремих органів і завдань контролю. Доведено, що єдиним суттєвим обмеженням при впровадженні блокчейну можуть бути норми щодо оприлюднення персональних даних та інформації, що складає комерційну таємницю.
Ключові слова: ІТ-технології, вдосконалення системи державного контролю, прозорість, алгоритм, етапи впровадження, переваги та недоліки.
Рис.: 6. Бібл.: 8.

Шишкова Наталія Леонідівна – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра обліку і аудиту, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» (пр. Дмитра Яворницького, 19, Дніпро, 49005, Україна)
Email: Nlshishkova@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Шишкова Н. Л. Використання блокчейну у трансформації державного фінансового контролю // Проблеми економіки. – 2018. – №2. – C. 382–388.

Список використаних у статті джерел

Гулiта А. П., Родiонов А. М. Використання технології Blockchain для ідентифікації. URL: http://ela.kpi.ua/bitstream
Дроздов А. Основні стандарти систем управління. URL: http://www.finsec.ru/docs/2009/FinSec_presentation
Перспективи застосування технології блокчейн в фінансовій сфері. URL: http://khibs.ubs.edu.ua/wp-content/uploads/2018/04
The Impact of E-government on Corruption Control. URL: http://martin.uky.edu/sites/martin.uky.edu/files/Capstone_Projects/Capstones
Шишкова Н. Л., Мороз Є. Ю. Електронні гроші: сутність та проблеми використання в Україні. Економічний вісник НГУ. 2017. № 4 (60). С. 39–51. URL: http://ev.nmu.org.ua/docs/2017/EV20174.pdf
Шишкова Н. Л. Засоби підвищення керованості безпекою облікової інформації. Економічний вісник НГУ. 2016. № 3 (55). С. 119–127. URL: http://ev.nmu.org.ua/index.php/ru/archive
Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності : Закон України від 28.12.2007 № 107-VI // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/877-16
Про інформацію : Закон України від 02.10.1992 № 2657-XII // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2657-12

Розділ: Економічна статистика. Бухгалтерський облік та аудит
УДК 311(075.8).657.6
Цаль-Цалко Ю. С., Мороз Ю. Ю.
Інформаційне забезпечення управління територіальними громадами: аспекти статистики і фінансової звітності (c. 389 - 395)
Досліджено стан інформаційного забезпечення управління територіальними громадами як важливого ресурсу отримання максимального економічного, соціального й екологічного ефекту. З’ясовано, що використання інформаційних ресурсів статистики та фінансової звітності суб’єктів господарювання в управлінні територіальною громадою – це відповідно додаткові можливості до створення на території громади доданої вартості, впровадження заходів соціальної відповідальності бізнесу і покращення навколишнього середовища. Висвітлено можливості регіональної статистики на рівні територіальних громад як нового напряму формування інформаційних ресурсів для оцінювання соціально-економічних процесів. Визначено основні проблемні аспекти статистики та фінансової звітності в системі територіального рахівництва як основи інформаційних ресурсів громади. Окреслено коло питань що потребують вирішення для інформаційного забезпечення управління територіальними громадами, зокрема, в побудові статистичної звітності і формуванні показників розвитку громади за фінансовою звітністю суб’єктів господарювання. Зазначено, що розвиток територіальної громади є об’єктом статистичної і фінансової звітності, а інформаційні ресурси для його оцінювання можливо одержати через звітні показники діяльності формалізованих структурних елементів, таких як влада, бізнес, соціальні установи, громадські організації та політичні партії. Запропоновано організаційні моделі формування інформаційної бази для управління розвитком територіальних громад. Аргументовано, що статистика на рівні територіальних громад повинна бути невід’ємною частиною статистичних спостережень, які здійснюються Державною службою статистики України.
Ключові слова: територіальна громада, управління, статистика, фінансова звітність.
Табл.: 1. Бібл.: 8.

Цаль-Цалко Юзеф Сигізмундович – доктор економічних наук, професор, професор, кафедра бухгалтерського обліку, оподаткування та аудиту, Житомирський національний агроекологічний університет (Старий бульвар, 7, Житомир, 10008, Україна)
Email: morozyy@ukr.net
Мороз Юлія Юзефівна – доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри, кафедра бухгалтерського обліку, оподаткування та аудиту, Житомирський національний агроекологічний університет (Старий бульвар, 7, Житомир, 10008, Україна)
Email: morozyy@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Цаль-Цалко Ю. С., Мороз Ю. Ю. Інформаційне забезпечення управління територіальними громадами: аспекти статистики і фінансової звітності // Проблеми економіки. – 2018. – №2. – C. 389–395.

Список використаних у статті джерел

Бараник З. П., Столєтова І. Г. Теоретико-методологічні підходи до статистичного оцінювання реалізації стратегічних завдань соціально-економічного розвитку регіонів. Бізнес Інформ. 2017. № 11. C. 128–131.
Колеснік В.І. Статистичне забезпечення регіонального управління : монографія. Київ : Інформ.-аналіт. агентство, 2007. 475 с.
Хорунжак Н. М. Теорія та методологія обліку у бюджетних установах в умовах інформатизації суспільства : монографія. Тернопіль : ТНЕУ, 2013. 248 с.
Бондарук Т. Г. Економіко-статистичний аналіз формування доходів місцевих бюджетів. Науковий вісник Національної академії статистики, обліку та аудиту. 2013. № 4. С. 7–15.
Про стимулювання розвитку регіонів : Закон України від 08.09.2005 № 2850-IV // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/2850-15
Кустовська О. В. Статистичний аналіз регіональної диференціації оплати праці в Україні. Демографія та соціальна економіка. 2010. № 2. С. 149–159.
Фімяр С. В. Основні завдання сучасної регіональної статистики. Агросвіт. 2012. № 14. С. 45–47.
Тюрина Д. Н. Статистика в определении тенденций развития регионов. Зовнішня торгівля і право, економіка, фінанси. 2012. № 3. С. 181–186.

Розділ: Економічна статистика. Бухгалтерський облік та аудит
УДК 657.3:658.15:330.45
Якимова Л. П., Мацкуляк К. І.
Аналітичне забезпечення управління розрахунками з контрагентами в контексті забезпечення платоспроможності підприємства (c. 396 - 402)
Розкрито особливості формування аналітичного забезпечення управління розрахунками з контрагентами, яке складається з діагностичного й оптимізаційного рівнів і спрямовано на забезпечення платоспроможності підприємства; методом, що забезпечує підтримку управлінських рішень, є система дескриптивних, нормативних та оптимізаційних моделей. Діагностичний рівень аналітичного забезпечення містить шаблони для здійснення типових процедур аналізу показників, що характеризують процес управління дебіторською та кредиторською заборгованостями, а також для формування діагностичних висновків і рекомендованих оперативних управлінських заходів. Верифікацію діагностичного блоку здійснено за даними Державної служби статистики України. Основою оптимізаційного рівня є економіко-математична модель оптимізації структури розрахунків із контрагентами в контексті забезпечення платоспроможності підприємства. Платоспроможність у моделі забезпечується максимізацією коефіцієнта поточної ліквідності й утриманням в оптимальних межах коефіцієнтів швидкої і абсолютної ліквідності, решта обмежень – нормативні моделі діагностичного рівня. Запропоновано напрями розширення базової оптимізаційної моделі, а також способи усунення несумісності системи обмежень, що виникла під час валідації аналітичного забезпечення на підприємстві переробної промисловості.
Ключові слова: обліково-аналітичне забезпечення, розрахунки з контрагентами, діагностика, оптимізація, ліквідність, модель.
Рис.: 3. Формул: 4. Бібл.: 15.

Якимова Лариса Петрівна – доктор економічних наук, доцент, професор, кафедра обліку і оподаткування, Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича (вул. Коцюбинського, 2, Чернівці, 58012, Україна)
Email: larisa.p.yakimova@gmail.com
Мацкуляк Ксенія Іванівна – магістрант, кафедра обліку і оподаткування, Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича (вул. Коцюбинського, 2, Чернівці, 58012, Україна)
Email: kmatskuliak@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Якимова Л. П., Мацкуляк К. І. Аналітичне забезпечення управління розрахунками з контрагентами в контексті забезпечення платоспроможності підприємства // Проблеми економіки. – 2018. – №2. – C. 396–402.

Список використаних у статті джерел

Статистичний збірник «Діяльність суб’єктів господарювання» // Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/
European Payment Report 2016. Intrum Justitia. 2017, 52 с. URL: https://www.subjectaid.fi/storage/ma/4c1396e8c1d14df883a3e5e0e8592ea3/56673fbcec424594be68b315d337a0d7/pdf/0CC2E4DB7F659AFE0AD1D034E3E64FA93F884C03/European%20Payment%20Report%202016.pdf
Пуцентейло П. Р Аналітичне забезпечення діяльності підприємства. Сталий розвиток економіки. 2015. № 1. С 168–174.
Пилипенко А. А. Проектування системи стратегічного обліку промислового підприємства. Проблеми економіки. 2009. № 3. С. 36–43.
Гарасим П. М., Гарасим М. П., Лобода Н. О. Структурна динаміка зобов’язань підприємства як класична обліково-аналітична парадигма. Економічні науки. Серія «Облік і фінанси». 2014. Вип. 11 (41). Ч. 2. С. 102–110.
-Гевчук А. В. Особливості генезису поняття, організації обліку й оцінки сумнівної і безнадійної заборгованості, створення резерву. Проблеми економіки. 2018. № 1. С. 321–326.
Власова Н. О., Носач Л. Л. Управління дебіторською та кредиторською заборгованостями підприємств оптової торгівлі : монографія. Харків : ХДУХТ, 2011. 229 с.
Шишкова Н. Л. Обліково-аналітичне забезпечення управління розрахунками з контрагентами підприємства. Ефективна економіка. 2014. № 3. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2014_3_59
Siekelova A., Kliestik T., Svabova L., Androniceanu A., Schonfeld J. Receivables management: the importance of financial indicators in assessing the creditworthiness. Polish Journal of Management Studies. 2017. № 15 (2). P. 217–228. DOI: 10.17512/pjms.2017.15.2.20
Gorczynska M. Accounts Receivable Turnover Ratio. The Purpose of Analysis in Terms of Credit Policy Management // 8th International Scientific Conference on Financial Management of Firms and Financial Institutions, 8–9 sept. 2010. Ostrava, Czech Republic. URL: https://www.ekf.vsb.cz/export/sites/ekf/rmfr/.content/galerie-dokumentu/2014/plne-zneni-prispevku/Gorczynska.Maria.pdf
Kontus E. Management of Accounts Receivable in a Company. Ekonomska Misao i Praksa. 2013. No. 22 (1). Р. 21–38. URL: https://hrcak.srce.hr/file/153648
Kakeeto F., Micheal T., Pastor K, Osunsan O.K. Accounts Receivable Management and Organizational Profitability as a Function of Employee Perception in Gumutindo Coffee Cooperative Enterprise Limited (GCCE), Mbale District Uganda. Journal of Economics and Finance. 2016. No. 7 (6). P. 31–37. URL: http://www.iosrjournals.org/iosr-jef/papers/Vol7-Issue6/Version-4/E0706043137.pdf
Лігоненко Л. О., Тарасюк М. В., Хіленко О. О. Антикризове управління підприємством : навч. посіб. Київ : КНТЕУ, 2005. 377 с.
Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання : монографія. Київ : КНЕУ, 2001. 387 с.
Васина Н. В. Моделирование финансового состояния сельскохозяйственных организаций при оценке их кредитоспособности : монография. Омск : Изд-во НОУ ВПО ОмГА, 2012. 252 с.

Розділ: Математичні методи та моделі в економіці
УДК 330.46
Діленко В. О., Осипов В. М.
Математичне моделювання деяких механізмів об'єднання економічних систем (c. 403 - 409)
У статті обґрунтовано актуальність і намічені основні напрямки вирішення найважливіших проблем об'єднання територіальних громад України, яке є одним з основних елементів реалізованої у країні реформи децентралізації. В рамках цієї тематики для теоретичного дослідження можливих механізмів об'єднання економічних систем з метою їх раціонального вибору сформульовані найпростіші математичні моделі процесів інтеграції цих систем. Побудовані моделі є певним розвитком відомих математичних моделей економічної динаміки й оптимального економічного зростання для випадку функціонування двох економічних підсистем, що мають певний спільний механізм перерозподілу між ними виробленого продукту. Причому зазначений механізм може задаватися екзогенно або визначатися в результаті рішення відповідної математичної задачі оптимального управління. Описаний економіко-математичний інструментарій дає можливість на якісному рівні аналізувати різні сценарії розвитку економічної системи при деяких гіпотетичних механізмах її формування. Проведено чисельне й аналітичне дослідження побудованих моделей, яке дозволило виявити можливі негативні моменти еволюції розглянутих систем, які є наслідком їх об'єднання, наприклад, незбалансований розвиток окремих підсистем, релейний природа оптимального механізму їх об'єднання, кардинальна зміна результатів об'єднання економічних систем при незначному варіюванні параметрів їх функціонування тощо. Як перспективний напрям розвитку отриманих результатів може розглядатися розробка економіко-математичних прийомів розв'язання задачі визначення раціональних механізмів об'єднання економічних систем для типових умов їх функціонування.
Ключові слова: економічні системи, механізм об'єднання, математичні моделі, економіки-математичний аналіз.
Рис.: 4. Формул: 19. Бібл.: 9.

Діленко Віктор Олексійович – доктор економічних наук, доцент, професор, кафедра прикладної математики та інформаційних технологій, Одеський національний політехнічний університет (пр. Шевченка, 1, Одеса, 65044, Україна)
Email: v.dilenko@gmail.com
Осипов Володимир Миколайович – доктор економічних наук, доцент, старший науковий співробітник, відділ міжрегіонального економічного розвитку Українського Причорномор’я, Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України (Французський бульвар, 29, Одеса, 65044, Україна)
Email: osipovugkonver@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Диленко В. А., Осипов В. Н. Математическое моделирование некоторых механизмов объединения экономических систем // Проблемы экономики. – 2018. – №2. – C. 403–409.

Список використаних у статті джерел

Вдовиченко Е. А. Модель оценки эффективности интеграционных процессов экономических систем. Современные технологии управления. 2013. № 9 (33). URL: http://sovman.ru/article/3302/
Гранберг А. Г. Динамические модели народного хозяйства. М. : Экономика, 1985. 240 с.
Диленко В. А., Сабодаш Е. Л. Математическое моделирование интеграции экономик. Бизнес Информ. 2014. № 8. С. 78–82.
Кашинцев Н. П., Миронов А. В. Моделирование интеграционных процессов в экономике. Проблемы развития территории. 2015. № 3 (77). С. 42–52.
Колемаев В. А. Математическая экономика. М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2002. 399 с.
Кондрашова Н. А. Использование экономико-математических методов для оценки результатов функционирования консолидированных групп взаимосвязанных организаций. Экономика, статистика и информатика. 2015. № 2. С. 185–189.
Растворцева С. Н., Лебедев А. О. Развитие методов оценки факторов и форм межрегиональной экономической интеграции. М. : Экон–Информ, 2016. 213 с.
Сидорова Е. Ю. Экономико-математическое моделирование экономических интеграционных рисков с помощью инструментов государственного регулирования на различных этапах реализации международной экономической интеграции (на примере Евразийского экономического союза). Вестник БИСТ. 2017. № 1 (43). С. 7–13.
Територіальна громада як базова ланка адміністративно-територіального устрою України: проблеми та перспективи реформування. Київ : НІСД, 2016. 61 с.

Розділ: Математичні методи та моделі в економіці
УДК (477)378.002.6:331.522.001.57
Жегус О. В.
Моделювання попиту на освітні продукти закладів вищої освіти в Україні (c. 410 - 417)
Заклади вищої освіти переходять на ринкові методи та моделі управління, які передбачають переорієнтацію їх діяльності на потреби ринку. Встановлено, що негативні наслідки демографічної кризи, погіршення соціально-економічної ситуації, зміни поведінки споживачів на ринку продуктів вищої освіти зумовили падіння попиту на освітні продукти. Недостатня увага з боку менеджменту закладів вищої освіти до зміни ситуації на ринку призвела до погіршення показників і результатів їх функціонування. Для адаптації до нових умов на ринку закладам вищої освіти потрібно активізувати маркетингову діяльність, спрямувати зусилля на формування та стимулювання попиту. Зазначено, що прийняття маркетингових рішень повинно базуватися на даних щодо майбутніх тенденцій розвитку ситуації на ринку. Метою статті є обґрунтування потокової моделі визначення річної потенційної місткості ринку продуктів вищої освіти та її середньострокове прогнозування в Україні. Враховуючи специфіку ринку продуктів вищої освіти, для прогнозування його місткості обрано метод проектування потоків потенційних абітурієнтів. За результатами аналізу стану та тенденцій ринку визначено потоки, які сприяють формуванню попиту на продукти закладів вищої освіти, та потоки, які призводять до його скорочення. Використовуючи статистичні дані та результати контент-аналізу вторинної інформації, розроблено оптимістичний, нормальний і песимістичний сценарії зміни річної потенційної місткості ринку продуктів вищої освіти. За результатами експертних оцінок визначено більш високу ймовірність песимістичного сценарію, відповідно до якого у 2018–2020 рр. слід очікувати зменшення потенційної місткості ринку продуктів вищої освіти, що пов’язано із посиленням тенденцій студентської імміграції, втратою престижності та довіри до вищої освіти та розвитком альтернативних форм здобування знань. В умовах високої ймовірності скорочення потенційної місткості ринку продуктів вищої освіти закладам вищої освіти необхідно забезпечити умови та можливості організації маркетингової діяльності, управління нею.
Ключові слова: заклад вищої освіти, ринок продуктів вищої освіти, потенційна місткість ринку, прогнозування.
Рис.: 4. Табл.: 1. Бібл.: 15.

Жегус Олена Валентинівна – доктор економічних наук, доцент, професор, кафедра маркетингу і комерційної діяльності, Харківський державний університет харчування та торгівлі (вул. Клочківська, 333, Харків, 61051, Україна)
Email: elena.jegus@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Жегус О. В. Моделювання попиту на освітні продукти закладів вищої освіти в Україні // Проблеми економіки. – 2018. – №2. – C. 410–417.

Список використаних у статті джерел

Брітченко І. Г., Ольшанцева Т. О. Прогнозування тенденцій розвитку ринку освітніх послуг України. URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/9598/1/znptdau_2013_3_32.pdf
Випускники українських ВНЗ очима роботодавців (Звіт СКМ). URL: https://www.yourcompass.org/docs/Employees%20on%20University_Graduates.pdf
Вищі навчальні заклади (на початок навчального року (1995/96–2016/17)). URL: http://www.zp.ukrstat.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=6001&Itemid=100065
Гринькевич О. Прогнозування попиту на ринку освітніх послуг в Україні (на прикладі обсягів вступу у ВНЗ України). Економічний часопис Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. 2016. № 2. С. 83–89.
Ґудзь П. В., Візіренко С. В. Прогнозування тенденцій розвитку ринку освітніх послуг у Запорізькій області. Економіка та право. 2009. № 1. С. 9–16.
Кочарян І. С. Макроекономічне планування в управлінні системою вищої освіти України : дис. ... д-ра екон. наук : 08.00.03. Полтава, 2016. 460 с.
Кратт О. А. Методологічні основи формування кон'юнктури ринку послуг вищої освіти : автореф. дис. ... д-ра екон. наук : 08.09.01. Донецьк, 2004. – 35 с.
Молодь України – 2015 / Дослідження ГФК ЮКРЕЙН. Київ, 2015. 88 с.
Молодь України ? 2017 // Міністерство молоді та спорту України. URL: http://www.dsmsu.gov.ua/media/2017/11/16/7/Socdoslidjennya_2017.pdf
Населення. URL: http://ukrstat.org/uk/operativ/operativ2007/ds/nas_rik/nas_u/nas_rik_u.html
Огаренко В. М. Державне регулювання діяльності вищих навчальних закладів на ринку освітніх послуг : монографія. Київ : Вид-во НАДУ, 2005. 328 с.
Освіта протягом життя: світовий досвід і українська практика. Аналітична записка. URL: http://www.niss.gov.ua/articles/252/
Патора Р. Ринок освіти в системі кадрового забезпечення стратегичного розвитку країни : автореф. дис. ... д-ра екон. наук : 08.09.01. Львів, 2002. 42 с.
Ромащенко К. М. Ринок освітніх послуг та його розвиток у трансформаційній економіці : автореф. дис... канд. екон. наук : 08.00.01. Київ, 2012. 26 с.
Цінності української молоді. Всеукраїнське соціологічне дослідження. URL: http://dsmsu.gov.ua/media/2016/11/03/24/Infografika_Doslidjennya.pdf

Розділ: Математичні методи та моделі в економіці
УДК 330.142
Полякова О. Ю., Булкін С. М.
Модель підтримки прийняття рішень для попередження розповсюдження фінансової кризи в реальний сектор економіки (c. 418 - 425)
Метою статті є формування комплексної моделі прогнозування, ідентифікації фінансової кризи, а також мінімізації її розповсюдження в реальний сектор економіки. Наведено концептуальну схему дослідження поширення фінансової кризи в реальний сектор економіки, в основі якої лежить гіпотеза про те, що розвиток кризи у фінансовому секторі економіки передує кризі в реальному секторі економіки, але існує можливість компенсації її наслідків і часткова керованість кризи в реальному секторі економіки шляхом впливу на канали поширення кризи на різних фазах її проникнення. Доведено, що найбільш прийнятним для формування комплексної моделі розповсюдження фінансової кризи є використання імітаційних моделей, оскільки такі моделі дозволяють перевірити можливість попередження розповсюдження фінансової кризи в реальний сектор економіки. В основу побудови плану експериментів для розробленої імітаційної моделі покладено методологію греко-латинського квадрата, що обумовлено ефективністю такого інструменту для обмеження величини досліджуваних діапазонів даних. Для оцінки результатів проведених експериментів і вибору ефективної моделі управління, яка відповідатиме оптимальному варіанту попередження кризи, обрано функцію бажаності Харрінгтона, в основі якої лежить ідея перетворення натуральних значень часткових відгуків на безрозмірну шкалу бажаності або переваги. Зазначену функцію покладено в основу сформованого підходу до визначення оптимальних та субоптимальних рішень щодо мінімізації розповсюдження фінансової кризи в реальний сектор економіки. В результаті проведеного дослідження визначено, що лише 20 % варіантів (25 рішень) можливого управління можуть мати позитивний результат. Сформовано блок моделей підтримки прийняття рішень, що є важливою складовою комплексної моделі, дозволяє моделювати процес розповсюдження фінансової кризи від розриву бульбашки в фінансовому секторі до впливу на окремі частини реального сектора економіки.
Ключові слова: фінансова криза, реальний сектор, імітаційна модель, оптимальне рішення.
Рис.: 4. Табл.: 5. Формул: 1. Бібл.: 15.

Полякова Ольга Юріївна – кандидат економічних наук, доцент, завідувач, сектор макроекономічного аналізу та прогнозування відділу макроекономічної політики та регіонального розвитку, Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України (пер. Інженерний, 1-а, 2 пов., Харків, 61166, Україна)
Email: polya_o@ukr.net
Булкін Станіслав Михайлович – аспірант, кафедра економічної кібернетики, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця (пр. Науки, 9а, Харків, 61166, Україна)
Email: bulikstas@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Полякова О. Ю., Булкін С. М. Модель підтримки прийняття рішень для попередження розповсюдження фінансової кризи в реальний сектор економіки // Проблеми економіки. – 2018. – №2. – C. 418–425.

Список використаних у статті джерел

Полякова О. Ю., Булкин С. М. Анализ взаимодействия финансового кризиса и кризиса в реальном секторе экономики // Актуальні проблеми емерджентної економіки в контексті мережної парадигми : монографія / за заг. ред. В. М. Соловйова. Черкаси : Брама-Україна, 2014. С. 111–131.
Mulder C., Perelli R, Rocha M. The role of corporate, legal and macroeconomic balance sheet indicators in crisis detection and prevention. IMF Working Papers. 2014. No. 02/59.
Maurin L., Toivanen M. Risk, capital buffer and bank lending a granular approach to the adjustment of euro area banks. ECB Working Paper Series. 2012. No. 1499.
Claessens S., Kose M. Financial Crises: Explanations, Types and Implications. IMF Working Paper. 2013. No. 13/28.
Kaminsky G., Lizondo S., Reinhart C. 1998. Leading Indicators of Currency Crisis. IMF Staff Papers. 1998. Vol. 45, No. 1.
Davis P., Karim D. Comparing Early Warning Systems for Banking Crises. URL: http://www.ephilipdavis.com/earlywarning.pdf
Булкин С. М. Концептуальный подход к идентификации фаз проникновения финансового кризиса в реальный сектор. Глобальні та національні проблеми економіки. 2014. № 2. С. 1317–1323.
Голубева Е. В. Планы экспериментов : учеб.-метод. пособие по курсу «Экспериментальная психология». Таганрог : Изд-во ТТИ ЮФУ, 2009. 76 с.
Блохин А. В. Теория эксперимента. Курс лекции? : в 2 ч. Ч. 1. Мн. : БГУ, 2002. 135 с.
Носов В. А., Панкратьев А. Е. Латинские квадраты над абелевыми группами. Фундаментальная и прикладная математика. 2006. Т. 12, № 3. С. 65–71.
Джонсон Н., Лион Ф. Статистика и планирование єксперимента в технике и науке: Методы планирования эксперимента. М. : Мир, 1981. 520 с.
Ван Хорн Д., Вахович Д. Основы финансового менеджмента. М. : Вильямс, 2008. 1232 с.
Полякова О. Ю., Булкин С. М. Индикаторная система распространения финансового кризиса в реальный сектор экономики. Моделювання регіональної економіки. 2015. № 24. С. 72–84.
Булкін С. М. Ударно-хвильова модель поширення фінансової кризи. Прометей : регіон. зб. наук. пр. з економіки. 2016. Вип. 1 (46). С. 132–140.
Булкін С. М. Особливості вимірювання розриву бульбашок активів для різних секторів фінансового сектору. Моделювання регіональної економіки. 2017. № 2 (30). С. 128–142.

Розділ: Математичні методи та моделі в економіці
УДК 336.77:338.432
Сергієнко О. А., Гула А. С.
Оцінювання ефективності кредитування АПК за регіонами як визначального сектора міжнародної торгівлі (c. 426 - 439)
В статті для оцінювання ефективності кредитування агропромислового комплексу (АПК) за регіонами як визначального сектора міжнародної торгівлі запропоновано методичний підхід до оцінювання та аналізу визначення рівнів результативності діяльності і кредитування суб’єктів господарювання АПК, що, на відміну від існуючих, заснований на результатах використання методів кластерного аналізу і просторової багатоелементної матриці відповідності досліджуваних складових (за рівнем результатів діяльності АПК та рівнем кредитування АПК), що є підґрунтям дослідження ефективності впливу кредитування на результати його діяльності відповідно до сформованих груп регіонів на основі економетричного інструментарію, визначення особливостей досліджуваних процесів у регіонах і дозволяє оцінити ефективність використання кредитних ресурсів при виборі важелів регуляторного впливу. Побудовані моделі оцінювання економічної ефективності кредитування агропідприємств дозволяють оцінити вплив використання кредитних ресурсів, спрямованих на підвищення результативності їх діяльності, а також проблеми їх кредитування в регіональному розрізі. Моделі оцінювання впливу обсягів кредитування на рівень виробництва й отримання чистого прибутку дозволяють прогнозувати результативність залучення кредитних коштів та обґрунтовувати напрями розвитку кредитування підприємств АПК у регіонах країни. Доведено, що стратегічною лінією розвитку кредитування підприємств АПК за регіонами відповідно до рівня розвитку сільського господарства є перехід від переважно базової підтримки кредитування аграрних підприємств до кредитування та фінансування конкретних їх проектів, що найбільшою мірою забезпечить ефективність діяльності на всіх управлінських рівнях на основі визначених напрямів розвитку кредитування з урахуванням рівня кредитоспроможності підприємств АПК.
Ключові слова: кредитування, агропромисловий комплекс (АПК), кластерний аналіз, виробничі функції, кредитні ресурси, регіон, ізокванти, продуктивність.
Рис.: 10. Табл.: 6. Формул: 1. Бібл.: 14.

Сергієнко Олена Андріанівна – доктор економічних наук, професор, професор, кафедра підприємництва, торгівлі і логістики, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» (вул. Кирпичова, 2, Харків, 61002, Україна)
Email: Elena.Sergienko@khpi.edu.ua
Гула Алла Сергіївна – кандидат економічних наук, кафедра фінансів, банківської справи та страхування, Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи» (пр. Перемоги, 55, Харків, 61174, Україна)
Email: allgulaya@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Сергієнко О. А., Гула А. С. Оцінювання ефективності кредитування АПК за регіонами як визначального сектора міжнародної торгівлі // Проблеми економіки. – 2018. – №2. – C. 426–439.

Список використаних у статті джерел

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу». URL: http://www.ucab.ua/ua
Величко О. В. Використання виробничих функцій в дослідженнях ефективності використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств. Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. 2015. № 1–2. С. 43–50.
Вільчинська О. М., Паночишин Ю. М., Кушнір Т. О. Визначення можливостей застосування виробничої функції Кобба-Дугласа як інструменту управління виробничими ресурсами регіону. Вісник Хмельницького національного університету. Серія : Економічні науки. 2016. Т. 1, № 2. С. 177–181.
Герасімова Т. П. Фінансово-кредитне забезпечення аграрного виробництва в умовах фінансової кризи. Науковий вісник Буковинської державної фінансової академії. 2010. Вип. 1 (18). С. 28–34.
Гудзь Ю. Ф. Оцінювання ефективності зовнішньоекономічної діяльності АПК регіону. Економічний аналіз. 2017. Т. 27, № 2. С. 20–29.
Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua
Економетрика : навч. посіб. для студентів напряму підготовки «Економічна кібернетика» усіх форм навчання / Л. С. Гур’янова, Т. С. Клебанова, О. А. Сергієнко та ін. Харків : ХНЕУ ім. С. Кузнеця, 2015. 384 с.
Ляшенко О. В., Котенко Т. М. Кредитування суб’єктів господарювання в аграрному секторі. Наукові записки. 2016. Вип. 20. С. 53–61.
Многомерный статистический анализ в экономике : учеб. пособие для вузов / под ред. В. Н. Тамашевича. М. : ЮНИТИ-ДАНА, 1999. 598 с.
Офіційний сайт Національного банку України. URL: http://www.bank.gov.ua
Програма Статистика. URL: http://statsoft.ru
П’янкова О. В., Ралко О. С. Зовнішня торгівля України: проблематика структурних змін та пріоритетів. Економіка та суспільство. 2016. Вип. 5. С. 65–71.
Скрипник А., Ткаченко О. Інформаційна складова підвищення ефективності кредитування аграрного сектору. Вісник Національного банку України. 2011. № 11. С. 32–35.
Чехова І. В. Удосконалення системи кредитування підприємств аграрного сектору економіки. Економіка України. 2014. № 9 (634). С. 74–82.

Розділ: Математичні методи та моделі в економіці
УДК [338.1:336.531.2]:519.246.85
Швець С. М.
Державні інвестиції та економічне зростання: результати VECM моделювання для України (c. 440 - 449)
Статтю присвячено дослідженню впливу державних інвестицій на економічне зростання в Україні з використанням VECM інструментарію. Метою дослідження є тестування впливу державних інвестицій на динаміку ВВП в Україні у розрізі коротко- і довгострокового періодів за допомогою VAR моделювання. У роботі подано характеристику ефектів залучення і витіснення як побічних наслідків проінвестиційної державної експансії у розвинених країнах і країнах, що розвиваються, у контексті типових методів дослідження з обраної тематики. Аналітично обґрунтовано, що державні інвестиції є вагомим чинником зростання у короткостроковому періоді. Результати VECM моделювання підтвердили позитивний ефект державної інвестиційної експансії, який у максимумі додає 0,8 відсоткових пункти до зростання ВВП у кінці першого року генерованої імітаційної реакції на шок зростання державних інвестицій. Задекларовано присутність ефекту залучення, який залишається стійким починаючи з другого кварталу проведеної імпульсної сценарної оцінки і відповідає збільшенню приватних інвестицій у відсотках до ВВП на 0,4 відсоткові пункти. Підтверджено існування ефекту витіснення, який набуває помітних ознак у першому кварталі, зумовлюючи зниження приватних інвестицій у відсотках до ВВП на -0.5 відсоткових пункти за підсумками моделювання імітації шоку внутрішнього державного боргу. Ефект витіснення залишається актуальним упродовж півторарічного періоду. Підсумовуючи результати проведеного емпіричного дослідження, керівний істеблішмент України повинен взяти до уваги ефекти залучення і витіснення при розробці проінвестиційної фіскальної політики на коротко- і середньострокову перспективи.
Ключові слова: економічне зростання, державні інвестиції, ефект залучення, ефект витіснення, VECM моделювання.
Рис.: 5. Табл.: 3. Формул: 4. Бібл.: 20.

Швець Сергій Михайлович – кандидат економічних наук, доцент, старший науковий співробітник, відділ моделювання та прогнозування економічного розвитку, Інститут економіки та прогнозування НАН України (вул. Панаса Мирного, 26, Київ, 01011, Україна)
Email: smserg@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Shvets S. M. Public Investment and Growth: the VECM Results for Ukraine // The Problems of Economy. – 2018. – №2. – C. 440–449.

Список використаних у статті джерел

Makuyana G., Odhiambo M. Public and private investment and economic growth: a review. Journal of Accounting and Management. 2016. Vol. 06, no. 02. P. 25–42.
Fiscal multipliers and the timing of consolidation. ECB Monthly Bulletin. 2014. Р. 75–89.
Bom P., Ligthart J. What have we learned from three decades of research on the productivity of public capital? Journal of Economic Surveys. 2011. Vol. 28, no. 5. Р. 889–916.
Bom P., Ligthart J. What have we learned from three decades of research on the productivity of public capital? ECFIN Workshop, 2017. 44 р.
Pereira A. The Review of Economics and Statistics. The MIT Press. 2000. Vol. 82, no. 3. Р. 513–518.
Pina A., Aubyn M. How should we measure the return on public investment in a VAR? Economics Bulletin. 2006. Vol. 8, no 5. Р. 1–4.
Brinca P. The impact of public investment in Sweden: A VAR approach. MPRA Paper. 2006. No. 62132. 36 р.
Kamps C. The Dynamic Effects of Public Capital: VAR Evidence for 22 OECD Countries. Kiel Working Paper. 2004. No. 1224. 31 р.
Jong J., Ferdinandusse M., Funda J. Public capital in the 21st century: as productive as ever? DNB Working Paper. 2017. No. 542. 35 р.
Afonso A., Aubyn M. Economic growth and public and private investment returns. ISEG-UL Working Paper. 2016. No. 14/2016/DE/UECE. 19 р.
Auerbach A., Gorodnichenko Y. Fiscal multipliers in recession and expansion. NBER Working Paper. 2011. No. 17447. 40 р.
Abiad A., Furceri D., Topalova P. The macroeconomic effects of public investment: evidence from advanced economies. IMF Working Paper. 2015. No. WP/15/95. 26 р.
World Economic Outlook. Legacies, Clouds, Uncertainties. Is it time for an infrastructure push? World Economic and Financial Surveys, IMF. 2014. 225 p.
Fiscal monitor. Public Expenditure Reform. Making Difficult Choices. World Economic and Financial Surveys, IMF. 2014. 100 р.
Investment and Investment Finance in Europe. European Investment Bank, Economics Department, 2013. 340 р.
Central, Eastern, and Southeastern Europe. Effective Government for Stronger Growth. Regional Economic Issues, IMF. 2016. 74 р.
Dabla-Norris E. et al. Investing in Public Investment: An Index of Public Investment Efficiency. IMF Working Paper. 2011. No 11/37. 44 р.
Ouliaris S., Pagan A., Restrepo J. Quantitative macroeconomic modeling with structural vector autoregressions – an EViews implementation, 2016. 238 р.
Rutkowski A. Public investment, transport infrastructure and growth in Poland. ECFIN Country Focus. 2009. Vol. 6, no. 11. Р. 1–6.
Nunez-Serrano J. A., Velazquez F. J. Is public capital productive? Evidence from a meta-analysis, Applied economic perspectives and policy. 2017. No. 39 (2). Р. 313–345.

Розділ: Математичні методи та моделі в економіці
УДК 004.9+004.75+339.7+336.74+519.6
Шірінян Л. В., Роганова Г. О., Шірінян А. С.
Вплив факторів на формування вартості біткойна (c. 450 - 458)
Дослідження базується на гіпотезах стосовно впливу факторів на формування вартості біткойна. Мета статті полягає у науковому пошуку та визначенні факторів, що впливають на вартість біткойна з високим рівнем кореляції. Перелік факторів налічує 33 світових показники, серед яких: інші криптовалюти, фіатні гроші, світові показники фондових ринків, акції потужних світових компаній, ціни на енергоресурси, вартість дорогоцінних металів. У результаті дослідження було відібрано незалежні впливові фактори та побудовано кореляційно-регресійну модель вартості біткойна. Обґрунтовано статистичну значущість: факторів, включених до моделі, кореляційно-регресійного рівняння, що дозволяє моделювати вартість біткойна. Здійснено апробацію запропонованої моделі за фактичними даними виявлених впливових факторів. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є застосування трендів для незалежних факторів, що мають суттєвий вплив на вартість біткойна з метою моделювання його майбутньої вартості. Окрім виявлених факторів, значущий вплив на вартість біткойна можуть здійснювати: попит і пропозиція, масштабованість мережі біткойна, втручання державних інститутів регулювання, тіньовий ринок обігу грошей, обсяг і характер новин щодо ринку криптовалют.
Ключові слова: криптовалюта, вартість біткойна, індекс біржи, акція, валютна пара, ціна на енергоресурси, вартість металів, кореляційно-регресійний аналіз.
Табл.: 11. Формул: 2. Бібл.: 17.

Шірінян Лада Василівна – доктор економічних наук, доцент, завідувач кафедри, кафедра фінансів, Навчально-науковий інститут економіки і управління Національного університету харчових технологій (вул. Володимирська, 68, Київ, 01601, Україна)
Email: ladashirinyan@ukr.net
Роганова Ганна Олександрівна – кандидат економічних наук, старший викладач, кафедра фінансів, Національний університет харчових технологій (вул. Володимирська, 68, Київ, 1601, Україна)
Email: hanna.rohanova@gmail.com
Шірінян Арам Сергійович – доктор фізико-математичних наук, провідний науковий співробітник, Науково-дослідна проблемна лабораторія, Національний університет харчових технологій (вул. Володимирська, 68, Київ, 1601, Україна)
Email: aramshirinyan@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Шірінян Л. В., Роганова Г. О., Шірінян А. С. Вплив факторів на формування вартості біткойна // Проблеми економіки. – 2018. – №2. – C. 450–458.

Список використаних у статті джерел

Walch A. The Bitcoin Blockchain as Financial Market Infrastructure: a Consideration of Operational Risk. Legislation and Public Policy. 2015. Vol. 18. Р. 837–893.
Gandal N., Hamrick JT, Moore T., Oberman T. Price Manipulation in the Bitcoin Ecosystem. Journal of Monetary Economics. 2018. Vol. 95. P. 86–96.
Заруцька О. П., Прохорець Т. Б. Особливості функціонування платіжних систем в України. Молодий вчений. 2017. № 10 (50). С. 882–885.
Salman A., Abdul Razzaq M. Bitcoin and the World of Digital Currencies. Financial Management from an Emerging Market Perspective. 2018. Chap. 15. С. 271–281.
Галушка Є.О., Пакон О. Д. Сутність криптовалют та перспективи їх розвитку. Молодий вчений. 2017. № 4 (44). С. 634–638.
Лалакулич М. Ю., Шевчук О. І., Шевчук Я. В. Впровадження та перспективи використання криптовалют в українській економіці. Міжнародний науковий журнал "Інтернаука". 2018. № 2. URL: https://www.inter-nauka.com
Електронна економіка. Том 1. Криптовалюта. Big Data : навч. посіб. / І. М. Пістунов, О. П. Антонюк. Дніпропетровськ : НГУ. 2017. 291 с. URL: http://pistunovi.inf.ua/EE_KC_BD.pdf
Яцик Т. В. Методика фінансового обліку криптовалюти як особливого виду електронних грошей. Молодий вчений. 2017. № 2 (42). С. 349–354.
Cryptocurrency Market Capitalizations. 2017. URL: http://www.coinmarketcap.com
BitcoinWisdom. 2017. URL: https://bitcoinwisdom.com
World Financial Market. 2017. URL: https://www.investing.com
Офіційний сайт Міністерства фінансів України. 2017. URL: https://minfin.com.ua
Олексюк О. С., Мостіпака О.В. Криптовалюта біткойн. Проблеми системного підходу в економіці. 2017. № 4 (60). С. 145–153.
Is bitcoin a good investment? Weiss Cryptocurrency Ratings give bitcoin poor score. 2018. URL: https://www.express.co.uk/finance/city/909859/bitcoin-weiss-ratings-cryptocurrency-score-is-bitcoin-good-investment
Рейтинговое агентство Weiss оценило Ethereum выше биткоина. 2018. URL: https://forklog.com/rejtingovoe-agentstvo-weiss-otsenilo-ethereum-vyshe-bitkoina
Криптовалюта Ripple: полное руководство. 2017. URL: https://cryptocur.net/kriptovalyuta-ripple-polnoe-rukovodstvo
Fork Watch: Block 478558 Initiates ‘Bitcoin Cash’ Split – First Blocks Now Mined. 2017. URL: https://news.bitcoin.com/fork-watch-first-bitcoin-cash-block-mined

Розділ: Економіка природокористування та охорони навколишнього середовища
УДК 338(477):349.6
Залознова Ю. С., Трушкіна Н. В., Кочешкова І. М.
Удосконалення нормативно-правового забезпечення розвитку сфери управління промисловими відходами в Україні (c. 459 - 466)
Метою статті є розробка пропозицій щодо вдосконалення нормативно-правового забезпечення розвитку сфери управління промисловими відходами з урахуванням провідного зарубіжного досвіду. В результаті дослідження проаналізовано, узагальнено а виявлено недоліки чинних нормативно-правових документів із регулювання сфери управління відходами. Визначено, що насамперед приведення екологічного законодавства України відповідно до положень Acquis communautaire (правової системи ЄС, яка включає акти законодавства, прийняті в рамках Європейського співтовариства, спільної зовнішньої політики та політики безпеки) необхідно здійснити за таким напрямом, як контроль за поводженням із відходами. Розроблено пропозиції з удосконалення правової системи управління промисловими відходами. Встановлено, що ключовим принципом національного законодавства у сфері розвитку системи управління промисловими відходами має бути його адаптація до норм європейського права. Виконання низки вимог Європейського Союзу про відходи (Директива 2008/98/ЄС) та захоронення відходів (Директива 1999/31/ЄС) сприятиме зменшенню негативного впливу відходів на довкілля.
Ключові слова: управління промисловими відходами, нормативно-правове забезпечення, регулювання, правова система, імплементація, норми європейського права.
Табл.: 4. Бібл.: 21.

Залознова Юлія Станіславівна – доктор економічних наук, старший науковий співробітник, заступник директора, Інститут економіки промисловості НАН України (вул. Марії Капніст, 2, Київ, 03057, Україна)
Email: zaloznova.iep@gmail.com
Трушкіна Наталія Валеріївна – кандидат економічних наук, докторант, Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України (пер. Інженерний, 1-а, 2 пов., Харків, 61166, Україна)
Email: nata_tru@ukr.net
Кочешкова Ірина Миколаївна – економіст, відділ проблем перспективного розвитку паливно-енергетичного комплексу, Інститут економіки промисловості НАН України (вул. Марії Капніст, 2, Київ, 03057, Україна)
Email: kocheshkova@nas.gov.ua

Посилання на цю статтю:
Залознова Ю. С., Трушкіна Н. В., Кочешкова І. М. Удосконалення нормативно-правового забезпечення розвитку сфери управління промисловими відходами в Україні // Проблеми економіки. – 2018. – №2. – C. 459–466.

Список використаних у статті джерел

Стратегія сталого розвитку «Україна – 2020» : Указ Президента України від 12.01.2015 № 5/2015 // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5/2015
Трушкіна Н. В., Кочешкова І. М. Нормативно-правове регулювання розвитку сфери управління відходами в Україні. Вісник економічної науки України. 2017. № 2. С. 97–102.
Kocheshkova I. M., Trushkina N. V. Legal basis for the development of the management of industrial waste in Ukraine and their implementation to the norms of European legislation [Правові засади розвитку сфери управління промисловими відходами в Україні та їх імплементація до норм європейського законодавства] // Eastern European Studies: Economics, Education and Law: Proceedings of the International Scientific Conference. Burgas : Publishing House FLAT Ltd-Burgas, 2018. Vol. I, June 7–8. P. 260–262.
Про відходи : Закон України від 05.03.1998 № 187/98-ВР // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/187/98-ВР
Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року : Закон України від 21.12.2010 № 2818-VI // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/ 2818-17
Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змін., редакція від 10.09.2017 р.) // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17
Про державно-приватне партнерство : Закон України від 01.07.2010 № 2404-VI (із змін., редакція від 24.05.2016 р.) // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2404-17
Гірничий закон України від 06.10.1999 № 1127-XIV (із змін., редакція від 05.04.2015 р.) // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1127-14
Про концесії : Закон України від 16.07.1999 № 997-XIV (із змін., редакція від 24.05.2016 р.) // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/997-14
Про Загальнодержавну цільову екологічну програму поводження з радіоактивними відходами : Закон України від 17.09.2008 № 516-VI (із змін., редакція від 15.11.2011 р.) // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/516-17
Про охорону навколишнього природного середовища : Закон України від 25.06.1991 № 1264-XII (із змін., редакція від 18.12.2017 р.) // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1264-12
Про оцінку впливу на довкілля : Закон України від 23.05.2017 № 2059-VIII // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/2059-19
Про поводження з радіоактивними відходами : Закон України від 30.06.1995 № 255/95-ВР (із змін., редакція від 01.01.2017 р.) // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/255/95-ВР
Про екологічну експертизу : Закон України від 09.02.1995 № 45/95-ВР (із змін., редакція від 04.08.2016 р.) // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/45/95-ВР
Кодекс України про надра від 27.07.1994 № 132/94-ВР (із змін., редакція від 01.01.2016 р.) // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/132/94-ВР
Національна стратегія управління відходами в Україні до 2030 року : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 № 820-р // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://search.ligazakon.ua/I_doc2.nsf/ link1/KR170820.html
Глобальні цілі сталого розвитку 2030 // Офіційний сайт ООН в Україні. URL: http://www.un.org.ua/images/documents/3615/цілі_web.pdf
Цілі сталого розвитку 2016–2030 рр. // Офіційний сайт ООН в Україні. URL: http://www.un.org.ua/ua/oon-v-ukraine
Енергетична стратегія України на період до 2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність» : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 № 605-р // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/605-2017-р
Національна стратегія наближення (апроксимації) законодавства України до права ЄС у сфері охорони довкілля. Київ : Міністерство екології та природних ресурсів України, 2015. 107 с.
Навколишнє середовище / Економічне та галузеве співробітництво: розділ 5 // Економічний компонент Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС. URL: http://www.ier.com.ua/ua/Ukraine_EU_project/materials/AA_title_5/industryentrepreneurship

Розділ: Економіка природокористування та охорони навколишнього середовища
УДК 311.631.164.6:574
Кобилинська Т. В.
Статистичне оцінювання впливу окремих факторів на викиди від сільськогосподарських підприємств Житомирського регіону (c. 467 - 474)
Сучасний стан екологічних питань нашої країни, зокрема питання статистичної оцінки екологічних наслідків сільськогосподарської діяльності підприємств, потребує розробки та впровадження нових підходів до проведення статистичної оцінки цієї галузі. Метою статті є проведення статистичного оцінювання та розрахунків статистичного прогнозування впливу окремих факторів на обсяги викидів оксиду азоту (NO) та ТЧ10 , ТЧ2,5 за допомогою методів лінійної регресії та ланцюгових підставлень. На основі проведених розрахунків, інформаційною базою яких є дані проведеного вибіркового обстеження, зроблено статистичне прогнозування за допомогою методів лінійної регресії, ланцюгових підставлень. Обґрунтовано розрахунок прогнозних значень на основі лінійної прогресії, що проведений за допомогою алгоритму розрахунку прогнозних значень на основі лінійної регресії. Запропоновано за отриманими в результаті вибіркового статистичного дослідження даними по Житомирському регіону статистичне прогнозування викидів оксиду азоту (NO) та ТЧ10, ТЧ2,5 з урахуванням впливу тих чи інших факторів. Рівняння розраховані на основі лінійної регресії, що передбачають побудову таких прямих ліній, для яких значення показників, що лежать на них, будуть максимально наближені до фактичних. Оцінювання якості рівнянь тренду здійснено за допомогою коефіцієнта детермінації та критеріїв перевірки значущості.
Ключові слова: статистичне прогнозування, лінійна регресія, викиди небезпечних речовин, рівняння тренду, екологічні наслідки.
Рис.: 10. Формул: 10. Бібл.: 8.

Кобилинська Тетяна Василівна – доктор економічних наук, доцент, професор, кафедра економічної безпеки, державного управління та адміністрування, Державний університет «Житомирська політехніка» (вул. Чуднівська, 103, Житомир, 10005, Україна)
Email: tvstattv@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Кобилинська Т. В. Статистичне оцінювання впливу окремих факторів на викиди від сільськогосподарських підприємств Житомирського регіону // Проблеми економіки. – 2018. – №2. – C. 467–474.

Список використаних у статті джерел

Екологічна і природно-техногенна безпека України в регіональному вимірі : монографія / М. А. Хвесик та ін. Київ : ДУ ІЕПСР НАН України, 2014. 340 с.
Соціально-економічний потенціал сталого розвитку України та її регіонів: вектори реального поступу : нац. доп. / за ред. А. М. Лібанової, М. А. Хвесика. Київ : ДУ ІЕПСР НАН України, 2017. 864 с.
Екологічна модернізація в системі охорони атмосферного повітря в регіонах України : монографія / А. В. Степаненко та ін. Київ : ДУ ІЕПСР НАН України, 2016. 285 с.
Про охорону навколишнього природного середовища : Закон України від 25.06.1991 № 1264–XII // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1264-12
Про державну статистику : Закон України від 17.09.1992 № 2614–12 // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2614-12
Про охорону атмосферного повітря: Закон України від 16.10.1992 № 2707–12 // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2707-12
Єріна А. М., Єрін Д. Л. Статистичне моделювання та прогнозування : підручник. Київ : КНЕУ, 2014. 348 с.
Кулинич Р. О. Статистичне прогнозування в системі використання енергетичних ресурсів. Статистика України. 2014. № 4. С. 11–18.